Позначка: НБУ

  • Пишний заявляє, що з економікою України все буде добре

    Пишний заявляє, що з економікою України все буде добре

    За останні місяці в Україні інфляція пришвидшилася та наблизилася до 5%. Проте, за прогнозами, вона продовжить зростати, а вже наступного року почне знижуватися.

    Голова Національного банку України Андрій Пишний під час брифінгу зазначив, що завдяки зваженій процентній та валютно-курсовій політиці НБУ, а також послабленню зовнішнього інфляційного тиску, інфляцію вдасться сповільнити до 6,6% у 2025 році. У 2026 році інфляція має повернутися до цільового показника НБУ у 5% на тлі поступової нормалізації функціонування економіки та поліпшення ситуації в енергетиці.

    Андрій Пишний також підкреслив, що економічне відновлення України триватиме, хоч і буде обмеженим через вплив війни, зокрема через значні пошкодження енергосистеми. У першому півріччі 2024 року економічне зростання тривало, але сповільнилося через масштабні атаки Росії на енергетичну інфраструктуру. Попри це, бізнес частково адаптувався до постійних відключень електроенергії, а стабільна робота морського коридору підтримувала економічну активність.

    “Попри дефіцит електроенергії та менші врожаї порівняно з минулим роком, НБУ навіть дещо поліпшив прогноз економічного зростання на цей рік – до 3,7%. Це зумовлено кращими результатами першого кварталу та очікуваним розширенням бюджетних стимулів, а також розбудовою розподіленої генерації, зокрема за підтримки масштабних програм кредитування”, – зазначив Пишний.

    На думку голови НБУ, поступова нормалізація умов функціонування економіки, збереження м’якої фіскальної політики, розбудова експортних шляхів та пожвавлення зовнішнього попиту сприятимуть пришвидшенню темпів зростання реального ВВП до 4-5% у 2025-2026 роках.

    За даними Держстату, споживча інфляція в Україні у червні у річному вимірі склала 4,8%, прискорившись з 3,3% у травні. Інфляція на споживчому ринку у червні порівняно із травнем становила 2,2%, з початку року – 4,3%.

    Згідно з Макроекономічним та монетарним оглядом НБУ, споживча інфляція прискорилася в червні через вичерпання минулорічного врожаю та падіння курсу гривні. Проте подальше зниження цін на продукти відбувалося завдяки більшій пропозиції через теплу погоду на початку року, а також завдяки великому торішньому врожаю і переорієнтації виробників на внутрішній ринок.

  • НБУ продав майже мільярд доларів за тиждень

    НБУ продав майже мільярд доларів за тиждень

    З 15 по 19 липня Національний банк України активно взаємодіяв із валютним ринком, здійснивши продаж на суму 950,2 мільйона доларів США на міжбанківському ринку. Це показник суттєвого зростання порівняно з попереднім тижнем, коли обсяг продажу складав 532,36 мільйона доларів. У той же час, НБУ купив 270 тисяч доларів, що трохи більше, ніж минулого тижня.

    Такі дані підтверджують статистика, оприлюднена Національним банком. За тиждень обсяг продажу зріс на 417,84 мільйона доларів порівняно з попереднім тижнем, а купівля підвищилася на 20 тисяч доларів.

    З початку року НБУ вже продав 16,4 мільярда доларів і придбав 117,8 мільйона доларів. Це свідчить про активну валютну політику банку, спрямовану на стабілізацію курсу гривні і регулювання валютного ринку.

    Важливим кроком у цьому контексті стало рішення Правління Національного банку від 25 січня, яке передбачало збереження облікової ставки на рівні 15%. Це рішення ухвалене з метою підтримання стабільності курсу національної валюти та контролю над інфляцією в 2024 році.

    Варто також зазначити, що з 2 жовтня 2023 року НБУ перейшов від режиму фіксованого курсу, і офіційний курс долара почав змінюватися. Це перше коригування з липня 2022 року, що свідчить про поступову адаптацію валютної політики до нових економічних реалій.

  • Аналіз стану економіки України на сьогодні

    Аналіз стану економіки України на сьогодні

    У своїй новій статті економіст Богдан Данилишин підбив підсумки останніх тенденцій в українській економіці. Станом на середину 2024 року, економічні показники демонструють певні поліпшення поряд з численними викликами, зокрема, високими безпековими ризиками та проблемами з енергетичною інфраструктурою.

    Ділова активність та інфляційні очікування

    Згідно з даними Національного банку України, індекс ділових очікувань підприємств (ІДО) знизився до 99,5% в порівнянні з 103% у першому кварталі 2024 року. Це свідчить про зменшення оптимізму підприємців щодо майбутньої ділової активності. Водночас поліпшуються інфляційні очікування та прогнози щодо залучення інвестицій. Багато підприємців очікують збільшення обсягів реалізації продукції і витрат на інвестиції в обладнання, хоча й менш активними темпами.

    Червень 2024 року приніс нові виклики у вигляді віялових відключень електроенергії, які негативно вплинули на економічну активність. Мінекономіки зазначає, що це обмежило як підприємства, так і споживачів, стримуючи загальний економічний розвиток. Незважаючи на це, зростання ВВП залишилося майже на рівні попереднього місяця — 1,1%.

    Стан ринку праці та заробітні плати

    Згідно з даними Мінекономіки, середня номінальна зарплата за вакансіями в червні 2024 року зросла на 21,8% і досягла 19 244 грн. Водночас, середня зарплата за резюме зросла на 16,8%, до 20 147 грн. Це свідчить про позитивні тенденції на ринку праці, хоча високий рівень безпекових ризиків і дефіцит кваліфікованих кадрів продовжують створювати труднощі.

    Фінансовий сектор та бюджет

    Фінансовий сектор продовжує адаптуватися до нових умов. Облікова ставка НБУ була знижена до 13% з 14 червня, але реальний розрив між нею та інфляцією залишається значним. Попри зниження ставок по депозитах і кредитах, вартість кредитів для корпоративного сектору зросла, що свідчить про зростання витрат на фінансування бізнесу.

    Бюджетний дефіцит становить $16,7 млрд, що є 50% від загального обсягу доходів. З початку року до 9 липня було залучено 273,3 млрд грн для покриття дефіциту, а загальна сума міжнародної фінансової допомоги до держбюджету до 3 липня 2024 року склала близько $91,1 млрд.

    Енергетичний сектор та інфляція

    Рівень річної інфляції зріс до 4,8% в червні, що є значним підвищенням порівняно з 3,3% у травні. Основною причиною інфляції стало підвищення тарифів на електроенергію через руйнування енергетичної інфраструктури. Це спричинило підвищення витрат бізнесу та споживачів, що відобразилося на загальному рівні цін.

    Обмінний курс і валютні очікування

    З початку року гривня девальвувала до долара США на 7,6%. НБУ продовжує контролювати обмінний курс, але дефіцит резервів зріс до $14,8 млрд до 5 липня. Це свідчить про труднощі в управлінні валютним ринком і вплив на валютні очікування українців.

  • До кінця року долар суттєво здорожчає

    До кінця року долар суттєво здорожчає

    Національний банк України (НБУ) продовжує підтримувати рекордно високий рівень валютних резервів, однак курс гривні може значно коливатися до кінця року. Економістка Dragon Capital і членкиня наглядової ради Центру економічної стратегії Олена Білан зазначила, що, попри деякі непередбачувані зміни, кінець року може принести нові рекорди.

    За словами Білан, хоча її первинний прогноз на кінець року вказував на курс гривні на рівні 42 гривень за долар, нинішня ситуація може привести до підвищення цього показника до 43 або навіть 44 гривень за долар. «Мій прогноз був 42 грн, але ситуація змінюється. На наступному тижні, можливо, отримаємо від НБУ нову інформацію про відсоткову ставку», — зазначила вона.

    Попри це, Білан підкреслила, що не слід очікувати неконтрольованого обвалу гривні. НБУ продовжує тримати валютні резерви на рекордних рівнях, що забезпечує стабільність курсу навіть у умовах невизначеності.

    Сьогодні, 22 липня, офіційний курс долара до гривні становить 41,49 гривень за долар, що є новим історичним максимумом. Водночас, гривня зміцнюється по відношенню до євро.

    Економіст Юрій Гайдай відзначає, що НБУ застосовує режим керованої гнучкості валютного курсу. Це означає, що курс гривні в значній мірі визначається політикою Національного банку. Гайдай також вказує на значний торговий дефіцит, що впливає на знецінення гривні.

    Таким чином, до кінця року гривня може продовжити коливатися, проте НБУ зберігає контроль над ситуацією, що дозволяє уникати критичних падінь валюти.

  • Без зміни лімітів на перекази валюти, компанії будуть змушені оголошувати дефолти

    Без зміни лімітів на перекази валюти, компанії будуть змушені оголошувати дефолти

    За останнім повідомленням Європейського парламенту, українські великі компанії стоять перед серйозною загрозою хвилі дефолтів через відсутність необхідних валютних пом’якшень від Національного банку України. Ця ситуація може суттєво підірвати фінансову стійкість корпоративного сектора і негативно вплинути на економічну стабільність країни в цілому.

    Незважаючи на часткове послаблення валютних обмежень, великі українські компанії досі не мають можливості розраховуватися з іноземними кредиторами. Це може призвести до хвилі дефолтів у корпоративному секторі, а потім – до подорожчання позик для держави.

    Нині, за словами керівника офісу генерального директора Групи Метінвест Олександра Водовіза, кредитний портфель компанії становить близько 2 млрд дол, і 95% запозичень зроблено на Заході. Така сама ситуація – у Ferrexpo, АрселорМіттал Кривий Ріг, “Інтерпайп” і “Кернел”.

    Тим часом НБУ ввів ліміти на перекази в розмірі лише кількох мільйонів доларів на рік. Для компаній, які мають виплатити кредиторам 200-300 млн – це крапля в морі. Це змусить компанії оголошувати дефолти, через що вартість іноземних запозичень для держави Україна значно зросте.

  • НБУ зменшив обсяг продажу доларів для підтримки гривні за останній місяць

    НБУ зменшив обсяг продажу доларів для підтримки гривні за останній місяць

    У червні 2024 року Національний банк України продав на міжбанківському валютному ринку валюти на суму 2,986 мільярда доларів, що на 2,9% менше, ніж у травні (3,072 мільярда доларів). За перше півріччя року сумарний обсяг валютних операцій склав 14,170 мільярда доларів.НБУ за останній місяць скоротив продаж доларів із резервів для підтримки гривні

    НБУ за останній місяць скоротив продаж доларів із резервів для підтримки гривні

    У червні Україна отримала 1,9 мільярда євро (приблизно 2,03 мільярда доларів) міжнародної допомоги в рамках Ukraine Facility програми Єврокомісії. З початку року загальний обсяг допомоги досяг 13,85 мільярда доларів.

    Неповні витрати Нацбанку на підтримку гривні перевищили допомогу, однак очікуються транші від МВФ на 2,2 мільярда доларів, що мають компенсувати втрати.

    У червні міжнародні резерви України знову скоротилися. Курс долара на ринку безготівкових операцій коливався, встановлюючи нові рекорди і падаючи до кінця місяця. Офіційний курс Нацбанку становив 40,53 гривні за долар, а готівковий курс знизився до 40,80 гривні за долар.

  • Різке зростання зарплат внаслідок дефіциту кадрів та конкуренції за працівників

    Різке зростання зарплат внаслідок дефіциту кадрів та конкуренції за працівників

    Україна стикається з різким зростанням заробітних плат, спричиненим дефіцитом кадрів, що змушує роботодавців значно підвищувати зарплати. Деякі галузі зазнали втрат до 20% персоналу.

    Згідно з звітом Національного банку України, середня зарплата в першому кварталі 2024 року зросла на 22,5% порівняно з попереднім роком, що відображає зростаючу конкуренцію за робочу силу.

    Понад половина роботодавців, опитаних Мінекономіки та Міжнародною організацією праці, вказують на брак кваліфікованих працівників як головні труднощі діяльності. Наприклад, з початку 2022 року платоспроможні банки втратили майже п’ятнадцять відсотків свого персоналу, проте середня заробітна плата в цьому секторі значно зросла.

    Це підвищення зарплат стимулює споживчі настрої і сприяє збільшенню кредитного попиту. Інфляція залишається на низькому рівні, що дозволяє подальшому зниженню процентних ставок. Значне підвищення мінімальної зарплати на початку року і індексація пенсій сприяли загальному зростанню доходів населення.

    Також відзначається збільшення виплат у бюджетних установах та грошового забезпечення військовослужбовців, що сприяє подальшому підвищенню доходів населення.

  • В Україні значно збільшилося шахрайств з платіжними картками

    В Україні значно збільшилося шахрайств з платіжними картками

    В Україні спостерігається надзвичайно швидкий ріст кількості шахрайських операцій, пов’язаних з вкраденням грошей з платіжних карток громадян. За останні два роки збитки від цих злочинів значно зросли: у 2022 році обсяг шахрайств становив 481 млн грн, що на 46% більше, ніж у попередньому році. Однак у 2023 році ця цифра майже подвоїлася і склала вже 833 млн грн.

    Про це Національний банк повідомив у внутрішньому листі №57-0008/47938 до фінустанов та операторів поштового зв’язку, “Укрпошта”, “НоваПей”.

    У ньому НБУ повідомив, що 80% випадків карткового шахрайства становлять випадки соціальної інженерії, коли у людей обманом виманюють реквізити карток, і тільки 20% – всі інші – зломи/підробка сайтів, крадіжки/підробки карток тощо.

    “Зокрема, шахраї виманюють дані у клієнтів з метою отримання можливості входу до платіжного додатку/інтернет-банкінгу постачальника платіжних послуг, токенізації картки клієнта в електронних гаманцях Google/Apple Pay на власному пристрої, виготовлення дублікату SIM-картки у вигляді еSIM фінансового номера телефону клієнта та надалі проведення операцій”, – ідеться в листі Нацбанку.

    Як повідомили банкіри, наразі шахраї найчастіше застосовують дві схеми для виманювання в українців даних їхніх карток і крадіжки коштів із рахунків.

    Перша схема – людині повідомляють, що вона виграла приз/розіграш, і їй хочуть перерахувати виграш на картку, для чого потрібні її реквізити.

    Друга схема умовно називається “загублена посилка”: шахраї масово розсилають смс-повідомлення про поштове відправлення, в якому йдеться про те, що одержувачу не вдається переслати посилку через некоректну адресу, і просять її уточнити – вказати правильне місце розташування на їхньому сайті. Сайт підроблений, але зовні мало відрізняється від справжнього, проте збирає дані для шахраїв. Там просять заповнити поля з адресою і заплатити невелику суму за пересилання, зазвичай 15-20 грн. На символічний платіж люди часто погоджуються, і вірять, що отримають посилку, тому вбивають реквізити картки та CVV-код. Цих даних достатньо, щоб згодом розграбувати рахунок жертви.

    Про ключові схеми відомо і НБУ, проте з вищезгаданим листом №57-0008/47938, він розіслав спеціальний опитувальник для банків, щоб зрозуміти, як вони розслідують випадки карткового шахрайства і взагалі, як борються з ним. Регулятор зажадав надати всі відповіді до 27 липня 2024 року. Після їх вивчення НБУ пообіцяв видати нові рекомендації щодо боротьби з картковим злодійством.

  • Інтерес українців до валютних вкладів у банках знижується

    Інтерес українців до валютних вкладів у банках знижується

    У червневому звіті про макроекономічну стабільність Національного банку України вказано, що після послаблення обмежень на обмін валюти і подальше розміщення на депозити, попит на послугу обміну гривні на іноземну валюту значно зменшився.

    На фоні цього спостерігається зменшення обсягів строкових депозитів населення в іноземній валюті, що підтверджується даними НБУ.

    За період з початку поточного року частка валютних коштів у клієнтських вкладах становить приблизно 32%, що є низьким історичним показником. Банки продовжують утримуватися від активного залучення валютних вкладів через обмежені можливості їхнього ефективного інвестування.

    У зв’язку з високими ставками за активами в іноземній валюті, банки забезпечують додатковий дохід, розміщуючи кошти в низькоризикових інструментах, таких як депозити в іноземних банках та облігаціях інвестиційного класу. Однак прогнозується, що очікуване зниження ключових ставок у розвинених країнах знизить ці можливості в майбутньому.

    Тому, за даними Національного банку України, банки і надалі не матимуть стимулів активно пропагувати здійснення валютних вкладень серед клієнтів.Українці втрачають інтерес до банківських вкладів у валюті — НБУ

  • Гривня на межі гіперінфляції, що прогнозують експерти

    Гривня на межі гіперінфляції, що прогнозують експерти

    Пішли плітки, що друкарський верстат з випуску національної валюти в Україні продовжує масово друкувати гривню. Усі експерти прогнозують до кінця цього року і початку наступного – гіперінфляцію. Будьте до цього готові. Гривня в один момент може низько впасти.

    З економічного погляду 2024 рік відрізнятиметься від попереднього. Ще на початку минулого року прогнозувалося зростання економіки на рівні до 1%, але фактично було 5% зростання економіки.

    Наприкінці 2023 року Національний банк переглянув прогноз і говорив про зростання економіки на рівні близько 3%. Також варто взяти до уваги удари ворога по енергетичній та портовій інфраструктурі. Це одразу свідчить про мінус 0,6% зростання економіки.

    Нацбанк оновлюватиме макропрогноз. Ми побачимо оновлені показники щодо інфляції. Наприклад, завдяки різним успішним діям Національного банку та уряду нам вдалося зберегти макроекономічну ситуацію таку, як торік.

    Інфляція на кінець 2023 року була близько 5%. На кінець квітня 2023-го вона складала 3,2%, і за прогнозами Національному банку України інфляція збільшиться у другому півріччі 2024-го, а на кінець року складатиме близько 8%. Потім “розвернеться” та вже на кінець наступного року складатиме приблизно 5%,– підкреслив Василь Фурман.

    Щодо такого важливого показника, як золото-валютні резерви, тобто фінансової подушки української гривні, вони прогнозуються Національним банком на достатньо високому рівні. Якщо говоримо про 2024 рік, то це 42 мільярдів доларів, а на 2025 рік – 43 мільярди, тому ситуація непроста.

    Також на ринку праці у нас є дефіцит кадрів, що негативно впливає на економічне зростання.