Позначка: міжнародні відносини

  • Зеленський може оголосити вибори та референдум 24 лютого — FT

    Зеленський може оголосити вибори та референдум 24 лютого — FT

    Президент України Володимир Зеленський може оголосити про проведення президентських виборів та загальнонаціонального референдуму 24 лютого — у четверту річницю початку повномасштабного вторгнення Росії. Про це повідомляє Financial Times із посиланням на поінформовані джерела.

    За даними видання, українська влада розпочала підготовчі процеси на тлі сигналів з боку США. Зокрема, адміністрація Дональда Трампа нібито наполягає на проведенні виборів до 15 травня. У разі відсутності виборчого процесу Київ може втратити запропоновані Вашингтоном безпекові гарантії.

    Співрозмовники газети в оточенні Зеленського зазначають, що українська сторона повідомила американських партнерів про готовність діяти у «надзвичайно стислі строки». При цьому в Києві визнають серйозні логістичні виклики: організацію голосування в умовах війни, мільйони внутрішньо переміщених осіб, громадян за кордоном, а також питання безпеки виборчих дільниць.

    Йдеться не лише про президентські вибори, а й про можливий референдум, деталі якого наразі не розголошуються. Джерела припускають, що обидва процеси можуть відбутися одночасно, аби мінімізувати організаційні ризики та витрати.

    Один із західних чиновників, коментуючи ситуацію, зазначив, що в українському політичному середовищі формується розуміння: потенційна виборча кампанія може бути безпосередньо пов’язана з переобранням чинного президента.

    До 15 травня адміністрація Трампа хоче не лише проведення виборів в Україні, а й реалізації всього комплексу мирних угод — включно з виведенням ЗСУ з Донбасу.

    Про це пише Financial Times у вже згаданій статті, у якій йшлося про плани Зеленського під тиском Вашингтона провести вибори та референдум до 15 травня.

    Водночас у публікації зазначається, що всі ці плани можуть зірватися, якщо Київ і Москва не домовляться щодо територій (тобто, як випливає з контексту статті, якщо Зеленський відмовиться виводити війська з Донбасу). Також видання допускає, що ситуацію Зеленський може використати для збільшення своїх шансів на переобрання на новий п’ятирічний термін, а також, щоб показати Трампу, що він не гальмує мирні домовленості.

    «Президент США дав зрозуміти Києву, що американські гарантії безпеки залежать від узгодження ширшої мирної угоди, яка, ймовірно, передбачатиме поступки Росії щодо Донбасу, і яку Вашингтон хоче виконати до 15 травня», — пише видання.

    За його даними, «Вашингтон залишає Києву дуже мало простору для маневру на тлі наближення проміжних виборів у США».

    При цьому, на думку співрозмовників FT, «план може бути відкладений залежно від того, наскільки далеко один від одного будуть Київ і Москва у ключовому питанні територій».

    Українські та західні офіційні особи також вважають, що графік і ультиматум США «навряд чи будуть виконані», оскільки вони залежать від можливості досягнення прогресу на переговорах із Росією.

    «Однак цей план підкреслює прагнення Зеленського максимально збільшити свої шанси на переобрання, одночасно запевняючи Трампа, що Київ не гальмує мирну угоду», — описує видання стратегію Києва.

    Офіційних заяв від Банкової щодо конкретних дат або рішень наразі не оприлюднено. Водночас питання виборів під час воєнного стану залишається дискусійним як із правової, так і з безпекової точки зору.

  • Сергій Кислиця сприяє поверненню Дмитра Кулеби до влади

    Сергій Кислиця сприяє поверненню Дмитра Кулеби до влади

    За інформацією джерел видання 360ua.news, фактичне “повернення екс-міністра закордонних справ Дмитра Кулеби до влади” відбувається за сприяння нового першого заступника керівника ОП Сергія Кислиці.

    За інформацією джерела, Дмитро Кулеба повертається у велику політику за протекції Сергія Кислиці, з яким у нього “чудові стосунки”.

    Також, за інформацією джерела, “наразі в українському дипломатичному середовищі Кислиці і Кулебі немає рівних, що також вплинуло на рішення Президента повернути Кулебу в команду”.

    “Дмитро Кулеба може, зокрема, контролювати СЗР, оскільки більшість інформації служба збирає через “західних партнерів” і співробітників своїх посольств.  Тому завдання координації роботи стоїть дуже жорстко, особливо, якщо брати до уваги історію, що в багатьох посольствах з’явилися непрофесіонали” – зазначає джерело.

  • Спікер парламенту Чехії різко засудив українську владу

    Спікер парламенту Чехії різко засудив українську владу

    Спікер Палати депутатів Чехії Томіо Окамура у своєму новорічному виступі різко розкритикував українську владу та політику підтримки Києва зі сторони західних країн. Виступ був показаний на чеських телеканалах і викликав широкий резонанс у суспільстві.

    Окамура засудив постачання зброї Україні, назвавши конфлікт «абсолютно безглуздим» і неприпустимим використанням коштів чеських громадян. За його словами, гроші пенсіонерів, людей з інвалідністю та сімей з дітьми витрачаються на війну, яку він вважає марною.

    «Ми не повинні передавати кошти наших громадян іноземцям лише тому, що цього вимагає провоєнна пропаганда», — заявив політик. Він також висловив сподівання, що Чехія «зійде з брюссельського потяга», який, на його переконання, веде до Третьої світової війни.

    Окамура критикував Західну Європу за стимулювання власного військово-промислового комплексу через продаж «неефективної зброї», яка, за його словами, швидко знищується на фронті. Спікер підкреслив, що у цьому процесі простежується корупційна складова, зокрема серед українських чиновників.

    «Грошові потоки йдуть на всі боки, і кожен у цьому бізнесі щось отримує. Західні компанії та уряди, а також українські злодії з оточення зеленої хунти, які будують собі золоті туалети. Нехай крадуть, але не за наш рахунок, і нехай така країна не вступає до Європейського Союзу», — заявив Окамура.

    Його різкі заяви викликали неоднозначну реакцію у політичному та медійному просторі Чехії, особливо щодо позиції країни у постачанні військової допомоги Україні та співпраці з союзниками по НАТО.

  • США та РФ запропонували план щодо України, який розколов Європу — Bloomberg

    США та РФ запропонували план щодо України, який розколов Європу — Bloomberg

    Після оприлюднення спільної американсько-російської пропозиції щодо припинення війни в Україні в Європі дедалі голосніше лунають паралелі з подіями 1939 року. Оглядач Bloomberg Марк Чемпіон порівняв запропонований план із пактом Молотова-Ріббентропа, який фактично поділив Східну Європу між СРСР і нацистською Німеччиною та відкрив шлях до вторгнення Гітлера в Польщу. На його думку, нинішні дії Вашингтона й Москви свідчать про аналогічну логіку великих держав, які намагаються перерозподілити впливи на континенті — цього разу за рахунок України.

    Чемпіон зазначає, що ще від лютого попереджав: адміністрація Дональда Трампа прагне не стільки миру для України, скільки «перезавантаження» відносин із Росією. Публікація 28-пунктного плану, узгодженого без участі Києва чи його європейських партнерів, лише підтвердила ці побоювання. А коли європейські лідери зрозуміли, що залишилися самі у стримуванні Москви, виникло питання: чи здатен ЄС стати самостійним стратегічним гравцем? Відповідь, за оцінкою автора, неприємна — Євросоюз історично не пристосований до демонстрації жорсткої сили.

    Європейський проєкт будувався як антипод воєн між своїми — саме за це ЄС отримав Нобелівську премію миру у 2012 році. Але у сфері оборони блок системно перекладав відповідальність на НАТО, тобто на США. У результаті, пояснює Чемпіон, нинішній ЄС нагадує футболіста, якого змушують зіграти в регбі: наявних інструментів для силової дипломатії не вистачає.

    Втім, Європі, на думку оглядача, доведеться зробити стрибок у невідоме. Розв’язання він бачить поза межами інституцій ЄС — через коаліції країн, які готові діяти швидше й рішучіше. Приклади вже з’являються: Велика Британія очолює Об’єднані експедиційні сили з десяти північних держав; існує Північно-Балтійська вісімка, а Лондон та Париж разом формують коаліцію для майбутньої миротворчої місії в Україні. Дослідник Фінського інституту міжнародних відносин Ніклас Гельвіг вважає таку фрагментарність не хибою, а, можливо, навіть перевагою — адже ключові регіональні гравці, зокрема Британія, Норвегія та Туреччина, не входять до ЄС.

    Європа, підкреслює Чемпіон, повертається в реальність історії після кількох десятиліть «утопічного перепочинку». Її першочергове завдання — переозброєння і формування спільної позиції щодо загроз. Але в історії континент об’єднувався лише тоді, коли небезпека ставала очевидною та екзистенційною: як під час Холодної війни чи протидії Османській імперії у XVII столітті.

    На думку оглядача, сьогоднішній виклик для європейських лідерів — знайти спосіб одночасно зберегти мир усередині блоку та виробити силу зовні, щоб протистояти Росії та не дозволити їй нав’язати сценарій, схожий на той, що був узгоджений між Москвою і Берліном у 1939 році.

    Європейські медіа нагадують, що ці процеси розгортаються на тлі поглиблення контактів між США та Росією, а також погроз Вашингтона обмежити підтримку Києва. За оцінками New York Post, фінансування української оборони упродовж чотирьох років коштуватиме Європі значно дешевше, ніж наслідки капітуляції перед Кремлем. Bloomberg своєю чергою пише, що багато європейських країн уже готуються стримувати Росію самостійно — інвестують у збройову промисловість і проводять навчання без участі США.

  • Трамп критикує корупцію в Україні, але говорить про можливість угоди

    Трамп критикує корупцію в Україні, але говорить про можливість угоди

    Під час останнього публічного виступу Президент США Дональд Трамп зробив чергову заяву щодо ситуації в Україні, поєднавши критику з обережним оптимізмом. Його меседж знову зосередився на темі корупції, яку він неодноразово називав головною перешкодою для ефективної взаємодії між державами.

    Трамп заявив, що в Україні, за його словами, існують «серйозні проблеми» та «корупційна ситуація, яка не йде їм на користь». Ці слова вписуються в його попередні заяви про необхідність внутрішніх реформ, особливо в умовах війни та міжнародної підтримки, яка значною мірою залежить від довіри до українських інституцій.

    Втім, поруч із критикою пролунали й стримані сигнали щодо можливостей дипломатичного поступу. Президент США заявив, що, попри проблеми, бачить «хороший шанс» на укладення певної угоди. Про яку саме угоду йдеться — Трамп не уточнив, однак у політичних колах США це висловлювання розцінили як натяк на можливе мирне врегулювання або новий формат домовленостей щодо підтримки України.

    Його слова прозвучали в момент, коли українсько-американські відносини перебувають під пильною увагою. З одного боку, Києву важливо демонструвати прогрес у боротьбі з корупцією, а з іншого — будь-які заяви Вашингтона одразу стають приводом для політичних дискусій як всередині України, так і на міжнародній арені.

    Трампова модель комунікації одночасно створює тиск і залишає простір для переговорів. Його новий сигнал може вплинути на дипломатичні позиції та очікування щодо подальшого розвитку подій.

  • Політичний жест: Чернігів назве сквер на честь Дональда Трампа

    Політичний жест: Чернігів назве сквер на честь Дональда Трампа

    У Чернігові вирішили перейменувати один зі скверів на честь президента США Дональда Трампа. Таке рішення ухвалили 16 жовтня під час 46-ї позачергової сесії міської ради. За відповідну пропозицію проголосували 22 депутати.

    Ініціаторкою перейменування стала голова фракції «Європейська солідарність» Марина Семененко. Йдеться про сквер «Казка», розташований у мікрорайоні Шерстянка. Документ, поданий на розгляд, зазначає, що таким чином у місті хочуть вшанувати «видатного політичного лідера сучасності» та привернути міжнародну увагу до відбудови Чернігова, який зазнав значних руйнувань під час російського вторгнення.

    У пояснювальній записці наголошується, що жителі Чернігова висловлюють надію на можливу роль Дональда Трампа у припиненні нинішньої війни. Автори рішення переконані, що саме він може зробити внесок у досягнення стійкого миру та, на думку ініціаторів, навіть заслуговувати на Нобелівську премію миру.

    Рішення вже викликало активне обговорення серед містян і в соцмережах. Частина громадськості сприйняла ініціативу як символічний дипломатичний жест, інші — як суперечливий крок на тлі політичної поляризації навколо особи Дональда Трампа у світі.