Govoritinfo.com

Позначка: Одеса

  • Як одеський бізнесмен з проросійськими поглядами Костянтин Ткач вибудував платіжну імперію ГЕРЦ

    Як одеський бізнесмен з проросійськими поглядами Костянтин Ткач вибудував платіжну імперію ГЕРЦ

    Одеський бізнесмен з проросійськими поглядами Костянтин Ткач, який більше любить говорити про себе як про “доктора економічних наук та викладача”, вибудував багатомільярдний тіньовий бізнес на платіжних системах зав’язаний на корупції та відкатах.

    Інформація про масштабні корупційні оборудки та багатомільйонні заробітки “скромного професора” Костянтина Ткача на українському бюджеті почали з’являтись у ЗМІ після його конфлікту з тіньовим мером Одеси Володимиром Галантерником.

    Ймовірно, щоб “відсунути” Костянтина Ткача від корупційних потоків в одеському регіоні, піарники Галантерника витягли та опублікували скріни з соціальних мереж Ткача, де він виправдовує російські удари по Одесі.

    Як професор Костянтин Ткач просив Путіна звільнити Одесу від “рогулів”

    Власне кажучи, проросійська позиція для одеських еліт досить розповсюджене явище, хоча більшість старається не озвучувати її публічно.

    Але одеський мільярдер Костянтин Ткач вирішив, що йому буквально “все дозволено” тож почав поширювати відповідні дописи у забороненій в Україні російській соцмережі “Однокласники”.

    Зокрема, Костянтин Ткач, коментуючи удари по Одесі, написав, що Володимир Путін нібито “звільняє” місто від “рогулів”.

    Також, реагуючи на масовані російські атаки по портах і цивільній інфраструктурі Одеси, він заявив, що “рогулям” “усе по заслугах”.

    Крім того, Ткач підтримував коментарі російських прихильників війни, відповідаючи, що “давно пора було” завдавати таких ударів, а також стверджував, що “Україна сама винна”.

    Як бачимо, позиція Костянтина Ткача досить однозначна – він не просто виправдовує російські удари по Україні, але й закликає їх наносити надалі. Більш того, окремі його публічні коментарі (на скрінах вище), можна розцінити як заклики на повалення конституційного ладу.

    Водночас, сам Костянтин Ткач  публічно підтвердив оригінальність своїх коментарів, своєю заявою про те що, справді вів сторінку в “Однокласниках”, однак, за його словами, лише висловлював там власну думку й не мав жодних поганих намірів.

    “Я нікому не бажав нічого поганого. Тоді мені здавалося, що я просто висловлюю свою думку”, –  сказав Ткач.

    Також Ткач заявив, що йому соромно за свої слова, тому сторінку вже видалив. Крім того, поскаржився, що після цього почав отримувати погрози.

    Варто відзначити, що  будь-якого іншого громадянина україни в аналогічній ситуації уже б притягнули до кримінальної відповідальності, але Костянтин Ткач обмежився лише вибаченнями та заявою про те, що “просто висловлював свою думку”.

    Компанія “ГЕРЦ” – як Костянтин Ткач створив приватний фільтр між українцями та комунальними монополіями

    Реальний бізнес Костянтина Ткача – це інкасація комунальних платежів через групу компаній які знаходяться в Одесі за однією адресою: вул. Єврейська, 2А. До 95% усього, що одесити платять за ЖКГ, проходить через його компанію “ГЕРЦ”, який утримує комісію 2-2,4 %, що становить близько 20-30 млн грн щомісяця приватної ренти з обов’язкових платежів людей.

    Такий прибуток фактично з повітря Костянтин Ткач отримує завдяки багаторічним зв’язкам з Геннадієм Трухановим і, звісно “ділиться”.

    Водночас, зареєстрованої НБУ платіжної системи “ГЕРЦ” не існує. Тобто кошти акумулюються трьома юрособами з однією адресою на Єврейській 2А, які працюють як єдиний фінансовий організм.

    ПІІ ТОВ “Аверс” — материнська структура, директор Беседовський Геннадій Олексійович.

    ТОВ “ГЕРЦ” — ІТ-серце та розробник системи “Міський єдиний розрахунковий центр”, директор Козубський Віталій Миколайович.

    ТОВ “ФК “ГЕРЦ” — платіжна ліцензія, директор Сушкіна Ганна Володимирівна.

    За корупційною схемою комунальні підприємства укладають з ФК “ГЕРЦ” договір, за яким усі платежі мешканців за газ, тепло, воду, електрику проходять через рахунки “ГЕРЦ”.

    Далі  “ГЕРЦ” акумулює гроші на своїх рахунках до перерахування постачальникам послуг, та утримує комісію 2–2,4 % — вищу, ніж у більшості банківських еквайрингових каналів.

    Також “ГЕРЦ” розщеплює платежі та перераховує їх на рахунки постачальників — з затримкою, яка створює додатковий обіг коштів всередині групи.  За інформацією ЗМІ, лише в Одесі це приносило 20-30 млн грн на місяць.

    У 2022 році “ГЕРЦ” Костянтина Ткача отримав ексклюзивне право бути єдиною платіжною системою в особистому кабінеті “Нафтогазу України” — з найвищою серед доступних варіантів комісією 2 %, що може свідчити про корупційну складову.

    За оцінкою джерела видання Главком, це давало компанії Ткача до 6 млн грн щомісяця з платежів за газ. Публічний скандал змусив «Нафтогаз» 8 листопада 2022 року прибрати «прокладку» з кабінету — його замінили Приватбанк та Ощадбанк з комісією 1%.

    Як «ГЕРЦ» Костянтина Ткача зайшов на “державні потоки”

    Водночас, крім заробітків на обслуговуванні Нафтогазу, платіжна система Костянтина Ткача ГЕРЦ змогла інтегруватись до цілої низки інших державних компаній, за аналогічними, ймовірно корупційними, схемами.

    До прикладу, дохід від КП “Київтеплоенерго” – 456,8 млн гривень, ПрАТ “АК “Київводоканал” – 150 млн гривень, КП “Київпастранс” – 1 млн гривень, ДП “Інфотех” — розміщення платіжної системи на services mvs gov («Єдине вікно для громадян») 12 тис. грн/міс. оренди + комісія не менше 5 грн та не більше 3 % з транзакції.

    Сукупно з 2020 року група Ткача заробила біля 2,05 млрд грн, з яких 781 млн грн — прямі держзакупівлі. Також він годується зі сплати штрафів патрульної поліції та послуг міграційної служби.

    30 червня  МВС запустило власний “Платіжний Хаб” — свою централізовану платіжну інфраструктуру, що ставить під сумнів довгостроковість монополії “ГЕРЦ” на МВС-платежах.

    Як бачимо, Костянтин Ткач збудував не платіжну систему в технологічному сенсі, а фактично приватний фільтр між громадянами та комунальними монополіями. Так, обов’язкові платежі за газ, воду, тепло, електрику проходять через його рахунки, залишаючи там 2–2,4 % – і ніхто цю комісію не голосував на тарифі.

    Відкриті кримінальні справи, які не заважають бізнесу Ткача

    Нагадаємо, нещодавно Бюро економічної безпеки спільно з Офісом генерального прокурора провело обшуки в одеському офісі групи компаній “ГЕРЦ”, пов’язаної з бізнесменами Костянтином Ткачем та його партнером Беседовським. Слідчі дії відбуваються в межах кримінального провадження про ухилення від сплати податків.

    15 липня БЕБ разом з Офісом генпрокурора провели обшуки в будинку на вул. Єврейська, 2А в Одесі — головному офісі групи компаній Костянтина Ткача та його партнера Беседовського, до якої входять ПІІ ТОВ “АВЕРС”, ТОВ “ГЕРЦ” та ТОВ “ФК “ГЕРЦ”.

    Підставою стало кримінальне провадження за ч. 2 ст. 212 КК України (умисне ухилення від сплати податків у великих розмірах), у якому фігурує ТОВ “Югтранс-Термінал”, засновником якого є ПІІ ТОВ “Аверс”.

    Варто відзначити, що це вже не перше кримінальне провадження щодо групи “ГЕРЦ” — щонайменше четверте. Нижче — перелік усіх виявлених у відкритих джерелах справ проти структур Ткача.

    КП № 32021100000000389 (серпень 2021 р) — закрита
    ДФС Києва — ст. 212 ККУ (фіктивні контрагенти)

    КП №72022000110000023 (2022 р) — триває
    БЕБ — ст. 212 ККУ (обсяг “фіктивних” операцій 2020–2021 з ПП “Екостройград”, ТОВ “Свєтстрой”, ПП “Тейкіт”)

    КП №420261600000000020 (2026 р)
    Прокуратура — ст. 191 ККУ (харчування у школах та медзакладах Одеси; пов’язана з Ткачем ТОВ “Фабрика смаку”)

    Також група “ГЕРЦ” системно фігурує в податкових провадженнях з 2021 року, де повторюються одні й ті самі елементи: “фіктивні” контрагенти (ПП “Тейкіт”, ТОВ “Свєтстрой”, ПП “Екостройград”), завищення податкового кредиту з ПДВ (від 27,5 млн грн у справі 2022 року до 38,8 млн грн у справі 2026 року).

    Як Костянтин Ткач нагодував одеських школярів  на 4 мільярди

    Костянтин Ткач в Одесі також асоціюється зі сферою дитячого харчування де без перебільшення крутяться мільярди.

    Так, багаторічний монополіст на ринку шкільного харчування ТОВ “Фабрика смаку” зі статутним капіталом у 1000 гривень, яка контролюється Ткачем через його багаторічного партнера Дмитра Нікітіна, здобула ряд перемог на державних тендерах, переважно від держорганів Одеської області, на 4 млрд 175 млн грн. Причому з цієї суми 1 млрд 69 млн грн вона отримала за неповні 7 місяців 2026 року, тоді як за весь 2025-й 1 млрд 41 млн грн.

    Як стверджують журналісти, готові страви, якими “Фабрика смаку” годує школярів, виявляються настільки низькою якістю, що їх часто просто не їдять. Проте вже через кілька місяців після свого створення у 2015 році компанія почала успішно вигравати тендери на постачання продуктів та організацію харчування для бюджетних установ та заробила на цьому мільярди.

    Звичайно, можна було б списати це на дитячі примхи, але з січня 2026 року Одеська обласна прокуратура розслідує кримінальне провадження № 420261600000000020 про можливе розкрадання коштів на харчування за рахунок бюджету у школах та закладах охорони здоров’я області.

    За версією слідства, ТОВ “Фабрика смаку” разом із ще низкою взаємопов’язаних компаній перемагають на тендерах, після чого починають виробляти закупівлі продуктів харчування один в одного за завищеними на 40-80% цінами. Так, під підозру про завищення цін на продукти, що постачаються місцевому бюджету, потрапили тендеру на суму в 1,2 млрд грн, виграні “Фабрикою смаку”, ще на 680 млн грн перевіряють тендери з ТОВ “Проект інвест 21” (сфера діяльності – оптова торгівля продуктами харчування, статутний фонд – 7 млн грн).

    Цікаво, що остання фігурувала у скандалі про закупівлю для одеських школярів новорічних солодощів у 2020 році на 7 млн грн за рахунок міськбюджету. Замість шоколаду діти отримали жменю льодяників, зате з листівкою від мера Геннадія Труханова.

     

  • «Укрпошта» встановить 1000 нових поштоматів: де вони з’являться та як подати заявку

    «Укрпошта» встановить 1000 нових поштоматів: де вони з’являться та як подати заявку

    «Укрпошта» запускає масштабне розширення мережі вуличних поштоматів. Компанія планує виготовити та встановити ще 1000 таких конструкцій у Києві, Одесі, Львові, Дніпрі та інших великих містах України. Нові поштомати розміщуватимуть переважно біля житлових будинків, щоб мешканці могли отримувати та відправляти поштові відправлення неподалік від дому.

    Про це повідомив генеральний директор «Укрпошти» Ігор Смілянський.

    Проєкт реалізують спільно з компанією «Модерн-Експо», яка спеціалізується на виробництві поштового та торговельного обладнання. Нова партія складатиметься з 1000 вуличних поштоматів, однак у «Укрпошті» вже зазначають, що на цьому розширення мережі не завершиться.

    Особливістю нових поштоматів стане те, що вони виконуватимуть не лише функцію отримання посилок. У конструкціях передбачать поштові скриньки, завдяки чому користувачі зможуть також відправляти листи.

    Першочергово «Укрпошта» планує встановлювати поштомати у Києві, Одесі, Львові, Дніпрі та інших великих містах. Основна увага приділятиметься локаціям поруч із житловими будинками, щоб доступ до поштових послуг був максимально зручним для мешканців.

    Наразі компанія займається пошуком відповідних місць для встановлення першої тисячі поштоматів. Представники ОСББ, керуючих компаній та житлових комплексів можуть самостійно запропонувати локацію біля свого будинку.

    Після отримання заявки «Укрпошта» має перевірити запропоноване місце, оцінити його придатність для встановлення конструкції та погодити умови співпраці. Таким чином, мешканці будинків та керуючі організації можуть ініціювати появу поштомату безпосередньо біля свого житлового комплексу.

    У компанії очікують, що нові поштомати допоможуть розвантажити традиційні поштові відділення та зробити отримання посилок доступнішим. Користувачам не доведеться щоразу відвідувати відділення, якщо їхнє відправлення можна отримати через автоматизований поштовий пункт.

    За словами Ігоря Смілянського, попит на поштомати вже перевищує кількість, яку планують встановити в рамках першої хвилі.

    «Я знаю, що попит значно більший, ніж ці 1000 поштоматів. Ми продовжимо закупівлю та встановлення поштоматів і надалі, а також значно розширимо мережу через поштомати наших партнерів», — заявив він.

    Таким чином, після встановлення першої тисячі поштоматів «Укрпошта» планує продовжити розширення мережі. Крім власних конструкцій, компанія також має намір збільшувати кількість доступних точок через партнерські поштомати.

    Подати заявку на встановлення поштомату біля житлового будинку можна через відповідний розділ на сайті «Укрпошти». Заявки можуть подавати представники ОСББ, керуючих компаній та житлових комплексів.

    Розширення мережі поштоматів є частиною розвитку цифрових та автоматизованих поштових сервісів «Укрпошти». Наприкінці червня компанія вже повідомляла про встановлення поштоматів у нових населених пунктах, зокрема в Одеській області, Вінниці, Хмельницькому та Миколаєві. На той момент в Україні працювали 277 поштоматів.

    Нова партія з 1000 конструкцій має суттєво збільшити кількість таких точок. Водночас остаточний перелік адрес залежатиме від результатів пошуку та погодження конкретних локацій.

  • Вулиці звільнять від електросамокатів: операторам дали два тижні

    Вулиці звільнять від електросамокатів: операторам дали два тижні

    У Чернівцях припиняють роботу сервіси прокату електросамокатів. Міська рада розірвала меморандуми про співпрацю з трьома операторами — Bolt, Vevi та Jet.ua. Компанії отримали 14 днів, щоб прибрати самокати, зарядні станції та інше обладнання з міських вулиць.

    Рішення Чернівецька міська рада ухвалила під час сесії 10 серпня. Його підтримали 22 депутати. Причиною стали численні звернення та скарги мешканців міста, які стосувалися хаотичного паркування самокатів, їхнього розміщення на об’єктах благоустрою та порушень правил безпеки дорожнього руху.

    У міськраді зазначили, що використання прокатних електросамокатів у місті створює низку проблем для інших учасників дорожнього руху та пішоходів. Зокрема, йдеться про самокати, які залишають посеред тротуарів та в інших місцях, де вони можуть перешкоджати пересуванню людей.

    Окремо депутати звернули увагу на порушення правил безпеки користувачами електросамокатів. Серед проблем називали рух проїжджою частиною, пішохідними переходами та тротуарами, а також випадки, коли на одному самокаті одночасно пересуваються двоє або навіть троє людей. Такі ситуації, на думку міської влади, підвищують ризик дорожньо-транспортних пригод.

    Також у Чернівцях звернули увагу на відсутність достатніх механізмів контролю за паркуванням і використанням прокатного транспорту та відповідальністю у випадку зіткнень із пішоходами, велосипедистами чи автомобілями.

    Що буде із самокатами

    Після розірвання меморандумів оператори мають протягом 14 календарних днів звільнити міські об’єкти благоустрою від електросамокатів, зарядних станцій та іншого обладнання, необхідного для роботи сервісів.

    Якщо компанії не виконають вимогу у встановлений термін, самокати можуть примусово перемістити на майданчик тимчасового зберігання. Таким чином, після завершення 14-денного періоду послуги прокату Bolt, Vevi та Jet.ua у Чернівцях мають припинитися.

    Водночас рішення міськради стосується саме прокату електросамокатів. Воно не означає повної заборони приватного користування електросамокатами мешканцями міста.

    Чернівці стали одним із українських міст, які останнім часом посилюють правила щодо електросамокатів. Причиною таких рішень стають питання безпеки, паркування та відповідальності користувачів і операторів. Водночас на рівні України також обговорюють додаткові обмеження для цього виду транспорту, зокрема вікові вимоги, правила користування та безпекові стандарти.

  • Молдова може передати Україні 20 локомотивів: Київ і Кишинів готують новий логістичний коридор до ЄС

    Молдова може передати Україні 20 локомотивів: Київ і Кишинів готують новий логістичний коридор до ЄС

    Україна та Молдова готують пакет транспортних рішень, який має посилити резервні маршрути українського експорту на тлі постійних російських атак на транспортну та портову інфраструктуру. Серед ключових питань — можливе надання Україні 20 локомотивів, нові залізничні маршрути через молдовську територію до румунського порту Констанца, конкурентні транзитні тарифи, спрощення перетину кордону та відкриття нового спільного пункту пропуску. Про це повідомило Міністерство розвитку громад та територій України за підсумками переговорів української та молдовської сторін.

    Домовленості обговорювали під час робочої зустрічі на Одещині міністра з відновлення, інфраструктури та транспорту України Миколи Калашника з віцепрем’єр-міністром — міністром інфраструктури та регіонального розвитку Молдови Володимиром Болею. Одним із головних завдань сторони назвали створення стабільного транспортного сполучення від Одеси до Дунайського регіону та далі до країн Європейського Союзу.

    Найбільш помітною частиною переговорів стала залізниця. Молдова зараз готує пропозиції щодо можливості надання Україні 20 локомотивів. Важливо, що йдеться саме про опрацювання механізму передачі: у повідомленні українського міністерства не зазначено, що локомотиви вже передані «Укрзалізниці», а також не названо їхні моделі, технічний стан, строки отримання чи юридичну форму майбутньої угоди.

    Для української залізниці навіть таке порівняно невелике поповнення має значення через систематичні російські удари по рухомому складу. Навесні уряд повідомляв, що від початку повномасштабного вторгнення РФ було уражено понад 300 локомотивів, близько 50 з яких на той момент уже не підлягали відновленню. Пізніші галузеві дані говорили вже про понад 400 уражених локомотивів, що демонструє, наскільки швидко зростають втрати через посилення російських атак на залізницю у 2026 році.

    Особливо різко Росія наростила удари по рухомому складу наприкінці 2025-го та у 2026 році. Заступник міністра розвитку громад та територій Олексій Балеста раніше пояснював, що атаки важкими ударними безпілотниками безпосередньо на локомотиви стали новою реальністю для залізниці. Лише за перший квартал 2026 року, за оприлюдненими даними, було пошкоджено 81 тепловоз.

    Саме тому питання резервного тягового парку стає не просто економічною, а стратегічною проблемою. «Укрзалізниця» повинна одночасно забезпечувати пасажирські перевезення, військову та гуманітарну логістику, доставку імпортних вантажів і експорт української продукції, тоді як Росія намагається систематично вражати депо, енергетичну інфраструктуру та локомотиви.

    Однак переговори з Молдовою значно ширші за передачу техніки. Київ і Кишинів також хочуть збільшити кількість маршрутів для українських вантажів через молдовську територію до румунського порту Констанца. Українська сторона наголошує, що для такого транзиту критично важливо забезпечити конкурентну вартість залізничних перевезень, аби альтернативний маршрут залишався економічно привабливим для експортерів.

    Констанца вже стала одним із ключових альтернативних портів для української зовнішньої торгівлі після початку повномасштабної війни. Посилення маршруту через Молдову може дати Україні додатковий резерв на випадок нових ударів по портовій та транспортній інфраструктурі Одеського регіону.

    Актуальність такого маршруту різко зросла після нових російських атак на транспортну інфраструктуру Одещини. Зокрема, після удару 9 серпня було пошкоджено автомобільний міст у районі села Маяки. Через це рух до окремих пунктів пропуску на кордоні з Молдовою та на частині траси Одеса — Рені довелося обмежувати.

    Ще одним ключовим питанням переговорів стала ділянка міжнародного транспортного коридору біля Паланки. Україна та Молдова хочуть гарантувати вільний і безпечний транзит приблизно 7-кілометровою ділянкою дороги М-15, яка має особливе значення для сполучення Одеси з півднем Одеської області та Дунайським регіоном.

    Українська сторона прямо називає пріоритетом безперешкодний рух від Одеси до Дунайського регіону. Цей напрямок важливий не лише для автомобільних перевезень, а й як частина більшої мультимодальної системи, яка повинна з’єднати українські підприємства з портами Дунаю, Молдовою, Румунією та рештою ЄС.

    Паралельно сторони готуються до відкриття нового спільного пункту пропуску. Детальні параметри об’єкта — точна локація, строки запуску та проєктна пропускна спроможність — у повідомленні Мінрозвитку поки не деталізуються. Проте сам напрям роботи має допомогти зменшити навантаження на наявні переходи та прискорити переміщення вантажів через українсько-молдовський кордон.

    Микола Калашник наголосив, що результат переговорів має бути практичним: Україна розраховує отримати більше маршрутів, швидше проходження кордону та стійкішу логістичну мережу між Україною, Молдовою та Євросоюзом. Після зустрічі сторони домовилися продовжити координацію вже на робочому рівні та прискорити реалізацію погоджених рішень у сфері залізничного, автомобільного та прикордонного сполучення.

    Розширення маршрутів через Молдову відбувається на тлі системної спроби Росії підірвати українську експортну логістику. Після початку повномасштабного вторгнення Москва регулярно атакує морські порти, залізницю, мости, автомобільні шляхи, енергетичні вузли та рухомий склад. Тільки залізнична система за роки великої війни зазнала тисяч уражень інфраструктурних об’єктів, а у 2026 році темп атак на рухомий склад помітно зріс.

    Через це Україна фактично створює багаторівневу систему резервної логістики. Морський коридор у Чорному морі залишається критично важливим для експорту, але паралельно Київ розширює Дунайський напрямок, сухопутні переходи з ЄС і транзит через сусідні країни. Молдова в цій системі отримує особливе значення через географічне розташування між півднем України та Румунією.

    Якщо домовленість щодо локомотивів буде реалізована, 20 одиниць молдовського рухомого складу стануть ще одним елементом відновлення українських тягових можливостей. Водночас стратегічно важливішим результатом переговорів може стати саме створення стабільного транспортного коридору Україна — Молдова — Румунія — ЄС, здатного працювати навіть за умов регулярних російських атак на окремі ланки української логістичної системи.

    Наразі переговори тривають. Остаточного рішення щодо передачі всіх 20 локомотивів, конкретних транзитних знижок і строків відкриття нового пункту пропуску публічно ще не оголошено. Проте Київ і Кишинів уже заявляють про намір перевести попередні домовленості у практичні рішення — від додаткової тяги для «Укрзалізниці» до нових шляхів доставки українських вантажів у порт Констанца та на ринки Європейського Союзу.

  • Зеленський анонсував нові пакети ППО для України

    Зеленський анонсував нові пакети ППО для України

    Україна найближчими днями активізує дипломатичні контакти з міжнародними партнерами для посилення протиповітряної оборони та захисту українських міст від російських атак. Київ розраховує на нові пакети військової допомоги, зокрема засоби ППО.

    Про це заявив президент України Володимир Зеленський у своєму Telegram-каналі.

    За словами глави держави, наступного тижня Україна проведе нові переговори з посередниками та партнерами щодо необхідних кроків для захисту держави й населення.

    «Україна завжди активна у дипломатії. Будуть нові контакти заради пакетів для ППО — для захисту нашої держави, наших людей», — зазначив Зеленський.

    Президент наголосив, що дипломатичні зусилля є одним із ключових напрямів роботи України на тлі продовження російських ракетних і дронових атак.

    Окремо Зеленський розповів про ситуацію в регіонах після масштабної нічної атаки Росії 9 серпня.

    Найскладнішою залишається ситуація в Одесі, де через пошкодження енергетичної інфраструктури без електропостачання на ранок залишалися понад 300 тисяч родин. Водночас приблизно третину споживачів уже вдалося заживити.

    Президент зазначив, що аварійні та ремонтні бригади продовжують працювати над відновленням електропостачання та іншої критичної інфраструктури.

    Ворожих ударів також зазнали Харків та область, Павлоград, Херсон, Сумщина і Житомирщина. За словами Зеленського, усі необхідні служби залучені до ліквідації наслідків обстрілів та допомоги постраждалим.

    Зеленський також заявив, що Україна продовжує роботу над відповіддю на російські удари. Президент повідомив про розмову з головнокомандувачем ЗСУ Михайлом Драпатим щодо захисту українських міст.

    «На кожен російський удар буде наше реагування», — наголосив глава держави.

    За його словами, Збройні сили України та Служба безпеки України продовжують операції проти російської нафтопереробної галузі. Також українські сили уражали російські зенітно-ракетні комплекси, радіолокаційні станції та військову інфраструктуру в Азовському і Чорноморському регіонах.

    Президент підкреслив, що Україна прагне зробити війну дедалі більш відчутною безпосередньо для Росії.

    Питання посилення ППО залишається одним із ключових для України на тлі масштабування російських повітряних атак.

    Раніше Зеленський повідомляв, що розгортання виробництва американських систем Patriot в Україні за відповідними ліцензіями може зайняти від 12 місяців до кількох років через бюрократичні процедури.

    Водночас Україна та США домовилися про щомісячні постачання ракет-перехоплювачів для систем Patriot. Однак, за словами президента, навіть погоджених обсягів недостатньо для повного покриття потреб української протиповітряної оборони.

    Саме тому Київ продовжує дипломатичні переговори щодо отримання додаткових систем ППО, боєприпасів та іншої військової допомоги.

  • Росія вдарила по Україні понад 200 дронами та ракетами: Одеса залишилася без світла й води, у Харкові є загиблі

    Росія вдарила по Україні понад 200 дронами та ракетами: Одеса залишилася без світла й води, у Харкові є загиблі

    Російські війська в ніч проти неділі, 9 серпня, здійснили масовану атаку по Україні, застосувавши ракети та понад 200 ударних безпілотників. Основний напрямок ворожого удару припав на Одеську область, однак під атакою також опинилися Харків, Павлоград та низка інших регіонів. Унаслідок обстрілів є загиблі та десятки постраждалих, пошкоджено житлові будинки, портову й енергетичну інфраструктуру.

    За даними Повітряних сил, цієї ночі Росія застосувала проти України 202 ударні безпілотники різних типів, зокрема дрони Shahed, а також баражуючі боєприпаси «Бандероль». Крім безпілотників, російські війська завдали ракетних ударів, зокрема балістичними, протикорабельними та протирадіолокаційними ракетами.

    Ракети типу «Іскандер-М»/С-400, «Онікс» та Х-31П російські військові запускали з території тимчасово окупованого Криму та акваторії Чорного моря. Основною ціллю атаки, за даними Повітряних сил, стала Одеська область.

    Українська протиповітряна оборона вночі працювала на півночі, півдні та сході країни. Силам оборони вдалося знищити або подавити 179 ворожих безпілотників. Водночас повністю відбити масовану атаку не вдалося: зафіксовано влучання ракет і дронів на 22 локаціях.

    Найскладнішою виявилася ситуація на Одещині. В Одесі російська атака пошкодила житлові будинки, енергетичні об’єкти та портову інфраструктуру. За попередніми даними, відомо про вісьмох постраждалих.

    У компанії ДТЕК назвали нічний удар одним із наймасштабніших для Одеського регіону від початку року. Внаслідок пошкодження енергетичної інфраструктури частина Одеси та окремі об’єкти критичної інфраструктури залишилися без електропостачання.

    Енергетики вже розпочали аварійно-відновлювальні роботи. Водночас у ДТЕК зазначають, що через масштаб пошкоджень ремонт може потребувати значного часу. Фахівці мають відновити електропостачання після того, як буде забезпечено безпечний доступ до пошкоджених об’єктів.

    Через знеструмлення енергетичної інфраструктури виникли проблеми і з водопостачанням Одеси. Як повідомили в міській владі, у більшості районів міста зникла вода через припинення роботи потужних насосних станцій.

    Атака також позначилася на роботі громадського транспорту. В Одесі тимчасово призупинили рух електротранспорту, а на маршрути додатково вивели автобуси. Таким чином, місто змушене адаптувати роботу транспортної та комунальної інфраструктури до наслідків масованого обстрілу.

    Під ударом опинилася і портова інфраструктура. Росія систематично атакує Одеську область, зокрема об’єкти, пов’язані з морськими перевезеннями та експортною діяльністю. Удари по портах та енергетичних об’єктах створюють додаткові ризики не лише для регіону, а й для функціонування важливих логістичних маршрутів України.

    Через наслідки російського обстрілу виникли проблеми і з автомобільним сполученням на півдні країни. Державна прикордонна служба повідомила про обмеження руху трасою «Одеса — Рені». Через це тимчасово ускладнено або неможливо проїхати до окремих пунктів пропуску на кордоні з Молдовою та від них у напрямку Одеси.

    Складною залишається ситуація і в Харкові. Один із російських безпілотників прямим влучанням ударив у багатоповерховий житловий будинок у Салтівському районі. Внаслідок атаки було зруйновано чотири поверхи будівлі.

    На місці удару розпочалися рятувальні роботи. Спочатку повідомлялося про заблокованих людей у пошкодженому будинку, після чого рятувальники та екстрені служби продовжили пошук і допомогу постраждалим.

    За останніми повідомленнями, унаслідок удару по Харкову загинули двоє людей, ще 23 особи отримали поранення. Серед постраждалих є дитина. П’ятеро людей перебувають у лікарнях, а одна жінка — у важкому стані.

    Російська атака також завдала ударів по Павлограду Дніпропетровської області. За інформацією місцевої влади, російські війська атакували район поблизу торговельного центру, а також енергетичні об’єкти.

    Внаслідок обстрілу Павлограда постраждали дев’ятеро людей, серед них четверо дітей. Екстрені служби працювали на місцях ударів, а фахівці оцінюють масштаби пошкоджень цивільної та енергетичної інфраструктури.

    Цієї ночі російські війська також атакували Житомирську, Миколаївську, Київську, Херсонську, Сумську, Запорізьку та Донецьку області. У різних регіонах повідомляли про роботу сил протиповітряної оборони, вибухи, падіння уламків та пошкодження цивільної й критичної інфраструктури.

    Масштаб нічної атаки вкотре продемонстрував, що Росія продовжує використовувати комбіновану тактику ударів по Україні. Поряд із великою кількістю ударних безпілотників російські війська застосовують різні типи ракет, намагаючись перевантажити українську систему протиповітряної оборони та одночасно уражати різні цілі.

    Президент України Володимир Зеленський після атаки заявив, що Росія продовжує робити ставку на балістичне озброєння. За його словами, лише протягом цього тижня російські війська застосували проти України 61 ракету, з яких 56 атакували за балістичною траєкторією.

    Крім того, за цей період Росія запустила понад 1560 ударних безпілотників та використала близько 1540 керованих авіаційних бомб.

    За словами Зеленського, для протидії такій тактиці Україні необхідне подальше посилення протиповітряної оборони. Йдеться, зокрема, про збільшення кількості систем ППО та боєприпасів до них, які дозволяють захищати міста, енергетичні об’єкти та цивільну інфраструктуру від ракетних і дронових атак.

    Президент також наголосив на необхідності посилення санкційного тиску на Росію. На думку української влади, обмеження мають створювати для Кремля додаткові економічні та технологічні перешкоди для виробництва ракет, безпілотників та іншого озброєння.

    Нічний удар став черговою масштабною атакою Росії по Україні, під час якої під удар потрапили одночасно кілька регіонів. Найбільше наслідків зафіксовано на Одещині, де пошкодження енергетичної інфраструктури спричинили перебої з електро- та водопостачанням, а також у Харкові, де внаслідок прямого влучання у житлову багатоповерхівку загинули люди.

    Наразі аварійні та рятувальні служби продовжують працювати на місцях ударів. Дані про кількість постраждалих та масштаби руйнувань можуть уточнюватися.

  • Стрілянина під час мобілізації в Одесі: чоловік відкрив вогонь по військових ТЦК — четверо поранених

    Стрілянина під час мобілізації в Одесі: чоловік відкрив вогонь по військових ТЦК — четверо поранених

    В Одесі правоохоронці затримали 32-річного чоловіка, якого підозрюють у стрілянині по військовослужбовцях територіального центру комплектування та соціальної підтримки. Інцидент стався ввечері 2 серпня під час проведення заходів з оповіщення. Внаслідок стрілянини поранення отримали четверо військових. Поліція відкрила кримінальне провадження, а вилучену у затриманого зброю направили на експертизу.

    За інформацією правоохоронців та Одеського обласного ТЦК та СП, подія сталася близько 19:30 в одному з районів Одеси. Військовослужбовці районного територіального центру комплектування проводили передбачені законодавством заходи з оповіщення населення, коли чоловік відкрив у їхній бік вогонь.

    У перших повідомленнях у соціальних мережах фігурувала інформація про інцидент на вулиці Космонавтів. Згодом факт стрілянини та поранення чотирьох військових підтвердили офіційні структури й низка українських медіа.

    Після пострілів усім чотирьом потерпілим знадобилася медична допомога. Їх госпіталізували. В офіційних повідомленнях наголошується, що військові отримали поранення різного ступеня тяжкості. Водночас інформація про їхній точний стан у перші години після інциденту відрізнялася залежно від джерела, тому остаточні медичні висновки мають повідомляти лікарі або правоохоронці.

    Після стрілянини на місце прибули слідчо-оперативні групи. Правоохоронці встановлювали особу нападника, опитували свідків та з’ясовували обставини конфлікту.

    Згодом поліція повідомила про затримання 32-річного чоловіка. За попередніми даними слідства, він міг стріляти з пістолета під патрон Флобера. Водночас остаточно тип і характеристики зброї мають встановити експерти — вилучений предмет направлено на відповідне дослідження.

    Підозрюваного затримали відповідно до статті 208 Кримінального процесуального кодексу України. Ця норма дозволяє уповноваженій службовій особі за визначених законом обставин затримати людину без ухвали слідчого судді.

    Справу розслідують за статтею про перешкоджання діяльності ЗСУ

    Слідчі внесли інформацію про подію до Єдиного реєстру досудових розслідувань за частиною 2 статті 114-1 Кримінального кодексу України — перешкоджання законній діяльності Збройних сил України та інших військових формувань в особливий період.

    Процесуальне керівництво у кримінальному провадженні здійснює Хаджибейська окружна прокуратура Одеси.

    Наразі слідству належить встановити повну послідовність подій: що відбувалося безпосередньо перед стріляниною, скільки пострілів було здійснено, на якій відстані перебували учасники інциденту, а також походження та технічні характеристики вилученої зброї.

    Саме результати експертиз, показання потерпілих і свідків та інші матеріали провадження мають стати підставою для остаточної правової оцінки дій затриманого.

    У мережі одразу після події поширювалися різні версії обставин нападу, зокрема твердження про те, що стрілець нібито перебував у будинку після інциденту. Однак такі деталі варто відокремлювати від інформації, яку підтвердили правоохоронці. Достовірно відомо про чотирьох поранених військових, затримання 32-річного чоловіка та вилучення зброї.

    В Одеському ТЦК відреагували на напад

    Одеський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки назвав застосування зброї проти військовослужбовців неприпустимим та наголосив на кримінальній відповідальності за перешкоджання роботі представників Збройних сил.

    У ТЦК звернули увагу, що військовослужбовці виконували службові обов’язки в умовах воєнного стану. Представники центру також закликали громадян не перешкоджати роботі груп оповіщення та вирішувати можливі спірні ситуації виключно у правовий спосіб.

    Інцидент 2 серпня став не першим випадком застосування насильства щодо представників ТЦК в Одеській області. Зокрема, у травні Одеський обласний ТЦК повідомляв про напад у Подільському районі області: тоді порушник військового обліку, за версією відомства, поранив ножем двох військовослужбовців.

    Раніше траплялися інциденти й безпосередньо в Одесі. У лютому 2025 року повідомлялося про чоловіка, який під час конфлікту застосував проти військовослужбовця сльозогінний газ, після чого здійснив кілька пострілів та втік.

    У лютому 2026 року в Одесі стався ще один резонансний епізод зі стріляниною за участю представників груп оповіщення. Тоді обласний ТЦК заявляв, що конфлікт виник між самими військовослужбовцями, а один з учасників застосував шумовий пристрій і здійснив постріл у повітря холостим патроном. Водночас у соціальних мережах активно поширювали інші версії події.

    Нинішній випадок відрізняється передусім кількістю потерпілих — поранення отримали одразу четверо військовослужбовців.

    Що загрожує затриманому

    Частина 2 статті 114-1 Кримінального кодексу стосується перешкоджання законній діяльності ЗСУ та інших військових формувань, якщо такі дії призвели до тяжких наслідків. Водночас остаточна кваліфікація може змінюватися під час досудового розслідування залежно від встановлених обставин, результатів експертиз і ступеня тяжкості поранень потерпілих.

    Надалі слідство має повідомити затриманому про підозру, після чого суд може розглянути питання про обрання запобіжного заходу. Станом на ранок 3 серпня про остаточне рішення суду ще не повідомлялося.

    Правоохоронці продовжують встановлювати мотиви 32-річного чоловіка та всі обставини стрілянини. Водночас саме результати розслідування мають дати відповідь на ключове питання — що стало безпосередньою причиною застосування зброї під час роботи групи оповіщення в Одесі.

  • Зеленський пояснив, як удари РФ по портах можуть спровокувати нову міграційну кризу в Європі

    Зеленський пояснив, як удари РФ по портах можуть спровокувати нову міграційну кризу в Європі

    Президент України Володимир Зеленський заявив, що російські атаки на українські порти, судна та морську логістику становлять загрозу не лише для України, а й для всієї Європи. За його словами, такі удари можуть призвести до погіршення глобальної продовольчої безпеки, зростання цін на харчові продукти та нових хвиль міграції.

    Про це глава держави повідомив після чергового засідання Ставки Верховного Головнокомандувача.

    За словами Зеленського, під час Ставки окрему увагу приділили ситуації з логістикою, роботі українського морського коридору, а також російським ударам по Одеській області, портовій інфраструктурі та цивільних суднах.

    Президент наголосив, що стабільна робота зернового експорту є важливою не лише для економіки України, а й для світової продовольчої безпеки.

    «Ефективна взаємодія по зерновому експорту, по забезпеченню нормальної логістики — це внесок у глобальну продовольчу безпеку та протидію розгортанню кризи вартості життя», — зазначив Зеленський.

    За його словами, найбільше наслідки порушення морської логістики відчують країни Близького Сходу та Північної Африки, які значною мірою залежать від імпорту українського зерна.

    Президент підкреслив, що зростання вартості продовольства та соціальна нестабільність у цих регіонах можуть безпосередньо вплинути на безпекову ситуацію в Європі.

    «Кожна така криза в регіонах поруч із Європою провокує додаткові міграційні хвилі. Тому реальне гарантування продовольчої безпеки й захист від російського терору проти аграрного сектору та морських торговельних шляхів є прямим інтересом усіх нас у Європі», — наголосив глава держави.

    Також під час Ставки розглядали питання подальшого функціонування української логістики та заходи із захисту морських шляхів, які забезпечують експорт продукції.

    Раніше українська влада повідомляла про отримання розвідувальної інформації щодо підготовки Росією нових ударів по українських портах і цивільних суднах. За словами Зеленського, Україна вже працює над заходами для протидії цим загрозам.

    Заява президента прозвучала на тлі загострення міграційної ситуації в іспанському анклаві Сеута, де останніми днями різко зросла кількість нелегальних мігрантів, які прибувають із території Марокко. На думку Зеленського, подібні кризи можуть ставати ще масштабнішими, якщо російські атаки й надалі перешкоджатимуть стабільному експорту продовольства з України.

  • 5G уже в Києві: де працює надшвидкий інтернет і яке місто підключать наступним

    5G уже в Києві: де працює надшвидкий інтернет і яке місто підключать наступним

    У Києві 22 липня розпочалося відкрите тестування мобільного зв’язку п’ятого покоління. Пілотна мережа 5G стала доступною у центральній частині столиці та низці інших локацій, які оператори обирали самостійно. Спільною точкою покриття для всіх трьох найбільших мобільних операторів став Хрещатик.

    Про запуск повідомив заступник міністра цифрової трансформації Станіслав Прибитько. За його словами, оператори розгорнули мережі з різним масштабом покриття: в одних компаній тестова зона охоплює переважно центр, в інших — окремі локації у всіх адміністративних районах Києва. Водночас кожен із операторів забезпечив доступ до 5G на Хрещатику.

    Запуск у столиці є частиною загальнонаціонального пілотного проєкту. Раніше мобільний зв’язок п’ятого покоління почали тестувати у Львові, Бородянці та Харкові. Наступним містом, де планують розгорнути тестову мережу, стане Одеса.

    Яку швидкість показує 5G у Києві

    Під час попередніх технічних випробувань швидкість завантаження даних у київській мережі перевищувала 1 Гбіт/с. Середній показник, який можуть отримувати користувачі у зоні стабільного покриття, оцінюють у 600–700 Мбіт/с.

    Фактична швидкість на конкретному смартфоні залежатиме від кількох чинників:

    • відстані до базової станції;
    • кількості одночасно підключених користувачів;
    • моделі смартфона;
    • особливостей забудови;
    • перебування у приміщенні або на відкритому просторі;
    • налаштувань мережі конкретного оператора.

    Пілотний запуск необхідний саме для перевірки роботи 5G за різного навантаження. Оператори мають оцінити стабільність сигналу, сумісність обладнання, фактичну швидкість, якість покриття у щільній міській забудові та поведінку мережі під час одночасного підключення великої кількості абонентів.

    Технологія 5G передбачає не тільки вищу швидкість передавання даних, а й меншу затримку сигналу та можливість обслуговувати значно більше пристроїв у межах однієї зони. Це створює основу для розвитку систем Smart City, промислової автоматизації, телемедицини, підключеного транспорту та так званого інтернету речей.

    Де працює 5G від lifecell

    Найбільшу кількість конкретно названих локацій оприлюднив lifecell. Його тестова мережа у Києві охоплює центральні площі, вокзали, транспортні вузли, торговельні центри та окремі популярні громадські простори.

    Зв’язок п’ятого покоління від lifecell доступний у районах:

    • Хрещатика;
    • Бессарабської площі;
    • Майдану Незалежності;
    • Центрального залізничного вокзалу;
    • Південного вокзалу;
    • станцій метро «Печерська» та «Арсенальна»;
    • Контрактової площі;
    • Поштової площі;
    • ВДНГ;
    • Севастопольської площі;
    • Центрального автовокзалу;
    • ТРЦ Ocean Plaza;
    • ТРЦ Retroville;
    • ТРЦ «РайON».

    У попередніх містах lifecell запускав 5G на частотах 3500 МГц. Оператор дозволяв користуватися тестовою мережею без додаткової оплати за умови наявності сумісного смартфона, USIM або eSIM та активованого режиму 5G.

    Де доступний 5G від «Київстару»

    «Київстар» зосередив тестове покриття переважно в історичному та діловому центрі столиці.

    До зони роботи мережі увійшли райони:

    • Софійської площі;
    • Софійського собору;
    • Золотих воріт;
    • Національної опери України;
    • парку імені Тараса Шевченка;
    • Володимирського собору;
    • Ботанічного саду імені академіка Олександра Фоміна;
    • Музею історії міста Києва;
    • Майдану Незалежності;
    • Хрещатика;
    • Європейської площі;
    • Володимирської гірки;
    • Пейзажної алеї;
    • Паркової дороги.

    До запуску у столиці «Київстар» уже брав участь у тестуванні 5G у Львові, Бородянці та Харкові. На початку липня компанія також повідомляла про триразове розширення тестової зони у Харкові та підготовку до запусків у Києві й Одесі.

    Vodafone покрив окремі частини всіх районів

    Vodafone заявив про найширшу географію київського тестування. Окремі точки 5G з’явилися в усіх десяти адміністративних районах столиці:

    • Голосіївському;
    • Дарницькому;
    • Деснянському;
    • Дніпровському;
    • Оболонському;
    • Печерському;
    • Подільському;
    • Святошинському;
    • Солом’янському;
    • Шевченківському.

    Компанія повідомила, що київська мережа побудована на обладнанні європейського виробника Nokia. Vodafone назвав столичний етап найбільшим за площею покриття серед усіх попередніх запусків у межах пілотного проєкту.

    Трафік у мережі 5G тарифікується так само, як звичайний мобільний інтернет у 4G. Окремо підключати нову послугу або переходити на спеціальний тариф абонентам Vodafone не потрібно.

    SIM-картка, яка вже працює у мережі 4G, підтримує і 5G. Однак сам смартфон також повинен мати відповідний модем, підтримувати частоти української тестової мережі та працювати з актуальною версією операційної системи. Після активації потрібного режиму телефон має автоматично підключатися до 5G у зоні покриття.

    Понад 300 базових станцій і майже 1,5 мільйона користувачів

    У межах пілотного проєкту в Україні вже запустили понад 300 базових станцій зв’язку п’ятого покоління. За даними, наведеними після старту київського етапу, тестовою мережею у різних містах скористалися майже 1,5 мільйона абонентів.

    Окремі оператори наводять власну статистику. Зокрема, Vodafone заявив, що протягом шести місяців відкритого тестування у Львові, Бородянці та Харкові до 5G підключилися понад 400 тисяч його унікальних клієнтів. Вони використали більш як 391 ТБ мобільного трафіку, а пікова швидкість у мережі сягала 1,9 Гбіт/с.

    Перший пілотний запуск 5G в Україні відбувся 12 січня 2026 року у Львові. Наприкінці січня тестування розпочалося в Бородянці Київської області, а в лютому — в Харкові.

    Яке місто стане наступним

    Після Києва тестування 5G планують розширити на Одесу. Мінцифри та мобільні оператори вже готують наступний етап пілотного проєкту. Точну дату запуску поки не оголосили, однак раніше оператори допускали, що тестові зони в Одесі можуть запрацювати до кінця 2026 року.

    Вибір великих міст дає змогу перевірити мережу в різних умовах. У Львові оператори тестували 5G у туристичному центрі, у Бородянці — у невеликому населеному пункті, який відбудовується після російської окупації, у Харкові — у прифронтовому мегаполісі, а в Києві — в умовах надзвичайно щільного трафіку та великої кількості абонентів.

    Одеса має стати ще одним важливим майданчиком через щільну міську забудову, сезонне зростання навантаження, портову інфраструктуру та значну кількість користувачів мобільного інтернету.

    Коли 5G запрацює по всій Україні

    Нинішній запуск не означає повноцінного комерційного розгортання 5G на території всієї країни. Йдеться про обмежені тестові зони, у яких оператори збирають технічні дані та перевіряють сумісність мережі з чинною інфраструктурою.

    Повномасштабне впровадження технології планують після завершення воєнного стану. Для цього необхідно вирішити питання доступу до радіочастотного спектра, провести відповідні конкурси або аукціони, узгодити роботу мереж із військовими системами та забезпечити значні інвестиції операторів у нове обладнання.

    Поки що 5G у Києві залишається експериментальною мережею. Проте її запуск у столиці є найбільшим етапом тестування технології в Україні та дозволить зібрати дані, необхідні для майбутнього масштабування. Кияни із сумісними смартфонами вже можуть перевірити нову мережу на Хрещатику, у центральних районах, поблизу вокзалів, торговельних центрів та інших локацій, визначених операторами. Наступною до пілотного проєкту має приєднатися Одеса.

  • Черговий удар по «зерновому коридору»: РФ атакувала цивільне судно під прапором Гвінеї-Бісау

    Черговий удар по «зерновому коридору»: РФ атакувала цивільне судно під прапором Гвінеї-Бісау

    Кількість загиблих унаслідок російського ракетного удару по цивільному торговельному судну GOLDEN LEO під прапором Гвінеї-Бісау, яке 19 липня виходило з українського порту після завантаження кукурудзою, зросла до 10 людей. Про це 20 липня повідомила Адміністрація морських портів України (АМПУ), зазначивши, що пошуково-рятувальна операція тривала всю ніч. Серед загиблих є український лоцман державного підприємства «Дельта-лоцман», а також іноземні члени екіпажу.

    За інформацією АМПУ, судно залишало один із українських портів після завантаження зерновою продукцією, коли зазнало ракетної атаки з боку російських військ. На борту перебували 17 членів екіпажу — громадяни Сирії та Індії, а також український лоцман, який забезпечував безпечний вихід судна з порту. Після влучання на борту спалахнула пожежа, що значно ускладнила проведення рятувальної операції.

    Рятувальники та аварійні служби працювали на місці протягом усієї ночі. Пожежу вдалося локалізувати, після чого розпочалися пошуки людей. За офіційними даними, вдалося врятувати вісьмох членів екіпажу, яких доправили на берег. Водночас ще десять людей загинули внаслідок удару, серед них — український лоцман філії «Дельта-лоцман» ДП «АМПУ».

    Напередодні Військово-морські сили ЗСУ повідомляли, що внаслідок атаки було відомо про п’ятьох загиблих і п’ятьох зниклих безвісти. Уже після завершення нічної пошуково-рятувальної операції АМПУ уточнила, що кількість жертв зросла до десяти.

    За даними ВМС України, російські війська застосували три крилаті ракети Х-59/Х-69. Ціллю став саме цивільний суховантаж GOLDEN LEO, який перевозив українське зерно. Судно ходило під прапором Гвінеї-Бісау, а його власником є турецька компанія. На момент атаки воно вже прямувало з українського порту до відкритого моря.

    В Адміністрації морських портів України наголосили, що удар по цивільному торговельному судну є черговим порушенням міжнародного гуманітарного права та норм свободи мореплавства.

    «Рішуче засуджуємо черговий воєнний злочин Росії, спрямований проти цивільного судноплавства, міжнародної торгівлі та свободи мореплавства», — заявили в АМПУ.

    На атаку відреагували й українські посадовці. Прем’єр-міністр Сергій Корецький повідомив, що доручив Міністерству закордонних справ невідкладно поінформувати держави, громадяни яких перебували на борту, а також міжнародних партнерів України про обставини трагедії. Виконувач обов’язків міністра закордонних справ Андрій Сибіга наголосив, що удар по цивільному судноплавству вкотре демонструє небезпеку, яку Росія створює для міжнародної торгівлі та глобальної продовольчої безпеки.

    Це вже не перший випадок, коли російські війська атакують цивільні судна або портову інфраструктуру України. Від початку повномасштабної війни неодноразово фіксувалися удари по портах Великої Одеси, зернових терміналах, елеваторах та торговельних суднах, які забезпечують експорт української аграрної продукції через Чорне море. Подібні атаки створюють ризики не лише для української економіки, а й для міжнародного судноплавства та світового ринку продовольства.

    Трагедія сталася наступного дня після однієї з наймасованіших російських атак по Одесі та області. Вранці 20 липня російські війська знову завдали ракетного удару по місту, пошкодивши об’єкти цивільної інфраструктури. Таким чином, регіон уже другу добу поспіль перебуває під інтенсивними обстрілами, які охоплюють не лише наземні об’єкти, а й акваторію Чорного моря.

    Удар по GOLDEN LEO став одним із найкривавіших нападів на цивільне судноплавство в Чорному морі за останній час. Українська сторона розцінює його як черговий воєнний злочин Росії, спрямований проти цивільних моряків і міжнародної торгівлі. Після завершення рятувальної операції компетентні органи продовжують документувати обставини атаки та збирати докази для міжнародного розслідування.