Позначка: Міністерство оборони України

  • Верховна Рада підтримала законопроєкт про дезертирів

    Верховна Рада підтримала законопроєкт про дезертирів

    Верховна Рада України підтримала в першому читанні законопроєкт №11322, який надає можливість повернення на службу військових, які самовільно залишили частину або дезертирували. Це рішення було озвучене пресслужбою Міністерства оборони України.

    Згідно з поясненням відомства, законопроєкт передбачає звільнення від кримінальної відповідальності для тих військових, які вперше самовільно залишили частину і готові повернутися на службу. Порушникам буде необхідно самостійно звернутися до слідчого або прокурора, а їх намір повернутися в частину повинен бути схвалений командиром.

    Заступниця міністра оборони Наталія Калмикова пояснила, що нині існує необхідність створення системи для врегулювання ситуації з поверненням до служби військовослужбовців, які самовільно залишили частину. За її словами, багато таких осіб бажають повернутися в армію, і для цього слід створити умови, які б дозволили їм це зробити.

    “Маємо надати можливість таким особам повернутися в армію та забезпечити їм відповідні умови для продовження служби”, — зазначила Калмикова.

    Згідно з пояснювальною запискою до законопроєкту, з січня по квітень 2024 року органи досудового розслідування зареєстрували понад 17 тисяч кримінальних справ за статтями 407 (самовільне залишення військової частини) і 408 (дезертирство) Кримінального кодексу України. Наразі чинне законодавство не дозволяє звільнити від кримінальної відповідальності осіб, які вперше вчинили правопорушення і готові повернутися до військової частини.

    Нардеп Олексій Гончаренко, який підтримав законопроєкт, вважає, що самовільне залишення частини та дезертирство є серйозною проблемою, яка стосується не лише осіб, які не бажають служити, а й тих, хто був змушений залишити частину під тиском обставин. “Нам потрібно дати цим людям шанс повернутися до нормального життя і далі захищати країну”, — зазначив Гончаренко.

    Умови для звільнення від кримінальної відповідальності

    Згідно з законопроєктом, звільнення від кримінальної відповідальності можливе лише за певних умов:

    1. Особа вчинила правопорушення під час дії воєнного стану вперше.
    2. Особа звернулася до слідчого або прокурора до завершення досудового розслідування з наміром повернутися до військової частини.
    3. Командир частини надав письмову згоду на продовження служби.

    Експерт ГО “Юридична сотня” Ольга Марко зазначила, що це рішення повинно бути добровільним. Вона також наголосила, що звільнення від кримінальної відповідальності можливо лише до завершення досудового розслідування. Після його завершення можливість скористатися цим положенням буде втрачена.

    Не всі військові згодні з тим, що самовільне залишення частини та дезертирство є серйозною проблемою. Колишній командир “Айдара” Євген Дикий зазначає, що існує безліч причин, чому солдати залишають частини, зокрема особисті проблеми або конфлікти з командиром. Він також вважає, що командири, враховуючи обставини втечі, приймають рішення на свій розсуд.

    Зараз законопроєкт знаходиться на стадії першого читання. Під час підготовки до другого читання можуть бути подані пропозиції та поправки, які можуть змінити остаточну версію документа.

  • За даними Міноборони все більше жінок долучається до ЗСУ

    За даними Міноборони все більше жінок долучається до ЗСУ

    За останніми даними, оприлюдненими Уповноваженим представником Міністерства оборони Олексієм Бежевцем, від 17% до 20% усіх, хто звертається до рекрутингових центрів для служби в Збройних Силах України, становлять жінки.

    “Нині приблизно 17-20% тих, хто залишається після першого візиту і продовжує роботу з центрами для підбору вакансій та подальшого потрапляння в підрозділи, — це жінки. Це чудово, адже свідчить про великий потенціал жінок у військовій справі,” — зазначив Бежевець.

    Він також додав, що часто жінки — дружини, сестри, матері — приходять до центрів рекрутингу, щоб дізнатися про вакансії для своїх родичів.

    “Ми створюємо систему, яка дозволяє людям визначитися та потрапити в обраний підрозділ. Прийдіть, запитайте. Якщо треба, то хоч 10 разів приходьте чи дзвоніть,” — підкреслив представник Міноборони.

    За даними Міноборони, за останні півроку до рекрутингових центрів звернулися більше 10 тисяч людей, з яких значна частина долучається до ЗСУ як добровольці. Бежевець підкреслив, що близько третини всіх новобранців є добровольцями, які самостійно знайшли посади та вступили до військових частин.

    Бежевець також зазначив, що люди, які отримали повістки для оновлення облікових даних, можуть звертатися до рекрутингових центрів. “Тоді вони приходять не з повісткою для мобілізації, а вже з рекомендаційним листом як добровольці, щоб оформитися на конкретну посаду,” — зазначив він.

    З листопада 2023 року Міністерство оборони співпрацює з відомими сайтами для пошуку роботи, такими як thelobbyx.com, Work.ua, Robota.ua, Olx.ua. Станом на початок січня 2024 року на цих платформах було розміщено 1847 вакансій від 389 підрозділів Сил безпеки та оборони України.

  • Буданов повідомив про ситуацію на Сумщині

    Буданов повідомив про ситуацію на Сумщині

    У Сумській області тривають прикордонні сутички, під час яких ворожі диверсійно-розвідувальні групи здійснюють вилазки. Однак керівництво України заявляє, що всі необхідні заходи вже прийняті для запобігання цій небезпеці. Про це повідомив Кирило Буданов, керівник Головного управління розвідки Міністерства оборони України під час телемарафону.

    Буданов наголосив, що ситуація у регіоні важка, але загрози повної руйнації немає. Він також зауважив, що масштаб подій, схожих на ті, що відбулися на Харківщині раніше, наразі не спостерігається.

    Раніше лідер терористів Кадиров заявив про контроль його бойовиками прикордонного села Рижівка в Сумській області. Проте аналітики DeepState пояснили, що цей населений пункт фактично знаходиться у “сірій зоні”, де російські диверсанти мають доступ. Згодом глава Білопільської громади Юрій Зарко спростував цю інформацію, підтвердивши, що російські війська відсутні в Рижівці на Сумщині.

  • Українці за кордоном можуть стати на військовий облік без особистого візиту до ТЦК

    Українці за кордоном можуть стати на військовий облік без особистого візиту до ТЦК

    Українці, які довгий час проживають за кордоном, тепер можуть стати на військовий облік без особистого візиту до Територіального центру комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП). Про це повідомило Міністерство оборони України.

    “Уряд підтримав проект постанови №560, розроблений Міністерством оборони України, для приведення у відповідність до статті 37 Закону України ‘Про військовий обов’язок і військову службу’ та врегулювання питань постановки на військовий облік призовників, військовозобов’язаних і резервістів, які перебувають за межами держави”, — йдеться у повідомленні.

    Згідно з документом, чоловіки, які були зняті з військового обліку через виїзд за кордон, можуть стати на облік без особистої присутності у ТЦК.

    Крім того, з переліку документів, що підтверджують право на відстрочку від призову для українців за кордоном, виключено вимогу подання висновку лікарсько-консультативної комісії про потребу в постійному догляді для осіб з інвалідністю ІІ групи. Це має спростити процедуру та уникнути зайвої бюрократії.

    Уряд також надав ТЦК та СП право надсилати електронні звернення до поліції щодо порушників правил військового обліку.

    “Нові правила набувають чинності з дня опублікування і спрямовані на те, щоб зробити систему військового обліку більш ефективною та доступною”, — додали у Міноборони.

    Нагадаємо, що військовозобов’язані українські чоловіки без військово-облікових документів не зможуть отримати паспорт за кордоном. Відповідну постанову ухвалив Кабінет Міністрів України.

  • Верховна Рада розглядає ідею створення військової поліції

    Верховна Рада розглядає ідею створення військової поліції

    Під час підсумкового засідання Робочої групи Комітету Верховної Ради з питань правоохоронної діяльності, заступниця голови Комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки Мар’яна Безугла представила допрацьований законопроект про створення системи військової юстиції в Україні.

    У законопроекті визначається статус військової поліції, її правові засади, загальна структура та особовий склад, порядок застосування заходів фізичного впливу та вогнепальної зброї, а також правовий та соціальний захист її працівників.

    Під час презентації законопроекту також виступили голова Комітету Сергій Іонушас та інші члени робочої групи. Ініціатори законопроекту вважають, що це сприятиме підтриманню правопорядку та військової дисципліни у Міністерстві оборони України, Збройних Силах та Державній спеціальній службі транспорту.

    Очікується, що розроблений законопроект буде зареєстровано та розглянуто Комітетом у найближчий час.

    Раніше, 22 травня, у першому читанні Верховна Рада схвалила законопроект №10311 щодо вдосконалення правових засад застосування заходів примусу військовослужбовцями Національної гвардії. Він передбачає надання права військовослужбовцям Нацгвардії застосовувати засоби примусової зупинки автомобіля, водій якого не виконав їхніх законних вимог або намагається уникнути контролю на КПП.

  • Україна створила посаду військового омбудсмена: обов’язки та компетенція

    Україна створила посаду військового омбудсмена: обов’язки та компетенція

    В Україні розглядається можливість створення посади військового омбудсмена, що передбачає створення Центрального управління захисту прав військовослужбовців.

    Про це повідомляє Міністерство оборони України.

    Міністр оборони України Рустем Умеров відзначив, що реалізація цієї ініціативи передбачає комплексний підхід до захисту прав військових та членів їхніх сімей, зокрема, реагування на конкретні скарги, аналіз ситуацій, виїзд на місця порушень та подальші заходи з відновлення прав.

    Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець підкреслив важливість цього проекту для захисту прав українських бійців та військовозобов’язаних.

    Зазначено, що Управління буде підпорядковане міністру оборони та відповідатиме за розгляд звернень та скарг військових, надання первинної правової допомоги та проведення розслідувань порушень їхніх прав.

    Серед основних порушень, які будуть в компетенції Центрального управління захисту прав військових, відзначаються забезпечення військових, право на відпустку, надання медичної допомоги, соціальні гарантії та порушення гендерної рівності.

    Міністерство оборони України також вказує на успішний досвід країн Європи у цій сфері, зокрема, у Швеції, де інститут військового омбудсмена успішно функціонує більше століття.

    В контексті ведення війни з Росією, в Україні актуально створення такого органу, щоб захищати права та інтереси військових, які беруть участь у захисті країни.