Govoritinfo.com

Позначка: Норвегія

  • $5 млн від Епштейна і загадкова смерть: в Осло знайшли мертвим сина відомих дипломатів

    $5 млн від Епштейна і загадкова смерть: в Осло знайшли мертвим сина відомих дипломатів

    У столиці Норвегії Осло знайшли мертвим 25-річного Едварда Юула Род-Ларсена — сина відомих дипломатів, чиї імена останніми тижнями опинилися в центрі міжнародного скандалу через зв’язки з американським фінансистом і сексуальним злочинцем Джеффрі Епштейном. Трагедія сталася на тлі активного медійного резонансу та початку спільного розслідування французьких і норвезьких правоохоронців, що лише посилило увагу до цієї історії.

    За інформацією міжнародних ЗМІ, зокрема The Times, тіло молодого чоловіка виявили через кілька днів після того, як слідчі органи розпочали перевірку щодо його батьків — норвезьких дипломатів Мона Юул та Тер’є Род-Ларсен. За словами адвокатів родини, йдеться про самогубство, однак правоохоронці продовжують з’ясовувати всі обставини події.

    Ситуація привернула особливу увагу через зв’язок із гучною справою Епштейна. Слідство припускає, що американський фінансист міг допомогти родині дипломатів придбати елітну нерухомість, а також залишив у своєму заповіті по 5 мільйонів доларів кожному з їхніх дітей. Ця інформація стала публічною після витоку документів та активного обговорення в медіа, що спричинило нову хвилю інтересу до справи.

    Едвард Юул Род-Ларсен опинився у центрі цієї історії не як фігурант розслідування, а як член родини, яка потрапила під підозру. Водночас адвокати наголошують: сам молодий чоловік ніколи не був обвинуваченим у будь-яких правопорушеннях. Проте саме інформаційний тиск і публічність справи могли суттєво вплинути на його психологічний стан.

    За словами представників родини, останні дні перед трагедією були «надзвичайно виснажливими». Юристи закликали утриматися від спекуляцій щодо причин смерті, підкресливши, що медійний резонанс і хвиля звинувачень створили додатковий тиск не лише на батьків, а й на їхніх дітей.

    Сама історія з норвезькими дипломатами має значно ширший контекст. Тер’є Род-Ларсен є однією з ключових фігур у міжнародній дипломатії 1990-х років. Він відіграв важливу роль у так званих «Ослоських угодах» — переговорах між Ізраїлем та Організацією визволення Палестини, які стали основою мирного процесу на Близькому Сході. Його дружина Мона Юул також має значний дипломатичний досвід і обіймала високі посади в системі зовнішньополітичної служби Норвегії.

    Саме тому будь-які звинувачення щодо їхніх контактів із Епштейном викликали широкий резонанс у міжнародному середовищі. Родина не заперечує, що підтримувала контакти з фінансистом, однак категорично відкидає будь-які незаконні дії.

    Окремо варто зазначити, що справа Епштейна й досі залишається однією з найрезонансніших у світі. Після смерті фінансиста у 2019 році розслідування продовжуються, а нові документи та свідчення регулярно з’являються у публічному просторі. Вони стосуються не лише самого Епштейна, а й його численних контактів із політиками, бізнесменами та представниками міжнародної еліти.

    У цьому контексті історія норвезьких дипломатів стала ще одним епізодом у ширшому ланцюгу подій, що демонструють масштаб впливу Епштейна та його зв’язків. Водночас трагедія їхнього сина підкреслює іншу сторону таких скандалів — їхній вплив на родини та людей, які опиняються під пильним контролем суспільства.

    Правоохоронні органи Норвегії та Франції продовжують розслідування щодо можливих фінансових порушень і контактів дипломатів із Епштейном. За попередніми даними, перевіряються обставини придбання нерухомості, а також можливі фінансові операції, пов’язані з міжнародними структурами.

    Водночас експерти зазначають, що подібні справи часто мають складний юридичний характер і можуть тривати роками. Особливо це стосується випадків, де йдеться про міжнародні зв’язки, дипломатичні контакти та фінансові операції через різні юрисдикції.

    Смерть Едварда Юула Род-Ларсена стала трагічним епізодом у цій історії, який додав їй ще більшого резонансу. Вона також порушує питання про відповідальність медіа та суспільства у висвітленні подібних справ, особливо коли йдеться про людей, які не є безпосередніми фігурантами розслідувань.

    Загалом ця ситуація демонструє, наскільки складним і багатошаровим може бути поєднання міжнародної політики, фінансових скандалів і людських трагедій. І хоча слідство ще триває, очевидно, що наслідки цієї історії виходять далеко за межі однієї родини.

  • Не НАТО і не ЄС: у Єврокомісії назвали новий союз, який може стати ключовим для безпеки України

    Не НАТО і не ЄС: у Єврокомісії назвали новий союз, який може стати ключовим для безпеки України

    Європейський комісар з питань оборони та космосу Андрюс Кубілюс заявив, що найближчими роками найефективнішим форматом безпекової інтеграції для України може стати не членство в НАТО чи Європейському Союзі, а створення нового оборонного альянсу — Європейського оборонного союзу.

    За його словами, класичні механізми інтеграції, які сьогодні існують, не здатні забезпечити Україні швидкий результат. Зокрема, членство в НАТО наразі залишається недосяжним через політичні обмеження, а вступ до ЄС — це тривалий і складний процес, який не передбачає негайного включення до спільної оборонної системи.

    Саме тому, на думку єврокомісара, необхідно шукати нові інструменти, які дозволять інтегрувати оборонні можливості України вже у найближчій перспективі. Таким інструментом він назвав Європейський оборонний союз — формат, який може об’єднати військові потенціали країн ЄС, а також України, Великої Британії та Норвегії.

    Ідея полягає у створенні єдиного оборонного простору, де країни зможуть координувати свої військові ресурси, обмінюватися технологіями та планувати спільні дії без обмежень, характерних для існуючих структур. Такий підхід, за словами Кубілюса, дозволить значно швидше підвищити рівень безпеки України.

    Він підкреслив, що подібний союз може стати основою для надання Україні реальних гарантій безпеки після завершення війни. Крім того, це може відіграти важливу роль у процесі відновлення країни, оскільки стабільна безпекова архітектура є ключовою умовою для інвестицій та економічного розвитку.

    Окремо наголошується, що інтеграція до такого союзу може відбуватися паралельно з економічним зближенням із Європейським Союзом. Зокрема, йдеться про можливість одночасного приєднання до спільного ринку та участі в оборонному об’єднанні, що формуватиме нову модель європейської політики щодо України.

    Ініціатива створення Європейського оборонного союзу також відображає ширшу тенденцію в Європі — прагнення до більшої стратегічної автономії. На тлі глобальних викликів і зміни ролі США у світовій безпеці країни ЄС дедалі активніше обговорюють необхідність створення власних механізмів оборони, які не залежатимуть повністю від НАТО.

    У цьому контексті вже ведеться робота над новими форматами співпраці та колективної безпеки. Європейські країни розглядають можливість спрощення процедур ухвалення рішень у сфері оборони, а також підвищення оперативності реагування на загрози.

    Паралельно з цим триває і розвиток співпраці України з НАТО. Попри відсутність членства, взаємодія між сторонами значно посилилася. Україна бере участь у міжнародних заходах Альянсу, а її досвід ведення сучасної війни викликає значний інтерес серед партнерів.

    Зокрема, представники НАТО вже неодноразово відзначали високий рівень адаптивності українських військових технологій, включно з бойовими роботами та безпілотними системами. Це робить Україну не лише отримувачем допомоги, а й важливим учасником обміну досвідом у сфері оборони.

    Водночас у Європейському Союзі активізувалася робота над створенням власної системи колективної безпеки. Планується проведення масштабних навчань, які мають перевірити здатність європейських країн діяти автономно у разі загроз без прямої участі США.

    Заява єврокомісара відображає новий підхід до безпеки України — від класичних моделей інтеграції до більш гнучких і швидких форматів співпраці. Європейський оборонний союз може стати компромісним рішенням, яке дозволить забезпечити Україні необхідний рівень захисту ще до завершення формальних процесів вступу до міжнародних організацій.

    У підсумку йдеться про формування нової архітектури безпеки в Європі, де Україна може зайняти ключове місце не в майбутньому, а вже найближчими роками.

  • Зеленський у Норвегії: про що домовилися з кронпринцом і як це посилить оборону України

    Зеленський у Норвегії: про що домовилися з кронпринцом і як це посилить оборону України

    Президент України Володимир Зеленський під час офіційного візиту до Норвегії провів зустріч із Кронпринц Гокон. Переговори стали частиною ширшої дипломатичної програми в Осло, спрямованої на посилення безпекової співпраці між країнами та залучення додаткової підтримки для України на тлі війни з Росією.

    Візит Зеленського до Осло відбувся 14–15 квітня і включав низку важливих зустрічей із представниками влади та королівської родини. Як повідомляли українські та міжнародні медіа, глава держави заздалегідь анонсував переговори з прем’єр-міністром Йонас Гар Стьоре, кронпринцом Гоконом і парламентарями.

    Сам Зеленський наголошував, що метою візиту є підписання двосторонніх домовленостей, які «допоможуть посилити безпеку України» та поглибити стратегічне партнерство.

    Під час зустрічі з кронпринцом Гоконом президент України поінформував норвезьку сторону про актуальну ситуацію на фронті, а також про наслідки постійних ракетних і дронових атак Росії. Він підкреслив, що Україна потребує подальшого зміцнення систем протиповітряної оборони, оскільки російські удари по цивільній інфраструктурі не припиняються.

    Зеленський окремо наголосив на важливості розвитку довгострокового оборонного партнерства між Україною та Норвегією. За його словами, співпраця має бути не лише політичною, а й практичною — зокрема у сфері виробництва озброєння, технологій і безпілотних систем.

    Одним із ключових напрямів такої взаємодії є розвиток спільних оборонних проєктів, включно з виробництвом дронів. Ще під час попередніх міжнародних зустрічей Україна активно просувала формат так званого Drone Deal — угод про спільну розробку та виробництво безпілотників із партнерами. У Норвегії ця тема також входить до порядку денного двосторонніх переговорів.

    Зустріч із кронпринцом відбулася на тлі активізації військово-політичної співпраці між країнами. Напередодні, 14 квітня, Володимир Зеленський і Йонас Гар Стьоре підписали декларацію про оборонне партнерство. Документ передбачає розширення співпраці у сфері безпеки, включаючи військову підтримку, обмін технологіями та розвиток оборонної промисловості.

    Норвегія вже є одним із ключових партнерів України у сфері безпеки. Країна надає значну фінансову та військову допомогу, зокрема бере участь у постачанні систем протиповітряної оборони NASAMS, які відіграють важливу роль у захисті українського неба від ракетних атак.

    Також Норвегія долучена до міжнародної коаліції з підготовки українських пілотів та передачі винищувачів F-16. Хоча точні терміни передачі літаків не розголошуються, норвезька сторона підтверджувала готовність підтримувати цей процес.

    Важливою складовою партнерства є і фінансова підтримка. Норвегія оголосила про значний обсяг допомоги Україні на 2026 рік, який оцінюється в мільярди євро. Ці кошти спрямовуються як на військові потреби, так і на відновлення інфраструктури та гуманітарні програми.

    Окрім безпекових питань, під час візиту обговорювалися й економічні перспективи співпраці, зокрема участь норвезьких компаній у відбудові України та інвестиції в енергетичний сектор.

    Візит до Норвегії став частиною ширшого дипломатичного турне Зеленського. Безпосередньо перед цим він перебував у Німеччина, де провів переговори з канцлером Фрідріх Мерц та домовився про нові оборонні проєкти, включно з виробництвом дронів і постачанням ракет для систем ППО.

    Аналітики зазначають, що такі візити є частиною стратегії України з посилення міжнародної підтримки на тлі затяжної війни. Зокрема, акцент робиться на поглибленні співпраці з європейськими партнерами, які дедалі більше беруть на себе відповідальність за підтримку української оборони.

    Таким чином, зустріч Володимир Зеленський із Кронпринц Гокон стала важливим елементом дипломатичних зусиль України, спрямованих на зміцнення безпеки, розвиток оборонного партнерства та залучення ресурсів для протидії російській агресії.

  • Зеленський прибув до Берліна: переговори з Мерцом і підготовка до “Рамштайну”

    Зеленський прибув до Берліна: переговори з Мерцом і підготовка до “Рамштайну”

  • Обіцяні Норвегією F-16 для України залишаються на ремонті в Бельгії

    Обіцяні Норвегією F-16 для України залишаються на ремонті в Бельгії

    Винищувачі F-16, які Норвегія ще у 2023 році пообіцяла передати Україні, досі не були доставлені та залишаються на ремонті в Бельгії. Про це повідомляє норвезький мовник NRK із посиланням на анонімні джерела.

    Йдеться про шість літаків, які Осло планував передати Києву в межах військової допомоги. За наявною інформацією, жоден із них наразі не перебуває на території України.

    Два винищувачі раніше використовувалися для навчання українських пілотів у Данії, однак уже понад рік знаходяться на ремонті в Бельгії. Ще чотири літаки на момент відправлення з Норвегії не були придатні до польотів. У квітні 2025 року їх транспортували в розібраному вигляді — частинами в контейнерах — до тієї ж ремонтної бази.

    Усі літаки перебувають у майстерні компанії Sabena в Бельгії, яка, за даними NRK, стикається з серйозними обмеженнями виробничих потужностей. Саме це стало ключовою причиною затримки передачі винищувачів.

    За оцінками джерел, обсяг необхідних робіт є значним. Зокрема, чотири літаки, доставлені в розібраному стані, потребують встановлення близько 100 відсутніх компонентів кожен. Навіть у разі негайного початку робіт їх підготовка може тривати понад рік.

    Міністр оборони Норвегії Туре Сандвік підтвердив, що літаки досі перебувають у Бельгії. За його словами, процес підготовки координується спільно з Україною та іншими країнами-донорами, які визначають пріоритети між ремонтом уже наявної техніки та підготовкою нових бортів.

  • Норвегія обмежила умови притулку для чоловіків з України

    Норвегія обмежила умови притулку для чоловіків з України

    Норвегія змінила правила прийому українських громадян призовного віку, які прибувають до країни. Відтепер чоловіки віком від 18 до 60 років не зможуть автоматично отримувати тимчасовий колективний захист і мають подавати заявки на притулок за стандартною індивідуальною процедурою.

    Про це повідомила пресслужба уряду країни. Нові правила передбачають відхід від практики, за якої українці отримували дозвіл на проживання на основі групової оцінки. Тепер кожен заявник має доводити підстави для отримання захисту окремо.

    Водночас у норвезькій імміграційній службі зазначають, що лише незначна кількість осіб може відповідати критеріям для надання притулку на індивідуальній основі.

    Міністерка юстиції Норвегії Астрі Аас-Хансен пояснила, що такі зміни пов’язані з позицією уряду щодо необхідності підтримки України в умовах війни. За її словами, важливо, щоб якомога більше громадян залишалися в країні та долучалися до її оборони і функціонування суспільства.

    Водночас нововведення не стосуються окремих категорій українців. Зокрема, правила не поширюються на чоловіків, які вже отримали тимчасовий колективний захист у Норвегії, неповнолітніх та осіб старше 60 років.

    Також виняток передбачено для тих, хто має документальне підтвердження звільнення від військової служби або не здатен її проходити за станом здоров’я. Окремо виділяються учасники програм медичної евакуації та чоловіки, які самостійно доглядають за дітьми.

    Таким чином, Норвегія фактично посилює підхід до прийому українських біженців призовного віку, переходячи від колективного механізму до індивідуальної оцінки кожного випадку.

  • Україна та Норвегія розроблятимуть безпілотні морські дрони

    Україна та Норвегія розроблятимуть безпілотні морські дрони

    Норвегія планує налагодити виробництво безпілотних надводних апаратів безпосередньо на території України. Як повідомили 23 червня у міністерстві оборони Норвегії, відповідний контракт уже підписано.

    Проєкт реалізовуватиметься у межах підтримки Морської коаліції, яку Норвегія очолює разом з Великою Британією. Загалом на 2025 рік країна виділила 6,7 мільярда норвезьких крон (близько 590 мільйонів доларів США) на зміцнення обороноздатності України в морському напрямку.

    Частина цих коштів піде на створення безпілотних морських суден, які розроблятимуться за технологіями компанії Kongsberg Defence & Aerospace (KDA). Виробництво відбуватиметься в Україні, з використанням норвезького досвіду та технічних рішень.

    Про укладення контракту між Kongsberg і українською стороною повідомив міністр оборони Норвегії Торе Оншуус Сандвік. Виробничі потужності будуть розміщені в Україні, що, за словами сторін, дозволить посилити локалізацію і пришвидшити постачання технологій у реальних умовах війни.

    Водночас 22 червня стало відомо, що в Україні відкрився офіс Kongsberg Defence and Aerospace. Міністр оборони України Рустем Умєров зазначив, що співпраця з компанією охоплюватиме не лише морські проєкти, а й системи протиповітряної оборони.

    Компанія Kongsberg є відомим гравцем у сфері оборонних технологій. Вона, зокрема, виробляє зенітно-ракетні системи NASAMS, які активно використовуються Україною для захисту від повітряних атак Росії.

  • Лише 10% українських біженців хочуть повернутися додому з Норвегії

    Лише 10% українських біженців хочуть повернутися додому з Норвегії

    Після більш ніж року від початку повномасштабної війни Росії проти України, серед українських біженців, які перебувають у Норвегії, почали проявлятися нові соціально-психологічні тенденції. За результатами останніх опитувань майже 47% українських біженців заявляють, що не хочуть повернутися в Україну навіть після завершення бойових дій. Цей показник показує не лише тяжкість пережитого досвіду, а й глибокі зміни в життєвих планах людей, які змушені були шукати прихистку в інших країнах.

    Як пише VG, про це свідчать результати опитування Управління з питань інтеграції та різноманітності (IMDi). Зазначається, що лише 10% біженців хочуть повернутися додому.

    Дослідниця Вільде Гернес з Інституту міських та регіональних досліджень (NIBR) при OsloMet каже, що серед українців простежується дві тенденції. По-перше, ті, хто давно в Норвегії, більше хочуть залишитися у цій скандинавській країні. По-друге, є категорія біженців, які нещодавно прибули, але від самого початку хочуть осісти у Норвегії.

    За словами Гернес, серед приїжджих збільшилась кількість хлопців віком 16-17 років. На її думку, це пов’язано з тим, що з 18 років юнаки вже не мають можливості виїхати з України і їм загрожує можлива мобілізація до війська.

    У схожому опитуванні в січні 2023 року кожен третій український біженець казав, що хоче залишитися в Норвегії. При цьому понад половина – вагалися.

    Кількість українців, які повернуться з-за кордону після закінчення війни, залежатиме від того, за яким сценарієм вона завершиться. Таку думку висловив старший науковий співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи, кандидат економічних наук Олексій Позняк.

    Як пише El Pais, від шести до десяти мільйонів українців опинилися за кордоном від початку повномасштабної війни. Вони досі там живуть, але Україна виступає за те, щоб повернути громадян “додому ” – зокрема, за допомогою таких методів, як припинення допомоги біженцям і закриття доступу до консульських послуг для чоловіків мобілізаційного віку.

  • Норвегія відмовлятиме у притулку біженцям із Західної України

    Норвегія відмовлятиме у притулку біженцям із Західної України

    Норвегія прийняла рішення не надавати притулок біженцям із Західної України, оскільки ця територія наразі не є зоною активних бойових дій. Про це заявила міністр юстиції Норвегії Емілія Енгер Мель, повідомляє офіційний сайт уряду країни.

    Безпечними для повернення, згідно з рішенням, вважаються Львівська, Волинська, Тернопільська, Рівненська, Івано-Франківська та Закарпатська області.

    Як зазначає міністр, кожен десятий українець, який приїде до Норвегії 2024 року, – саме з них.

    Рішення не стосується українців, які вже отримали захист у Норвегії.

  • Норвегія припиняє автоматичне надання притулку українцям

    Норвегія припиняє автоматичне надання притулку українцям

    Норвегія, одна з країн, яка активно підтримувала українців, змушена змінити свою політику щодо надання притулку. Міністр юстиції Норвегії Емілі Енгер Мель оголосила про рішення припинити автоматичне надання притулку всім українським біженцям.

    За 2,5 року Норвегія прийняла близько 85 тис. українців, що, на думку Осло, більше, ніж усі сусідні країни.

    «Ми не можемо прийняти непропорційно велику частку переміщених осіб порівняно з аналогічними країнами, такими як країни Північної Європи», – заявила міністр юстиції Емілі Енгер Мель.

    Відтепер норвезькі міграційні служби розглядатимуть звернення про надання притулку в індивідуальному порядку і лише з 6 західних областей (Львівська, Волинська, Закарпатська, Івано-Франківська, Тернопільська та Рівненська).