Позначка: НАЗК

  • НАЗК викрило експодатківця із Сумщини на прихованих активах майже на 20 млн грн

    НАЗК викрило експодатківця із Сумщини на прихованих активах майже на 20 млн грн

    Національне агентство з питань запобігання корупції виявило суттєві порушення у декларації колишнього заступника начальника Головного управління ДПС у Сумській області Олексія Мазуренка. За результатами перевірки встановлено, що посадовець не задекларував співмешканку як члена сім’ї та приховав майно і доходи на суму близько 19,9 млн гривень.

    У декларації Мазуренко зазначив, що не має членів сім’ї. При цьому він не вказав дані про Еллу Середу з Києва. Сам декларант пояснив, що не перебував із нею у шлюбі, не проживав спільно та не мав сімейних прав і обов’язків, окрім оренди житла.

    Однак у НАЗК такі пояснення не прийняли. За матеріалами територіального управління ДБР у Полтаві, у межах кримінального провадження, відкритого 18 лютого 2025 року, встановлено, що Мазуренко та Середа фактично проживали разом у 2023 році.

    Згідно із законодавством, членами сім’ї вважаються особи, які проживають разом із суб’єктом декларування на кінець звітного періоду або сумарно не менше ніж 183 дні протягом року. З урахуванням цих обставин НАЗК дійшло висновку, що Середа є членом сім’ї посадовця, а її майно мало бути відображене в декларації.

    Під час перевірки встановлено, що не було задекларовано п’ять квартир у Києві площею від 36,4 до 102,8 квадратного метра, придбаних у 2018–2022 роках. Загальна вартість цієї нерухомості на момент придбання становила приблизно 4,15 млн гривень. Найдорожча квартира коштувала понад 2,5 млн гривень.

    Також у декларації не зазначено нежитлову будівлю площею 478,5 квадратного метра у Сумській області, яка перебуває у власності з 2013 року, а також кілька земельних ділянок у Сумській області та Києві.

    Крім того, перевірка виявила, що було приховано житловий будинок садибного типу у Києві площею 275,5 квадратного метра. Будинок офіційно зареєстрували у липні 2024 року, однак на кінець 2023 року він перебував у стані незавершеного будівництва. За даними перевірки, у жовтні–грудні 2023 року там проживали Мазуренко та Середа.

    Серед незадекларованого майна також автомобіль Mercedes-Benz GLC 300 2021 року випуску, зареєстрований на Середу у лютому 2022 року. Його вартість становить близько 2,4 млн гривень.

    Крім цього, у декларації не були відображені доходи співмешканки у розмірі близько 1,8 млн гривень.

    У підсумку НАЗК встановило, що посадовець вніс недостовірні відомості на суму майже 20 млн гривень. Матеріали перевірки передано до правоохоронних органів для визначення наявності ознак адміністративного або кримінального правопорушення за статтею 366-2 Кримінального кодексу України або статтею 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

    Наразі Олексій Мазуренко вже понад пів року не працює у податковій службі. При цьому більшість активів, які не були відображені у декларації, оформлені на його співмешканку.

  • Поліцейський із Дніпра отримав 2,3 млн соцвиплат і купив квартиру біля моря

    Поліцейський із Дніпра отримав 2,3 млн соцвиплат і купив квартиру біля моря

    Заступник начальника поліції Дніпропетровської області Юрій Слухаєнко отримав понад 2,3 млн грн соціальних виплат від Дніпровської міської ради, після чого його родина придбала квартиру в Одесі майже за таку саму суму. Відповідні дані випливають із декларацій посадовця та інформації про його майно.

    Юрій Слухаєнко обійняв посаду заступника начальника поліції Дніпропетровщини у 2024 році. До цього він тривалий час працював на аналогічній посаді в поліції Луганської області. Його дружина Тетяна Слухаєнко донедавна працювала в управлінні Державної казначейської служби у Луганську, однак наприкінці 2025 року звільнилася.

    У квітні 2025 року родина Слухаєнків придбала квартиру в Одесі площею 84,7 квадратного метра. Власниками нерухомості на правах спільної часткової власності стали сам Юрій Слухаєнко, його дружина та їхня донька Анастасія.

    Примітно, що вартість цієї квартири становить 2 361 839 гривень — фактично таку саму суму соціальних виплат, які посадовець отримав від Департаменту соціальної політики Дніпровської міської ради у 2024 році.

    Водночас родина не має власного житла в Дніпрі, де працює Слухаєнко. Із 2022 року подружжя орендує квартиру площею 50,2 квадратного метра, проте витрати на оренду у деклараціях правоохоронця не зазначені. Невідомо також, чому посадовець вирішив придбати нерухомість саме в Одесі, а не у місті, де він обіймає високу посаду.

    Згідно з декларацією, за 2024 рік Юрій Слухаєнко отримав 940 тисяч гривень заробітної плати, близько 70 тисяч гривень процентів від банківських рахунків, а також низку соціальних виплат, серед яких і 2,36 млн грн від міськради.

    Його дружина Тетяна Слухаєнко задекларувала 359 тисяч гривень заробітної плати за 2024 рік. Станом на кінець року подружжя мало майже 7 млн грн заощаджень.

    Донька посадовця Анастасія Слухаєнко пішла стопами батька і працює у правоохоронних органах — у ГУНП Луганської області. За 2024 рік вона отримала 411 тисяч гривень зарплати, понад 41 тисячу гривень процентів від банківських рахунків та певні соціальні виплати. Загалом її заощадження становили понад 735 тисяч гривень.

    Водночас Анастасія Слухаєнко досі не подала декларацію про суттєві зміни в майновому стані, хоча у квітні 2025 року стала співвласницею квартири в Одесі.

  • САП вимагає конфіскувати торговий центр, який належить родині посадовця ДМС на Хмельниччині

    САП вимагає конфіскувати торговий центр, який належить родині посадовця ДМС на Хмельниччині

    Спеціалізована антикорупційна прокуратура подала позов до суду про конфіскацію активів начальника Хмельницького відділу Державної міграційної служби №1 Вадима Сідлецького та його дружини Вікторії. Йдеться про майно, законність походження якого викликала сумніви під час перевірки.

    Підставою для звернення до суду стали результати моніторингу способу життя, проведеного Національним агентством з питань запобігання корупції. За даними НАЗК, у посадовця та його дружини виявили активи на суму 7,35 млн грн, які вони не могли придбати за рахунок офіційних доходів.

    У межах перевірки встановлено, що протягом 2021–2023 років дружина посадовця Вікторія Сідлецька придбала торговельний центр у селищі Чорний Острів на Хмельниччині. Йдеться про комплекс нерухомості, до якого входять магазини змішаної торгівлі, кафе, офісні приміщення та житлова квартира.

    Згідно з даними декларації Вадима Сідлецького за 2023 рік, його дружина є власницею об’єкта нерухомості загальною площею 933 квадратні метри у смт Чорний Острів. Саме цей об’єкт, імовірно, став предметом позову антикорупційних органів.

    17 жовтня 2023 року Вікторія Сідлецька оформила у власність завершений будівництвом комплекс нерухомості — магазин змішаної торгівлі, кафе, офісні приміщення та житлову квартиру загальною площею 913,8 квадратного метра, з яких житлова площа становить 52,7 квадратного метра.

    За документами, кошторисна вартість об’єкта на момент введення в експлуатацію 15 вересня 2023 року становила 13,7 млн грн. З цієї суми 12,2 млн грн припадали на будівельні роботи, ще 1,5 млн грн — на обладнання. У 2024 році також було проведено реконструкцію об’єкта на суму близько 200 тисяч гривень.

    Разом з тим аналіз доходів родини показав значну невідповідність між офіційними заробітками та вартістю придбаного майна. За підрахунками НАЗК, сукупні законні доходи сім’ї за відповідний період становили близько 6,35 млн грн.

    Таким чином різниця між вартістю придбаного об’єкта та задекларованими доходами склала 7,35 млн грн. Ця сума перевищує 750 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що є підставою для цивільної конфіскації необґрунтованих активів.

    При цьому, хоча об’єкт нерухомості і був відображений у деклараціях посадовця за 2023–2024 роки, вартість майна на момент набуття дружиною зазначена не була.

    Наразі САП звернулася до суду з вимогою визнати ці активи необґрунтованими та конфіскувати їх у дохід держави.

  • Посадовиця Пенсійного фонду в Одесі придбала авто за понад 1 млн грн

    Посадовиця Пенсійного фонду в Одесі придбала авто за понад 1 млн грн

    Начальниця управління контрольно-перевірочної роботи управління Пенсійного фонду в Одеській області Ольга Ліщук під час воєнного стану придбала новий автомобіль вартістю 1,04 млн грн. Йдеться про Suzuki Vitara 2025 року випуску, який вона набула у власність 26 лютого у ДП «Автотрейдінг – Одеса».

    Згідно з декларацією, оплата за авто здійснювалася двома платежами по 522,5 тис. грн кожен. Таким чином, загальна сума покупки склала 1 045 000 грн.

    У розділі доходів посадовиця задекларувала заробітну плату від Пенсійного фонду — 661 тис. грн, пенсію — 77,2 тис. грн, зарплату від приватного закладу освіти «Тіква – Ор Самеах» — 14,6 тис. грн, виплати від профспілки — 4 тис. грн, а також дохід від оренди майна фермерському господарству «Церера» — 18 тис. грн.

    Серед задекларованих активів зазначено готівкові кошти в розмірі 1,45 млн грн. Також вказані рахунки у ПриватБанку та Банку «Восток», однак залишки на цих рахунках не розкриті.

    Щодо нерухомості, Ліщук задекларувала дві земельні ділянки площею по 20 000 м² у селі Іванівка Подільського району Одеської області. Одна ділянка перебуває у власності з 2011 року, друга — у спільній частковій власності (50%) з 2013 року. Вартість на дату набуття становила 38 тис. грн.

    Також у декларації вказано квартиру площею 55,2 м² у Крижанівці, придбану у 2021 році за 1 млн грн, комору площею 1,9 м² (28 тис. грн) та нежитлове приміщення 2,1 м² (48 тис. грн). Окремо зазначено фактичне проживання в іншій квартирі в Крижанівці.

    У декларації не зазначено членів сім’ї.

    Поява дорогого автомобіля на тлі задекларованих доходів і значних готівкових заощаджень може викликати додаткову увагу до джерел фінансування покупки та повноти декларування активів.

  • НАЗК виявило понад 4,5 млн грн недостовірних даних у декларації посадовця Міноборони

    НАЗК виявило понад 4,5 млн грн недостовірних даних у декларації посадовця Міноборони

    Національне агентство з питань запобігання корупції завершило повну перевірку декларації першого заступника директора державного підприємства Міністерства оборони України «Львівський завод збірних конструкцій» Ігоря Цейтліна та виявило недостовірні відомості на понад 4,54 млн грн.

    За результатами перевірки встановлено, що в декларації за 2024 рік не зазначено низку обов’язкових даних. Зокрема, не вказано паспорт для виїзду за кордон, виданий у 2019 році, унікальний номер запису в Єдиному державному реєстрі, а також двох неповнолітніх дітей. Крім того, відсутні дані про паспорти для виїзду за кордон дружини та доньки.

    Виявлено неточності щодо об’єктів нерухомості у Львові: не зазначено реєстраційні номери кількох об’єктів, а також допущено помилки у визначенні власників — частина майна належить членам родини. Перевірка також зафіксувала некоректні відомості про транспортні засоби, зокрема неправильний рік випуску автомобіля та незазначення власника одного з авто.

    Окремо встановлено, що декларант не вніс інформацію про банківські рахунки в низці фінансових установ як щодо себе, так і щодо членів сім’ї. Крім того, не задекларовано фінансові зобов’язання: позику в розмірі 95 тис. доларів та борг за розпискою. Наявність цих зобов’язань підтверджена судовими рішеннями.

    НАЗК дійшло висновку, що виявлені недостовірні відомості на суму понад 4,54 млн грн містять ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366-2 КК України. При цьому конфлікту інтересів, незаконного збагачення чи необґрунтованості активів не встановлено.

    Агентство зобов’язало посадовця подати виправлену декларацію та поінформувало про результати перевірки. Матеріали можуть бути передані до правоохоронних органів для подальшого розгляду.

  • Антикорупційні органи перевіряють фінанси адміністратора сервісного центру МВС Дениса Шимона

    Антикорупційні органи перевіряють фінанси адміністратора сервісного центру МВС Дениса Шимона

    Антикорупційні органи ініціювали процедуру розкриття банківської таємниці щодо адміністратора територіального сервісного центру МВС у Закарпатській області Дениса Шимона. У межах повної перевірки його декларації за 2024 рік детективи звернулися до банківських установ із вимогою надати детальні дані про фінансові операції самого посадовця, його дружини та близьких родичів.

    Про це повідомляє видання UA.NEWS.

    За наявною інформацією, запит охоплює період із 1 січня 2022 року до 31 грудня 2024 року. Йдеться про повний аналіз фінансової активності Дениса Шимона, його дружини Анни, а також імовірних родичів — Івана та Ганни Лойків.

    Детективи вимагають від банків надати вичерпну інформацію про наявні рахунки, рух коштів, залишки на рахунках, фінансові операції та контрагентів. Також у запиті містяться вимоги щодо інформації про використання банківських сейфів і транзакції, проведені без відкриття рахунків.

    Фактично йдеться про повний фінансовий аудит діяльності посадовця та його оточення за останні три роки.

    Згідно з декларацією за 2023 рік, сам Денис Шимон не володів житловою нерухомістю. Єдиним об’єктом, який фігурує у документі, є житловий будинок площею 296,4 квадратного метра, однак право на нього зазначено як право користування. Власницею будинку вказана Шимон Оксана Василівна, імовірно родичка посадовця.

    Водночас родина володіє п’ятьма земельними ділянками загальною площею понад 9 тисяч квадратних метрів. Частина з них записана безпосередньо на Дениса Шимона, інші — на його дружину.

    У декларації за 2023 рік також з’явився об’єкт незавершеного будівництва — готельно-ресторанний комплекс, зареєстрований на дружину посадовця Анну Шимон. При цьому площу об’єкта у декларації не зазначено.

    Офіційні доходи Дениса Шимона у 2023 році виглядали досить скромно. Його заробітна плата у сервісному центрі МВС становила близько 291 тисячі гривень на рік, тобто приблизно 24 тисячі гривень на місяць. Крім того, родина задекларувала близько 155 тисяч гривень готівкових коштів.

    У декларації за 2024 рік кількість активів родини зросла. Зокрема, дружина посадовця стала власницею кількох об’єктів нерухомості, серед яких СПА-готель площею понад 600 квадратних метрів, лазня та житловий будинок, право власності на який оформлено також на її батьків.

    Вартість СПА-готелю у декларації вказана на рівні приблизно 6,7 мільйона гривень. Водночас реконструкція та облаштування подібного комплексу, за оцінками ринку, може потребувати значно більших інвестицій.

    Окрему увагу привертає транспортний розділ декларації. Сам посадовець користується службовим автомобілем ВАЗ 21093 2002 року випуску, який належить Головному сервісному центру МВС. Його дружина володіє автомобілем Fiat Doblo 2012 року.

    При цьому у декларації зазначено, що Денис Шимон має рахунки одразу у 18 банківських установах.

    Бізнес дружини посадовця також викликає інтерес. Анна Шимон зареєстрована як фізична особа-підприємець. Основним видом діяльності є виробництво тортів та тістечок, однак вона має ще понад десяток додаткових напрямків діяльності, зокрема виробництво меблів та будівельні роботи.

    Саме завдяки цим видам діяльності підприємиця отримувала замовлення від державних установ Хустського району. Зокрема, у 2023 році вона постачала меблі для лікувально-діагностичного центру Хустської міської ради, а у 2024 році виконувала замовлення для підрозділів ДСНС.

    У 2025 році контракти з нею укладали також управління культури Хустської міської ради та рятувальні підрозділи.

    Ймовірною причиною інтересу антикорупційних органів став контраст між офіційними доходами посадовця та масштабами активів і бізнес-проєктів родини. Детективів могло зацікавити походження коштів, які використовувалися для будівництва та розвитку комерційної нерухомості.

    Наразі перевірка декларації триває, а банки мають надати детальну інформацію про фінансові операції фігурантів за останні три роки.

  • Реклама, політика і декларації: хто такий Андрій Баско, заступник голови Дніпропетровської ОДА

    Реклама, політика і декларації: хто такий Андрій Баско, заступник голови Дніпропетровської ОДА

    Андрія Валентиновича Баска призначено заступником голови Дніпропетровська обласна державна адміністрація. Його призначення викликало суспільний резонанс через тривалу присутність у ринку зовнішньої реклами Дніпра та партнерські зв’язки в бізнесі.

    За даними публічних матеріалів, Баско пов’язують із низкою компаній у сфері зовнішньої реклами, зокрема «Алесан», «Сілл», «Тетраграммотон 7», «Сілл РТ» та «Голос Дніпра». У різні роки ці структури фігурували як учасники рекламного ринку міста.

    Співзасновником зазначених компаній називають Олексія Адольфовича Кірющенка — громадянина РФ та режисера телепроєктів Слуга народу і Свати. Окремі пов’язані з ним компанії брали участь у державних тендерах.

    У бізнес-колах Дніпра також згадується партнерство з Загідом Красновим. За інформацією з відкритих джерел, у 2014–2016 роках відбувалося переформатування часток у рекламному бізнесі міста, що стало предметом журналістських публікацій і запитань щодо структури власності.

    Політична активність Баска в регіоні триває з початку 2000-х років. Згодом він працював у виборчих комісіях під час місцевих виборів 2020 року. Тоді в медіа повідомляли про конфліктні ситуації навколо роботи окружних комісій.

    Після цього він обіймав посади у системі податкових органів, зокрема в структурі Державна фіскальна служба України, однак не пройшов спеціальну перевірку та залишив посаду.

    У 2025 році в інформаційному просторі з’явилися повідомлення про судовий спір за участі пов’язаної з ним компанії щодо вимог до громади Дніпра. За даними публікацій, процес супроводжувався процедурними рішеннями, які викликали дискусії в юридичному середовищі.

    Окрему увагу привернула декларація, подана до Національне агентство з питань запобігання корупції. У ній зазначено нерухомість, включно з квартирами, житловим будинком, земельними ділянками та паркомісцями. Частина об’єктів, за твердженнями журналістів, раніше не декларувалася.

    Призначення Баска до обласної адміністрації відбулося на тлі публічної уваги до питань прозорості майна, структури бізнесу та можливих конфліктів інтересів. Офіційні коментарі щодо цих аспектів наразі потребують додаткового роз’яснення з боку відповідних органів.

  • Прокурор Офісу генпрокурора задекларував понад 5 млн грн готівки

    Прокурор Офісу генпрокурора задекларував понад 5 млн грн готівки

    Прокурор Альберт Шаповалов у щорічній декларації за 2024 рік задекларував 5,3 млн гривень готівкових заощаджень. Сума привернула увагу з огляду на офіційні доходи посадовця: його річна заробітна плата становила близько 1,3 млн гривень.

    У документі Шаповалов вказаний як прокурор одного з відділів Офісу генерального прокурора. Водночас уже у вересні 2025 року він отримав підвищення та обійняв посаду першого заступника прокурора Волинської області.

    Згідно з декларацією, родина прокурора користується квартирою у Донецьку, а також орендує житло в Києві. У власності сім’ї перебувають автомобілі Toyota Avalon 2015 року випуску, Mazda CX-5 2012 року, а дружина посадовця володіє Toyota Camry 2005 року. Окрім цього, задекларовано понад 136 тисяч гривень активів у криптовалюті.

    Водночас найбільше запитань викликає саме обсяг готівкових заощаджень. Мільйонні суми готівки Альберт Шаповалов декларує не вперше — подібні показники фіксуються щонайменше з 2018 року і залишаються стабільно високими протягом наступних років.

    Формально всі активи внесені до декларації відповідно до вимог законодавства. Однак співвідношення офіційних доходів і накопичених готівкових коштів традиційно стає предметом суспільної уваги та викликає питання щодо джерел формування таких заощаджень.

  • НАЗК допустило помилки: суд не зміг розглянути справу по суті

    НАЗК допустило помилки: суд не зміг розглянути справу по суті

    Деснянський районний суд міста Києва у справі № 754/27/26 повернув до доопрацювання адміністративний протокол, складений Національним агентством з питань запобігання корупції щодо керівника політичної партії. Відповідне рішення ухвалив Деснянський районний суд міста Києва після виявлення істотних процесуальних порушень у матеріалах справи.

    Йдеться про провадження стосовно Григорія Кузьмича — очільника політичної партії Національне демократичне об’єднання “Україна”. За даними Національне агентство з питань запобігання корупції, у листопаді 2025 року політик нібито порушив вимоги антикорупційного законодавства, не надавши запитувані документи та інформацію, що кваліфікується за ч. 1 ст. 188-46 КУпАП.

    Під час перевірки матеріалів справи суд встановив, що протокол був складений із порушенням вимог статті 256 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Зокрема, у документі не було зазначено адресу місця проживання особи, що унеможливлює її належне повідомлення про судове засідання.

    Крім того, у протоколі відсутній підпис правопорушника або акт про його відмову від підпису. Також не було підтвердження, що особі роз’яснено її права та обов’язки відповідно до вимог закону.

    Суддя Олена Броновицька у постанові наголосила, що відсутність особистої явки для підписання документа не може автоматично вважатися відмовою від підпису. Закон не допускає розширеного тлумачення процесуальних норм, а їх дотримання є обов’язковим для всіх сторін провадження.

    У зв’язку з виявленими недоліками суд повернув матеріали до НАЗК для усунення порушень. Тепер агентству необхідно належним чином оформити протокол, встановити адресу особи, забезпечити її ознайомлення з матеріалами справи та дотриматися всіх процесуальних вимог.

    Рішення суду не є виправданням по суті справи, однак фактично зупиняє розгляд до моменту належного оформлення документів.

  • 146 тисяч із казино: що показав у декларації працівник держоргану

    146 тисяч із казино: що показав у декларації працівник держоргану

    Порожня декларація та 146 635 гривень із онлайн-казино привернули увагу до майнового стану головного спеціаліста Головного управління Держпродспоживслужби в Івано-Франківській області Головне управління Держпродспоживслужби в Івано-Франківській області Миколи Гундяка.

    У декларації за 2024 рік посадовець заповнив лише розділ про доходи. Усі інші блоки — щодо членів сім’ї, нерухомості, транспортних засобів, грошових активів, цінних паперів та корпоративних прав — позначені як відсутні. Даних про будь-яке майно, зобов’язання чи активи не зазначено.

    Згідно з поданою інформацією, за рік Микола Гундяк отримав 227 040 гривень заробітної плати та 1 000 гривень матеріальної допомоги від свого ж управління. Окремо він задекларував виграш у розмірі 146 635 гривень від ТОВ «ГЕЙМДЕВ» — компанії, що пов’язана з онлайн-казино. Саме ця сума становить значну частину його річного доходу.

    У розділі «Грошові активи» зазначено відсутність коштів у декларанта та членів сім’ї. Водночас інформація про самих членів сім’ї також не подана. Місцем реєстрації та фактичного проживання вказано місто Яремче, однак жодного об’єкта нерухомості там не задекларовано — ні у власності, ні в користуванні.

    Попередні декларації посадовця мають аналогічну структуру: у них відображені лише доходи, тоді як розділи про майно та активи залишаються порожніми. Це формує послідовну картину відсутності задекларованого майна протягом тривалого часу.

    Особливу увагу привертає співвідношення доходів: понад половина річного фінансового надходження припадає на виграш у сфері грального бізнесу. Для державного службовця контролюючого органу такі обставини можуть створювати репутаційні та потенційні антикорупційні ризики, адже прозорість походження коштів є ключовою вимогою декларування.

    Ситуація наразі оцінюється виключно на основі поданих декларацій. Питання повноти та достовірності інформації може стати предметом додаткової перевірки у разі відповідних процедур контролю.