Позначка: Одещина

  • Уночі РФ атакувала Одещину: пошкоджено порт і зернові об’єкти

    Уночі РФ атакувала Одещину: пошкоджено порт і зернові об’єкти

    У ніч проти 20 березня російські війська здійснили атаку ударними дронами по Одеській області. Внаслідок обстрілу пошкоджено цивільні судна, портову інфраструктуру та є постраждалі.

    Унаслідок нічної атаки російських безпілотників на Одещину пошкоджень зазнали два цивільних комерційних судна, які були пришвартовані біля причалів і завантажені зерном.

    Як повідомив начальник Одеської обласної військової адміністрації Олег Кіпер, йдеться про судна під прапорами Палау та Барбадосу.

    “Внаслідок нічної атаки ворога ударними безпілотниками пошкоджено два цивільних комерційних судна під прапорами Палау та Барбадос, які були пришвартовані біля причалів та завантажені зерном”, — зазначив він.

    За офіційною інформацією, постраждали двоє людей.

    Окрім суден, в атакованому порту пошкоджено адміністративні будівлі, зерновий бункер та обладнання.

    На місці виникли пожежі, які оперативно ліквідували рятувальники ДСНС.

    Повітряну тривогу вночі оголошували в Одеському, Білгород-Дністровському та Ізмаїльському районах області.

    Наразі на місцях тривають роботи з ліквідації наслідків удару.

    “На місцях подій тривають роботи з усунення наслідків. Правоохоронні органи фіксують чергові воєнні злочини, вчинені російськими загарбниками“, — додав Кіпер.

  • Росія масовано атакувала південь Одещини дронами, пошкоджено портову інфраструктуру

    Росія масовано атакувала південь Одещини дронами, пошкоджено портову інфраструктуру

    У ніч проти 17 березня російські війська здійснили масовану атаку ударними безпілотниками по півдню Одеської області. Внаслідок удару пошкоджено баржу, а також об’єкти енергетичної, промислової та портової інфраструктури.

    Про це повідомила речниця Одеської обласної прокуратури Інна Верба.

    За її словами, правоохоронці фіксують наслідки нічної атаки. Зокрема, пошкоджено дах, фасад та вікна одного з приватних будинків.

    “Наразі правоохоронці фіксують ушкодження, які сталися через масовану атаку ворога… Також пошкоджено дах, скління та фасад приватного житла. Минулося без загиблих та постраждалих”, — зазначила Верба.

    За процесуального керівництва прокуратури Одеської області розпочато досудове розслідування за фактом воєнного злочину відповідно до ч.1 ст.438 Кримінального кодексу України.

    Очільник Одеської обласної військової адміністрації Олег Кіпер повідомив, що внаслідок удару постраждали території підприємств і частина обладнання. На місцях виникли пожежі, які рятувальники вже ліквідували.

    Через атаку в окремих населених пунктах регіону виникли перебої з електропостачанням. Критичну інфраструктуру перевели на резервне живлення.

    Про наслідки атаки повідомив і міський голова Ізмаїла Андрій Абрамченко. За його словами, російські безпілотники вкотре атакували місто, пошкодивши інфраструктурні об’єкти та житлові будинки.

    “Після обстрілу всі служби розпочали ліквідацію наслідків атаки та надання допомоги. Робочі групи документують масштаби пошкоджень”, — повідомив мер.

    Наразі у місті тривають відновлювальні та ремонтні роботи. Також працюють Пункти незламності.

    У Міністерстві розвитку громад та територій України уточнили, що на півдні країни було уражено баржу, яка використовувалася у виробничих процесах, а також пошкоджено господарські будівлі одного з портів.

    За даними ДСНС, рятувальники протягом ночі працювали одразу на кількох локаціях, ліквідовуючи пожежі після атаки. Наразі всі займання загашені.

    Раніше повідомлялося, що Росія могла вперше застосувати дрон “Ланцет” зі штучним інтелектом для удару по центру Києва. Детальніше про це можна прочитати у матеріалі.

  • На Одещині військовий продавав дрони з армійського складу — збитки на мільйони

    На Одещині військовий продавав дрони з армійського складу — збитки на мільйони

    На Одещині правоохоронці повідомили про підозру начальнику складу одного з прикордонних загонів, якого підозрюють у викраденні військового майна на суму близько 5,5 мільйона гривень. Про це повідомила Спеціалізована прокуратура у сфері оборони Південного регіону.

    За даними слідства, у період із червня 2023 року до вересня 2025 року військовослужбовець, використовуючи службове становище та маючи доступ до майна військової частини, незаконно заволодів технікою, яка призначалася для потреб оборони.

    Йдеться про значну кількість обладнання інженерно-авіаційної служби, зокрема безпілотні літальні апарати, фотообладнання та наземні станції управління. Серед викраденого — 54 комплекти дронів DJI Mavic 3 Pro та DJI Mavic 3 Enterprise M3E, 7 комплектів безпілотних авіаційних комплексів DJI Mavic 3 Enterprise, два комплекти камер Sony RX1 Kamera та два комплекти камер Sony Alpha A7R FullFrame E-mount.

    Також зникли ноутбук і монітор до безпілотного авіаційного комплексу ВАЛК-1, а також два комплекти ноутбуків — мобільного АПК-відтворювача та реєстратора відеоінформації від безпілотного авіаційного комплексу «Лелека-100».

    За версією слідства, підозрюваний розпоряджався викраденим майном на власний розсуд. Частину обладнання він продавав через онлайн-сервіси оголошень цивільним особам і волонтерам, а деякі речі навіть здавав до ломбардів.

    Нестачу військового майна виявили під час інвентаризації складу. За попередніми підрахунками, державі було завдано збитків на суму близько 5,5 мільйона гривень.

    Військовослужбовцю оголосили підозру за фактом викрадення військового майна шляхом зловживання службовим становищем, вчиненого в умовах воєнного стану. Його затримали 6 березня.

    Суд обрав підозрюваному запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з альтернативою внесення застави у розмірі 5,4 мільйона гривень.

  • Будинок на 400 «квадратів» і гектари землі: декларація чиновника Одеської ОВА

    Будинок на 400 «квадратів» і гектари землі: декларація чиновника Одеської ОВА

    Керівник апарату Одеської обласної військової адміністрації Володимир Завадський до призначення на цю посаду у липні 2023 року протягом семи років офіційно ніде не працював. Водночас, згідно з його декларацією, родина не мала заощаджень.

    У документі посадовець також вказав членів своєї сім’ї — дружину Діану Завадську та сина Віталія.

    Нерухомість родини

    У власності родини є кілька об’єктів нерухомості в Одеській області. Зокрема, дружині посадовця належить квартира в Одесі площею 140,2 квадратного метра, придбана ще у 2004 році. У цьому житлі проживають сам декларант, його дружина та син.

    Крім того, дружина володіє третиною ще однієї квартири в Одесі площею 67,7 квадратного метра. Інші частки у цьому помешканні належать Володимиру та Людмилі Береснєвим.

    Сам Володимир Завадський є власником житлового будинку площею 394,3 квадратного метра у селі Лиманка Таїровської громади Одеського району. Цей будинок він набув у власність у 2011 році. Разом із житлом родина користується земельною ділянкою площею 1000 квадратних метрів у тому ж населеному пункті, яка також належить посадовцю.

    Земельні ділянки

    Окрім нерухомості на Одещині, посадовець задекларував чотири земельні ділянки у селі Невгоди Овруцької громади Коростенського району Житомирської області. Їхня площа становить 3001, 3000, 22 278 та 21 963 квадратних метри. Усі ці ділянки перебувають у його власності з 2011 року.

    Також у декларації зазначено паркомісце в Одесі площею 10 квадратних метрів, яким користується Завадський. Воно належить споживчому кооперативу «Леваневський».

    Автомобілі

    Серед транспортних засобів посадовець задекларував автомобіль Volvo XC70 2011 року випуску, який придбав у 2011 році за 496 тисяч гривень.

    Крім того, він має право користування автомобілем Range Rover 2010 року, власницею якого є його дружина.

    Доходи

    Згідно з декларацією, основним джерелом доходу Володимира Завадського у 2025 році була заробітна плата в Одеській обласній державній адміністрації — 1,49 мільйона гривень. Також він отримав пенсію у розмірі 284 тисячі гривень.

    Його дружина задекларувала заробітну плату в Одеському національному економічному університеті у сумі 246 тисяч гривень, а також пенсію в розмірі 36 тисяч гривень.

  • У декларації посадовиці з Одещини з’явилися будинок, земля та десятки тисяч доларів готівкою

    У декларації посадовиці з Одещини з’явилися будинок, земля та десятки тисяч доларів готівкою

    Заступниця начальника Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області Сніжана Козачек задекларувала грошові заощадження готівкою та нове майно, отримане у подарунок від матері. Відповідні дані містяться у її декларації та повідомленні про суттєві зміни в майновому стані.

    Згідно з документом, основний дохід посадовиці за звітний період становив 619,5 тис. грн заробітної плати. Її чоловік Олег Козачек отримав 108 тис. грн доходу від підприємницької діяльності ФОП Анатолія Бассараба, а також 28 тис. грн пенсії. Мати та вітчим чиновниці задекларували лише пенсійні виплати.

    У декларації зазначено кілька об’єктів нерухомості. Зокрема, земельна ділянка площею 0,02 га та житловий будинок площею 128 м², які перебувають у спільній сумісній власності Сніжани Козачек та її матері з 2004 року. Також задекларовано квартиру площею 37 м², що належить декларантці у спільній власності з Іриною Безродною та Ганною Богун з 2013 року. Ще одна квартира площею 37,3 м² перебуває у власності матері посадовиці з 1993 року.

    Серед транспортних засобів у декларації вказано автомобіль Toyota RAV4 2016 року випуску, придбаний у 2021 році за 270 тис. грн. Чоловік чиновниці володіє автомобілем Toyota Prius 2011 року, який був придбаний у 2022 році за 250 тис. грн. Крім того, у власності вітчима перебувають автомобілі Москвич-ІЖ 2125 1988 року та ЗАЗ TF69YO 2011 року.

    Грошові активи родини також задекларовані у готівці. Сніжана Козачек вказала 570 тис. грн та 43,7 тис. доларів, тоді як її чоловік задекларував 45 тис. грн та 8,7 тис. доларів готівкою.

    Окремо 3 березня 2026 року посадовиця подала повідомлення про суттєві зміни у майновому стані. Згідно з ним, 24–25 лютого 2026 року вона отримала від матері Стефанії Чернолуцької негрошові подарунки загальною вартістю 840 794 грн.

    Йдеться про домоволодіння площею 128,4 м² вартістю 642 тис. грн та земельну ділянку площею 163 м², оцінену у 199 тис. грн. Обидва об’єкти нерухомості оформлено у власність Сніжани Козачек.

  • Посадовиця Пенсійного фонду в Одесі придбала авто за понад 1 млн грн

    Посадовиця Пенсійного фонду в Одесі придбала авто за понад 1 млн грн

    Начальниця управління контрольно-перевірочної роботи управління Пенсійного фонду в Одеській області Ольга Ліщук під час воєнного стану придбала новий автомобіль вартістю 1,04 млн грн. Йдеться про Suzuki Vitara 2025 року випуску, який вона набула у власність 26 лютого у ДП «Автотрейдінг – Одеса».

    Згідно з декларацією, оплата за авто здійснювалася двома платежами по 522,5 тис. грн кожен. Таким чином, загальна сума покупки склала 1 045 000 грн.

    У розділі доходів посадовиця задекларувала заробітну плату від Пенсійного фонду — 661 тис. грн, пенсію — 77,2 тис. грн, зарплату від приватного закладу освіти «Тіква – Ор Самеах» — 14,6 тис. грн, виплати від профспілки — 4 тис. грн, а також дохід від оренди майна фермерському господарству «Церера» — 18 тис. грн.

    Серед задекларованих активів зазначено готівкові кошти в розмірі 1,45 млн грн. Також вказані рахунки у ПриватБанку та Банку «Восток», однак залишки на цих рахунках не розкриті.

    Щодо нерухомості, Ліщук задекларувала дві земельні ділянки площею по 20 000 м² у селі Іванівка Подільського району Одеської області. Одна ділянка перебуває у власності з 2011 року, друга — у спільній частковій власності (50%) з 2013 року. Вартість на дату набуття становила 38 тис. грн.

    Також у декларації вказано квартиру площею 55,2 м² у Крижанівці, придбану у 2021 році за 1 млн грн, комору площею 1,9 м² (28 тис. грн) та нежитлове приміщення 2,1 м² (48 тис. грн). Окремо зазначено фактичне проживання в іншій квартирі в Крижанівці.

    У декларації не зазначено членів сім’ї.

    Поява дорогого автомобіля на тлі задекларованих доходів і значних готівкових заощаджень може викликати додаткову увагу до джерел фінансування покупки та повноти декларування активів.

  • Директора лікарні на Одещині відправили до СІЗО через схему з «білими квитками»

    Директора лікарні на Одещині відправили до СІЗО через схему з «білими квитками»

    В Одеській області суд обрав запобіжний захід керівнику Березівської центральної міської лікарні та депутату міської ради Геворгу Бзнуні, якого підозрюють у вимаганні хабаря за вплив на рішення військово-лікарської комісії.

    За даними слідства, посадовець вимагав 10 тисяч доларів за «вирішення питання» з ВЛК. Йдеться про сприяння у визнанні чоловіка непридатним до військової служби. Правоохоронці стверджують, що підозрюваний обіцяв вплинути на рішення комісії.

    Слідчі повідомляють, що кошти передавалися частинами. Спочатку — 50 тисяч гривень, пізніше — понад 1,6 тисячі доларів. Під час обшуків у службовому кабінеті та за місцем проживання вилучили значні суми готівки у різних валютах. Загальна сума вилучених коштів, за інформацією правоохоронців, перевищує 5 мільйонів гривень.

    Суд визначив запобіжний захід — 59 днів тримання під вартою з можливістю внесення застави у розмірі майже 2 мільйонів гривень.

    Підозрюваний своєї вини не визнає. Слідство триває.

  • Нелегальні казино на Одещині легалізували понад 14 мільйонів гривень

    Нелегальні казино на Одещині легалізували понад 14 мільйонів гривень

    В Одеській області правоохоронці завершили досудове розслідування щодо співорганізатора, двох менеджерів та трьох адміністраторів мережі нелегальних гральних закладів. Фігурантів обвинувачують в організації та забезпеченні роботи підпільних гральних залів, а також у легалізації коштів, отриманих злочинним шляхом, на загальну суму 14,2 мільйона гривень.

    За даними слідства, учасники схеми приймали ставки від відвідувачів, надавали доступ до ігрових систем, допомагали клієнтам з авторизацією та вибором ігор, вели облік гравців, а також інформували їх про бонусні програми та акційні пропозиції. Фактично вони забезпечували повний цикл функціонування незаконних азартних закладів.

    Встановлено, що гральні зали працювали без відповідних ліцензій і без сплати податків. Доступ до приміщень мали лише перевірені клієнти — потрапити всередину можна було за попередньою домовленістю та після телефонного дзвінка. Організацією роботи 27 нелегальних гральних залів займалися двоє ключових фігурантів, які залучили до протиправної діяльності молодих людей віком від 18 до 35 років. Саме вони приймали ставки, супроводжували клієнтів і фактично проводили азартні ігри.

    Крім того, слідство встановило, що підозрювані налагодили взаємодію з представниками ігрових платіжних систем. В обмін на перерахування коштів фігуранти отримували доступ до азартних ігор та віртуальних активів, що дозволяло маскувати незаконні фінансові операції. За час діяльності мережі учасникам вдалося легалізувати понад 14,2 мільйона гривень.

    Під час обшуків у гральних закладах детективи вилучили готівкові кошти, мобільні телефони, комп’ютерну техніку та чорнову бухгалтерію. Загальна вартість вилученого майна перевищує 33 мільйони гривень. Для забезпечення відшкодування завданих державі збитків на це майно накладено арешт.

    Шістьом особам повідомлено про підозру за незаконну діяльність з організації та проведення азартних ігор, а також за легалізацію майна, одержаного злочинним шляхом. Обвинувальні матеріали готують для передачі до суду.

  • Ексочільника поліції Одеської області звільнили від відповідальності у справі про контрафакт

    Ексочільника поліції Одеської області звільнили від відповідальності у справі про контрафакт

    У Вищому антикорупційному суді завершився розгляд гучної кримінальної справи щодо колишнього начальника поліції Одеської області Дмитра Головіна. Його обвинувачували у заволодінні контрафактними цигарками на суму понад півмільйона доларів, однак у підсумку ексчиновник уникнув кримінальної відповідальності.

    Про перебіг справи повідомляє Судовий репортер. За даними видання, двоє інших фігурантів кримінального провадження уклали угоди зі слідством і погодилися відшкодувати державі 13,5 мільйона гривень збитків. Ця сума відповідає приблизно 587 тисячам доларів за курсом 2017 року — саме тоді, за версією слідства, було вчинено злочин.

    Після укладення цих угод прокурор несподівано змінив кваліфікацію дій Головіна. Замість обвинувачення у заволодінні майном шляхом зловживання службовим становищем йому інкримінували службову недбалість. Така перекваліфікація кардинально змінила правові наслідки справи.

    Суд, розглянувши оновлене обвинувачення, одразу застосував строки давності та звільнив Головіна від кримінальної відповідальності. Фактично це означає, що ексначальник поліції не отримав ані вироку, ані покарання, попри масштаби збитків, які фігурували у матеріалах провадження.

    Сама справа стосувалася незаконного заволодіння великими партіями контрафактних тютюнових виробів, вилучених правоохоронцями. За даними слідства, йшлося про схему, внаслідок якої держава втратила сотні тисяч доларів. Провадження тривалий час вважалося одним із показових у контексті відповідальності високопосадовців правоохоронних органів.

    Закриття справи через строки давності після зміни обвинувачення вже викликало гостру реакцію в експертному середовищі. Критики вказують, що подібна практика підриває довіру до антикорупційного правосуддя та створює відчуття вибірковості відповідальності для колишніх високопосадовців.

  • Схему незаконного виїзду військовозобов’язаних викрили на Одещині

    Схему незаконного виїзду військовозобов’язаних викрили на Одещині

    На Одещині правоохоронці викрили схему незаконного переправлення військовозобов’язаних чоловіків за кордон. Місцевому жителю повідомлено про підозру у спробі організувати незаконний виїзд до невизнаної Придністровської Молдавської Республіки за 11 тисяч євро. Про це повідомляє Спеціалізована прокуратура у сфері оборони Південного регіону.

    За даними слідства, у серпні 2025 року підозрюваний дізнався про намір одного з військовозобов’язаних залишити територію України та запропонував йому допомогу у нелегальному перетині державного кордону. За узгоджену суму в 11 тисяч євро чоловіку обіцяли маршрут через прикордонну зону до Придністров’я.

    Згідно з домовленістю, клієнт мав завчасно передати гроші, після чого самостійно пройти кілька кілометрів у прикордонній смузі, діючи за інструкціями організатора. Після незаконного перетину кордону йому мали допомогти з оформленням необхідних документів невстановлені особи. Гарантом виконання угоди виступала ще одна особа, залучена до схеми.

    Підозрюваного затримали у власному автомобілі одразу після отримання обумовленої суми коштів. Затримання відбулося в порядку статті 208 Кримінального процесуального кодексу України.

    Слідчі повідомили йому про підозру за частиною третьою статті 332 Кримінального кодексу України — незаконне переправлення осіб через державний кордон. Суд обрав запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави у розмірі 1 мільйон 331 тисяча 200 гривень.

    Правоохоронці продовжують встановлювати інших осіб, причетних до цієї протиправної схеми.