Govoritinfo.com

Позначка: Одеська область

  • Черги мають зникнути: Україна кардинально оновила ключові КПП на кордоні з Молдовою

    Черги мають зникнути: Україна кардинально оновила ключові КПП на кордоні з Молдовою

    Україна завершила масштабне оновлення чотирьох пунктів пропуску на кордоні з Молдовою в Одеській області та відкрила нову сервісну зону для вантажного транспорту поблизу міжнародного пункту пропуску «Рені – Джюрджюлешть». Проєкт реалізували за підтримки Європейського Союзу в межах ініціативи «Шляхи солідарності», яка покликана посилити транспортні та торговельні маршрути України в умовах війни.

    Про завершення робіт повідомив віцепрем’єр-міністр з відновлення України – міністр розвитку громад та територій Олексій Кулеба.

    За його словами, модернізація прикордонної інфраструктури є одним із ключових елементів розвитку української логістики та забезпечення безперебійного експорту продукції до країн Європейського Союзу.

    Оновлення завершили на чотирьох пунктах пропуску:

    • «Старокозаче – Тудора»;
    • «Долинське – Чишмікіой»;
    • «Лісне – Сеіць»;
    • «Малоярославець 1 – Чадир-Лунга».

    На кожному з об’єктів проведено комплексну модернізацію інфраструктури. Зокрема, встановлено нові модульні будівлі для роботи прикордонників та митників, облаштовано сучасні інженерні мережі, резервні джерела електроживлення, системи зовнішнього освітлення та покращено умови для пропуску громадян і транспортних засобів.

    Особливу увагу приділили створенню комфортних умов для пішоходів та людей з інвалідністю. На пунктах пропуску облаштовано безбар’єрний доступ, нові пішохідні маршрути та оновлено сервісні зони для громадян.

    Окремим етапом проєкту стало відкриття нової сервісної зони біля міжнародного пункту пропуску «Рені – Джюрджюлешть», який є одним із найважливіших логістичних вузлів на українсько-молдовському кордоні.

    Новий майданчик розташований на стратегічній трасі Одеса – Рені, що забезпечує сполучення з дунайськими портами та країнами Європейського Союзу. Сервісна зона здатна одночасно приймати до 46 вантажних автомобілів та 13 легкових транспортних засобів.

    На території облаштовано місця для відпочинку водіїв, сучасне освітлення, системи водопостачання та водовідведення. Також створено необхідну інфраструктуру для безпечного та комфортного перебування людей під час очікування перетину кордону.

    У Міністерстві розвитку громад та територій наголошують, що модернізація прикордонної інфраструктури є частиною ширшої стратегії інтеграції України до європейського транспортного простору.

    Після початку повномасштабного вторгнення Росії значення західних та південно-західних логістичних маршрутів суттєво зросло. Блокування частини морських шляхів та регулярні атаки на портову інфраструктуру змусили Україну активно розвивати альтернативні канали експорту через кордони з країнами ЄС та Молдовою.

    Особливе значення в цьому контексті має дунайський напрямок. Порти Рені, Ізмаїл та Усть-Дунайськ стали ключовими транспортними вузлами для перевалки української аграрної продукції, металургійних вантажів та інших товарів.

    Саме тому розвиток пунктів пропуску на півдні країни залишається одним із пріоритетів уряду. Оновлена інфраструктура дозволить скоротити час проходження контролю, зменшити черги та підвищити пропускну спроможність прикордонних переходів.

    За словами Олексія Кулеби, модернізація КПП сприятиме не лише розвитку експорту, а й покращить мобільність громадян та зміцнить економічні зв’язки між Україною та країнами Європи.

    Важливу роль у реалізації проєкту відіграла ініціатива Європейського Союзу «Шляхи солідарності», створена у 2022 році для підтримки української економіки та забезпечення безперервного експорту продукції в умовах війни.

    За цей час через маршрути «Шляхів солідарності» було перевезено десятки мільйонів тонн українських товарів, а також забезпечено імпорт критично важливих ресурсів для української економіки.

    Водночас Україна продовжує відновлювати транспортну інфраструктуру, яка зазнала значних втрат через російську агресію. За офіційними даними, від початку повномасштабної війни пошкоджено або зруйновано сотні об’єктів транспортної та портової інфраструктури.

    Зокрема, лише портова галузь втратила або зазнала пошкоджень на 385 об’єктах. Це суттєво вплинуло на роботу логістичної системи країни та змусило державу прискорити розвиток альтернативних транспортних коридорів.

    Модернізація пунктів пропуску на кордоні з Молдовою стала черговим кроком у посиленні транспортної стійкості України та створенні сучасної прикордонної інфраструктури, здатної забезпечити стабільний рух людей і товарів навіть в умовах воєнного часу.

  • НМТ до 22:00 і без їжі: скандал на Одещині обурив омбудсмена

    НМТ до 22:00 і без їжі: скандал на Одещині обурив омбудсмена

    8 червня на Одещині стався випадок, який уже викликав широкий суспільний резонанс та реакцію Уповноваженого Верховної Ради з прав людини Дмитра Лубінця. Через багаторазові повітряні тривоги учасники Національного мультипредметного тесту були змушені складати іспит майже 13 годин. Частина випускників перебувала в екзаменаційному центрі з ранку до пізнього вечора, а завершити тестування змогла лише близько 22:00.

    За інформацією омбудсмена, упродовж дня повітряна тривога на Одещині оголошувалася кілька разів. Кожного разу процедуру тестування доводилося переривати, а учасники разом з інструкторами спускалися до укриття. У результаті стандартна процедура, яка зазвичай триває близько чотирьох годин, перетворилася на багатогодинний марафон.

    Батьки учасників повідомляли у соціальних мережах, що їхні діти повернулися додому лише пізно ввечері. Деякі випускники провели в екзаменаційному центрі понад половину доби. За словами Дмитра Лубінця, значну частину цього часу школярі перебували саме в укриттях.

    Особливе занепокоєння викликали умови перебування дітей під час тривалих перерв. За словами омбудсмена, пункт тестування виявився недостатньо підготовленим до роботи в умовах воєнного стану. Учасникам не одразу забезпечили доступ до питної води та харчування. У багатьох випадках їжу та перекуси довелося передавати через батьків або педагогів. При цьому комунікація з рідними була суттєво обмежена правилами проведення тестування.

    Окремо Дмитро Лубінець звернув увагу на ситуацію дітей-сиріт та тих учасників, які перебували без супроводу близьких. За його словами, вони фактично залишилися без додаткової підтримки під час тривалого перебування в укриттях. Це викликало додаткові питання щодо організації безпечних і комфортних умов проходження тестування в регіонах, які регулярно зазнають повітряних атак.

    Після завершення НМТ частина учасників скаржилася на сильну втому, емоційне виснаження та труднощі з концентрацією уваги. Деякі блоки завдань випускникам довелося виконувати вже ввечері після багатогодинного перебування в укриттях. Саме цей фактор викликав дискусію щодо рівності умов для всіх вступників, адже результати тесту безпосередньо впливають на можливість вступу до закладів вищої освіти.

    У відповідь на ситуацію учасникам запропонували скористатися додатковою сесією НМТ. Однак, як зазначив омбудсмен, конкретних гарантій щодо того, що аналогічна ситуація не повториться, наразі немає. Також залишаються відкритими питання щодо дат проведення повторного тестування та організаційних умов для вступників.

    Сама проблема не є новою для української системи освіти воєнного часу. Ще під час запуску НМТ Міністерство освіти та науки передбачило механізм зупинки тестування у випадку повітряної тривоги. Згідно з чинними правилами, учасники повинні негайно переходити до укриття, а після завершення небезпеки продовжувати роботу з того місця, де її було перервано. Якщо ж тривога триває надто довго, вступникам може бути запропонована участь у додатковій сесії.

    Втім, випадок на Одещині продемонстрував, що формальне дотримання процедур не завжди гарантує комфортні умови для дітей. Саме на це звернув увагу Дмитро Лубінець, який останніми тижнями вже критикував окремі аспекти організації НМТ та підготовки до вступної кампанії. Наприкінці травня омбудсмен також заявляв про необхідність удосконалення системи проведення тестування в укриттях та забезпечення рівних умов для вступників у всіх регіонах країни.

    Національний мультипредметний тест залишається головним інструментом вступу до українських закладів вищої освіти. Основна сесія НМТ-2026 стартувала 20 травня та триватиме до 25 червня. Цього року на тестування зареєструвалися понад 355 тисяч учасників, що на 43 тисячі більше, ніж торік. Попередні результати випускники отримують одразу після завершення тесту, а офіційні бали мають бути оприлюднені до початку липня.

    Скандал на Одещині вже став одним із найгучніших епізодів нинішньої вступної кампанії. Він вкотре порушив питання про те, як забезпечити справедливі умови оцінювання знань в умовах повномасштабної війни. Адже для багатьох випускників результат НМТ визначає не лише майбутній університет, а й подальший професійний шлях. Саме тому експерти наголошують: безпечні укриття, доступ до води, харчування та психологічна підтримка під час тривалих тривог мають стати не винятком, а обов’язковим стандартом для всіх екзаменаційних центрів України.

  • Уродженець України проривається до влади в Румунії: Томак може очолити уряд країни НАТО

    Уродженець України проривається до влади в Румунії: Томак може очолити уряд країни НАТО

    У Румунії відбулася гучна політична подія: президент Нікушор Дан номінував уродженця України Еуджена Томака на посаду прем’єр-міністра, повідомляє Digi24. Тепер політик має десять днів, щоб сформувати новий кабінет міністрів і домогтися вотуму довіри в парламенті. Якщо це йому вдасться, Румунія отримає уряд на чолі з політиком, який народився на території сучасної Одеської області та має понад два десятиліття політичного досвіду.

    Кандидатура Еуджена Томака з’явилася на тлі затяжної політичної кризи в Румунії. Попередній уряд на чолі з Іліє Болояном залишив посади після загострення суперечностей усередині керівної коаліції. Це призвело до управлінського вакууму, посилило напруження між партіями та створило ризики для фінансової стабільності країни.

    Президент Нікушор Дан пояснив, що новий уряд має бути не політичним, а технократичним. Йдеться про кабінет фахівців, який зможе працювати над невідкладними завданнями без зайвої партійної боротьби. Серед головних пріоритетів майбутнього уряду названо збереження прозахідного курсу Румунії, зміцнення співпраці з Європейським Союзом, стратегічне партнерство зі США, активну роль у НАТО, боротьбу з корупцією, цифровізацію та стабілізацію державних фінансів.

    Особливо важливим завданням для нового кабінету стане завершення програм фінансування PNRR. Це Національний план відновлення та стійкості, завдяки якому Румунія має отримувати значні кошти від Європейського Союзу для реформ, модернізації інфраструктури та економічного розвитку. Через політичну нестабільність країна ризикує втратити частину європейського фінансування, тому новий уряд має діяти швидко.

    Еуджен Томак уже заявив, що планує представити парламенту технічний, а не партійний уряд. За його словами, Румунія має залишатися частиною європейської родини, зміцнювати трансатлантичні відносини та зберігати стратегічне партнерство зі Сполученими Штатами. Окремо він наголосив на ролі країни в НАТО, яка зараз має особливе значення через війну біля кордонів Румунії.

    Новопризначений кандидат у прем’єри також зазначив, що безпека країни залишається фундаментальним обов’язком держави. Для Румунії це питання є надзвичайно актуальним, оскільки країна межує з Україною, а російська агресія вже неодноразово створювала безпекові інциденти поблизу румунської території. Упродовж останніх років у Румунії неодноразово фіксували уламки російських дронів після атак РФ по українських портах на Дунаї.

    Біографія Еуджена Томака привернула особливу увагу українських медіа. Він народився у селі Озерне Ізмаїльського району Одеської області в родині бессарабських румунів. До Румунії переїхав на початку 2000-х років. За освітою він історик, також має досвід журналістської та політичної роботи.

    Політична кар’єра Еуджена Томака розвивалася поступово. Він працював у структурах, пов’язаних із румунською діаспорою, був депутатом парламенту Румунії, очолював комісію у справах румунів за кордоном, обіймав посаду державного секретаря в Міністерстві закордонних справ Румунії. Згодом став депутатом Європейського парламенту та очолив Партію народного руху.

    Томак відомий своєю проєвропейською позицією, підтримкою євроатлантичного курсу Румунії та увагою до теми Молдови. Він неодноразово виступав за посилення зв’язків між Румунією, Молдовою та Європейським Союзом. Саме тому його кандидатура може мати значення не лише для внутрішньої політики Румунії, а й для регіональної безпеки у Східній Європі.

    Водночас шлях Томака до крісла прем’єра не буде простим. Йому потрібно не лише сформувати команду, а й отримати підтримку парламенту. Частина політичних сил уже заявила, що не готова голосувати за новий уряд. Особливо складною може стати позиція ультраправих та опозиційних партій, які використовують політичну кризу для посилення власного впливу.

    Для президента Нікушора Дана номінація Еуджена Томака є спробою знайти компромісну фігуру, яка не асоціюється з великими партійними конфліктами та може зібрати навколо себе технократичну команду. Однак успіх цієї спроби залежатиме від того, чи погодяться парламентські сили підтримати уряд, який формально не буде їхнім партійним проєктом.

    Політична криза в Румунії відбувається на тлі складної економічної ситуації. Країна має високий бюджетний дефіцит, стикається з інфляційним тиском та необхідністю проводити непопулярні фінансові рішення. Новий уряд має одночасно заспокоїти ринки, зберегти європейське фінансування та не допустити поглиблення соціального невдоволення.

    Для України ця подія також має значення. Румунія є важливим сусідом, членом НАТО та ЄС, а її територія відіграє значну роль у регіональній безпеці, логістиці та підтримці України під час війни. Поява на чолі румунського уряду політика, який народився в Україні та добре розуміє специфіку регіону, може стати важливим символічним сигналом.

    Втім, поки що говорити про повноцінне призначення Томака прем’єр-міністром зарано. Формально він отримав мандат на формування уряду. Остаточне рішення залежить від парламенту. Саме там вирішиться, чи стане уродженець Одещини новим главою румунського уряду, чи країна знову зануриться в пошук політичного компромісу.

    Найближчі десять днів стануть вирішальними для Румунії. Якщо Еуджену Томаку вдасться сформувати кабінет і пройти парламентське голосування, країна отримає уряд, який має швидко стабілізувати політичну ситуацію, зберегти прозахідний курс і відповісти на виклики безпеки, що постали перед регіоном через війну Росії проти України.

  • Бойова частина “шахеда” застрягла у стіні 15-го поверху: в Одесі провели унікальну спецоперацію над прірвою

    Бойова частина “шахеда” застрягла у стіні 15-го поверху: в Одесі провели унікальну спецоперацію над прірвою

    В Одесі вибухотехніки та рятувальники провели одну з найнебезпечніших операцій від початку року — із житлової багатоповерхівки дістали нерозірвану бойову частину російського дрона-камікадзе типу Shahed. Після нічної атаки безпілотник влучив у висотний будинок і буквально застряг у стіні на рівні 15 поверху, залишивши всередині 50-кілограмову вибухівку.

    Про успішне завершення спецоперації повідомили у Головному управлінні Національної поліції в Одеській області. За даними правоохоронців, бойова частина дрона не здетонувала під час удару, однак залишалася активною та становила смертельну небезпеку для мешканців будинку і рятувальників.

    Операцію проводили в умовах підвищеного ризику. До роботи залучили вибухотехнічну службу поліції, фахівців ДСНС та підрозділи радіаційного, хімічного і біологічного захисту. Особливу увагу привернула робота начальника управління вибухотехнічної служби ГУНП в Одеській області Михайла Берлінського, який піднявся до пошкодженого дрона на спеціальному підйомнику.

    На кадрах, оприлюднених поліцією, видно, як фахівець фактично зависає над прірвою біля понівеченої стіни багатоповерхівки та вручну проводить розрядження бойової частини. Через будь-який необережний рух могла статися детонація, яка призвела б до нових руйнувань і жертв.

    У поліції наголосили, що операція вимагала максимальної точності, адже вибухівка перебувала у нестабільному стані після удару. Після успішного вилучення боєприпасу фахівці ДСНС провели додаткове обстеження залишків безпілотника, перевіривши їх на наявність небезпечних речовин та радіаційного забруднення.

    Лише після підтвердження безпеки бойову частину транспортували у спеціально визначене місце для контрольованого знищення.

    У ніч на 20 травня Росія здійснила чергову масштабну комбіновану атаку по Україні. Під ударами опинилися Одеса, Дніпро, Харків, Сумщина та низка інших регіонів. За інформацією Повітряних сил ЗСУ, окупанти застосували балістичну ракету “Іскандер-М”, а також 154 безпілотники різних типів, серед яких були ударні “шахеди”, реактивні модифікації дронів та безпілотники-імітатори.

    Українська протиповітряна оборона збила 131 ворожий БПЛА, однак частина дронів досягла цілей. Одеса вкотре стала однією з головних мішеней атаки.

    Після початку масованих ударів Росія дедалі частіше використовує модернізовані “шахеди”, які можуть нести збільшену бойову частину або оснащуватися новими системами наведення. Військові експерти зазначають, що російська армія також активно комбінує ударні дрони з дронами-обманками, намагаючись перевантажити українську систему ППО.

    Останніми місяцями фіксується й інша небезпечна тенденція — безпілотники дедалі частіше атакують густонаселені райони міст. У випадку з Одесою дрон влучив безпосередньо у житлову багатоповерхівку, а той факт, що бойова частина не вибухнула одразу, фактично врятував десятки людей.

    Водночас саме це створило нову загрозу. У подібних ситуаціях будь-яка вібрація, перепад температури чи механічний вплив можуть спровокувати детонацію. Саме тому операції із знешкодження таких боєприпасів вважаються одними з найнебезпечніших у роботі вибухотехніків.

    В Одеській області після атаки також посилили перевірки житлових районів на предмет уламків та нерозірваних боєприпасів. Мешканців закликають не наближатися до підозрілих предметів і негайно повідомляти про них рятувальників або поліцію.

    На тлі регулярних масованих атак ситуація з безпекою у прифронтових та південних регіонах продовжує погіршуватися. У Дніпропетровській області вже оголосили обов’язкову евакуацію з частини населених пунктів через загрозу нових ударів та наближення бойових дій.

    За словами українських військових, Росія продовжує робити ставку на виснаження української ППО та психологічний тиск на цивільне населення. Саме тому удари по житловій забудові та цивільній інфраструктурі стають дедалі частішими.

    Попри це, у ДСНС та поліції наголошують: злагоджена робота служб дозволяє мінімізувати наслідки навіть у надзвичайно складних ситуаціях. Випадок в Одесі вже називають унікальним через висоту проведення операції, складність доступу до боєприпасу та ризики для вибухотехніків.

  • Росія випустила по Україні майже 300 дронів за ніч: ППО збила або подавила 269 цілей

    Росія випустила по Україні майже 300 дронів за ніч: ППО збила або подавила 269 цілей

    У ніч проти 16 травня Росія здійснила одну з наймасштабніших дронових атак останніх тижнів, застосувавши 294 безпілотники різних типів. Сили протиповітряної оборони України повідомили про знищення або подавлення 269 повітряних цілей, однак зафіксовано й низку влучань та падінь уламків у кількох регіонах країни.

    Про це повідомили Повітряні сили ЗСУ.

    За даними військових, Росія атакувала Україну ударними безпілотниками типу Shahed-136, а також дронами “Гербера”, “Італмас” і безпілотниками-імітаторами “Пародія”, які окупанти активно використовують для перевантаження української системи ППО та виснаження мобільних вогневих груп.

    Повітряні сили уточнили, що сили оборони працювали одразу на кількох напрямках — на півночі, сході, півдні та в центральних областях України. Частину цілей було збито вогневими засобами, іншу — подавлено засобами радіоелектронної боротьби.

    Попри високий відсоток перехоплення, повністю уникнути наслідків атаки не вдалося. За офіційною інформацією, зафіксовано влучання 20 ударних безпілотників на 15 різних локаціях. Ще на 9 локаціях впали уламки збитих дронів.

    Станом на ранок 16 травня, як зазначили у Повітряних силах, у повітряному просторі України ще залишалися окремі російські безпілотники, по яких продовжували працювати сили ППО.

    Одним із головних напрямків удару цієї ночі стала Одеська область. Російські війська атакували об’єкти критичної, житлової та портової інфраструктури в Ізмаїльському районі. За попередніми даними, постраждали двоє людей. Місцева влада повідомляла про пошкодження будівель та пожежі після ударів.

    Масована атака відбулася на тлі нової хвилі російського повітряного терору та посилення використання дронів-камікадзе. Останніми місяцями Росія значно збільшила кількість комбінованих атак, поєднуючи ударні БпЛА, крилаті ракети та дрони-імітатори.

    Аналітики зазначають, що Кремль намагається перевантажити українську протиповітряну оборону, змушуючи її витрачати дорогі ракети ППО навіть на дешеві хибні цілі. Саме тому дедалі частіше російські атаки супроводжуються одночасним запуском великої кількості “Шахедів” та дронів-приманок.

    Крім того, останні удари відбуваються на тлі заяв президента Volodymyr Zelenskyy про те, що українська розвідка отримала документи щодо можливих нових ударів РФ по так званих “центрах ухвалення рішень” в Україні. За словами глави держави, серед потенційних цілей росіяни розглядали адміністративні та урядові об’єкти у Києві.

    Тим часом міжнародні партнери України продовжують наголошувати на необхідності посилення української ППО. Після останніх атак українська влада вкотре закликала союзників пришвидшити передачу додаткових систем протиповітряної оборони, зокрема комплексів Patriot missile system та сучасних засобів боротьби з безпілотниками.

    Нагадаємо, попередні масовані удари Росії вже призводили до значних пошкоджень енергетичної, житлової та транспортної інфраструктури в різних областях України. У ніч проти 14 травня російські війська також здійснили комбіновану атаку по Києву та інших містах, внаслідок якої були загиблі та десятки постраждалих.

  • Росія атакувала дронами іноземне судно біля Одеси: удар по морському коридору та жертви серед цивільних

    Росія атакувала дронами іноземне судно біля Одеси: удар по морському коридору та жертви серед цивільних

    У ніч проти 24 квітня Росія здійснила чергову атаку по Одеському регіону, вдаривши безпілотниками не лише по цивільній інфраструктурі, а й по торговельному судну, яке рухалося українським морським коридором у Чорному морі. Під удар потрапив балкер під прапором Сент-Кіттс і Невіс, що прямував до портів Великої Одеси. Про це повідомили в Адміністрації морських портів України та керівництво Одеської області.

    За попередніми даними, судно було уражене щонайменше двома дронами. Унаслідок атаки на борту виникла пожежа, однак екіпаж зміг оперативно локалізувати займання та не допустити масштабних наслідків. Інформація про загиблих або постраждалих серед членів екіпажу наразі не надходила, однак сам факт атаки на іноземне судно в акваторії Чорного моря викликає серйозне занепокоєння, адже йдеться про безпеку міжнародного судноплавства.

    Цей інцидент став ще одним підтвердженням того, що Росія продовжує системно атакувати українську портову інфраструктуру та логістичні маршрути, зокрема так званий український морський коридор, який забезпечує експорт зерна та інших товарів. Після зриву «зернової угоди» саме цей маршрут став критично важливим для економіки України та глобальної продовольчої безпеки.

    Паралельно з атакою на судно під ударом опинилася й цивільна інфраструктура Одеси. За словами місцевої влади, вибухи пролунали вночі, і внаслідок обстрілу було пошкоджено житлові будинки. Зокрема, постраждали дві двоповерхівки та один триповерховий будинок. Найтрагічнішим наслідком атаки стала загибель подружжя — чоловіка і жінки віком по 75 років. Ще близько 15 людей отримали поранення, частину з них госпіталізували з різними травмами.

    Рятувальні служби оперативно прибули на місце подій, ліквідували наслідки обстрілу та надали допомогу постраждалим. Фото з місця події, оприлюднені ДСНС, свідчать про значні руйнування житлового сектору, вибиті вікна, пошкоджені дахи та сліди пожеж.

    Атака на судно під іноземним прапором має не лише військовий, а й серйозний міжнародний вимір. Подібні удари можуть розглядатися як загроза глобальній навігації та порушення принципів свободи судноплавства. Український морський коридор функціонує попри постійну небезпеку, і саме через нього проходять вантажі, важливі для багатьох країн світу. Ураження такого судна може вплинути на страхування перевезень, логістику та загалом на готовність іноземних компаній працювати з українськими портами.

    Експерти зазначають, що Росія таким чином намагається тиснути не лише на Україну, а й на міжнародну спільноту, створюючи ризики для світової торгівлі. Особливо це стосується зернового експорту, адже Україна залишається одним із ключових постачальників аграрної продукції на глобальні ринки. Будь-які атаки на портову інфраструктуру або судна можуть призвести до зростання цін на продовольство та нестабільності на ринках.

    Водночас українська сторона продовжує забезпечувати роботу морського коридору, попри регулярні обстріли. Це стало можливим завдяки посиленню систем протиповітряної оборони, координації з міжнародними партнерами та адаптації логістичних маршрутів. Однак такі атаки, як удар 24 квітня, демонструють, що ризики залишаються високими.

    Одеський регіон від початку повномасштабної війни є однією з ключових цілей російських атак. Порти Великої Одеси — це стратегічні об’єкти, через які проходить значна частина українського експорту. Саме тому вони регулярно зазнають обстрілів із застосуванням ракет і безпілотників.

    Станом на 24 квітня 2026 року повномасштабна війна Росії проти України триває вже 1521-й день. За цей час Росія неодноразово атакувала цивільні об’єкти, житлові будинки, енергетичну інфраструктуру та транспортні вузли. Удари по портам і суднам стали окремим напрямом тиску, спрямованим на економіку України.

    Міжнародна реакція на подібні інциденти традиційно включає засудження атак та заклики забезпечити безпеку цивільного судноплавства. Однак експерти наголошують, що подальший розвиток ситуації залежатиме від рівня підтримки України з боку партнерів, зокрема у сфері безпеки морських шляхів.

    Попри складну ситуацію, українські порти продовжують працювати, а судна — заходити до них, що свідчить про стійкість системи та важливість цього напрямку для економіки країни. Водночас кожна така атака, як удар по балкеру під прапором Сент-Кіттс і Невіс, підвищує градус напруженості та нагадує, що Чорне море залишається зоною підвищеної небезпеки.

  • Котедж біля моря, квартири та шість авто: журналісти знайшли у родини одеського ексвійськкома майно на 50 млн грн

    Котедж біля моря, квартири та шість авто: журналісти знайшли у родини одеського ексвійськкома майно на 50 млн грн

    Родина та близьке оточення колишнього керівника Овідіопольського районного ТЦК та СП Аркадія Васькевича, якого ДБР підозрює у можливому збагаченні на схемах для ухилянтів, могли отримати або користуватися майном загальною вартістю близько 50 млн грн уже після початку повномасштабної війни. Про це йдеться у розслідуванні «Слідства.Інфо», яке також переказали «Українська правда», Liga.net, NV та ТСН. За даними журналістів, у переліку майна фігурують три квартири, шість автомобілів, два паркомісця та котедж біля моря. Частина цього майна, за інформацією розслідувачів, згадується в матеріалах кримінального провадження ДБР, де йдеться про можливу схему отримання коштів за сприяння в ухиленні від мобілізації.

    У центрі розслідування — двоє колишніх працівників системи ТЦК на Одещині: Аркадій Васькевич і його син Богдан Васькевич. Аркадій Васькевич багато років служив у військових структурах і до минулого року очолював Овідіопольський районний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки. Богдан Васькевич також працював у районних ТЦК Одеси та області, зокрема, за даними журналістів, у 2023 році його називали заступником військового комісара одного з одеських районних ТЦК та СП. Пізніше, судячи з декларації, він уже проходив службу не в ТЦК, а в командуванні Військово-морських сил.

    У судовій ухвалі, на яку посилається «Слідство.Інфо», зазначено, що Аркадій Васькевич нібито «налагодив механізм отримання коштів за сприяння в ухиленні від призову за мобілізацією», а після цього, за версією слідства, він або за його вказівкою могли придбати нерухомість і транспортні засоби, оформлюючи їх на членів родини та близьких осіб. Богдана Васькевича слідчі, за даними журналістів, пов’язують із можливим внесенням недостовірних даних до декларації, оскільки він нібито не вказав майно, яким користувався. Водночас важливо підкреслити: на цій стадії йдеться про дані журналістського розслідування та матеріали справи, а остаточні висновки має робити суд.

    Журналісти звернули увагу, що восени 2022 року, вже під час повномасштабної війни, на родичів та близьких Аркадія Васькевича протягом короткого періоду оформили одразу кілька автомобілів. Зокрема, тесть Васькевича Анатолій Рожко придбав Mercedes-Benz GLS 350 2018 року, брат дружини Ігор Рожко — Honda CR-V 2007 року, дружина Алла Васькевич стала власницею Nissan Versa 2015 року, а Lexus RX 350L 2018 року зареєстрували на близького друга родини. За підрахунками розслідувачів, загальна вартість лише цих автомобілів могла перевищувати 5 млн грн, тоді як офіційний дохід Аркадія Васькевича та його дружини за той рік становив близько 1,5 млн грн.

    Окремий блок розслідування стосується нерухомості в Одесі. Журналісти знайшли квартиру площею 145 квадратних метрів і паркомісце в житловому комплексі преміумкласу. За даними з реєстрів, власником квартири є Ігор Рожко — рідний дядько Богдана Васькевича. Водночас, як зазначає «Слідство.Інфо», офіційні доходи Рожка за попередні роки виглядають неспівмірними з вартістю такого житла. У витягу з реєстру вказана ціна 5,5 млн грн, однак на ринку подібні квартири можуть коштувати значно дорожче, а з урахуванням ремонту, який, за оцінкою дизайнерки інтер’єру, міг обійтися ще приблизно у 10 млн грн, загальна вартість об’єкта може сягати близько 21 млн грн.

    Ще одну квартиру, яку слідчі ДБР пов’язують із Аркадієм Васькевичем та можливою схемою, журналісти виявили в іншій одеській новобудові. Йдеться про помешкання площею понад 80 квадратних метрів, власницею якого у 2023 році стала Алла Рожко — дружина Ігоря Рожка. У реєстрі вказана вартість 2,2 млн грн, однак ринкова ціна, за даними журналістів, може бути вищою — щонайменше 3,6 млн грн. При цьому, як стверджує «Слідство.Інфо» з посиланням на податкові дані, офіційні доходи Алли Рожко за 2010–2023 роки становили 111 тис. грн.

    У матеріалах також згадується майно біля моря — апартаменти у котеджному містечку «Золотий Бугаз». За словами місцевих мешканців, котеджі там можуть коштувати від 110 до 150 тис. доларів, а журналісти знайшли оголошення про продаж схожих апартаментів площею 84 квадратні метри за 120 тис. євро. Власницею житла є Елісо Сванідзе, дружина Бесікі Какачії, якого в судовій ухвалі називають близьким другом Васькевича. Журналісти також встановили, що до жовтня 2022 року Аркадій Васькевич був директором підприємства, яке належить Какачії, а ця компанія володіє землею під котеджним містечком.

    Крім того, у розслідуванні фігурують Audi Q7 2017 року, якою, за даними судової ухвали, з початку 2024 року користувався Богдан Васькевич, і Mercedes-Benz GLS 580 2020 року, за кермом якого, за інформацією джерел журналістів, Богдана Васькевича нібито затримували у вересні 2025 року. Останній автомобіль, як зазначається у матеріалі, був зареєстрований на іншу особу, але слідчі припускають, що ним могли користуватися Васькевичі ще з 2022 року. Його вартість, за даними справи, могла становити майже 5 млн грн. Також у лютому 2023 року мати Аркадія Васькевича стала власницею квартири на околиці Одеси, оціночна вартість якої може становити близько 2,3 млн грн.

    За даними «Слідства.Інфо», кримінальне провадження щодо Васькевичів ДБР відкрило у січні 2025 року. Спочатку воно нібито активно рухалося, однак згодом темпи слідчих дій сповільнилися, а остання відома ухвала у справі датується серпнем минулого року. Журналістам не вдалося отримати коментарі від самих Аркадія та Богдана Васькевичів: їхні телефони тривалий час не відповідали. Редакція заявила, що готова опублікувати їхню позицію, якщо отримає відповідь.

    Ця історія стала ще одним гучним епізодом у серії розслідувань про майно представників системи ТЦК на Одещині. Раніше широкий резонанс викликала справа колишнього одеського військкома Євгена Борисова, у якого журналісти виявляли елітне майно за кордоном. На цьому тлі нове розслідування знову ставить питання про контроль за доходами посадовців, прозорість роботи ТЦК та відповідальність осіб, які могли збагачуватися під час мобілізації. Для суспільства ця тема особливо чутлива, адже йдеться про період великої війни, коли одні громадяни воюють або підтримують фронт, а інші, за версією слідства, могли перетворювати мобілізаційні процедури на джерело незаконного прибутку.

  • РФ готувала теракти у школах: СБУ викрила підлітків, завербованих через TikTok і Telegram

    РФ готувала теракти у школах: СБУ викрила підлітків, завербованих через TikTok і Telegram

    Служба безпеки України спільно з Національною поліцією України запобігли спробам терактів у школах Кіровоградській області та Одеській області. За даними слідства, злочини готувалися за координації російських спецслужб, які дистанційно завербували неповнолітніх виконавців через соціальні мережі.

    У СБУ повідомили, що для вербування використовували популярні платформи, зокрема Telegram та TikTok. Російські куратори застосовували психологічний тиск, маніпуляції та навіть погрози родичам, щоб змусити підлітків виконати злочинні накази. Окрім цього, їм нав’язували ідею самогубства після вчинення теракту, щоб знищити докази.

    На Кіровоградщині правоохоронці затримали 15-річного учня ліцею, який отримав інструкції щодо виготовлення саморобного вибухового пристрою. За планом кураторів із РФ, він мав підірвати вибухівку в школі під час перерви, а після цього застосувати вогнепальну та холодну зброю проти учнів і працівників закладу.

    Під час обшуків у підозрюваного вилучили компоненти для виготовлення вибухівки, готовий пристрій, рушницю, а також техніку з доказами комунікації з російським куратором. Йому вже повідомлено про підозру за статтями, що передбачають підготовку до теракту. Санкція — до 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

    Паралельно на Одещині було викрито ще одного підлітка, якого також намагалися залучити до злочину. За даними слідства, російські спецслужби планували передати йому посилку зі зброєю — вогнепальним озброєнням і ножем. Його завданням було здійснити напад на учнів ліцею.

    Завдяки оперативним діям правоохоронців цей злочин вдалося попередити ще на етапі підготовки.

    У СБУ наголошують, що подібні випадки є частиною ширшої стратегії російських спецслужб, спрямованої на дестабілізацію ситуації в Україні. Використання неповнолітніх є особливо цинічним елементом таких операцій.

    Експерти зазначають, що ворог активно використовує соціальні мережі для пошуку вразливих підлітків, які можуть піддатися маніпуляціям. Особливу небезпеку становить психологічний тиск, шантаж та обіцянки винагороди або «захисту».

    Правоохоронці закликають батьків та педагогів бути уважними до поведінки дітей, звертати увагу на підозрілі контакти в соцмережах і негайно повідомляти про них відповідні органи.

    Цей випадок також підкреслює нові виклики безпеки в умовах війни, коли загрози можуть виникати не лише на фронті, а й у тилу, зокрема в освітніх закладах.

    Таким чином, завдяки злагодженій роботі СБУ та поліції вдалося запобігти потенційно масштабним трагедіям і врятувати життя людей.

  • У низці регіонів України є знеструмлення після обстрілів енергетики

    У низці регіонів України є знеструмлення після обстрілів енергетики

    Через чергові російські обстріли об’єктів енергетичної інфраструктури в Україні частина споживачів у низці областей тимчасово залишилася без електропостачання. Про це повідомило Міністерство енергетики України.

    За офіційними даними, знеструмлення зафіксовані у Дніпропетровській, Донецькій, Житомирській, Запорізькій, Одеській, Харківській та Чернігівській областях. Причиною відключень стали пошкодження енергетичних об’єктів унаслідок ворожих атак, що призвели до аварій у мережах і необхідності оперативного перепідключення споживачів до резервних схем живлення.

    У Міненерго зазначають, що енергетична інфраструктура в цих регіонах зазнала різного ступеня пошкоджень. У деяких випадках йдеться про локальні аварії, в інших — про ураження обладнання, яке потребує більш складного ремонту. Внаслідок цього частина населених пунктів та окремі райони міст тимчасово залишилися без електроенергії.

    Попри це, енергетики працюють у посиленому режимі та здійснюють відновлювальні роботи цілодобово. Ремонтні бригади вже залучені на місцях пошкоджень у кожному з постраждалих регіонів. Фахівці проводять обстеження мереж, відновлюють лінії електропередач, ремонтують трансформаторні підстанції та інше критичне обладнання, необхідне для стабільного електропостачання.

    У Міністерстві енергетики підкреслюють, що головним пріоритетом є якнайшвидше повернення світла всім споживачам, які тимчасово залишилися без електроенергії. Водночас швидкість відновлення залежить від масштабу пошкоджень та безпекової ситуації в регіонах, оскільки частина енергетичних об’єктів продовжує перебувати в зоні ризику повторних атак.

    Водночас у відомстві наголошують, що попри складну ситуацію енергосистема України продовжує працювати стабільно. Станом на зараз не прогнозується застосування графіків погодинних відключень або інших загальнонаціональних обмежень споживання електроенергії. Це означає, що система зберігає достатній рівень резервів і здатна покривати поточне навантаження навіть в умовах локальних аварій.

    Окремо Міненерго звертає увагу, що ситуація в енергосистемі залишається динамічною. У разі нових атак або пошкоджень інфраструктури можливі оперативні зміни в режимі електропостачання. Саме тому громадян закликають уважно стежити за повідомленнями офіційних обленерго та місцевих енергетичних компаній, які першими інформують про зміни у своїх регіонах.

    Також українців просять відповідально ставитися до споживання електроенергії. У Міненерго нагадують про необхідність економного використання ресурсу у вечірні години з 18:00 до 22:00. У цей період навантаження на енергосистему традиційно зростає через побутове споживання, що в умовах пошкодженої інфраструктури може додатково ускладнювати роботу енергетиків.

    Фахівці енергетичної галузі продовжують працювати над ліквідацією наслідків атак і відновленням критичної інфраструктури. У Міненерго підкреслюють, що українська енергосистема вже неодноразово проходила випробування масованими ударами, і завдяки досвіду енергетиків та оперативним ремонтам їй вдається зберігати стійкість.

    Таким чином, попри тимчасові відключення у низці областей, енергосистема України продовжує функціонувати без запровадження загальнонаціональних графіків обмежень, а відновлювальні роботи тривають у безперервному режимі.

  • Зеленський: Київ і три області відстають від підготовки до опалювального сезону

    Зеленський: Київ і три області відстають від підготовки до опалювального сезону

    У Києві, а також у Львівській, Волинській та Одеській областях зафіксовано відставання від затверджених графіків підготовки до наступного опалювального сезону. Про це заявив президент Володимир Зеленський після наради з прем’єр-міністеркою Юлією Свириденко.

    За його словами, частина регіонів не виконує визначені строки робіт, які стосуються підготовки критичної інфраструктури до осінньо-зимового періоду. Президент наголосив, що йдеться про системний процес, який включає не лише технічну підготовку тепломереж і котелень, а й посилення захисту енергетичних об’єктів.

    Зеленський підкреслив, що загалом у межах підготовки до зими вже задіяно 368 об’єктів інфраструктури. Вони охоплюють енергетичний сектор, житлово-комунальне господарство, системи теплопостачання та об’єкти, критично важливі для стабільної роботи міст і громад.

    Президент повідомив, що погоджено відновлення регулярних селекторних нарад із участю урядовців, керівників областей і громад, представників правоохоронних органів та військового командування, яке відповідає за захист енергетичної інфраструктури.

    За словами Зеленського, такий формат має забезпечити більш жорсткий контроль за виконанням графіків підготовки та дозволить оперативно реагувати на відставання в окремих регіонах. Він наголосив, що відповідальність за реалізацію планів буде персональною.

    Підготовка до опалювального сезону в Україні відбувається в умовах підвищених безпекових ризиків через триваючу війну. В останні роки цей процес включає не лише традиційні ремонтні роботи, а й масштабне посилення фізичного захисту енергетичних об’єктів, резервування потужностей та підготовку до можливих аварійних сценаріїв.

    Енергетична система України вже неодноразово зазнавала значних пошкоджень унаслідок російських атак, що змушувало операторів системи передавати у роботу аварійні або стабілізаційні механізми балансування навантаження. Через це підготовка до зими розглядається як один із ключових елементів національної стійкості.

    На тлі підготовки до опалювального сезону в Україні періодично фіксуються коливання в енергосистемі, зокрема через зростання споживання або наслідки пошкоджень інфраструктури.

    У різні періоди в окремих регіонах запроваджувалися графіки погодинних відключень електроенергії для побутових і промислових споживачів. Також застосовувалися обмеження потужності для бізнесу в ранкові години пікового навантаження.

    Оператори енергосистеми пояснюють такі заходи необхідністю балансування попиту та пропозиції електроенергії, особливо під час похолодання або після аварій на енергетичних об’єктах.

    Раніше в енергетичній компанії ДТЕК повідомляли про повернення графіків відключень у періоди підвищеного споживання електроенергії, зокрема через різке похолодання. У таких умовах система зазнає додаткового навантаження, що вимагає тимчасових обмежень.

    Також у низці регіонів України вводилися екстрені відключення після пошкодження енергетичних об’єктів унаслідок російських атак. Зокрема, фіксувалися випадки пошкоджень інфраструктури в Чернігівській області, що впливало на стабільність електропостачання.

    Уряд і профільні служби продовжують підготовку до опалювального сезону з урахуванням воєнних ризиків. Основна увага зосереджена на підвищенні стійкості енергетичної системи, відновленні пошкоджених об’єктів, накопиченні резервів та координації між центральною владою і регіонами.

    Окремим пріоритетом залишається забезпечення безперебійного теплопостачання для населення в умовах можливих пікових навантажень і надзвичайних ситуацій.