Govoritinfo.com

Позначка: міжнародна реакція

  • Після масованої атаки РФ Україна терміново скликає Радбез ООН

    Після масованої атаки РФ Україна терміново скликає Радбез ООН

    Україна ініціювала термінове засідання Ради Безпеки ООН після чергової масштабної комбінованої атаки Росії, яка в ніч на 6 липня забрала життя мирних жителів та спричинила масштабні руйнування у Києві й Київській області. Про відповідний крок повідомив міністр закордонних справ України Андрій Сибіга, наголосивши, що світова спільнота має перейти від заяв до конкретних дій для стримування російської агресії.

    За словами глави МЗС, кожна російська ракета, випущена по українських містах, є викликом не лише Україні, а й усій системі міжнародного права.

    «Кожна російська ракета, випущена по Україні, несе послання, що виходить далеко за межі наших кордонів. Вона має на меті переконати світ, що насильство може замінити закон, страх — сильніший за солідарність, а жорстокість залишається безкарною», — заявив Андрій Сибіга.

    Міністр повідомив, що після другої за кілька днів масштабної ракетно-дронової атаки Україна офіційно звернулася до Ради Безпеки ООН із вимогою провести екстрене засідання. Київ також закликав державу, яка головує в Радбезі ООН у липні — Демократичну Республіку Конго, а також усіх членів Ради підтримати український запит.

    Сибіга наголосив, що слабкі або запізнілі реакції міжнародної спільноти лише заохочують Росію продовжувати ракетний терор.

    «Зволікання або слабка реакція не здатні зупинити терор. Це під силу лише рішучим, принциповим і вчасним діям. Міжнародна спільнота має об’єднатися, щоб стримати агресора та продовжувати просувати всеосяжний, справедливий і тривалий мир відповідно до Статуту ООН», — заявив очільник української дипломатії.

    Поштовхом до звернення стала одна з наймасштабніших атак Росії останніх місяців. За даними Повітряних сил ЗСУ, у ніч проти 6 липня російські війська застосували 419 засобів повітряного нападу, серед яких 68 ракет різних типів та 351 ударний безпілотник. Українська протиповітряна оборона знешкодила 363 повітряні цілі, однак частина балістичних ракет і дронів досягла своїх цілей.

    Основним напрямком удару став Київ. Найбільших руйнувань зазнали Подільський і Дарницький райони столиці, де російські ракети влучили у житлові багатоповерхівки. Рятувальники продовжують розбирати завали, оскільки під ними можуть залишатися люди. Станом на день 6 липня було відомо про щонайменше 12 загиблих у Києві та понад 50 поранених. Ще троє людей загинули на Київщині, де також зафіксовані значні руйнування цивільної інфраструктури.

    Особливо складною залишається ситуація у Вишневому Київської області. Після ракетного удару там виникла масштабна пожежа, а через загрозу повторної детонації небезпечних предметів місцева влада організувала евакуацію мешканців із небезпечної зони. Тимчасово евакуйовано понад 500 людей, а територія навколо місця влучання перебуває під охороною правоохоронців.

    Україна вже не вперше звертається до міжнародних організацій після масштабних російських ударів. Після попередніх масованих атак МЗС також ініціювало проведення екстрених засідань Ради Безпеки ООН, ОБСЄ, Ради Європи та ЮНЕСКО, наголошуючи, що атаки на цивільне населення та критичну інфраструктуру є грубим порушенням міжнародного гуманітарного права.

    Втім, можливості Ради Безпеки ООН щодо ухвалення рішень залишаються обмеженими через право вето Росії як постійного члена цього органу. Саме тому Україна регулярно використовує засідання Радбезу насамперед як міжнародний майданчик для представлення доказів російських атак, привернення уваги світової спільноти та посилення дипломатичного тиску на державу-агресора. Подібні засідання нерідко стають підставою для подальших політичних заяв, санкційних ініціатив та обговорення додаткової військової допомоги Україні.

    На тлі нової хвилі російських ударів українська дипломатія вкотре наголошує, що без посилення міжнародного тиску та збільшення підтримки України, насамперед у сфері протиповітряної оборони, атаки на українські міста продовжуватимуться. Саме тому Київ закликає партнерів не обмежуватися заявами солідарності, а ухвалювати конкретні рішення, здатні посилити захист цивільного населення та наблизити припинення російської агресії.

  • «МЗС розкритикувало ЮНЕСКО через заяву про удар по Києво-Печерській лаврі

    «МЗС розкритикувало ЮНЕСКО через заяву про удар по Києво-Печерській лаврі

    Міністерство закордонних справ України жорстко відреагувало на офіційну заяву Організації ООН з питань освіти, науки і культури (UNESCO), у якій йшлося про пошкодження Києво-Печерської лаври, однак, на думку Києва, не було прямо зазначено, що удар завдала Російська Федерація. Українська дипломатія назвала таку позицію міжнародної організації неприйнятною, а речник МЗС Георгій Тихий у своїй заяві охарактеризував її як «абсурдну», підкресливши, що структура, яка має мандат на захист культурної спадщини у світі, не повинна уникати чіткого визначення відповідального за руйнування.

    За словами представника українського зовнішньополітичного відомства, проблема полягає не лише у формулюваннях, а у принциповій здатності міжнародних інституцій називати агресора прямо. Він звернув увагу на те, що ЮНЕСКО, реагуючи на удар по одному з найважливіших духовних і культурних символів України, фактично уникає вказівки на Росію як на джерело атаки. У цьому контексті Тихий наголосив, що подібна обережність підриває довіру до організації, яка має бути одним із ключових глобальних механізмів захисту культурної спадщини під час воєн і збройних конфліктів.

    Йдеться про удар по території Києво-Печерської лаври, яка входить до складу об’єкта Світової спадщини ЮНЕСКО «Київ: Собор Святої Софії та прилеглі монастирські споруди, Києво-Печерська лавра». Комплекс є одним із найважливіших історичних і духовних центрів України та має особливий статус у міжнародному культурному просторі. Саме тому будь-які пошкодження цієї пам’ятки викликають широкий міжнародний резонанс і стають предметом обговорення не лише на рівні України, а й у структурах ООН.

    У МЗС України наголошують, що у ситуації, коли об’єкти світової спадщини зазнають руйнувань унаслідок бойових дій, міжнародні організації мають діяти максимально чітко і недвозначно, оскільки мова йде не лише про дипломатичні формулювання, а про фіксацію відповідальності за воєнні злочини та руйнування культурних цінностей. Георгій Тихий підкреслив, що відсутність прямого називання Росії у подібних заявах створює враження розмитості відповідальності, що є неприпустимим у випадку систематичних атак на цивільну та культурну інфраструктуру.

    Українська Національна комісія у справах ЮНЕСКО також раніше виступила із закликами до міжнародної спільноти зайняти більш жорстку позицію щодо участі Росії в роботі ключових органів організації. У Києві наголошують, що країна-агресор не повинна мати можливості впливати на рішення структури, яка займається захистом культурної спадщини, особливо в умовах, коли ця спадщина зазнає прямих атак під час війни.

    У своїх заявах українська сторона також звертає увагу на необхідність посилення політичного, економічного та правового тиску на Російську Федерацію з боку міжнародної спільноти. Київ наполягає, що лише рішучі та скоординовані дії можуть зупинити подальше руйнування культурних і освітніх об’єктів, а також забезпечити притягнення винних до відповідальності.

    Після хвилі критики ЮНЕСКО оприлюднила оновлену заяву, в якій уже прямо засудила удар по Києво-Печерській лаврі та наголосила, що атака відбулася в контексті ескалації війни після вторгнення Російської Федерації в Україну. В організації також заявили про готовність надати підтримку українським органам влади у фіксації пошкоджень культурних та освітніх установ, а також у визначенні невідкладних заходів реагування в межах свого мандата.

    Попри це, у Києві вважають, що реакція міжнародної структури залишається недостатньо чіткою та запізнілою, а дипломатична обережність у формулюваннях не відповідає масштабам руйнувань, яких зазнає українська культурна спадщина під час повномасштабної війни. Українська сторона продовжує наполягати на тому, що міжнародні інституції повинні не лише фіксувати наслідки атак, а й однозначно називати відповідальних за них, адже це є ключовим елементом міжнародного правосуддя та історичної відповідальності.

  • Після ударів по Лаврі та музеях Україна звернулася до ЮНЕСКО

    Після ударів по Лаврі та музеях Україна звернулася до ЮНЕСКО

    Національна комісія України у справах ЮНЕСКО засудила масовані російські удари по об’єктах культурної спадщини та мистецьких інституціях України, зокрема по Києво-Печерській лаврі, музеях і театрально-освітніх закладах. Українська сторона закликала міжнародну спільноту посилити тиск на Росію та обмежити її участь у ключових структурах ЮНЕСКО.

    Про це йдеться в офіційній заяві, оприлюдненій Міністерством закордонних справ України.

    У заяві наголошується, що Києво-Печерська лавра є об’єктом всесвітньої спадщини ЮНЕСКО та перебуває під особливим захистом відповідно до Гаазької конвенції 1954 року та Другого протоколу до неї.

    Українська сторона підкреслює, що удари по культурних об’єктах є порушенням норм міжнародного гуманітарного права та фактично спрямовані на знищення історичної ідентичності та культурної пам’яті держави.

    Нацкомісія ЮНЕСКО навела перелік закладів, які зазнали пошкоджень унаслідок російських атак, серед них:

    • Національний культурно-мистецький та музейний комплекс «Мистецький арсенал»
    • Національний палац мистецтв «Україна»
    • Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого
    • Будинок органної та камерної музики у Дніпрі
    • Харківський художній музей
    • Національна кіностудія імені Олександра Довженка

    Зокрема, у кіностудії імені Довженка повідомляється про втрату значної частини історичних матеріалів, включно з унікальними костюмами, що мали культурну та музейну цінність.

    Українська сторона заявляє, що удари по культурних об’єктах є частиною системної практики, спрямованої на руйнування культурного середовища країни.

    Комісія закликала міжнародну спільноту не залишатися осторонь та посилити політичний, економічний і правовий тиск на Російську Федерацію.

    «Закликаємо міжнародну спільноту припинити толерувати ці злочини, посилити політичний, економічний та правовий тиск на державу-агресора та вжити рішучих заходів для якнайшвидшого припинення російської агресії», — йдеться у заяві.

    Окремо Національна комісія звернулася до керівництва Секретаріату ЮНЕСКО з вимогою надати чітку та жорстку реакцію на атаки Росії.

    Йдеться про застосування всього інструментарію організації, зокрема:

    • Виконавчої ради ЮНЕСКО
    • Комітету з охорони культурних цінностей у разі збройного конфлікту
    • Комітету всесвітньої спадщини ЮНЕСКО

    Україна також наполягає на направленні міжнародних експертів ЮНЕСКО до пошкоджених об’єктів для фіксації руйнувань та підготовки незалежної оцінки наслідків атак.

    У ніч на 15 червня Росія здійснила чергову масовану атаку по Києву та іншим регіонам України. За останніми даними, загинули п’ятеро людей, ще близько 35 отримали поранення.

    У столиці зафіксовано пошкодження вівтарної частини Успенського собору Києво-Печерської лаври, пожежу на території Національного комплексу «Мистецький арсенал», а також руйнування на кіностудії імені Олександра Довженка.

    Експерти наголошують, що пошкодження культурних об’єктів мають довгострокові наслідки, оскільки стосуються не лише матеріальної інфраструктури, а й унікальних архівів, музейних колекцій та творчих фондів, які неможливо швидко відновити.

    Києво-Печерська лавра, як один із найстаріших монастирських комплексів Східної Європи, має виняткове значення для світової культурної спадщини та є символом української історії.

    Україна продовжує закликати міжнародні організації посилити механізми реагування на руйнування культурної спадщини під час війни. Водночас питання участі Росії в структурах ЮНЕСКО залишається предметом дискусій на міжнародному рівні.

    Очікується, що найближчими тижнями тема захисту культурної спадщини України буде винесена на розгляд низки міжнародних платформ.

  • «Перевершили ІДІЛ»: Сибіга жорстко висловився після удару по Києво-Печерській лаврі

    «Перевершили ІДІЛ»: Сибіга жорстко висловився після удару по Києво-Печерській лаврі

    Україна ініціює міжнародну реакцію на російський удар по Києво-Печерській лаврі, який призвів до значних пошкоджень одного з найважливіших об’єктів культурної та духовної спадщини держави. Київ звертається до ЮНЕСКО та інших міжнародних інституцій із вимогою негайної та рішучої відповіді на атаку, що завдала шкоди пам’ятці світового значення.

    Про це повідомив міністр закордонних справ України Андрій Сибіга у дописі на своїй сторінці у Facebook.

    За словами очільника МЗС, Україна вже розпочинає процедури в межах міжнародних механізмів, зокрема системи ЮНЕСКО, для фіксації пошкоджень і реагування на руйнування об’єкта Світової спадщини.

    Українська сторона наполягає, що удар по Києво-Печерській лаврі має отримати не лише політичну оцінку, а й практичні наслідки у міжнародному правовому полі, включно з посиленими заходами захисту культурної спадщини під час збройних конфліктів.

    Андрій Сибіга різко засудив дії Росії, назвавши їх свідомим знищенням культурної спадщини України та порівнявши характер злочинів із діями терористичних організацій.

    «Зараз ми маємо справу з російськими терористами, які вже перевершили ІДІЛ у своїх злочинах проти культурної спадщини. Тільки російські покидьки, які не мають нічого святого, можуть навмисно пошкодити Києво-Печерську лавру, унікальний об’єкт спадщини ЮНЕСКО, що знаходиться під особливою охороною», — заявив міністр.

    У своїй заяві Сибіга наголосив, що атака на лавру є не лише військовим злочином, а й ударом по історичній пам’яті українського народу та світовій культурній спадщині.

    Глава МЗС України також поклав політичну відповідальність за події на російське керівництво. Він заявив, що президент РФ Володимир Путін «назавжди вписав своє ім’я у список найгірших варварів в історії» через удари по об’єктах культурної та релігійної значущості.

    Сибіга закликав міжнародних партнерів до жорсткої та чіткої реакції, підкресливши, що Україна очікує не декларативних заяв, а реальних кроків.

    «Очікуємо рішучої реакції міжнародних інституцій та столиць. Жодних розпливчастих слів, мовчання чи слабких кроків. Необхідні дії, щоб зупинити російське варварство», — наголосив міністр.

    Раніше повідомлялося, що внаслідок масованої російської атаки на Київ на території Києво-Печерської лаври виникла масштабна пожежа. За даними Київської міської військової адміністрації, зафіксовано пряме влучання по комплексу.

    Найбільше постраждав Успенський собор, де вогонь охопив значну площу даху. Для ліквідації пожежі були залучені підрозділи ДСНС, які працювали в умовах підвищеної небезпеки через загрозу повторних атак.

    Масштаб пошкоджень наразі уточнюється, однак попередні оцінки свідчать про суттєві руйнування на території святині.

    Предстоятель Православної церкви України митрополит Епіфаній також засудив удар, назвавши його черговим злочином проти людяності. Він наголосив на необхідності міжнародного осуду дій Росії та захисту об’єктів світової спадщини.

    Подія викликала широкий суспільний та міжнародний резонанс, оскільки Києво-Печерська лавра є не лише релігійним центром, а й одним із ключових символів української історії та культури.

    Києво-Печерська лавра входить до списку Світової спадщини ЮНЕСКО та є одним із найстаріших православних монастирських комплексів Східної Європи. Вона має виняткове значення для української та світової культурної спадщини.

    Україна наголошує, що удари по таких об’єктах є спробою знищення історичної пам’яті та культурної ідентичності, що суперечить міжнародному гуманітарному праву.

    Подальші кроки залежатимуть від реакції міжнародних організацій та результатів роботи експертів, які оцінюють масштаби завданих пошкоджень.

  • Путін суперечить Пєскову щодо інциденту з дроном у Румунії

    Путін суперечить Пєскову щодо інциденту з дроном у Румунії

    Російський диктатор Володимир Путін заявив, що «нічого не знає» про падіння дрона на житловий будинок у румунському місті Галац, водночас припустивши, що йдеться про український безпілотник. Про це повідомляє ТАСС.

    Ситуація викликала плутанину в заявах російського керівництва. Спершу, за даними ТАСС, прессекретар Кремля Дмитро Пєсков заявив, що президент РФ нібито «в курсі інциденту» з безпілотником у Румунії. Однак уже невдовзі сам Путін публічно заперечив, що має будь-яку інформацію про подію.

    «Я не знаю нічого про дрон у Румунії. Без поняття взагалі, про що йдеться», — сказав він, додавши, що інформацію йому «щойно доповіли».

    Попри це, російський лідер одразу ж висунув альтернативну версію, заявивши, що інцидент у Румунії «найімовірніше» пов’язаний саме з українським дроном. За його словами, робити остаточні висновки можна лише після експертизи уламків, а походження безпілотника «не можна визначати за політичними заявами».

    Путін також додав, що, за його твердженням, українські безпілотники «вже неодноразово залітали в різні країни», а перша реакція на такі випадки нібито «завжди була помилковою».

    Окремо він заявив, що Росія «готова провести об’єктивне розслідування», якщо отримає доступ до уламків дрона, який упав у Румунії.

    Інцидент стався в ніч на 29 травня під час масованої атаки Росії на Україну. За даними румунської сторони, російський дрон типу «Герань-2» перетнув кордон і влучив у багатоповерхівку в місті Галац. Внаслідок удару на 10-му поверсі виникла пожежа, двоє людей отримали травми.

    Міністерство оборони Румунії підтвердило тип безпілотника, а також заявило про неодноразові випадки падіння уламків російських дронів на території країни від початку повномасштабної війни.

    Падіння дрона викликало різку реакцію міжнародної спільноти. У НАТО, ЄС, США та Україні заявили про необхідність жорсткої відповіді на порушення повітряного простору держави-члена Альянсу.

  • Україна терміново скликає Радбез ООН після атаки Росії на Київ

    Україна терміново скликає Радбез ООН після атаки Росії на Київ

    Україна ініціює термінове засідання Ради Безпеки Організація Об’єднаних Націй після однієї з наймасштабніших атак Росії на Київ за останній час. Причиною звернення стала масована комбінована атака по столиці та Київській області, внаслідок якої загинули мирні жителі, десятки людей отримали поранення, а рятувальники досі продовжують пошуки людей під завалами зруйнованого житлового будинку.

    Про рішення офіційно звернутися до Радбезу ООН повідомив міністр закордонних справ України Андрій Сибіга. За його словами, українська дипломатія отримала доручення негайно винести питання російського удару на міжнародний рівень та домагатися жорсткої реакції світової спільноти.

    Глава МЗС наголосив, що йдеться не лише про черговий ракетний чи дроновий обстріл, а про масштабний акт терору проти цивільного населення України. Сибіга заявив, що Росія цілеспрямовано атакує мирних мешканців, житлові квартали та гуманітарну інфраструктуру, а тому міжнародні організації мають дати чітку політичну та правову оцінку діям Москви.

    «Я доручив негайно скликати засідання Ради Безпеки ООН та використати інші міжнародні майданчики для реагування на вбивства Росією українських цивільних осіб та напади на гуманітарних працівників», — заявив міністр.

    За словами Сибіги, Україна очікує від міжнародних партнерів не лише заяв підтримки, а й конкретних дій у відповідь на посилення російських ударів по українських містах. Він підкреслив, що нинішній рівень атак демонструє ескалацію російського терору та вимагає консолідованої реакції міжнародної спільноти.

    Міністр окремо звернув увагу на масштаби трагедії у Києві. За офіційними даними, внаслідок нічної атаки загинули щонайменше вісім людей, серед яких 12-річна дитина. Ще 44 людини отримали поранення різного ступеня тяжкості. Частина постраждалих перебуває у лікарнях столиці. Крім того, за інформацією рятувальників, близько 20 людей досі вважаються зниклими безвісти.

    Найбільших руйнувань зазнав Дарницький район Києва, де внаслідок російського удару було частково зруйновано багатоповерховий житловий будинок. Після влучання частина конструкцій обвалилася, під завалами опинилися мешканці будинку. На місці трагедії від моменту удару безперервно працюють підрозділи Державна служба України з надзвичайних ситуацій, медики, поліцейські та комунальні служби.

    Рятувальники проводять пошуково-рятувальну операцію, використовуючи спеціальну техніку, кінологів та інженерні підрозділи. У ДСНС зазначають, що роботи ускладнюються масштабом руйнувань та ризиком повторного обвалу конструкцій.

    На тлі трагедії українська дипломатія розпочала додаткову міжнародну кампанію для привернення уваги іноземних партнерів до наслідків російських ударів по цивільних об’єктах. Андрій Сибіга повідомив, що доручив усім українським дипломатичним установам за кордоном 15 травня приспустити державні прапори та відкрити книги співчуття у пам’ять про загиблих у Києві.

    Крім того, Міністерство закордонних справ України запросить усіх іноземних послів, які працюють у Києві, відвідати місце удару у Дарницькому районі. Українська влада планує показати дипломатам масштаби руйнувань житлового будинку та наслідки атаки для мирного населення.

    У МЗС наголошують, що подібні візити мають стати додатковим свідченням того, що Росія продовжує атакувати саме цивільну інфраструктуру та житлові квартали, попри заяви Кремля про нібито удари виключно по військових цілях.

    Передумовою нового звернення України до міжнародних організацій стала нічна комбінована атака Росії 14 травня. За попередніми даними, окупанти застосували ракети та ударні безпілотники. У різних районах Києва були зафіксовані вибухи, пожежі та руйнування. Постраждали житлові будинки, цивільна інфраструктура та автомобілі.

    На тлі наслідків атаки київська влада оголосила 15 травня днем жалоби за загиблими. У столиці приспустять державні прапори, а також скасують усі розважальні заходи.

  • «Є питання до справедливості»: у Європарламенті розкритикували перебіг справи Тимошенко

    «Є питання до справедливості»: у Європарламенті розкритикували перебіг справи Тимошенко

    Депутат Європейського парламенту Міхаель Галер виступив із критикою перебігу справи Юлії Тимошенко, заявивши про можливі порушення принципів справедливого судочинства та змагальності сторін. За його словами, низка процесуальних дій викликає серйозні сумніви щодо неупередженості розслідування.

    Йдеться, зокрема, про обшуки у партійному офісі без ухвали слідчого судді, обмеження доступу захисту до ключових матеріалів справи та запровадження обмежень на міжнародну діяльність політикині. У Європарламенті наголошують, що такі дії можуть суперечити базовим стандартам кримінального процесу.

    Галер підкреслив, що команда захисту не має повноцінного доступу до основного доказу — оригінального аудіофайлу розмови, який є центральним елементом обвинувачення. На його думку, це порушує фундаментальний принцип рівності сторін у судовому процесі та унеможливлює проведення незалежної експертизи.

    Європейський політик закликав українські органи забезпечити відкритість розслідування та надати захисту доступ до всіх матеріалів, необхідних для повноцінного аналізу доказів. Він наголосив, що без цього складно говорити про дотримання міжнародних стандартів правосуддя.

    Окрему увагу Галер звернув на обмеження, пов’язані з міжнародною діяльністю Тимошенко. За його словами, заборона на закордонні відрядження може негативно вплинути на парламентську дипломатію, яка залишається важливим інструментом для України в умовах війни.

    У цьому контексті він закликав не перешкоджати політичному діалогу з міжнародними партнерами, підкресливши, що активна взаємодія з європейськими інституціями є критично важливою для підтримки України.

    Критика з боку Європарламенту не є поодинокою. Раніше Парламентська асамблея Ради Європи також висловлювала занепокоєння перебігом справи, вказуючи на можливі порушення принципу змагальності та недотримання практики Європейський суд з прав людини.

    У відповідних заявах наголошувалося на необхідності забезпечення чесного та прозорого розслідування, яке відповідатиме європейським стандартам. Зокрема, йшлося про важливість дотримання процесуальних гарантій та недопущення політизації правосуддя.

    Сам Галер є одним із ключових представників Європарламенту, який опікується питаннями України. Він виступає доповідачем щодо українського напрямку та бере участь у формуванні політики Європейського Союзу стосовно Києва. Його заяви традиційно розглядаються як сигнал про настрої в європейських політичних колах.

    На тлі цих подій очікується публікація чергової доповіді Європарламенту щодо України. У документі, ймовірно, буде дана оцінка не лише реформам, а й стану верховенства права та функціонування судової системи.

    Експерти зазначають, що подібні заяви можуть мати значення для подальших відносин України з Європейським Союзом. Питання правосуддя, прозорості та дотримання прав людини залишаються одними з ключових критеріїв у процесі євроінтеграції.

    Водночас у самій Україні справа Тимошенко продовжує викликати широкий суспільний резонанс. Дискусії точаться як навколо юридичних аспектів, так і щодо можливого політичного контексту розслідування.

    У підсумку критика з боку Європарламенту підкреслює важливість дотримання стандартів правосуддя навіть в умовах війни. Міжнародні партнери очікують від України не лише ефективного захисту, а й безумовного дотримання принципів верховенства права.

  • Принц Гаррі відвідав Бучу та вшанував пам’ять жертв російської окупації

    Принц Гаррі відвідав Бучу та вшанував пам’ять жертв російської окупації

    Принц Гаррі здійснив візит до Бучі на Київщині, де вшанував пам’ять жертв російської окупації та ознайомився з наслідками воєнних злочинів. Його поїздка відбулася без попереднього анонсу і стала символічним жестом міжнародної підтримки України.

    Під час перебування в Бучі герцог Сассекський відвідав територію біля храму Святого Андрія Первозванного — місце, де у 2022 році було виявлено масове поховання мирних жителів, убитих під час окупації. Він поклав квіти до меморіалу та вшанував загиблих хвилиною мовчання.

    Міський голова Бучі повідомив, що принц також поспілкувався з настоятелем храму та ознайомився з фотодокументами, які фіксують наслідки злочинів російських військових. За його словами, цей візит став важливим проявом солідарності з Україною та нагадуванням світові про трагедію, яку пережило місто.

    Він подякував принцу за увагу до Бучі, підкресливши, що такі візити мають велике значення для збереження міжнародної підтримки та правди про війну.

    Візит до Бучі став частиною ширшої поїздки принца Гаррі до України. Напередодні він перебував у Києві, де взяв участь у міжнародному безпековому форумі. Під час виступу він закликав світ не ігнорувати війну в Україні та наголосив, що цей конфлікт не має переможців.

    Також принц підкреслив важливість ролі міжнародних партнерів у підтримці України та звернув увагу на необхідність збереження єдності у протидії агресії.

    Окрім цього, під час візиту він зустрівся з українськими військовими та пораненими захисниками, висловивши їм підтримку та вдячність за службу. Він зазначив, що прагнув особисто побачити ситуацію в Україні та донести правду про війну до світу.

    Це не перший випадок, коли принц Гаррі підтримує Україну. Раніше він звертався до українців у річницю повномасштабного вторгнення, наголошуючи, що країна не залишилася наодинці та має підтримку міжнародної спільноти.

    Буча стала одним із символів злочинів російської армії проти цивільного населення, і такі візити світових лідерів допомагають зберігати увагу до цих подій на міжнародному рівні.

    Поїздка принца Гаррі до України стала не лише актом солідарності, а й важливим нагадуванням про необхідність подальшої підтримки України у боротьбі за свободу та справедливість.

  • «Мої руки досі тремтять»: посолка ЄС пережила ніч ракетного терору в Києві і звернулася до світу

    «Мої руки досі тремтять»: посолка ЄС пережила ніч ракетного терору в Києві і звернулася до світу

    Посолка Європейського Союзу в Україні Катаріна Матернова різко відреагувала на масовану атаку Росії по Україні в ніч на 16 квітня 2026 року, розповівши про власний досвід перебування під обстрілами в Києві. За її словами, ніч була настільки важкою, що навіть після завершення ударів вона не могла заспокоїтися — «руки досі тремтять».

    У своєму публічному дописі дипломатка повідомила, що провела значну частину ночі в укритті разом з іншими людьми, очікуючи завершення повітряної тривоги та серії вибухів. Вона підкреслила, що навіть перебуваючи у відносно безпечному місці, відчуття небезпеки не зникало.

    Матернова зазначила, що Київ під час атаки був огорнутий димом через численні пожежі, які виникли після влучань. Вона наголосила: такі удари мають чітко виражений характер атак на цивільне населення, а не є військовими операціями.

    «Це не була операція. Це був напад на невинних людей, які спали у своїх домівках», — наголосила вона, звертаючись передусім до міжнародної аудиторії.

    Її допис був написаний англійською мовою, що свідчить про прагнення донести реальність війни до західного суспільства та політиків.

    За словами дипломатки, під час атаки Росія застосувала комбінований удар, використовуючи як ракети, так і безпілотники. Вона навела дані про десятки ракет і сотні дронів, які були випущені по території України впродовж кількох хвиль. Частину з них вдалося знищити силам протиповітряної оборони, однак значна кількість досягла цілей.

    Найбільших руйнувань зазнав Київ. У столиці було зафіксовано численні влучання у житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури. За попередніми даними, є загиблі, серед яких — дитина, а також десятки поранених.

    Посолка наголосила, що удари прийшлися на густонаселені райони міста, що ще раз підтверджує їхній невибірковий характер.

    Окрім Києва, під ударами опинилися й інші українські міста, зокрема Одеса, Дніпро та Харків. У кожному з них зафіксовано руйнування та постраждалих, що свідчить про масштаб атаки.

    У своєму зверненні Матернова також акцентувала увагу на психологічному вимірі війни. Вона зазначила, що після кожної такої ночі українці змушені повертатися до звичного життя, попри втому, страх і втрати.

    «Я думаю про те, як Україна прокидається вранці. Люди йдуть на роботу, міста оживають, навіть після таких ночей», — написала вона.

    Дипломатка поставила риторичне питання про те, як довго може тривати така ситуація, фактично звертаючись до міжнародної спільноти із закликом до дій.

    Це не перший випадок, коли посолка ЄС публічно ділиться власним досвідом перебування під обстрілами. Раніше вона вже розповідала, як під час інших атак змушена була ховатися в укриттях або навіть у ванній кімнаті свого готельного номера, коли вибухи трясли будівлю.

    Подібні заяви стали частиною її публічної комунікації, спрямованої на донесення до світу реалій життя в Україні під час війни.

    Реакція Матернової вкотре підкреслює позицію Європейського Союзу, який послідовно засуджує російські атаки на українські міста. Дипломатка неодноразово заявляла, що удари по цивільній інфраструктурі є частиною стратегії Росії, спрямованої на залякування населення та тиск на українське суспільство.

    Такі заяви набувають особливої ваги з огляду на те, що вони базуються не лише на офіційній позиції, а й на особистому досвіді перебування в зоні обстрілів.

    Контекст цієї атаки — посилення російських ударів по українських містах, які все частіше мають комбінований характер. Використання одночасно ракет і безпілотників у кількох хвилях ускладнює роботу систем протиповітряної оборони та підвищує ризик влучань.

    Крім того, зафіксовані випадки повторних ударів по місцях, де вже працюють рятувальні служби. Така тактика створює додаткову небезпеку для медиків, рятувальників і правоохоронців, які першими прибувають на місце трагедії.

    Таким чином, особистий досвід посолки ЄС став ще одним свідченням того, що війна в Україні не є абстрактною подією — вона безпосередньо впливає на життя людей, включно з представниками міжнародної дипломатії.

    Заява Матернової не лише відображає емоційний вимір трагедії, а й виконує важливу функцію — нагадує світу про реальні наслідки російських атак і необхідність подальшої підтримки України в умовах війни.