Govoritinfo.com

Позначка: Міністерство оборони

  • Конфлікт у військовому керівництві: Генштаб не підтримує нові підходи до мобілізації

    Конфлікт у військовому керівництві: Генштаб не підтримує нові підходи до мобілізації

    У Генеральному штабі виступають проти ініціатив нового міністра оборони щодо запровадження примусової мобілізації. Про це повідомляють поінформовані джерела, обізнані з перебігом внутрішніх дискусій у військовому керівництві.

    За їхніми словами, наразі створено окрему робочу групу, яку особисто курирує Федоров. Саме в межах цієї групи опрацьовуються пропозиції щодо зміни підходів до мобілізації, однак підтримки з боку Генштабу вони не мають.

    На цьому етапі територіальні центри комплектування продовжать працювати в чинному форматі. Джерела зазначають, що всередині системи немає віри в ефективність цифровізації мобілізаційних процесів, попри публічні заяви про необхідність переходу до сучасних інструментів обліку та виклику військовозобов’язаних.

    У самих військкоматах, за інформацією співрозмовників, домінує переконання, що єдиним способом виконання мобілізаційних планів залишається силовий формат — фактичне вручення повісток на вулицях. Окремо обговорюється можливість зниження мінімального віку мобілізації до 20 років.

    Джерела наголошують, що розбіжності між військовим командуванням і політичним керівництвом Міноборони загострюються, а єдиного бачення подальших кроків у питанні мобілізації наразі немає. Водночас будь-які публічні рішення з цього приводу можуть бути відкладені через чутливість теми та ризики суспільного резонансу.

  • Міноборони замовило бензин для ЗСУ за ціною вище ринкової

    Міноборони замовило бензин для ЗСУ за ціною вище ринкової

    Державний оператор тилу Міністерства оборони України у грудні 2025 року уклав одразу п’ять контрактів із харківським ТОВ «ВТГ-трейдінг» на постачання 16,5 тисячі тонн бензину А-80 загальною вартістю 914,54 млн грн. Йдеться про створення стратегічного запасу пального для тривалого зберігання — до п’яти років.

    Середня ціна закупівлі становить близько 57 500 грн за тонну, що суттєво перевищує пропозиції інших державних гравців ринку, зокрема «Укрнафти», яка у той самий період пропонувала аналогічне паливо за нижчими цінами.

    Контракти були укладені у форматі спрощених процедур без конкурентної боротьби. За даними з системи Prozorro, жоден інший учасник не подав пропозицій, тож «ВТГ-трейдінг» отримала весь обсяг замовлення автоматично.

    Компанія належить Роману Ушакову та Аркадію Хамоніну і має доволі суперечливу історію в паливному секторі. За інформацією галузевих експертів та публікацій профільних ЗМІ, до повномасштабного вторгнення фірма входила до числа найбільших імпортерів так званих специфічних розчинників, які використовуються у тіньовому виробництві пального для ухилення від акцизного податку.

    У цей же період діяльність «ВТГ-трейдінг» пов’язували з групою Sun Oil та однойменною мережею автозаправних станцій, що фігурували у кримінальних провадженнях щодо податкових махінацій. У 2017 році компанія згадувалася як ланка у ланцюгах постачання сировини для виробництва сурогатного пального, яке в побуті називають «бодягою».

    Попри цей бекграунд, восени 2025 року фірма змогла повернутися до державних закупівель. Ключовим кроком стало отримання сертифіката відповідності у серпні 2025 року, після чого компанія підтвердила формальний «досвід» контрактом із кременчуцьким ТОВ «Інчер» і практично одразу отримала доступ до мільярдних оборонних замовлень.

    Фактично Державний оператор тилу формує стратегічний запас бензину для Збройних сил України за рахунок постачальника, чия попередня спеціалізація роками була пов’язана не з класичним трейдингом пального, а з постачанням компонентів для тіньового ринку.

    Це створює одразу кілька ризиків — від переплати бюджетних коштів до потенційних проблем із якістю та стабільністю ресурсу, який має зберігатися і використовуватися протягом п’яти років.

  • Президент заявив про готовність Ради підтримати Федорова на посаді глави Міноборони

    Президент заявив про готовність Ради підтримати Федорова на посаді глави Міноборони

    Президент України Володимир Зеленський заявив, що очікує призначення Михайла Федорова на посаду міністра оборони вже наступного тижня. За словами глави держави, відповідне рішення має ухвалити Верховна Рада.

    Про це Зеленський повідомив у своєму щоденному зверненні після зустрічі з Федоровим, під час якої вони обговорили стратегічні питання безпеки та оборони.

    «Заслухав доповідь Михайла Федорова фактично по плану нашого захисту. Стратегічні речі обговорювали. Розраховую, що парламентарі вже наступного тижня підтримують Михайла на посаду міністра оборони України», — заявив Президент.

    Глава держави також наголосив, що для оборонної сфери вже напрацьований чіткий план дій, так само як і для дипломатичного напряму. Водночас, за його словами, вирішальним чинником у реалізації цих планів залишається позиція міжнародних партнерів.

    «У нас план дій є, так само, як і для дипломатії; це залежить виключно від рішучості партнерів, який план стане основним на рік», — зазначив Зеленський.

    Президент підкреслив, що завершення війни можливе лише за умови посилення тиску на Росію.

    «Війну треба завершувати, для цього на Росії треба тиснути. Той, хто говорить мовою балістики та шахедів, нічого, крім сили, не зрозуміє», — додав він.

    Варто зазначити, що до Верховної Ради вже надійшли заяви про відставку прем’єр-міністра Дениса Шмигаля та міністра цифрової трансформації Михайла Федорова, що відкриває шлях для урядових кадрових змін.

  • Детектив НАБУ заявив, що «Мідас» спочатку був націлений на Міноборони

    Детектив НАБУ заявив, що «Мідас» спочатку був націлений на Міноборони

    Детектив НАБУ Руслан Магамедрасулов заявив, що операція «Мідас», у межах якої було викрито корупційну схему в енергетичній сфері, спочатку планувалася для документування зловживань у Міністерстві оборони. Про це він розповів в інтерв’ю Центру протидії корупції.

    За словами Магамедрасулова, у матеріалах справи є певні ознаки, які пов’язують фігурантів «Мідаса» саме з оборонною сферою. Він наголосив, що первинна мета реалізації низки антикорупційних проєктів, зокрема й цієї операції, полягала у викритті корупції в Міноборони.

    «Взагалі, перша мета реалізації всіх цих проєктів, у тому числі “Мідаса”, була саме документування корупцій в Міноборони. Там є певні ознаки, які пов’язують цих осіб у межах якраз цієї діяльності», — пояснив детектив НАБУ.

    Він також нагадав, що нещодавно вийшов із СІЗО, де провів п’ять місяців. Через це, за його словами, він досі не мав можливості детально обговорити з колегами всі матеріали справи та з’ясувати повний обсяг задокументованих епізодів, окрім самої операції «Мідас».

    Водночас Магамедрасулов переконаний, що якщо у зібраних матеріалах містяться докази корупційних злочинів, зокрема пов’язаних з оборонною сферою, вони в будь-якому разі будуть реалізовані у межах подальших слідчих дій.

  • Правоохоронці розслідують масштабну корупційну схему постачання неякісної молочної продукції для ЗСУ

    Правоохоронці розслідують масштабну корупційну схему постачання неякісної молочної продукції для ЗСУ

    Українські правоохоронці розслідують масштабну корупційну схему, пов’язану з постачанням неякісної молочної продукції для потреб Збройних сил України. У центрі справи – посадові особи Міністерства оборони та їхні спільники, які організували діяльність, що завдавала багатомільйонних збитків державі.

    За даними слідства, підконтрольні підприємства використовували фіктивні тендерні умови та договори, що дозволяло завищувати вартість продукції та постачати її без належної перевірки якості. Дії організаторів прямо загрожували здоров’ю та життю військовослужбовців.

    Кримінальне провадження відкрито 3 вересня 2024 року за ч. 5 ст. 191 КК України. Слідчі перевіряють фактичне володіння підприємствами, фінансові потоки та механізми легалізації доходів, здобутих злочинним шляхом.

    Наразі правоохоронці встановлюють коло причетних осіб та наслідки для бюджету й обороноздатності України. Досудове розслідування триває.

  • Розвідка назвала фактори, від яких залежить завершення війни

    Розвідка назвала фактори, від яких залежить завершення війни

    Війна в Україні може завершитися до кінця 2026 року, але для цього має співпасти низка важливих факторів. Про це в інтерв’ю Новини.LIVE заявив представник Головного управління розвідки Міністерства оборони України Андрій Юсов.

    За його словами, прогнозування завжди має кілька сценаріїв, однак визначальним залишається стан справ безпосередньо на полі бою.

    «Безумовно, є ознаки зовнішні, внутрішні, економічна ситуація в Росії, їхні втрати, які свідчать про ті чи інші показники. Але реальна ситуація на полі бою – це реальна ситуація на полі бою», – підкреслив Юсов.

    Він зазначив, що для завершення війни до кінця 2026 року необхідні:

    • посилення санкційного та економічного тиску на РФ;

    • збільшення оборонної та фінансової допомоги для України;

    • більш жорстка і консолідована позиція міжнародних партнерів;

    • здатність українських Сил оборони стримувати і відкидати ворога;

    • активна дипломатична робота Києва;

    • готовність українського суспільства й надалі боронити країну.

    Представник ГУР наголосив, що всі ці фактори необхідно розглядати у комплексі.

    «Аналізуючи їх, можна робити ті чи інші висновки. Але те, що Україна докладає всіх можливих і неможливих зусиль, щоби цей конфлікт завершився якомога швидше і закінчився справедливим миром, – просто факт», – додав Юсов.

  • Мільйони на депозиті: у МО викрили схему з оборонними контрактами

    Мільйони на депозиті: у МО викрили схему з оборонними контрактами

    В Україні викрито масштабну корупційну схему у сфері оборонних закупівель, до якої причетні високопосадовці Міністерства оборони та представники приватного бізнесу. Фігурантами справи є т.в.о. директора Департаменту закупівель МО полковник Олександр Осадчий, директор Департаменту юридичного забезпечення МО Олексій Камінецький та власник ПрАТ «НВО «Практика» Олег Висоцький.

    Механізм був вибудуваний так, щоб державні кошти, призначені для потреб армії, приносили прибуток приватним особам.

    30 березня 2022 року ПрАТ «НВО «Практика» отримало аванс у 124,1 млн грн за оборонним контрактом, підписаним лише за два дні до цього. У той же день понад 113 млн грн компанія розмістила на депозиті в «Укрексімбанку», заробивши понад 3 млн грн пасивного доходу.

    Фактично бюджетні гроші, виділені на закупівлю техніки, були використані як фінансовий інструмент для отримання прибутку, не пов’язаного з виконанням державного замовлення.

    Попри очевидні ознаки незаконного збагачення, Міністерство оборони не ініціювало жодних позовів чи претензій до постачальника. Ба більше — у квітні 2023 року було укладено додаткову угоду, якою ціну одиниці техніки зменшили на суму, зароблену з депозиту. Це створило видимість «балансування», але фактично легалізувало неправомірний прибуток і приховало початкове завищення вартості контракту.

    «Практика» й надалі перемагала у державних тендерах. Технічні вимоги конкурсів нерідко прописувалися таким чином, щоб відсіяти конкурентів і забезпечити перевагу конкретному постачальнику. Це дозволяло компанії встановлювати завищені ціни.

    Отримані внаслідок цих схем гроші легалізовувалися через широку мережу рахунків у десятках банків. Кошти переводилися на фіктивні підприємства, конвертувалися у готівку та виводилися за кордон. За даними джерел, керівництво банківських установ свідомо «закривало очі» на операції з очевидними ознаками відмивання.

  • Керівника управління Міноборони підозрюють у розтраті 20 мільйонів на ремонт гуртожитку

    Керівника управління Міноборони підозрюють у розтраті 20 мільйонів на ремонт гуртожитку

    Поліція Чернігівської області розслідує можливу розтрату бюджетних коштів під час ремонту військового гуртожитку у Чернігові. Фігурантом справи є Олександр Зубрицький — керівник Північного управління замовника робіт Міністерства оборони.

    Про це повідомляє видання 368.media з посиланням на матеріали кримінального провадження №12025270000000305, відкритого за ч. 4 ст. 191 КК України — привласнення, розтрата або заволодіння майном шляхом зловживання службовим становищем в особливо великих розмірах.

    Слідство встановило, що 10 квітня 2024 року Зубрицький уклав договір №02/151 на суму 34,8 млн грн із фірмою-підрядником на будівництво гуртожитку у військовому містечку №1 у Чернігові. Закупівлю провели за спрощеною процедурою, де переможцем визнали лише одного учасника — попри те, що його пропозиція не відповідала вимогам тендерної документації.

    Зокрема, компанія не мала необхідної матеріально-технічної бази та відповідного персоналу. Незважаючи на це, вже перераховано близько 20 мільйонів гривень.

    Правоохоронці перевіряють можливе зловживання під час використання бюджетних коштів. Водночас досліджуються інші епізоди співпраці управління із сумнівними підрядниками.

  • Підозрюваному у спробі підкупу співробітника ДБР Гринкевичу знову зменшили заставу

    Підозрюваному у спробі підкупу співробітника ДБР Гринкевичу знову зменшили заставу

    Ігор Гринкевич, один із найбільш згадуваних постачальників Міністерства оборони у гучних розслідуваннях останніх років, залишиться під заставою в 156 мільйонів гривень щонайменше до серпня. Відповідне рішення ухвалив Шевченківський районний суд Києва ще 16 червня.

    Гринкевич проходить у справі за частиною 3 статті 369 Кримінального кодексу — йдеться про спробу підкупу службової особи. За версією слідства, бізнесмен пропонував хабар у розмірі пів мільйона доларів США співробітнику ДБР, аби вплинути на хід розслідування.

    З моменту відкриття кримінального провадження в 2023 році (№62023000000001135), сума застави, яка була обрана як запобіжний захід, неодноразово переглядалась. Спершу вона перевищувала 300 мільйонів гривень. Згодом її знижували поетапно — до 296 млн, потім до 218 млн, і далі — до 157 млн. Наразі вона становить 156 мільйонів.

    Захист Гринкевича системно домагається зменшення суми застави, посилаючись на обставини справи, стан здоров’я та економічну ситуацію. Станом на середину 2025 року адвокатам вдалося знизити заставу майже вдвічі.

    Незважаючи на обвинувачення у спробі підкупу правоохоронця, суд поки що не застосував жодного іншого запобіжного заходу, окрім застави. Хоча прокурори неодноразово наполягали на більш жорстких умовах, наприклад, домашньому арешті чи носінні електронного браслета, суд обмежився грошовим забезпеченням.

    Ігор Гринкевич фігурує не лише у цій справі. Його ім’я вже звучало у контексті скандалів, пов’язаних із оборонними контрактами. Проте саме справа про спробу підкупу співробітника ДБР стала показовою — як через суми, що фігурують, так і через поступову зміну позиції суду щодо розміру застави.

    Наразі слідство триває, а розгляд питання про подальшу долю запобіжного заходу запланований на серпень. Не виключено, що захист знову вимагатиме зниження застави або її заміни на більш м’яку форму. Утім, фінальне слово — за судом.

  • СБУ викрила постачання непридатних ракет для армії

    СБУ викрила постачання непридатних ракет для армії

    Колишній посадовець Міністерства оборони України та двоє екскерівників оборонного підприємства отримали підозри у справі про постачання армії непридатного озброєння. Про це повідомив генеральний прокурор Руслан Кравченко.

    Йдеться про протитанкові ракетні установки, які мали посилити обороноздатність ЗСУ, але виявилися непридатними для використання. Внаслідок дій підозрюваних держава зазнала збитків на понад 90 мільйонів гривень.

    Розслідуванням займається Головне слідче управління СБУ під процесуальним керівництвом Офісу Генерального прокурора. Оперативний супровід здійснює Департамент військової контррозвідки.

    Слідство встановило, що фігуранти справи брали участь у схемі постачання бракованої продукції. Установки передали Міноборони, попри те, що вони не відповідали технічним характеристикам і не могли бути використані за призначенням.

    Фігурантам висунуті підозри одразу за кількома статтями Кримінального кодексу України:

    • ч. 2 ст. 114-1 — передача або збирання з метою передачі інформації в умовах воєнного стану,

    • ч. 5 ст. 191 — привласнення чи розтрата майна в особливо великих розмірах,

    • ч. 2 ст. 366 — службове підроблення, що спричинило тяжкі наслідки.

    Слідчі дії тривають. Правоохоронці перевіряють, хто ще міг бути залучений до цієї схеми.