Govoritinfo.com

Позначка: Лукойл

  • Палає паливний тил РФ: під ударом опинилися Волгоградський НПЗ і Самара

    Палає паливний тил РФ: під ударом опинилися Волгоградський НПЗ і Самара

    У ніч проти 2 жовтня вибухи пролунали одразу у двох російських регіонах — Волгоградській та Самарській областях. За повідомленнями місцевих жителів і OSINT-каналів, однією з імовірних цілей атаки став Волгоградський нафтопереробний завод, а в Самарі повідомляли про пожежу на лінійній виробничо-диспетчерській станції «Самара».

    У Волгограді після серії вибухів у районі великої промислової зони спостерігали сильне задимлення. Російська влада підтвердила сам факт атаки безпілотників на промислову інфраструктуру регіону, однак конкретне підприємство не назвала. Водночас місцеві ресурси пов’язували дим саме з районом НПЗ компанії «ЛУКОЙЛ».

    Волгоградський НПЗ є одним із найбільших у Росії. Його потужність оцінюється приблизно у 14–15 млн тонн нафти на рік, а продукція включає бензин, дизель та інші нафтопродукти. Підприємство вже неодноразово потрапляло під атаки безпілотників і раніше тимчасово зупиняло частину виробничих установок.

    Паралельно вибухи чули у Самарській області. У мережі з’явилися повідомлення про пожежу на ЛПДС «Самара» — об’єкті, який використовується для транспортування нафти. Офіційного підтвердження масштабу пошкоджень на момент публікації не було.

    Самарський регіон має велике значення для російської нафтопереробки: тут розташовані Куйбишевський, Новокуйбишевський та Сизранський НПЗ. Окремі з них уже ставали цілями попередніх атак.

    «Ненька інфо» раніше писала про удари по нафтопереробних підприємствах Самарської області, зокрема по Новокуйбишевському та Куйбишевському НПЗ. Атака дронів у Самарській області РФ: палає Новокуйбишевський НПЗ

    На тлі регулярних атак російська паливна галузь уже стикається з перебоями. Reuters раніше повідомляв, що кілька великих НПЗ були змушені скорочувати або тимчасово зупиняти переробку після ударів безпілотників.

    Станом на ранок 2 жовтня точний масштаб пошкоджень у Волгограді та Самарі ще уточнюється. Так само офіційно не повідомлялося, хто саме стоїть за нічною атакою та які типи безпілотників були застосовані.

    Головне на цей момент: вибухи та пожежі знову зафіксували біля великих об’єктів російської паливно-енергетичної інфраструктури одразу у двох регіонах РФ.

  • Волгоград у вогні: під ударом могли опинитися стратегічний НПЗ та логістичний центр Wildberries

    Волгоград у вогні: під ударом могли опинитися стратегічний НПЗ та логістичний центр Wildberries

    У ніч на 31 липня російський Волгоград зазнав масштабної атаки, внаслідок якої виникли пожежі на кількох об’єктах. За попередніми даними, під удар міг потрапити один із найбільших нафтопереробних заводів Росії – «Лукойл-Волгограднефтепереработка», а також великий логістичний центр маркетплейсу Wildberries. Офіційного підтвердження масштабу пошкоджень наразі немає, однак у мережі вже поширюються численні відео з густим димом та осередками займання.

    Про атаку першими повідомили російські та українські OSINT-спільноти, зокрема Exilenova+, які геолокували місця пожеж за відеозаписами очевидців. За їхніми оцінками, вибухи пролунали одразу в кількох районах міста, а серед можливих цілей опинилися стратегічні об’єкти паливної та логістичної інфраструктури. Водночас незалежно підтвердити всі повідомлення поки що неможливо.

    Під ударом міг опинитися стратегічний НПЗ

    Однією з головних ймовірних цілей став завод «Лукойл-Волгограднефтепереработка». Це один із найбільших нафтопереробних комплексів Росії, який здатний переробляти близько 15 млн тонн нафти щороку, що становить приблизно 5% усіх російських нафтопереробних потужностей. Підприємство виробляє бензин, дизельне паливо, авіаційний гас, мастильні матеріали та іншу продукцію, необхідну як цивільному сектору, так і військовій логістиці.

    У мережі з’явилися відео, на яких видно масштабну пожежу в районі підприємства. Російські Telegram-канали також повідомляли про загоряння на території паливно-енергетичного комплексу після нічної атаки. Однак офіційної інформації про характер пошкоджень чи зупинку виробництва поки не оприлюднено.

    Волгоградський НПЗ вже неодноразово ставав ціллю ударів упродовж 2025–2026 років. Зокрема, наприкінці травня Генеральний штаб ЗСУ повідомляв про успішне ураження цього підприємства, після чого було пошкоджено кілька технологічних установок первинної та вторинної переробки нафти, а виробництво тимчасово зупинялося.

    Wildberries також міг зазнати удару

    Другим об’єктом, який, за даними OSINT-аналітиків, міг опинитися під атакою, став логістичний центр Wildberries.

    Йдеться про сучасний складський комплекс площею близько 44 тисяч квадратних метрів, який обслуговує Волгоградську, Астраханську та частину сусідніх областей РФ. Саме через цей центр проходять значні обсяги товарів найбільшого російського маркетплейсу.

    У соціальних мережах поширюються кадри великої пожежі, а очевидці повідомляють про густу чорну хмару диму, яка була помітна над значною частиною міста. Незалежного підтвердження масштабів руйнувань наразі немає.

    Wildberries дедалі частіше стає ціллю атак

    Останніми тижнями логістична мережа Wildberries неодноразово зазнавала ударів.

    Лише у липні було атаковано низку логістичних центрів компанії у Краснодарському краї, Ставропольському краї, Ленінградській області, Пензі, Рязані, Удмуртії та інших регіонах Росії. Через масштабні пожежі компанія була змушена евакуйовувати персонал, тимчасово зупиняти роботу окремих складів і шукати альтернативні логістичні маршрути.

    За інформацією Reuters, унаслідок серії атак було пошкоджено приблизно десяту частину складських потужностей компанії. Wildberries вже розпочала компенсацію збитків продавцям, товари яких були знищені або пошкоджені, а також розглядає можливість перенесення частини логістичних операцій до Казахстану.

    Українська сторона раніше заявляла, що окремі логістичні центри Wildberries можуть використовуватися для постачання комплектуючих подвійного призначення та іншої продукції, яка застосовується російським військово-промисловим комплексом. У Кремлі ці твердження заперечують.

    Деталі атаки ще уточнюються

    На момент публікації матеріалу офіційної інформації про тип засобів ураження немає. Російська влада традиційно повідомляє про роботу засобів протиповітряної оборони, тоді як OSINT-аналітики зазначають, що в районі Волгограда могли діяти ударні безпілотники.

    Також відсутні підтверджені дані щодо кількості постраждалих чи масштабу матеріальних збитків. Інформація про наслідки атаки продовжує уточнюватися.

    Кампанія ударів по російській інфраструктурі триває

    Атака на Волгоград відбулася на тлі серії ударів по російських нафтопереробних підприємствах, військових об’єктах та логістичних центрах, які тривають протягом останніх місяців.

    За оцінками низки аналітиків, такі удари спрямовані на зниження можливостей Росії забезпечувати паливом військову техніку та підтримувати роботу стратегічної логістики. Останнім часом під атаки регулярно потрапляють не лише об’єкти паливно-енергетичного комплексу, а й великі розподільчі центри, які забезпечують перевезення товарів територією РФ.

  • Паливний удар по Росії: після атаки дронів одночасно спалахнули дві стратегічні нафтобази

    Паливний удар по Росії: після атаки дронів одночасно спалахнули дві стратегічні нафтобази

    У ніч проти 9 липня Росія зазнала чергової масштабної атаки безпілотників, унаслідок якої виникли пожежі одразу на двох великих об’єктах паливної інфраструктури. Під удар потрапили нафтобази у Твері, що розташована приблизно за 300 кілометрів на північний захід від Москви, та у місті Михайловськ Ставропольського краю. Відео очевидців, оприлюднені у соцмережах, демонструють масштабне займання резервуарів із паливом та густий чорний дим, який здіймався над територіями підприємств.

    За інформацією незалежного російського видання ASTRA та OSINT-аналітиків, у Михайловську під удар потрапила нафтобаза «ЛУКОЙЛ-Югнефтепродукт». Підприємство входить до структури паливної мережі «Лукойл» і займається прийманням, зберіганням, перевалкою та реалізацією нафтопродуктів. Через нього здійснюється забезпечення мережі автозаправних станцій та логістика паливних ресурсів у південній і центральній частині Росії. Після атаки на території об’єкта спалахнула пожежа, а численні відеозаписи зафіксували потужне полум’я, яке охопило один із резервуарів із паливом.

    Губернатор Ставропольського краю Володимир Володимиров підтвердив факт атаки безпілотників. Водночас він не уточнив характер ураженого об’єкта, заявивши лише про влучання по “промисловому підприємству” в районі хутора В’язники Шпаковського округу. Російська влада традиційно не назвала підприємство та не повідомила про можливі наслідки для його роботи. Також не було офіційної інформації про постраждалих чи масштаби руйнувань.

    Практично одночасно повідомлення про вибухи почали надходити з Твері. За даними OSINT-спільнот та російських Telegram-каналів, безпілотники атакували нафтобазу «Тверьнефтепродукт». На кадрах, які швидко поширилися мережею, видно, що полум’я охопило район одного з резервуарів підприємства, а над територією здіймається густий стовп диму. Офіційна влада регіону на момент публікації не надала детальної інформації про масштаби пожежі, стан об’єкта чи можливих потерпілих.

    Водночас російські моніторингові канали повідомляли про активну роботу систем протиповітряної оборони в кількох регіонах країни. Місцеві жителі заявляли про серію вибухів, характерний звук двигунів безпілотників та подальше займання промислових об’єктів. Незалежно перевірити всі повідомлення наразі неможливо, однак численні відео та геолокація кадрів дозволили OSINT-аналітикам ідентифікувати місця пожеж саме як території нафтобаз.

    Ця атака стала продовженням масштабної кампанії із завдання ударів по паливно-енергетичній інфраструктурі Росії. Лише напередодні українські сили повідомили про ураження одразу кількох великих нафтопереробних підприємств і логістичних об’єктів, зокрема НПЗ у Татарстані та Саратовській області, а також інших об’єктів, що забезпечують функціонування російської військової логістики. Російська сторона тоді заявила про нібито збиття понад 400 безпілотників, однак підтвердила виникнення пожеж на низці інфраструктурних об’єктів.

    Українські військові неодноразово наголошували, що паливна інфраструктура Росії є законною військовою ціллю відповідно до міжнародного права, оскільки використовується для забезпечення паливом збройних сил РФ, військової техніки, авіації та логістичних підрозділів, які ведуть бойові дії проти України. Саме тому нафтобази, нафтопереробні заводи, насосні станції та склади пального регулярно стають об’єктами ударів українських далекобійних безпілотників.

    Останніми місяцями географія таких атак суттєво розширилася. Якщо раніше під ударами переважно опинялися прикордонні області Росії, то нині безпілотники регулярно досягають об’єктів у центральній частині країни, Поволжі, на Уралі та навіть у Сибіру. Це створює додатковий тиск на російську систему протиповітряної оборони, яка змушена розподіляти ресурси між захистом великих міст, військових аеродромів, промислових підприємств і критично важливої енергетичної інфраструктури.

    Експерти зазначають, що удари по нафтобазах мають не лише безпосередній військовий ефект, а й економічний. Пошкодження резервуарів, логістичних вузлів і перевалочних баз ускладнює транспортування нафтопродуктів, збільшує витрати на ремонт та охорону об’єктів, а також змушує російські компанії переглядати маршрути постачання пального. У поєднанні з регулярними атаками на нафтопереробні заводи це створює додаткове навантаження на паливно-енергетичний сектор країни.

    Станом на ранок 9 липня російська влада не повідомила про повну ліквідацію пожеж ні у Твері, ні у Ставропольському краї. Також не оприлюднено інформації про масштаби пошкодження резервуарів або можливі втрати пального. Українська сторона офіційно не коментувала атаку, що відповідає звичній практиці Сил оборони щодо операцій із застосуванням далекобійних безпілотників.

  • ЗСУ розгромили стратегічні об’єкти РФ: палає один із найбільших НПЗ, під ударом ключовий міст

    ЗСУ розгромили стратегічні об’єкти РФ: палає один із найбільших НПЗ, під ударом ключовий міст

    Найбільш резонансною ціллю став нафтопереробний завод «Лукойл-Нижегороднефтеоргсинтез» у місті Кстово Нижньогородської області. У Генеральному штабі повідомили, що внаслідок атаки було зафіксовано пряме влучання по території підприємства з подальшою масштабною пожежею. За попередньою інформацією, уражено установку первинної переробки нафти АВТ-6 — один із ключових технологічних елементів виробничого циклу. Остаточний масштаб пошкоджень наразі уточнюється.

    «Лукойл-Нижегороднефтеоргсинтез» входить до числа найбільших нафтопереробних підприємств Росії. Його проєктна потужність становить близько 17 мільйонів тонн нафти на рік. Завод виробляє автомобільні бензини, дизельне паливо, авіаційний гас, мастильні матеріали та іншу продукцію, яка використовується, зокрема, для забезпечення потреб російської армії. Саме тому підприємство розглядається Україною як законна військова ціль у межах операцій зі зниження воєнно-економічного потенціалу держави-агресора.

    За інформацією Генштабу, атака на Кстовський НПЗ є частиною комплексної кампанії Сил оборони із завдання ударів по критично важливій інфраструктурі російського військово-промислового комплексу. Варто зазначити, що це підприємство вже неодноразово ставало ціллю українських безпілотників. У квітні та травні 2026 року завод також зазнавав атак, після яких повідомлялося про пошкодження окремих виробничих потужностей.

    Окрім нафтопереробного заводу, українські військові уразили склад безпілотних літальних апаратів російських військ у районі Кам’янки Запорізької області. Подібні об’єкти відіграють важливу роль у забезпеченні окупаційних військ ударними та розвідувальними дронами, які Росія регулярно використовує під час атак на українські міста та позиції Сил оборони. Детальна інформація про масштаби ураження складу наразі уточнюється.

    Ще однією важливою ціллю став залізничний міст через річку Сіверський Донець у районі Станиці Луганської. За інформацією Генерального штабу, цей об’єкт використовувався російськими військами для військової логістики, перекидання особового складу, боєприпасів, озброєння та матеріально-технічних засобів. Пошкодження транспортної інфраструктури такого рівня може суттєво ускладнити забезпечення російських угруповань на окремих напрямках фронту.

    Також українські підрозділи завдали удару по командно-спостережному пункту противника поблизу Вільшаної Харківської області. Подібні об’єкти забезпечують координацію підрозділів окупаційної армії, управління бойовими діями та зв’язок між військовими формуваннями. У Генштабі не уточнили масштаби пошкоджень командного пункту, однак підтвердили факт його ураження.

    У Генеральному штабі ЗСУ наголосили, що операція була проведена в межах системної роботи зі зниження воєнно-економічного потенціалу Російської Федерації. Українські військові підкреслили, що удари по підприємствах, які забезпечують паливом армію РФ, а також по логістичних маршрутах і військових об’єктах залишаються одним із ключових напрямків роботи Сил оборони.

    Після атаки на НПЗ у Кстово в російських соціальних мережах та місцевих Telegram-каналах почали поширюватися відео масштабної пожежі на території підприємства. На оприлюднених кадрах видно густий дим і полум’я над виробничими установками. Офіційна російська влада традиційно не оприлюднила детальної інформації про масштаби руйнувань, тоді як українська сторона повідомила про підтверджене влучання та пожежу.

    Останніми місяцями Сили оборони України суттєво активізували кампанію далекобійних ударів по військовій та енергетичній інфраструктурі Росії. Основними цілями стають нафтопереробні заводи, підприємства оборонно-промислового комплексу, склади боєприпасів, місця зберігання безпілотників, а також об’єкти транспортної логістики, які забезпечують функціонування російської армії. Українське військове командування неодноразово наголошувало, що такі операції спрямовані на послаблення можливостей Росії вести війну проти України та скорочення ресурсної бази окупаційних військ.

  • «Біржовий шок у РФ: акції енергогигантів обвалилися після атаки на Москву»

    «Біржовий шок у РФ: акції енергогигантів обвалилися після атаки на Москву»

  • У РФ створили “міністерство захисту від дронів”

    У РФ створили “міністерство захисту від дронів”

    У Росії продовжується адаптація регіональних структур управління до регулярних атак безпілотників: у Нижньогородській області ухвалили рішення про створення окремого міністерства захисту об’єктів, яке спеціалізуватиметься на протидії дроновим загрозам та охороні критичної інфраструктури. Відповідний указ підписав губернатор регіону Гліб Нікітін у межах масштабної реформи обласного уряду.

    Про це повідомляють російські офіційні джерела з посиланням на заяву губернатора.

    Нова структура з’явилася на тлі регулярних повідомлень про ураження об’єктів на території регіону та інших глибинних районів Російської Федерації, де дедалі частіше фіксуються атаки безпілотників. Йдеться насамперед про підприємства паливно-енергетичного комплексу, промислові об’єкти та енергетичну інфраструктуру, які в російських офіційних заявах визначаються як потенційні цілі.

    Згідно з ухваленою реформою, новостворене “міністерство захисту об’єктів” працюватиме у тісній взаємодії з міністерством енергетики та житлово-комунального господарства регіону. Координацію цих напрямів здійснюватиме віцепрем’єр Володимир Тужилін, якого переведено до оновленого управлінського блоку в межах переформатування регіональної виконавчої влади.

    Губернатор Нижньогородської області пояснив створення нового відомства необхідністю посилення безпеки об’єктів, які мають стратегічне значення як для регіону, так і для оборонного потенціалу Росії. За його словами, у межах одного управлінського центру мають бути зосереджені функції, що стосуються як “внеску регіону в обороноздатність країни”, так і безпосереднього захисту інфраструктури від повітряних загроз.

    Серед ключових завдань нового міністерства прямо визначено організацію “захисту неба над регіоном”, а також координацію заходів безпеки на об’єктах паливно-енергетичного комплексу, транспортної та комунальної інфраструктури. Саме ці об’єкти, за офіційною позицією російської влади, розглядаються як найбільш вразливі до атак безпілотних літальних апаратів.

    Фактично створення окремого міністерства є визнанням того, що наявні механізми протидії повітряним загрозам на регіональному рівні не забезпечують повного захисту інфраструктури, а масштаби атак змушують владу переходити до окремої управлінської вертикалі.

    Рішення ухвалено на тлі низки інцидентів із ураженням промислових об’єктів у глибині Росії. Зокрема, раніше повідомлялося про атаку на нафтопереробний завод “Лукойл-Нижегороднефтеоргсинтез” у місті Кстово Нижньогородської області. Це підприємство є одним із ключових у російській нафтопереробній системі та забезпечує значні обсяги переробки сировини для внутрішнього ринку.

    За оцінками відкритих джерел, серія атак на нафтопереробні підприємства та інфраструктурні об’єкти в різних регіонах РФ уже вплинула на стабільність частини виробничих потужностей, що змусило російську владу посилювати заходи безпеки не лише на федеральному, а й на регіональному рівні.

    Окремі аналітики зазначають, що поява спеціалізованого “міністерства захисту від дронів” свідчить про поступову інституціоналізацію реагування Росії на новий тип загроз, який раніше не вимагав окремих управлінських структур. Тепер же боротьба з безпілотниками фактично виділяється в окремий напрям державної політики на рівні регіонів.

    Такі зміни також демонструють зсув у характері безпеки всередині РФ: якщо раніше основні зусилля концентрувалися на прикордонних регіонах, то нині дедалі більше уваги приділяється захисту глибокого тилу та стратегічної інфраструктури.

    Експерти вказують, що подібні управлінські рішення можуть бути пов’язані з необхідністю швидкого реагування на інциденти, які відбуваються на значних відстанях від зони бойових дій, але мають прямий вплив на економіку та енергетичну стабільність країни.

    Таким чином, створення окремого міністерства в Нижньогородській області стало черговим свідченням того, що Росія змушена адаптувати свою внутрішню систему управління до нової реальності, у якій загрози безпілотних атак дедалі частіше зачіпають ключові промислові та енергетичні центри в глибині країни.

  • Після ударів дронів завод “Лукойлу” в Пермі повністю зупинив роботу

    Після ударів дронів завод “Лукойлу” в Пермі повністю зупинив роботу

    Пермський нафтопереробний завод у Росії, який належить компанії Лукойл, повністю припинив роботу після атак безпілотників 7 травня. Про це повідомляє Reuters із посиланням на джерела в галузі та співрозмовників, обізнаних із ситуацією навколо підприємства.

    За інформацією агентства, після ударів на території НПЗ виникла масштабна пожежа, а також були пошкоджені ключові технологічні установки, без яких завод не може продовжувати переробку нафти. Через загрозу подальших пошкоджень та необхідність аварійної перевірки обладнання керівництво підприємства терміново зупинило три основні установки первинної перегонки нафти, а також частину вторинних виробничих потужностей.

    Джерела Reuters стверджують, що наразі завод повністю простоює, а ремонт може затягнутися на кілька тижнів. Фахівці оцінюють масштаби пошкоджень та визначають, яке обладнання потребує повної заміни. Частина установок могла зазнати критичних ушкоджень через вогонь та перебої в роботі систем охолодження.

    Ситуацію ускладнює те, що одна з ключових установок підприємства — CDU-4 — не працювала ще з 30 квітня після попередньої атаки безпілотників. Таким чином, останній удар фактично добив виробничий цикл заводу та повністю паралізував його роботу.

    Пермський НПЗ вважається одним із найбільших нафтопереробних підприємств Росії та відіграє важливу роль у забезпеченні паливом внутрішнього ринку країни. За підсумками 2024 року завод переробив близько 12,6 мільйона тонн нафти — це приблизно 250 тисяч барелів на добу. Підприємство виробляє бензин, дизельне паливо, кокс, мазут та інші нафтопродукти, значна частина яких використовується як у цивільному секторі, так і для потреб російської промисловості та логістики.

    Лише за минулий рік завод випустив близько 2 мільйонів тонн бензину та понад 5,3 мільйона тонн дизельного пального. Також підприємство виробило приблизно 700 тисяч тонн коксу та 200 тисяч тонн мазуту. Експерти зазначають, що тривала зупинка такого об’єкта може створити додатковий тиск на російський ринок пального, особливо в період активного літнього попиту.

    Перм розташована більш ніж за 1500 кілометрів від українського кордону, тому атака на цей об’єкт вкотре демонструє здатність українських безпілотників уражати стратегічну інфраструктуру глибоко на території Росії. За останній рік подібні удари по НПЗ, нафтобазах та логістичних об’єктах у РФ стали регулярними.

    Офіційно українська влада традиційно не підтверджує причетність до більшості атак на території Росії, однак джерела в українських спецслужбах раніше неодноразово повідомляли про операції проти об’єктів російського паливно-енергетичного комплексу. Зокрема, в ніч проти 29 квітня, за даними українських медіа, фахівці Центру спецоперацій “Альфа” СБУ атакували лінійну виробничо-диспетчерську станцію “Пермь”, яка є важливою частиною системи транспортування нафти.

    На тлі повномасштабної війни удари по російських НПЗ стали однією з ключових складових стратегії тиску на російську економіку. Аналітики зазначають, що нафтогазовий сектор залишається головним джерелом валютних надходжень до бюджету РФ, а пошкодження інфраструктури створює не лише економічні, а й логістичні проблеми для Москви.

    Останні місяці Росія вже зіткнулася з низкою проблем у нафтопереробній галузі. Через атаки дронів та аварії окремі НПЗ були змушені скорочувати обсяги виробництва або тимчасово припиняти роботу. На цьому тлі російська влада періодично вводила обмеження на експорт бензину для стабілізації внутрішнього ринку та стримування зростання цін.

    Попри спроби Кремля посилити протиповітряну оборону навколо стратегічних об’єктів, удари по енергетичній інфраструктурі РФ тривають. Експерти звертають увагу, що навіть короткострокові перебої в роботі великих НПЗ здатні впливати не лише на російський ринок, а й на глобальні ціни на нафту та нафтопродукти, особливо в умовах нестабільності на Близькому Сході та зростання ризиків для світових поставок енергоносіїв.

  • Дрони вразили стратегічні НПЗ у глибині Росії: Орськ і Пермський край під ударо

    Дрони вразили стратегічні НПЗ у глибині Росії: Орськ і Пермський край під ударо

    У Росії заявили про нову серію атак безпілотників на об’єкти нафтової інфраструктури в різних регіонах, зокрема в містах Орськ Оренбурзької області та в Пермському краї. Відстань від цих територій до українського кордону становить понад 1500–1800 км, що робить ці інциденти одними з найдальших ударів по території РФ, про які повідомлялося останнім часом.

    Про події повідомили російські посадовці, зокрема місцева влада, Росавіація та Міноборони РФ у Telegram, а також російські медіа та пабліки, зокрема канал Astra.

    Голова Орська Артем Воробйов повідомив про «небезпеку атаки БпЛА» та закликав мешканців міста залишатися в укриттях, не виходити на вулицю та триматися подалі від вікон.

    За даними російських та регіональних джерел, удару зазнав нафтопереробний завод «Орськнафтооргсинтез». Після повідомлень про атаку у районі підприємства зафіксовано пожежу.

    ПАТ «Орськнафтооргсинтез» є одним із ключових нафтопереробних підприємств Росії. Завод входить до структури холдингу «ФортеІнвест» групи «Сафмар» бізнесмена Михайла Гуцерієва і переробляє близько 6 млн тонн нафти на рік. Підприємство виробляє бензин, дизельне паливо, мазут, бітум, авіаційний гас та інші нафтопродукти.

    Завод має стратегічне значення для постачання пального в Уральський регіон та Поволжя, а також частково працює на експорт. За даними відкритих джерел, це підприємство вже ставало ціллю атак восени 2025 року, що вказує на його повторне ураження.

    Паралельно губернатор Пермського краю Дмитро Махонін повідомив про удар безпілотника по одному з промислових майданчиків у Пермському муніципальному окрузі.

    За його словами, на об’єкті сталася пожежа, працівників було евакуйовано, постраждалих немає. На місці працюють оперативні та екстрені служби.

    Російські Telegram-канали, зокрема Astra, повідомляють, що інцидент міг статися в районі села Башкултаєво, приблизно за 15 км від міста Перм. Очевидці писали про велику кількість пожежних машин та швидких, які прямували в цей район.

    За даними цих джерел, поблизу розташовані великі промислові об’єкти, зокрема нафтопереробна інфраструктура «ЛУКОЙЛ-Пермнафтооргсинтез» — один із найбільших та технологічно розвинених НПЗ у Росії, який відіграє важливу роль у паливному забезпеченні регіону.

    Офіційного підтвердження конкретного об’єкта ураження російська влада наразі не надала, обмежившись повідомленнями про «загоряння на промисловому майданчику».

    На тлі атак Росавіація запровадила тимчасові обмеження на прийом і відправлення рейсів в аеропорту Орська, а також у низці інших аеропортів РФ. Причиною названо загрозу безпеці польотів.

    Міноборони Росії заявило, що в нічний час засоби протиповітряної оборони нібито перехопили та знищили 98 безпілотників над низкою регіонів, зокрема Астраханською, Бєлгородською, Волгоградською, Воронезькою, Курською, Ростовською, Саратовською областями, а також над тимчасово окупованим Кримом.

    При цьому російська сторона традиційно не уточнює, скільки дронів могли досягти цілей або спричинити пошкодження інфраструктури.

    Останні інциденти вписуються в тенденцію регулярних атак на російську нафтову інфраструктуру, яка має ключове значення для постачання пального як внутрішньому ринку, так і експортним операціям РФ. Водночас дедалі більша глибина ураження — понад 1500 км від кордону з Україною — свідчить про розширення географії ударів по території Росії.

    Російська влада посилює авіаційні обмеження та заходи безпеки в регіонах, де фіксуються подібні інциденти, однак повної картини масштабів ушкоджень наразі не оприлюднює.

  • Ситуація з транзитом російської нафти може бути частиною кремлівської стратегії

    Ситуація з транзитом російської нафти може бути частиною кремлівської стратегії

    Відоме видання Politico опублікувало статтю про можливу паливну кризу в Угорщині, звинувачуючи українську владу у встановленні санкцій щодо транзиту російської нафти через територію України. Водночас, експерти та представники України, такі як аналітик енергетичного сектору Володимир Омельченко, заперечують ці звинувачення, наголошуючи на відсутності обмежень з українського боку. Омельченко зазначає, що ситуація навколо транзиту нафти може бути частиною інформаційної кампанії Кремля, метою якої є посилення антиукраїнських настроїв і блокування допомоги Україні.

    КОМУ ВИГІДНО НАГНІТАТИ СИТУАЦІЮ ЩОДО “ПРИПИНЕННЯ” ТРАНЗИТУ РОСІЙСЬКОЇ НАФТИ ДО УГОРЩИНИ?

    Відоме видання Politico нещодавно вийшло зі статтею із промовистою назвою “Угорщину очікує паливна криза”.

    Звинувачують у цьому українську владу, що у січні місяці нібито встановила санкції щодо транзиту нафти територією України для компанії “Лукойл”, що поставляє нафту до Угорщини й Словаччини.

    Начебто такі дії української сторони можуть призвести до великого дефіциту нафти на угорських НПЗ компанії MOL та до стрімкого зростання цін на нафтопродукти в країні. Водночас міністр закордонних справ РФ Лавров пообіцяв його угорському колезі Сіярто допомогти цю проблему вирішити через пошук інших шляхів поставок.

    Масло у вогонь у цій самій статті Politico підлила експертка з Центру східних досліджень Ілона Ґізінська. Вона сказала, що угорці можуть зіткнутися із захмарними цінами на енергоносії та дефіцитом електроенергії всього за кілька тижнів, якщо не буде знайдено рішення. У мене відразу виникла підозра, що тут щось не так.

    По-перше, компанія-оператор із транспорту нафти “Укртранснафта” не має прямих контрактів із окремими нафтовидобувними компаніями РФ. Вона уклала у 2019 р. Угоду на послуги із транзиту нафти із російською нафтопровідною компанією “Транснефть”. Угода діє у період 2020–2030 р. Своєю чергою “Транснефть” укладає контракти на транспортні послуги із “Лукойлом”, “Роснефть”, “Сургутнефтегаз” та іншими. Тобто “Укртранснафта” немає жодних правових відносин із російськими нафтовидобувними компаніями, тому й не може припинити транзит, зокрема для “Лукойла”. Це офіційно підтвердив представник “Укртранснафта” журналу “Форбс”.

    По-друге, представник “Укртранснафти” повідомив, що жодних обмежень із транзиту нафти компанія не впроваджувала. Це ж саме підтвердила й словацька сторона.

    По-третє, жодної катастрофи для угорських споживачів не станеться, навіть якщо й припиниться транзит російської нафти територією України до Угорщини, оскільки ця країна має можливості отримувати нафту за альтернативними маршрутами, зокрема із Хорватії.

    Наводжу цитату відомого енергетичного експерта Михайла Гончара стосовно можливостей диверсифікації нафтових поставок в Угорщину. (“Ще в 2015 році MOL завершив модернізацію, збільшення потужностей системи “Адріа”–”Дружба” з метою розширення можливостей прокачування нафти з Адріатики. Тоді пафосно заявили, що розширені потужності з Адріатичного моря дають змогу не лише завантажити власний НПЗ в Сазхаломбатті, але й постачати нафту на НПЗ в Братиславу і навіть частково забезпечити транзит на НПЗ в Чехії. Тобто технічні можливості брати нафту із середземноморського ринку через хорватський термінал “Адріа” у MOL є”).

    Яка ж мета усього цього нагнітання напруги? На мою думку, Кремль свідомо за допомогою своїх угорських та словацьких маріонеток роздмухує уявний конфлікт для того, щоб посилити антиукраїнські настрої серед громадян Угорщини й Словаччини для виправдання блокади їхніми урядами військової допомоги Україні та її євроатлантичній інтеграції.

    Україна після початку широкомасштабної агресії мала повне право впровадити санкції на транзит російської нафти, але цього не зробила через прохання ЄС та зобов’язання Угорщини, Словаччини й Чехії до 2027 р. забезпечити припинення поставок російської нафти шляхом диверсифікації.

    Про це все я й сказав кореспонденту видання Politico, але він вирішив мою точку зору не публікувати. Мабуть, було інше журналістське завдання. Тут вже про об’єктивність не йдеться. Також хотілося б більш сильної комунікації із цього важливого питання для національної безпеки України з боку Уряду.

  • Будапешт і Братислава погрожують Києву через обмеження «Дружби»

    Будапешт і Братислава погрожують Києву через обмеження «Дружби»

    Україна обмежила поставки нафти в Європу через трубопровід «Дружба», який є останнім маршрутом для постачання російської нафти до Європи. За даними агентства Reuters, Угорщина і Словаччина тепер пригрозили подати на Україну в суд через цю блокаду, яка зачепила російську компанію «Лукойл».

    До 2022 року Росія забезпечувала третину всієї нафти, яка постачалася до Європи. Після початку війни в Україні обсяги постачань значно скоротилися, але все ж таки щоденно через трубопроводи до Європи прокачувалося близько 300 000 барелів нафти.

    Основними покупцями були Чехія, Угорщина і Словаччина, які звільнені від дотримання нафтових санкцій Брюсселя проти Росії через свою залежність від російської нафти і обмеженість в альтернативних джерелах постачання, оскільки не мають виходу до моря. Польща і Німеччина, які мають морські термінали, припинили закупівлі російської трубопровідної нафти.

    Reuters відзначає, що Росія не зазнала значних втрат від того, що Берлін і Варшава відмовилися від поставок через трубопровід «Дружба». Росія перенаправила більшість цих обсягів до Азії, а Китай став найбільшим покупцем російської нафти, отримуючи близько 2,14 млн барелів на добу через різні маршрути.

    Україна вже раніше обмежувала роботу трубопроводу «Дружба». Наприклад, у 2023 році кілька разів підвищувалися тарифи за його використання, через що маршрут «Дружба» став одним із найменш прибуткових для російських компаній. А з червня під санкції Києва потрапив «Лукойл», який забезпечував 50% обсягу нафти, що постачалася через трубопровід.