Govoritinfo.com

Позначка: незаконне збагачення

  • ДБР викрило керівницю відділу екоінспекції на незаконному збагаченні: валюта, арешт і космічна застава

    ДБР викрило керівницю відділу екоінспекції на незаконному збагаченні: валюта, арешт і космічна застава

    Працівники ДБР спільно з ДСР Нацполіції викрили керівницю відділу Держекоінспекції Придніпровського округу на можливому незаконному збагаченні: під час обшуку в її оселі вилучили $880 тис. та понад €200 тис. готівкою. Суд узяв підозрювану під варту з альтернативою застави 30 млн грн.

    Справу відкрили після перевірки можливих зловживань у Державній екологічній інспекції Придніпровського округу, що охоплює Дніпропетровську та Кіровоградську області. Слідчі провели серію обшуків, під час яких у помешканні однієї з керівниць відділу вилучили значні суми незадекларованої валюти.

    Жінці повідомлено про підозру за ст. 368-5 Кримінального кодексу (незаконне збагачення). Санкція статті передбачає до 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Запобіжний захід — тримання під вартою з альтернативою застави у 30 млн грн.

    У ДБР зазначають, що слідчі дії тривають: встановлюють походження коштів та можливих співучасників, а також перевіряють причетність інших працівників екоінспекції до ймовірних корупційних схем.

  • Керівницю підрозділу екоінспекції затримали за незаконне збагачення: вилучено понад мільйон доларів готівкою

    Керівницю підрозділу екоінспекції затримали за незаконне збагачення: вилучено понад мільйон доларів готівкою

    Співробітники Державного бюро розслідувань спільно з Департаментом стратегічних розслідувань Національної поліції викрили керівницю одного з підрозділів Державної екологічної інспекції Придніпровського округу, яка охоплює Дніпропетровську та Кіровоградську області, у незаконному збагаченні.

    Як повідомляє ДБР, під час обшуку за місцем проживання посадовиці правоохоронці виявили значні суми незадекларованої готівки — 880 тисяч доларів США та понад 200 тисяч євро. Гроші були вилучені як речові докази у межах кримінального провадження.

    За інформацією видання «ВИЙ», йдеться про Лілію Чигрикову — керівницю одного з відділів Держекоінспекції Придніпровського округу.

    На цей момент суд обрав підозрюваній запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із можливістю внесення застави у розмірі 30 мільйонів гривень.

    Слідство перевіряє можливу причетність інших посадових осіб інспекції до незаконного збагачення та отримання хабарів за «непомічені» екологічні порушення.

    ДБР наголошує, що боротьба з корупцією серед державних службовців залишається одним із ключових напрямів роботи бюро, особливо у сферах, де корупційні зловживання безпосередньо впливають на екологічну безпеку та економічну стабільність держави.

  • САП вимагає конфіскації майна начальника екоінспекції Донеччини на понад 8 млн грн

    САП вимагає конфіскації майна начальника екоінспекції Донеччини на понад 8 млн грн

    Начальник Державної екологічної інспекції у Донецькій області Олександр Євтухов опинився у центрі одразу двох гучних кримінальних історій. Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) вимагає конфіскації його активів на понад 8 млн грн як необґрунтованих, а Державне бюро розслідувань (ДБР) передало до суду обвинувальний акт щодо розтрати щонайменше 1,6 млн грн із зарплатного фонду інспекції. Антикорупційні органи ведуть ці епізоди паралельно. Це нетипово й показово: ідеться не про один епізод зловживань, а про модель управління держорганом, де бюджет і приватне майно керівника де-факто злилися.

    Розтрата 1,6 млн грн: як працювала схема “дистанційного працівника”
    За версією слідчих, керівництво Державної екологічної інспекції у Донецькій області після початку повномасштабного вторгнення РФ використало дистанційний формат роботи як прикриття. Інспекція продовжувала нараховувати зарплату співробітнику, який виїхав до росії і фактично не виконував службових обов’язків.

    Начальник інспекції Олександр Євтухов, головний бухгалтер і керівник одного з відділів системно вносили до табелів обліку робочого часу, наказів про премії та надбавки, розрахунково-платіжних відомостей відверто неправдиві дані, які мали створити ілюзію роботи цього “віддаленого” співробітника. Частину виплачених бюджетних грошей цей працівник повертав керівництву у вигляді “відкатів”, стверджує ДБР. За даними бюро, таким чином було розтрачено щонайменше 1,6 млн грн бюджетних коштів.

    ДБР завершило досудове розслідування й передало обвинувальний акт до суду. У справі фігурують кваліфікації за низкою статей Кримінального кодексу, зокрема за ч. 5 ст. 191 (розтрата майна в особливо великих розмірах шляхом зловживання службовим становищем), вчинена організованою групою і в умовах воєнного стану, а також за ст. 366 (службове підроблення). Ці статті передбачають до 12 років ув’язнення з конфіскацією майна. Судовий розгляд призначено в Шевченківському райсуді Києва на початок грудня 2025 року.

    Окремий вимір цієї історії — тишина в реєстрі. Попри офіційні заяви правоохоронців, у відкритих матеріалах судового реєстру поки немає детальних ухвал, які б дозволили побачити прізвища співфігурантів, зміст підозр і точні дати платежів. Іншими словами, суспільство поки що чує про схему “зарплата людині, яка виїхала до РФ”, але не бачить її документальної архітектури.

    8 мільйонів “з повітря”: САП вимагає забрати майно
    Паралельно з кримінальною справою про розтрату ДБР, САП іде по іншій лінії — незаконне збагачення. На початку вересня прокурори САП спільно з ДБР подали до Вищого антикорупційного суду (ВАКС) позов до Олександра Євтухова. Вимога проста: визнати частину його активів необґрунтованими та конфіскувати їх у дохід держави. Сума, яку антикорупційні органи називають “майном поза доходами”, — 8,046 млн грн.

    У центрі цієї лінії — родина. Формально більшість найбільш вартісних активів записано не на самого керівника екоінспекції, а на його дружину Інну Євтухову або близьких родичів. Під конфіскацію, за даними САП, можуть потрапити елітні авто, зокрема Audi A8, Audi Q8 (2021 р. в.), BMW X5 (2022 р. в.), два Volkswagen Tiguan (2019 і 2024 років випуску), Toyota Land Cruiser Prado 150, Toyota Avensis (2013 р. в.) та Ford Mondeo (2020 р. в.). Усі ці автомобілі були придбані у 2019–2024 роках, тобто вже в період, коли Євтухов працював у системі держекоконтролю — спочатку в Херсонській області, пізніше в Донецькій, а з 2021 року очолює інспекцію Донеччини.

    САП звертає увагу на дві характерні ознаки: по-перше, частина автівок реєструвалася на особу без водійських прав; по-друге, угоди оформлювалися за явно заниженими цінами, які не відповідають ринковій вартості. Слідчі вважають, що це робилося для того, щоб приховати реальну ціну покупок і легалізувати походження коштів, які не підтверджені офіційними доходами родини.

    Окремо прокурори вказують на роль дружини. Інна Євтухова офіційно зареєструвалася як фізична особа-підприємець лише восени 2023 року — зі сферою діяльності “надання послуг перукарням та салонам краси”. До цього жодних значних задекларованих доходів не було. Попри це, саме на неї оформлені, зокрема, новий Volkswagen Tiguan (2024 р. в.) та Ford Mondeo (2020 р. в.), а також елітний BMW X5 2022 року випуску, вартість якого, за декларацією, сягала близько 3,4 млн грн. Пояснити придбання таких авто прибутками від салонного сервісу — м’яко кажучи, складно. Цей дисбаланс і став ключовим аргументом САП у позові до ВАКС.

    У справі про необґрунтовані активи відповідачами виступають не лише сам Олександр Євтухов, а й його дружина. Суд уже закрив підготовче провадження і призначив слухання по суті у відкритому режимі на листопад. Це означає, що вперше публічно пролунає питання про те, як родина чиновника рівня обласної екоінспекції накопичила автопарк вартістю у мільйони.

    Що кажуть декларації
    Публічні декларації Євтухова за останні роки лише підсилюють сумніви антикорупційних органів. Згідно з поданими документами, сім’я послідовно нарощувала вартісні активи — квартири, машиномісця, автомобілі — значно швидше, ніж офіційно зростали їхні доходи. У деклараціях фігурують “подарунки” у сотні тисяч і навіть мільйони гривень від близьких осіб, багаторазові перепродажі рухомого майна, угоди між родичами за дивно низькими цінами. Така поведінка — класичний маркер спроби легалізувати статки, які службова особа не може пояснити зарплатою. Ці ж ознаки НАЗК позначило як ризикові під час перевірки і передало інформацію прокурорам САП.

    Чому ця історія важлива не тільки для Донеччини
    Державна екологічна інспекція — це орган, який у регіонах має майже безконтрольний вплив на бізнес і ресурси. Інспектори можуть зупиняти підприємства, фіксувати збитки довкіллю, блокувати будівництво або, навпаки, “давати зелене світло”. У прифронтовій Донецькій області цей контроль ще чутливіший: мова і про промислові ризики, і про використання природних ресурсів, і про документування шкоди від бойових дій.

    Коли людина, яка очолює такий інструмент тиску, одночасно підозрюється у схемі з фіктивною зарплатою і демонструє спосіб життя, що не сходиться з офіційними доходами, це перестає бути суто “чужою корупційною справою”. Це вже історія про те, чи може держава довіряти екологічний контроль тим, кого сама ж підозрює у привласненні бюджету.

    На сьогодні маємо два паралельні вектори. Перший — кримінальна справа ДБР про розтрату 1,6 млн грн із зарплатного фонду, де Євтухов і бухгалтерія інспекції постануть перед судом за організацію схеми “мертвої душі”, що формально працювала з-за меж України, з території РФ. Другий — позов САП до Вищого антикорупційного суду про конфіскацію активів на понад 8 млн грн, які, за версією слідства, були набуті без підтверджених доходів і оформлені на дружину та близьких.

    Ці два епізоди збираються в одну картину: людина, яка роками керувала екологічною інспекцією Донеччини, фактично контролювала не тільки перевірки бізнесу, але й грошові потоки всередині самої інспекції — від зарплат до матеріальних активів сім’ї. І тепер ідеться не просто про кримінальну відповідальність конкретного посадовця, а про публічний тест для всієї антикорупційної інфраструктури держави.

  • Суддя Кропивна придбала будинок у Козині за заниженою ціною: чи йдеться про незаконне збагачення

    Суддя Кропивна придбала будинок у Козині за заниженою ціною: чи йдеться про незаконне збагачення

    12 грудня 2021 року суддя Люда Кропивна уклала угоду про купівлю будинку в Козині площею 260 кв. м із басейном та земельною ділянкою 20 соток. У договорі зазначено, що загальна сума продажу становила 8,2 млн гривень: 5,8 млн сплачено до укладання, решту 2,4 млн — через півроку.

    Експерти та аналітики звертають увагу, що ціна явно занижена. Єдиним легальним активом судді була квартира на Харківському масиві, яку вона отримала від держави, і яку могли використати для видимості фінансових ресурсів на придбання будинку.

    Раніше цей будинок був виставлений на продаж за 999 тисяч доларів — майже на 19 млн більше, ніж вказано у договорі. Оцінка земельної ділянки в 20 соток на березі річки у Козині лише у 300 тис. грн також викликає питання до правоохоронних органів.

    Додатковим підтвердженням того, що оплата могла перевищувати зазначені у договорі суми, є факт укладання угоди у приміщенні банку, що дозволяє контролювати рух великих грошових сум.

    Для громадян цей будинок — приклад розкоші: високоякісний ремонт, техніка від світових брендів і екологічно чисті матеріали, що дає змогу на хвилину відчути себе суддею Кропивною.

  • Ексдиректора дептрансу КМДА Руслана Кандибора перевіряють на можливе незаконне збагачення

    Ексдиректора дептрансу КМДА Руслана Кандибора перевіряють на можливе незаконне збагачення

    Антикорупційні органи почали перевірку способу життя та фінансових активів колишнього директора Департаменту транспортної інфраструктури Київської міської державної адміністрації (КМДА) Руслана Кандибора. Йдеться про комплексний моніторинг походження майна, банківських рахунків і готівкових заощаджень не тільки самого посадовця, а й його дружини Ольги Кандибор, доньки Дарини Кандибор та інших пов’язаних родичів. Перевірку запустили у вересні 2025 року після того, як Кандибора звільнили з посади «за згодою сторін».

    За інформацією слідства, мета моніторингу — встановити, чи відповідають задекларовані доходи реальним витратам родини. Детективи витребували у банків розкриття банківської таємниці: списки всіх рахунків і рух коштів від моменту їх відкриття до 22 вересня 2025 року. Таким чином правоохоронці намагаються простежити походження коштів, операції з готівкою, а також можливі перекази між членами родини.

    Руслан Кандибор очолював Департамент транспортної інфраструктури КМДА з серпня 2021 року. У липні 2025 року йому оголосили підозру за ч. 2 ст. 367 Кримінального кодексу (службова недбалість, що спричинила тяжкі наслідки) у зв’язку з аварійною ситуацією в київському метрополітені взимку 2023 року. За версією слідства, Кандибор та підпорядковані йому структури проігнорували загрозу руйнування тунелю на «синій» гілці метро (ділянка між станціями «Деміївська» – «Либідська»), що призвело до зупинки руху, багатомісячного обмеження роботи лінії і збитків бюджету столиці більш як на 164 млн грн. Сам Кандибор свою провину заперечує і називає претензії маніпулятивними, стверджуючи, що причини аварійного стану — у проєктних помилках ще часів будівництва.

    Після оголошення підозри суд відсторонив Кандибора від посади і відправив під нічний домашній арешт. Прокуратура наполягала на цілодобовому арешті з електронним браслетом і заявила, що оскаржуватиме м’якіший запобіжний захід. У вересні 2025 року мер Києва Віталій Кличко підписав розпорядження про звільнення Кандибора з КМДА «за згодою сторін».

    Попри офіційні доходи, задекларовані Кандибором, питання виникли саме до рівня життя його сім’ї. Річна зарплата посадовця становила близько 1,15 млн грн (у середньому приблизно 96 тис. грн на місяць), однак родина, за наявними даними, володіє кількома квартирами, земельними ділянками на Львівщині, тримає значні суми готівкою — понад 70 тисяч доларів США і 25 тисяч євро — та має великий автопарк.

    У переліку автівок фігурують одразу кілька ретро-автомобілів і два сучасні Mercedes-Benz. Один із них — Mercedes-Benz GLC 300 2018 року випуску, придбаний у 2024 році, тобто вже під час повномасштабної війни. Саме такі активи — рухоме майно, що оформлене на членів сім’ї або пов’язаних осіб — зараз і цікавлять антикорупційні органи, оскільки вони можуть бути ознакою так званого «непояснюваного збагачення» (коли стиль життя не відповідає офіційним доходам). Цей блок перевірки стосується не лише самого Кандибора, а й дружини та доньки, які, за версією слідства, могли виступати номінальними власниками.

    Детективи вимагають від банків повні виписки щодо руху коштів по рахунках усіх членів сім’ї та родичів Кандибора, щоб відстежити перекази, великі готівкові внесення, купівлю нерухомості й автомобілів, а також можливі конвертаційні операції. Такі запити стандартні для перевірок активів місцевих чиновників, але в цьому випадку масштаби запиту явно виходять за межі однієї лише зарплатної картки ексчиновника — перевіряють фактично весь сімейний контур.

    Розслідування рівня життя Кандибора має одразу два виміри. Перший — публічний: ідеться про чиновника, якого вже підозрюють у службовій недбалості, що коштувала місту сотні мільйонів гривень і паралізувала одну з ключових гілок метро Києва. Другий — системний: це тест на те, чи готові антикорупційні органи копати не лише «технічну вину» за аварію, а й можливе незаконне збагачення, що могло накопичуватися роками, поки він працював у департаменті.

    Тепер слідчі намагаються встановити, чи не є майно родини Кандибора, включно з нерухомістю, готівкою і дорогими авто, прихованими активами, сформованими за рахунок зловживання службовим становищем. Якщо цю невідповідність буде доведено, наступним кроком може стати не лише справа про недбалість, а й окремі підозри щодо незаконного збагачення або декларування недостовірних відомостей.

  • Голова Антимонопольного комітету України не задекларував 20 об’єктів нерухомості

    Голова Антимонопольного комітету України не задекларував 20 об’єктів нерухомості

    За інформацією Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) спільно із Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) завершено досудове розслідування та скеровано до суду кримінальне провадження проти очільника Антимонопольного комітету України — Павла Кириленка.

    За даними слідства, в електронній декларації екс-керівника за 2024 рік було умисно не зазначено 20 об’єктів нерухомості та автомобіль BMW X3, які фактично перебували у користуванні посадовця чи його близьких, але були оформлені на родичів дружини.

    До незадекларованого майна, за версією слідства, увійшли:

    • шість квартир у Києві та Ужгороді;

    • житловий будинок під Києвом площею понад 220 м²;

    • дві земельні ділянки;

    • два гаражні бокси; шість паркомісць;

    • три нежитлові приміщення загальною площею понад 190 м².

    Окрім того, дружині Кириленка (Аллі Кириленко) інкримінують пособництво у незаконному збагаченні, оскільки частина майна була оформлена саме на родичів її родини.

    Варто зазначити, що це не перше кримінальне провадження щодо Кириленка: раніше йому вже повідомляли підозри за незаконне збагачення та подання недостовірних відомостей у деклараціях за 2020–2023 роки.

    Справу вже передано до суду — тепер їй буде присвячено судовий розгляд, який встановить міру відповідальності для посадовця та його дружини.

    Суспільний резонанс цієї ситуації підкреслює очікування громадськості на прозоре правосуддя та справедливе покарання для високопосадовців, які можуть зловживати службовим становищем.

  • Незадекларовані мільйони екс-директора  Дніпропетровського інституту судових експертиз Сергія Розумного

    Незадекларовані мільйони екс-директора  Дніпропетровського інституту судових експертиз Сергія Розумного

    Екс-директор Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз Сергій Розумний все життя пропрацювавши “скромним чиновником” буквально став мільйонером після звільнення.

    Так, в Декларації Сергія Розумного за 2024 рік вказано, що він офіційно отримував близько 50 тисяч гривень на місяць.

    Однак його родина володіє двома квартирами у Києві вартістю понад 5 мільйонів гривень, кількома об’єктами нерухомості в різних регіонах України, колекцією швейцарських годинників Rolex на суму понад 125 тисяч євро, новим Porsche Cayenne 2024 року та мільйонами гривень готівкою. Такі статки не відповідають офіційним доходам і викликають підозри у незаконному збагаченні.

    Також Сергій Розумний відомий своєю любов’ю до дорогих брендових речей, які він ніколи не соромився носити на службі.

    Зокрема, в мережі ми бачимо десятки фото, на яких Сергій Розумний з’являється на офіційних заходах в речах, які вартують значно більше чим його офіційна місячна зарплата. На одному з таких фото нижче, Сергій Розумний в паску бренду  Louis Vuitton.

    ФОТО: Сергій Розумний на службі в брендовому паску будинку моди Louis Vuitton

    Особливо цинічним є той факт, що мільйонні статки Сергія Розумного зароблені на горі людей, постраждалих від агресії РФ.

    Нагадаємо, Розумний був призначений директором інституту без конкурсу та фактично перетворив державну установу, яка мала фіксувати збитки від російської агресії, на інструмент особистого збагачення. Саме в цьому інституті концентруються мільйонні експертні оцінки щодо зруйнованого житла, компенсацій і кримінальних проваджень, пов’язаних із війною.  За керівництва Сергія Розумного судові експертизи навмисно затягувалися, створювалися перешкоди для розслідувань, а пріоритет надавався “замовленням із комерційним інтересом”.

    Так, під керівництвом Сергія Розумного експертизи почали виконувати вибірково: державні справи системно затягувалися, тоді як приватні замовлення, особливо “комерційно цікаві”, виконувались у першу чергу.

    Механізм фінансування був відпрацьований: гроші проходили через підконтрольну Розумному ГО “Громадська ініціатива розумних рішень”. Саме ця структура, в якій Сергій Розумний виступає співзасновником,  виконувала роль “прокладки” для збору і легалізації коштів, отриманих від замовників експертиз. У той час, коли в країні триває війна, установа, що мала оцінювати збитки Бучі, Ізюма і Харкова, фактично обслуговувала інтереси окремих осіб.

    Показовою стала судова справа №922/4067/19.  Дніпровський інститут отримав оплату за експертизу ще на початку 2023 року – 39 641 грн, однак висновок не надійшов ні через місяць, ні через півроку. Суд неодноразово надсилав запити, наголошував на необхідності завершення експертизи, однак реакції не було. У серпні 2023 року Східний апеляційний господарський суд змушений був винести окрему ухвалу, якою зобов’язав керівництво інституту припинити ігнорування. Розумний не виконав і її. Такі випадки непоодинокі. За документами, інститут за пріоритетом розглядав лише замовлення, за які платили безпосередньо. Справи у кримінальних провадженнях, де експертиза є критичною для слідства, відкладалися “через навантаження” або “звільнення експертів”.

    Ця діяльність відбувалася за мовчазної згоди керівництва Міністерства юстиції та НАЗК, які досі не відреагували на сигнали про невідповідність задекларованих доходів і майна.

    Просимо даний матеріал вважати офіційним запитом до НАБУ та НАЗК з метою перевірити викладенні в даній статті факти, та прийняти міри, в рамках компетенції.

  • Родина керівника інституту володіє квартирами, Porsche та годинниками на мільйони

    Родина керівника інституту володіє квартирами, Porsche та годинниками на мільйони

    Сергій Розумний був призначений директором державного інституту без проведення конкурсу, що призвело до перетворення установи, яка мала фіксувати збитки від російської агресії, на інструмент особистого збагачення керівника. Під його керівництвом судові експертизи навмисно затягувалися, створювалися перешкоди для розслідувань, а пріоритет надавався замовленням із комерційним інтересом.

    За даними слідства, через пов’язані структури, зокрема ГО «Громадська ініціатива розумних рішень», відбувалося виведення бюджетних коштів, їхнє відмивання та конвертація у готівку. Схема діяла за мовчазної згоди керівництва Міністерства юстиції та НАЗК, які не реагували на очевидні порушення та ознаки незаконного збагачення.

    Сергій Розумний фігурує у кримінальному провадженні №12025040000000939 від 19 вересня за статтею 368-5 ККУ, що передбачає відповідальність за незаконне збагачення.

    Попри офіційну зарплату близько 50 тис. грн на місяць у 2024 році, його родина володіє квартирами у Києві на суму понад 5 млн грн, колекцією годинників Rolex на 125 тис. євро, новим Porsche Cayenne 2042 року та мільйонами гривень готівкою. Такий рівень майна явно не відповідає задекларованим доходам та викликає серйозні питання щодо прозорості фінансової діяльності керівника.

  • Суд конфіскував елітні авто родини екскерівника ТЦК у Харкові

    Суд конфіскував елітні авто родини екскерівника ТЦК у Харкові

    Працівники Державного бюро розслідувань спільно з прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури домоглися в суді визнання необґрунтованими активів, що фактично належали родині колишнього керівника районного ТЦК та СП міста Харкова. Мова йде про розкішні автомобілі, формально оформлені на родичів, але якими користувався сам посадовець.

    Слідство встановило, що упродовж 2022–2023 років теща військового чиновника придбала два преміальні автомобілі загальною вартістю понад 3,4 млн грн. Попри офіційне оформлення транспорту на родичку, усіма машинами користувався сам посадовець і його близькі. Аналіз фінансового стану родини показав, що такі покупки не могли бути здійснені за рахунок законних доходів.

    3 жовтня 2025 року колегія суддів Вищого антикорупційного суду частково задовольнила позов САП про цивільну конфіскацію активів. Суд визнав необґрунтованим володіння автомобілем Toyota Camry Hybrid 2022 року та постановив стягнути його вартість у дохід держави — 1,598 млн грн. Окрім того, було ухвалено конфіскувати Lexus NX200, зареєстрований на тещу посадовця.

    Це рішення стало черговим сигналом для посадовців, які намагаються приховати незаконне майно за родичами. Упродовж 30 днів рішення може бути оскаржене, однак вже зараз справа створює прецедент у практиці цивільної конфіскації за підозрою у незаконному збагаченні.

  • Перевірки НАЗК виявили недостовірні дані в деклараціях на 461,7 млн грн

    Перевірки НАЗК виявили недостовірні дані в деклараціях на 461,7 млн грн

    За даними Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК), у вересні 2025 року відомство завершило 75 повних перевірок декларацій, відібраних за ризик-орієнтованим підходом; в усіх цих перевірках фіксувалися порушення.

    Загальна картина виглядає так: у 43 із 75 перевірених декларацій (57%) виявлено ознаки подання недостовірних відомостей — сукупний обсяг розбіжностей перевищує 461,7 млн грн. В одній із декларацій встановлено необґрунтованість активів на суму понад 3 млн грн, в іншій — ознаки незаконного збагачення на понад 9,1 млн грн. За результатами перевірок НАЗК скерувало до правоохоронних органів 27 обґрунтованих висновків за статтею 366-2 ККУ (службове підроблення/подання недостовірних відомостей), 16 висновків за ч. 4 ст. 172-6 КУпАП (порушення фінансового контролю) та один висновок за ст. 368-5 ККУ (незаконне збагачення).

    Серед найгучніших кейсів, які НАЗК виокремлює для подальшої правової оцінки та передачі матеріалів слідству, — випадки, де йдеться про мільйонні суми або приховані криптоактиви. Наведені приклади ілюструють різноманітність порушень і масштаб виявлених розбіжностей: посадовець Держагентства меліорації та рибного господарства у Києві й області — із виявленими необґрунтованими активами й недостовірними даними, зокрема дружина цього посадовця придбала квартиру вартістю понад 3 млн грн; за матеріалами НАЗК ця справа передана до ДБР. У директора одного з держпідприємств — заступника гендиректора «Південмашу» — виявлено незадекларовані криптоактиви та кошти у сумі понад 229 млн грн, висновок щодо цього передано до Нацполіції. Інші резонансні випадки стосуються колишніх високопосадовців і працівників контролюючих органів, де не підтверджено походження великих сум готівки або не задекларовано нерухомість і заощадження — відповідні матеріали спрямовані до ДБР, Нацполіції та НАБУ.

    НАЗК підкреслює, що висновки про наявність ознак недостовірних відомостей і необґрунтованих активів є підставою для початку або продовження досудових розслідувань уповноваженими правоохоронними органами. Агентство також наголошує: виявлені розбіжності свідчать про ефективність ризик-орієнтованого відбору декларацій, але одночасно вказують на системні проблеми в забезпеченні прозорості добору й контролю майнових даних посадовців.