Govoritinfo.com

Позначка: Одеська ОВА

  • Вогняна ніч на Одещині: Росія зруйнувала підприємство та двічі вдарила по рятувальниках

    Вогняна ніч на Одещині: Росія зруйнувала підприємство та двічі вдарила по рятувальниках

    Російські війська в ніч проти 26 жовтня завдали серії ударів по Одеській області, атакувавши приватне промислове підприємство та гаражний кооператив. Унаслідок влучань виникли масштабні пожежі, зазнали руйнувань виробничі приміщення, гаражі й автомобіль. Однак на цьому атака не завершилася: коли на місце прибули рятувальники, росіяни двічі повторно вдарили по території, де тривали роботи з ліквідації наслідків обстрілу. Працівники ДСНС встигли сховатися в укритті, але пошкоджень зазнала спеціальна рятувальна техніка.

    Про наслідки нічної атаки повідомив начальник Одеської обласної військової адміністрації Олег Кіпер у своєму офіційному Telegram-каналі.

    За словами посадовця, російські військові кілька разів атакували цивільні об’єкти регіону, спричинивши масштабні займання.

    Першою відомою ціллю стало приватне промислове підприємство. Унаслідок атаки його будівлі зазнали значних руйнувань, після чого на території виникла пожежа.

    Поки рятувальники намагалися ліквідувати вогонь, російські війська завдали ще двох ударів безпосередньо по місцю проведення аварійно-рятувальних робіт.

    Як повідомила Державна служба України з надзвичайних ситуацій, на момент повторних ударів вогнеборці перебували в укритті.

    Завдяки цьому серед особового складу вдалося уникнути постраждалих.

    Водночас російська атака пошкодила спеціальну пожежно-рятувальну техніку, яку використовували для ліквідації наслідків попередніх влучань.

    Інформацію про повторні удари підтвердили місцеві журналісти з посиланням на ДСНС.

    Пошкоджень зазнала й інша цивільна інфраструктура.

    За окремою адресою російські удари спричинили руйнування гаражного кооперативу.

    За даними рятувальників, пошкоджено чотири гаражі, після чого виникла пожежа. Один легковий автомобіль був повністю знищений.

    Загалом до ліквідації наслідків нічних атак залучили понад 50 працівників ДСНС.

    Вони працювали на кількох локаціях, де необхідно було загасити займання та запобігти подальшому поширенню вогню.

    За попередньою інформацією обласної влади та рятувальників, загиблих і постраждалих немає.

    Водночас остаточні масштаби пошкоджень підприємства, обсяг матеріальних збитків та вартість знищеного майна ще встановлюють.

    У перших офіційних повідомленнях не називали підприємство, яке опинилося під ударом, а також населений пункт, де розташовані пошкоджені об’єкти.

    Увечері 25 жовтня повітряну тривогу оголошували в Одеському районі через загрозу російських безпілотників, а згодом — і ракет.

    За інформацією Повітряних сил, о 22:34 велика група ударних БпЛА рухалася в напрямку Чорноморська.

    Про ці повідомлення та перебіг повітряної тривоги інформувало «Суспільне Одеса».

    Однак офіційно не підтверджено, що пошкоджене підприємство розташоване саме в Чорноморську. Тому пов’язувати конкретні влучання з цим містом наразі передчасно.

    Масштаб атаки був значним і на загальноукраїнському рівні.

    За інформацією Повітряних сил, у ніч проти 26 жовтня Росія застосувала проти України чотири ракети різних типів та 140 ударних безпілотників.

    Сили протиповітряної оборони знешкодили 115 повітряних цілей. Влучання зафіксували на 15 локаціях, ще в чотирьох місцях упали уламки збитих об’єктів.

    Одещина залишається одним із регіонів, які регулярно потерпають від ударів по промисловій, енергетичній та транспортній інфраструктурі.

    Зокрема, 23 жовтня російські війська атакували цивільні та промислові об’єкти області. Тоді пошкоджень зазнали території баз відпочинку, виробничі приміщення й об’єкти енергетики.

    Під час тих ударів також виникали пожежі, а місцеві служби були змушені працювати в умовах повторних повітряних тривог.

    Ще раніше, 20 жовтня, російська армія атакувала кілька енергетичних об’єктів Одеської області, що призвело до перебоїв з електропостачанням.

    Від початку жовтня російські війська неодноразово завдавали ударів по промисловій і портовій інфраструктурі регіону.

    Раніше «Ненька інфо» повідомляла про масштабні пожежі та сильне задимлення після нічної атаки на Одещину 5 жовтня.

    Тоді під ударами опинилися об’єкти промислової та портової інфраструктури, а також дачний сектор. Через значне задимлення до обстеження територій залучали спеціалістів радіаційного, хімічного та біологічного захисту ДСНС.

    Нинішній обстріл привертає особливу увагу через повторні удари по місцю роботи екстрених служб.

    Після атак на цивільні об’єкти рятувальники змушені не лише ліквідовувати пожежі, а й постійно враховувати небезпеку нових влучань.

    Повторні удари ускладнюють гасіння та створюють додаткові загрози для людей, які намагаються врятувати майно й запобігти поширенню вогню.

    У ніч проти 26 жовтня саме перебування в укритті дозволило рятувальникам уникнути травмування під час повторної атаки.

    Наразі відповідні служби продовжують встановлювати остаточні наслідки обстрілу Одеської області.

    За підтвердженими даними, пошкоджені промислове підприємство, чотири гаражі та пожежно-рятувальна техніка, один легковий автомобіль знищено. Інформації про загиблих і поранених немає.

    При цьому точне місце атаки, типи застосованих засобів ураження та розмір збитків на момент перших повідомлень не уточнювалися.

  • Реактивний дрон ударив по передмістю Одеси: загорілися приватні будинки

    Реактивний дрон ударив по передмістю Одеси: загорілися приватні будинки

    Російські війська вдень 20 вересня знову атакували Одеську область, цього разу завдавши удару реактивним безпілотником по житловому сектору в передмісті Одеси. Внаслідок влучання загорілися кілька приватних будинків, а площа пожежі сягнула близько 500 квадратних метрів. За попередньою інформацією, повідомлень про загиблих або постраждалих не надходило.

    Про наслідки атаки повідомив начальник Одеської обласної військової адміністрації Олег Кіпер. За його словами, російський реактивний БПЛА влучив безпосередньо в район приватної житлової забудови.

    На місце одразу прибули рятувальники та інші екстрені служби. За даними оперативного командування «Південь», після удару виникла пожежа загальною площею близько 500 квадратних метрів. На момент першого офіційного повідомлення роботи з ліквідації наслідків ще тривали.

    Точний населений пункт у передмісті Одеси влада в оперативних повідомленнях не називала. Також поки не оприлюднено остаточної кількості пошкоджених будинків та інформації про ступінь їх руйнування.

    Важливо й те, що офіційні джерела назвали апарат саме реактивним БПЛА, однак його конкретний тип у повідомленні Одеської ОВА не уточнювався. Тому приписувати цей удар певній моделі дрона без додаткового підтвердження некоректно.

    Реактивні дрони дедалі частіше з’являються над Одещиною

    Нинішній удар став далеко не першим випадком застосування Росією реактивних безпілотників по Одеській області у вересні.

    Лише 17 вересня Олег Кіпер повідомляв про іншу атаку реактивними БПЛА по регіону. Тоді були пошкоджені дахи та вікна приватних житлових будинків, а також автоцистерна. За попередніми даними влади, постраждали четверо людей.

    Того ж дня Одещина пережила ще й масовану нічну комбіновану атаку. Внаслідок ударів постраждали семеро людей, серед них двоє дітей віком 4 та 13 років. Один із російських безпілотників влучив у багатоповерховий житловий будинок в Одесі.

    Ще 12 вересня реактивний БПЛА атакував відділення однієї з логістичних компаній в Одеській області. Тоді було пошкоджено фасад будівлі, скління та вантажний автомобіль, а двоє людей дістали поранення.

    Тобто застосування реактивних безпілотників проти Одещини вже має системний характер, а цілями й зонами ураження стають не тільки промислові або логістичні об’єкти, а й житлова забудова.

    Перед атакою 20 вересня область уже пережила кілька важких днів

    Нинішній удар відбувся після серії російських атак 18–19 вересня.

    У ніч на 18 вересня російські війська масовано атакували цивільну інфраструктуру Одеської області. За даними ОВА, пошкоджень зазнали житловий сектор, підприємство, резервуари та складські приміщення. Один приватний будинок був повністю зруйнований, ще щонайменше п’ять — пошкоджені. Також постраждали ліцей, теплиці та автомобілі. Попередньо повідомлялося про трьох постраждалих.

    Уже 19 вересня атаки продовжилися. Російські війська знову били по цивільній інфраструктурі регіону. В Одесі було пошкоджено адміністративну будівлю, житлові будинки, автомобілі та навчальний заклад.

    Одним із найвідчутніших наслідків тієї атаки стали масштабні проблеми з електропостачанням. Станом на ранок 19 вересня без світла залишалися 178,7 тисячі споживачів в Одесі та частині Одеського району. До цього енергетикам уже вдалося відновити електропостачання більш ніж 60 тисячам родин.

    Раніше Nenka.info також писала про масштабний удар по енергетиці Одещини та масові знеструмлення в регіоні.

    Масований удар по енергетиці: Одещина знову під ударом, майже 500 тисяч мешканців регіону залишилися без світла

    Того ж 19 вересня російський реактивний дрон влучив у територію одного з підприємств області. Внаслідок атаки були пошкоджені три автоцистерни, після чого виникла пожежа. Рятувальники її ліквідували, постраждалих тоді не було.

    Росія одночасно б’є по житлу, логістиці та енергетиці

    Останні атаки демонструють, що під ударами в Одеській області опиняються дуже різні категорії об’єктів.

    Лише за кілька днів офіційно повідомлялося про пошкоджені приватні й багатоповерхові житлові будинки, адміністративні будівлі, освітні заклади, підприємства, резервуари, складські приміщення, автоцистерни та енергетичну інфраструктуру.

    13 вересня область пережила ще одну комбіновану ракетно-дронову атаку. Тоді пошкодження отримали багатоповерхівка, приватні будинки, склади, гаражі та автомобілі. На кількох локаціях виникли пожежі.

    Про інтенсивні комбіновані удари по півдню Nenka.info писала і 12 вересня, коли Одещина зазнала масованої атаки ракетами та дронами.

    Чергова ніч жаху на півдні: Одещина зазнала масованого комбінованого удару ракетами та дронами

    Ще раніше, 1 вересня, область також пережила комбінований удар із застосуванням реактивних безпілотників, баражуючих боєприпасів та ракет. Тоді пошкодження фіксували на об’єктах житлової, енергетичної та портової інфраструктури.

    Таким чином, удар 20 вересня не є ізольованим епізодом. Він став продовженням серії атак на Одеський регіон, яка особливо посилилася в середині вересня.

    Що відомо станом на зараз

    За першими офіційними даними, влучання реактивного дрона сталося у житловому секторі передмістя Одеси. Загорілися кілька приватних осель, а вогонь поширився приблизно на 500 квадратних метрів.

    Інформації про постраждалих на момент повідомлення Одеської ОВА не було.

    Влада не назвала ні конкретний тип реактивного безпілотника, ні точну адресу влучання. Це може бути пов’язано як із безпековими обмеженнями, так і з тим, що на місці атаки ще працювали екстрені служби.

    Остаточні наслідки удару можуть уточнюватися після завершення рятувальних робіт та обстеження пошкоджених будинків.

    На тлі майже щоденних атак влада Одеської області продовжує закликати мешканців не ігнорувати сигнали повітряної тривоги та переходити в укриття. Ситуація останніх днів показує, що небезпека стосується не лише великих промислових чи інфраструктурних об’єктів — під ударом дедалі частіше опиняється звичайна житлова забудова.

  • Будинок на 400 «квадратів» і гектари землі: декларація чиновника Одеської ОВА

    Будинок на 400 «квадратів» і гектари землі: декларація чиновника Одеської ОВА

    Керівник апарату Одеської обласної військової адміністрації Володимир Завадський до призначення на цю посаду у липні 2023 року протягом семи років офіційно ніде не працював. Водночас, згідно з його декларацією, родина не мала заощаджень.

    У документі посадовець також вказав членів своєї сім’ї — дружину Діану Завадську та сина Віталія.

    Нерухомість родини

    У власності родини є кілька об’єктів нерухомості в Одеській області. Зокрема, дружині посадовця належить квартира в Одесі площею 140,2 квадратного метра, придбана ще у 2004 році. У цьому житлі проживають сам декларант, його дружина та син.

    Крім того, дружина володіє третиною ще однієї квартири в Одесі площею 67,7 квадратного метра. Інші частки у цьому помешканні належать Володимиру та Людмилі Береснєвим.

    Сам Володимир Завадський є власником житлового будинку площею 394,3 квадратного метра у селі Лиманка Таїровської громади Одеського району. Цей будинок він набув у власність у 2011 році. Разом із житлом родина користується земельною ділянкою площею 1000 квадратних метрів у тому ж населеному пункті, яка також належить посадовцю.

    Земельні ділянки

    Окрім нерухомості на Одещині, посадовець задекларував чотири земельні ділянки у селі Невгоди Овруцької громади Коростенського району Житомирської області. Їхня площа становить 3001, 3000, 22 278 та 21 963 квадратних метри. Усі ці ділянки перебувають у його власності з 2011 року.

    Також у декларації зазначено паркомісце в Одесі площею 10 квадратних метрів, яким користується Завадський. Воно належить споживчому кооперативу «Леваневський».

    Автомобілі

    Серед транспортних засобів посадовець задекларував автомобіль Volvo XC70 2011 року випуску, який придбав у 2011 році за 496 тисяч гривень.

    Крім того, він має право користування автомобілем Range Rover 2010 року, власницею якого є його дружина.

    Доходи

    Згідно з декларацією, основним джерелом доходу Володимира Завадського у 2025 році була заробітна плата в Одеській обласній державній адміністрації — 1,49 мільйона гривень. Також він отримав пенсію у розмірі 284 тисячі гривень.

    Його дружина задекларувала заробітну плату в Одеському національному економічному університеті у сумі 246 тисяч гривень, а також пенсію в розмірі 36 тисяч гривень.

  • Олега Кіпера пов’язують із рейдерськими схемами та розкраданням коштів на Одещині

    Олега Кіпера пов’язують із рейдерськими схемами та розкраданням коштів на Одещині

    Колишнього прокурора Києва, а нині очільника Одеської обласної військової адміністрації Олега Кіпера низка джерел та заявників пов’язують із функціонуванням організованої групи, яка, за їхніми твердженнями, спеціалізується на рейдерстві, виведенні активів з-під санкцій та привласненні бюджетних коштів. Йдеться як про комерційне майно, так і про кошти державних та міжнародних програм, зокрема спрямованих на будівництво укриттів.

    Одним із найбільш резонансних епізодів називають конфлікт навколо активів родини Ксенофонтових. Після смерті бізнесмена Олександра Ксенофонтова у 2020 році, за твердженням заявників, було ініційовано низку кримінальних проваджень, які вони вважають сфальсифікованими. У результаті цих дій Оксану Ксенофонтову було виселено з житла, а бізнес-структури родини — штучно доведено до боргового стану. Згодом активи, зокрема ТОВ «КК Патріарх Холл», перейшли під контроль компанії «Ньюлайт».

    У матеріалах, які перебувають у розпорядженні заявників, фігурують також імена Сергія Шапрана, Володимира Осіпова та Ігоря Скорохода. Окрему увагу вони звертають на можливий конфлікт інтересів: дружина Олега Кіпера Ірина, за наявною інформацією, має фінансові зобов’язання на суму близько 25 мільйонів гривень перед дружиною Володимира Осіпова.

    Окремий блок звинувачень стосується будівництва захисних укриттів в Одеській області. У Вигоднянській громаді, за твердженнями джерел, тендер на суму близько 97 мільйонів гривень отримала компанія «Давмір Строй». У документах, які аналізували заявники, йдеться про ймовірне завищення вартості будівельних матеріалів, зокрема бетону та арматури, що могло призвести до розкрадання значних сум, у тому числі коштів міжнародної допомоги в межах програми Ukraine Facility.

    Схожі підозри озвучуються і щодо проєктів у Вилківській міській раді, де фігурує «Південна Українська Будівельна Компанія», а також у селі Маяки, де, за твердженням заявників, представники місцевої влади спільно з приватними структурами могли привласнювати кошти міжнародної допомоги через фіктивне або завищене будівництво.

    Особливу роль у цій вертикалі, за словами джерел, відіграє Сергій Шапран. Його пов’язують із бізнес-інтересами, які нібито мають сліди російського походження, а також із компаніями, через які, за версією заявників, здійснювалося зняття арештів з активів осіб, що перебувають під санкціями. Попри затримання Шапрана у 2025 році під час спроби виїзду за кордон, учасники схем, як стверджують джерела, уникають реальної відповідальності.

    Окреме занепокоєння викликає реакція правоохоронних органів. За наявною інформацією, судові ухвали про внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань у низці випадків залишаються без виконання. Це, на думку заявників, може свідчити про системну корупційну кругову поруку між посадовцями та правоохоронними структурами.

    Наразі всі викладені обставини мають характер заяв і тверджень сторін, а остаточну правову оцінку їм може надати лише суд. Водночас масштаб і чутливість описаних схем у період повномасштабної війни викликають значний суспільний резонанс та потребують публічного і неупередженого розслідування.

  • В Одесі заговорили про відставку Кіпера: що послабило позиції голови ОВА

    В Одесі заговорили про відставку Кіпера: що послабило позиції голови ОВА

    В Одесі та Києві дедалі активніше обговорюють можливу відставку Олега Кіпера з посади голови Одеської обласної військової адміністрації. Формальною причиною називають війну, безпекові ризики та складну ситуацію в регіоні. Втім, за словами співрозмовників у політичних і правоохоронних колах, саме низка рішень та подій останніх років суттєво ослабили позиції керівника ОВА.

    Як зазначає журналістка Ірина Гриб, щоб зрозуміти причини нинішніх розмов, достатньо згадати окремі епізоди діяльності Кіпера в Одеській області. Йдеться не про повну біографію, а про ключові управлінські кроки, які викликали найбільше запитань.

    Ще до призначення в Одесу Олег Кіпер відкрито демонстрував амбіції очолити Офіс генерального прокурора. У підсумку ж він отримав крісло керівника стратегічного прифронтового регіону в умовах повномасштабної війни. Результати такого управління дедалі частіше оцінюють критично.

    Одеська область і саме місто Одеса регулярно стикаються з проблемами водопостачання, тепла та електроенергії. Попри роки розмов про резервні системи, генератори та підготовку до кризових сценаріїв, базові інфраструктурні питання залишаються невирішеними. На цьому тлі публічна увага привертається до стрімкого зростання статків самого голови ОВА, який, за оцінками співрозмовників, явно не пов’язує своє майбутнє з регіоном.

    Окремий блок претензій стосується аграрних та митних рішень. Саме за ініціативи Кіпера було фактично заблоковано морський імпорт мінеральних добрив. Формально — не з міркувань безпеки, а під приводом регуляторних обмежень. Наслідком стало штучне скорочення пропозиції та різке зростання цін для аграріїв.

    Паралельно компанія Free System, пов’язана з Дмитром Фірташем, попри чинні санкції РНБО щодо самого олігарха, отримала доступ до портів Великої Одеси — Одеси, Чорноморська та Південного. У результаті, за оцінками ринку, ціни на селітру та карбамід зросли до 30 відсотків, а загальна маржа схеми могла сягати сотень мільйонів гривень.

    Ще одним резонансним епізодом стало фактичне згортання принципів децентралізації. 11 серпня 2024 року громади Одеської області отримали від ОВА листи з пропозицією перерахувати «вільний фінансовий ресурс» до обласного бюджету під приводом нагальних потреб ЗСУ. Для кожної громади була визначена конкретна сума, а загальний обсяг збору сягнув майже мільярда гривень.

    Фактично громади поставили перед вибором без вибору. Місцеві бюджети втратили можливість планувати розвиток, а управління фінансами знову концентрувалося на рівні області. При цьому публічного звіту про використання зібраних коштів досі не оприлюднено.

    Окрему критику викликав так званий «наказ №19», який подавався як спроба вивести зерновий експорт із тіні. Насправді ж, за словами учасників ринку, було запроваджено ручне управління експортними операціями. Без погодження голови ОВА судна простоювали, а експорт блокувався.

    У регіоні з’явилися спеціальні «площадки» — п’ять юридичних осіб, через які необлікований урожай легалізували для експорту. Частина цих структур, за інформацією джерел, була пов’язана з правоохоронцями, інша — з оточенням керівництва ОВА. Вартість такої «послуги» складала близько 14 відсотків готівкою.

    Не менш гучним є й напрям фортифікаційних робіт. НАБУ розслідує можливе умисне завищення цін на будівельні матеріали для оборонних споруд в Одеській області. За даними слідства, вартість робіт могла бути завищена в рази.

    Авансові платежі підрядникам сягнули приблизно 1,5 мільярда гривень, водночас акти виконаних робіт досі не закриті, а строки реалізації проєктів зірвані. Договори не продовжені, але кошти вже освоєні. Для врегулювання ситуації створюються численні комісії, які, на думку критиків, мають відвести відповідальність від керівництва ОВА.

    Ці епізоди — лише частина того, що сьогодні згадують у політичних колах, коли йдеться про можливу відставку Олега Кіпера. І що більше таких фактів виходить у публічну площину, то менш стійкими виглядають його позиції.

  • Мільйони, землі та дорогі авто: чим володіє суддя Печерського суду Хайнацький

    Мільйони, землі та дорогі авто: чим володіє суддя Печерського суду Хайнацький

    Ми звернули увагу на майнові та процесуальні аспекти, пов’язані з суддею Печерського районного суду Києва Євгеном Хайнацьким. У декларації його сім’ї фігурують земельні наділи, квартири та елітні автомобілі, тоді як низка рішень судді — зокрема відмови у скаргах щодо бездіяльності прокурорів — викликає питання щодо прозорості й неупередженості у резонансних справах.

    Аналізуючи публічні декларації та судову практику можна знайти кілька потенційно неоднозначних моментів у діяльності судді Печерського районного суду Києва Євгена Хайнацького.

    За даними декларації за 2024 рік, родина судді володіє значним майном. У документі вказані два земельні наділи — у Чернігівській та Київській областях. Більшість нерухомості задекларована на дружину Юлію Кияновську: квартира в Києві, заміський маєток під столицею, десятки земельних ділянок у Чернігівській області та селах Київщини, а також частка у спільній власності будинку. У 2024 році, ідеться у публікаціях, Кияновська придбала ще одну столичну квартиру за понад 2,3 млн грн.

    Автопарк родини також виглядає представницьким: згадується Lexus RX 350, зареєстрований на дружину, а BMW X5 і BMW X7 — якими сім’я користується нібито безоплатно від підприємств, пов’язаних із нею. Окрім того, у відкритих реєстрах Кияновська фігурує як акціонерка ПрАТ «Ічнянський завод сухого молока та масла», тоді як у декларації судді відсутні відомості про корпоративні права.

    Разом із майновими деклараціями увагу привертає й судова практика Хайнацького. Суддя систематично відмовляє в скаргах на бездіяльність прокурорів у випадках, коли йдеться про невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР). Як приклад можна навести скаргу, пов’язану з головою Одеської ОВА Олегом Кіпером: матеріали розслідування містили ознаки можливих протиправних дій — від використання підконтрольних схем до розкрадань і рейдерських захоплень. Офіс Генерального прокурора відмовився вносити відомості до ЄРДР, а суддя Хайнацький залишив без задоволення скаргу, пославшись на «недостатність обʼєктивних відомостей».

    У низці інших резонансних справ суддя також ухвалював рішення, які ускладнюють доступ до ефективного розслідування і тим самим можуть захищати інтереси впливових осіб та бізнес-кіл. Поєднання великого майна родини й судової практики, яка часто спричиняє відсутність слідчих дій, викликає занепокоєння щодо можливих конфліктів інтересів та прозорості рішень.

  • “Домовитись не вийшло”: одеські еліти добиваються відсторонення Олега Кіпера через його зв’язки з РФ

    “Домовитись не вийшло”: одеські еліти добиваються відсторонення Олега Кіпера через його зв’язки з РФ

    За інформацією джерел, у глави Одеської ОВА Олега Кіпера продовжується системний конфлікт з одеськими елітами, зокрема з крупними експортерами та імпортерами.

    Однією із задач, поставленою Офісом Президента перед головою Одеської ОВА Олегом Кіпером була налагодження контактів з місцевими кланами, які реально утримують владу в місті.

    Однак “домовитись з місцевими” Олегу Кіперу не вдалось, натомість він зумів взяти під контроль більшу частину корупційних потоків південних портів, через “дозвола” на захід/вихід кораблів, які  наразі видає військова адміністрація.

    Варто відзначити, що експортери та імпортери, які за словами джерела стали основною жертвою корупційних зловживань з боку Олега Кіпера, будучи крупними гравцями, “добігли до Офісу з тезою про необхідність міняти Кіпера”.

    Параллельно проти Олега Кіпера розпочалась медійна кампанія в ЗМІ, яка посилилась після припинення громадянства меру Одеси Геннадію Труханову через нібито наявність у нього паспорту РФ.

    Насправді, у Олега Кіпера з РФ зв’язків значно більше чим  у Геннадія Труханова. Адже якщо “гіпотетичний паспорт РФ” у Труханова таки існує, то його коло зв’язків всерівно проходить більше” по лінії криміналітету”.

    В той же час зв’язки з РФ Олега Кіпера не обмежуються наявністю паспорта країни-агресора у його дружини, а сконцентровані в середовищі близькому до російських спецслужб.

    Нагадаємо, що за часів Януковича Олег Кіпер був заступником начальника Головного слідчого управління ГПУ, куди його призначив тодішній генпрокурор Віктор Пшонка.   Наразі Пшонка отримав російське громадянство та проживає в елітному Підмосков’ї.

    Тож наявність у дружини Олега Кіпера бізнесу в Росії може свідчити про збереження главою Одеської ОВА неформальних контактів з топ-втікачами, такими як його екс-начальник Віктор Пшонка.

  • Гроші, квартира, Acura: що відомо про доходи заступника голови Одеської ОВА

    Гроші, квартира, Acura: що відомо про доходи заступника голови Одеської ОВА

    Антон Шалигайло, який у березні 2024 року був призначений заступником голови Одеської обласної військової адміністрації, задекларував суттєве зростання своїх доходів. Його заробітна плата у 2024 році зросла майже на 730 тисяч гривень у порівнянні з попереднім роком.

    Про це повідомив Центр публічних розслідувань із посиланням на дані з Єдиного реєстру декларацій.

    У декларації зазначено, що у власності або спільній власності посадовця є квартира в Одесі площею 63,3 м², частка якої становить 17%, а також земельна ділянка на 1200 м² у Київській області. Також Шалигайло користується автомобілем Acura RDX 2008 року, орендованим через ТОВ «Сіндікат Лізинг».

    Доходи чиновника за 2024 рік включають 813 тисяч гривень заробітної плати в Одеській обласній державній адміністрації — на 275 тисяч більше, ніж роком раніше. Окрім цього, у 2024 році він отримав ще 454 882 гривні у Департаменті систем життєзабезпечення та енергоефективності ОДА.

    Додатково задекларовано кешбеки та бонуси від банків і компаній. Дружина посадовця, Інна Шалигайло, отримала 13 600 гривень соціальних виплат як внутрішньо переміщена особа в Латвії.

    Готівкові кошти подружжя залишилися без змін — 6 000 доларів США. Банківські рахунки Шалигайла розміщені в ПриватБанку, Ощадбанку, Універсал Банку, ТАСКОМБАНКу, Акцент-Банку та Укрсиббанку. Його дружина також користується рахунками в ПриватБанку, Універсал Банку та латвійському Swedbank.

    Антон Шалигайло має 14 років професійного досвіду. З 2017 року працює в Одеській ОВА, а з лютого 2018 року очолював департамент житлово-комунального господарства та енергоефективності. До цього працював у Києві.

    26 березня 2024 року Кабінет Міністрів погодив його призначення на посаду заступника голови обласної адміністрації.

  • Одеська ОВА перейменувала вулиці, не забула про родичів та друзів

    Одеська ОВА перейменувала вулиці, не забула про родичів та друзів

    Одеська обласна військова адміністрація (ОВА), під керівництвом голови Олега Кіпера, розпочала масштабну кампанію з перейменування вулиць у місті. У рамках цієї ініціативи було змінено назви 84 вулиць, бульварів та проспектів. Однак, ця кампанія привернула додаткову увагу після повідомлень про те, що в нових назвах вулиць могли бути увічнені імена родичів високопосадовців.

    Серед вулиць, які змінили назви, є й ті, які були названі на честь уродженців Одеси. Зокрема, перейменовано вулиці письменників-сатириків, авторів романів «12 стільців» і «Золоте теля» Ільфа і Петрова, вулицю Ісаака Бабеля, письменника, який народився в Одесі і написав цикл «Одеські оповідання». Також перейменовано і
    бульвар Жванецького, письменника-сатирика, який народився в Одесі.

    Коментуючи запитання щодо причин перейменування вулиці Жванецького, заступниця глави департаменту культури Одеської ОДА Ярослава Рєзнікова заявила, що 2019 року сатирик отримав у Москві від президента Росії Володимира Путіна орден «За заслуги» 3 ступеня.

    Водночас цікаво, що одну з вулиць в Одесі – вулицю Герцена – буде перейменовано на честь матері Ярослави Рєзнікової – публіцистки і поетеси Галини Могильницької. А пам’ять про друга їхньої сім’ї – українського дисидента Ніну Строкату-Караванську, співзасновницю Української Гельсінської групи, увічнили під час перейменування вулиці Буніна.

    Батько Рєзнікової, поет Олекса Резніков товаришував із Ніною Строкатою.