Govoritinfo.com

Позначка: Національний Банк України

  • НБУ випустив монети на честь «Розстріляного відродження»

    НБУ випустив монети на честь «Розстріляного відродження»

    Національний банк України ввів в обіг дві нові пам’ятні монети, присвячені представникам «Розстріляного відродження» — покоління українських митців і інтелектуалів 1920–1930-х років, яке стало одним із найяскравіших культурних явищ свого часу та водночас символом масштабних репресій радянського тоталітарного режиму. Нові монети продовжують тематичну серію, що покликана зберігати пам’ять про діячів української культури, чия творчість була насильно перервана, але залишила глибокий слід в історії мистецтва, літератури та національної ідентичності.

    Про це повідомили в Національному банку України.

    До обігу офіційно введено дві пам’ятні монети: «Розстріляне відродження. Іван Падалка» та «Розстріляне відродження. Майк Йогансен». Обидві присвячені знаковим постатям українського культурного авангарду першої третини ХХ століття, які зробили вагомий внесок у розвиток національного мистецтва, літератури, мовознавства та інтелектуального життя.

    У НБУ наголошують, що цей випуск є частиною послідовної політики вшанування «Розстріляного відродження» як феномену, який поєднав надзвичайний творчий підйом із трагічним зламом епохи. У 1920-х роках українська культура переживала період активного розвитку, модернізації та експериментів, однак уже на початку 1930-х років значна частина цієї інтелектуальної еліти була репресована, арештована або знищена.

    Іван Падалка був художником-монументалістом, графіком і педагогом, представником школи монументального мистецтва, пов’язаного з іменем Михайла Бойчука. Його творчість стала важливою складовою формування українського візуального мистецтва модерного періоду. Падалка працював у напрямі оновлення художньої мови, поєднуючи національні традиції з новими європейськими мистецькими течіями, а також займався викладацькою діяльністю, формуючи нове покоління українських митців.

    Майк Йогансен — одна з найяскравіших постатей українського літературного авангарду. Він був поетом, прозаїком, перекладачем, лінгвістом, сценаристом і літературним критиком. Його творчість вирізнялася сміливими експериментами з формою, мовою та жанрами, а також прагненням оновити українську літературу, зробити її більш динамічною та європейською. Йогансен належав до кола митців, які активно формували інтелектуальний клімат свого часу, однак згодом стали жертвами політичних репресій.

    Особливим елементом нових пам’ятних монет є їхній художній задум. Вони мають спільний символічний аверс із написом «СЛОВО» — відсиланням до легендарного харківського будинку письменників, який став одним із головних центрів українського культурного життя 1920–1930-х років. Саме в цьому будинку жили та працювали представники творчої еліти, формувалися літературні течії, обговорювалися нові мистецькі ідеї та напрями розвитку культури.

    Водночас будинок «Слово» сьогодні сприймається і як символ трагічної долі покоління, значна частина якого зазнала репресій. Саме ця подвійність — творчий злет і подальше знищення — стала ключовою ідеєю художнього оформлення монет.

    У дизайні використано низку символічних деталей. Зокрема, у структурі літер простежується образ паростків озимої пшениці, що символізують молоде покоління митців, їхній потенціал та незавершені творчі шляхи. Водночас стилізована «прострелена» літера «О» підкреслює трагізм епохи та втрату цілого культурного пласта, який міг би визначити розвиток українського мистецтва на десятиліття вперед.

    Монети виготовлені з нейзильберу, мають номінал 5 гривень і доповнені кольоровим друком, що дозволяє детальніше передати художні елементи дизайну. Тираж кожної монети становить до 75 тисяч штук у сувенірному пакованні.

    У Національному банку України підкреслили, що подібні випуски мають не лише нумізматичну цінність, а й виконують важливу культурну та просвітницьку функцію. Вони спрямовані на збереження історичної пам’яті, популяризацію української культурної спадщини та нагадування про долі митців, які стали частиною національної історії попри спроби їхнього знищення.

  • НБУ попередив про ризики для економіки через війну на Близькому Сході

    НБУ попередив про ризики для економіки через війну на Близькому Сході

    Національний банк України у своєму інфляційному звіті за квітень 2026 року детально змоделював можливі економічні наслідки розвитку війни на Близькому Сході, зокрема навколо Ірану, та її вплив на українську економіку. Регулятор підкреслює, що через високу невизначеність на глобальних енергетичних ринках цей фактор уже розглядається як один із ключових зовнішніх ризиків для макроекономічної стабільності України.

    У звіті НБУ проаналізовано два базові сценарії розвитку подій. Перший, базовий, передбачає поступове зниження геополітичної напруги з кінця другого кварталу 2026 року. У такому випадку світові ціни на нафту марки Brent можуть знизитися до близько 80 доларів за барель наприкінці року. Це, за оцінками Нацбанку, створило б умови для часткового зменшення інфляційного тиску в Україні та стабілізації внутрішнього ринку пального.

    Другий, альтернативний сценарій є значно більш ризиковим і передбачає затяжну ескалацію конфлікту в регіоні. У такому разі ціна на нафту може утримуватися на рівні не нижче 100 доларів за барель до кінця 2026 року. Це означатиме тривалий період високих енергетичних витрат у світовій економіці, що безпосередньо впливатиме і на Україну.

    У НБУ наголошують, що вплив світових цін на нафту на українську економіку є швидким і прямим через високу залежність країни від імпортного пального. Будь-яке зростання вартості нафти автоматично призводить до підвищення цін на бензин, дизель та інші енергоресурси, що, своєю чергою, впливає на всі сектори економіки.

    Особливу увагу регулятор приділяє так званим вторинним ефектам. Зростання вартості пального та логістики поступово закладається у собівартість товарів і послуг. Це означає, що навіть після стабілізації світових цін інфляційний тиск може зберігатися за рахунок накопиченого ефекту підвищених витрат бізнесу.

    Окремо у звіті розглядається вплив на валовий внутрішній продукт. Зростання цін на енергоносії, за оцінками НБУ, пригнічує економічну активність, особливо в енергоємних та транспортно залежних галузях. Підприємства стикаються зі зростанням витрат, що зменшує їхню прибутковість і змушує скорочувати обсяги виробництва або оптимізувати витрати, включно з персоналом і інвестиціями.

    У результаті це створює додаткові бар’єри для економічного відновлення України, яке і так відбувається в умовах війни та значних структурних обмежень.

    Не менш важливим є вплив на зовнішню торгівлю. Подорожчання нафти, природного газу та добрив збільшує витрати України на імпорт критичних енергоресурсів, необхідних як для цивільної економіки, так і для оборонного сектору. Це створює додатковий тиск на платіжний баланс.

    Водночас частина негативного ефекту може бути частково компенсована за рахунок експорту. У НБУ відзначають, що зростання світових цін на продовольство та металургійну продукцію може підтримати українських експортерів. Окремо згадується потенційне збільшення попиту на українські оборонні технології, що формує нові можливості для окремих секторів економіки.

    У звіті також підкреслюється, що глобальні геополітичні зміни можуть одночасно створювати як ризики, так і нові можливості для України. Перерозподіл уваги ключових міжнародних партнерів може впливати на обсяги допомоги та інвестицій, тоді як високі ціни на енергоносії збільшують доходи країн-експортерів нафти, що посилює їхню фінансову спроможність, але не усуває внутрішніх економічних проблем у довгостроковій перспективі.

    На цьому фоні НБУ нагадує, що інфляційний тиск в Україні вже залишається підвищеним. За даними регулятора, у квітні 2026 року споживчі ціни зросли на 1,4% у місячному вимірі та на 8,6% у річному, що є максимальним показником цього року.

    Таким чином, Національний банк підкреслює, що зовнішні шоки, пов’язані з конфліктами на Близькому Сході, залишаються одним із ключових факторів ризику для української економіки у 2026 році. Особливо це стосується інфляції, вартості енергоносіїв та темпів економічного відновлення в умовах війни.

  • НБУ випустив монету до 40-річчя Чорнобиля

    НБУ випустив монету до 40-річчя Чорнобиля

    Національний банк України випустив нову пам’ятну монету «Тим, хто врятував світ. 40 років Чорнобильської катастрофи», присвячену ліквідаторам аварії на Чорнобильській АЕС та осмисленню однієї з наймасштабніших техногенних трагедій ХХ століття. Про це повідомила пресслужба НБУ.

    Монета має номінал 5 гривень і присвячена 40-річчю катастрофи, яка сталася 26 квітня 1986 року та суттєво вплинула на Україну, Європу і світ. У Нацбанку наголошують, що новий випуск має не лише нумізматичну, а й глибоку символічну та меморіальну цінність, адже вшановує людей, які брали участь у ліквідації наслідків аварії та фактично стримали подальше поширення радіаційної загрози.

    Дизайн монети побудований на концепції контрасту та незавершеності, що підсилює емоційний зміст. На аверсі розміщено напис «ЧОРНОБ», у якому перші дві літери стилізовані під число «40», що символічно поєднує часовий вимір трагедії з її назвою. Незавершена літера «Б» переходить у композицію реверсу, створюючи візуальний зв’язок між двома сторонами монети.

    На реверсі розміщено слово «БІЛЬ», яке продовжує смислову ідею аверсу. Воно символізує людські страждання, втрати та довготривалі наслідки аварії, які залишили глибокий слід у колективній пам’яті українського суспільства. Таким чином монета поєднує історичну пам’ять і художню інтерпретацію трагедії.

    Автором художнього рішення став Микола Коваленко. У НБУ підкреслюють, що через мінімалістичну форму та символізм дизайн покликаний не лише інформувати, а й емоційно нагадувати про масштаб катастрофи та її наслідки.

    Тираж монети становить до 50 тисяч штук у сувенірному пакованні. Придбати її можна буде через офіційний інтернет-магазин нумізматичної продукції Національного банку України, а також у банків-дистриб’юторів.

    Голова НБУ Андрій Пишний під час презентації виставки «Чорнобиль: 40 років потому. Історія, що зобов’язує» зазначив, що випуск монети є знаком вдячності ліквідаторам, які виконали надзвичайно небезпечну роботу та стали щитом для мільйонів людей. Він підкреслив, що пам’ять про Чорнобиль є важливою частиною історичної свідомості українців і має бути збережена для наступних поколінь.

    Чорнобильська катастрофа й досі залишається символом глобальної техногенної небезпеки та одним із ключових уроків у сфері ядерної безпеки. Події 1986 року призвели до масштабного радіаційного забруднення, евакуації десятків населених пунктів і довготривалих наслідків для здоров’я людей і довкілля.

    У НБУ зазначають, що пам’ятні монети є частиною ширшої традиції вшанування важливих історичних подій України, поєднуючи мистецтво, історію та суспільну пам’ять у символічній формі.

  • Нові штрафи та жорсткі правила: Нацбанк посилив контроль над фінкомпаніями і страховиками

    Нові штрафи та жорсткі правила: Нацбанк посилив контроль над фінкомпаніями і страховиками

    Національний банк України запровадив нові штрафи та посилив відповідальність для учасників небанківського фінансового ринку. Йдеться про фінансові компанії, страхові організації, кредитні спілки та ломбарди, для яких уточнили правила нагляду та застосування санкцій.

    Відповідні зміни закріплені постановою правління НБУ та спрямовані на підвищення прозорості роботи ринку, а також на посилення контролю за дотриманням законодавства у сфері фінансових послуг. Нові правила набирають чинності вже з кінця квітня 2026 року.

    Згідно з оновленими нормами, Нацбанк розширив перелік підстав для застосування штрафів. Зокрема, страхові компанії тепер можуть бути оштрафовані за порушення вимог до системи управління, а фінансові компанії та ломбарди — за недотримання правил авторизації та умов надання послуг. Окремо передбачена відповідальність для фінансових компаній за порушення стандартів корпоративного управління та систем внутрішнього контролю.

    Окрім штрафних санкцій, регулятор запровадив новий обов’язок для всіх учасників ринку. Якщо компанія не виконує вимоги або заходи впливу, застосовані Нацбанком, вона зобов’язана письмово пояснити причини такого невиконання. Це дозволить регулятору краще відстежувати ситуацію на ринку та оперативніше реагувати на ризики.

    У НБУ наголошують, що такі зміни є частиною системної реформи фінансового сектору, спрямованої на приведення українського регулювання до міжнародних стандартів. Посилення контролю має зменшити кількість порушень, підвищити рівень довіри до фінансових установ і захистити споживачів послуг.

    Важливо, що нові правила також деталізують механізми застосування різних заходів впливу — від коригувальних дій і раннього втручання до повноцінних санкцій. Це означає, що регулятор отримує більш гнучкий інструментарій для реагування на проблеми у діяльності компаній ще до того, як вони стануть критичними.

    Посилення контролю вже супроводжується практичними кроками. Раніше Нацбанк застосував значний штраф до однієї зі страхових компаній за порушення вимог законодавства та звітності, що стало сигналом для ринку про серйозність намірів регулятора.

    Таким чином, нові зміни означають перехід до більш жорсткої моделі нагляду за небанківським фінансовим сектором. Для компаній це означає необхідність посилити внутрішній контроль, дотримуватися стандартів управління та уважніше ставитися до регуляторних вимог, адже порушення тепер матимуть відчутні фінансові наслідки.

  • Долар і євро різко пішли вгору: гривня слабшає, євро встановив новий історичний рекорд

    Долар і євро різко пішли вгору: гривня слабшає, євро встановив новий історичний рекорд

    На валютному ринку України початок нового тижня ознаменувався різким зростанням курсів долара та євро. Гривня продовжує втрачати позиції, а європейська валюта вже вкотре за короткий період оновлює історичні максимуми. Дані банків, обмінників і офіційний курс підтверджують: ринок входить у фазу підвищеної турбулентності.

    Станом на 20 квітня офіційний курс, встановлений Національний банк України, становить 43,89 грн за долар і 51,76 грн за євро. За останні дні обидві валюти помітно зросли: долар подорожчав приблизно на 25–26 копійок, а євро — на 34–35 копійок.

    Це не просто чергове коливання — євро фактично встановив новий історичний максимум в Україні, причому вже не вперше за останній тиждень. Така динаміка свідчить про системний тиск на гривню, а не короткостроковий сплеск.

    На готівковому ринку ситуація виглядає ще більш показово. У банках середній курс продажу долара вже перевищує 44 грн, досягаючи приблизно 44,20–44,30 грн, тоді як купити валюту у населення можна за 43,60–43,75 грн. Євро у банках також упевнено перетнув позначку 52 грн — у деяких випадках курс продажу сягає 52,25 грн і вище.

    В обмінниках курс долара коливається в межах 43,80–43,95 грн при купівлі та продажу, тоді як євро торгується на рівні 51,60–51,95 грн. Це означає, що навіть готівковий сегмент, який зазвичай реагує повільніше, вже повністю «підтягнувся» до нової реальності дорожчої валюти.

    Окремо варто звернути увагу на карткові курси, які часто є індикатором реального попиту. У великих банках, зокрема у «ПриватБанку» та monobank, долар продається за ціною понад 44 грн, а євро — понад 52,3–52,6 грн. Це свідчить про високий попит на валюту як з боку бізнесу, так і населення.

    Експерти пов’язують нинішнє зростання з кількома ключовими факторами. По-перше, це сезонний попит на валюту з боку імпортерів, які активізують закупівлі. По-друге, вплив мають глобальні економічні процеси, зокрема коливання євро на міжнародних ринках. По-третє, зберігається внутрішній попит населення на валюту як інструмент заощадження в умовах невизначеності.

    Цікаво, що останніми місяцями змінюється структура попиту: якщо раніше домінував долар, то тепер дедалі більше українців звертають увагу на євро. За оцінками фінансових аналітиків, березень 2026 року став переломним — попит на євро вперше за тривалий час перевищив інтерес до американської валюти.

    Це пояснюється як зовнішніми факторами (зміцнення євро на світових ринках), так і внутрішніми — зростанням економічної інтеграції України з ЄС.

    Ще один важливий аспект — ситуація на міжбанківському ринку. Там курс долара перебуває на рівні близько 43,8–43,9 грн, а євро — понад 51,6 грн. Це означає, що тиск на гривню формується не лише в готівковому сегменті, а й у професійному фінансовому середовищі.

    Аналітики також звертають увагу на загальну тенденцію квітня: гривня поступово слабшає, хоча процес залишається контрольованим. Зокрема, прогнозується, що найближчим часом курс долара може коливатися в діапазоні 43,5–44,5 грн, без різких стрибків, але із збереженням тренду на зростання.

    Важливим фактором залишається політика Національний банк України, який продовжує дотримуватися стратегії «керованої гнучкості». Це означає, що регулятор не фіксує курс жорстко, але втручається у разі надмірних коливань, щоб уникнути паніки на ринку.

    Водночас глобальні ризики — зокрема геополітична напруга, ціни на енергоносії та залежність України від міжнародної фінансової допомоги — залишаються ключовими чинниками, які можуть впливати на курс у середньостроковій перспективі.

    Таким чином, ситуація на валютному ринку на 20 квітня демонструє чіткий тренд: гривня поступово слабшає, долар впевнено закріплюється вище психологічної позначки у 44 грн, а євро продовжує оновлювати історичні максимуми. Для бізнесу та населення це означає необхідність уважніше стежити за динамікою ринку, адже навіть незначні щоденні зміни вже формують нову фінансову реальність.

  • НБУ наклав штрафів на 1,5 млрд грн: фінансовий сектор готують до жорсткіших правил

    НБУ наклав штрафів на 1,5 млрд грн: фінансовий сектор готують до жорсткіших правил

    У 2025 році Національний банк України застосував до банків і небанківських фінансових установ штрафні санкції на загальну суму близько 1,5 млрд гривень за порушення вимог фінансового моніторингу. Про це під час Business Wisdom Summit? який проводить Delo.ua, повідомила народна депутатка Ольга Василевська-Смаглюк, наголосивши, що регулятор і надалі посилюватиме контроль у цій сфері.

    Йдеться насамперед про порушення законодавства у сфері протидії відмиванню коштів (AML), фінансуванню тероризму та іншим фінансовим злочинам. За словами депутатки, така сума штрафів — сигнал для ринку, що вимоги до прозорості фінансових операцій стають жорсткішими, а недотримання правил більше не залишатиметься без наслідків.

    Фінансовий моніторинг є одним із ключових інструментів держави для контролю за рухом коштів і запобігання незаконним операціям. Типові порушення, за які НБУ застосовує санкції, включають неналежну ідентифікацію клієнтів, відсутність належної перевірки ризиків, несвоєчасне повідомлення про підозрілі транзакції та слабкий внутрішній контроль.

    Останні роки показують системну тенденцію до посилення регуляції. Зокрема, НБУ регулярно застосовує штрафи навіть за відносно невеликі порушення. Наприклад, лише у березні 2026 року регулятор оштрафував один банк і п’ять фінансових компаній за недоліки у фінмоніторингу та валютному контролі, що свідчить про постійний нагляд і перевірки на ринку.

    Контекст посилення контролю пов’язаний як із внутрішніми реформами, так і з міжнародними зобов’язаннями України. Країна адаптує своє фінансове законодавство до стандартів ЄС і рекомендацій FATF, що передбачає жорсткі правила для банків і фінансових установ.

    Паралельно з посиленням контролю зростає і напруження у взаєминах бізнесу та держави. За даними, озвученими на тому ж форумі, за 2015–2025 роки український бізнес подав понад 14 тисяч скарг до органів влади. При цьому завдяки роботі Ради бізнес-омбудсмена вдалося зекономити для підприємців понад 31,9 млрд грн, а понад 9 тисяч справ було закрито. Це свідчить про значну кількість конфліктів між бізнесом і регуляторами, зокрема у сфері податкового та фінансового контролю.

    Важливим елементом нової політики НБУ стали також оновлені вимоги до внутрішнього аудиту фінансових установ, які були затверджені наприкінці 2025 року. Вони передбачають імплементацію міжнародних стандартів і зобов’язують компанії створювати ефективні системи внутрішнього контролю.

    Зокрема, небанківські фінансові установи — страхові компанії, кредитні спілки та платіжні організації — мають забезпечити незалежність внутрішнього аудиту, регулярно оцінювати його ефективність і інвестувати у професійний розвиток аудиторів. Також запроваджено вимоги до документування процедур, оцінки ризиків і гнучкого перегляду планів перевірок у разі змін у діяльності компаній.

    Окремі обмеження стосуються платіжного сектору: комплаєнс-офіцери не можуть суміщати свою посаду з іншими функціями, що має зменшити конфлікти інтересів. Для страхових компаній уточнено вимоги до технічних резервів і захисту даних.

    Для впровадження цих змін передбачено перехідний період: до травня 2026 року — для адаптації комплаєнс-функцій, і до вересня 2026 року — для повноцінного запуску внутрішнього аудиту за новими стандартами.

    Експерти ринку зазначають, що посилення фінансового моніторингу є необхідним кроком для стабільності фінансової системи, особливо в умовах війни та підвищених ризиків незаконного руху коштів. Водночас бізнес очікує, що регулятор збереже баланс між контролем і створенням сприятливих умов для ведення діяльності.

    Таким чином, штрафи НБУ на 1,5 млрд грн за рік є не лише показником масштабів порушень, а й індикатором нового етапу регуляторної політики — більш жорсткої, системної та орієнтованої на міжнародні стандарти. У найближчі роки фінансові установи будуть змушені суттєво посилити внутрішній контроль, щоб відповідати новим вимогам і уникати значних санкцій.

  • Олійник, Липська та Звягінцев – чиновники які стоїть за фіктивним імпортом дронів та виведенням сотень мільйонів доларів з України

    Олійник, Липська та Звягінцев – чиновники які стоїть за фіктивним імпортом дронів та виведенням сотень мільйонів доларів з України

    Поки українським волонтерам масово блокують картки за перекази в кілька тисяч гривень, через банківську систему України за кордон щоденно виводяться мільйони.

    За інформацією ЗМІ, українські банки беруть участь у схемі виведення з України сотень мільйонів доларів США за фіктивними імпортними угодами фірм-одноденок. Все це відбувається під протекцією заступника голови Національного банку України Дмитра Олійника та в.о. голови Державної митної служби України Сергія Звягінцева.

    Суть схеми за участю заступника голови НБУ Дмитра Олійника та в.о. голови Державної митної служби Сергія Звягінцева полягає в фіктивному імпорті дронів, адже за інформацією журналістів розслідувачів кожен третій дрон виявився завезеним до України лише на папері.

    Так, видання Vlasti.net, з посиланням на власні джерела в  Державній митній службі, зазначає, що  з аналізу митних декларацій стало відомо, що найбільше фіктивних вантажів на Волинській митниці оформили Макар Володимир Андрійович, Сухий Олександр Олександрович, Шкаран Андрій Іванович, Савош Наталія Миколаївна та Волін Олександр Валерійович. Вони оформили неіснуючих дронів на суму понад 100 мільйонів доларів США від WHARVEST LIMITED на користь ТОВ «СЕНФІДЖО ІНД» 45242023, від STARNINE SALES LIMITED на ТОВ «ПОЛІПРОМ КОНТУР» 44972273, від Latuna Limited на ТОВ «ЛОЯЛХІЛЗ ГРУП» 45339667, від TS2 Space Sp. z o.o. на ТОВ «Л енд Т компані» 45611914, від ABSales Group Limited на ТОВ «ПЕППЕР СТАР» 44610024, від OPTIMA TRADE LIMITED на ТОВ «ВІТАЛ ПРОГРЕС» 45214462, від Accumaze Sp. z o.o. на ТОВ «ІТГ «ІНТЕК-ГАЗ» 21494259, а також від TORQUE TRADE LIMITED на ТОВ «ЛАВРА ГРУП» 45023845.

    Понад 100 мільйонів доларів США вивели з України на митниці Львівської області. Митники Попов Юрій Андрійович, Романів Ольга Степанівна, Лещишин Тарас Романович оформили підробні декларації на дрони від BORBIT EU S.R.L. на користь ТОВ «БУЛЛЕТ» 45169719, ТОВ «ЕКСПОРТ МАСТЕР» 45302019, ТОВ «КАЛЬХЕОН» 40265219 , ТОВ «ПРОМОФЛАЙ» 45435182, від Universum – Baltyckie Centrum Logisticzne Sp. zo.o. на ТОВ «ПРОМОФЛАЙ» 45435182, ТОВ «ЕкоМаска» 45855410, M.D. and Partners Sp. z o.o на TOB «ОПТОМАКС»  45479481, а також від E-TRADE GROUP Sp.z.o.o на ТОВ «ТЕХНОГЕН» 45589423.

    Фіктивний імпорт дронів відбувається і на Одеській митниці, де за підписами Гайдаржи Романа Андрійовича та Глаголєва Олега Вʼячеславовича були оформлені декларації ввезення дронів від OPTIMA TRADE LIMITED до ТОВ «ВІТАЛ ПРОГРЕС» 45214462, від ABSales Group Limited до ТОВ «ПЕППЕР СТАР» 44610024, від WHARVEST LIMITED до ТОВ «СЕНФІДЖО ІНД» 45242023, від TAKSIM-POL Sp. z o. o. до ТОВ «ТЕДАРІК» 45907725, від TORQUE TRADE LIMITED до ТОВ «ТРАНСГЛОБУС» 44548370 на суму понад 50 мільйонів доларів США.

    Ще на 20 мільйонів доларів США оформили неіснуючих дронів чернівецькі митники Ткачук Ілля Васильович та Лахман Віталій Олександрович. Вони підписали декларації про ввезення дронів від TORQUE TRADE LIMITED на ТОВ «ПЕППЕР СТАР» 44610024 та ТОВ «ЛАВРА ГРУП» 45023845, від Latuna Limited на ТОВ «ЛОЯЛХІЛЗ ГРУП” 45339667, а також від NEOTRADE LIMITED на ТОВ «НЕКСУС ТОРГ» 45351930.

    На Закарпатті Гончарук Дмитро Сергійович та Лазарчик Юлія Володимирівна дали зелене світло на псевдо-дрони для EUA Invest Group s.r.o. на користь ТОВ «МОТІ»  38628992, EUAIG s.r.o. на ТОВ «МОТІ»  38628992, KAMELOT Sp.z o.o.  на користь ТзОВ «Грейт Ентерпрайз” 4523194 більш ніж на 15 мільйонів доларів США.

    На Київщині відзначився митник Бєлов Андрій Ігорович, який дозволив фіктивно оформити дронів на десятки мільйонів доларів США на користь ТОВ «ТЕМ-РО»  45721498 від BFM ENTERPRISES LLC, а також від COSENBASE LTD на користь ТОВ «АНВЕР ТОРГ»  45703947, Jet DP Sp. z o.o. на ТОВ «АНВЕР ТОРГ» 45703947 та ТОВ «ЕКСПОРТ МАСТЕР»  45302019, EURO LINE Sp. z o.o. на ТОВ ТЕХНОПРОФ  42855563, ТОВ «ЄВРО СТАНДАРТ ГРУПП” 41140319 та ТОВ “СЕЙЛКОМТРЕЙД” 45512853, LEMIURG LLC  на ТОВ «БІЛДІНГ СТАРС» 45395339.

    Водночас, ЗМІ публікують список банків, які приймають участь у схемі.

    АО «Асвіо Банк» (брати Супруненки) пропустив десятки мільйонів доларів до румунської компанії Borbit Eu S.r.l. (1 працівник, без сайту, 87% зобов’язань від активів) та польської Jet Dp Sp. z o.o. від фірм-одноденок «Анвер Торг» і «Асконіпром».

    Банк «Південний», «Креді Агріколь» та «ОТП Банк» обслуговували ТОВ «Промофлай», яке переказувало кошти Amon Trade LLC — компанії без сайту, команди, складу та публічної звітності.

    «Мотор-Банк» (державний, Фонд держмайна) пропустив понад 30 млн доларів до Гонконгу через платежі від фірм «Лавра Груп», «Лоялхілз Груп», «Пеппер Стар», «Поліпром Контур», «Атлант Формат», «Сенфіджо Інд», «Вітал Прогрес», «Нексус Торг» на рахунки Torque Trade Limited, Latuna Limited, Absales Group Limited, Starnine Sales Limited, Wharvest Limited, Optima Trade Limited, Neotrade Limited.

    АТ «РВС Банк» (Руслан Демчак) виводив кошти через ТОВ «Трансглобус», «Специфік Лайт», «Сенфіджо Інд», «Вирібпрофіт», «Аргемона Груп» на рахунки Torque Trade Limited, Latuna Limited, Wharvest Limited, Aliot Trade S.r.o., Lvm Wholesale L.l.c Fz.

    «Радабанк» (родина Городницьких) та «Банк Альянс» (Павло Щербань) акцептували транзакції на 20 млн доларів між десятками фірм-одноденок та гонконгськими/польськими компаніями.

    Як бачимо, корупційна схема вражає своєю масштабністю та стала можлива завдяки “тісній співпраці” високопосадовців Нацбанку та Митниці.

    Варто відзначити, що всі учасники схеми – Дмитро Олійник, Анна Липська та Сергій Звягінцев – являються фігурантами журналістських розслідувань про незаконне збагачення, а директорка Департаменту фінансового моніторингу НБУ Анна Липська, без якої реалізація схеми не є можливою,  має тісні зв’язки з РФ.

    Так, родина Сергія Звягінцева постійно обростає новим майном та має необґрунтовані мільйонні накопичення, та дві кримінальні справи – про торгівлю посадами та незаконне збагачення. Попри відкриті кримінальні справи Сергій Звягінцев продовжує керувати Митницею.

    Заступник Голови НБУ Дмитро Олійник також помічений у незаконному збагаченні – фактично володіє нерухомістю в Дубаї.

    Водночас, ВАКС зобов’язав НАБУ внести відомості до ЄРДР і розпочати розслідування щодо можливих корупційних правопорушень заступника голови НБУ Дмитра Олійника тільки після звернення відомого економіста Бориса Кушнірука .

    «Лише після мого позову до ВАКС НАБУ внесло заяву до ЄРДР і тепер змушене розпочати розслідування», – заявив Борис Кушнірук.

    За твердженням Кушнірука, передані ним до слідчих матеріали містять ознаки можливого приховування активів через майно в ОАЕ. Йдеться про квартиру в житловому комплексі Zenith Tower (район Al Hebiah Fourth, Дубай), власницею якої у реєстрах значиться колишня дружина посадовця Ольга Кушнір. Автор звертає увагу, що в декларації Олійника за 2023 рік фігурують дані про посвідку на проживання його тодішньої дружини в ОАЕ та отримані нею доходи у Dubai Media City на суму 7,7 млн грн, однак інформації про саму квартиру немає. «От тільки про саму квартиру у Дубаї в декларації – жодного слова».

    Також, за інформацією британських журналістів з International Business Times, Дмитро Олійник ймовірно причетний до масштабних схем виведення коштів з “Енергоатому”.

  • Прибутки банків у 2025 році: хто заробив найбільше, а хто пішов у мінус

    Прибутки банків у 2025 році: хто заробив найбільше, а хто пішов у мінус

    Національний банк України оприлюднив фінансові результати роботи банківського сектору за 2025 рік, назвавши найприбутковіші та найзбитковіші банки країни. Дані свідчать про концентрацію прибутків у найбільших установах, а також про складну ситуацію для частини невеликих банків.

    Лідером за чистим прибутком у 2025 році залишається ПриватБанк. Державна фінустанова заробила 29,1 млрд гривень, що становить майже чверть загального фінансового результату всієї банківської системи. Водночас цей показник на 27,6% менший, ніж у 2024 році.

    Друге місце посів Ощадбанк, який отримав 16,63 млрд гривень чистого прибутку. Це більш ніж удвічі перевищує його результат попереднього року. Третю позицію зайняв Райффайзен Банк із прибутком 10,74 млрд гривень, що у 2,5 раза більше, ніж роком раніше.

    До п’ятірки лідерів також увійшли Універсал Банк із показником 10,33 млрд гривень та Укрексімбанк, який завершив рік із прибутком 8,86 млрд гривень, продемонструвавши зростання більш ніж утричі.

    У другій п’ятірці за прибутковістю опинилися ПУМБ, Укрсиббанк, ОТП Банк, Креді Агріколь та Укргазбанк. Крім того, ще сім банків змогли заробити понад 1 млрд гривень чистого прибутку, що свідчить про загальну стійкість фінансової системи навіть в умовах війни.

    Водночас Національний банк повідомив, що сім із шістдесяти банків завершили 2025 рік зі збитками. Найгірший фінансовий результат показав ПІН Банк, збиток якого перевищив 63 млн гривень. Також у мінусі опинилися Кристал Банк та банк «Український капітал», які у 2024 році ще демонстрували прибутковість.

    Окремо зазначається, що новий гравець ринку — перехідний банк ЮТЕ Банк, створений як правонаступник неплатоспроможного РВС Банку, завершив 2025 рік зі збитком у 3,34 млн гривень.

    Загалом результати року вказують на посилення позицій найбільших банків і зростання розриву між системними гравцями та малими фінансовими установами.

  • Українців атакують фішинговими листами під виглядом НБУ

    Українців атакують фішинговими листами під виглядом НБУ

    В Україні зафіксували нову хвилю шахрайських електронних розсилок, які маскуються під офіційні повідомлення Національного банку України. Зловмисники надсилають листи з нібито вимогою надати документи від імені Департаменту фінансового моніторингу, використовуючи підроблені підписи та шкідливі вкладення.

    У таких повідомленнях шахраї апелюють до терміновості та можливих наслідків у разі ігнорування запиту. Листи надходять із різних електронних адрес, які не мають жодного стосунку до НБУ, однак візуально оформлені так, щоб виглядати офіційно.

    Вкладені файли або посилання містять шкідливе програмне забезпечення. Після відкриття таких файлів зловмисники можуть отримати доступ до комп’ютера користувача, викрасти персональні або фінансові дані, а також встановити приховані програми для подальших атак.

    У Національному банку наголошують, що всі службові електронні листи надсилаються виключно з офіційної корпоративної пошти. Будь-які звернення з інших адрес є ознакою шахрайства.

    Фахівці закликають не відкривати вкладення, не переходити за підозрілими посиланнями та не відповідати на подібні листи. Особливу небезпеку становлять повідомлення з формулюваннями про «термінову перевірку», «фінансові порушення» або «ризик санкцій».

    Такі схеми належать до фішингу — виду кіберзлочинів, коли людей вводять в оману, імітуючи офіційні установи. Основний інструмент шахраїв — психологічний тиск і створення відчуття страху або нагальності.

  • Онлайн-покупки та електрокари можуть подорожчати: Нацбанк хоче нових податків

    Онлайн-покупки та електрокари можуть подорожчати: Нацбанк хоче нових податків

    Національний банк України пропонує ввести додаткові податки на непріоритетний імпорт — від іноземних онлайн-покупок до предметів розкоші. Такий крок, на думку регулятора, допоможе зменшити дефіцит державного бюджету, який за дев’ять місяців 2025 року вже перевищив 24,9 мільярда доларів.

    Як зазначено в жовтневому інфляційному звіті НБУ, нове оподаткування може стосуватися посилок з-за кордону вартістю до 150 євро, електромобілів, а також товарів, що не мають критичного значення для економіки під час війни.

    У Нацбанку пояснюють, що подібні заходи покликані збалансувати державні фінанси, скоротити валютний тиск і підтримати макрофінансову стабільність країни. Попри це, в документі визнають: введення таких податків матиме певні негативні наслідки для економіки та споживачів, але вони будуть обмеженими й не вплинуть на обороноздатність держави.

    «Доцільно запровадити оподаткування непріоритетного імпорту, в тому числі посилок, електромобілів та предметів розкоші. Це сприятиме зменшенню дефіциту поточного рахунку державного бюджету та підтриманню макрофінансової стабільності», — йдеться у звіті НБУ.

    За словами економістів, пропозиція може стати чутливою для середнього класу, адже саме він найчастіше користується міжнародними онлайн-магазинами та замовляє товари до 150 євро. Водночас обкладання податком електромобілів може сповільнити темпи електрифікації транспорту в Україні, що суперечить раніше ухваленим державним стратегіям.

    Наразі ініціатива Нацбанку перебуває на етапі обговорення, а для її реалізації необхідно внести зміни до чинного законодавства. Остаточне рішення щодо нових податків має ухвалити уряд спільно з Верховною Радою.