Govoritinfo.com

Позначка: нафта

  • Вогонь у Новоросійську: після атаки дронів спалахнув найбільший нафтовий термінал РФ у Чорному морі

    Вогонь у Новоросійську: після атаки дронів спалахнув найбільший нафтовий термінал РФ у Чорному морі

    У ніч проти 23 травня один із ключових нафтових вузлів Росії на Чорному морі опинився під ударом безпілотників. У Новоросійську Краснодарського краю після атаки дронів спалахнула пожежа на об’єктах нафтогазової інфраструктури, пов’язаних із найбільшим російським експортним терміналом «Шесхаріс». Інцидент став черговим епізодом масштабної кампанії ударів по енергетичній системі РФ, яку Україна послідовно проводить останніми місяцями.

    Про пожежу повідомило агентство Bloomberg із посиланням на регіональні екстрені служби та супутникові дані NASA FIRMS. За офіційною версією російської влади, займання нібито спричинили уламки збитого безпілотника. Водночас російські служби не уточнили, наскільки серйозних пошкоджень зазнав сам нафтовий комплекс та чи постраждали експортні потужності.

    За попередніми даними, двоє людей отримали поранення, також пошкоджено житловий будинок неподалік промислової зони. У регіоні вночі діяли сигнали повітряної тривоги та режим «безпілотної небезпеки».

    Особливу увагу аналітиків привернув район нафтобази «Грушова», де супутникова система NASA зафіксувала теплову аномалію. Саме цей об’єкт використовується для зберігання сирої нафти та нафтопродуктів перед транспортуванням до термінала «Шесхаріс» — найбільшого російського експортного нафтового вузла на Чорному морі.

    Через «Шесхаріс» Росія відвантажує нафту до міжнародних ринків, зокрема до Туреччини, Азії та частини країн Глобального Півдня. За даними аналітичних платформ, лише минулого місяця через термінал проходило понад 544 тисячі барелів сирої нафти на добу. Об’єкт належить державному оператору «Транснефть», який наразі офіційно не прокоментував наслідки атаки.

    Це вже не перший удар по Новоросійську за останні місяці. У квітні атаки безпілотників тимчасово призводили до перебоїв у роботі «Шесхаріса» та затримок у відвантаженні нафти. Тепер же, на думку експертів, ситуація може бути серйознішою, оскільки удар припав по інфраструктурі зберігання та логістики.

    Новоросійськ має стратегічне значення для російської енергетики. Після втрати частини європейського ринку через санкції Кремль значно збільшив роль чорноморських експортних маршрутів. Саме тому будь-які удари по портах, нафтобазах чи насосних станціях безпосередньо впливають не лише на внутрішню логістику РФ, а й на валютні надходження до російського бюджету.

    Українська сторона офіційно не брала відповідальності за атаку. Водночас Київ раніше неодноразово заявляв, що удари по нафтогазовій інфраструктурі РФ є відповіддю на російські атаки по українській енергосистемі та частиною стратегії послаблення воєнної економіки Кремля.

    Останніми тижнями атаки українських дронів по російських НПЗ та терміналах значно активізувалися. Під ударами опинилися об’єкти в Самарській, Рязанській, Нижньогородській, Волгоградській областях, а також у Краснодарському краї. Частина підприємств була змушена тимчасово скоротити або повністю зупинити переробку нафти.

    Зокрема, Reuters раніше повідомляв про зупинку роботи Рязанського НПЗ, який забезпечував близько 5% усієї нафтопереробки РФ. Також двічі атак зазнав Сизранський НПЗ «Роснефти». За оцінками російських та міжнародних аналітиків, рівень переробки нафти у Росії у травні впав до багаторічних мінімумів.

    У результаті в окремих регіонах РФ уже почали виникати локальні проблеми з пальним. Російські медіа та галузеві експерти повідомляють про зростання цін, перебої з постачанням бензину та ризики дефіциту в період літнього попиту.

    Попри це, Кремль публічно намагається применшувати масштаби проблеми. Речник президента РФ Дмитро Пєсков цього тижня заявив, що ситуація на паливному ринку «залишається стабільною та контрольованою». Однак на тлі серії атак російська влада вже почала обговорювати додаткові обмеження експорту пального та резервні механізми підтримки внутрішнього ринку.

    На думку військових аналітиків, нинішня кампанія ударів має не лише економічний, а й психологічний ефект. Якщо раніше російська енергетична інфраструктура вважалася відносно недосяжною для українських безпілотників, то тепер під ударом регулярно опиняються навіть стратегічні об’єкти за сотні кілометрів від фронту.

    Особливо чутливими стали удари по портовій інфраструктурі Чорного моря. Новоросійськ є не лише головним нафтовим вузлом, а й важливим логістичним центром для експорту зерна, металів та військових вантажів. Саме через нього проходить значна частина морських перевезень РФ після обмеження роботи інших напрямків.

    Президент Володимир Зеленський раніше заявляв, що Україна готова припинити атаки по російській енергетичній інфраструктурі лише за умови взаємного припинення ударів по українських ТЕС, ТЕЦ та енергомережах. Однак після відновлення масованих російських атак взимку та навесні 2026 року Україна суттєво посилила кампанію дронових ударів.

    Аналітики зазначають, що нинішня стратегія дедалі більше нагадує системне виснаження російської енергетичної логістики. Йдеться не лише про фізичне знищення об’єктів, а й про постійне створення ризиків для транспортування, страхування та експорту російської нафти.

    І хоча Росія поки зберігає можливість експортувати значні обсяги сировини, серія ударів по Новоросійську, Рязані, Самарі та інших регіонах демонструє: навіть найважливіші нафтові об’єкти РФ більше не можуть почуватися повністю захищеними.

  • Трамп скасував поїздки через Іран: у Білому домі терміново обговорюють нові удари, — CNN

    Трамп скасував поїздки через Іран: у Білому домі терміново обговорюють нові удари, — CNN

    Президент США Дональд Трамп провів у Білому домі закрите засідання з високопосадовцями з питань національної безпеки, під час якого обговорювалися подальші дії Вашингтона у конфлікті з Іраном. За даними CNN, зустріч відбулася на тлі складних переговорів щодо можливого припинення війни та зростання напруги на Близькому Сході.

    За інформацією телеканалу, засідання завершилося без остаточного рішення, однак Трампу представили кілька варіантів можливого відновлення військових дій проти Ірану. Сам американський лідер заявив, що ще на початку тижня був «за крок» від наказу про завдання ударів, але відмовився від цього після звернень країн Перської затоки.

    Джерела CNN зазначають, що Трамп дедалі більше розчаровується повільним темпом переговорів із Тегераном. Раніше він уже дав Ірану фактично ультимативний термін — приблизно до початку наступного тижня — для надання «прийнятної пропозиції» щодо припинення війни.

    На тлі загострення ситуації Трамп навіть змінив особисті плани. Президент США скасував поїздку на свій гольф-курорт у Нью-Джерсі та відмовився від участі у весіллі свого сина на Багамах.

    «Я вважаю, що для мене важливо залишитися у Вашингтоні, в Білому домі, у цей важливий період», — написав Трамп у Truth Social.

    Раніше він також зазначав, що весілля Дональда Трампа-молодшого відбувається «у дуже невдалий час», згадавши ситуацію навколо Ірану та інші міжнародні проблеми.

    У зустрічі в Білому домі взяли участь ключові представники американського керівництва у сфері безпеки. Серед них — віцепрезидент Джей Ді Венс, глава Пентагону Піт Геґсет та голова Об’єднаного комітету начальників штабів генерал Ден Кейн. Останній навіть побіжно згадав про засідання в Овальному кабінеті під час виступу перед випускниками Військово-морської академії США в Анаполісі.

    Попри напруження, у Вашингтоні все ще сподіваються на дипломатичне врегулювання. Частина американських чиновників налаштована обережно оптимістично щодо продовження переговорів. Водночас головні суперечності між США та Іраном поки залишаються невирішеними.

    Однією з основних проблем є позиція іранського керівництва. Раніше повідомлялося, що верховний лідер Ірану Моджтаба Хаменеї відкинув ключову вимогу США у мирних переговорах. Деталі цієї вимоги офіційно не розкриваються, однак західні медіа припускають, що йдеться про обмеження військових програм Ірану та гарантії безпеки для союзників США у регіоні.

    Ситуація навколо Ірану зараз залишається одним із головних міжнародних викликів для адміністрації Трампа. Країни Перської затоки, які мають тісні економічні та безпекові зв’язки зі США, намагаються не допустити масштабної ескалації, побоюючись ударів по нафтовій інфраструктурі та дестабілізації всього регіону.

    Нафта вже відреагувала на заяви Трампа та ризики нової війни різкими коливаннями цін. Інвестори уважно стежать за сигналами з Вашингтона, оскільки будь-яка масштабна операція проти Ірану може вплинути на постачання енергоносіїв через Ормузьку протоку — один із ключових маршрутів світового нафтового експорту.

    Водночас аналітики зазначають, що Трамп намагається балансувати між демонстрацією сили та уникненням великої війни напередодні складного політичного періоду у США. Саме тому Білий дім паралельно підтримує дипломатичний канал, але водночас демонструє готовність до жорсткого сценарію.

  • Bloomberg: світ може зіткнутися з нафтовою кризою рівня 2008 року

    Bloomberg: світ може зіткнутися з нафтовою кризою рівня 2008 року

    Світова економіка ризикує увійти в період різкого енергетичного шоку, який за масштабами може нагадувати кризу 2008 року. Про це повідомляє Bloomberg із посиланням на аналітиків консалтингової компанії Rapidan, які попереджають про можливе подальше стрімке зростання цін на нафту та загострення нестабільності на глобальних ринках.

    За оцінками експертів, нинішня ситуація на нафтовому ринку характеризується одночасним впливом геополітичної напруги, ризиків перебоїв у постачанні та зростанням спекулятивного тиску на ціни. У Rapidan зазначають, що базовий сценарій передбачає відновлення ключового водного маршруту постачання нафти вже в липні, що могло б частково стабілізувати ситуацію. У такому разі світовий попит на нафту тимчасово скоротився б приблизно на 2,6 мільйона барелів на добу, що суттєво вплинуло б на баланс попиту і пропозиції.

    Водночас навіть за цього сценарію аналітики прогнозують різке зростання цін. Вартість еталонної нафти Brent у літній період, за їхніми оцінками, може наблизитися до позначки близько 130 доларів за барель. Це стало б одним із найвищих рівнів за останні роки та могло б створити нову хвилю інфляційного тиску у світовій економіці, особливо для країн-імпортерів енергоносіїв.

    У Rapidan підкреслюють, що ринок залишається вкрай чутливим до будь-яких збоїв у логістиці. Якщо перебої з постачанням триватимуть до серпня або вересня, дефіцит нафти в третьому кварталі може сягнути приблизно 6 мільйонів барелів на добу. Такий дисбаланс, за словами аналітиків, змусить ринок реагувати ще різкішим скороченням попиту, що може вплинути на темпи економічного зростання у світі.

    У найгіршому сценарії затяжна нестабільність здатна призвести до того, що у 2026 році світ вперше за тривалий період зафіксує річне падіння глобального попиту на нафту. Це означало б структурний злам у світовій енергетичній системі, який може мати наслідки, подібні до попередніх глобальних економічних криз.

    Аналітики також наголошують, що хоча нинішня ситуація поки не досягає рівня нафтових шоків 1970-х років або фінансової кризи 2008 року, ризики стрімкої ескалації залишаються високими. У Rapidan прямо зазначають, що подальше зростання цін на нафту здатне посилити фінансову нестабільність, ускладнити монетарну політику провідних центральних банків і спровокувати нову хвилю глобальної інфляції.

    З початку року нафта суттєво подорожчала — майже вдвічі з кінця лютого. Основним фактором такого стрибка експерти називають загострення геополітичної ситуації, зокрема протистояння між США, Ізраїлем та Іраном, яке посилило ризики для ключових маршрутів постачання енергоносіїв. Особливе занепокоєння викликає ситуація навколо Ормузької протоки, через яку проходить значна частина світових поставок нафти та газу.

    Додатковий тиск на ринок створює невизначеність щодо дипломатичних переговорів між США та Іраном, які можуть як стабілізувати ситуацію, так і, навпаки, поглибити кризу. Будь-яке загострення в регіоні миттєво відображається на цінах, оскільки інвестори закладають премію за ризик у вартість енергоносіїв.

    На цьому тлі ситуацію ускладнюють і локальні фактори пропозиції. Зокрема, повідомляється, що нафтопереробний завод “Лукойлу” “Нижньогороднафтооргсинтез” (NORSI), який входить до п’ятірки найбільших НПЗ Росії, частково призупинив роботу після атаки безпілотника. Пошкодження виробничих потужностей у таких ключових вузлах додатково підсилює напруження на ринку нафтопродуктів.

    У Європі та США паралельно зростає занепокоєння щодо можливого нового інфляційного циклу. Високі ціни на енергоносії традиційно впливають на вартість транспорту, виробництва та харчових продуктів, що може уповільнити економічне зростання і змусити центробанки утримувати жорсткі грошово-кредитні умови довше, ніж очікувалося.

    Таким чином, аналітики сходяться на думці, що світовий нафтовий ринок входить у фазу підвищеної турбулентності, де поєднання геополітичних конфліктів, логістичних ризиків і структурних дисбалансів може швидко трансформуватися у глобальний економічний шок із наслідками для всіх ключових регіонів світу.

  • Нафта зросла на тлі сумнівів у переговорах США та Ірану

    Нафта зросла на тлі сумнівів у переговорах США та Ірану

    Світові ціни на нафту 22 травня зросли на тлі зростаючих сумнівів інвесторів у можливості швидкого дипломатичного прориву між Сполученими Штатами та Іраном. Ринок продовжує реагувати на суперечливі сигнали з переговорного процесу, балансуючи між очікуваннями потенційного пом’якшення санкцій і ризиками загострення напруги на Близькому Сході. Про це повідомляє Reuters.

    Ф’ючерси на нафту еталонного сорту Brent зросли на 1,66 долара, або на 1,6%, до 104,24 долара за барель. Американська нафта марки West Texas Intermediate (WTI) подорожчала на 1,11 долара, або на 1,2%, до 97,46 долара за барель. Таким чином, ринок зафіксував помірне денне зростання після попередніх коливань, які були викликані заявами політиків і змінами у геополітичних очікуваннях.

    Водночас аналітики звертають увагу, що попри денне зростання, тижнева динаміка залишається негативною: Brent втратила близько 4,6% вартості, тоді як WTI подешевшала на 7,6%. Це свідчить про те, що ринок перебуває у стані підвищеної нестабільності, де короткострокові новини часто змінюють напрям руху цін, але не формують сталого тренду.

    Ключовим фактором впливу на котирування залишається ситуація навколо переговорів між Вашингтоном і Тегераном щодо іранської ядерної програми. За даними Reuters, інвестори сумніваються, що сторони зможуть швидко досягти компромісу, попри окремі сигнали про зближення позицій.

    Зокрема, високопоставлені іранські джерела, на які посилаються журналісти, заявляють про певне зменшення розбіжностей у переговорах. Водночас Сполучені Штати продовжують наполягати на жорстких умовах контролю за ядерною програмою Ірану, що включає питання рівня збагачення урану та механізмів міжнародного нагляду.

    Окремим чутливим елементом переговорів залишається ситуація навколо Ормузької протоки — стратегічного морського маршруту, через який проходить значна частина світових постачань нафти. Будь-які ризики блокування або обмеження судноплавства в цьому регіоні традиційно викликають різке зростання цін на енергоносії, оскільки ринок закладає можливі перебої у постачанні.

    Державний секретар США Марко Рубіо заявив, що в переговорах фіксуються «деякі позитивні сигнали», однак наголосив на збереженні суттєвих розбіжностей між сторонами. За його словами, ключові питання залишаються невирішеними, а прогрес залежить від готовності Тегерана до поступок у сфері ядерної програми.

    Ринкові аналітики зазначають, що нинішнє зростання цін на нафту має переважно реактивний характер і пов’язане з оцінкою ризиків, а не з фундаментальним дефіцитом пропозиції. Інвестори закладають у ціни сценарій, за якого переговори можуть або зірватися, або затягнутися, що зберігатиме санкційний тиск на Іран і обмежуватиме його експорт нафти.

    Водночас додатковий вплив на ринок мають і короткострокові фактори, зокрема дані про запаси нафти у США та рівень видобутку. Обмежена пропозиція та скорочення запасів у США в попередні періоди також підтримували ціни, створюючи додатковий баланс на ринку.

    Напередодні, 21 травня, котирування нафти вже зростали більш ніж на 1% на тлі обережного оптимізму щодо переговорів між США та Іраном. Тоді інвестори частково відіграли попередні втрати, зважаючи на можливі сигнали деескалації.

    Ще днем раніше ціни на нафту знижувалися приблизно на 1% після заяви президента США Дональда Трампа про те, що конфлікт на Близькому Сході може завершитися найближчим часом. Ця заява тоді посилила очікування можливого пом’якшення геополітичної напруги, що тимчасово знизило премію за ризик у ціні нафти.

    Таким чином, нафтовий ринок залишається надзвичайно чутливим до політичних заяв та дипломатичних сигналів. Будь-які зміни у переговорах між США та Іраном, а також ескалація або деескалація на Близькому Сході продовжують відігравати ключову роль у формуванні цінової динаміки, тоді як інвестори утримуються від довгострокових прогнозів через високу невизначеність.

  • Нафта зросла через ризики зриву переговорів США та Ірану

    Нафта зросла через ризики зриву переговорів США та Ірану

    Світові ціни на нафту зросли більш ніж на 1% на тлі посилення геополітичної невизначеності навколо переговорів між США та Іраном, а також ризиків зриву потенційної мирної угоди між Вашингтоном і Тегераном. Додатковим фактором підтримки ринку стали обмежена пропозиція нафти на глобальному рівні та скорочення комерційних запасів у США, що підсилює відчуття дефіциту в короткостроковій перспективі.

    Про це повідомляє агентство Reuters.

    За даними ринку, ф’ючерси на нафту марки Brent зросли на 1,27 долара, або 1,21%, до 106,29 долара за барель. Американська марка West Texas Intermediate подорожчала на 1,29 долара, або 1,31%, і торгувалася на рівні 99,55 долара за барель. Таким чином, обидва ключові світові бенчмарки частково відіграли попередні втрати, зафіксовані напередодні.

    У середу ціни на нафту різко знизилися — більш ніж на 5,6%, опустившись до найнижчих рівнів за понад тиждень. Причиною стало повідомлення президента США Дональда Трампа про те, що переговори з Іраном нібито перебувають на фінальній стадії, що на ринку було сприйнято як сигнал до можливого пом’якшення санкційного та геополітичного тиску. Водночас його заява про можливість нових атак у разі провалу домовленостей лише посилила невизначеність і волатильність.

    Ринкові аналітики зазначають, що нафтовий сектор залишається надзвичайно чутливим до будь-яких політичних заяв, пов’язаних з Іраном, оскільки ситуація навколо ядерної програми Тегерана та санкцій США є одним із ключових факторів формування глобальних цін на енергоносії. Будь-які сигнали про деескалацію або, навпаки, загострення одразу відображаються у котируваннях.

    У цьому контексті експерти інвестиційного банку ING наголошують, що ринок уже неодноразово стикався з подібними “хвилями оптимізму”, які згодом не призводили до реальних політичних домовленостей. Аналітики зазначають, що ситуація залишається нестабільною, а учасники ринку змушені закладати у ціни підвищені ризики геополітичної ескалації. За їхніми прогнозами, середня ціна нафти Brent у поточному кварталі може залишатися поблизу рівня 104 доларів за барель, що свідчить про збереження високого цінового коридору.

    Окремим фактором ризику для глобального енергетичного ринку залишається ситуація навколо Ормузької протоки — одного з найважливіших морських маршрутів транспортування нафти у світі. Через цей вузький стратегічний прохід традиційно проходить близько п’ятої частини світових постачань нафти та зрідженого природного газу.

    Іран раніше попереджав про можливі кроки з посилення контролю над цим регіоном у відповідь на зовнішній тиск і санкції, що викликає занепокоєння серед трейдерів і країн-імпортерів енергоносіїв. Будь-яке загострення в районі протоки потенційно може спричинити різке зростання цін на нафту через ризики перебоїв у постачанні.

    Водночас певну стабілізацію ринку забезпечують дані про скорочення запасів нафти у Сполучених Штатах, а також обмежене зростання видобутку в низці країн-експортерів. Це частково компенсує геополітичну напругу та стримує більш різкі цінові коливання, хоча загальна волатильність залишається високою.

    Аналітики підкреслюють, що поточна ситуація на нафтовому ринку є балансом між очікуваннями можливого дипломатичного прориву та страхами нового витка конфронтації. Саме ця невизначеність продовжує утримувати ціни на підвищених рівнях і робить ринок особливо чутливим до будь-яких новин із Вашингтона та Тегерана.

    Нагадаємо, раніше повідомлялося, що кілька великих танкерів із мільйонами барелів нафти для азійських ринків змогли пройти через Ормузьку протоку після тривалого очікування в Перській затоці, що також стало одним із факторів короткострокової стабілізації поставок.

  • У Сизрані горить НПЗ на тлі “безпілотної небезпеки”

    У Сизрані горить НПЗ на тлі “безпілотної небезпеки”

    У місті Сизрань Самарської області Російської Федерації сталася масштабна пожежа на території нафтопереробного заводу, яка виникла на тлі повідомлень про оголошення режиму “безпілотної небезпеки” в регіоні та активізацію обмежувальних заходів для цивільної авіації.

    Про інцидент повідомляють російський Telegram-канал Astra, українські моніторингові ресурси Supernova+ та Exilenova+, а також російські офіційні структури, зокрема Росавіація і губернатор Самарської області В’ячеслав Федорищев. Інформація базується на повідомленнях очевидців, відеоматеріалах із місця події та офіційних заявах регіональної влади щодо режиму безпеки.

    За наявними даними, близько 04:00 за місцевим часом у Самарській області було оголошено режим “безпілотна небезпека”. Це рішення передбачає підвищений рівень готовності сил протиповітряної оборони, а також обмеження роботи окремих об’єктів інфраструктури у разі загрози застосування безпілотних літальних апаратів. Вже приблизно через 40 хвилин після цього в регіоні було запроваджено режим “Килим”, який означає фактичне закриття повітряного простору для цивільних рейсів та перенаправлення або скасування авіаруху.

    Паралельно з цими повідомленнями місцеві жителі Сизрані почали інтенсивно публікувати відео та фото, на яких видно потужну пожежу на території нафтопереробного заводу. На кадрах зафіксовано великий стовп густого чорного диму, який піднімається на значну висоту, а також відкриті осередки горіння на промисловій території підприємства. За попередніми даними з місцевих джерел, займання виникло на одній із технологічних установок первинної або вторинної переробки нафти, однак офіційного підтвердження конкретного об’єкта ураження наразі немає.

    У соціальних мережах також поширюються свідчення про те, що вибухи або гучні звуки могли передувати пожежі, однак ця інформація залишається непідтвердженою офіційно. Водночас масштаби займання свідчать про значне ураження промислової інфраструктури, адже пожежа супроводжується тривалим горінням і великим обсягом диму, який видно за кілька кілометрів від місця події.

    Згодом губернатор Самарської області В’ячеслав Федорищев підтвердив факт атаки безпілотників на регіон. За його словами, внаслідок події є загиблі та постраждалі, при цьому він заявив щонайменше про двох загиблих. Водночас чиновник не уточнив деталей щодо характеру ураження, не прокоментував безпосередньо ситуацію на нафтопереробному заводі та не надав інформації про масштаби пошкоджень критичної інфраструктури.

    Російська влада у своїх офіційних повідомленнях загалом уникала детального опису подій на самому НПЗ, зосередившись переважно на оголошенні режимів безпеки та загальних рекомендаціях для населення. Зокрема, мешканців регіону закликали не публікувати фото та відео наслідків інциденту, що є типовою практикою під час подібних надзвичайних ситуацій у Росії.

    Сизранський нафтопереробний завод є одним із ключових промислових об’єктів Самарської області та входить до структури російської нафтопереробної галузі. За відкритими даними, підприємство має потужність переробки приблизно від 7 до 8,9 мільйона тонн нафти щорічно. Завод виробляє широкий спектр нафтопродуктів, включно з бензином, дизельним пальним та іншими видами палив, які можуть використовуватися як у цивільному, так і у військовому секторі.

    Окремі аналітичні оцінки вказують, що такі підприємства відіграють важливу роль у забезпеченні логістики та постачання пального для різних сегментів економіки Росії, включно з оборонно-промисловим комплексом. Саме тому атаки або збої в роботі подібних об’єктів можуть мати ширші наслідки для регіональної енергетичної стабільності.

    На тлі подій Росавіація повідомила про тимчасове закриття низки аеропортів у різних регіонах країни. Зокрема, обмеження були введені в аеропортах Саратова, Нижнього Новгорода, Пензи, Махачкали та Калуги. Такі заходи пояснюються необхідністю забезпечення безпеки польотів у зв’язку з ризиками застосування безпілотних літальних апаратів та можливими загрозами повітряного характеру.

    Подібні обмеження авіасполучення у різних регіонах Росії останнім часом запроваджуються періодично і зазвичай пов’язані з роботою систем протиповітряної оборони або зниженням ризиків для цивільної авіації під час надзвичайних ситуацій.

    Наразі точні причини пожежі на Сизранському НПЗ офіційно не уточнені, а також відсутня повна інформація про масштаби пошкоджень та можливий вплив інциденту на роботу підприємства. Ситуація залишається динамічною, а офіційні структури продовжують збір та уточнення даних щодо наслідків події.

  • Зеленський поговорив зі Стармером після пом’якшення санкцій Британії

    Зеленський поговорив зі Стармером після пом’якшення санкцій Британії

    Президент України Володимир Зеленський провів телефонну розмову з прем’єр-міністром Великої Британії Кіром Стармером на тлі рішення Лондона про часткове пом’якшення санкційного режиму щодо Російської Федерації, яке стосується, зокрема, дизельного та авіаційного палива, виробленого з російської сирої нафти у третіх країнах.

    Про це повідомив президент України у своїх соціальних мережах.

    Розмова відбулася в той самий день, коли британський уряд оголосив про запровадження винятку із санкційної політики. Згідно з цим рішенням, Сполучене Королівство дозволило імпорт окремих видів нафтопродуктів, які формально виготовлені за межами Росії, однак можуть містити російську сировину. Це рішення викликало увагу як у політичних колах, так і серед міжнародних партнерів, оскільки воно стосується одного з ключових елементів санкційного тиску на енергетичний сектор РФ.

    Під час розмови Зеленський подякував британській стороні за незмінну підтримку України у війні проти Росії та наголосив на важливості збереження єдиної та послідовної санкційної політики серед союзників. За словами президента, сторони також узгодили позиції щодо подальших дипломатичних кроків, спрямованих на протидію російській агресії та посилення міжнародного тиску на Кремль.

    “Скоординували позиції на дипломатичному треку щодо російської війни проти України – стараємось активізувати змістовну дипломатію. Домовились про майбутні контакти”, — зазначив Зеленський, підкресливши, що діалог із Лондоном залишається регулярним і конструктивним.

    Водночас у своєму вечірньому зверненні глава української держави окремо звернув увагу на рішення британського уряду щодо санкцій. Він повідомив, що Київ передав Лондону свої сигнали та занепокоєння щодо потенційних ризиків, які можуть виникнути у разі послаблення обмежень у сфері енергетичних поставок. Українська сторона наголошує на важливості збереження цілісності санкційної системи, яка має на меті обмеження фінансових і ресурсних можливостей Росії для продовження війни.

    Нагадаємо, уряд Великої Британії 20 травня ухвалив рішення про запровадження винятку із санкційного режиму, що дозволяє імпорт дизельного та авіаційного палива, виробленого з російської сирої нафти в третіх країнах. У Лондоні пояснили цей крок складністю глобальних ланцюгів постачання нафтопродуктів, де часто неможливо з повною точністю відстежити походження сировини після її переробки за межами Росії.

    Рішення британського уряду викликало внутрішньополітичну дискусію у самій Великій Британії. Частина експертів і політиків звернула увагу на ризик того, що подібні винятки можуть створити “сірі зони” в санкційній політиці та потенційно полегшити непрямий доступ російської сировини до міжнародних ринків. На цьому тлі міністр з торговельної політики Великої Британії Кріс Браянт публічно перепросив за ситуацію, визнавши чутливість ухваленого рішення. Водночас він раніше пояснював, що уряд намагається збалансувати санкційний тиск із реаліями глобального енергетичного ринку.

    Телефонна розмова Зеленського зі Стармером стала частиною ширшого дипломатичного діалогу між Києвом і Лондоном, який триває на тлі постійних змін у міжнародній санкційній політиці та пошуку нових механізмів тиску на Росію. Сторони, за словами українського президента, домовилися підтримувати регулярні контакти та продовжити координацію дій як у двосторонньому форматі, так і на рівні міжнародних партнерів.

    У Києві розглядають цю розмову як важливий сигнал збереження політичного діалогу з одним із ключових союзників України в Європі, особливо в умовах, коли питання санкцій, енергетичної безпеки та довгострокової підтримки України залишаються у центрі міжнародного порядку денного.

  • Трамп заговорив про “швидкий мир” з Іраном — нафта миттєво відреагувала падінням

    Трамп заговорив про “швидкий мир” з Іраном — нафта миттєво відреагувала падінням

    Світові ціни на нафту продовжили зниження після нових заяв президента США Дональда Трампа щодо можливої швидкої деескалації війни навколо Ірану. Ринок відреагував майже миттєво: станом на ранок 20 травня котирування Brent та WTI втратили близько 1% і падають уже другий день поспіль.

    За даними Trading Economics, станом на 9:45 за київським часом ф’ючерси на нафту марки Brent торгувалися на рівні близько 110,2 долара за барель, тоді як американська WTI — близько 103,05 долара. Це помітне зниження після кількох тижнів стрімкого росту цін, викликаного ескалацією на Близькому Сході та побоюваннями щодо глобальних поставок енергоносіїв.

    Поштовхом до падіння стали слова Дональда Трампа про те, що війна в регіоні “закінчиться дуже скоро”. Американський президент заявив, що іранське керівництво нібито “благає про укладення угоди”, а переговорний процес може завершитися вже найближчим часом. При цьому Трамп одночасно пригрозив новими ударами США по Ірану, якщо домовленості не буде досягнуто.

    Саме ця суперечливість заяв наразі і формує нервову реакцію ринку.

    Аналітики Reuters зазначають, що трейдери почали частково закладати у ціни сценарій зменшення геополітичної напруги, а отже — і потенційне послаблення ризиків для постачання нафти через Ормузьку протоку та інші стратегічні маршрути. Через це ринок перейшов до корекції після попереднього різкого стрибка.

    Старший аналітик з питань нафтової галузі в LSEG Емріл Джаміль пояснив, що ринок наразі оцінює ймовірність укладення угоди як фактор короткострокового зниження цін.

    “Ціни на нафтові індекси знизилися на тлі очікувань укладення угоди, оскільки ринок оцінює геополітичні наслідки. Однак ціни, ймовірно, все ще матимуть потенціал до зростання навіть у разі укладення угоди, оскільки пропозиція не одразу повернеться до довоєнного рівня”, — зазначив експерт.

    Попри нинішнє падіння, ринок залишається надзвичайно нестабільним. Інвестори побоюються, що будь-який новий удар США або Ірану може миттєво розвернути тенденцію і знову підштовхнути ціни вгору.

    Особливо чутливою залишається ситуація навколо Ормузької протоки — одного з ключових маршрутів світового нафтового експорту. Через нього проходить приблизно п’ята частина глобальних морських поставок нафти. Будь-яка загроза блокування або атак у цьому районі автоматично впливає на світові ціни.

    На цьому тлі у Citi вже попередили про можливий новий стрибок вартості Brent до 120 доларів за барель у найближчій перспективі. У банку вважають, що ринки наразі недооцінюють масштаби ризиків для постачання та ймовірність тривалих перебоїв.

    Аналітики також звертають увагу, що навіть у разі політичного врегулювання Іран не зможе миттєво повернути довоєнні обсяги експорту. Частина інфраструктури пошкоджена, а логістичні маршрути та страхування танкерів залишаються проблемними через високі воєнні ризики.

    Додатковий тиск на ринок створює й ситуація з російською нафтою. На тлі зниження попиту в Китаї та Індії спотові премії на російські марки ESPO Blend і Urals почали падати. Це свідчить про те, що азійські покупці стають обережнішими навіть попри значні знижки на російську сировину.

    Водночас експерти наголошують: нинішнє зниження цін ще не означає стабілізації. Ринок залишається фактично “заручником” політичних заяв та військових новин. За останні тижні котирування неодноразово змінювалися на кілька відсотків лише після одного коментаря Трампа, заяв іранських чиновників або повідомлень про нові удари.

    Крім того, високі ціни на нафту вже починають відчувати економіки різних країн. Раніше американські аналітики підрахували, що через конфлікт навколо Ірану споживачі у США переплатили за пальне понад 41,5 мільярда доларів. Зростання цін на енергоносії також впливає на глобальну інфляцію, транспортні витрати та вартість товарів.

    Для України коливання нафтового ринку теж мають значення. Високі світові ціни впливають на вартість пального, логістики та імпортної продукції. Крім того, зростання цін на нафту традиційно допомагає російському бюджету, який значною мірою залежить від енергетичних доходів.

    Саме тому будь-які сигнали про можливе завершення конфлікту навколо Ірану уважно відстежують не лише трейдери, а й уряди багатьох країн світу.

  • Іран захлинається нафтою: танкери перетворилися на плавучі сховища через блокаду США

    Іран захлинається нафтою: танкери перетворилися на плавучі сховища через блокаду США

    Іран опинився перед серйозною нафтовою кризою через різке ускладнення експорту нафти після посилення тиску з боку США. Тегеран уже змушений використовувати десятки старих танкерів як плавучі сховища для мільйонів барелів сировини, яку неможливо оперативно продати на світовому ринку. Ситуація стає дедалі напруженішою на тлі фактичної морської блокади, посилення санкцій та загострення геополітичного протистояння між Вашингтоном і Тегераном.

    Про це повідомляє Financial Times із посиланням на дані аналітичної організації United Against Nuclear Iran (UANI), яка відстежує іранський нафтовий експорт та рух танкерів у регіоні Перської затоки.

    За інформацією аналітиків, у водах навколо Ірану наразі перебувають щонайменше 39 танкерів, завантажених нафтою та нафтохімічною продукцією. До початку нової хвилі американського тиску 13 квітня таких суден було приблизно 29. Таким чином лише за кілька тижнів кількість плавучих нафтових сховищ зросла майже на третину.

    Найбільше скупчення суден спостерігається поблизу острова Харг — ключового нафтового термінала Ірану в Перській затоці. Саме через цей вузол традиційно проходила основна частина іранського експорту нафти до Китаю та інших азійських країн.

    Окрім цього, журналісти FT разом із аналітиками UANI зафіксували ще близько 13 потенційних нафтових танкерів біля порту Чабахар в Оманській затоці. Це свідчить про те, що Іран намагається використовувати альтернативні маршрути та логістичні точки, однак і вони вже перевантажені.

    У United States Central Command заявили, що після початку блокади американські сили змусили повернутися до іранських портів 72 судна, а ще чотири танкери були виведені з ладу. Вашингтон офіційно пояснює такі дії необхідністю посилення санкційного режиму та тиску на іранську владу через ядерну програму й регіональну політику Тегерана.

    Аналітична компанія Kpler оцінює, що зараз на танкерах у регіоні Близького Сходу накопичено близько 42 мільйонів барелів іранської нафти. Це приблизно на 65% більше, ніж до загострення ситуації навесні 2026 року.

    Одночасно Іран активно заповнює і наземні резервуари. За даними компанії Kayrros, додатково у сховищах накопичено ще приблизно 10 мільйонів барелів нафти. Таким чином країна намагається підтримувати безперервний видобуток та уникнути консервації свердловин, оскільки зупинка нафтовидобутку може призвести до серйозних технологічних проблем та величезних фінансових втрат.

    Втім, експерти зазначають, що така модель не може працювати довго. Якщо експорт залишатиметься заблокованим, Ірану доведеться або різко скорочувати видобуток, або шукати нові тіньові схеми продажу нафти через посередників та “тіньовий флот”.

    Особливе занепокоєння викликала ситуація біля острова Харг у період із 6 до 14 травня. За даними FT, у цей час там не було зафіксовано завантаження жодного танкера. Це безпрецедентна ситуація для головного нафтового термінала країни.

    Додаткової тривоги додав інцидент із великою нафтовою плямою неподалік термінала, яку зафіксували супутники. Поки офіційної інформації про причини появи плями немає, однак експерти припускають як технічні проблеми через перевантаження інфраструктури, так і можливі інциденти, пов’язані з блокадою.

    Основним покупцем іранської нафти залишається Китай. Однак навіть Пекін дедалі обережніше працює з іранськими постачальниками через ризик вторинних американських санкцій. Частина поставок досі здійснюється через складні схеми перевантаження у відкритому морі та використання танкерів із вимкненими транспондерами.

    На цьому тлі риторика Вашингтона стає дедалі жорсткішою. Президент США Donald Trump заявив, що “час для Ірану спливає”, а у разі відсутності нової угоди Тегеран може отримати “набагато сильніший удар”.

    Аналітики зазначають, що нинішня ситуація є однією з найскладніших для іранського нафтового сектору за останні роки. Попри адаптацію до санкцій після 2018 року, нинішній тиск США вже починає створювати реальні логістичні та фінансові проблеми.

    Водночас це впливає і на глобальний нафтовий ринок. Іран залишається одним із найбільших експортерів нафти у світі, а будь-які перебої з його поставками можуть провокувати стрибки цін, особливо на тлі нестабільності на Близькому Сході та ризиків навколо Ормузької протоки.

    Експерти також попереджають: якщо конфронтація між США та Іраном продовжить загострюватися, Тегеран може вдатися до асиметричних кроків у регіоні, зокрема через союзні угруповання або спроби тиску на міжнародне судноплавство у Перській затоці.

  • Індія заявила про готовність купувати російську нафту

    Індія заявила про готовність купувати російську нафту

    Індія не планує відмовлятися від закупівлі російської нафти навіть у разі посилення санкційного тиску з боку США або скасування окремих санкційних винятків. У Міністерстві нафти Індії заявили, що країна й надалі керуватиметься насамперед економічною доцільністю та власними енергетичними потребами, а не політичними рішеннями інших держав.

    Про це повідомляє Reuters із посиланням на заяву секретарки Міністерства нафти Індії Суджати Шарми.

    За її словами, Нью-Делі закуповував російську нафту ще до появи будь-яких спеціальних санкційних послаблень з боку Вашингтона і не змінюватиме свою політику через можливі нові обмеження.

    “Щодо американського винятку стосовно Росії, я хотіла б наголосити, що ми купували в Росії й раніше. Тобто і до винятку, і під час винятку, і зараз”, — заявила Шарма.

    Представниця індійського уряду наголосила, що головним критерієм для Індії залишається комерційна вигода. За її словами, країна не стикається з дефіцитом нафти, а необхідні обсяги постачань уже забезпечені через довгострокові контракти.

    “Для нас купівля має передусім мати комерційний сенс. Дефіциту нафти немає. Достатні обсяги нафти неодноразово були законтрактовані. І це, незалежно від того, є виняток чи ні, не вплине”, — пояснила Шарма.

    Заява пролунала на тлі посилення санкційної політики Заходу щодо російського енергетичного сектору. Після початку повномасштабної війни Росії проти України США та Європейський Союз почали вводити масштабні обмеження проти експорту російських енергоносіїв, намагаючись скоротити прибутки Кремля, які використовуються для фінансування війни.

    У межах санкційного режиму США періодично надавали окремі винятки для певних операцій із російською нафтою та енергетичними компаніями, щоб уникнути різких стрибків цін на світовому ринку. Водночас Вашингтон поступово посилює тиск на держави та компанії, які продовжують активно співпрацювати з російським енергетичним сектором.

    Після втрати значної частини європейського ринку Росія різко збільшила поставки нафти до Азії, а Індія стала одним із найбільших покупців російської сировини. Кремль почав пропонувати нафту зі значними знижками, що дозволило Індії суттєво наростити імпорт і отримувати додаткові прибутки від переробки та подальшого експорту нафтопродуктів.

    За оцінками міжнародних аналітиків, Індія за останні роки перетворилася на один із ключових центрів переробки російської нафти. Частина продукції, виготовленої з російської сировини, згодом потрапляє на світові ринки, зокрема й до країн Заходу.

    Експерти зазначають, що для Індії енергетична безпека є одним із головних стратегічних пріоритетів. Країна має один із найбільших у світі рівнів споживання енергоносіїв і критично залежить від імпорту нафти. Саме тому Нью-Делі прагне максимально диверсифікувати джерела постачання та купувати сировину за найвигіднішими цінами.

    Водночас позиція Індії викликає занепокоєння у західних партнерів, які намагаються обмежити доходи Росії від експорту енергоносіїв. У США та ЄС неодноразово заявляли, що продаж нафти залишається одним із головних джерел фінансування російської військової машини.

    Попри це, Індія продовжує дотримуватися прагматичного підходу, уникаючи прямого приєднання до санкцій проти Росії та намагаючись балансувати між співпрацею із Заходом і збереженням вигідних економічних відносин із Москвою.