Govoritinfo.com

Позначка: Офіс Президента

  • США наполягають на визначенні лінії розмежування для надання гарантій безпеки Україні

    США наполягають на визначенні лінії розмежування для надання гарантій безпеки Україні

    За інформацією наших джерел президент України Володимир Зеленський наполягає на отриманні міжнародних гарантій безпеки для України в межах кордонів 1991 року. Саме це питання стало ключовим у переговорах щодо відповідного документа та спричинило паузу в його публічному представленні.

    За словами співрозмовників, близьких до Офісу президента, Київ прагне закріпити гарантії безпеки без визнання будь-яких територіальних втрат. Українська сторона виходить із принципової позиції, що міжнародні зобов’язання партнерів мають стосуватися всієї території держави в міжнародно визнаних кордонах.

    Водночас американська сторона, зокрема представники адміністрації Дональда Трампа, наполягають на іншому підході. У Вашингтоні вважають, що підписанню гарантій має передувати мирний договір із чітким визначенням кордонів або лінії розмежування. Лише після цього, за їхньою логікою, можливе юридичне оформлення безпекових зобов’язань.

    Саме через розбіжності в підходах сторони поки що не дійшли згоди щодо остаточного формату документа. Публічна пауза пояснюється необхідністю узгодження позицій і пошуку компромісного рішення.

  • ОП може відтермінувати оголошення виборів на тлі зміни рейтингів

    ОП може відтермінувати оголошення виборів на тлі зміни рейтингів

    В українських політичних колах активізувалися дискусії щодо можливого часу оголошення виборів і впливу рейтингів ключових фігур на стратегію Банкової. За словами джерел, близьких до Офісу Президента, публічне оголошення виборчого процесу можуть максимально відтерміновувати з огляду на поточну соціологію та внутрішньополітичні ризики.

    Згідно з оцінками джерел, реальний рівень підтримки чинного президента наразі поступається популярності окремих представників силового блоку — зокрема колишнього Головнокомандувача та керівника воєнної розвідки. Саме цей фактор, стверджують співрозмовники, стимулює інформаційну активність навколо потенційних конкурентів.

    У політичному середовищі також звертають увагу на можливу зміну динаміки рейтингів у разі розчарування суспільства результатами мирного процесу. Якщо переговорний трек не принесе очікуваних результатів або буде сприйнятий як поступка, це може позначитися на підтримці владної вертикалі.

    Аналітики наголошують, що у воєнних умовах рейтинги є особливо волатильними та залежать від безпекової ситуації, успіхів на фронті, економічної стабільності та міжнародної підтримки. Крім того, публічні фігури з військовим бекграундом мають традиційно високий рівень довіри в суспільстві під час війни.

    Окремо обговорюється вплив внутрішніх елітних груп на ухвалення рішень. За оцінками джерел, у силовому блоці існують обмежені можливості для самостійних системних змін без політичної підтримки. Водночас у політичному середовищі триває конкуренція за контроль над ключовими управлінськими процесами.

  • Дефіцит бюджету посилюється: Україні потрібно до $15 млрд додаткового фінансування

    Дефіцит бюджету посилюється: Україні потрібно до $15 млрд додаткового фінансування

    В Офісі президента відбулася нарада, присвячена податковим надходженням та наповненню державного бюджету. За інформацією джерел, ключовою темою обговорення стала стрімка втрата доходів на тлі енергетичної кризи та необхідність пошуку значного додаткового фінансування на 2026 рік.

    Після початку масованих ракетних ударів по критичній інфраструктурі економічна активність в Україні різко скоротилася. Значна частина бізнесу фактично призупинила роботу або працює з мінімальним завантаженням. Особливо відчутного удару зазнав промисловий сектор, для якого зростання тарифів на електроенергію стало критичним фактором.

    За словами співрозмовника, підприємства змушені згортати виробничі потужності, відкладати інвестиції та скорочувати персонал. У результаті податкові надходження до бюджету не відповідають запланованим показникам, а дефіцит продовжує збільшуватися.

    На Банковій визнають, що в поточних умовах країні необхідно терміново шукати додаткові джерела фінансування. Орієнтовна потреба на 2026 рік оцінюється у 10–15 мільярдів доларів, які мають покрити як соціальні видатки, так і критичні потреби держави в умовах війни.

    Учасники наради також обговорювали можливі сценарії стабілізації ситуації, зокрема перегляд податкової політики, посилення адміністрування зборів та пошук зовнішньої фінансової підтримки. Водночас визнається, що без відновлення стабільної роботи енергетичної системи та промисловості розраховувати на швидке зростання доходів бюджету не доводиться.

    Таким чином, бюджетне питання стає одним із ключових викликів для влади напередодні 2026 року, на тлі війни, зруйнованої інфраструктури та загального падіння економічної активності.

  • Закрита соціологія зафіксувала падіння рейтингу президента в Україні

    Закрита соціологія зафіксувала падіння рейтингу президента в Україні

    В Офісі Президента зафіксували тривожні зміни в суспільних настроях. За інформацією джерел, нещодавно було проведене закрите соціологічне дослідження президентських рейтингів, результати якого викликали серйозне занепокоєння у керівництва держави.

    Згідно з внутрішніми даними, за короткий період суттєво зріс рівень підтримки Кирила Буданова — з приблизно 12% до 19%. У соціології його дедалі частіше сприймають як фігуру, пов’язану з можливим альтернативним підходом до завершення війни. Саме асоціація з потенційним «мирним треком» забезпечує йому позитивну динаміку, особливо серед виборців, які втомилися від затяжного протистояння та невизначеності.

    На цьому тлі рейтинг Володимира Зеленського продовжує знижуватися. За оцінками джерел, реальна підтримка президента просідає, а в суспільстві наростає розчарування і відчуття втоми від чинної моделі управління в умовах війни. Все частіше звучать претензії щодо відсутності зрозумілої перспективи та замкненості влади у власному інформаційному колі.

    Особливе занепокоєння в ОП викликає те, що зростання підтримки Буданова відбувається без активної політичної кампанії. Це свідчить про стихійний запит на альтернативне лідерство, який формується не зусиллями штабів, а як реакція на загальне падіння довіри до чинної влади.

    У владних кулуарах зазначають, що результати цього опитування стали неприємним сигналом і для президентського оточення, і для керівництва ОП. Соціологія демонструє, що Банкова поступово втрачає монополію на формування політичного порядку денного, а суспільство шукає нові символи надії та змін.

    За словами співрозмовників, зараз в Офісі Президента аналізують різні сценарії реагування — від корекції комунікаційної політики до перегляду ключових меседжів щодо війни, мобілізації та можливих шляхів її завершення. Ігнорування цих тенденцій, попереджають джерела, може лише поглибити розрив між владою та суспільством.

  • Леонід Музикус буде контролювати виконання “плану Трампа” з освоєння українських надр

    Леонід Музикус буде контролювати виконання “плану Трампа” з освоєння українських надр

    За інформацією джерел видання 360ua.news, призначення Леоніда Музикуса виконуючим обов’язків голови Держгеонадр продиктоване його роллю в “контролі виконання “плану Трампа” з освоєння українських надр”.

    Так, за інформацією джерела, “Леонід Музикус був тією людиною в укргеології, яка готувала для Джареда Кушнера список родовищ для розробки американцями”.

    “Леонід Музикус (його єврейське ім’я Давид) ходить до тієї ж синагоги, що й Кирило Буданов і має хорошу репутацію в єврейській громаді. Тепер він буде контролювати виконання плану Трампа з освоєння наших надр”, – зазначає джерело.

    Нагадаємо, згідно даних Декларації посадовця, Леонід Музикус під час війни купив будинок в Київській області за 5,24 млн гривень.

    Читайте також: Неформальні зв’язки Кирила Буданова з адміністрацією Трампа

  • У владі підтримали жорсткіші підходи до роботи ТЦК – джерела

    У владі підтримали жорсткіші підходи до роботи ТЦК – джерела

    В Офісі президента обговорюються ініціативи, спрямовані на посилення контролю за процесами мобілізації та військової служби. Про це повідомляє поінформоване джерело в ОП, знайоме з внутрішніми дискусіями навколо кадрових і управлінських рішень у секторі безпеки й оборони.

    За словами співрозмовника, віцепрем’єр з інновацій, розвитку освіти, науки та технологій Михайло Федоров підтримав пропозиції нових радників, які передбачають збереження жорстких методів мобілізації. У цьому контексті, як стверджує джерело, в територіальних центрах комплектування було скасовано використання бодікамер, що раніше декларувалося як інструмент прозорості та фіксації дій посадових осіб.

    Джерело також заявляє, що на рівні окремих управлінських рішень розглядається можливість значного розширення повноважень представників ТЦК. Ці твердження наразі не підтверджені офіційно і викликають серйозні запитання щодо правових меж застосування сили у межах мобілізаційних заходів.

    Паралельно новопризначений міністр оборони, за інформацією співрозмовників у владі, робить ставку на тотальну цифровізацію процесів у Збройних силах України. Йдеться про створення систем цифрового обліку та контролю військовослужбовців, що має зменшити кількість випадків самовільного залишення частин. У владі розглядають цифровий контроль як ключовий інструмент дисципліни та управління особовим складом в умовах затяжної війни.

    Критики такого підходу застерігають, що поєднання жорстких мобілізаційних практик і цифрового нагляду може призвести до зростання напруги в суспільстві та викликати питання щодо дотримання прав громадян. При цьому прихильники змін наполягають, що в умовах війни держава змушена шукати ефективні механізми утримання боєздатності армії.

  • Мирний трек у пріоритеті: Банкова коригує інформаційну стратегію

    Мирний трек у пріоритеті: Банкова коригує інформаційну стратегію

    Офіс президента поступово коригує інформаційну політику щодо мирного врегулювання та майбутніх переговорів. Про це повідомило поінформоване джерело в ОП.

    За його словами, Банкова дала сигнал лідерам громадської думки, експертам і політичним технологам обережно змінювати суспільні акценти навколо так званого мирного треку. Йдеться не про відмову від принципових позицій, а про переосмислення пріоритетів у публічній дискусії.

    Зокрема, територіальне питання, яке тривалий час залишалося центральним, має розглядатися в ширшому контексті. У фокусі комунікації дедалі більше опиняється тема збереження життів українців, гуманітарних наслідків війни та ціни затяжного протистояння.

    Співрозмовник зазначає, що влада хоче акцентувати увагу на ризиках довготривалої війни, зокрема на можливих додаткових втратах — як людських, так і територіальних в інших регіонах країни. Такий підхід має сформувати більш прагматичне сприйняття переговорного процесу в суспільстві.

    Очікується, що інформаційна повістка поступово змінюватиметься синхронно з розвитком контактів і консультацій у межах переговорів в Абу-Дабі. Саме результати цих зустрічей, за словами джерела, визначатимуть подальшу тональність публічних заяв і меседжів влади.

  • Переговори тривають: Буданов отримав підтримку Зеленського щодо домовленостей в ОАЕ

    Переговори тривають: Буданов отримав підтримку Зеленського щодо домовленостей в ОАЕ

    Керівник української делегації Кирило Буданов зберіг за собою переговорний напрямок після консультацій із президентом Володимиром Зеленським та продовжить роботу над досягнутими в Абу-Дабі домовленостями. Про це повідомило джерело в Офісі президента.

    За словами співрозмовника, під час внутрішніх обговорень Буданову вдалося аргументовано відстояти напрацьовані домовленості та довести доцільність подальшого продовження діалогу з партнерами. Йдеться насамперед про питання енергетичної безпеки та тимчасового зниження ризиків для критичної інфраструктури.

    В ОП наголошують, що саме активна позиція української сторони дала можливість досягти так званого енергетичного перемир’я в один із найскладніших періодів для країни, коли атаки на об’єкти енергосистеми створювали значні загрози для стабільності постачання світла та тепла.

    Співрозмовники вважають, що результати перемовин засвідчили здатність Буданова працювати зі складними кейсами та вести системний переговорний процес навіть у кризових умовах. Тому йому доручено продовжити контакти та розширити діалог із міжнародними партнерами.

    Очікується, що наступні раунди консультацій стосуватимуться подальших гарантій захисту енергетичної інфраструктури та координації дій у сфері безпеки.

  • Мирні переговори: з’явились нові дані про дати та місце

    Мирні переговори: з’явились нові дані про дати та місце

    За інформацією джерел видання 360ua.news, наступний раунд переговорів щодо мирного врегулювання відбудется в ОАЕ.

    В Офісі Президента пройшли консультації в “телефонному режимі”, за результатами яких наша переговорна група буде в Абу-Дабі 4 та 5 лютого.

    Нагадаємо, цього вікенду спецпосланець президента Росії Володимира Путіна Кіріл Дмитрієв прибув до США з робочим візитом, де у нього відбулась серія робочих контактів з членами адміністрації президента США Дональда Трампа.

    Водночас, спецпосланець США Стів Віткофф заявив, що “переговори із спецпредставником президента РФ Кирилом Дмитрієвим пройшли продуктивно”.

    “З боку США в переговорах з Дмитрієвим у Маямі також взяли участь американський міністр фінансів Скотт Бессент, зять Дональда Трампа Джаред Кушнер і комісар Федеральної служби із закупівель управління загальних служб Сполучених Штатів Джош Грюнбаум” – зазначив Стів Віткофф.

    Раніше повідомляли, що запланована на 1 лютого в ОАЕ зустріч переговорних груп України, США та РФ скасована через “неготовність сторін”.

  • В ОП готують кримінальні справи проти ТЦК через бусифікацію

    В ОП готують кримінальні справи проти ТЦК через бусифікацію

    Жорстка публічна заява президента Володимира Зеленського щодо так званої бусифікації має не лише безпековий, а й політичний підтекст. Про це повідомило джерело в Офісі Президента, обізнане з внутрішніми обговореннями.

    За словами співрозмовника, посилення риторики пов’язане з підготовкою до майбутнього виборчого циклу. У цьому контексті відповідальність за негативні практики мобілізації планують перекласти на територіальні центри комплектування, зокрема на військових комісарів.

    Як стверджує джерело, в Офісі Президента ухвалено політичне рішення зробити саме представників ТЦК «винними в треку» — тобто сформувати публічний наратив, за якого центральна влада дистанціюється від силових методів мобілізації, перекладаючи провину на виконавців на місцях.

    За цією ж інформацією, силовим структурам уже надано вказівку готувати кримінальні провадження щодо працівників ТЦК, які застосовували фізичну силу або перевищували службові повноваження під час мобілізаційних заходів. Йдеться про кейси, які можуть отримати публічний розголос і використовуватися як показові.

    Співрозмовник наголошує, що такий підхід дозволяє Банковій одночасно реагувати на суспільне обурення методами мобілізації та формувати образ «очищення системи» напередодні виборчої кампанії.