Govoritinfo.com

Позначка: недостовірні відомості

  • Недекларовані будинки і сотні тисяч доларів: деталі справи ужгородського депутата

    Недекларовані будинки і сотні тисяч доларів: деталі справи ужгородського депутата

    Ужгородський міськрайонний суд наклав арешт на нерухомість, елітні автомобілі, корпоративні права та предмети мистецтва депутата Ужгородської міської ради від ОПЗЖ Павла Маєрчика. Його підозрюють у внесенні недостовірних відомостей до декларації та легалізації майна, одержаного злочинним шляхом.

    Як повідомили в Закарпатській обласній прокуратурі, у межах досудового розслідування арештовано дві квартири в історичній частині Ужгорода, п’ять земельних ділянок на вулицях Минайській та Високій, корпоративні права у приватних підприємствах і товариствах, а також автомобілі люкс-класу.

    Окрім цього, під арешт потрапили дев’ять картин відомих закарпатських митців, вилучених під час обшуків у помешканні депутата.

    За даними прокуратури, правоохоронці перевіряють джерела походження активів та встановлюють, чи могли вони бути оформлені на третіх осіб з метою приховування реального майнового стану.

    Слідство встановило, що у декларації за 2022 рік Павло Маєрчик не зазначив відомості на загальну суму 13,8 млн грн. Йдеться, зокрема, про два житлові будинки в Ужгороді та Києві, понад 1,3 млн грн депозиту в «Ощадбанку», 2 млн грн готівкою, а також 315 тис. доларів, позичених колишньому депутату міськради від «Партії регіонів» Федору Соханичу.

    Сума легалізації незаконно отриманих активів, за версією слідства, становить 11,5 млн грн.

    Депутату інкримінують ч. 2 ст. 366-2 Кримінального кодексу України (умисне внесення завідомо недостовірних відомостей до декларації) та ч. 2 ст. 209 КК України (легалізація майна, одержаного злочинним шляхом). Максимальна санкція статей передбачає до восьми років позбавлення волі.

    Після обрання запобіжного заходу Павло Маєрчик вийшов із СІЗО, внісши заставу у розмірі 11,5 млн грн. Досудове розслідування триває.

  • НАЗК виявило у депутата Ірпінської міськради порушення в декларації на 12,5 млн грн

    НАЗК виявило у депутата Ірпінської міськради порушення в декларації на 12,5 млн грн

    Національне агентство з питань запобігання корупції виявило у депутата Ірпінської міської ради Олександра Пікулика недостовірні відомості в декларації за 2023 рік на загальну суму 12,54 млн гривень. Про це йдеться у звіті повної перевірки, оприлюдненому Національне агентство з питань запобігання корупції.

    У декларації депутат зазначив адресу в Ірпені як місце проживання, однак, як встановило НАЗК, це приміщення має комерційне призначення. Фактично він проживав у Бучі, що розцінили як подання недостовірної інформації.

    У розділі про об’єкти нерухомості не було вказано земельну ділянку площею 758 м² у Бучі, яка перебувала в оренді. Її нормативна грошова оцінка становить 176 тис. грн. Також не задекларовано майно, яким користувалася дочка депутата.

    Водночас у декларації були зазначені земельні ділянки та нежитлові приміщення, права на які були відчужені або припинені ще у 2021–2022 роках. Окремо зафіксовано неточності щодо вартості окремих ділянок, набутих у приватизацію або внаслідок поділу.

    НАЗК встановило, що у декларації відсутні відомості про житловий будинок площею 315,8 м² у Бучі, розташований на орендованій земельній ділянці. За висновками експертів, мінімальна вартість цього об’єкта станом на кінець 2023 року могла становити 11 млн грн. При цьому враховувалися, зокрема, супутникові знімки, що підтверджують існування домоволодіння.

    У розділі про доходи не зазначено 1,36 млн грн, отриманих у вигляді готівкових поповнень рахунків двох компаній — ТОВ «Промоальт» та ТОВ «Е.К.М.» — як поворотної фінансової допомоги. За даними перевірки, офіційних джерел доходу для накопичення таких сум у декларанта не встановлено.

    Також у декларації відображено фінансові зобов’язання та позики, які, за висновком НАЗК, не підлягали декларуванню у такому вигляді станом на кінець звітного періоду. Крім того, не було вказано договір про надання поворотної допомоги на суму 356,4 тис. грн, що перевищує встановлений поріг для декларування.

    Загальна сума недостовірних відомостей склала 12,54 млн грн, з яких 11 млн грн — вартість незадекларованого будинку, 176 тис. грн — орендована земельна ділянка та 1,36 млн грн — доходи з невстановлених джерел.

    У НАЗК дійшли висновку, що в діях депутата наявні ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 366-2 Кримінального кодексу України — декларування недостовірної інформації у значному розмірі.

  • Посадовець КМДА отримав підозру через незадекларований бізнес за кордоном

    Посадовець КМДА отримав підозру через незадекларований бізнес за кордоном

    Посадовець Київської міської державної адміністрації отримав повідомлення про підозру через незадекларовані корпоративні права іноземного підприємства загальною вартістю близько 4 мільйонів гривень. Правоохоронні органи офіційно не називають імені фігуранта, однак, імовірно, йдеться про Володимира Цибу.

    Як повідомили у Київській міській прокуратурі, підозру оголошено заступнику директора департаменту — начальнику управління торгівлі та побуту Департаменту промисловості та розвитку підприємництва КМДА. Саме цю посаду нині обіймає Володимир Циба.

    За даними слідства, посадовець не вказав у декларації за 2024 рік корпоративні права іноземного підприємства, яке здійснює господарську діяльність на території Польщі. Вартість цих корпоративних прав оцінюється у 4 мільйони гривень.

    У прокуратурі зазначили, що дії посадовця кваліфіковано як умисне внесення суб’єктом декларування завідомо неправдивих відомостей до декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, якщо такі відомості відрізняються від перевірених на суму від 750 до 2500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб. Йдеться про частину першу статті 366-2 Кримінального кодексу України.

    Згідно з декларацією за 2024 рік, Володимир Циба володіє значним переліком нерухомості у Києві. Зокрема, у нього задекларована земельна ділянка площею 600 квадратних метрів, три квартири площею 51,1, 72,4 та 43,7 квадратного метра, а також недобудована квартира у столиці площею 43,1 квадратного метра.

    Крім того, у власності посадовця перебувають два автомобілі Volkswagen — 2019 року випуску вартістю понад 1 мільйон гривень та автомобіль 2005 року, оцінений у 35 тисяч гривень.

    У декларації за 2024 рік посадовець зазначив лише два корпоративні права на підприємства, зареєстровані в Україні. Вартість його часток у цих компаніях складає 495 300 гривень та 12 тисяч гривень. Водночас інформація про іноземне підприємство до декларації внесена не була.

    За рік Володимир Циба задекларував заробітну плату у розмірі 548 014 гривень. Також він зазначив грошові заощадження готівкою — 250 тисяч гривень, 20 тисяч доларів США та 5 тисяч євро. Окремо задекларовано інвестицію у будівництво на суму понад 1,3 мільйона гривень.

    Відомо, що Володимир Циба народився у 1970 році. У 2003 році здобув вищу економічну освіту у Київському національному торговельно-економічному університеті, також має юридичну освіту. У різні роки працював у торгівельній сфері, проходив військову службу, обіймав посади в органах місцевого самоврядування. Зокрема, з 2011 по 2013 рік був заступником голови Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації. До призначення в КМДА очолював кілька приватних компаній.

    Посадовець одружений, має сина.

  • НАЗК виявило порушення в кожній другій перевіреній деклараці

    НАЗК виявило порушення в кожній другій перевіреній деклараці

    Національне агентство з питань запобігання корупції у листопаді 2025 року завершило 78 повних перевірок декларацій посадовців. У результаті у 37 з них встановлено ознаки недостовірних відомостей або адміністративних і кримінальних правопорушень на загальну суму понад 172 мільйони гривень.

    Йдеться про можливі порушення за статтею 366-2 Кримінального кодексу України та частиною 4 статті 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення. За підсумками перевірок агентство сформувало та скерувало обґрунтовані висновки до правоохоронних органів.

    Серед найбільш резонансних випадків — декларація колишнього заступника начальника Головного управління Державної податкової служби у Сумській області за 2023 рік. НАЗК встановило ознаки недостовірних відомостей на понад 19,8 млн грн. Посадовець не задекларував члена сім’ї та належну йому нерухомість, зокрема квартиру в Києві, де сам проживав, а також об’єкт незавершеного будівництва вартістю 17,3 млн грн. Матеріали передано до ДБР.

    Суттєві порушення виявлено і в декларації директора КП «Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд м. Києва» за 2022 рік. Посадовець не зміг підтвердити джерела походження готівкових коштів дружини на 9,6 млн грн та подарунка на 24,4 млн грн. У НАЗК вбачають у цьому ознаки легалізації доходів, отриманих злочинним шляхом. Висновки скеровано до Нацполіції.

    У декларації колишнього начальника відділу реєстрації місця проживання Печерської РДА Києва за 2022 рік встановлено недостовірні відомості на понад 15,6 млн грн. Зокрема, посадовець не задекларував житловий будинок у Нідерландах, яким користувався разом із родиною. Матеріали також передано до НПУ.

    Окрему увагу привернула декларація колишнього судді Верховного Суду за 2024 рік. НАЗК встановило ознаки недостовірних відомостей на понад 5,3 млн грн, з яких понад 5,2 млн грн стосуються грошових активів. За цим фактом НАБУ вже розпочало кримінальне провадження.

    Серед місцевих депутатів порушення зафіксовано, зокрема, у депутата Канівської міської ради Черкаської області. За деклараціями за 2022–2024 роки встановлено ознаки необґрунтованості активів на 1,5 млн грн і недостовірних відомостей на понад 3 млн грн. Посадовець не підтвердив походження коштів на придбання дружиною квартири в Києві та приховав реальну вартість нерухомості.

    Найбільшу суму порушень у листопаді НАЗК зафіксувало в декларації депутата Хмельницької міської ради за 2024 рік — понад 38,8 млн грн. Посадовець не зміг підтвердити законність походження готівки на 25,1 млн грн, а також не задекларував дохід на понад 12 млн грн, який був використаний для придбання майна. Матеріали направлено до Нацполіції.

    Також порушення встановлено в деклараціях голови нейроофтальмологічної МСЕК Запорізької області, депутата Бердичівської міської ради, начальника управління комунальної власності Чернівецької міськради та начальника відділу Кропивницького районного ТЦК та СП. У цих випадках йдеться про незадеклароване майно, сумнівні заощадження та приховані доходи на суми від кількох мільйонів гривень. Частину матеріалів передано до НПУ, частину — до ДБР.

    У НАЗК зазначають, що результати перевірок свідчать про системні проблеми з декларуванням доходів і майна серед посадовців різних рівнів — від місцевих депутатів до високопосадовців і суддів. Остаточну правову оцінку діям фігурантів мають надати правоохоронні органи.

  • НАЗК виявило недостовірні дані у деклараціях працівників МСЕК на понад 148 млн грн

    НАЗК виявило недостовірні дані у деклараціях працівників МСЕК на понад 148 млн грн

    Національне агентство з питань запобігання корупції у 2024–2025 роках завершило повні перевірки 22 декларацій посадових осіб медико-соціальних експертних комісій. У 18 із них були встановлені ознаки декларування недостовірних відомостей загальною сумою понад 148,9 млн грн.

    Однією з резонансних справ став вирок Виноградівського районного суду Закарпатської області. Суд визнав винною голову Берегівської районної МСЕК за ч. 2 ст. 366-2 Кримінального кодексу та призначив штраф у розмірі 68 тисяч гривень із забороною обіймати керівні посади в медичних установах протягом року. Посадовиця не задекларувала земельну ділянку вартістю понад 9 млн грн, що належала її чоловікові.

    НАЗК також завершило перевірку декларацій інших керівників та експертів МСЕК.

    Порушення встановлено у деклараціях голови Житомирської МСЕК № 2. За 2023 рік виявлено недостовірні відомості на понад 5 млн грн, а за 2024-й — на більш ніж 5,2 млн грн. Посадовиця не вказала дані про чоловіка та його майно: три квартири у Києві, Житомирі та Одеській області, два будинки, автомобілі Toyota Land Cruiser Prado 150 і Volvo C30, а також доходи та банківські рахунки. НАЗК встановило ознаки правопорушення за ч. 1 ст. 366-2 КК, а Нацполіція долучила матеріали до кримінального провадження.

    У Запорізькій області під час перевірки декларації голови нейроофтальмологічної МСЕК було встановлено недостовірні дані на понад 2,9 млн грн. Посадовиця не задекларувала автомобіль Hyundai IX35, подарунок у вигляді готівки на суму понад 360 тисяч гривень та не підтвердила походження 30 тисяч доларів готівкою. Висновок передано до Національної поліції.

    Ще один випадок стосується лікаря-експерта Харківського обласного центру медико-соціальної експертизи. У декларації за 2023 рік вона не зазначила квартиру, у якій фактично проживала, кошти на банківських рахунках та понад 530 тисяч гривень доходів, що надходили на картку від третіх осіб. НАЗК зафіксувало ознаки правопорушення за ч. 4 ст. 172-6 КУпАП і передало матеріали до НПУ.

    У НАЗК наголошують, що виявлені порушення демонструють системні проблеми з дотриманням вимог фінансової прозорості серед працівників МСЕК. Повні перевірки у цьому секторі тривають.

  • Депутати, керівники ОДА та аудитслужби: НАЗК оприлюднило топ порушень в деклараціях

    Депутати, керівники ОДА та аудитслужби: НАЗК оприлюднило топ порушень в деклараціях

    Національне агентство з питань запобігання корупції у жовтні 2025 року завершило 108 повних перевірок декларацій, відібраних за ризик-орієнтованою системою. Порушення виявили в кожній із них.

    У 61 декларації встановлено ознаки недостовірних відомостей на суму понад 417,2 млн грн, що підпадають під статтю 366-2 Кримінального кодексу або частину 4 статті 172-6 КУпАП. Ще у двох випадках зафіксовано необґрунтовані активи на понад 13 млн грн.

    За результатами місяця до компетентних органів скеровано 31 обґрунтований висновок за ст. 366-2 КК, 21 матеріал щодо адмінправопорушень, а також два висновки до Спеціалізованої антикорупційної прокуратури щодо активів без підтверджених джерел походження.

    НАЗК також оприлюднило найрезонансніші порушення серед перевірених декларацій. Зокрема, у директора департаменту фінансів Одеської ОДА виявили ознаки необґрунтованих активів на понад 7,3 млн грн та недостовірні відомості ще на понад 8 млн грн за два роки. Посадовець не задекларував 37 земельних ділянок неповнолітнього сина та не підтвердив походження готівки.

    Колишній заступник начальника Південного офісу Держаудитслужби, за даними НАЗК, не зміг пояснити появу понад 4,4 млн грн готівкових заощаджень та вказав недостовірні дані про криптовалюту. ДБР вже розпочало кримінальне провадження.

    Суттєві розбіжності виявили і в деклараціях колишнього заступника Бориспільського міського голови, який не підтвердив походження 5,5 млн грн готівки, а також депутата Черкаської міськради, що «забув» про будинок майже за 9 млн грн і дивіденди зі США на 39,4 млн грн. Матеріали щодо цих випадків передано до Нацполіції.

    У декларації депутата сільради Житомирщини виявили необґрунтовані активи більш ніж на 5,7 млн грн та недостовірні дані на десятки мільйонів у двох звітних періодах. Депутат Полтавської облради, за даними НАЗК, не задекларував водне судно та не підтвердив збереження понад 29 млн грн готівки.

    Порушення на мільйонні суми також зафіксовано у деклараціях депутата Бучанської райради, начальника управління Закарпатської облради, колишніх керівників Київської та Запорізької ОДА. У кожному випадку матеріали передані відповідним правоохоронним органам.

  • Половина декларацій із порушеннями: НАЗК виявило мільйонні зловживання у чиновників і депутатів

    Половина декларацій із порушеннями: НАЗК виявило мільйонні зловживання у чиновників і депутатів

    У червні 2025 року Національне агентство з питань запобігання корупції завершило 81 повну перевірку декларацій чиновників і депутатів, відібраних за ризик-орієнтованим підходом. У кожній декларації виявлено порушення, а у 50% — встановлено ознаки кримінальних або адміністративних правопорушень.

    Серед типових порушень — недостовірне декларування, незаконне збагачення, необґрунтовані активи та порушення обмежень, визначених антикорупційним законодавством. Матеріали передані до Нацполіції, ДБР та НАБУ.

    ТОП-10 резонансних випадків:

    • Секретар Обухівської міськради Київщини: ознаки незаконного збагачення на понад 16,8 млн грн та недостовірних відомостей ще на 32,2 млн грн.

    • Начальник податкового аудиту ГУ ДПС Львівщини: необґрунтовані активи на понад 6,3 млн грн і ще понад 7,2 млн — неправдиві дані.

    • Заступник начальника управління ГУ ДПС Львівщини: порушення на понад 11 млн грн.

    • Начальник відділу Центральної військово-лікарської комісії ЗСУ: виявлено недостовірну інформацію за два роки на 7,2 млн грн.

    • Колишній заступник керівника Одеського ТЦК: недостовірні дані на понад 7,3 млн грн, відкрито кримінальне провадження.

    • Колишній голова Берегівського МСЕК: понад 9 млн грн недостовірних відомостей, справа в ДБР.

    • Депутат Київоблради: у декларації «загубив» 12,9 млн грн.

    • Депутат Девладіївської сільради: один із лідерів за сумою — понад 31,9 млн грн фігурують як недостовірні.

    • Заступник директора ДП «Укрспецекспорт»: понад 8,2 млн грн недекларованих активів.

    • Депутат Царичанської селищної ради: порушення на 8,1 млн грн, розслідування веде Нацполіція.

    Ці дані свідчать про системні проблеми з доброчесністю серед посадовців різного рівня. За результатами перевірок відкрито десятки кримінальних проваджень.