Govoritinfo.com

Позначка: НАТО

  • НАТО не досягло згоди щодо військової допомоги Україні

    НАТО не досягло згоди щодо військової допомоги Україні

    Міністри оборони країн НАТО не досягли згоди щодо виділення щорічно 40 мільярдів доларів на військову допомогу Україні, повідомив генеральний секретар Єнс Столтенберг після засідання у Брюсселі. Він зазначив, що поки що немає консенсусу серед членів НАТО з цього питання, але багато країн виразили підтримку цій ініціативі.

    Столтенберг додав, що союзники НАТО планують повернутися до обговорення цього питання найближчим часом. Він також підкреслив важливість узгодження позицій щодо обсягу довгострокової фінансової допомоги та питання членства України до саміту у Вашингтоні.

    Раніше Столтенберг заявив, що НАТО готове продовжувати мільярдну військову підтримку Україні, яка була надана з моменту початку російського вторгнення.

  • НАТО посилює логістику через Молдову, для швидкого реагування разі атаки РФ в районі Одеси

    НАТО посилює логістику через Молдову, для швидкого реагування разі атаки РФ в районі Одеси

    НАТО розробляє численні “сухопутні коридори”, щоб спрямувати американські війська та озброєння до лінії фронту в разі великої наземної війни з Росією. Зокрема нові логістичні маршрути можуть допомогти відбити потенційну атаку армії РФ у разі наступу на Одесу.

    Як повідомляє The Telegraph, існуючі плани НАТО передбачають, що американські війська висаджуються в голландських портах перед посадкою на поїзди, які перевозять їх через Німеччину і далі до Польщі. Подібні плани існують для транспортування сил з турецьких та грецьких портів через Болгарію та Румунію, щоб досягти східного флангу альянсу.

    За повідомленням наших джерел, у НАТО також є план швидкого реагування, у разі спроби наступу армії РФ на Одесу, яка має важливе стратегічне значення. У цьому випадку, альянс не залишить Україну, а скористається трасою Леова-Бумбета через територію Молдови, для оперативного втручання.

    Нагадаємо, будівництво дороги Леова-Бумбета розпочалося восени 2022 року, після початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну. Трасса Леова-Бумбета є підїздною до КПП на кордоні з Румунією, яка є країною-членом НАТО

  • Прохання до Зеленського утриматися від нереалістичних вимог до НАТО

    Прохання до Зеленського утриматися від нереалістичних вимог до НАТО

    Цьогоріч Україна відмовляється від намірів прискореного приєднання до НАТО через серйозні обгрунтовані страхи щодо можливої втягнутості альянсу у конфлікт з Росією.

    Партнери України застерігли президента Володимира Зеленського від тиску на НАТО щодо швидкого наближення до членства, характеризуючи це як нереалістичну вимогу.

    Зустріч Північноатлантичного альянсу цьогоріч відбудеться у Вашингтоні з 9 по 11 липня й буде присвячена 75-річчю організації.

    США та Німеччина, підготовляючись до саміту, виступили проти конкретних зобов’язань стосовно часових рамок можливого вступу України до НАТО.

    “Вони відносяться дуже обережно до подальшого руху України в напрямку повноправного членства в НАТО цього року”, – заявило джерело, ознайомлене з поглядами адміністрації Байдена.

    “США, можливо, менше занепокоєні, ніж Німеччина, але є певні страхи щодо загрози, яку Росія може становити для інших членів альянсу”, – додали співрозмовники видання.

    У минулому році Володимир Зеленський висловив обурення “безпрецедентною й абсурдною” ситуацією, коли керівництво НАТО відмовилося надати Україні запрошення на повноправне членство під час саміту у Вільнюсі. Цього року його закликали утриматися від тиску на окремих членів альянсу, щоб вони не підтримували чітку дату приєднання України до блоку.

    На тлі цьогорічного саміту деякі країни альянсу, зокрема Велика Британія, намагалися вплинути на це рішення, що призвело до розколу в блоці, за словами джерел.

    Це, за їхніми словами, може відіграти свою роль у питанні актуальності альянсу перед президентськими виборами у США та можливою перемогою Дональда Трампа.

    Водночас, на липневому саміті НАТО у Вашингтоні Україні буде запропоновано те, що називатимуть “мостом” чи “шляхом” до вступу на знак підтримки процесу. Однак називати чітких термінів приєднання до альянсу не мають наміру. Пакет підтримки, який зараз обговорюється, підкреслить “здатність України обирати власне майбутнє” і демонструватиме, що “шлях до членства стає коротшим”, заявили два дипломати.

    Пакет буде зосереджений на зміцненні збройних сил України, щоб гарантувати її готовність негайно приєднатися до НАТО, коли лідери альянсу приймуть таке рішення.

    Для цього НАТО візьме на себе керівну роль у Рамштайні – місці збору понад 50 союзників, які координують воєнну допомогу Україні.

    Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг також намагався підштовхнути 32 члени альянсу створити фонд у 100 мільярдів доларів, щоб привести українську армію до “стандартів НАТО” через постачання зброї та навчання.

    Проте деякі країни-члени висловлюють скептицизм щодо загальної суми, тому зараз розглядають заміну фонду обіцянкою кожного союзника виділяти Києву відсоток видатків на оборону.

    НАТО вперше заявило, що Україна може стати його членом у 2008 році, але так і не визначило термін чи процес приєднання.

  • Міністерство оборони: 322 стандарти НАТО успішно впроваджено, ще 50 – у процесі

    Міністерство оборони: 322 стандарти НАТО успішно впроваджено, ще 50 – у процесі

    На офіційному веб-сайті Міністерства оборони з’явилася інформація про прогрес у співпраці України з НАТО. Заступник міністра оборони, Станіслав Гайдер, у своєму інтерв’ю для Kyiv Post, поділився деталями щодо досягнень у цьому напрямку.

    Гайдер зазначив, що він активно працює над реалізацією концепції Дорожньої карти взаємосумісності з НАТО та адаптованої Річної національної програми Україна-НАТО. Також він активно займається реалізацією спільних проєктів, спрямованих на виконання стандартів НАТО.

    За словами Гайдера, наразі вже успішно імплементовано 322 стандарти НАТО, і ще 50 перебувають на стадії впровадження. Він також зазначив про важливість запуску першої спільної з НАТО інституції – NATO-Ukraine Joint Analysis, Training and Education Centre (JATEC).

    Цитуючи заступника міністра оборони, відзначу, що Збройні сили мають відповідати усім критеріям НАТО, і для цього необхідно здійснювати зміни з метою досягнення взаємовідповідності.

    Згідно з його заявою, центр має сприяти спільному аналізу безпекових викликів і вдосконаленню системи підготовки та військової освіти. У рамках центру українські фахівці працюватимуть разом з колегами з країн-членів НАТО над спільним розвитком спроможностей.

    Гайдер також наголосив на тому, що Україна буде не лише отримувачем, але й постачальником цінного досвіду: «Наш внесок у діяльність центру заснований переважно на десятирічному досвіді російсько-української війни, інноваціях та практиках, які ми виробили під час повномасштабного вторгнення Росії. Цей досвід вже змінює стандарти НАТО та формує спроможність реагувати на виклики та загрози у сфері оборони».

  • Українські депутати в США вимагають запрошення в НАТО на найближчому саміті Альянсу

    Українські депутати в США вимагають запрошення в НАТО на найближчому саміті Альянсу

    Українська делегація депутатів, що перебуває у Сполучених Штатах, наполягає на тому, щоб Україна отримала запрошення на саміті НАТО, який відбудеться у липні. Про це повідомив народний депутат Єгор Чернєв від партії “Слуга народу” в інтерв’ю для ЗМІ.

    “Один із тих пунктів, які ми зараз просуваємо тут у Вашингтоні, щоб ми все-таки отримали чіткий сигнал щодо нашого членства в НАТО у Вашингтоні вже в липні цього року на саміті. Ми розуміємо, що після запрошення не буде наступного дня членства. Але ми можемо мати якісь конкретні чіткі рамки. Я думаю, що 2028 рік – це абсолютно реальні рамки”, – заявив Чернєв.

    Нагадаємо, що раніше заклик прийняти Україну в НАТО до 2028 року з’явився у звіті групи Єрмака-Расмуссена.

    При цьому генсек Столтенберг уже говорив, що запрошення Україна в липні на саміті НАТО не отримає.

  • “Німецький” варіант закінчення війни – зупинка боїв по лінії фронту, після чого – швидке прийняття України в НАТО

    “Німецький” варіант закінчення війни – зупинка боїв по лінії фронту, після чого – швидке прийняття України в НАТО

    Ще одне західне видання пише про “німецький” варіант закінчення війни – зупинка боїв по лінії фронту, після чого – швидке прийняття України в НАТО.

    Раніше про це написала італійська газета La Repubblica, а сьогодні – оглядач BILD Марк Олівер Рюле.

    Коментуючи статтю в італійській газеті, він нагадав слова генсека НАТО Єнса Столтенберга про те, що “єдиний шлях до справедливого і міцного миру в Україні – гарантувати військову міць ЗСУ, щоб переконати Путіна, що він не переможе на полі бою”.

    Як вважає Рюле, ці слова “не суперечать плану розділу і моментального членства в НАТО”.

    Оглядач BILD нагадує, що після Другої світової війни Німеччину було розділено схожим чином, коли західна Німеччина вступила до НАТО, а східна – до організації Варшавського договору. І таке становище зберігалося до 1990 року.

    Зазначимо, що подібний варіант “залишаємо захоплену частину України Росії, а частину, що залишилася, приймаємо до НАТО”, буде, по суті, означати “бойову нічию”, коли жодна зі сторін, що воюють, не домоглася основних заявлених цілей війни (вихід на кордони 1991 року для Києва і нейтральний статус України для Москви).

    Однак поки що ні Україна, ні Росія не підтверджували готовність погодитися на такі умови миру.

    Чи може позиція змінитися? Теоретично так.

    Якщо кожна зі сторін дійде висновку, що ситуація на фронті перебуває в глибокому глухому куті і НАТО безпосередньо у війну не втрутиться. А Росія плюс до того, прийде ще й до висновку, що час у протистоянні із Заходом працює на неї (а також на Китай), при тому, що продовження війни несе високі ризики. Тому є сенс із неї вийти на умовах збереження контролю над захопленими територіями, але без умови не вступу України в НАТО. І потім домагатися змін правил гри у світовій політиці невійськовими методами.

    Тим більш, що членство України в НАТО значною мірою запобігатиме відновленню війни – Росія навряд чи атакуватиме країну-члена Альянсу, а Україні навряд чи дадуть розпочати війну з РФ за звільнення територій союзники по НАТО через загрозу ядерного зіткнення.

    Але, повторимося, немає поки що жодних серйозних сигналів про готовність Києва, Москви і провідних країн Заходу на такий варіант закінчення війни.

  • Україна та можливість вступу в НАТО: політична торгівля чи реальність?

    Україна та можливість вступу в НАТО: політична торгівля чи реальність?

    Останні новини про обговорення можливості вступу України до НАТО в обмін на територіальні поступки Росії викликали значний резонанс як серед політичних аналітиків, так і серед громадськості. За даними ЗМІ, у Європі та Вашингтоні розглядається можливість прийняття такої угоди, особливо в контексті можливого повернення Дональда Трампа на посаду президента США, який в минулому висловлював готовність швидко завершити конфлікт між Україною та Росією.

    У НАТО розглядають сценарій, за якого Україна стає частиною альянсу, поступившись Російській Федерації окупованими територіями. Про це пише італійська газета La Repubblica.

    Повідомляють, що на останньому саміті НАТО в Брюсселі варіант приймання України в обмін на її територіальні поступки офіційно не обговорювали, однак, за даними видання, цю тему порушують “у всіх неформальних розмовах”.

    Журналісти пишуть, що подібний “обмін” розцінюється низкою експертів, як один із можливих варіантів припинення війни.

    Крім того, у виданні зазначають, що в ЄС і в Білому домі побоюються, що президентом США знову може стати Дональд Трамп, який неодноразово обіцяв у разі приходу до влади швидко завершити війну в Україні.

    “По суті, план полягає в тому, щоб залишити окуповані території Кремлю. Крим і ще чотири регіони, захоплені за останні два роки. А потім зміцнити кордони. Примусивши решту України вступити в НАТО”, — вважають журналісти.

    У статті також сказано, що генеральний секретар НАТО Єнс Столтенбернг заявив про необхідність зробити військову підтримку постійною, а не прив’язаною до мінливої політики, саме з урахуванням цього.

    За словами журналістів, це потрібно, зокрема для того, щоб у разі ралізації згаданого сценарію Україна зберегла якомога більшу частину своїх територій.

    Нагадаємо, 4 квітня Єнс Столтенберг заявив, що партнери по НАТО можуть забезпечити Україну більш суттєвою допомогою для звільнення захоплених територій. Він зазначив, що встановлення довгострокового миру в Україні передбачає забезпечення потужних збройних сил країни.

    Крім того, генсек НАТО сказав, що між запрошенням України до членства в ЄС і Північноатлантичному Альянсі є різниця, адже для вступу в оборонний союз потрібні гарантії того, що війна не почнеться знову.

  • Три питання до Америки. Експосли США дізналися, які претензії до їхньої країни має Україна

    Три питання до Америки. Експосли США дізналися, які претензії до їхньої країни має Україна

    Третій і п’ятий посли США в Україні — Стівен Пайфер і Джон Гербст — у колонці для The Hill розповідають про враження від нещодавніх відвідин Києва. Їх здивувала стійкість українців, але головне — вони дізналися про претензії до того, що робить їхня країна.

    Україна, сша
    Фото: Getty Images | Не все так гладко в нинішніх відносинах України та США

    Минулого тижня у нас була можливість відвідати Київ, і ми зустрілися з багатьма українцями як усередині уряду, так і за його межами. Ми виявили, що вони, зі зрозумілих причин, втомилися від війни, але сповнені рішучості продовжувати боротьбу, вважаючи, що зможуть перемогти і вигнати російських агресорів. Ми також чули щораз більше невдоволення їхнім найважливішим партнером — Сполученими Штатами.

    У лютому 2022 року Володимир Путін почав повномасштабне вторгнення в Україну, перетворивши російсько-українську війну на найбільшу і найкривавішу в Європі з часів Другої світової війни. Нікого не повинно дивувати, що українці втомилися відправляти своїх чоловіків, синів, дружин і дочок місяцями на передову.

    Тим часом російські ракетні атаки та атаки безпілотників переносять війну на цивільне населення в містах по всій країні. Нічна атака на Київ 20–21 березня стала найпотужнішою за останні кілька місяців. Більшу частину тієї ночі ми провели в бомбосховищі, відчуваючи досвід, який занадто звичний для мільйонів українців.

    Водночас ніщо з колишніх намірів не слабшає. Українці хочуть перемогти і вірять, що зможуть. Справді, вони не бачать альтернативи в боротьбі, яку вважають екзистенційною; якщо вони програють, України, якою вони її знали, не буде. Більшість із них хочуть повної перемоги, тобто повного відновлення своєї території до кордонів, узгоджених під час розпаду Радянського Союзу в 1991 році. Це включає в себе повернення Криму.

    Ми запитали про пропозиції, висунуті деякими на Заході — що Сполученим Штатам слід наполягати на переговорах, щоб “врятувати” Україну шляхом поступки частини країни Росії в обмін на мир. Мало хто з українців виявив інтерес до цього. Вони вказали на воєнні злочини, від яких постраждали українці під час російської окупації, і запитали, як вони могли кинути когось напризволяще. Більшість також вважала, що це призведе лише до короткого перепочинку, після якого модернізована російська армія відновить бойові дії.

    Українські військові розуміють, що 2024 рік буде важким. Вони говорили про російський тиск на більшій частині лінії фронту, особливо в Донецькій і Луганській областях. У вересні 2022 року Путін заявив, що анексує ці регіони, хоча російські військові не контролюють усю їхню територію.

    Уповільнення допомоги, особливо з боку США, завдало шкоди українським військовим операціям. Українські офіцери описали ситуації, в яких їхні підрозділи можуть випустити тільки один артилерійський снаряд на кожні десять пострілів росіян. У них немає засобів для захисту від руйнівних атак планувальних бомб, що завдаються російськими винищувачами, і вони занепокоєні тим, що тривалі атаки російських ракет і безпілотників вичерпають можливості протиповітряної оборони.

    Чиновники Міністерства оборони України відстежують плани Росії зі створення нових бойових формувань і ймовірну мобілізацію живої сили тепер, коли Путін домігся подальшого перебування при владі. Вони вважають, що Кремль зберігає ширші амбіції в Україні, включно із захопленням Харкова, Одеси та Києва.

    Незважаючи на це, українські чиновники не виявляють ознак відчаю. Вони зміцнюють свої оборонні позиції і поспішають застосовувати на місцях інноваційні технології, як-от передові дрони. Вони задаються питанням, чи є у росіян зараз можливість здійснити великий прорив на місцях. Багато українців, як і раніше, впевнені, що, маючи достатньо зброї та боєприпасів, зможуть повернути назад досягнення Росії за останні два роки.

    Висловлюючи подяку за допомогу США, українські офіційні особи та інші люди в Києві ясно висловили своє роздратування за трьома пунктами:

    По-перше, оскільки НАТО планує провести саміт у Вашингтоні в липні 2024 року, українці хочуть отримати чітке послання про їхнє прийняття до Альянсу, а в ідеалі — запрошення. Вони звертають особливу увагу на те, що Сполучені Штати мають найважливіший голос у НАТО. Звісно, українці борються за виживання своєї країни, але вони вбачають у цій боротьбі також захист НАТО і Європи від російської загрози, яка виходить за межі України.

    По-друге, нездатність Конгресу ухвалити законопроєкт про додаткову допомогу Україні спричинила розрив у потоці американської допомоги, що вплинуло на поле бою. Це відбивається, зокрема, на збільшенні втрат серед українців. Українці стали обізнані про те, як працює Палата представників, зокрема про роль спікера і петицій, але їхнє розчарування відчутне.

    По-третє, радник з національної безпеки США Джейк Салліван відвідав Київ минулого тижня і залишив українців явно незадоволеними його проханням припинити напади на нафтопереробні заводи у Росії. Українці з деяким роздратуванням приймають обмеження у використанні наданої США зброї цілями на території України. Все одно, Україна використовує дрони вітчизняного виробництва для атак на російські нафтопереробні заводи, які є законними військовими цілями. Наразі вони завдали ударів по об’єктах, що виробляють від семи до восьми відсотків російських нафтопродуктів, і багато інших перебувають у межах досяжності українських дронів.

    Є питання з приводу обґрунтування вимоги припинити напади на нафтопереробні заводи, які, як повідомляється, були пов’язані з цінами на нафту. Росія здебільшого експортує сиру нафту, а не нафтопродукти; тому незрозуміло, як скорочення потужностей нафтопереробних заводів Росії вплине на експорт нафти. Як висловився один високопоставлений український чиновник, “припиніть говорити нам, щоб ми не вражали цілі в Росії”.

    Ми покинули Київ, натхненні стійкістю, мужністю і незмінною переконаністю українців у тому, що вони можуть перемогти одну з найбільших військових держав на планеті. У Сполучених Штатів є життєво важливий національний інтерес в успіху України. Якби Путін і Кремль надихнулися перемогою в Україні, вони становили б набагато більшу загрозу для решти Європи. Адміністрація Байдена і Конгрес повинні діяти без зволікання, щоб допомогти українцям здобути перемогу.

  • Чи можливе введення військ НАТО в Україну

    Чи можливе введення військ НАТО в Україну

    Припустімо, глобалісти вирішили не здаватися, і поки США перебувають у передвиборчому анабіозі, а ЗСУ втрачають території та боєздатність через брак озброєнь, деякі європейські країни вирішать ввести війська. Як на картинці, на західний кордон, щоб вивільнити частини ЗСУ, тому що розраховувати, що вони пошлють свої частини під Авдіївку не доводиться.

    Спочатку треба дозвіл поляків, бо весь цей рух відбуватиметься поза НАТО, а на контингент не поширюватиметься 5-та стаття статуту. Поки поляки різко проти ескалації, але припустимо, дозвіл є…

    Якщо військ буде мало, то ЗСУ вивільнять мало, а отже, на перебіг війни це не вплине, і тоді умовна Антанта буде разом із Києвом розділяти відповідальність відступів і поразок.

    Так собі варіант для них.

    Значить, зайде достатньо. Вони тут же стануть пріоритетною метою, як сьогодні є будь-які найманці.

    Щойно труни поїдуть, лідери країн, які не послали свої війська, займуть більш виграшне становище, а в ЄС вибори влітку.

    А як відповідати, якщо дрони почнуть летіти через Білорусь? Вдарити по ній? Уже не можна, там хитрий Лука вже розмістив ЯО.

    Окремий ризик – угорці. Ті, щойно зайдуть на Закарпаття, вже не вийдуть. Угорські війська явно не дозволять насильно мобілізувати місцевих мешканців, у кого є паспорти Угорщини.

    Так само буде з Буковиною.

    Крім того, місцеві князьки моментально захочуть опинитися в місці зі своїми активами в ЄС і НАТО, подалі від Зелеснкого, Путіна і війни.

    Тож референдуми пройдуть там швидко, а це кінець державі.

    Може Макрон цього і домагається, щоб потім сісти за стіл переговорів, як сторона, що контролює частину Західної України. Зрештою, Франція опинилася ж якось серед країн переможниць Другої Світової війни? Досвід є.

    Путіна це теж влаштує.

    Загалом, поки що вся ця ідея виглядає дуже ризиковано.

  • Україна в НАТО – це занадто ризиковано, вважає американський експерт

    Україна в НАТО – це занадто ризиковано, вважає американський експерт

    Приймати Україну в НАТО зараз занадто ризиковано, пише співробітник аналітичного центру Defense Priorities Деніел Депетріс у своєму матеріалі для The Washington Post.

    Сполучені Штати та їхні союзники по НАТО занадто довго вирішують, чи повинна Україна бути членом альянсу. На думку автора, Вашингтону давно пора дати українцям відповідь: “Дякую, але ні”.

    Брати Україну під “парасольку НАТО” неправильно з низки причин, наголошується в статті. По-перше, це, швидше за все, затягне український конфлікт, а не скоротить його.

    По-друге, навіть якби Україна вступила до альянсу, незрозуміло, чи переконає це Росію в тому, що Сполучені Штати та їхні європейські союзники битимуться на боці Києва. За останні два роки Захід неодноразово вирішував не робити цього, а США навіть заборонили використовувати американську зброю для нанесення ударів по території Росії.

    “Замість того щоб постійно дражнити Україну примарним членством у НАТО в якійсь віддаленій перспективі, альянс повинен чесно їй сказати: ми вас підтримаємо, але витрати від офіційного членства просто переважують вигоди”, – пише автор.