Govoritinfo.com

Позначка: Німеччина

  • Лідерка АдН розкритикувала Україну за удари по РФ: у Німеччині знову заговорили мовою Кремля

    Лідерка АдН розкритикувала Україну за удари по РФ: у Німеччині знову заговорили мовою Кремля

    Лідерка ультраправої партії «Альтернатива для Німеччини» Аліса Вайдель розкритикувала Україну за далекобійні удари по території Росії та заявила, що такі атаки нібито створюють загрозу для безпеки Німеччини.

    Її заяву цитує видання Clash Report.

    Вайдель порівняла Росію з «великим ведмедем» і заявила, що удари українських безпілотників по об’єктах у глибині РФ можуть мати небезпечні наслідки.

    «Не можна постійно штрикати великого ведмедя розпеченим залізом в око — як це роблять безпілотники в глибині Росії — і потім очікувати, що нічого не станеться. Ведмідь врешті-решт накинеться», — сказала вона.

    За словами Вайдель, політика чинного уряду Німеччини щодо підтримки України нібито підвищує ризики для самої Федеративної Республіки Німеччина.

    Вона також заявила, що у разі приходу її партії до влади АдН проводитиме так звану «політику балансу».

    Партія «Альтернатива для Німеччини» відома критикою військової допомоги Україні, виступами проти санкцій щодо Росії та заявами про необхідність відновлення діалогу з Москвою. Її представників неодноразово звинувачували у використанні риторики, вигідної Кремлю.

    Найбільшу підтримку АдН має у східних землях Німеччини, зокрема на території колишньої НДР, де партія на регіональних виборах часто посідає перше або друге місце.

    На останніх парламентських виборах у Німеччині «Альтернатива для Німеччини» отримала рекордні 19,5% голосів і обійшла Соціал-демократичну партію Німеччини тодішнього канцлера Олафа Шольца.

    Раніше один із представників АдН заявляв, що Німеччина нібито даремно переймається через Володимира Путіна, тоді як потенційною загрозою для Берліна може бути Польща.

    На тлі війни Росії проти України позиція АдН регулярно викликає критику як у самій Німеччині, так і серед європейських партнерів. Опоненти партії вважають, що подібні заяви фактично перекладають відповідальність за ескалацію з агресора на Україну, яка захищається від російського вторгнення.

    Україна останніми місяцями посилила удари по військових, паливних та промислових об’єктах у Росії, які задіяні у забезпеченні війни. Серед цілей — нафтопереробні заводи, військові аеродроми, склади боєприпасів, пункти управління та підприємства оборонного комплексу.

    У Києві неодноразово наголошували, що такі удари спрямовані не проти цивільного населення, а проти інфраструктури, яка допомагає Росії вести війну проти України.

  • США різко змінили плани: зупинено перекидання військових до Польщі

    США різко змінили плани: зупинено перекидання військових до Польщі

    Адміністрація Сполучених Штатів ухвалила рішення зупинити перекидання понад 4 тисяч американських військовослужбовців до Польщі. Йдеться про скасування розгортання бронетанкової бригади, яка вже перебувала в процесі підготовки до передислокації в Європу. Про це повідомляє The Wall Street Journal з посиланням на американських посадовців.

    За даними видання, Пентагон скасував заплановане розміщення 2-ї бойової бронетанкової бригади 1-ї кавалерійської дивізії армії США, чисельність якої перевищує 4 тисячі військових. Частина підрозділів і військової техніки вже була у процесі транспортування, коли рішення про зупинку розгортання було ухвалене на рівні керівництва оборонного відомства.

    Цей крок відбувся на тлі ширшої політики адміністрації президента США Дональда Трампа щодо скорочення військової присутності Сполучених Штатів у Європі. Раніше Пентагон оголосив про плани вивести близько 5 тисяч військовослужбовців з території Німеччини, що стало першим етапом масштабного перегляду розміщення американських сил на континенті.

    Сам Дональд Трамп у коментарях для журналістів заявив, що скорочення американського військового контингенту в Європі може виявитися значно більшим, ніж 5 тисяч осіб, про які йшлося раніше. Він також натякнув на можливість подальшого виведення американських військ не лише з Німеччини, а й з Італії та Іспанії, що може суттєво змінити баланс сил у межах НАТО та систему безпеки на європейському континенті.

    У Пентагоні пояснюють, що стратегічна мета змін полягає у поступовому перенесенні основного тягаря конвенційної оборони Європи на європейських союзників. Вашингтон, за задумом оборонного відомства, має зменшити свою пряму військову присутність у регіоні, зберігаючи при цьому можливість оперативного реагування у разі загострення безпекової ситуації.

    Американські посадовці зазначають, що скасування розгортання бронетанкової бригади є частиною більш широкої реорганізації військової присутності США в Європі. Водночас у Пентагоні підкреслюють, що це рішення не означає повного згортання американської військової присутності на східному фланзі НАТО, а є елементом перегляду ротацій і дислокації підрозділів.

    Окремо зазначається, що рішення було доведене під час зустрічі між Європейським командуванням США та штабом армії США в Європі та Африці. За словами представників оборонного відомства, процес мав бути поступовим і плановим, однак частину змін було прискорено, що стало несподіванкою для окремих представників військового командування.

    У НАТО відреагували стримано. Високопосадовець Альянсу заявив, що попри зміни у планах Вашингтона, НАТО збереже потужну військову присутність на своєму східному фланзі та продовжить посилювати оборонні можливості країн-членів, особливо у безпосередній близькості до кордонів Росії.

    Водночас рішення США може викликати занепокоєння у Польщі, яка останніми роками активно виступала за посилення американської військової присутності на своїй території. Варшава розглядала можливість розміщення додаткових підрозділів США, зокрема тих, що виводилися з Німеччини, як елемент зміцнення власної безпеки на тлі загострення геополітичної ситуації в регіоні.

    За даними WSJ, у межах внутрішніх обговорень у США також розглядалися варіанти покарання окремих європейських країн, які, на думку Вашингтона, недостатньо підтримували американську позицію у зовнішніх конфліктах, зокрема у контексті напруження навколо війни США з Іраном. Однак ці підходи не були офіційно підтверджені на рівні адміністрації.

    Попри це, раніше адміністрація Трампа демонструвала більш тісні політичні відносини з Польщею, ніж з низкою інших європейських держав. Сам президент США раніше допускав можливість навіть посилення американської військової присутності у Польщі шляхом передислокації сил з Німеччини, однак нинішнє рішення фактично змінює цей курс.

    Наразі Пентагон не оприлюднив детального плану довгострокового розміщення американських військ у Європі після цих скорочень. Також не уточнюється, які саме підрозділи можуть бути наступними у процесі перегляду дислокації, однак американські військові офіційно визнають, що додаткові кроки в цьому напрямку є ймовірними.

    Таким чином, рішення про зупинку перекидання бронетанкової бригади до Польщі стало частиною ширшої трансформації американської військової стратегії в Європі, яка може суттєво вплинути на безпекову архітектуру НАТО та розподіл оборонних обов’язків між США і європейськими союзниками.

  • Німеччина готує Україну до “армії після війни”: Пісторіус оголосив про нові військові центри та довгострокову підтримку

    Німеччина готує Україну до “армії після війни”: Пісторіус оголосив про нові військові центри та довгострокову підтримку

    Німеччина оголосила про новий масштабний крок у військовій підтримці України. Під час візиту до Києва міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус заявив, що Берлін профінансує створення в Україні центрів військової підготовки в межах ініціативи Європейського Союзу. На ці цілі Німеччина виділить понад 10 мільйонів євро.

    За словами Пісторіуса, кошти підуть на створення інфраструктури повноцінних навчальних закладів для українських військових. Йдеться не лише про підготовку особового складу під час війни, а й про довгострокову модернізацію української армії відповідно до стандартів НАТО та ЄС.

    “Ці навчальні заклади мають забезпечити високу боєготовність української армії навіть після можливого укладення мирної угоди з Росією”, — заявив очільник Міноборони Німеччини.

    Фактично Берлін уперше настільки відкрито говорить про підтримку української армії у перспективі “після війни”. У Німеччині наголошують: навіть якщо бойові дії завершаться дипломатичним шляхом, Росія залишатиметься довгостроковою загрозою для України та всієї Європи. Саме тому західні партнери дедалі більше роблять ставку не лише на постачання зброї, а й на формування стійкої системи оборони всередині України.

    Пісторіус назвав створення навчальних центрів “одним із заходів майбутнього стримування”. Таким чином у Берліні фактично визнають: Європа вже готується до нового безпекового порядку, де Україна стане одним із ключових військових партнерів ЄС.

    Під час візиту до Києва німецький міністр також повідомив, що на території Німеччини від початку повномасштабної війни вже пройшли підготовку майже 27 тисяч українських військових. Йдеться про навчання екіпажів танків, артилеристів, операторів систем ППО, інженерів та інших спеціалістів.

    Німеччина сьогодні є одним із головних військових партнерів України в Європі. Після США саме Берлін залишається найбільшим постачальником військової допомоги Києву. Останніми місяцями Німеччина значно активізувала підтримку української ППО, постачання ракет до Patriot, бронетехніки та артилерійських систем.

    Візит Пісторіуса до Києва став особливо важливим на тлі посилення дискусій у Європі щодо довгострокової оборонної стратегії для України. У Брюсселі дедалі частіше говорять про необхідність створення “українського щита” — сильної армії, здатної стримувати Росію навіть без прямої участі військ НАТО.

    Окрему увагу сторони приділили й розвитку українського оборонного виробництва. Напередодні міністр цифрової трансформації та оборони України Михайло Федоров і Борис Пісторіус підписали лист про наміри щодо запуску Brave Germany — спільної українсько-німецької програми підтримки оборонних технологій та військових стартапів.

    Програма має допомогти Україні масштабувати виробництво дронів, систем зв’язку, засобів РЕБ та інших інноваційних рішень, які вже зараз активно використовуються на фронті. У Києві наголошують, що сучасна війна дедалі більше перетворюється на “війну технологій”, а Україна за останні роки стала одним із світових лідерів у сфері бойового застосування безпілотників.

    Президент Володимир Зеленський після зустрічі з Пісторіусом також повідомив, що Україна та Німеччина працюють одразу над шістьма спільними проєктами виробництва озброєння. Деталі цих програм офіційно не розкриваються, однак раніше західні медіа писали про можливе спільне виробництво систем ППО, боєприпасів та нових типів ракет.

    На тлі війни Німеччина поступово змінює власну оборонну політику. Якщо ще кілька років тому Берлін уникав масштабного військового залучення та обережно ставився до постачання зброї Україні, то зараз німецьке керівництво дедалі активніше виступає за посилення європейської оборони та переозброєння континенту.

    Сам Пісторіус став одним із найпопулярніших політиків Німеччини саме завдяки жорсткішій позиції щодо безпеки та підтримки України. У Берліні дедалі частіше визнають: війна Росії проти України стала точкою неповернення для всієї європейської системи безпеки.

    Водночас у Європі також розуміють, що підтримка України потребуватиме не місяців, а років. Саме тому нинішні проєкти — від військових навчальних центрів до спільного виробництва зброї — розглядаються не як тимчасова допомога, а як елементи нової довгострокової співпраці між Києвом і європейськими союзниками.

    На цьому тлі створення військових центрів в Україні може стати ще одним кроком до глибшої інтеграції української армії у європейський безпековий простір — навіть до формального вступу України в НАТО.

  • “Диктаторка Брюсселя?” У ЄС назріває конфлікт через Урсулу фон дер Ляєн: чиновники звинувачують її в узурпації влади

    “Диктаторка Брюсселя?” У ЄС назріває конфлікт через Урсулу фон дер Ляєн: чиновники звинувачують її в узурпації влади

    У вищих колах Європейського Союзу посилюється невдоволення президенткою Єврокомісії Урсулою фон дер Ляєн. Частина європейських чиновників, дипломатів і навіть єврокомісарів вважає, що глава Єврокомісії дедалі більше концентрує владу у власних руках, обмежуючи доступ до ухвалення рішень навіть для членів своєї команди. Про це повідомляє Bloomberg із посиланням на джерела, знайомі з внутрішньою роботою Брюсселя.

    За інформацією агентства, критика стилю керівництва фон дер Ляєн накопичувалася роками, однак останні місяці стали переломними. Низка посадовців ЄС стверджує, що президентка Єврокомісії дедалі більше покладається на вузьке коло довірених радників, а ключові рішення ухвалюються фактично в ручному режимі. У результаті, як вважають критики, гальмується реалізація стратегічних економічних ініціатив, сповільнюються реформи та зростає напруга між Брюсселем і державами-членами ЄС.

    Особливе невдоволення викликає ситуація навколо формування нової економічної стратегії Євросоюзу. У Брюсселі дедалі гостріше обговорюють питання конкурентоспроможності ЄС на тлі посилення економічного тиску з боку Китаю та США, а також проблем європейської промисловості після енергетичної кризи та війни Росії проти України. Однак, за словами співрозмовників Bloomberg, процес погодження рішень став надто централізованим.

    Одним із прикладів називають затримку стратегії щодо завершення формування внутрішнього ринку ЄС. Документ, який мав стати одним із ключових економічних планів Союзу, був готовий ще наприкінці минулого року, однак його офіційно представили лише у квітні 2026-го. Усередині Єврокомісії це пояснюють тим, що фінальні рішення надто довго погоджувалися особисто з кабінетом фон дер Ляєн.

    Подібна ситуація, за даними Bloomberg, виникла й навколо підготовки нового довгострокового бюджету ЄС. Представники держав-членів були незадоволені тим, що консультації проводилися в обмеженому форматі, а проєкти документів надходили в останній момент. Частина дипломатів вважає, що це ускладнює пошук компромісів між країнами Союзу, особливо в питаннях фінансування оборони, підтримки України та нових промислових програм.

    Критика звучить не лише всередині інституцій ЄС. За даними Bloomberg, минулого місяця представники німецької партії ХДС, із якою раніше була пов’язана фон дер Ляєн, під час закритої зустрічі в Берліні обговорювали необхідність обмеження впливу Єврокомісії. Це особливо показово, адже саме політичне середовище ХДС свого часу підтримувало її стрімке сходження в європейській політиці.

    Крім політиків, невдоволення дедалі активніше висловлює і великий бізнес. Керівники європейських технологічних компаній скаржаться, що Брюссель надто повільно ухвалює критично важливі рішення у сфері штучного інтелекту, цифрових ринків та промислової політики. У приватних розмовах, як пише Bloomberg, бізнес-лідери звинувачують Єврокомісію в надмірній бюрократизації та постійних затримках.

    Окреме роздратування всередині ЄС викликає стиль комунікації фон дер Ляєн. Деякі єврокомісари, за інформацією агентства, почуваються фактично усуненими від реального впливу на ключові рішення. Джерела Bloomberg стверджують, що президентка Єврокомісії прагне максимально контролювати всі процеси особисто — від стратегічних заяв до деталей підготовки документів.

    На цьому тлі в європейських медіа знову згадали повідомлення про напружені відносини між фон дер Ляєн та главою європейської дипломатії Каєю Каллас. Раніше низка ЗМІ писала, що у приватних розмовах Каллас нібито називала президентку Єврокомісії “диктаторкою”. Офіційного підтвердження цих слів немає, однак сама поява таких повідомлень демонструє рівень внутрішньої напруги у Брюсселі.

    Втім, у фон дер Ляєн залишається і чимало прихильників. Її союзники нагадують, що саме за час її керівництва ЄС пережив пандемію COVID-19, енергетичну кризу та повномасштабну війну Росії проти України. Вони вважають, що жорсткий стиль управління дозволив Брюсселю діяти швидше у критичні моменти та посилити міжнародний вплив Євросоюзу.

    Особливо активно фон дер Ляєн підтримує курс на допомогу Україні. Вона неодноразово заявляла, що безпека України напряму пов’язана з безпекою всієї Європи. Під час відкриття головування Кіпру в Раді ЄС президентка Єврокомісії наголосила, що Брюссель продовжить працювати над “справедливим і тривалим миром” для України та підтримуватиме її вступ до ЄС.

    Саме війна в Україні частково змінила баланс сил усередині Євросоюзу. Через кризу безпеки Єврокомісія отримала більше впливу на питання оборони, санкцій та економічної політики. Однак тепер дедалі більше політиків у ЄС ставлять питання: чи не стала ця концентрація влади надмірною.

    Попри критику, позиції фон дер Ляєн поки залишаються достатньо сильними. Вона була переобрана на другий термін у 2024 році й зберігає підтримку значної частини європейських лідерів. Але нинішній скандал показує: всередині Брюсселя назріває серйозна дискусія про те, яким має бути управління Євросоюзом у часи глобальних криз — централізованим і жорстким чи більш колективним і компромісним.

  • Росія випустила тисячі ракет і “Шахедів”, але Україна вистояла: Федоров розкрив головну проблему ППО

    Росія випустила тисячі ракет і “Шахедів”, але Україна вистояла: Федоров розкрив головну проблему ППО

    Україна після однієї з найважчих зим від початку повномасштабної війни змогла досягти надзвичайно високих показників ефективності протиповітряної оборони. Сили ППО нині перехоплюють близько 90% російських ударних дронів типу “Шахед” та майже 80% крилатих ракет. Про це повідомив віцепрем’єр-міністр та міністр цифрової трансформації України Михайло Федоров після візиту до Києва міністра оборони Німеччини Борис Пісторіус.

    За словами Федорова, минула зима стала однією з найважчих для української енергетики та системи оборони. Росія майже вдвічі збільшила кількість комбінованих ударів по Україні, намагаючись повторити сценарій енергетичного терору попередніх років. За кілька місяців, як зазначив міністр, окупанти запустили понад тисячу балістичних і крилатих ракет та приблизно 27 тисяч дронів-камікадзе типу Shahed. Основною ціллю атак були енергетичні об’єкти, електропідстанції, ТЕС і критична інфраструктура, яку Росія намагалася вивести з ладу в період сильних морозів.

    Попри масштабний тиск, Україні вдалося уникнути катастрофічних блекаутів, а система ППО показала значно вищу ефективність, ніж прогнозували західні аналітики восени 2025 року. Візит Пісторіуса до Києва став не лише дипломатичним жестом підтримки, а й демонстрацією того, як саме Україна змогла адаптувати свою оборону до нової тактики російських атак.

    Німецькому міністру показали позиції так званої “малої ППО”, мобільні вогневі групи, системи боротьби з “Шахедами”, а також енергетичні об’єкти, які постраждали внаслідок російських ударів. За словами Федорова, саме поєднання класичних систем ППО, мобільних груп та новітніх технологій дозволило суттєво підвищити рівень перехоплення цілей.

    Особливу роль у захисті українського неба відіграють комплекси Patriot, які Україна отримала від партнерів. Саме вони дозволяють перехоплювати найнебезпечніші російські ракети, включно з окремими типами балістичних цілей. Німеччина стала одним із ключових партнерів у цьому напрямку. Берлін не лише передавав ракети для Patriot, а й фінансував механізм PURL — систему оперативного пошуку та передачі боєприпасів із запасів європейських країн у критичні моменти.

    Федоров наголосив, що кожна ракета для Patriot буквально рятувала життя українців і допомагала втримати енергосистему під час найважчих морозів. У Києві та інших містах України саме Patriot неодноразово перехоплювали російські “Кинджали” та інші високошвидкісні цілі, які Кремль вважав майже невразливими.

    Втім, попри успіхи, балістичні ракети залишаються найбільшою проблемою для української ППО. Якщо з “Шахедами” та крилатими ракетами українські сили вже навчилися ефективно боротися, то балістика потребує дорожчих і технологічно складніших систем перехоплення. Саме тому Україна зараз активно працює разом із Німеччиною та іншими партнерами над посиленням протибалістичного захисту.

    Йдеться не лише про додаткові батареї Patriot, а й про формування спільної європейської архітектури протиракетної оборони. На цьому тлі особливу увагу привертає співпраця німецького оборонного концерну Rheinmetall із компанією Destinus, які запускають у Європі виробництво нових крилатих ракет. У західних ЗМІ цей проєкт уже називають спробою створити альтернативу американським системам озброєння та зменшити залежність ЄС від США.

    Українська влада також дедалі більше робить ставку на технологічні рішення. У 2025–2026 роках Україна суттєво наростила власне виробництво дронів-перехоплювачів, систем радіоелектронної боротьби та автоматизованих платформ виявлення цілей. За словами військових експертів, саме масове використання дешевших технологічних рішень дозволило Україні значно ефективніше боротися з “Шахедами”, які Росія запускала практично щоночі.

    На цьому тлі міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив, що Україна “вийшла з найважчої зими у кращих позиціях”, а фронт нині стабілізовано. За його словами, рівень збиття російських дронів уже досяг приблизно 90%, що свідчить про адаптацію української системи оборони до нових умов війни.

    Однак у Росії також змінюють тактику. Останніми місяцями окупанти почали комбінувати атаки дронами та балістичними ракетами, намагаючись перевантажити українську ППО. Крім того, Москва активно модернізує “Шахеди”, роблячи їх менш помітними для радарів і стійкішими до РЕБ. Саме тому Україна постійно потребує нових систем ППО, ракет і технологій перехоплення.

    Візит Пісторіуса до Києва показав ще одну важливу річ: попри політичні суперечки всередині ЄС та дискусії у США щодо подальшої допомоги Україні, європейські країни дедалі більше усвідомлюють, що українська ППО сьогодні фактично захищає не лише Україну, а й східний фланг усієї Європи. Якщо Росії вдасться зламати українську систему протиповітряної оборони, наслідки для безпеки континенту можуть бути значно ширшими, ніж лише чергові удари по українських містах.

    Саме тому Україна та її партнери зараз роблять ставку не лише на кількість ракет чи батарей Patriot, а й на створення нової моделі оборони, де ключову роль відіграватимуть дрони, автоматизація, мобільні системи та інтеграція європейських оборонних технологій. І результати останньої зими свідчать: попри безпрецедентний російський тиск, ця модель починає працювати.

  • Зеленський і Пісторіус домовляються про новий рівень військової співпраці

    Зеленський і Пісторіус домовляються про новий рівень військової співпраці

    Президент України Володимир Зеленський 11 травня провів переговори з міністром оборони Німеччини Борис Пісторіус, який прибув до Києва з офіційним візитом. Головними темами зустрічі стали подальша військова підтримка України, розвиток спільного оборонного виробництва, посилення систем протиповітряної оборони, а також роль Європи у дипломатичному процесі для досягнення миру.

    Про результати переговорів Зеленський повідомив у своєму Telegram-каналі. За словами президента, від початку повномасштабного вторгнення Росії Німеччина вже надала Україні допомоги на понад 28,6 мільярда євро, ставши одним із найбільших партнерів Києва у сфері безпеки та оборони.

    “Це вагоме посилення нашого захисту”, — наголосив глава держави.

    Під час зустрічі сторони окремо зосередилися на темі спільного виробництва зброї та військових технологій. Зеленський повідомив, що Україна та Німеччина вже працюють над шістьма оборонними проєктами, які мають посилити український військово-промисловий комплекс та розширити виробничі можливості для забезпечення фронту.

    Президент підкреслив, що співпраця у сфері оборонної промисловості є стратегічною для обох країн, оскільки війна показала необхідність швидкого розвитку європейських виробничих потужностей та більшої незалежності у сфері безпеки.

    Окремо українська сторона запропонувала Німеччині формат співпраці Drone Deal — механізм, який передбачає масштабування виробництва безпілотних систем, розвиток технологій дронів та їхню інтеграцію у сучасну оборонну систему.

    “Ми вже можемо розраховувати на шість проєктів. Також на столі пропозиція України працювати з Німеччиною у форматі Drone Deal. Розраховуємо, що вдасться це реалізувати”, — заявив Зеленський.

    Тема безпілотників залишається однією з ключових у сучасній війні, оскільки дрони активно використовуються як для розвідки, так і для ударних операцій, захисту інфраструктури та протидії російським атакам. Україна останніми роками значно наростила власне виробництво безпілотних систем і намагається залучити європейських партнерів до спільного розвитку цієї галузі.

    Важливе місце під час переговорів посіло й питання посилення української протиповітряної оборони. Зеленський нагадав про домовленості, підписані у квітні, які передбачають додаткову підтримку української ППО.

    За словами президента, захист енергетичної інфраструктури залишається одним із головних пріоритетів, оскільки Росія продовжує використовувати ракетні та дронові атаки проти енергетичних об’єктів України.

    “Цінуємо наші домовленості щодо посилення протиповітряної оборони України, які підписали у квітні. Це важливо для захисту нашої енергетичної інфраструктури”, — сказав глава держави.

    Окремо Зеленський наголосив, що питання протиракетної та протиповітряної оборони виходить за межі лише української безпеки. На його думку, Європа має створювати власну систему колективного захисту від сучасних загроз, зокрема балістичних ракет.

    “Європа має бути самодостатньою в захисті від будь-яких загроз, особливо балістичних. Обговорили, як можемо рухатися в цьому напрямку”, — зазначив президент.

    Крім військових питань, сторони обговорили дипломатичний процес і можливі механізми досягнення миру. Зеленський наголосив, що роль Європи у цьому процесі є критично важливою не лише в контексті завершення війни, а й у питаннях післявоєнної відбудови України та формування нової архітектури безпеки на континенті.

    Президент підкреслив, що від позиції європейських держав залежатиме ефективність міжнародного тиску на Росію та майбутня стабільність у регіоні.

    Візит Бориса Пісторіуса до Києва відбувся на тлі подальшого розширення оборонного співробітництва між Україною та Німеччиною. За час повномасштабної війни Берлін став одним із головних постачальників військової допомоги Україні серед країн Європи.

    Німеччина передала Україні системи ППО Patriot та IRIS-T, бронетехніку, артилерію, боєприпаси, танки Leopard, інженерну техніку та інше озброєння. Також Берлін бере активну участь у програмах навчання українських військових.

    Окрім військової допомоги, Німеччина залишається одним із найбільших донорів фінансової та гуманітарної підтримки України. Берлін також активно долучається до підготовки програм повоєнної відбудови та підтримки української економіки.

    Сам Борис Пісторіус раніше неодноразово наголошував, що підтримка України є питанням безпеки всієї Європи. Він заявляв, що Німеччина продовжить допомагати Києву “стільки, скільки буде потрібно”, а розвиток спільного оборонного виробництва має стати одним із ключових напрямків європейської безпекової політики в найближчі роки.

  • Каллас жорстко відкинула ідею Шредера як переговорника з Росією

    Каллас жорстко відкинула ідею Шредера як переговорника з Росією

    Висока представниця Європейського Союзу із закордонних справ і політики безпеки Кая Каллас різко розкритикувала можливість залучення колишнього канцлера Німеччини Герхард Шредер до потенційних переговорів між Європейським Союзом і Росією щодо завершення війни проти України. Про це заявила Кая Каллас перед засіданням Ради ЄС із закордонних справ 11 травня.

    Кая Каллас заявила, що вважає таку ідею неприйнятною і політично небезпечною для Європейського Союзу. Вона прямо назвала Герхарда Шредера «лобістом російських державних компаній» і наголосила, що його участь у будь-яких переговорах із Росією виглядала б як конфлікт інтересів.

    За словами Каллас, подібний сценарій фактично створює ризик ситуації, за якої представник із тісними зв’язками з Москвою міг би впливати на позицію ЄС у переговорах. Вона підкреслила, що це дало б Росії можливість непрямо формувати порядок денний переговорів через особу, яка, на її думку, має проросійську позицію.

    «Герхард Шредер був високопоставленим лобістом російських державних компаній. Тому зрозуміло, чому Володимир Путін хотів би бачити саме його в такій ролі — це створювало б ситуацію, коли він фактично сидів би по обидва боки столу», — заявила Каллас.

    Вона також наголосила, що Європейський Союз не може дозволити Російській Федерації впливати на те, хто саме представляє європейську сторону у можливих переговорах щодо завершення війни. На її думку, це підривало б довіру до самого переговорного процесу та створювало б ризики внутрішнього розколу в ЄС.

    Окремо Каллас прокоментувала ширший контекст заяв про можливе «перемир’я», які останнім часом звучали з боку Москви. Вона зазначила, що такі ініціативи неодноразово мали тактичний характер і не призводили до реального зниження бойових дій. За її словами, попри заяви про припинення вогню, російські удари по цивільній інфраструктурі в Україні продовжувалися.

    У європейських дипломатичних колах також звертають увагу, що ідея залучення Шредера як потенційного посередника вже раніше викликала різку реакцію в Німеччині. Офіційний Берлін, за повідомленнями ЗМІ, не підтримує такі пропозиції і розглядає їх як спробу послабити єдність Європейського Союзу та створити політичні суперечності всередині блоку.

    Герхард Шредер очолював уряд Німеччини у 1998–2005 роках і тривалий час був одним із ключових політиків Соціал-демократичної партії Німеччини. Після завершення політичної кар’єри він неодноразово зазнавав критики через роботу у структурах, пов’язаних із російським енергетичним сектором, а також через публічні заяви на користь відновлення економічних зв’язків із Росією.

    Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну його позиція залишилася незмінною, що викликало додаткову хвилю критики як у Німеччині, так і в ширшому європейському політичному середовищі. У січні 2026 року Шредер публічно закликав не «демонізувати Росію» та виступав за відновлення енергетичної співпраці, що знову актуалізувало дискусії щодо його ролі та впливу.

    У Соціал-демократичній партії Німеччини неодноразово порушували питання його виключення, однак ці ініціативи так і не були реалізовані. Ситуація навколо його можливої ролі у міжнародних переговорах і далі викликає гострі політичні дискусії в Європі, особливо на тлі війни Росії проти України та пошуку форматів можливого дипломатичного врегулювання.

  • Пісторіус прибув до Києва: Україна та Німеччина готують нову угоду

    Пісторіус прибув до Києва: Україна та Німеччина готують нову угоду

    Міністр оборони Федеративної Республіки Німеччина Борис Пісторіус уранці 11 травня прибув із робочим візитом до столиці України Київ. Поїздка не була публічно анонсована заздалегідь із міркувань безпеки і відбулася на тлі активних бойових дій та триваючих переговорів між Україною та західними партнерами щодо довгострокової військової підтримки.

    Про візит повідомило німецьке видання n-tv, а також низка європейських медіа. За їхніми даними, головною метою поїздки є проведення переговорів щодо поглиблення оборонного партнерства між Україною та Німеччиною, зокрема у сфері високотехнологічного озброєння та спільного виробництва сучасних систем ведення війни.

    Одним із ключових питань порядку денного є розширення співпраці у сфері безпілотних систем різного призначення та дальності. Йдеться як про розвідувальні дрони, так і про ударні платформи, а також про інтеграцію технологій радіоелектронної боротьби та систем управління боєм у реальних умовах сучасної війни.

    За словами Пісторіуса, які наводять німецькі ЗМІ, Україна сьогодні стала одним із головних джерел практичного бойового досвіду у сфері використання дронів, а цей досвід має значну цінність для європейських армій. Він підкреслив, що нові оборонні проєкти між Берліном і Києвом мають не лише підтримати Україну у війні, а й стати основою для технологічної модернізації самої Німеччини.

    У ході візиту очікуються переговори з українськими урядовцями та представниками оборонного сектору щодо можливості спільної розробки та виробництва безпілотних систем. Окремо сторони обговорюють механізми швидшого масштабування виробництва дронів, включно з потенційним залученням німецьких оборонних компаній до виробничих ланцюгів в Україні.

    В останні місяці Німеччина суттєво посилила військову підтримку України, передавши системи протиповітряної оборони типу «Патріот» та «Іріс-Т», танки «Леопард», артилерійські системи, боєприпаси та інше озброєння. Берлін також активно бере участь у підготовці українських військових та фінансуванні оборонних програм.

    Візит Пісторіуса відбувається на тлі загострення безпекової ситуації в Європі та дискусій у самій Німеччині щодо довгострокових обсягів військової допомоги Україні. Попри внутрішні політичні дебати, німецький уряд продовжує курс на стратегічну підтримку Києва, розглядаючи це як елемент власної безпеки.

    Окрему увагу під час переговорів приділяють розвитку інновацій у сфері оборони. За даними німецьких урядових джерел, які цитують медіа, Берлін зацікавлений у створенні спільних дослідницьких і виробничих центрів, де українські інженери та німецькі компанії могли б працювати над новими поколіннями дронів, систем навігації та захищених комунікацій.

    Україна, у свою чергу, розглядає таку співпрацю як можливість не лише зміцнити обороноздатність під час війни, а й закласти основу для післявоєнного відновлення оборонної промисловості та інтеграції в європейський військово-технологічний простір.

    Раніше Борис Пісторіус заявляв, що досвід України у веденні сучасної високотехнологічної війни є унікальним і вже зараз впливає на підходи НАТО до планування оборони. Він наголошував, що швидкість адаптації українських військових до нових загроз, особливо у сфері безпілотних систем, стала важливим уроком для всіх країн Альянсу.

    Очікується, що за підсумками візиту можуть бути узгоджені нові практичні механізми співпраці, включно з розширенням спільних оборонних проєктів та фінансуванням українських оборонних виробництв з боку німецьких партнерів.

    Візит міністра оборони Німеччини до Києва розглядається як чергове підтвердження того, що Німеччина залишається одним із ключових європейських партнерів України у сфері безпеки та оборони, а співпраця між двома країнами поступово переходить від моделі постачання озброєння до глибшої технологічної інтеграції.

  • Українців у ЄС стало менше: де найбільше скоротилася кількість біженців і чому це тривожний сигнал

    Українців у ЄС стало менше: де найбільше скоротилася кількість біженців і чому це тривожний сигнал

    Кількість українців, які перебувають під тимчасовим захистом у країнах Європейського Союзу, вперше за останні місяці помітно скоротилася. Станом на кінець березня 2026 року в ЄС офіційно перебували 4,33 мільйона громадян України, які виїхали через повномасштабну війну. Лише за один місяць їхня кількість зменшилася майже на 69 тисяч осіб.

    Такі дані оприлюднив Eurostat — статистичний офіс Європейського Союзу.

    Порівняно з лютим кількість українців зі статусом тимчасового захисту скоротилася на 68 980 осіб, або на 1,6%. На тлі попередніх років, коли цифри або стабільно зростали, або залишалися приблизно на одному рівні, нинішня тенденція привернула особливу увагу експертів і європейських урядів.

    Найбільше українців досі перебуває у Німеччині. Там тимчасовий захист мають 1 274 955 осіб — майже третина всіх українських біженців у Євросоюзі. На другому місці Польща — 961 405 осіб, а третє місце посідає Чехія, де проживають 379 820 українців зі статусом захисту.

    Саме ці три країни від початку повномасштабної війни стали головними центрами прийому українців. Вони забезпечували житлом, соціальною допомогою, медичними послугами та доступом до ринку праці мільйони людей, які змушені були залишити свої домівки через російське вторгнення.

    Втім, нинішня статистика показує нові процеси всередині Європи. У 14 країнах ЄС кількість українців під тимчасовим захистом продовжує зростати, але в 13 державах — навпаки падає.

    Найбільший приріст зафіксували у Німеччині, де кількість українців збільшилася на 7 480 осіб. Також зростання відбулося в Іспанії (+2 665) та Румунії (+2 125).

    Натомість найпомітніше скорочення зафіксували в Італії, де кількість українців зменшилася більш ніж на 30 тисяч осіб лише за місяць. Значне падіння також сталося у Чехії (-19 810) та Фінляндії (-8 080).

    Експерти пояснюють таку динаміку кількома причинами одночасно. Частина українців змінює країну проживання всередині ЄС у пошуках роботи, стабільнішого соціального забезпечення або кращих умов для дітей. Інші повертаються до України, особливо у відносно безпечні регіони. Також впливають зміни міграційної політики окремих країн Європи.

    Останні місяці дедалі більше європейських держав почали переглядати програми підтримки українців. Деякі уряди поступово скорочують витрати на соціальне забезпечення, безкоштовне житло чи компенсації для біженців.

    Наприклад, уряд Ірландії вже оголосив про плани суттєво змінити систему підтримки українців і фактично згортати програму масового розміщення. Окрім цього, в країні обговорюють механізми стимулювання добровільного повернення українців додому.

    У Великій Британії, за даними місцевих ЗМІ, також почастішали випадки відмов українцям у продовженні програм захисту та перебування.

    Окрему увагу аналітики звертають на Чехію. Саме вона залишається країною з найбільшим навантаженням у перерахунку на кількість населення. Там на кожну тисячу жителів припадає 34,8 українця зі статусом тимчасового захисту. Для порівняння, у Польщі цей показник становить 26,3, у Словаччині — 26,2, тоді як середній показник по ЄС — лише 9,6 особи на тисячу населення.

    Структура українських біженців у Європі також практично не змінилася. За даними Eurostat, понад 98,4% усіх людей під тимчасовим захистом є громадянами України.

    Дорослі жінки становлять найбільшу частину — 43,3%. Майже третина — це діти та підлітки віком до 18 років. Частка дорослих чоловіків становить 26,6%.

    Саме цей демографічний дисбаланс уже кілька років викликає серйозне занепокоєння в Україні. Демографи та економісти попереджають: якщо значна частина жінок із дітьми остаточно інтегрується у європейське суспільство, країна може зіткнутися з ще глибшою кризою після війни.

    Раніше директорка Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України Елла Лібанова заявляла, що після завершення воєнного стану можлива нова хвиля виїзду українців. Йдеться про ситуацію, коли чоловіки почнуть масово виїжджати до своїх сімей, які вже тривалий час живуть у країнах ЄС.

    За оцінками демографів, повернення українців додому поки що залишається обмеженим. Більшість людей не готові повертатися через безпекову ситуацію, проблеми з житлом, нестабільність економіки та невизначеність щодо майбутнього.

    Водночас Європа поступово переходить від екстреної гуманітарної підтримки до більш прагматичного підходу. Українців дедалі активніше інтегрують у ринок праці, систему освіти та місцеві громади. У багатьох країнах біженці вже не сприймаються як тимчасове явище, а стають частиною економічного та соціального життя.

    На цьому тлі скорочення кількості українців під тимчасовим захистом не обов’язково означає масове повернення додому. Часто це лише ознака переоформлення статусів, зміни країни проживання або переходу на інші типи дозволів на перебування.

    Проте для України сама цифра у понад 4,3 мільйона громадян за кордоном залишається одним із найсерйозніших викликів воєнного часу. Адже йдеться не лише про гуманітарну кризу, а й про майбутнє ринку праці, народжуваності, економіки та післявоєнного відновлення держави.

  • Після конфлікту з Трампом: Німеччина терміново шукає ракети Tomahawk для стримування Росії — FT

    Після конфлікту з Трампом: Німеччина терміново шукає ракети Tomahawk для стримування Росії — FT

    Німеччина різко активізувала переговори зі США щодо закупівлі крилатих ракет Tomahawk та пускових систем Typhon після того, як адміністрація Дональда Трампа фактично відмовилася від планів посилення американської військової присутності в Європі.

    Про це повідомляє Financial Times із посиланням на джерела в уряді Німеччини.

    За даними видання, Берлін серйозно занепокоєний тим, що Європа може залишитися без достатніх засобів стримування Росії на тлі скорочення американської військової підтримки.

    Причиною термінових переговорів стало рішення Пентагону скасувати розміщення в Німеччині американського батальйону далекобійної артилерії, який адміністрація Джо Байден раніше планувала використати як елемент стримування Росії в Європі.

    Тепер німецька влада намагається компенсувати цю втрату власними закупівлями американських ракет великої дальності.

    За словами співрозмовників FT, міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус найближчим часом планує поїздку до Вашингтона для відновлення переговорів щодо придбання систем Tomahawk і Typhon.

    Німеччина ще минулого року офіційно направила запит до США щодо закупівлі цих систем, однак остаточної відповіді від Вашингтона досі не отримала.

    «Головне — мати ударні можливості в Європі», — цитує FT одного з німецьких чиновників.

    У Берліні не приховують, що готові навіть запропонувати Сполученим Штатам додаткове фінансування, аби пришвидшити укладення угоди.

    Ситуацію ускладнює погіршення відносин між Трампом і новим канцлером Німеччини Фрідріх Мерц. За даними FT, між Вашингтоном і Берліном виникли серйозні суперечки через війну на Близькому Сході та політику щодо Ірану.

    На цьому тлі рішення США скоротити військову присутність у Європі стало для Німеччини тривожним сигналом.

    Раніше Трамп підтвердив плани вивести з Німеччини понад 5 тисяч американських військових. Крім того, адміністрація США вже переглядає присутність своїх сил в Італії та Іспанії, а також може скоротити участь у спільних навчаннях НАТО.

    Financial Times зазначає, що зараз у Європі практично немає достатньої кількості наземних далекобійних систем, які можна швидко розгорнути для стримування Росії.

    Саме тому Німеччина вважає закупівлю ракет Tomahawk стратегічно важливою.

    Ракети Tomahawk здатні вражати цілі на відстані понад 1500 кілометрів і вважаються одним із ключових елементів американської системи високоточної далекобійної зброї.

    Раніше адміністрація Байдена планувала розмістити американські далекобійні системи в Німеччині як відповідь на розгортання Росією ракет «Іскандер» у Калінінградській області.

    Однак після повернення Трампа до Білого дому Пентагон змінив свої плани, що викликало занепокоєння серед європейських союзників США та керівництва НАТО.

    У Міноборони Німеччини підтвердили, що переговори зі США тривають, але назвали процес “довготривалим”.