Позначка: міністри

  • Понад мільйон доларів надбавки: найвисокооплачуваніший світовий лідер отримає рекордне підвищення зарплати

    Понад мільйон доларів надбавки: найвисокооплачуваніший світовий лідер отримає рекордне підвищення зарплати

    Уряд Сінгапуру ухвалив рішення з середини жовтня переглянути розмір заробітної плати міністрів та членів парламенту вперше з 2011 року. Про це заявив прем’єр-міністр країни Лоуренс Вонг, який наразі очолює рейтинг найбільш високооплачуваних політичних лідерів світу. Попередні ініціативи щодо перегляду виплат урядовцям неодноразово відхилялися або відкладалися, через що базова сітка оплати праці вищих посадовців залишалася незмінною майже півтора десятиліття.

    Конкуренція з приватним сектором та боротьба з корупцією

    За словами глави сінгапурського уряду, підвищення посадових окладів є вимушеним кроком для залучення висококваліфікованих фахівців до управління державою та збереження нульової толерантності до корупції. Протягом останніх 15 років доходи в комерційному секторі, а також виплати на державній та судовій службі істотно зросли, створивши ситуацію, коли окремі кар’єрні чиновники заробляли більше за профільних міністрів. Вонг підкреслив, що відмова від перегляду ставок була б популістичним рішенням, яке остаточно відірвало б систему оплати праці від ринкових реалій.

    Нові цифри урядових окладів і міжнародне порівняння

    Згідно із затвердженим планом, річний дохід прем’єр-міністра збільшиться на 1,4 мільйона сінгапурських доларів (близько 1,1 мільйона доларів США) — з 2,2 мільйона до 3,6 мільйона сінгапурських доларів (приблизно 2,8 мільйона доларів США), що становить зростання на понад 60 відсотків. При цьому Вонг оголосив про намір спрямовувати всю суму надбавки на благодійність протягом наступних п’яти років. Більшість членів кабінету також отримають надбавки в розмірі близько 1,35 мільйона місцевих доларів до завершення каденції, причому фінальна сума залежатиме від досягнення ключових макроекономічних показників — темпів зростання ВВП, динаміки доходів громадян та рівня безробіття.

    Для порівняння, середня місячна зарплата в Сінгапурі наразі становить близько 4500 доларів США, річний заробіток президента США Дональда Трампа складає 400 000 доларів, а прем’єр-міністра Великої Британії Енді Бернема — 230 000 доларів. В Україні ж офіційні доходи урядовців залишаються суттєво скромнішими: наприклад, колишня прем’єрка Юлія Свириденко за 2025 рік отримала 1,37 мільйона гривень посадового окладу в Кабміні, поєднуючи держслужбу з викладацькою діяльністю, а середня чиста заробітна плата міністрів напередодні зміни уряду перевищувала позначку у 100 000 гривень на місяць.

  • Дипломатичний демарш на саміті G20: раптова поява міністра РФ розлютила союзників та зірвала спільне фото

    Дипломатичний демарш на саміті G20: раптова поява міністра РФ розлютила союзників та зірвала спільне фото

    Рішення Сполучених Штатів запросити представника країни-агресора на офіційну зустріч міністрів фінансів країн «Великої двадцятки» у місті Ешвілл, штат Північна Кароліна, спричинило хвилю дипломатичного обурення серед ключових міжнародних партнерів. Присутність російського міністра фінансів Антона Сілуанова за одним столом із західними колегами стала першим прецедентом участі посадовця з РФ на подібному дипломатичному рівні з 2022 року.

    Засідання фінансового блоку «двадцятки» відкрив очільник Міністерства фінансів США Скотт Бессент. Проте поява чиновника з Москви одразу спровокувала відкрите невдоволення з боку європейських делегацій, які наголосили на неприпустимості толерування держави, що веде повномасштабну загарбницьку війну.

    Міністр фінансів Польщі Анджей Доманський публічно висловив безкомпромісну позицію та нагадав колегам про триваючу збройну агресію проти України.

    «Ми не довіряємо Росії. Вони постійно брешуть, і треба бути дуже, дуже обережним, обговорюючи з ними будь-які питання», – висловив свою позицію польський міністр.

    Жорстку оцінку подіям дав і міністр фінансів Німеччини Ларс Клінгбайль. За його словами, в той час, як Європейський Союз готує черговий пакет потужних санкційних обмежень проти Москви, допуск російського посадовця на переговори в Ешвіллі надсилає надзвичайно тривожний сигнал щодо готовності Вашингтона координувати спільні зусилля з тиску на Кремль.

    «Мені хотілося б отримати від американської сторони чіткіші роз’яснення щодо того, що його не слід приймати тут як звичайного гостя», – зауважив міністр.

    Напруга під час зустрічі призвела до повного зриву протокольних традицій. Більшість представників країн G20 категорично відмовилися від спільної офіційної фотосесії з російським посадовцем. У підсумку традиційне пам’ятне фото було зроблене без участі представника РФ.

    Показовий демарш міжнародних партнерів відбувся на тлі спроб Кремля використати майданчик для власної легітимізації та заяв про очікування запрошення російського диктатора на майбутній грудневий саміт лідерів у Маямі.

     

  • «Кожен результат буде вимірюватися»: Корецький оголосив перше завдання Кабміну

    «Кожен результат буде вимірюватися»: Корецький оголосив перше завдання Кабміну

    Прем’єр-міністр України Сергій Корецький поставив перше завдання новому складу Кабінету Міністрів після його призначення. Усі міністерства отримали тиждень на підготовку пропозицій до Програми діяльності уряду та плану пріоритетних дій. Саме ці документи визначатимуть основні напрями роботи Кабміну та стануть базою для оцінки ефективності кожного міністра. Про це Корецький повідомив після першого робочого засідання нового уряду.

    За словами прем’єра, протягом семи днів усі центральні органи виконавчої влади повинні сформувати власні пропозиції до урядової програми. Після їх опрацювання Кабмін планує завершити підготовку документа до 5 серпня та винести його на розгляд уряду.

    Корецький наголосив, що нова Програма діяльності Кабінету Міністрів не буде декларативним документом. Вона міститиме конкретні цілі, визначені терміни виконання та чіткі показники результативності, за якими оцінюватиметься робота кожного міністерства.

    «Програма діяльності має стати основним інструментом оцінки ефективності уряду. Для кожного міністра будуть визначені вимірювані результати, яких необхідно досягти у встановлені строки», – зазначив глава уряду.

    Після схвалення Кабінетом Міністрів документ планують протягом місяця подати до Верховної Ради для затвердження. Окрім цього, його мають представити громадськості, щоб українці могли бачити пріоритети роботи нового уряду та контролювати виконання поставлених завдань.

    Перший крок нового Кабміну

    Постановка такого дедлайну стала одним із перших рішень Сергія Корецького після призначення на посаду прем’єр-міністра. Верховна Рада підтримала його кандидатуру 16 липня 289 голосами народних депутатів. Одночасно парламент затвердив новий склад уряду після відставки Кабінету Міністрів Юлії Свириденко.

    Під час виступу у Верховній Раді Корецький заявив, що уряд працюватиме за принципами швидкого ухвалення рішень, персональної відповідальності та вимірюваної ефективності. Він також наголосив, що в умовах повномасштабної війни державні інституції повинні максимально оперативно реагувати на виклики.

    Як оцінюватимуть роботу міністрів

    Запровадження системи конкретних показників означає, що діяльність кожного міністерства планують оцінювати не лише за виконанням поточних функцій, а й за досягненням визначених урядом результатів.

    Очікується, що для кожного напряму роботи будуть встановлені чіткі індикатори, строки виконання та відповідальні виконавці. Такий підхід має дозволити регулярно оцінювати прогрес реалізації урядових пріоритетів і швидше реагувати у разі невиконання поставлених завдань.

    Подібна практика використовується в багатьох країнах і передбачає, що діяльність органів виконавчої влади оцінюється за системою ключових показників ефективності (KPI), а не лише за кількістю ухвалених документів чи проведених нарад.

    Чому Зеленський обрав Корецького

    Президент Володимир Зеленський пояснював, що кандидатуру Сергія Корецького запропонували в умовах необхідності посилити уряд напередодні нового опалювального сезону. До призначення прем’єром Корецький очолював НАК «Нафтогаз України» та відповідав за роботу компанії в період масованих російських атак на енергетичну інфраструктуру.

    Глава держави наголошував, що новий уряд має забезпечити стабільність енергетичного сектору, зміцнити економіку, підтримати оборонну промисловість і підготувати країну до проходження зими в умовах триваючої війни.

    Які завдання стоять перед урядом

    Окрім формування Програми діяльності, новий Кабінет Міністрів має найближчим часом завершити розподіл повноважень між міністрами, затвердити пріоритетні державні програми та забезпечити реалізацію рішень, ухвалених після кадрового перезавантаження уряду.

    Підготовка Програми діяльності стане одним із перших тестів для нового Кабміну. Саме від змісту цього документа залежатиме, які реформи уряд вважатиме пріоритетними в найближчі місяці та за якими критеріями оцінюватиметься ефективність роботи міністрів.

    Якщо уряд дотримається оголошених термінів, вже до 5 серпня Кабінет Міністрів розгляне фінальний варіант Програми діяльності, після чого документ буде переданий до Верховної Ради та представлений суспільству як основний план роботи нового уряду.

  • Названо міністрів із найнижчими зарплатами у Кабміні

    Названо міністрів із найнижчими зарплатами у Кабміні

    У 2025 році найнижчі рівні зарплат серед чинних членів Кабінету Міністрів України задекларували міністр оборони Михайло Федоров, прем’єр-міністерка Юлія Свириденко та виконувач обов’язків міністра цифрової трансформації Олександр Борняков.

    Згідно з оприлюдненими даними, Михайло Федоров отримав 1,345 мільйона гривень, що стало найменшим показником серед урядовців. Юлія Свириденко задекларувала 1,372 мільйона гривень, а Олександр Борняков — 1,432 мільйона гривень.

    Усі троє входять до групи міністрів, річні доходи яких не перевищили 1,5 мільйона гривень. Саме ця категорія формує нижню межу зарплат у Кабінеті Міністрів за підсумками 2025 року.

    Загалом більшість урядовців отримали значно вищі виплати, що свідчить про помітну різницю у рівнях доходів всередині Кабміну. Водночас найменші показники залишаються на рівні понад одного мільйона гривень на рік.

    Опубліковані дані демонструють структуру оплати праці в уряді та підкреслюють існування суттєвого розриву між найвищими та найнижчими зарплатами серед міністрів.

  • Уряд проти Ради: хто має більші палаци

    Уряд проти Ради: хто має більші палаци

    Оновлений склад Кабінету Міністрів України задекларував свою нерухомість, і з’ясувалося: у більшості урядовців житлові умови відносно скромні. Проте є і винятки. Найбільший будинок серед членів уряду задекларував віцепрем’єр Олексій Кулеба — майже 377 квадратних метрів. Водночас деякі урядовці взагалі не мають власного житла і орендують квартири, нерідко — у доволі неоднозначних умовах.

    Для порівняння: деякі народні депутати мешкають у справжніх палацах — будинках площею понад 2 тисячі квадратних метрів. І хоча обидві гілки влади — виконавча та законодавча — мають високі доходи, рівень їхнього побуту суттєво різниться.

    Найбільший будинок серед міністрів — у родини Олексія Кулеби. Маєток у Крюківщині площею 376,5 кв.м належить його дружині з 2005 року, коли самому Кулебі було лише 22 роки. Дружина політика, Галина Дмитриченко-Кулеба, зареєструвала ФОП лише в жовтні 2023-го і задекларувала дохід у 138,6 тис. грн на місяць.

    Також родина Кулеби нещодавно отримала право на недобудовані апартаменти в Яремче. Крім того, Кулеба безоплатно користується квартирою у ЖК “Шевченківський”, що належить іншій особі.

    Колишній міністр енергетики, а нині очільник Мін’юсту Герман Галущенко володіє будинком у Великій Солтанівці площею 319,7 кв.м. Має також невелику квартиру в Києві.

    Міністр оборони Денис Шмигаль мешкає у будинку площею 215,9 кв.м у Львові, яким володіє з 2014 року. Майже аналогічне житло — 215,1 кв.м — у міністра молоді Матвія Бідного.

    А от частина урядовців живе в орендованих квартирах. Зокрема, прем’єр-міністерка Юлія Свириденко з 2021 року орендує елітні апартаменти на Печерську у пов’язаної особи — чернігівської пенсіонерки Лідії Уманець. Це викликає певні питання щодо прозорості таких домовленостей.

    Ще один приклад — нова очільниця Міненерго Світлана Гринчук. Вона винаймає квартиру в клубному будинку “Гоголівська, 47” площею 127,1 кв.м. За ринковими розцінками, щомісячна оренда такого житла разом із паркомісцем може сягати понад 70 тис. грн, що становить до 70% її дохідної частини.

    Найбільший будинок серед депутатів — у Вадима Столара. У Козині він орендує у колишньої дружини маєток на 2062,8 кв.м. Друге місце — у Василя Петьовки, чия родина мешкає в будинку на 2032 кв.м у Мукачеві. А третє — у “слуги народу” Руслана Горбенка з маєтком площею 1834 кв.м у Лісниках.

    Цікаво, що будинки нардепів у кілька разів перевищують площу житла будь-кого з членів уряду. Це створює контраст між “слугами народу” з Верховної Ради і тими, хто реально керує країною у виконавчій владі.

    Декларації урядовців демонструють дещо скромніші масштаби, ніж у парламентарів. Проте і тут не бракує запитань — особливо у випадках оренди у “пов’язаних осіб” або витрат на елітне житло, які не зовсім узгоджуються з офіційними доходами.

  • У Верховній Раді панує безлад

    У Верховній Раді панує безлад

    Останні події в українському парламенті, які описав The New York Times, свідчать про значний рівень невпорядкованості та порушень дисципліни серед політичних еліт країни. Верховна Рада України, згідно з конституційними нормами, має широкі повноваження, включаючи контроль над урядом та законодавчий процес. Проте останній час свідчить про те, що ці повноваження часто опиняються під загрозою через недисциплінованість та недостатню відповідальність членів парламенту та урядових чиновників.

    Як нагадує видання, у Верховної ради більше повноважень, ніж у президента. Однак зараз навіть міністри, які за законом зобов’язані з’являтися на засідання, коли їх викликають, аж ніяк не завжди так роблять, і це їм сходить з рук.

    Партія Зеленського «Слуга народу», колись серйозна політична сила, фактично втратила свою більшість, розділившись на фракції. Щоб ухвалювати ключові законопроєкти, вона змушена спиратися на підтримку законодавців, які належали до забороненої нині проросійської партії «Опозиційний блок».

    Плутанина в парламенті та незвичний альянс між правлячою партією та колишніми членами розпущеної проросійської партії підривають довіру до уряду, що намагається перезапустити військові дії після кількох місяців російських успіхів.

    На думку критиків, такий безлад перешкоджає виконанню парламентом будь-якої значущої ролі в нагляді за діяльністю урядових установ навіть на тлі того, як в Україну вливаються мільярди доларів іноземної допомоги.

    Ця плутанина також посилила критику щодо того, що в кабінеті Зеленського виявилося зосереджено надто багато влади, крім тієї, яку вже надано йому відповідно до введеного в країні воєнного стану.