Позначка: окупований Крим

  • У Криму почали екстрено збирати воду: мешканці повідомляють про гуманітарні проблеми

    У Криму почали екстрено збирати воду: мешканці повідомляють про гуманітарні проблеми

    На півночі тимчасово окупованого Криму розпочався екстрений збір гуманітарної допомоги для місцевих жителів. Найбільша потреба, за словами волонтерів та організаторів ініціатив, нині існує у питній воді. Причиною стали тривалі перебої з водопостачанням та електроенергією, які, за повідомленнями російських і місцевих джерел, посилилися після українських ударів по військовій та енергетичній інфраструктурі півострова.

    Про це повідомляє Telegram-канал “Агентство. Новини”.

    За інформацією видання, ініціативи зі збору гуманітарної допомоги почали активно з’являтися у соціальних мережах ще з початку тижня. До них долучилися волонтерські організації, благодійні фонди, місцеві підприємці та небайдужі мешканці. У більшості оголошень людей просять насамперед приносити бутильовану питну воду, оскільки саме вона стала найдефіцитнішим ресурсом у постраждалих районах.

    Однією з перших про початок збору повідомила організація “Ми разом – Севастополь”. Волонтери наголосили, що ситуація на півночі Криму залишається складною, а звичайна питна вода нині є найнеобхіднішою допомогою для місцевого населення.

    Згодом до ініціативи приєднався благодійний фонд “Ачикъ юреклер” (“Відкриті серця”). Представники організації заявили, що для багатьох родин звичайна склянка чистої води стала справжньою цінністю через тривалі перебої з комунальними послугами.

    Про масштаби проблеми свідчать і розповіді волонтерів, які вже доставляли гуманітарну допомогу до населених пунктів північного Криму. Тренер Федерації кіокушин Денис Трачук повідомив, що привіз до Джанкоя близько однієї тонни питної води — приблизно 200 п’ятилітрових пляшок. За його словами, увесь запас роздали менш ніж за двадцять хвилин.

    Він розповів, що зупинив автомобіль біля одного із супермаркетів, після чого запропонував воду кільком перехожим. Інформація швидко поширилася серед місцевих жителів, і невдовзі біля машини утворилася черга. Люди брали воду переважно для своїх сімей — по дві пляшки, хоча окремі просили більше через великі родини. Волонтер зазначив, що вже готує наступну поїздку, під час якої планує доставити півтори тонни питної води.

    Про критичну ситуацію також повідомляють самі мешканці окупованого півострова. У соціальних мережах поширюється відео, на якому жителька Красноперекопська розповідає, що місто вже другий тиждень залишається без стабільного електропостачання та води. За її словами, люди змушені шукати альтернативні джерела водозабезпечення та покладатися на допомогу волонтерів.

    Як зазначає “Агентство. Новини”, інформації про масштабну централізовану гуманітарну допомогу з боку окупаційної адміністрації наразі не оприлюднювали. Єдиним винятком стали повідомлення Російського Червоного Хреста про підтримку окремих категорій населення, зокрема людей з інвалідністю та внутрішньо переміщених осіб.

    За даними видання, проблеми з водопостачанням на півночі Криму фіксуються ще з 8 липня, тоді як перебої з електропостачанням тривають понад тиждень. У низці населених пунктів ситуація залишається нестабільною, що ускладнює забезпечення населення базовими ресурсами.

    На цьому тлі українські Сили оборони продовжують завдавати ударів по військових та енергетичних об’єктах, які використовуються російськими окупаційними силами. Зокрема, у ніч на 14 липня підрозділи Deep Strike Сил спеціальних операцій України спільно з підпіллям Руху опору, за попередніми даними, атакували Балаклавську теплоелектростанцію в окупованому Севастополі. Повідомлялося про пошкодження машинного залу та системи охолодження однієї з газових турбін, що могло вплинути на стабільність енергопостачання окремих районів півострова.

  • У Севастополі масштабні перебої зі світлом: окупаційна влада заявила про удар по енергетичній інфраструктурі

    У Севастополі масштабні перебої зі світлом: окупаційна влада заявила про удар по енергетичній інфраструктурі

    У тимчасово окупованому Севастополі вранці 14 липня сталися масштабні перебої з електропостачанням. Окупаційна адміністрація заявила про атаку Сил оборони України на об’єкти енергетичної інфраструктури, після якої частина міста залишилася без світла. Водночас місцеві моніторингові ресурси припускають, що удар міг припасти по Балаклавській теплоелектростанції, яка є одним із ключових енергетичних об’єктів міста.

    Про це повідомив призначений Росією “губернатор” Севастополя Михайло Развожаєв, а також моніторинговий Telegram-канал “Крымский ветер”.

    За словами Развожаєва, після нічної атаки в окремих районах Севастополя було порушено електропостачання. Він підтвердив, що пошкодження зазнала енергетична інфраструктура міста, однак не уточнив, який саме об’єкт постраждав, а також не повідомив про масштаби руйнувань.

    Крім того, окупаційний очільник міста оголосив про запровадження “особливого режиму” на енергетичних об’єктах. Водночас він не пояснив, що саме передбачає цей режим і які додаткові заходи безпеки були введені після атаки.

    На тлі перебоїв з електропостачанням Развожаєв звернувся до жителів Севастополя із закликом економно використовувати електроенергію та заряд мобільних телефонів. Він порадив містянам користуватися гаджетами лише у разі нагальної потреби для екстреного зв’язку, а також максимально обмежити використання побутових електроприладів, щоб не створювати додаткового навантаження на пошкоджену енергосистему.

    Водночас моніторинговий Telegram-канал “Крымский ветер” повідомив, що найбільш імовірною ціллю атаки могла стати Балаклавська теплоелектростанція. Такий висновок автори каналу зробили, проаналізувавши повідомлення місцевих жителів, характер пошкоджень та події, що передували знеструмленню міста.

    За їхніми даними, у напрямку теплоелектростанції перед вибухом було помічено реактивний безпілотник або ракету. Близько 04:10 у районі ТЕС пролунав потужний вибух, після чого над об’єктом піднялася велика біла хмара. Практично одразу після цього в частині Севастополя зникло електропостачання.

    Автори каналу припускають, що удар міг пошкодити технологічне обладнання, яке відповідає за виробництво, подачу або відведення пари. Саме цим, на їхню думку, пояснюється поява густої білої хмари над територією електростанції, яка могла складатися з великої кількості пари, що вирвалася після пошкодження обладнання.

    Ще одним непрямим підтвердженням можливого удару по Балаклавській ТЕС називають зміни у роботі громадського транспорту. Зокрема, автобусні маршрути №91 та №103, які проходять поблизу електростанції, тимчасово змінили схему руху та пустили в об’їзд. На думку авторів “Крымского ветра”, це може свідчити про спроби окупаційної влади обмежити доступ до району та приховати наслідки атаки.

    Офіційного підтвердження того, що саме Балаклавська ТЕС стала ціллю удару, наразі немає. Українська сторона також поки не коментувала повідомлення окупаційної адміністрації та інформацію, яка поширюється в місцевих Telegram-каналах.

    Балаклавська теплоелектростанція є одним із найважливіших енергетичних об’єктів тимчасово окупованого Севастополя. Вона забезпечує значну частину міста електроенергією, а її можливе пошкодження може вплинути на стабільність енергопостачання як самого Севастополя, так і окремих районів окупованого Криму.

    Останніми місяцями на території тимчасово окупованого півострова регулярно повідомляють про вибухи, атаки безпілотників та ураження військової й енергетичної інфраструктури. Російська окупаційна влада дедалі частіше визнає перебої в роботі критично важливих об’єктів, однак деталей про наслідки таких атак зазвичай не розкриває.

  • Крим занурюється в темряву: Джанкой без світла вже тиждень

    Крим занурюється в темряву: Джанкой без світла вже тиждень

    На тимчасово окупованому Кримському півострові продовжується масштабна енергетична криза. Частина населених пунктів уже сьому добу залишається без стабільного електропостачання, а в окремих районах проблеми зі світлом супроводжуються дефіцитом пального та перебоями з водою. Найскладніша ситуація склалася у Джанкої та Джанкойському районі, де, за повідомленнями представників кримськотатарського народу, люди вже тиждень живуть практично без електрики.

    Про масштабні відключення повідомляють місцеві інформаційні ресурси, зокрема Telegram-канал «Крымский ветер». За їхніми даними, перебої охопили не лише Джанкой, а й Севастополь, низку інших населених пунктів окупованого Криму, а також частину тимчасово окупованих територій Херсонської та Запорізької областей.

    Російський ставленик у Севастополі Михайло Развожаєв заявив, що обмеження електропостачання пов’язані із перевантаженням енергомереж за межами міста. За його словами, відключення нібито були необхідні для запобігання масштабній аварії в енергосистемі. Він також повідомив, що лікарні та інші критично важливі об’єкти переведені на резервні джерела живлення. Водночас Развожаєв категорично заперечив інформацію про нібито вибух на Балаклавській теплоелектростанції, назвавши такі повідомлення неправдивими.

    Зовсім іншу картину описує голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров. За його словами, Джанкой та Джанкойський район залишаються без нормального електропостачання вже сьому добу поспіль. Особливо складною є ситуація у сільській місцевості, де через відсутність електроенергії виникли серйозні проблеми із забезпеченням населення водою.

    Чубаров повідомив, що через дефіцит пального різко подорожчала привізна питна вода. Для багатьох мешканців вона стала фактично недоступною через високі ціни та проблеми з логістикою. Подібна ситуація, за його словами, спостерігається і в інших степових районах окупованого півострова, де інфраструктура особливо залежить від стабільної роботи електромереж.

    Енергетична криза на півострові розгортається на тлі серії українських ударів по військовій та енергетичній інфраструктурі окупованого Криму. 8 липня командувач Сил безпілотних систем ЗСУ Роберт Бровді («Мадяр») повідомив про ураження ключового вузла енергомоста «Кубань — Крим», через який здійснюється передача електроенергії з території Росії на окупований півострів. Крім цього, українські безпілотники атакували п’ять електричних підстанцій у Криму, а також інші військові об’єкти окупантів.

    За даними американського Інституту вивчення війни (ISW), удари були завдані по підстанціях у районах Нижньогірського, Зеленого Яру, Новотроїцького та інших населених пунктів. Саме після цих атак місцеві Telegram-канали почали повідомляти про масштабні перебої з електропостачанням у східній та північній частині Криму.

    Проблеми не обмежуються лише електроенергією. Російська окупаційна адміністрація вже офіційно визнає складну ситуацію із забезпеченням пального. Призначений Москвою керівник Криму Сергій Аксьонов раніше заявив, що паливна ситуація на півострові залишається «напруженою» і найближчим часом навряд чи покращиться. За його словами, в окремі дні бензин може взагалі бути відсутнім у вільному продажу.

    Експерти зазначають, що перебої зі світлом, пальним і водою взаємопов’язані. Через відсутність електроенергії зупиняються насосні станції, що забезпечують подачу води, а дефіцит пального ускладнює доставку генераторів, ремонтних бригад і привізної питної води. Це створює додаткові труднощі для цивільного населення.

    Останніми днями українські військові суттєво активізували кампанію ударів по логістичній та енергетичній інфраструктурі окупованого Криму. Окрім енергомоста «Кубань — Крим», під ударами опинилися підстанції, військові аеродроми, паливні склади, залізнична інфраструктура та танкери, які використовувалися для забезпечення окупаційного угруповання паливом.

    Попри заяви окупаційної влади про «тимчасові труднощі», масові відключення електроенергії тривають уже кілька днів поспіль. Місцеві жителі повідомляють про регулярні аварійні відключення, а в окремих районах світло так і не повернулося після початку масштабних перебоїв. Ситуація залишається нестабільною, а офіційні терміни повного відновлення електропостачання окупаційна адміністрація не називає.

  • У Криму масштабні перебої з водою: без водопостачання залишилися дев’ять міст

    У Криму масштабні перебої з водою: без водопостачання залишилися дев’ять міст

    В окупованому Криму 7 липня розпочалися масштабні перебої з водопостачанням. Без централізованої подачі води або з істотними обмеженнями залишилися мешканці дев’яти міст та трьох районів півострова. Про це повідомило підконтрольне окупаційній владі підприємство «Вода Криму».

    За офіційною версією окупаційної адміністрації, причиною відключень стали аварійно-ремонтні роботи на об’єктах водопостачання. Водночас проблеми охопили значну частину півострова та збіглися з нещодавніми масштабними перебоями в електропостачанні.

    Під обмеження потрапили:

    • Сімферополь (частина міста);
    • Феодосія;
    • Саки;
    • Армянськ;
    • Яни Капу (колишній Красноперекопськ);
    • Керч;
    • Євпаторія;
    • Джанкой;
    • Білогірськ.

    Також перебої з водопостачанням торкнулися населених пунктів Білогірського, Джанкойського та Курманського районів.

    Напередодні окупаційна адміністрація міста Саки повідомляла, що місто залишилося без води через відсутність електропостачання. Одночасно супутникові знімки зафіксували пожежі в районі електропідстанції «Саки» та залізничної станції, що могло вплинути на роботу критичної інфраструктури.

    Проблеми з водопостачанням на півострові накопичуються вже кілька тижнів. Із 1 липня в низці населених пунктів південного Криму запровадили погодинні графіки подачі води. У Євпаторії питну воду частково доставляють автоцистернами.

    У селі Верхня Кутузівка Ялтинського району воду подають лише з 06:00 до 22:00, а в селі Лучисте окремі райони отримують водопостачання лише кілька годин увечері.

    Серед причин обмежень окупаційна влада називає перебої з електропостачанням, аварії на мережах та зниження запасів води у водосховищах.

    Ситуація загострилася після масштабного блекауту, який стався в окупованому Криму 6 липня. Крім того, останніми днями на півострові повідомляли про удари по об’єктах енергетичної та транспортної інфраструктури, що також могло вплинути на функціонування систем життєзабезпечення.

    Офіційних прогнозів щодо повного відновлення стабільного водопостачання окупаційна адміністрація наразі не оприлюднила.

  • Окупований Крим без нічного освітлення: ISW оцінив наслідки ударів по енергетиці

    Окупований Крим без нічного освітлення: ISW оцінив наслідки ударів по енергетиці

    Систематичні удари Сил оборони України по енергетичній інфраструктурі тимчасово окупованого Криму призвели до того, що півострів практично втратив зовнішнє освітлення у нічний час. Таких висновків дійшли аналітики американського Інституту вивчення війни (ISW), які проаналізували наслідки української кампанії із завдання ударів по військових, логістичних та енергетичних об’єктах Росії на окупованій території.

    У своєму звіті експерти ISW зазначають, що протягом останнього року Україна послідовно нарощувала удари по критично важливих об’єктах енергетичної інфраструктури Криму. На думку аналітиків, така стратегія вже дала помітний результат, адже більша частина півострова майже повністю залишилася без зовнішнього освітлення у темну пору доби. Це свідчить про суттєве погіршення роботи енергетичної системи окупованого регіону та ускладнення функціонування окремих об’єктів інфраструктури.

    В ISW наголошують, що кампанія України не обмежується лише енергетичними цілями. Паралельно українські військові продовжують завдавати ударів по військовій та логістичній інфраструктурі російських окупаційних військ, прагнучи знизити їхні можливості щодо забезпечення, перекидання сил і ведення бойових дій. Аналітики вважають, що комплексний характер цих операцій дозволяє поступово послаблювати російське військове угруповання на півострові.

    Одним із найбільш масштабних епізодів останніх днів стали удари, про які повідомив командувач Сил безпілотних систем Роберт Бровді. За його словами, 3 липня українські військові успішно уразили одразу низку ключових енергетичних об’єктів на території окупованого Криму. Серед них підстанції “Тарханкут”, “Випасне”, “Білогірськ”, “Саки”, “Таврія”, “Миколаївка”, “Старий Крим” і “Західно-Кримська”, а також газокомпресорна станція “Ключі”. Саме ці об’єкти відіграють важливу роль у забезпеченні електро- та газопостачання різних районів півострова.

    Додатковим підтвердженням того, що на зазначених об’єктах сталися ураження, стали дані американської системи моніторингу пожеж NASA FIRMS. Система зафіксувала теплові аномалії в районах розташування підстанцій і газокомпресорної станції, що може свідчити про виникнення пожеж або інших наслідків після українських атак. Подібні супутникові дані вже неодноразово використовувалися незалежними аналітиками для підтвердження ударів по військовій та енергетичній інфраструктурі на окупованих територіях.

    Крім атак на енергетичні об’єкти, українські військові продовжують системно уражати інші стратегічно важливі цілі. За даними Генерального штабу Збройних сил України, останнім часом під удари потрапили залізничний міст через Червоногвардійський канал, станція радіоелектронної боротьби поблизу Артемівки, а також підрозділ радіоелектронної розвідки в окупованому Севастополі. Такі об’єкти мають важливе значення для логістики, зв’язку та функціонування російських військ, тому їх ураження може негативно впливати на ефективність роботи окупаційного угруповання.

    Окрему увагу аналітики приділили атакам на російські військові аеродроми, які залишаються одними з ключових елементів військової інфраструктури РФ у Криму. За інформацією Служби безпеки України, українські сили повторно атакували військовий аеродром “Саки”. За попередніми даними, внаслідок удару було пошкоджено сім літаків і сім ангарів, де базувалися винищувачі Су-30СМ, Су-30 та фронтові бомбардувальники Су-24. Саме ці літаки Росія регулярно використовує для нанесення ударів по території України, тому їхнє пошкодження або знищення має важливе військове значення.

    Крім цього, українські військові уразили аеродром “Гвардійське”, де були пошкоджені два ангари для зберігання ударних безпілотників типу “Шахед”, які Росія активно використовує під час масованих атак на українські міста та об’єкти критичної інфраструктури. Опубліковані 3 липня супутникові фотографії підтвердили пошкодження цих споруд, що також відзначили аналітики ISW.

    На думку експертів американського Інституту вивчення війни, вся сукупність останніх українських операцій свідчить про реалізацію довгострокової стратегії із системного послаблення російської військової присутності в окупованому Криму. Йдеться не лише про знищення окремих військових об’єктів, а й про поступове руйнування інфраструктури, яка забезпечує функціонування російського угруповання, включаючи енергетичні мережі, логістичні маршрути, засоби протиповітряної оборони, системи радіоелектронної боротьби та авіаційні бази.

    Аналітики вважають, що комплексні удари по енергетичних об’єктах, аеродромах, мостах, підстанціях і військових базах створюють для російських військ дедалі більше проблем із забезпеченням, управлінням та веденням бойових дій. Одним із найбільш помітних наслідків цієї кампанії стало майже повне зникнення зовнішнього освітлення в нічний час на більшій частині окупованого Криму, що, за оцінкою ISW, є одним із показників успішності українських ударів по енергетичній інфраструктурі півострова.

  • «Кримський рубильник» спрацював: Мадяр заявив про ураження 10 енергооб’єктів за одну ніч

    «Кримський рубильник» спрацював: Мадяр заявив про ураження 10 енергооб’єктів за одну ніч

    Командувач Сил безпілотних систем Збройних сил України Роберт Бровді, відомий за позивним «Мадяр», повідомив про масштабну нічну операцію українських безпілотників у тилу російських військ. За його словами, протягом ночі 3 липня українські дрони результативно уразили 48 цілей, серед яких — десять енергетичних об’єктів у тимчасово окупованому Криму та російський зенітний ракетний комплекс «Тор-М2».

    Підсумки операції Бровді оприлюднив у власних соціальних мережах, назвавши її «Кримським рубильником». За його словами, головною метою стали об’єкти енергетичної інфраструктури, які забезпечують роботу військових та логістичних потужностей російських окупаційних сил на півострові.

    «Птахи СБС подають напругу окупанту. Кримський рубильник: протягом ночі вимкнено +10», — повідомив командувач Сил безпілотних систем. За його словами, загалом у глибині оборони противника за ніч було уражено 48 різних військових цілей.

    Серед найважливіших результатів операції Бровді назвав знищення або ураження зенітного ракетного комплексу «Тор-М2» у районі Запорізької області. Цей комплекс належить до сучасних засобів протиповітряної оборони Росії та використовується для прикриття військових об’єктів від ударів авіації й безпілотників. Його виведення з ладу потенційно відкриває додаткові можливості для подальших ударів українських сил по тилових районах противника.

    Основний удар, однак, припав саме на енергетичну інфраструктуру окупованого Криму. За інформацією командувача СБС, українські безпілотники атакували електропідстанцію Тарханкутської вітроелектростанції в Окунівці, підстанцію «Тарханкут» у Чорноморському, підстанції «Білогірськ», «Випасне», «Саки», «Таврія», «Миколаївка», «Старий Крим», «Західно-Кримська», а також газову компресорну станцію «Ключі».

    Як пояснюють військові експерти, удари по енергетичних вузлах мають одразу кілька цілей. По-перше, вони ускладнюють роботу військових аеродромів, систем зв’язку та командних пунктів. По-друге, створюють додаткове навантаження на російську систему енергозабезпечення окупованого півострова. По-третє, змушують Росію перекидати ресурси на аварійно-відновлювальні роботи та посилення протиповітряної оборони.

    Офіційного підтвердження масштабів пошкоджень з боку російської влади наразі немає. Водночас у ніч на 3 липня місцеві Telegram-канали та кримські моніторингові ресурси повідомляли про серію вибухів у різних районах окупованого Криму та пожежі на енергетичних об’єктах. Зокрема, повідомлялося про займання кількох електропідстанцій після атак безпілотників.

    Нинішня операція продовжує кампанію українських Сил безпілотних систем із системного ураження військової та енергетичної інфраструктури окупованого півострова. Лише наприкінці червня командування СБС повідомляло про ураження 38 об’єктів у Криму, серед яких були Таврійська теплоелектростанція, електропідстанції, газові компресорні станції, нафтобаза та російські радіолокаційні комплекси.

    Сам Роберт Бровді раніше заявляв, що стратегічною метою українських ударів є ізоляція Криму від російської логістики. В інтерв’ю Reuters він зазначав, що українські безпілотні операції вже суттєво скоротили рух транспорту головною трасою «Новоросія», яка забезпечує постачання російського угруповання на півдні України та в окупованому Криму.

    Напередодні Бровді також повідомляв про різке зростання ефективності Сил безпілотних систем. За його словами, від початку 2026 року кількість успішних уражень в оперативній та стратегічній глибині території, контрольованої Росією, збільшилася на 1150%. Такого результату вдалося досягти завдяки розширенню виробництва дронів, координації між різними підрозділами та розвитку далекобійних безпілотних систем.

    До нинішньої операції, за даними командування, були залучені одразу кілька підрозділів Сил безпілотних систем, зокрема 414-та окрема бригада «Птахи Мадяра», 413-й окремий полк «Рейд», група «Фенікс», 412-та окрема бригада Nemesis та 1-й окремий центр СБС. Саме така взаємодія дозволяє одночасно атакувати десятки цілей на значній відстані від лінії фронту.

    Українська сторона розглядає удари по енергетичних вузлах окупованого Криму як частину кампанії зі зниження військового потенціалу російських сил на півострові. Порушення роботи енергетичної інфраструктури може впливати на функціонування військових аеродромів, систем ППО, логістичних центрів і об’єктів забезпечення, які Росія використовує для ведення бойових дій проти України.

  • СБУ вдарила по авіації РФ у Криму: під ударом Су-30, Су-24 і ангари з “Шахедами”

    СБУ вдарила по авіації РФ у Криму: під ударом Су-30, Су-24 і ангари з “Шахедами”

    Служба безпеки України повідомила про нову масштабну операцію в тимчасово окупованому Криму. За даними спецслужби, ударними безпілотниками було атаковано два ключові військові аеродроми російських окупаційних військ — Саки та Гвардійське. У СБУ стверджують, що внаслідок атаки було уражено ангари з бойовою авіацією, а також місця зберігання ударних безпілотників типу Shahed.

    Як заявили у спецслужбі, операція стала частиною оголошеної Президентом України Володимиром Зеленським 40-денної кампанії із завдання ударів по військовій інфраструктурі Росії. Основною ціллю були об’єкти, які використовуються для забезпечення російських повітряних атак по території України.

    За інформацією СБУ, на військовому аеродромі Саки було уражено сім ангарів, у яких зберігалися винищувачі та фронтові бомбардувальники Су-30СМ, Су-30 та Су-24. За попередніми оцінками української спецслужби, щонайменше сім літаків було знищено або пошкоджено. Незалежного підтвердження цієї інформації наразі немає, а російська сторона офіційно не коментувала заявлені втрати.

    У СБУ нагадали, що це вже другий удар по аеродрому Саки протягом поточного тижня. Раніше спецслужба повідомляла про п’ять влучань безпілотників по ангарах із бойовою авіацією, після яких на території авіабази було зафіксовано пожежу. Тоді, за попередньою інформацією, під ударом також опинилися винищувачі Су-30 та Су-30СМ.

    Ще одним об’єктом атаки став військовий аеродром Гвардійське. За даними СБУ, українські безпілотники уразили два ангари, де російські війська зберігали ударні дрони типу Shahed та авіаційне обладнання. Саме звідси, за інформацією української сторони, регулярно забезпечується діяльність російської тактичної авіації на південному напрямку.

    У спецслужбі наголосили, що аеродроми Саки та Гвардійське залишаються одними з найважливіших військових авіаційних баз Росії в окупованому Криму. Саме з них регулярно здійснюються вильоти літаків, які запускають ракети по українських містах, а також виконують бойові завдання для підтримки російського угруповання військ на південному напрямку.

    У повідомленні СБУ зазначається, що служба системно працює над знищенням військового потенціалу Росії як безпосередньо на лінії фронту, так і в глибокому тилу противника.

    «Жодні ангари чи укриття не допоможуть — СБУ дістане ворога всюди», — заявили у спецслужбі.

    Успішний удар по кримських авіабазах став продовженням серії українських операцій по стратегічній інфраструктурі Росії та окупованого Криму. Напередодні СБУ спільно з іншими підрозділами Сил оборони України повідомила про ураження лінійної виробничо-диспетчерської станції “Старолікєєво” у місті Кстово Нижньогородської області РФ. Об’єкт розташований приблизно за 850 кілометрів від українського кордону та є важливою ланкою транспортування нафтопродуктів. Крім того, цього тижня Генеральний штаб ЗСУ повідомив про успішний удар по підприємству, пов’язаному з корпорацією “Роскосмос” у Пензенській області, яке виробляє компоненти для систем управління ракетною технікою.

    Останніми місяцями Крим залишається одним із головних напрямків українських далекобійних ударів. Українські військові регулярно атакують військові аеродроми, склади боєприпасів, системи протиповітряної оборони, електропідстанції та логістичні вузли окупаційних військ. Такі операції спрямовані на зниження можливостей Росії використовувати півострів як плацдарм для ракетних ударів по Україні та забезпечення бойових дій на південному фронті.

    Водночас незалежно перевірити заявлені масштаби пошкоджень наразі неможливо. Російська влада традиційно не оприлюднила офіційної інформації щодо можливих втрат авіаційної техніки або пошкодження інфраструктури на аеродромах Саки та Гвардійське.

  • «Уже бачимо ознаки колапсу»: Чубаров розповів, що може змусити росіян залишити Крим

    «Уже бачимо ознаки колапсу»: Чубаров розповів, що може змусити росіян залишити Крим

    Голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров заявив, що на тимчасово окупованому Кримському півострові вже помітні ознаки системної кризи, а подальше ураження логістичної інфраструктури, зокрема Керченського мосту, може стати переломним моментом, який змусить частину російського населення залишати півострів. Таку думку він висловив в інтерв’ю Radio NV, коментуючи наслідки українських ударів по військових та логістичних об’єктах РФ.

    За словами Чубарова, ситуація в окупованому Криму вже помітно погіршилася. Першими проявами кризи стали гострий дефіцит пального, проблеми із забезпеченням логістики та обмеження в роботі автозаправних станцій. Він зазначив, що ці труднощі відчуває як цивільне населення, так і російські військові, які використовують півострів як один із ключових тилових хабів для забезпечення угруповання на півдні України.

    «Ми вже бачимо ознаки колапсу», — наголосив голова Меджлісу, пояснивши, що нинішня ситуація є лише початком значно масштабніших проблем, якщо Україна й надалі руйнуватиме військову логістику окупантів.

    На думку Чубарова, одним із ключових факторів може стати подальше виведення з ладу Керченського мосту. Він вважає, що саме ця транспортна артерія тривалий час залишалася одним із головних шляхів постачання військових вантажів, пального та інших ресурсів із території Росії до окупованого Криму. Після попередніх ударів його можливості вже суттєво скоротилися: міст використовується переважно для пасажирського сполучення, тоді як перевезення паливних цистерн та частини військових вантажів було значно обмежене.

    Чубаров також нагадав, що другим важливим каналом постачання став так званий сухопутний коридор через окуповані території півдня України. Однак останніми тижнями українські Сили оборони значно активізували удари по цій логістичній мережі, що ще більше ускладнило забезпечення російського угруповання. За його словами, поромне сполучення також практично втратило свою роль після ураження відповідної інфраструктури.

    Окрему увагу голова Меджлісу приділив енергетичній ситуації. Він зазначив, що економіка окупованого півострова критично залежить від двох ресурсів — пального та електроенергії. Частина електроенергії виробляється місцевими теплоелектростанціями, робота яких, своєю чергою, залежить від стабільного постачання газу та пального. У разі подальших ударів по відповідній інфраструктурі ризик масштабного колапсу суттєво зростатиме.

    За оцінкою Чубарова, якщо буде втрачена можливість регулярно доставляти пальне до Криму, це вплине не лише на цивільний транспорт, а й на функціонування резервних генераторів, військової техніки, систем життєзабезпечення та роботи підприємств. У такому випадку, вважає він, окупаційна адміністрація зіткнеться із системною кризою одразу в кількох сферах.

    Водночас він наголосив, що серед місцевого населення поки не спостерігається масової паніки, оскільки певні запаси продовольства та ресурсів ще залишаються. Проте обмеження продажу пального, черги на автозаправних станціях і логістичні труднощі вже стали новою реальністю для мешканців окупованого півострова.

    Раніше Чубаров також заявляв, що унеможливлення постачання пального та порушення роботи енергетичної інфраструктури можуть змусити Росію шукати політичні шляхи виходу із ситуації. На його думку, у разі подальшого погіршення становища Кремль буде змушений реагувати на стрімке зростання вартості утримання окупованого півострова.

    Останніми тижнями українські військові регулярно завдають ударів по складах пального, логістичних вузлах, транспортних маршрутах і військових об’єктах РФ у Криму та на підступах до нього. Водночас українська влада офіційно не коментує деталі більшості операцій, однак неодноразово наголошувала, що метою є послаблення військового потенціалу окупаційних сил і порушення їхнього забезпечення, а не створення гуманітарної кризи для цивільного населення.

  • Новий удар по військовій машині Кремля: ЗСУ дісталися Криму, Волгограда та двох російських НПЗ

    Новий удар по військовій машині Кремля: ЗСУ дісталися Криму, Волгограда та двох російських НПЗ

    У ніч проти 28 червня Сили оборони України провели чергову масштабну операцію проти військової інфраструктури Росії та окупаційних військ. Під удар потрапили стратегічно важливі об’єкти у тимчасово окупованому Криму, на окупованій частині Донецької області та безпосередньо на території Росії. Генеральний штаб Збройних сил України офіційно підтвердив ураження залізничного мосту, складу боєприпасів, двох великих нафтопереробних заводів, а також повідомив нові подробиці успішної атаки на оборонний завод «Титан-Барикади» у Волгограді.

    Однією з головних цілей операції став залізничний міст у районі Ічок на тимчасово окупованій території Криму. За даними Генштабу, саме цей об’єкт російські війська активно використовували для перекидання особового складу, озброєння, боєприпасів та матеріально-технічного забезпечення своїх підрозділів на півдні України. Результати ураження наразі уточнюються, однак українські військові наголошують, що удари по логістичних маршрутах залишаються одним із пріоритетних напрямків роботи Сил оборони.

    Паралельно українські військові завдали удару по складу боєприпасів російських військ у районі Амвросіївки на тимчасово окупованій території Донецької області. Цей склад забезпечував окупаційне угруповання на східному напрямку, тому його ураження може вплинути на можливості противника щодо ведення бойових дій. Остаточні масштаби завданих збитків наразі встановлюються.

    Окремо Генеральний штаб повідомив подробиці нічної атаки на два російські нафтопереробні заводи. Першою ціллю став НПЗ «Слов’янський» у місті Слов’янськ-на-Кубані Краснодарського краю. За офіційною інформацією, на території підприємства зафіксовано влучання та подальшу масштабну пожежу. Підприємство належить компанії «Славянск ЭКО» і входить до числа найбільших незалежних нафтопереробних заводів півдня Росії, забезпечуючи виробництво пального як для цивільного сектору, так і для потреб російської військової логістики.

    Другим об’єктом став Ярославський нафтопереробний завод «Славнефть-ЯНОС» у Ярославлі. За інформацією Генштабу, на підприємстві також зафіксовано влучання з подальшим задимленням території. Остаточні результати атаки ще уточнюються. Ярославський НПЗ є одним із найбільших нафтопереробних підприємств Росії, здатним переробляти близько 15 мільйонів тонн нафти щороку. Завод виробляє автомобільні бензини, дизельне пальне, авіаційний гас та інші нафтопродукти, що використовуються для забезпечення російської армії та військової логістики.

    Під час брифінгу Генеральний штаб також оприлюднив нові деталі удару, завданого 27 червня по стратегічному підприємству «Титан-Барикади» у Волгограді. За результатами аналізу підтверджено, що українські ракети влучили одразу у три виробничі цехи оборонного комплексу. Унаслідок атаки виникла пожежа, а два цехи зазнали часткових руйнувань.

    Завод «Титан-Барикади» є одним із ключових підприємств російського оборонно-промислового комплексу. Він спеціалізується на виробництві артилерійських систем, пускових установок для оперативно-тактичних ракетних комплексів, компонентів для ракетного озброєння та іншої військової техніки. Саме тому цей об’єкт входить до переліку стратегічних цілей українських Сил оборони.

    Президент України Володимир Зеленський раніше підтвердив успішне ураження двох російських НПЗ, зазначивши, що «далекобійні санкції» України продовжують системно послаблювати воєнно-економічний потенціал Росії. За словами глави держави, удари по підприємствах паливно-енергетичного комплексу спрямовані на зменшення ресурсів, які працюють на забезпечення російської військової машини.

    У Генеральному штабі підкреслили, що Сили оборони й надалі продовжуватимуть системні удари по військовій, транспортній та паливній інфраструктурі держави-агресора. Основною метою таких операцій залишається зниження бойових можливостей російської армії, порушення логістики окупаційних військ та ускладнення забезпечення фронту технікою, боєприпасами й паливом.

    Останні удари демонструють комплексний підхід українських військових: одночасне ураження транспортної інфраструктури, складів боєприпасів, паливних підприємств та оборонних заводів дозволяє послідовно послаблювати військовий потенціал Росії далеко за межами лінії фронту. Саме така стратегія, за оцінками експертів, дедалі більше впливає на здатність окупаційних військ підтримувати інтенсивність бойових дій.

  • Крим під тиском: Україна нарощує удари по ключовій логістиці РФ

    Крим під тиском: Україна нарощує удари по ключовій логістиці РФ

    Розвідувальна спільнота Великої Британії у своєму черговому аналітичному огляді заявила про подальше розширення можливостей України щодо завдання ударів по тимчасово окупованому Росією Криму та критичній військовій інфраструктурі на півострові. У документі зазначається, що українські атаки останніх місяців демонструють зростання інтенсивності, точності та стратегічного впливу, зокрема на логістичні маршрути, які забезпечують російське угруповання в регіоні.

    Аналітики підкреслюють, що серія ударів, здійснених Україною, дедалі більше змінює характер функціонування російської військової інфраструктури в Криму, створюючи системний тиск на постачання, транспорт і оборонні можливості окупаційних сил. Особливу увагу в огляді приділено операції, що відбулася в ніч на 20 червня, коли українські сили завдали ударів по низці об’єктів на території Криму, а також по переправі через Керченську протоку — ключовому логістичному вузлу, який з’єднує окупований півострів із територією Росії.

    За даними британської розвідки, серед цілей тоді опинилися системи протиповітряної оборони, паливні склади та три автомобільні пороми, які відіграють важливу роль у забезпеченні транспортного сполучення через протоку. У звіті наголошується, що виведення з ладу цих трьох поромів майже напевно суттєво поглибило вже наявні проблеми з постачанням у Криму, які накопичувалися внаслідок попередніх ударів та загального навантаження на логістичну систему.

    Окремо зазначається, що на окупованому півострові вже фіксуються системні перебої з постачанням пального, а також значні затримки на пунктах переправи через Керченську протоку. Британська розвідка пов’язує це з комплексним впливом українських ударів, які порушують як морську, так і сухопутну логістику, змушуючи російську сторону перерозподіляти обмежені ресурси та шукати альтернативні маршрути постачання.

    У звіті також нагадують, що після українського удару по Кримському мосту у жовтні 2022 року російська сторона запровадила жорсткі протоколи безпеки, які суттєво обмежили використання мосту для вантажного транспорту. Згідно з цими правилами, вантажівки можуть користуватися лише поромними переправами, тоді як сам міст переважно використовується для легкових автомобілів, автобусів та окремих видів залізничного сполучення. Таким чином, будь-яке виведення з ладу поромної інфраструктури має непропорційно великий вплив на загальну логістичну систему Криму.

    Британська розвідка також звертає увагу на те, що у березні та квітні 2026 року Україна вже завдавала ударів по двох інших поромах, які залишалися ключовими елементами транспортної системи через Керченську протоку. За оцінкою аналітиків, ці судна, ймовірно, наразі перебувають у ремонті або не можуть повноцінно виконувати свої функції, що ще більше зменшило пропускну здатність переправи та створило додаткові вузькі місця в логістиці.

    У документі підкреслюється, що Україна дедалі активніше застосовує комплексний підхід до ураження російських логістичних мереж на окупованих територіях. Йдеться про поєднання ударних безпілотників, далекобійних засобів ураження та розвідданих, що дозволяє системно виводити з ладу як військові, так і інфраструктурні об’єкти. Така стратегія, за оцінкою британської сторони, спрямована не лише на фізичне знищення цілей, а й на довготривале ускладнення функціонування всієї системи забезпечення російських військ у регіоні.

    Аналітики також зазначають, що масштаб і регулярність українських ударів поступово виснажують російську систему протиповітряної оборони навіть у районах, які вважаються пріоритетними для захисту, зокрема в районі Керченської протоки. Це, у свою чергу, підвищує вразливість критичної інфраструктури, включно з транспортними переходами, паливними базами та об’єктами військового призначення.

    У підсумку британська розвідка доходить висновку, що така динаміка розширює можливості України для подальших ударів по стратегічно важливих об’єктах, зокрема по Кримському мосту, який має не лише військове, а й символічне та політичне значення для Кремля. Саме цей об’єкт, як зазначається в огляді, залишається одним із ключових елементів російської логістики на південному напрямку та водночас однією з найбільш чутливих цілей для російського керівництва.

    На тлі цих оцінок міжнародні експерти також відзначають загальну тенденцію посилення українських можливостей для глибоких ударів по тилових районах противника. Раніше в Міністерстві оборони Естонії заявляли, що така здатність України створює для Росії складну ситуацію через обмеженість систем протиповітряної оборони, які не можуть одночасно захищати всі критичні об’єкти.

    Таким чином, новий звіт британської розвідки фіксує не лише тактичні результати окремих ударів, а й ширшу стратегічну тенденцію — поступове руйнування російської логістики в Криму та зміну балансу можливостей сторін у регіоні