Govoritinfo.com

Позначка: мінфін

  • Україна та МВФ відмовляються від ПДВ для ФОП і шукають нову податкову модель

    Україна та МВФ відмовляються від ПДВ для ФОП і шукають нову податкову модель

    Україна та Міжнародний валютний фонд (МВФ) фактично поставили паузу в одному з найрезонансніших податкових питань — можливому запровадженні податку на додану вартість для фізичних осіб-підприємців. За підсумками перемовин у Вашингтоні сторони дійшли висновку, що ця ідея є надто чутливою як з економічної, так і з політичної точки зору, тому наразі її реалізація не розглядається як пріоритет. Натомість Україна разом із міжнародними партнерами зосереджується на пошуку альтернативних джерел наповнення державного бюджету, зокрема в контексті формування фінансової політики на 2027 рік.

    Про це повідомила прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко після участі у весняних зборах МВФ та Світового банку. За її словами, українська делегація провела низку консультацій із представниками фонду та європейських інституцій, під час яких вдалося донести позицію уряду щодо ризиків такого кроку. Вона наголосила, що МВФ із розумінням поставився до аргументів української сторони, визнавши, що запровадження ПДВ для ФОПів може викликати негативну реакцію в суспільстві та не знайти підтримки в парламенті.

    Питання оподаткування ФОПів залишається одним із найчутливіших у податковій політиці України, адже воно безпосередньо зачіпає сотні тисяч підприємців, які працюють у сфері торгівлі, послуг, ІТ та малого виробництва. У попередні місяці уряд розглядав можливість введення ПДВ для підприємців із певним рівнем доходу, що відповідало б європейській практиці, однак ця ініціатива викликала значний спротив з боку бізнесу. Представники малого бізнесу неодноразово заявляли, що такі зміни ускладнять ведення діяльності, збільшать адміністративне навантаження та можуть призвести до зростання цін для споживачів.

    Крім того, політична складова також стала важливим фактором. У Верховній Раді не сформувалося достатньої підтримки для ухвалення відповідного законопроєкту. Зокрема, представники парламентської більшості відкрито заявляли, що документ не готовий до розгляду, навіть попри те, що він розглядався як один із елементів співпраці з МВФ у межах програми фінансової підтримки. У підсумку уряд змушений був шукати більш збалансовані рішення, які б дозволили зберегти довіру міжнародних партнерів, не створюючи додаткового тиску на внутрішній ринок.

    У ході переговорів у Вашингтоні сторони погодилися, що в умовах повномасштабної війни Україна потребує гнучкішого підходу до реалізації структурних реформ. Це означає, що ключовим пріоритетом залишається макрофінансова стабільність, а не формальне виконання всіх вимог у встановлені строки. Саме тому питання ПДВ для ФОПів було відкладене, а натомість розпочато роботу над альтернативними інструментами наповнення бюджету.

    Серед таких інструментів уже розглядаються кілька напрямів. Зокрема, уряд схвалив законодавчі ініціативи щодо оподаткування цифрових платформ, що має на меті залучити до бюджету кошти від діяльності міжнародних онлайн-сервісів. Також обговорюються зміни до правил оподаткування міжнародних поштових відправлень, що може зменшити можливості для ухилення від податків у сфері електронної комерції. Окремо розглядається питання продовження дії військового збору як одного з ключових джерел фінансування оборонних потреб держави.

    Експерти зазначають, що відмова від негайного запровадження ПДВ для ФОПів не означає повної відмови від реформування податкової системи. Україна й надалі має зобов’язання перед міжнародними партнерами щодо розширення податкової бази та гармонізації законодавства з європейськими нормами. Водночас нинішній підхід демонструє прагнення уряду знайти баланс між необхідністю наповнення бюджету та підтримкою малого бізнесу, який залишається важливою складовою економіки.

    Співпраця з МВФ залишається критично важливою для України, адже фінансова допомога фонду є одним із ключових джерел підтримки економіки в умовах війни. Саме тому уряд намагається зберегти довіру партнерів, водночас адаптуючи реформи до реальних умов. У цьому контексті відмова від ПДВ для ФОПів виглядає як приклад компромісного рішення, яке дозволяє уникнути соціальної напруги та економічних ризиків.

    Очікується, що найближчим часом уряд представить нові пропозиції щодо податкової політики, які враховуватимуть як вимоги міжнародних партнерів, так і потреби українського бізнесу. Таким чином, дискусія навколо оподаткування ФОПів не завершена, але переходить у нову фазу — пошуку ефективних і водночас прийнятних для суспільства рішень.

  • Україні відтермінували виплату частини держборгу до 2035 року

    Україні відтермінували виплату частини держборгу до 2035 року

    Україна отримає додатковий фінансовий простір для бюджетних витрат після домовленості про відтермінування виплат за частиною державного та гарантованого державою боргу. Згідно з підписаним меморандумом, виплати основної суми боргу фактично будуть перенесені на період після 2035 року.

    Як повідомляє Міністерство фінансів України, відповідний документ про взаєморозуміння підписав очільник відомства Сергій Марченко разом із представниками країн «Групи семи» та Паризького клубу кредиторів.

    До переліку держав, які погодили відтермінування боргових зобов’язань України, входять Канада, Франція, Німеччина, Японія, Італія, Нідерланди, Велика Британія, США та Республіка Корея. Домовленість стосується платежів, які Україна мала розпочати здійснювати з лютого 2026 року.

    Згідно з умовами меморандуму, обслуговування та погашення відповідної частини боргу відтерміновується до кінця лютого 2030 року. Це узгоджується з новою програмою співпраці України з Міжнародним валютним фондом.

    При цьому основне навантаження щодо погашення переноситься ще далі: виплати тіла боргу та накопичених відсотків мають розпочатися у 2035 році. Планується, що процес повернення триватиме до 2039 року та здійснюватиметься рівними піврічними платежами.

    Таким чином, Україна отримує довгострокове відтермінування значної частини фінансових зобов’язань перед міжнародними кредиторами.

    У Міністерстві фінансів наголошують, що така домовленість є критично важливою для стабільності державних фінансів у середньостроковій перспективі. Вона дозволяє зменшити борговий тиск на бюджет і спрямувати вивільнені кошти на ключові потреби держави.

    «Відтермінування платежів створює можливість спрямувати фінансові ресурси на першочергові потреби — оборону, соціальну сферу та відновлення економіки», — зазначив Сергій Марченко.

    Подібні боргові рішення є частиною ширшої міжнародної підтримки України з боку західних партнерів у межах фінансової стабілізації під час війни. Йдеться про координацію дій між урядами країн-кредиторів та міжнародними фінансовими інституціями, зокрема МВФ.

    Фінансові експерти зазначають, що реструктуризація та відтермінування виплат дозволяє Україні уникнути пікового боргового навантаження у найближчі роки, коли значна частина державних витрат спрямовується на оборону та відновлення інфраструктури.

    Водночас довгостроковий ефект таких домовленостей залежатиме від економічної ситуації після завершення активної фази війни та темпів відновлення української економіки.

    Фактично Україна отримує більше десятиліття фінансової «паузи» щодо частини боргових виплат. Це дає змогу планувати бюджет із меншим тиском на видаткову частину та зберігати ресурс для критичних сфер.

    Однак після 2035 року країна має повернутися до виконання зобов’язань, включно з накопиченими відсотками, що створюватиме довгострокове бюджетне навантаження.

    Таким чином, рішення партнерів є компромісом між поточною підтримкою України та майбутніми фінансовими зобов’язаннями, які залишаються відкладеними у часі.

  • Мінфін заявив що уряд майже повністю вичерпав резервний фонд

    Мінфін заявив що уряд майже повністю вичерпав резервний фонд

    Міністерство фінансів підтвердило, що уряд України практично вичерпав резервний фонд державного бюджету вже у першому кварталі 2026 року.

    Станом на 30 березня з резервного фонду було спрямовано понад 47,5 мільярда гривень. Це становить близько 96% від загального обсягу коштів, передбачених на весь рік.

    За даними Мінфіну, найбільша частина витрат була спрямована на забезпечення захисту критичної інфраструктури — на ці потреби виділили близько 22 мільярдів гривень. Ще 16 мільярдів гривень уряд витратив на державне замовлення пасажирських перевезень.

    Резервний фонд держбюджету традиційно використовується для фінансування невідкладних витрат, зокрема у сфері безпеки, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій та підтримки критично важливих секторів економіки.

    Експерти звертають увагу, що майже повне використання резервного фонду вже у перші місяці року може створити додатковий тиск на бюджет у разі виникнення нових непередбачуваних витрат.

    Водночас у Мінфіні наголошують, що розподіл коштів відбувався відповідно до пріоритетів держави в умовах війни та необхідності підтримки ключових інфраструктурних і соціальних напрямів.

  • Україні потрібно 52 млрд доларів у 2026 році але отримано лише 5,5 млрд

    Україні потрібно 52 млрд доларів у 2026 році але отримано лише 5,5 млрд

    Україна у 2026 році потребує близько 52 мільярдів доларів зовнішнього фінансування для покриття дефіциту бюджету, однак станом на початок року вже вдалося залучити лише 5,5 мільярда доларів міжнародної допомоги. Про це повідомили у Міністерстві фінансів під час засідання комітету Української платформи донорів.

    За даними відомства, частина коштів надійшла через механізм ERA, а також за підтримки Міжнародного валютного фонду і Світового банку. Водночас обсяг уже отриманого фінансування поки що покриває лише незначну частину від загальної потреби.

    Контекстом залишається значний дефіцит державного бюджету на 2026 рік, який оцінюється приблизно у 1,9 трильйона гривень або близько 18,5 відсотка валового внутрішнього продукту. Основним джерелом його покриття визначено зовнішню допомогу та державні запозичення.

    На момент ухвалення бюджету частина необхідного фінансування залишалася непідтвердженою, що створює додаткові ризики для стабільності державних фінансів.

    У Мінфіні наголошують, що подальше залучення міжнародної підтримки є критично важливим для забезпечення макрофінансової стабільності, фінансування соціальних видатків та підтримки оборонного сектору в умовах війни.

  • Уряд вводить нові податки заради траншу МВФ: що зміниться для українців

    Уряд вводить нові податки заради траншу МВФ: що зміниться для українців

    Міністерство фінансів України 19 березня оприлюднило новий податковий законопроєкт, який має стати ключовою умовою для продовження співпраці з Міжнародним валютним фондом. Документ передбачає низку змін, що безпосередньо вплинуть як на бізнес, так і на звичайних громадян, і має бути ухвалений Верховною Радою вже до кінця березня.

    Йдеться про виконання чотирьох ключових вимог, закріплених у меморандумі з МВФ. Зокрема, пропонується запровадити автоматичне оподаткування доходів, отриманих через цифрові платформи. Для таких доходів передбачена пільгова ставка 5%, а неоподаткований мінімум становитиме 2000 євро на рік. У разі перевищення цієї суми податок стягуватиметься лише з різниці. Водночас скористатися пільговим режимом зможуть лише ті, хто відповідатиме низці умов — зокрема, не матиме найманих працівників і відкриє окремий рахунок для таких доходів. Ідею вже підтримали великі гравці ринку, серед яких сервіси таксі та доставки.

    Другим важливим пунктом є продовження дії військового збору на рівні 5% для фізичних осіб. Його планують зберегти до завершення реформи Збройних Сил України, що фактично означає продовження податкового навантаження на громадян на невизначений термін.

    Третя зміна стосується запровадження ПДВ на товари, придбані на закордонних маркетплейсах. За новими правилами, податок має включатися у вартість товару та сплачуватися самими платформами. Водночас передбачено виняток: посилки вартістю до 45 євро, якщо вони надсилаються фізичними особами без комерційної мети, не оподатковуватимуться.

    Ще одна суттєва новація — обов’язкова сплата ПДВ для фізичних осіб-підприємців на спрощеній системі оподаткування з річним доходом понад 4 млн грн. Ця норма має набути чинності з 1 січня 2027 року, що дає бізнесу певний час для адаптації.

    Ухвалення законопроєкту має критичне значення для фінансової стабільності країни. Саме від нього залежить отримання другого траншу від МВФ, який очікується вже у червні 2026 року. У владі відкрито визнають, що альтернативи співпраці з фондом наразі немає. Як пояснював голова податкового комітету парламенту Данило Гетманцев, МВФ виступає своєрідним фінансовим “якорем”, від якого залежить підтримка з боку інших міжнародних партнерів.

    Ситуацію ускладнює й зовнішній контекст. Зокрема, блокування Угорщиною та Словаччиною кредитної допомоги від Європейського Союзу, а також геополітичні фактори, пов’язані з Близьким Сходом, створюють додаткові ризики для української економіки.

    Очікується, що Верховна Рада розгляне законопроєкт уже наступного тижня. У разі його ухвалення країна зможе зберегти макрофінансову підтримку, однак ціною цього стануть нові податкові правила, які відчують як підприємці, так і пересічні українці.

  • Україна отримала майже 63 млрд гривень міжнародної допомоги у лютому

    Україна отримала майже 63 млрд гривень міжнародної допомоги у лютому

    До загального фонду державного бюджету України у лютому 2026 року надійшло 222,6 млрд гривень податків, зборів та інших обов’язкових платежів. Основними джерелами наповнення залишаються внутрішні податкові надходження та міжнародна фінансова підтримка.

    Найбільшу частину доходів забезпечила Державна податкова служба — 91 млрд гривень. Ще 63,8 млрд гривень надійшло від митних платежів, що формуються за рахунок імпортних операцій та зовнішньоекономічної діяльності.

    Водночас вагому частку бюджету становила міжнародна допомога. У лютому Україна отримала 62,9 млрд гривень у вигляді грантів від міжнародних партнерів, які спрямовуються передусім на фінансування соціальних видатків та підтримку стабільності державних фінансів в умовах війни.

    Для порівняння, у січні 2026 року доходи загального фонду державного бюджету були вищими і становили 241,2 млрд гривень. Зокрема, обсяг міжнародної допомоги тоді перевищував 101,4 млрд гривень, що суттєво вплинуло на загальний рівень надходжень на початку року.

    Таким чином, у лютому спостерігається певне зниження бюджетних доходів порівняно з попереднім місяцем, насамперед через менший обсяг зовнішнього фінансування. Водночас стабільні податкові та митні надходження свідчать про збереження внутрішньої дохідної бази держави.

  • Скільки заробляють чиновники у 2025 році — нові цифри Мінфіну

    Скільки заробляють чиновники у 2025 році — нові цифри Мінфіну

    Міністерство фінансів заявило про забезпечення прозорості використання бюджетних коштів через публічний дашборд, який дає змогу відстежувати чисельність працівників державних органів та рівень їхньої оплати праці. Дані не охоплюють сектор безпеки й оборони.

    За підсумками 2025 року чисельність працівників державного сектору скоротилася на 5,1 тисячі осіб, що становить близько 3 відсотків порівняно з 2024 роком. Якщо торік у держорганах працювали 169,8 тисячі осіб, то нині — 164,7 тисячі. Скорочення відбулося в центральних органах виконавчої влади, місцевих державних адміністраціях та органах судової влади.

    Водночас середній рівень заробітної плати в апаратах центральних органів влади продемонстрував зростання. За даними Мінфіну, у 2024 році середня зарплата становила 54,4 тисячі гривень, а у 2025 році — вже 59,7 тисячі гривень. Таким чином, приріст склав близько 9,7 відсотка. У грудні середня заробітна плата сягнула 81,63 тисячі гривень, що на 2,3 відсотка більше, ніж у грудні попереднього року.

    Найбільше зростання оплати праці зафіксовано в окремих центральних органах, зокрема в Національному агентстві з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, Національній комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, а також у Державному управлінні справами.

    У Міністерстві фінансів пояснюють, що традиційно вищі грудневі показники пов’язані з одноразовими виплатами. Йдеться про компенсації за невикористані відпустки, матеріальну допомогу, вихідні виплати та інші нарахування, передбачені чинним законодавством.

    Загалом оприлюднені дані свідчать про те, що у 2025 році зростання заробітних плат державних службовців відбувалося поступово й без різких стрибків, паралельно зі скороченням чисельності працівників у державному секторі.

  • Міністерство фінансів анонсувало перегляд спрощеної системи для ФОП і ПДВ

    Міністерство фінансів анонсувало перегляд спрощеної системи для ФОП і ПДВ

    Міністерство фінансів України заявило про готовність напрацьовувати комплексне рішення щодо можливої реформи оподаткування фізичних осіб-підприємців на спрощеній системі, зокрема у частині сплати ПДВ. У відомстві наголошують: питання не стосується автоматичного скасування чинних пільг, а йдеться про створення більш прозорої та збалансованої моделі.

    Що пропонує Мінфін

    За інформацією відомства, нова система має вирішити одразу кілька ключових проблем:

    • посилення боротьби з тіньовими схемами;

    • ліквідація можливостей для агресивної оптимізації, бізнес-дроблення та «сірого» імпорту;

    • вирівнювання умов між різними видами платників податків;

    • захист сумлінних підприємців і спрощення для них адміністрування та звітності.

    Таким чином Міністерство фінансів планує уникнути перекосів, коли спрощена система використовується не для розвитку малого бізнесу, а для ухилення від оподаткування великих торгових та імпортних операцій.

    Коли можливі зміни

    Уряд підкреслює, що жодних термінових рішень не буде. Потенційний перегляд правил для ФОП може відбутися не раніше 2027 року. За цей час планується:

    • доопрацювати відповідні законодавчі пропозиції;

    • провести широкі публічні консультації з бізнесом;

    • забезпечити адаптацію підприємців до можливих нововведень.

    Що це означає для ФОП уже зараз

    Відповідно до заяв Мінфіну, чинна система оподаткування спрощенців працюватиме без змін у найближчі роки. Усі обговорення відбуватимуться у відкритому форматі, а держава обіцяє врахувати позиції малого бізнесу та уникати рішень, що можуть нашкодити підприємництву в умовах війни.

  • Держборг до 90% ВВП: кожна п’ята гривня бюджету йде на борги

    Держборг до 90% ВВП: кожна п’ята гривня бюджету йде на борги

    Рахункова палата ухвалила Звіт про результати аудиту відповідності за темою «Управління державним боргом». Це перший подібний аудит за останнє десятиліття, і його висновки демонструють масштабну трансформацію боргової політики України на тлі повномасштабної війни.

    За даними Рахункової палати, в умовах російської агресії витрати держави, насамперед на оборону, різко зросли. Водночас окупація частини територій та руйнування економіки призвели до падіння виробництва, скорочення експорту й інвестицій, що зумовило зниження ВВП і стрімке зростання дефіциту бюджету. Для його покриття уряд був змушений значно активізувати запозичення, передусім зовнішні.

    Станом на результативний період аудиту обсяг державного боргу України зріс утричі — до 7,4 трлн грн. Частка зовнішніх запозичень у загальному обсязі боргу збільшилася з 47 до 75 %, а їх сума досягла 4,3 трлн грн. Таким чином, борговий портфель України став критично залежним від зовнішніх кредиторів і характеризується підвищеними валютними ризиками та ризиками рефінансування.

    Протягом 2022 року – першого півріччя 2025 року співвідношення держборгу до ВВП коливалося у межах від 77,8 % до 90,9 %. Це значно перевищує безпечний поріг у 60 % ВВП, визначений Бюджетним кодексом України (хоча на період воєнного стану ці обмеження призупинені). Аудитори наголошують, що йдеться про надмірне боргове навантаження на державний бюджет.

    Дефіцит бюджету демонстрував вибухове зростання: у 2022 році він збільшився на 460 % порівняно з 2021 роком, у 2023 році — ще на 46,1 %, а у 2024 році — ще на 1,7 %.

    За підрахунками Рахункової палати, за 2022 рік – перше півріччя 2025 року витрати на обслуговування та погашення державного боргу становили 3,2 трлн грн. Фактично близько 20 % усіх видатків державного бюджету в цей період йшло на виконання боргових зобов’язань.

    Аудитори попереджають: у таких умовах можливості держави фінансувати соціальні програми, розвиток інфраструктури та відбудову суттєво обмежуються, адже значна частина ресурсу спрямовується на борги.

    Окремий блок зауважень стосується нормативної неврегульованості управління держборгом. Рахункова палата констатує, що:

    • не були затверджені середньострокові стратегії управління боргом на 2023–2025 та 2025–2027 роки;

    • не розроблялися проєкти бюджетних декларацій на 2023–2025 та 2024–2026 роки (через призупинення відповідних вимог Бюджетного кодексу).

    Усе це, на думку аудиторів, суттєво обмежило можливості середньострокового планування боргових показників та прогнозування витрат на обслуговування боргу.

    Ще один показовий приклад — створення Боргового агентства. Постановою Кабміну від 12 лютого 2020 року №127 уряд ухвалив рішення про його утворення, і саме це агентство мало перебрати на себе ключові функції з управління держборгом. Втім, попри п’ять років від моменту ухвалення цієї постанови, фактичного старту його роботи так і не відбулося — відповідного урядового рішення досі немає.

    Рахункова палата звернула увагу й на те, що чинні нормативно-правові акти не містять чітко визначених індикаторів боргових ризиків. Така система показників могла б допомогти вчасно оцінювати небезпеки для боргової стійкості, однак на практиці вона відсутня.

    Міністерство фінансів у своїх поясненнях стверджує, що ризики враховуються під час планування боргових показників. Водночас матеріали, надані Рахунковій палаті, не містять документального підтвердження проведення такої оцінки.

    Результати аудиту показують, що Україна входить у період післявоєнної відбудови з уже надзвичайно високим борговим навантаженням, значною залежністю від зовнішніх кредиторів і відсутністю повноцінно працюючої інституційної моделі управління боргом.

    Рахункова палата наголошує: без прозорих стратегій, реального запуску Боргового агентства та чітких індикаторів ризиків буде надзвичайно складно забезпечити боргову стійкість у довгостроковій перспективі й зменшити тиск обслуговування боргу на майбутні бюджети.

  • Держборг України перевищив 8 трлн гривень: у Мінфіні пояснили причини

    Держборг України перевищив 8 трлн гривень: у Мінфіні пояснили причини

    Станом на 30 вересня 2025 року державний та гарантований державою борг України становив 8 024,1 млрд грн, або 194,2 млрд дол. США. У вересні борговий портфель зріс на 78,4 млрд грн (≈1,63 млрд дол.), повідомили в Міністерстві фінансів.

    У структурі зобов’язань переважає зовнішній компонент: 6 063,2 млрд грн (75,6%) або 146,8 млрд дол. США. Внутрішній борг становить 1 960,9 млрд грн (24,4%) або 47,5 млрд дол. США. Збільшення у вересні відбулося насамперед за рахунок зовнішніх ресурсів — пільгового фінансування ЄС, Світового банку та урядів країн-партнерів. Водночас внутрішній борг за місяць скоротився на 0,3 млрд грн.

    У Мінфіні підкреслили, що завдяки міжнародній підтримці та зваженій борговій політиці вдається знижувати вартість обслуговування та подовжувати строки погашення зобов’язань. Це має пом’якшити тиск на бюджет у середньостроковій перспективі та забезпечити прогнозованість виплат на тлі воєнних ризиків.