Govoritinfo.com

Позначка: НПЗ

  • У Росії визнали дефіцит пального через удари українських дронів по НПЗ

    У Росії визнали дефіцит пального через удари українських дронів по НПЗ

    Російська влада вперше фактично визнала, що масовані удари українських безпілотників по нафтопереробній інфраструктурі країни вже мають відчутний вплив на внутрішній ринок пального. Віцепрем’єр-міністр РФ Олександр Новак заявив, що в окремих регіонах спостерігається дефіцит бензину та дизельного пального, виникають черги на автозаправних станціях, а частина нафтопереробних заводів працює нестабільно через вимушені ремонти після атак українських дронів.

    Про це повідомляє російське видання Lenta.ru з посиланням на державне інформаційне агентство ТАСС.

    За словами Новака, російський уряд уже не може ігнорувати проблеми, які виникли на паливному ринку країни. Він визнав, що дефіцит пального вже відчувається в окремих регіонах Росії, а ситуація позначається на роботі автозаправних станцій і логістиці постачання.

    «Треба визнати, що зараз на ринку є проблеми і є дефіцит, через який ми спостерігаємо черги», – заявив російський віцепрем’єр.

    За його словами, уряд уважно стежить за ситуацією та намагається стабілізувати забезпечення внутрішнього ринку паливом.

    Новак також визнав, що значна частина труднощів виникла через порушення роботи російських нафтопереробних підприємств.

    Він пояснив, що низка НПЗ змушена працювати з обмеженнями або тимчасово зупиняти окремі виробничі процеси через необхідність проведення ремонтних робіт після ударів українських безпілотників.

    «Причини зрозумілі — нафтопереробні заводи частково виходять з ладу на ремонт», – зазначив посадовець.

    Хоча Новак прямо не деталізував масштаби пошкоджень, його слова фактично підтвердили, що українська кампанія ударів по російській паливній інфраструктурі має відчутний економічний ефект.

    Заява російського віцепрем’єра стала однією з найвідвертіших оцінок ситуації від представників федеральної влади.

    Ще кілька тижнів тому офіційна риторика Кремля була зовсім іншою.

    Зокрема, 26 червня сам Новак запевняв, що Росія має достатній запас бензину та дизельного пального для повного забезпечення внутрішнього ринку.

    Тоді він заявляв, що дефіциту не існує, а паливна система працює у штатному режимі.

    Тепер же урядовець фактично визнав протилежне, повідомивши про наявність дефіциту та черг на автозаправних станціях.

    Раніше президент РФ Володимир Путін також коментував ситуацію на паливному ринку.

    Очільник Кремля називав труднощі тимчасовими та заявляв, що вони пов’язані, зокрема, зі спробами зірвати літній сезон відпусток росіян.

    За словами Путіна, уряд має всі необхідні інструменти для стабілізації ситуації.

    Втім останні заяви Новака свідчать, що проблеми виявилися значно серйознішими, ніж визнавалося раніше.

    Ще на початку червня російський віцепрем’єр повідомляв про скорочення видобутку нафти у 2026 році.

    Тоді він пояснював падіння виробництва так званими «позаплановими ремонтами» на нафтопереробних заводах.

    Фактично вже тоді йшлося про наслідки регулярних українських ударів по енергетичній інфраструктурі Росії, однак російська влада уникала прямого зв’язку між атаками безпілотників та проблемами паливної галузі.

    Тепер цей зв’язок був озвучений відкрито.

    Протягом останніх місяців Україна суттєво посилила кампанію далекобійних ударів по об’єктах паливно-енергетичного комплексу Росії.

    Основними цілями стали великі нафтопереробні заводи, нафтобази, резервуарні парки, насосні станції, логістичні вузли та інша інфраструктура, яка забезпечує функціонування російської економіки та постачання пального для збройних сил РФ.

    Українська сторона неодноразово наголошувала, що такі об’єкти є законними військовими цілями, адже саме вони забезпечують російську армію паливом, необхідним для ведення бойових дій проти України.

    Унаслідок численних атак різного ступеня пошкоджень зазнали десятки підприємств паливної галузі.

    Частина заводів була змушена скоротити виробництво, інші тимчасово припиняли роботу окремих технологічних ліній або переходили на обмежений режим роботи для проведення аварійних ремонтів.

    Це, своєю чергою, призвело до скорочення виробництва бензину, дизельного пального та інших нафтопродуктів.

    Проблеми почали позначатися не лише на промисловості, а й на звичайних споживачах.

    У різних регіонах Росії місцеві жителі повідомляли про перебої з постачанням окремих видів пального, обмеження продажу та черги на автозаправних станціях.

    На тлі погіршення ситуації російський уряд був змушений вдатися до додаткових обмежувальних заходів.

    Так, 8 липня Росія повністю заборонила експорт дизельного пального.

    Влада пояснила це необхідністю забезпечити внутрішній ринок достатніми обсягами пального та уникнути подальшого загострення дефіциту.

    Крім того, російські посадовці повідомили про можливість початку імпорту окремих видів нафтопродуктів.

    Для країни, яка десятиліттями залишалася одним із найбільших світових експортерів дизельного пального, така перспектива є доволі незвичною.

    Експерти вважають, що необхідність обмежувати експорт та одночасно розглядати можливість імпорту свідчить про серйозний тиск на російську паливну галузь.

    Додатковим фактором стало скорочення обсягів видобутку нафти, про яке російська влада повідомляла раніше.

    Зниження виробництва на тлі пошкодження нафтопереробних потужностей поступово впливає не лише на внутрішній ринок, а й на експортні можливості Росії, які залишаються одним із головних джерел наповнення федерального бюджету.

    Попри це Кремль продовжує запевняти, що ситуація перебуває під контролем, а всі труднощі мають тимчасовий характер.

    Однак офіційне визнання дефіциту пального, появи черг на автозаправках і проблем із роботою нафтопереробних заводів свідчить, що наслідки регулярних ударів українських безпілотників по російській енергетичній інфраструктурі вже мають системний характер і дедалі сильніше позначаються як на паливному секторі, так і на повсякденному житті всередині Росії.

  • США допомагають Україні бити по НПЗ РФ: FT розкрило нові деталі

    США допомагають Україні бити по НПЗ РФ: FT розкрило нові деталі

    Американська розвідка надає Україні інформацію, яка допомагає ефективніше планувати маршрути польоту далекобійних безпілотників і обходити російські системи протиповітряної оборони під час ударів по нафтопереробних заводах. Саме цей фактор, поряд зі стрімким нарощуванням виробництва українських дронів та вдосконаленням тактики їхнього застосування, став однією з причин рекордного зростання кількості успішних атак на російську енергетичну інфраструктуру. Про це повідомляє Financial Times із посиланням на високопоставлених українських посадовців.

    За даними видання, з початку 2026 року українські далекобійні безпілотники завдали щонайменше 194 успішних ударів по російських нафтопереробних заводах. Це приблизно в 11 разів більше, ніж за аналогічний період минулого року. Аналітики Rochan Consulting зазначають, що лише у травні було зафіксовано рекордні 16 успішних атак на НПЗ, що стало найвищим місячним показником від початку повномасштабної війни.

    Як пише FT, американська підтримка полягає не у безпосередній участі в ударах, а в наданні розвідувальної інформації, яка дозволяє українським силам визначати найбільш безпечні маршрути польоту дронів, обходити райони щільного прикриття російської ППО та підвищувати ймовірність досягнення цілі. Водночас офіційно Вашингтон таку співпрацю не коментував.

    Окрім американської допомоги, джерела Financial Times називають ще кілька причин підвищення ефективності української кампанії. Йдеться про різке збільшення виробництва далекобійних ударних безпілотників, покращення системи планування операцій, удосконалення програмного забезпечення для навігації та координації ударів, а також накопичений бойовий досвід українських операторів.

    Результати цієї кампанії вже відчутні всередині Росії. За даними FT, регулярні атаки по об’єктах паливної інфраструктури поглибили найбільшу паливну кризу в РФ за останні десятиліття. Понад половина російських регіонів уже запровадила різні обмеження на продаж бензину й дизельного пального, а на окремих автозаправних станціях фіксуються довгі черги через дефіцит.

    Особливу увагу Україна приділяє ударам по великих підприємствах, які мають стратегічне значення для російської економіки та забезпечення армії паливом. У червні під удар кілька разів потрапив Московський нафтопереробний завод — єдиний великий НПЗ, що забезпечує паливом російську столицю. Після атак там виникали масштабні пожежі, а густий дим був помітний у різних районах Москви.

    За інформацією Міністерства оборони України, лише протягом червня українські Сили оборони завдали ударів по 11 російських нафтопереробних заводах, а також низці підприємств оборонно-промислового комплексу, логістичних вузлів, складів пального та об’єктів військового зв’язку. Деякі підприємства були змушені повністю або частково зупинити виробництво через пошкодження технологічного обладнання.

    Аналітики зазначають, що нинішня кампанія вже давно вийшла за межі виключно ударів по нафтопереробці. Українські безпілотники дедалі частіше атакують експортні термінали, резервуарні парки, паливні бази, логістичні центри, підприємства військово-промислового комплексу та транспортну інфраструктуру, що забезпечує російську армію. Мета таких ударів — не лише скорочення доходів Росії від експорту нафтопродуктів, а й ускладнення забезпечення військ паливом і технікою.

    Попри заяви російського Міністерства оборони про тисячі нібито збитих українських безпілотників, статистика успішних ударів свідчить, що українські дрони дедалі частіше досягають стратегічних об’єктів. Саме це, на думку FT, змушує Кремль витрачати дедалі більше ресурсів на захист критичної інфраструктури всередині країни.

    Експерти також наголошують, що удари по енергетичній інфраструктурі мають не лише економічний, а й військовий ефект. Зменшення обсягів переробки нафти, перебої з постачанням пального та необхідність ремонту пошкоджених підприємств створюють додатковий тиск на російську економіку й логістику армії, одночасно змушуючи владу перекидати системи ППО з інших напрямків для захисту об’єктів у глибокому тилу.

    При цьому Росія продовжує масовані ракетні та дронові атаки по території України. Лише в ніч на 6 липня окупанти застосували понад 400 засобів повітряного нападу, а головною ціллю став Київ. На цьому тлі питання посилення української протиповітряної оборони залишається одним із ключових на міжнародному порядку денному напередодні саміту НАТО.

  • Паливна криза в Росії посилюється: Москва рекордно викачує бензин із Білорусі

    Паливна криза в Росії посилюється: Москва рекордно викачує бензин із Білорусі

    Росія дедалі гостріше відчуває наслідки паливної кризи, що розгорнулася на тлі скорочення роботи нафтопереробної галузі. Для компенсації дефіциту бензину Москва різко збільшила імпорт пального з Білорусі, встановивши абсолютний рекорд за обсягами поставок. Однак навіть максимальне використання білоруського експортного потенціалу вже не дозволяє повністю покрити нестачу бензину на російському ринку, яка виникла після серії ударів по стратегічній інфраструктурі паливно-енергетичного комплексу РФ.

    Про це повідомляє російське видання “Ведомости” з посиланням на дані Центру цінових індексів (ЦЦІ).

    За інформацією видання, лише за перші 25 днів червня Росія імпортувала з Білорусі 141 тисячу тонн бензину. Це найвищий показник за всю історію таких поставок. Для порівняння, за весь травень Росія отримала від білоруських підприємств у 2,4 раза менше бензину, а у червні 2025 року обсяг імпорту становив лише одну тисячу тонн. Таким чином лише за рік постачання зросли більш ніж у 140 разів, що наочно демонструє масштаби проблем на внутрішньому паливному ринку Росії.

    Фахівці зазначають, що ще донедавна російський ринок практично не потребував значних закупівель бензину за кордоном, адже країна залишалася одним із найбільших світових виробників і експортерів нафтопродуктів. Однак ситуація кардинально змінилася після серії атак на російські нафтопереробні заводи, які призвели до скорочення виробництва пального та виникнення дефіциту в багатьох регіонах країни.

    Як зазначає Центр цінових індексів, для забезпечення російського ринку Білорусь була змушена перенаправити частину бензину, який спочатку призначався для експорту до країн Центральної Азії. Таким чином Мінськ фактично пожертвував іншими напрямками експорту, щоб підтримати свого головного союзника.

    Перерозподіл поставок став одним із найбільш показових свідчень того, наскільки гострою стала проблема нестачі бензину в Росії. Якщо раніше білоруське пальне постачалося переважно на традиційні зовнішні ринки, то тепер майже весь доступний експортний ресурс використовується для стабілізації ситуації всередині РФ.

    Втім, навіть рекордні поставки не здатні повністю вирішити проблему. Експерти, опитані “Ведомостями”, наголошують, що додатковий імпорт може лише частково зменшити дефіцит, але не усунути його.

    Енергетичний експерт Кирило Родіонов пояснив, що Білорусь фізично не має можливості значно наростити експорт бензину. За його оцінками, білоруські нафтопереробні підприємства можуть щорічно експортувати приблизно 1,8–2 мільйони тонн бензину, що відповідає близько 150–170 тисячам тонн на місяць.

    Таким чином червневі поставки до Росії вже практично досягли максимально можливого рівня. Іншими словами, Москва фактично використовує майже весь місячний експортний потенціал білоруських НПЗ. Подальше збільшення поставок можливе лише за рахунок ще більшого скорочення експорту до інших країн або зменшення внутрішнього споживання в самій Білорусі, що також має свої межі.

    Ситуація свідчить про те, що навіть найближчий союзник Росії вже не здатен повністю компенсувати втрати, яких зазнає російська паливна галузь.

    Основною причиною дефіциту стали регулярні удари українських безпілотників по нафтопереробних заводах, резервуарних парках, складах пального та інших об’єктах паливно-енергетичного комплексу Росії. Починаючи з 2024 року українські сили систематично атакують підприємства, які забезпечують виробництво бензину, дизельного пального, авіаційного гасу та інших видів нафтопродуктів.

    Унаслідок цих атак частина найбільших російських нафтопереробних заводів була змушена тимчасово припиняти роботу або скорочувати виробничі потужності через пошкодження технологічного обладнання. Частина підприємств проходила аварійні ремонти, що також негативно позначалося на обсягах виробництва.

    Поступове скорочення переробки нафти почало відчутно впливати на забезпечення внутрішнього ринку паливом. Наприкінці червня обмеження продажу бензину, дефіцит окремих марок пального або перебої з постачанням уже фіксували приблизно у 90% російських регіонів.

    Одночасно різко зросли біржові ціни на бензин. За даними російських ЗМІ, вони неодноразово оновлювали історичні максимуми, що свідчить про значний дисбаланс між попитом і пропозицією.

    Зростання цін створює додаткові ризики для всієї російської економіки. Бензин є одним із ключових ресурсів для транспортної галузі, сільського господарства, промисловості та логістики. Будь-які перебої з його постачанням або різке подорожчання автоматично збільшують витрати підприємств і можуть сприяти прискоренню інфляції.

    На тлі загострення ситуації російська влада була змушена публічно визнати існування проблем. Президент РФ Володимир Путін заявив, що труднощі із забезпеченням паливом справді є, однак наголосив, що вони нібито не мають критичного характеру.

    Водночас експерти звертають увагу, що рекордне зростання імпорту бензину саме по собі свідчить про серйозність ситуації. Для країни, яка традиційно була одним із найбільших світових експортерів нафтопродуктів, необхідність екстрено закуповувати великі обсяги бензину за кордоном є нетиповою та демонструє масштаб проблем у роботі власної нафтопереробної галузі.

    Аналітики також наголошують, що залежність Росії від поставок із Білорусі може лише посилюватися, якщо українські удари по паливній інфраструктурі триватимуть. При цьому можливості Мінська щодо подальшого нарощування експорту майже вичерпані, а альтернативних великих постачальників бензину Росія фактично не має.

    На цьому тлі дедалі більше експертів говорять про накопичувальний ефект українських ударів по російській економіці. Якщо раніше вони насамперед створювали локальні перебої у роботі окремих підприємств, то тепер дедалі частіше впливають на цілі галузі. Нафтопереробна промисловість, яка є однією з ключових для російської економіки та забезпечує значну частину бюджетних надходжень, поступово починає відчувати системний тиск.

    Саме тому рекордний імпорт бензину з Білорусі можна розглядати як ще одне підтвердження того, що паливна криза в Росії набуває дедалі масштабнішого характеру. Попри спроби Кремля запевнити, що ситуація перебуває під контролем, офіційна статистика та різке зростання закупівель за кордоном свідчать про протилежне — внутрішніх ресурсів для швидкого подолання дефіциту пального у Росії стає дедалі менше.

  • Путін обіцяв пальне, але жнива зупинилися: у Росії масово переносять старт збору врожаю

    Путін обіцяв пальне, але жнива зупинилися: у Росії масово переносять старт збору врожаю

    У Росії розпочалася збиральна кампанія, однак її старт виявився одним із найповільніших за останні роки. За даними російського видання «Коммерсант», жнива у більшості регіонів країни відстають від графіка на один-два тижні, а станом на 1 липня аграрії встигли обмолотити лише близько 1,3 млн гектарів, або приблизно 3% від запланованих площ. Це майже утричі менше, ніж за аналогічний період минулого року. Причиною офіційно називають несприятливі погодні умови навесні, однак учасники ринку дедалі частіше говорять і про інший фактор — дефіцит дизельного пального, який став наслідком масштабної паливної кризи в РФ.

    У Міністерстві сільського господарства Росії пояснюють затримку пізнім початком посівної кампанії в окремих регіонах через холодну та дощову весну. Відомство стверджує, що саме погодні умови зсунули календар польових робіт і, відповідно, початок жнив.

    Втім, аграрії та експерти, яких опитав «Коммерсант», звертають увагу, що реальна ситуація є складнішою. За їхніми словами, навіть у тих регіонах, де зерно вже готове до збирання, господарства стикаються із затримками поставок дизельного пального. Якщо раніше доставка займала один-три дні, то нині очікування може тривати від п’яти до десяти днів, що безпосередньо впливає на темпи польових робіт.

    Водночас великі агрохолдинги поки що почуваються впевненіше. За інформацією джерел російського видання, значні виробники ще раніше сформували стратегічні запаси дизельного пального, тому не відчувають гострого дефіциту. За оцінками учасників ринку, цих резервів може вистачити до завершення нинішньої збиральної кампанії. Натомість дрібні та середні господарства більшою мірою залежать від поточних поставок і ризикують зіткнутися з перебоями.

    Проблеми аграріїв виникли на тлі масштабної паливної кризи, яка останніми тижнями охопила Росію. Після серії атак на нафтопереробні заводи та логістичну інфраструктуру в багатьох регіонах РФ почали вводити обмеження на продаж бензину та дизельного пального. Дефіцит зачепив не лише цивільний транспорт, а й аграрний сектор, який традиційно є одним із найбільших споживачів дизелю в літній період.

    Наприкінці червня президент РФ Володимир Путін був змушений провести окрему нараду щодо ситуації на паливному ринку. Під час неї він фактично визнав наявність проблем із забезпеченням внутрішнього ринку та оголосив про повну заборону експорту бензину. Крім того, Кремль почав розглядати можливість аналогічних обмежень і щодо експорту дизельного пального.

    30 червня Путін заявив, що бере забезпечення аграріїв пальним під особистий контроль. Тоді він наголосив, що успішне проведення збиральної кампанії є одним із головних завдань уряду, а господарства повинні отримати необхідні обсяги пального вчасно.

    Втім, уже за кілька днів стало очевидно, що ситуація не стабілізується. Російські компанії майже повністю скоротили морський експорт дизельного пального, намагаючись переорієнтувати ресурси на внутрішній ринок. Додатковий тиск створюють позапланові ремонти низки нафтопереробних заводів, що ще більше зменшує обсяги доступного дизелю.

    Окремим фактором стали регулярні удари українських безпілотників по російській нафтопереробній інфраструктурі. За останній час пошкодження отримали одразу кілька великих підприємств, серед яких Нижньогородський НПЗ «Лукойл-Нижегороднефтеоргсинтез», а також інші стратегічні об’єкти паливної галузі. Через це російська влада змушена перерозподіляти ресурси між регіонами та шукати способи уникнути ще більшого дефіциту.

    Проблеми вже виходять за межі самої Росії. Як повідомляє Bloomberg, дефіцит російського пального почав впливати на країни Центральної Азії, які значною мірою залежать від поставок із РФ. Казахстан, Киргизстан та Узбекистан вже вживають додаткових заходів для забезпечення власних ринків нафтопродуктами, а окремі держави шукають альтернативних постачальників.

    Для російського аграрного сектору нинішня кампанія може стати серйозним випробуванням. Якщо погодні ризики ще можна компенсувати організаційними рішеннями, то нестача дизельного пального безпосередньо впливає на можливість вчасно вивести техніку в поля. Запізнення із жнивами збільшує ризик втрат урожаю через несприятливу погоду, а також створює додатковий тиск на внутрішній продовольчий ринок.

    Попри запевнення Кремля, що ситуація перебуває під контролем, фактичні темпи початку жнив демонструють іншу картину. Відставання від торішнього графіка, перебої з логістикою та дефіцит пального свідчать, що російський аграрний сектор дедалі сильніше відчуває наслідки затяжної паливної кризи, яка стала одним із найсерйозніших економічних викликів для РФ у 2026 році.

  • Бєлгород занурився в темряву: удар по ТЕЦ залишив місто без світла, води та інтернету

    Бєлгород занурився в темряву: удар по ТЕЦ залишив місто без світла, води та інтернету

    Російський Бєлгород у ніч проти 3 липня зазнав масштабних перебоїв у роботі критичної інфраструктури після удару по Мічурінській теплоелектроцентралі. За повідомленнями російських джерел, OSINT-аналітиків та українських спостерігачів, після атаки значна частина міста залишилася без електропостачання, води, мобільного зв’язку та доступу до інтернету. Інформація про наслідки продовжує уточнюватися, однак уже зараз відомо, що саме ураження об’єкта енергетики спричинило серйозні перебої у функціонуванні міської інфраструктури.

    За даними відкритих джерел, під удар потрапила Мічурінська газотурбінна теплоелектроцентраль, яка належить компанії GT Energo. Цей об’єкт забезпечує електроенергією не лише житлові райони, а й великі промислові підприємства міста. Зокрема, ТЕЦ живить виробничі потужності підприємства «Бєленергомаш – БЗЕМ», яке спеціалізується на виготовленні трубної продукції, металоконструкцій та обладнання для енергетичного сектору Росії. Потужність станції оцінюється приблизно у 24–36 МВт, що робить її одним із важливих елементів місцевої енергосистеми.

    Губернатор Бєлгородської області В’ячеслав Гладков підтвердив факт пошкодження об’єктів енергетичного комплексу. За його словами, внаслідок удару були пошкоджені виробничі приміщення та обладнання одного з підприємств, а аварійні служби розпочали роботи з розмінування території та ліквідації наслідків. При цьому російська влада не оприлюднила повного масштабу руйнувань, однак визнала, що інцидент вплинув на функціонування об’єктів критичної інфраструктури.

    Місцеві Telegram-канали та OSINT-спільноти повідомляли про масштабні перебої з електропостачанням у різних районах Бєлгорода. Через знеструмлення частина насосних станцій припинила роботу, що спричинило перебої або повне припинення подачі води до житлових кварталів. Також мешканці повідомляли про відсутність мобільного зв’язку та проблеми з доступом до інтернету, що додатково ускладнило комунікацію та роботу екстрених служб. Офіційна російська влада ці повідомлення повністю не деталізувала, однак підтвердила наявність пошкоджень енергетичної інфраструктури.

    За інформацією українських джерел, атаку також прокоментував радник міністра оборони України Сергій Стерненко, який послався на відкриті дані та повідомлення моніторингових ресурсів. Офіційних заяв Генерального штабу ЗСУ щодо цієї конкретної операції на момент публікації не було.

    Водночас удар по Мічурінській ТЕЦ вписується у ширшу тенденцію атак по військово-промисловій та енергетичній інфраструктурі Росії. Протягом останніх місяців українські далекобійні засоби ураження неодноразово завдавали ударів по нафтопереробних заводах, електропідстанціях, складах пального, логістичних центрах та інших об’єктах, які забезпечують функціонування російської військової машини.

    Лише за останні дні повідомлялося про серію ударів по енергетичних об’єктах на тимчасово окупованих територіях Криму та Донбасу. Крім того, в ніч на 2 липня українські безпілотники атакували нафтопереробний завод у Кстово Нижньогородської області, після чого на підприємстві виникла масштабна пожежа. За повідомленнями відкритих джерел, цей завод належить до важливих елементів паливної інфраструктури Росії.

    Аналітики зазначають, що удари по енергетичних об’єктах мають подвійний ефект. З одного боку, вони створюють проблеми для забезпечення роботи промислових підприємств та військової логістики, а з іншого — змушують російську владу перекидати додаткові сили протиповітряної оборони для захисту об’єктів у глибокому тилу. Це, своєю чергою, ускладнює концентрацію засобів ППО поблизу фронту.

    Мічурінська ТЕЦ уже не вперше опиняється у центрі повідомлень про атаки. У січні 2026 року російська сторона також повідомляла про її ураження, заявляючи про використання близько 25 ракет. Тоді губернатор Бєлгородської області також підтверджував пошкодження енергетичних підприємств регіону та необхідність проведення аварійно-відновлювальних робіт.

    Поки що російська влада не повідомила, коли повністю відновить електропостачання та роботу комунальних мереж. Також невідомо, наскільки суттєво пошкоджено обладнання теплоелектроцентралі та чи вплине це на подальшу роботу промислових підприємств Бєлгорода.

    Водночас незалежно перевірити всі заяви сторін в умовах війни наразі неможливо. Українська сторона традиційно не коментує більшість операцій у глибокому тилу Росії одразу після їх проведення, тоді як російська влада часто обмежується мінімальними повідомленнями про масштаби пошкоджень.

  • ЗСУ розгромили стратегічні об’єкти РФ: палає один із найбільших НПЗ, під ударом ключовий міст

    ЗСУ розгромили стратегічні об’єкти РФ: палає один із найбільших НПЗ, під ударом ключовий міст

    Найбільш резонансною ціллю став нафтопереробний завод «Лукойл-Нижегороднефтеоргсинтез» у місті Кстово Нижньогородської області. У Генеральному штабі повідомили, що внаслідок атаки було зафіксовано пряме влучання по території підприємства з подальшою масштабною пожежею. За попередньою інформацією, уражено установку первинної переробки нафти АВТ-6 — один із ключових технологічних елементів виробничого циклу. Остаточний масштаб пошкоджень наразі уточнюється.

    «Лукойл-Нижегороднефтеоргсинтез» входить до числа найбільших нафтопереробних підприємств Росії. Його проєктна потужність становить близько 17 мільйонів тонн нафти на рік. Завод виробляє автомобільні бензини, дизельне паливо, авіаційний гас, мастильні матеріали та іншу продукцію, яка використовується, зокрема, для забезпечення потреб російської армії. Саме тому підприємство розглядається Україною як законна військова ціль у межах операцій зі зниження воєнно-економічного потенціалу держави-агресора.

    За інформацією Генштабу, атака на Кстовський НПЗ є частиною комплексної кампанії Сил оборони із завдання ударів по критично важливій інфраструктурі російського військово-промислового комплексу. Варто зазначити, що це підприємство вже неодноразово ставало ціллю українських безпілотників. У квітні та травні 2026 року завод також зазнавав атак, після яких повідомлялося про пошкодження окремих виробничих потужностей.

    Окрім нафтопереробного заводу, українські військові уразили склад безпілотних літальних апаратів російських військ у районі Кам’янки Запорізької області. Подібні об’єкти відіграють важливу роль у забезпеченні окупаційних військ ударними та розвідувальними дронами, які Росія регулярно використовує під час атак на українські міста та позиції Сил оборони. Детальна інформація про масштаби ураження складу наразі уточнюється.

    Ще однією важливою ціллю став залізничний міст через річку Сіверський Донець у районі Станиці Луганської. За інформацією Генерального штабу, цей об’єкт використовувався російськими військами для військової логістики, перекидання особового складу, боєприпасів, озброєння та матеріально-технічних засобів. Пошкодження транспортної інфраструктури такого рівня може суттєво ускладнити забезпечення російських угруповань на окремих напрямках фронту.

    Також українські підрозділи завдали удару по командно-спостережному пункту противника поблизу Вільшаної Харківської області. Подібні об’єкти забезпечують координацію підрозділів окупаційної армії, управління бойовими діями та зв’язок між військовими формуваннями. У Генштабі не уточнили масштаби пошкоджень командного пункту, однак підтвердили факт його ураження.

    У Генеральному штабі ЗСУ наголосили, що операція була проведена в межах системної роботи зі зниження воєнно-економічного потенціалу Російської Федерації. Українські військові підкреслили, що удари по підприємствах, які забезпечують паливом армію РФ, а також по логістичних маршрутах і військових об’єктах залишаються одним із ключових напрямків роботи Сил оборони.

    Після атаки на НПЗ у Кстово в російських соціальних мережах та місцевих Telegram-каналах почали поширюватися відео масштабної пожежі на території підприємства. На оприлюднених кадрах видно густий дим і полум’я над виробничими установками. Офіційна російська влада традиційно не оприлюднила детальної інформації про масштаби руйнувань, тоді як українська сторона повідомила про підтверджене влучання та пожежу.

    Останніми місяцями Сили оборони України суттєво активізували кампанію далекобійних ударів по військовій та енергетичній інфраструктурі Росії. Основними цілями стають нафтопереробні заводи, підприємства оборонно-промислового комплексу, склади боєприпасів, місця зберігання безпілотників, а також об’єкти транспортної логістики, які забезпечують функціонування російської армії. Українське військове командування неодноразово наголошувало, що такі операції спрямовані на послаблення можливостей Росії вести війну проти України та скорочення ресурсної бази окупаційних військ.

  • Росія почала завозити бензин з Індії через паливну кризу

    Росія почала завозити бензин з Індії через паливну кризу

    Росія розпочала морський імпорт бензину з Індії на тлі загострення внутрішньої паливної кризи, яка виникла через скорочення переробних потужностей і перебої в роботі нафтопереробної інфраструктури після ударів по стратегічних об’єктах. Про це повідомляє Reuters із посиланням на джерела в галузі.

    За даними агентства, ситуація на російському паливному ринку останніми тижнями суттєво погіршилася: у низці регіонів фіксується дефіцит бензину, на автозаправних станціях з’являються довгі черги, а місцева влада змушена вводити обмеження на відпуск пального. Одночасно ціни на бензин у Росії зросли до історичних максимумів, що створює додатковий тиск як на споживачів, так і на бізнес.

    На цьому тлі Москва була змушена терміново активізувати імпортні канали постачання пального. 30 червня російська влада заявила, що підтримує контакти з низкою країн і веде переговори щодо закупівлі бензину за “прийнятними цінами”, фактично визнаючи нестачу внутрішніх ресурсів для стабілізації ринку.

    Reuters повідомляє, що щонайменше 60 тисяч метричних тонн бензину вже було відвантажено з Індії до Росії морським шляхом. За даними джерел у галузі, йдеться про постачання двома танкерами, кожен із яких перевозить приблизно від 30 до 40 тисяч тонн пального. При цьому офіційно не розкривається, яка саме індійська нафтопереробна компанія бере участь у цих поставках, що може свідчити про чутливість і політичний характер угод.

    Додатково зазначається, що Росія може розглядати значно ширшу схему імпорту бензину — до 400 тисяч тонн щомісяця з різних напрямків. Серед потенційних постачальників називаються як віддалені партнери, зокрема Індія, так і традиційніші джерела, включно з Білоруссю, яка вже частково експортує нафтопродукти до російського ринку для покриття дефіциту.

    Ситуація ускладнюється тим, що влітку середньодобове споживання бензину в Росії становить щонайменше 110 тисяч тонн, що робить будь-які перебої у виробництві критичними для внутрішнього ринку. Фактичний дефіцит виник на тлі зниження ефективності нафтопереробних заводів, які зазнали пошкоджень або були змушені скорочувати роботу через логістичні та технічні обмеження.

    Аналітики звертають увагу, що нинішня криза вже має системний характер: вона проявляється не лише у зростанні цін, а й у введенні адміністративних обмежень на продаж пального в окремих регіонах, зокрема в ресурсодобувних територіях, які традиційно забезпечували значну частку енергетичних доходів країни.

    На цьому тлі Росія також зверталася до Казахстану з проханням про додаткові поставки бензину марки АІ-92 обсягом близько 50 тисяч тонн, а уряд РФ офіційно дозволив імпорт пального як тимчасовий захід для стабілізації ситуації на внутрішньому ринку.

    Експерти зазначають, що перехід до імпорту бензину є нетиповим для Росії, яка традиційно позиціонувала себе як одного з найбільших експортерів нафтопродуктів у світі. Поточна ситуація, за їхніми оцінками, може свідчити про структурні проблеми в енергетичному секторі, які загострилися на тлі воєнних витрат, санкційного тиску та пошкоджень інфраструктури.

  • “Країна-бензоколонка” без бензину: росіяни б’ються на заправках, Путін визнав проблему

    “Країна-бензоколонка” без бензину: росіяни б’ються на заправках, Путін визнав проблему

    Паливна криза в Росії стрімко загострюється та дедалі більше виходить за межі економічної проблеми, перетворюючись на соціальну. У різних регіонах країни на автозаправних станціях утворюються довгі черги, водії годинами очікують на можливість заправитися, а суперечки через місце в черзі дедалі частіше завершуються штовханиною та бійками. Водночас Кремль уже змушений відкрито визнавати дефіцит пального, хоча ще донедавна офіційна російська влада заперечувала існування масштабної проблеми.

    У соціальних мережах та місцевих Telegram-каналах поширюються десятки відео із різних куточків Росії. На кадрах, які активно обговорюють користувачі, чоловіки б’ються біля паливних колонок, штовхаються за право першими заправити автомобіль, а жінки влаштовують гучні сварки через місце в багатогодинних чергах. Подібні інциденти фіксували, зокрема, у Рязані, Краснодарі, Москві та низці інших міст.

    Російські пабліки дедалі частіше іронічно називають ситуацію “новою реальністю країни-бензоколонки”. Якщо раніше Росія позиціонувала себе як одного з найбільших експортерів нафтопродуктів у світі, то тепер навіть усередині країни водії не можуть бути впевненими, що знайдуть необхідну марку бензину на найближчій АЗС.

    Причиною погіршення ситуації стали масштабні проблеми з роботою російської нафтопереробної галузі. Після серії ударів українських безпілотників по нафтопереробних заводах та об’єктах паливної інфраструктури виробництво бензину в Росії різко скоротилося. За інформацією Reuters, станом на кінець червня випуск бензину впав приблизно на 25% у порівнянні з аналогічним періодом минулого року.

    Дефіцит уже охопив десятки регіонів країни. За даними українських та російських джерел, обмеження на продаж бензину діють більш ніж у півсотні суб’єктів РФ. На багатьох автозаправках введено ліміти на відпуск пального — від 30 до 50 літрів на один автомобіль або не більше одного повного бака. Окремі мережі взагалі припиняють продаж окремих марок бензину до надходження нових поставок.

    Показово, що про проблему вже був змушений публічно заговорити й російський диктатор Володимир Путін. Під час наради щодо забезпечення внутрішнього паливного ринку він уперше визнав очевидне: на автозаправках утворюються черги, а необхідні марки бензину не завжди є в наявності. За його словами, уряд уже використав частину накопичених резервів, а найбільші нафтопереробні заводи працюють на максимальній потужності. Водночас Путін запевнив, що запаси бензину залишаються майже на рівні минулого року, хоча й визнав певне скорочення.

    Кремль уже вдався до надзвичайних заходів. Російська влада тимчасово заборонила експорт бензину та авіаційного гасу, а також розглядає можливість повної заборони експорту дизельного пального. Крім того, уряд РФ дозволив окремим нафтопереробним підприємствам виробляти пальне зі зниженими стандартами якості, щоб хоч частково наситити внутрішній ринок.

    Однак навіть цих кроків виявилося недостатньо. Як повідомило Reuters із посиланням на джерела в енергетичній галузі, Москва звернулася до Казахстану з проханням поставити близько 50 тисяч тонн бензину марки АІ-92. Такий крок є безпрецедентним для держави, яка традиційно входить до числа найбільших світових експортерів нафтопродуктів. Казахстан поки офіційного запиту не підтвердив, але джерела агентства повідомляють, що сторони вже ведуть відповідні консультації. Одночасно Росія вивчає можливість імпорту бензину морським шляхом та збільшення державних субсидій для нафтопереробних підприємств.

    Ситуація настільки загострилася, що в окремих регіонах до контролю за роботою АЗС вже залучають правоохоронців. Наприклад, в Іркутській області місцева влада доручила поліції та Росгвардії контролювати продаж пального, щоб його відпускали виключно в паливні баки автомобілів, а не в каністри чи інші ємності. Одночасно губернатор області Ігор Кобзєв звернувся до силових структур із вимогою припинити спекуляцію пальним, оскільки окремі громадяни скуповують бензин великими партіями для подальшого перепродажу за значно завищеними цінами.

    На цьому тлі експерти зазначають, що проблеми мають системний характер. Вихід із ладу низки великих нафтопереробних заводів, труднощі з логістикою, обмеження експорту та необхідність використання резервів створюють додатковий тиск на внутрішній ринок. Саме тому дедалі більше російських регіонів стикаються з нестачею бензину, а населення — із новими обмеженнями.

    Українські фахівці також звертають увагу, що удари по російській паливній інфраструктурі мають довгостроковий ефект. Колишній міністр палива та енергетики України Іван Плачков раніше зазначав, що Росія вже втратила безпечні маршрути доставки пального до тимчасово окупованого Криму, а подальше поглиблення паливної кризи може ще більше ускладнити забезпечення окупованих територій.

    Таким чином, дефіцит бензину в Росії вже перестав бути локальною економічною проблемою. Він дедалі більше впливає на повсякденне життя населення, провокує соціальну напругу та конфлікти, а також змушує Кремль ухвалювати нетипові для одного з найбільших експортерів нафти рішення — від заборони експорту власного пального до пошуку бензину за кордоном. Відео бійок на автозаправках лише підкреслюють, що паливна криза поступово стає ще одним внутрішнім викликом для російської влади.

  • “700 км у глиб Росії”: Зеленський підтвердив потужний удар по двох стратегічних НПЗ

    “700 км у глиб Росії”: Зеленський підтвердив потужний удар по двох стратегічних НПЗ

    Україна завдала чергового відчутного удару по стратегічній інфраструктурі Росії. У День Конституції України, в ніч на 28 червня, далекобійні українські засоби ураження атакували одразу два російські нафтопереробні заводи. Президент України Володимир Зеленський офіційно підтвердив успішне ураження Слов’янського нафтопереробного заводу у Краснодарському краї та НПЗ у Ярославській області, наголосивши, що ці удари є частиною системної кампанії зі зменшення військового потенціалу країни-агресора.

    Про результати операції глава держави повідомив у своєму офіційному зверненні. За його словами, українські далекобійні засоби ураження вразили два важливі об’єкти паливної інфраструктури Росії, які забезпечують функціонування військової машини Кремля.

    «День Конституції України наші воїни почали дуже влучно. Цієї ночі наші далекобійні санкції досягли двох нафтопереробних заводів у Росії. Уражено НПЗ “Слов’янський” у Краснодарському регіоні – це близько 300 кілометрів від лінії фронту. Також ми досягли НПЗ у Ярославському регіоні, що приблизно за 700 кілометрів від нашого кордону», – заявив президент.

    Зеленський наголосив, що Україна продовжує послідовно позбавляти Росію ресурсів, необхідних для ведення війни. За його словами, удари по об’єктах нафтопереробної галузі безпосередньо впливають на можливості російської армії забезпечувати свої війська паливом та логістикою.

    «Будемо і надалі відповідати на російський терор. Дякую нашим воїнам за ці результати. Вдячний усім, хто допомагає Україні. Кожен, хто захищає нашу державу, утверджує силу Конституції України», – підкреслив глава держави.

    Особливу увагу привернув удар по Слов’янському нафтопереробному заводу, який розташований у Краснодарському краї. Напередодні російські регіональні Telegram-канали та місцеві медіа повідомляли про серію вибухів і масштабну пожежу на території підприємства після атаки безпілотників. Згодом інформацію про успішне ураження цього об’єкта підтвердив Президент України.

    Слов’янський НПЗ є одним із найбільших незалежних нафтопереробних підприємств Росії. Його проєктна потужність становить приблизно 4–5 мільйонів тонн нафти на рік. Завод забезпечує близько дев’яти відсотків усієї переробки нафти в Південному федеральному окрузі Росії та відіграє важливу роль у виробництві бензину, дизельного пального, мазуту та інших нафтопродуктів.

    Крім того, підприємство активно експортує продукцію через чорноморські порти, що робить його важливим елементом російської економіки та джерелом валютних надходжень. Саме тому цей завод уже неодноразово ставав ціллю українських далекобійних ударів протягом останніх двох років.

    Не менш показовим став удар по нафтопереробному підприємству в Ярославській області. Цей регіон розташований приблизно за 700 кілометрів від українського державного кордону, що вкотре демонструє значне збільшення дальності українських засобів ураження.

    Ярославський НПЗ є одним із найбільших підприємств нафтової галузі центральної частини Росії. Він входить до числа стратегічних виробників моторного пального, авіаційного гасу, дизельного пального та інших нафтопродуктів, які використовуються як цивільним сектором, так і військовою логістикою.

    Офіційна російська влада традиційно не надала детальної інформації про масштаби пошкоджень на підприємствах. Водночас місцеві жителі повідомляли про вибухи, роботу протиповітряної оборони та пожежі в районах розташування обох заводів.

    Від початку 2024 року Україна суттєво активізувала кампанію ударів по російській нафтогазовій інфраструктурі. Протягом останніх місяців під атаки регулярно потрапляють нафтобази, паливні склади, резервуарні парки та великі нафтопереробні підприємства в різних регіонах Росії. Основною метою таких операцій є скорочення можливостей Росії забезпечувати пальним військову техніку, авіацію та логістичні підрозділи.

    Експерти неодноразово зазначали, що пошкодження великих НПЗ може призводити не лише до тимчасового скорочення виробництва пального, а й до значних фінансових втрат для російської економіки. Відновлення технологічного обладнання після подібних атак часто потребує тривалого часу, особливо в умовах міжнародних санкцій, які ускладнюють постачання спеціалізованих комплектуючих.

    Президент Зеленський неодноразово наголошував, що Україна має повне право завдавати ударів по військовій та стратегічній інфраструктурі держави-агресора, якщо ці об’єкти забезпечують ведення війни проти України. Саме тому кампанія зі знищення паливної інфраструктури Росії залишається одним із ключових напрямків роботи українських Сил оборони.

    За словами глави держави, кожен успішний удар по стратегічних об’єктах Росії означає зменшення ресурсів, які Кремль може використовувати для продовження агресії. Українська влада наголошує, що такі операції є відповіддю на регулярні масовані атаки Росії по українських містах, енергетичній інфраструктурі та цивільних об’єктах.

    У День Конституції України цей удар став не лише символічною відповіддю на російську агресію, а й черговим підтвердженням того, що українські далекобійні можливості продовжують розширюватися. Ураження двох стратегічних нафтопереробних заводів, один із яких розташований за сотні кілометрів від українського кордону, демонструє здатність українських сил досягати важливих військово-промислових об’єктів далеко в тилу противника та системно послаблювати його економічний і військовий потенціал.

  • «Росія заплатить неймовірну ціну»: Шмигаль анонсував масштабний прорив ЗСУ

    «Росія заплатить неймовірну ціну»: Шмигаль анонсував масштабний прорив ЗСУ

    Українські Сили оборони вже найближчим часом можуть звільнити більше територій, ніж російська армія змогла окупувати від початку 2026 року. Такий прогноз озвучив перший віцепрем’єр-міністр – міністр енергетики України Денис Шмигаль під час Міжнародної конференції з питань відновлення України (URC 2026), яка проходить у польському Ґданську.

    Про це він заявив під час виступу на конференції URC 2026.

    За словами Шмигаля, Україна продовжує послідовно послаблювати військовий та економічний потенціал Росії, а результати роботи Сил оборони вже найближчим часом можуть суттєво змінити ситуацію на фронті.

    «Протягом цього місяця Сили оборони України звільнять більше територій, ніж Росія змогла окупувати від початку цього року», – заявив урядовець.

    Росія платить «неймовірну ціну»

    Окрему увагу Шмигаль приділив українським далекобійним ударам по військовій та паливно-енергетичній інфраструктурі Росії.

    За його словами, систематичне ураження російських нафтопереробних заводів стало одним із найболючіших факторів для економіки держави-агресора.

    Міністр назвав ці операції «санкціями без жодних формальностей», підкресливши, що вони безпосередньо впливають на можливості Кремля фінансувати війну.

    «Якщо підрахувати їхні втрати на полі бою, то вони платять абсолютно неймовірну ціну людськими життями. Вони також платять величезну ціну через наші удари по їхніх нафтопереробних заводах та через далекосяжні санкції», – зазначив Шмигаль.

    Заклик до союзників

    Очільник Міністерства енергетики наголосив, що військовий тиск має супроводжуватися подальшим посиленням міжнародних санкцій.

    Він звернувся до Сполучених Штатів, країн Європейського Союзу та інших партнерів із закликом не послаблювати економічний тиск на Москву.

    За словами Шмигаля, саме поєднання санкцій, військової допомоги Україні та втрат Росії на фронті здатне змусити Кремль погодитися на реальні переговори.

    «Ми просимо про продовження та посилення санкційного тиску на Росію. Це призведе до страждань їхньої економіки та змусить їх сісти за стіл переговорів», – наголосив міністр.

    Конференція у Ґданську

    Заява пролунала під час Міжнародної конференції з питань відновлення України (URC 2026), яка 25–26 червня проходить у польському Ґданську.

    Цьогорічний форум об’єднав тисячі представників урядів, міжнародних фінансових інституцій, бізнесу та партнерських держав. Основними темами стали відновлення України, підтримка енергетики, оборонної промисловості, критичної інфраструктури та залучення інвестицій.

    Під час конференції також оголошено про нові міжнародні пакети допомоги Україні, укладення багатомільярдних угод у сфері енергетики та фінансування проєктів відновлення.

    Водночас Шмигаль підкреслив, що поряд із міжнародною підтримкою ключову роль у зміні ситуації на полі бою відіграють українські Сили оборони, які продовжують завдавати ударів по військовій логістиці, паливній інфраструктурі та економічному потенціалу Росії.

    Раніше Президент України Володимир Зеленський заявляв, що Україна разом із партнерами працює над тим, щоб Росія не могла використовувати окуповані території для затягування війни. Водночас у Кремлі продовжують заявляти про прихильність до своїх максималістських воєнних цілей і не демонструють готовності до компромісних переговорів.