Позначка: Лукашенко

  • «Ми пам’ятаємо 2022 рік»: в ОП зробили жорстку заяву про загрозу нового наступу з Білорусі

    «Ми пам’ятаємо 2022 рік»: в ОП зробили жорстку заяву про загрозу нового наступу з Білорусі

    Україна й надалі розглядає Білорусь як потенційну військову загрозу, допоки в Мінську зберігається режим, лояльний до російського правителя Володимира Путіна. Про це заявив заступник керівника Офісу президента, бригадний генерал Павло Паліса в інтерв’ю телеканалу «24 Канал». Його слова прозвучали на тлі нових дискусій про можливість повторного наступу російських військ із північного напрямку та посилення військової активності Білорусі поблизу українського кордону.

    Паліса наголосив, що Київ не може ігнорувати білоруський фактор після подій 2022 року, коли Росія використала територію Білорусі як плацдарм для наступу на Київську, Чернігівську та Сумську області.

    «Насамперед хотів би зазначити, що до того моменту, поки у Білорусі зберігатиметься лояльний до Путіна режим, ми завжди розглядатимемо Білорусь як потенційну загрозу», — заявив Паліса.

    Він також нагадав про заяви самопроголошеного президента Білорусі Олександра Лукашенка напередодні повномасштабного вторгнення РФ, коли Мінськ запевняв, що не братиме участі у війні проти України.

    «Ми всі пам’ятаємо події напередодні повномасштабного вторгнення, коли так званий лідер Білорусі заявив про те, що Білорусь ніколи не нападе на Україну. Результат ми всі пам’ятаємо», — сказав заступник голови ОП.

    За словами Паліси, українське військово-політичне керівництво постійно оцінює ризики з боку північного напрямку та реагує на будь-які потенційні загрози відповідним посиленням оборони.

    Останніми днями тема можливої нової активізації Білорусі знову опинилася в центрі уваги після рішення Мінська обмежити відвідування лісів одразу у 19 районах країни. Особливу увагу привернуло те, що 12 із цих районів розташовані поблизу кордонів з Україною, Польщею та Литвою.

    Офіційно білоруська влада пояснила обмеження високою пожежною небезпекою, однак частина українських військових експертів припускає, що йдеться про підготовку до прихованих військових заходів. Генерал-майор запасу СБУ Віктор Ягун заявив, що закриття прикордонних лісових зон може використовуватися для переміщення військ, розгортання логістики та приховування військової активності від цивільного населення і розвідки.

    За його словами, особливу загрозу становить Брестський напрямок, оскільки потенційні дії російських або білоруських сил у цьому районі можуть створити ризики для ключових логістичних маршрутів постачання західної допомоги Україні через Волинь. Також серед потенційних цілей експерти називають напрямок Сарни — Рівне — Вараш, де розташована Рівненська атомна електростанція.

    Саме через постійну небезпеку з півночі Україна змушена утримувати значні резерви на кордоні з Білоруссю, навіть попри надзвичайно складну ситуацію на східному та південному фронтах.

    Водночас частина військових аналітиків вважає, що наразі ані Росія, ані Білорусь не мають достатніх ресурсів для нового масштабного наступу на Київ. Таку думку висловив генерал-лейтенант у відставці та колишній заступник начальника Генерального штабу ЗСУ Ігор Романенко.

    На його переконання, активне поширення інформації про можливий повторний наступ із Білорусі насамперед вигідне Кремлю як елемент психологічного та інформаційного тиску на Україну. Москва, за словами Романенка, зацікавлена у відкритті додаткового фронту, щоб змусити Україну розосереджувати сили та полегшити ситуацію для російської армії на сході.

    Втім, експерт вважає, що зараз у Росії та Білорусі немає необхідного військового потенціалу для повторення сценарію лютого 2022 року. Особливо з огляду на те, що Україна за ці роки суттєво укріпила північний кордон, побудувала фортифікації та посилила систему спостереження.

    Окремо Романенко звернув увагу на інший ризик — можливу гібридну ескалацію проти країн НАТО. На його думку, Білорусь може використовуватися Росією не лише як інструмент тиску на Україну, а й для провокацій на східному фланзі Альянсу, зокрема щодо Польщі та країн Балтії.

    Додаткову тривогу викликали і спільні російсько-білоруські навчання із відпрацюванням застосування ядерної зброї, які стартували напередодні. Українська влада вже закликала міжнародну спільноту жорстко реагувати на подібні дії Москви та Мінська, наголошуючи, що Білорусь дедалі більше перетворюється на військовий плацдарм Кремля поблизу кордонів НАТО та України.

    Попри це, українські військові та політичні керівники публічно підкреслюють: ситуація на північному кордоні перебуває під постійним контролем. Україна уважно відстежує будь-які переміщення техніки та військ на території Білорусі, а також враховує досвід перших місяців великої війни, коли саме з білоруського напрямку російська армія намагалася швидко захопити Київ.

  • Зеленський показав документи ГУР про можливі удари РФ по «центрах ухвалення рішень»

    Зеленський показав документи ГУР про можливі удари РФ по «центрах ухвалення рішень»

    Президент України Володимир Зеленський заявив, що українська розвідка отримала документи, які можуть свідчити про підготовку Росією нових ракетно-дронових атак по так званих «центрах ухвалення рішень» в Україні.

    Про це глава держави повідомив у своєму Telegram-каналі.

    За словами Зеленського, фахівці Головного управління розвідки Міністерства оборони України здобули матеріали, у яких міститься інформація про можливі цілі для майбутніх ударів РФ.

    Президент уточнив, що у документах фігурують майже два десятки політичних центрів та військових об’єктів.

    «Варто зауважити спеціально для російського керівництва, що Україна все ж таки не Росія, і, на відміну від країни-агресора, де є чіткий автор цієї війни та його багатолітнє оточення, яке забезпечує його відірваність від реалій, джерелом захисту України є готовність українського народу битись за свою незалежність та свою власну самостійну державу», — заявив Зеленський.

    Президент наголосив, що українська сторона вже врахувала отриману інформацію та реагує на потенційні загрози.

    Також Зеленський оприлюднив фотографії документів і супутникові знімки, датовані 6 травня. На опублікованих матеріалах видно перелік об’єктів, які Росія, ймовірно, розглядала як можливі цілі для ударів.

    Серед них — будівля Офісу президента у центрі Києва, захищені підземні приміщення, а також резиденція президента на околицях столиці.

    На документах можна побачити супутникові знімки, координати та список об’єктів, які були «запропоновані до ураження».

    Президент також підкреслив, що Україну неможливо залякати атаками чи погрозами.

    «Українці заслуговують на свій суверенітет так само, як і будь-яка інша нація. Народ неможливо перемогти. Росії треба закінчувати свою війну та домовлятись про достойний мир, а не шукати, чим ще залякати Україну», — заявив глава держави.

    На тлі останніх масованих ударів Росії по Україні тема безпеки державних установ і стратегічних об’єктів знову опинилася у центрі уваги. Російська пропаганда неодноразово використовувала термін «центри ухвалення рішень», погрожуючи ударами по українському військово-політичному керівництву.

    Напередодні Росія здійснила одну з наймасштабніших атак по Києву за останній час. Внаслідок удару по житловому будинку загинули мирні жителі, серед яких діти.

    Раніше Зеленський також заявляв, що Кремль намагається втягнути режим Олександра Лукашенка у війну — або проти України, або проти однієї з країн НАТО.

  • Найслабший парад Путіна за роки війни: без танків, із вимкненим інтернетом та страхом атак

    Найслабший парад Путіна за роки війни: без танків, із вимкненим інтернетом та страхом атак

    У Москві 9 травня відбувся один із найменш масштабних парадів за всю сучасну історію правління Володимира Путіна. Цьогорічне святкування Дня перемоги на Красній площі пройшло без традиційної демонстрації важкої військової техніки, із масштабними відключеннями мобільного інтернету та на тлі посилених заходів безпеки через загрозу українських атак.

    Парад тривав лише близько 45 хвилин, що стало найкоротшим показником за останні десятиліття. Для порівняння: ювілейний парад 2025 року тривав майже півтори години.

    Російська влада пояснила скорочений формат “поточною оперативною ситуацією”. Утім, експерти пов’язують зміни насамперед із війною проти України, великими втратами техніки та страхом можливих ударів по Москві.

    Цього року Красною площею не проїхав жоден танк чи ракетний комплекс. Замість традиційної демонстрації озброєння глядачам показали лише колони військових, кілька кабріолетів та відеоролики з безпілотниками, атомними підводними човнами й “новітньою російською технікою”.

    Серед учасників параду були російські військові, учасники війни проти України, а також солдати КНДР, які, за даними російських джерел, брали участь у бойових діях у Курській області.

    Парад проходив в умовах безпрецедентних заходів безпеки. У центрі Москви масово вимикали мобільний інтернет, а Кремль розгорнув додаткові системи ППО. Напередодні російська влада також неодноразово погрожувала “жорсткою відповіддю” у разі атак на столицю РФ.

    На цьому тлі президент США Дональд Трамп заявив про триденне перемир’я між Україною та Росією на 9–11 травня та анонсував обмін полоненими у форматі “1000 на 1000”.

    За словами Трампа, саме він ініціював домовленість, а на неї погодилися і Путін, і президент України Володимир Зеленський.

    Зеленський, коментуючи ситуацію навколо параду, заявив, що “Красна площа менш важлива, ніж життя українських полонених”.

    Водночас у мережі активно поширювався фейковий “указ” про нібито дозвіл України на проведення параду в Москві. Офіційного підтвердження існування такого документа немає, а українська влада подібних рішень не ухвалювала.

    У Кремлі на інформаційну хвилю відреагували нервово. Речник президента РФ Дмитро Пєсков заявив, що Росії “не потрібен чужий дозвіл” на проведення параду, а російські пропагандисти називали ситуацію “інформаційною спецоперацією”.

    На парад до Москви приїхала значно менша кількість іноземних гостей, ніж у попередні роки. Серед присутніх були самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко, король Малайзії Султан Ібрагім та президент Лаосу Тонглун Сісуліт.

    Захід відбувався на тлі дедалі більшої міжнародної ізоляції Росії та економічного виснаження через війну. Як зазначає Reuters, цьогорічний парад проходив в атмосфері занепокоєння щодо майбутнього війни, економічних проблем та погіршення відносин Кремля із Заходом.

    Видання Politico також звернуло увагу на те, що українські далекобійні удари дедалі сильніше впливають на поведінку російського керівництва. У матеріалі йдеться, що Путін фактично змушений дедалі частіше покладатися на систему бункерів і надзвичайні заходи безпеки.

    Журналісти Forbes у свою чергу порівняли поведінку Зеленського та Путіна під час війни. Якщо український президент регулярно записував звернення просто на вулицях Києва, то російський лідер, як зазначає видання, дедалі більше ізолюється від публічного простору.

    На тлі скороченого параду та обмеженої кількості техніки російські соцмережі заполонили критичні коментарі. Частина росіян скаржилася на “втрату величі” параду та відсутність традиційної демонстрації сили.

  • Небо на півночі напружене: біля кордону з Україною зафіксували білоруські гелікоптери

    Небо на півночі напружене: біля кордону з Україною зафіксували білоруські гелікоптери

    У суботу, 2 травня, поблизу північного кордону України зафіксували активність військової авіації Білорусі. За даними моніторингових ресурсів, щонайменше два гелікоптери збройних сил Республіки Білорусь здійснювали польоти на відстані лише 2–3 кілометрів від українського кордону, зокрема поблизу Київської область та Чернігівської області.

    Інформація про появу гелікоптерів з’явилася на тлі чергової хвилі повітряної загрози, пов’язаної з використанням ударних безпілотників типу «Шахед». За попередніми даними, у той самий період у повітряному просторі України було зафіксовано десятки дронів, які рухалися різними напрямками — зокрема з Сумській області у бік Чернігівщини та Полтавщини, а також із Чернігівської області у напрямку Київщини.

    Моніторингові канали повідомляють, що частина безпілотників могла перебувати у прикордонній зоні, а окремі — навіть перетинати повітряний простір Білорусі. Саме це може пояснювати появу білоруських гелікоптерів, які, ймовірно, виконують завдання з контролю повітряної ситуації або перехоплення цілей.

    Втім, на момент публікації офіційних коментарів від Міністерство оборони Білорусі не надходило. Так само відсутня підтверджена позиція з боку Державна прикордонна служба України щодо характеру цих польотів.

    Аналітики не виключають кількох сценаріїв. Один із них — білоруська сторона намагається збивати або відстежувати російські безпілотники, які могли випадково або навмисно залетіти на її територію. Такі інциденти вже фіксувалися раніше, коли дрони змінювали маршрут або втрачали керування.

    Інша версія — використання території Білорусі для запуску безпілотників. У такому випадку гелікоптери можуть виконувати функції супроводу або контролю за повітряною операцією. Хоча прямих доказів цього наразі немає, подібні припущення активно обговорюються в експертному середовищі.

    Додаткову тривогу викликає загальна військова активність Білорусі в прикордонних районах. За останні місяці з’являлася інформація про розвиток військової інфраструктури поблизу українського кордону — зокрема будівництво доріг, облаштування артилерійських позицій та укріплення логістичних маршрутів у напрямку Житомирської, Київської та Чернігівської областей.

    Президент України Володимир Зеленський раніше неодноразово попереджав про ризик втягнення Білорусі у війну на боці Росії. За його словами, Кремль може намагатися розширити географію конфлікту, використовуючи білоруську територію як плацдарм для тиску на північні регіони України.

    Водночас офіційний Мінськ поки що уникає прямої участі у бойових діях, обмежуючись демонстрацією військової присутності та проведенням навчань. Проте навіть такі дії створюють додаткову напругу та змушують Україну утримувати значні сили на північному напрямку.

    Ситуація ускладнюється тим, що повітряний простір прикордонних регіонів залишається вразливим до атак безпілотників. Масоване використання дронів у війні змінює характер бойових дій і створює нові виклики для систем протиповітряної оборони. Навіть короткочасні порушення повітряного простору можуть мати серйозні наслідки.

    Окремо варто звернути увагу на географічний фактор. Білорусь межує з Україною на протяжності понад тисячі кілометрів, і будь-яка активність на цій ділянці автоматично впливає на безпекову ситуацію в регіоні. Особливо це стосується Київської області, яка вже зазнавала атак з північного напрямку на початку повномасштабного вторгнення.

    Експерти наголошують, що навіть якщо нинішні польоти гелікоптерів мають технічний або оборонний характер, вони є важливим сигналом. Зокрема, це може свідчити про підвищену готовність білоруських сил або про координацію дій із російськими військовими.

    На тлі цього українські сили оборони продовжують уважно відстежувати ситуацію на північному кордоні. Посилено роботу розвідки, а також систем протиповітряної оборони, щоб своєчасно реагувати на можливі загрози.

    Загалом нинішня ситуація демонструє, що навіть відносно «спокійні» ділянки фронту можуть швидко перетворитися на зону підвищеного ризику. Активність білоруської авіації, поєднана з масованими атаками дронів, створює складну та непередбачувану безпекову картину.

    Поки що немає підстав говорити про негайну ескалацію з боку Білорусі, однак подібні інциденти підкреслюють необхідність постійної готовності та контролю ситуації. Україна змушена враховувати всі можливі сценарії розвитку подій, включно з розширенням конфлікту на північному напрямку.

  • США змінюють курс щодо Лукашенка: у Вашингтоні назвали головну мету нової політики

    США змінюють курс щодо Лукашенка: у Вашингтоні назвали головну мету нової політики

    У зовнішній політиці США щодо Білорусі відбувається помітний зсув. За оцінкою наукового співробітника Інституту Квінсі Марка Епіскопоса, адміністрація Дональда Трампа переходить до більш прагматичного підходу у відносинах із режимом Олександра Лукашенка.

    Про це експерт заявив в інтерв’ю медіа Independence Avenue Media, зазначивши, що нова стратегія ґрунтується не на ідеологічних розбіжностях, а на обмеженому колі спільних інтересів — економічних, політичних та безпекових.

    За словами Епіскопоса, Вашингтон намагається уникнути помилок минулих десятиліть, коли жорстка конфронтація фактично унеможливлювала будь-який діалог із Мінськом. Тепер США розглядають можливість вибудовування «прагматичних відносин», які дозволять досягати конкретних результатів без повної нормалізації політичних зв’язків.

    Ключовою метою цієї політики експерт називає забезпечення стабільності на східному фланзі НАТО. У контексті глобальної стратегії США дедалі більше зосереджуються на Індо-Тихоокеанському регіоні та конкуренції з Китай, що змушує Вашингтон перерозподіляти ресурси і знижувати рівень напруженості в Європі.

    «Для цього потрібен певний рівень стабільності на східному фланзі НАТО», — пояснює Епіскопос.

    Одним із факторів нестабільності він називає напружені відносини між Білоруссю та її західними сусідами — передусім Польща і Литва. На цьому тлі Білорусь розглядається як важливий елемент безпекової архітектури регіону.

    Експерт використав поняття «білоруський балкон», яке описує геополітичну роль країни як потенційного плацдарму — як для впливу на Росію, так і для можливих загроз у напрямку західних держав. Саме тому, на його думку, Вашингтон прагне «керувати» цією зоною ризику, зменшуючи ймовірність ескалації.

    Зміни у підході США вже почали проявлятися на практиці. За словами Епіскопоса, перші кроки були зроблені у гуманітарній сфері, де сторони змогли досягти певного прогресу. Це може свідчити про обережну спробу відновлення діалогу між країнами після тривалого періоду напружених відносин.

    Водночас мова не йде про повне перезавантаження відносин або скасування санкцій. Новий підхід передбачає точкову взаємодію там, де це відповідає інтересам США, без відмови від критики політичного режиму в Білорусі.

    На тлі цих змін сам Олександр Лукашенко продовжує робити заяви про загрози з боку сусідніх країн, зокрема Польщі, держав Балтії та України. Такі заяви відображають напружену безпекову ситуацію в регіоні та підкреслюють складність діалогу між сторонами.

    Аналітики зазначають, що нова стратегія США може мати подвійний ефект. З одного боку, вона сприятиме зниженню напруженості та створенню більш передбачуваного середовища на східному фланзі НАТО. З іншого — існує ризик, що надмірний прагматизм може послабити політичний тиск на Мінськ щодо демократичних змін.

    Зміна підходу Вашингтона до Білорусі є частиною ширшої геополітичної стратегії. Вона відображає прагнення США зосередитися на глобальних пріоритетах, одночасно мінімізуючи ризики у Європі через контрольовану стабілізацію відносин із Мінськом.

  • Чи загрожує наступ з Білорусі: що відбувається на кордоні та чи готовий Мінськ до війни

    Чи загрожує наступ з Білорусі: що відбувається на кордоні та чи готовий Мінськ до війни

    На північному кордоні України знову зростає напруга — українська розвідка та аналітики фіксують активізацію військової інфраструктури на території Білорусі. Йдеться про будівництво доріг, облаштування позицій і загальне посилення інженерних робіт поблизу кордону. Це викликало хвилю обговорень щодо можливого повторного наступу з цього напрямку, подібного до подій 2022 року.

    Однак, попри тривожні сигнали, експерти закликають не перебільшувати загрозу і звертають увагу на ключову особливість білоруської армії — її оборонний характер.

    Як повідомляють українські медіа, президент Володимир Зеленський раніше заявляв, що на території Білорусь ведеться будівництво доріг у напрямку українського кордону, а також облаштовуються артилерійські позиції. За його словами, Росія може знову намагатися втягнути Мінськ у війну проти України, створюючи додаткову загрозу на північному напрямку.

    Водночас експерти наголошують: сама по собі активність ще не означає підготовку до наступу. За словами військового експерта Олег Старіков, білоруська армія дійсно є боєздатною, але її структура не передбачає проведення масштабних наступальних операцій.

    Збройні сили Білорусі, за різними оцінками, налічують близько 60–70 тисяч військових. Вони мають потужний сухопутний компонент, включаючи артилерію, ракетні війська та сучасне озброєння, зокрема комплекси «Полонез» і «Іскандер».

    Однак, як підкреслює експерт, цього ресурсу недостатньо для ведення широкомасштабного наступу проти України. За українською військовою класифікацією, така чисельність відповідає приблизно одному-двом армійським корпусам — це значна сила, але не та, що здатна самостійно проводити стратегічні операції на великому фронті.

    Ключовий фактор — не кількість, а призначення армії. За словами Старікова, вся військова система Білорусі будувалася як оборонна. Її головне завдання — прикриття західного напрямку Росії та створення буферної зони між країнами НАТО і РФ.

    «Все, що пов’язано з Білоруссю, підготовлено для оборонних дій», — пояснює експерт.

    Це означає, що навіть за наявності техніки та озброєння білоруська армія не має відповідної структури, логістики та доктрини для наступу.

    Ще один важливий сигнал — відсутність ознак підготовки до війни. Експерти зазначають, що для початку масштабної операції мають відбутися конкретні зміни: мобілізація, переведення військ у підвищену бойову готовність, перебудова економіки та активізація резервів. Станом на зараз таких процесів у Білорусі не спостерігається.

    Це свідчить про те, що Мінськ наразі не готується до повномасштабного наступу.

    Водночас аналітики наголошують: навіть без прямої участі Білорусь може відігравати роль у війні. Зокрема, її територія може використовуватися Росією як плацдарм для тиску на Україну або для відволікання українських сил від інших напрямків.

    Саме цей фактор, за оцінками експертів, є ключовим. Активізація на білоруському напрямку може бути частиною ширшої стратегії Кремля — змусити Україну утримувати значні сили на півночі, послаблюючи інші ділянки фронту.

    Політичний аспект також залишається важливим. Рішення про участь Білорусі у війні значною мірою залежить від позиції її керівництва. Експерти вважають, що пряме втягнення у війну несе значні ризики для внутрішньої стабільності країни, зокрема через можливі втрати серед військових і негативну реакцію суспільства.

    Саме тому, за оцінками аналітиків, керівництво Білорусі намагається зберігати баланс: демонструвати військову активність, але уникати прямої участі у бойових діях.

    Україна, зі свого боку, продовжує зміцнювати оборону північного кордону та готується до різних сценаріїв розвитку подій. Військові та влада підкреслюють, що ризики враховуються, навіть якщо вони не є критичними на цей момент.

    Таким чином, ситуація на білоруському напрямку залишається напруженою, але контрольованою. Попри активізацію інфраструктури та інформаційний тиск, експерти сходяться на думці: ймовірність повномасштабного наступу з боку Білорусі наразі низька. Основна загроза полягає не в самій білоруській армії, а в можливих діях Росії, яка може використати цей напрямок як елемент своєї стратегії у війні проти України.

  • Зеленський згадав Венесуелу у контексті Білорусі: експерт пояснив можливі сигнали для Мінська

    Зеленський згадав Венесуелу у контексті Білорусі: експерт пояснив можливі сигнали для Мінська

    Експерт пояснив, який сигнал стоїть за «венесуельським» натяком Зеленського для Лукашенка

    Президент України Володимир Зеленський заявив про ризики повторного втягування Білорусі у війну з боку Росії та застеріг режим Олександра Лукашенка від подальшого зближення з Москвою. У своєму зверненні він також згадав події у Венесуелі, що викликало активне обговорення в експертному середовищі та медіа.

    Виконавчий директор Українського центру безпеки та співпраці Дмитро Жмайло пояснив, що подібні сигнали з боку українського керівництва мають як військово-стратегічний, так і політичний вимір.

    За словами експерта, використання Росією білоруського напрямку як елемента тиску на Україну не є новим. Москва періодично активізує цю тему у моменти, коли ситуація на фронті для неї ускладнюється.

    Жмайло зазначає, що інформаційні вкиди про навчання, розміщення озброєнь або можливі загрози з північного напрямку мають на меті змусити Україну тримати значні військові сили на кордоні з Білоруссю.

    «Коли росіяни не досягають успіхів на фронті, одразу активізується білоруський напрямок. Це може бути риторика про навчання, про нові системи озброєнь або інші заяви. Завдання — відволікти ресурси України», — пояснив він.

    За оцінкою експерта, йдеться про спробу обмежити можливості Збройних сил України для перекидання резервів на більш активні ділянки фронту.

    Окрему увагу, за словами Жмайла, слід звернути на повідомлення української розвідки щодо інфраструктурних робіт у прикордонних районах Білорусі. Йдеться, зокрема, про будівництво доріг у напрямку українського кордону та облаштування потенційних артилерійських позицій.

    Водночас експерт наголошує, що масштабні інфраструктурні проєкти потребують часу і ресурсів, тому швидкої реалізації таких планів очікувати не варто. Він також порівняв ситуацію з іншими російськими інфраструктурними ініціативами на окупованих територіях, які, за його словами, часто реалізуються повільно або частково.

    «Мова радше про точкові дії та створення потенційної загрози, ніж про швидке розгортання масштабної інфраструктури», — зазначив він.

    Окрему увагу викликала заява Зеленського, у якій він згадав Венесуелу як приклад подій, що мають стати сигналом для режиму Лукашенка.

    У публічному просторі це було інтерпретовано як непряме попередження про можливі наслідки співпраці Мінська з Москвою. Водночас експерти застерігають від буквального трактування таких паралелей.

    На думку Жмайла, йдеться про політичний сигнал, спрямований на внутрішню аудиторію Білорусі та її керівництво. Його мета — показати ризики подальшої ескалації та залежності від Росії.

    «Це радше інформаційний і політичний меседж, спрямований на стримування Мінська від більш активної участі у російських планах проти України», — пояснив він.

    Білорусь з 2022 року залишається важливим елементом російської військової стратегії, зокрема як плацдарм для розміщення військ і техніки. Водночас офіційний Мінськ заперечує пряме залучення своїх військових до бойових дій проти України.

    Українська сторона неодноразово заявляла про загрозу з північного напрямку та посилювала оборону кордону. Розвідка регулярно фіксує військову активність у прикордонних районах Білорусі, однак масштабне вторгнення з цієї території наразі не відбувається.

    Експерти вважають, що подібні публічні сигнали виконують кілька функцій одночасно: стримування потенційних дій Білорусі, вплив на політичне керівництво в Мінську та формування міжнародного контексту щодо ролі Білорусі у війні Росії проти України.

    Таким чином, «венесуельський» натяк розглядається як елемент ширшої інформаційно-політичної стратегії, спрямованої на зменшення ризику відкриття нового фронту з північного напрямку.

  • Лукашенко підписав указ про призов офіцерів запасу в Білорусі: що відомо

    Лукашенко підписав указ про призов офіцерів запасу в Білорусі: що відомо

    Самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко 17 квітня підписав указ, який передбачає призов офіцерів запасу на військову службу у 2026 році. Документ стосується громадян чоловічої статі віком до 27 років із числа офіцерів запасу, які не проходили строкову службу, не служили в резерві Збройних сил і не мають законних підстав для відстрочки.

    Відповідна інформація оприлюднена на офіційному ресурсі білоруського керівництва. У документі зазначається, що призов буде здійснюватися до Збройних сил Білорусі та органів прикордонної служби.

    У білоруській владі заявляють, що такі заходи проводяться щороку і є плановими. За офіційною версією, призов спрямований на підвищення рівня укомплектованості первинних офіцерських посад, а також на формування та підтримку мобілізаційного резерву.

    Указ передбачає, що офіцери запасу, які підпадають під критерії, можуть бути залучені до служби для підсилення кадрового складу армії та прикордонних підрозділів. У Білорусі подібні заходи формально розглядаються як частина системної підготовки військового резерву.

    Рішення про призов офіцерів запасу ухвалене на тлі повідомлень про зростання військової активності в прикордонних районах Білорусі. За даними української розвідки, поблизу кордону з Україною фіксується розбудова інфраструктури військового призначення, зокрема доріг у напрямку української території та облаштування артилерійських позицій.

    Українська сторона розцінює такі дії як потенційне посилення військової присутності в регіоні. Президент України Володимир Зеленський раніше заявляв, що Росія може намагатися втягнути Білорусь у війну проти України, використовуючи її територію для військових потреб.

    Він також доручав дипломатичним каналам попередити Мінськ про наслідки можливих дій, які можуть становити загрозу для України. Окремо наголошувалося, що Україна уважно стежить за ситуацією вздовж усього північного кордону.

    Олександр Лукашенко останніми роками неодноразово заявляв про необхідність посилення обороноздатності країни. У квітні він зазначав, що Білорусь повинна бути готовою до різних сценаріїв безпекової ситуації, а армія має бути здатною реагувати на будь-які загрози.

    У своїх заявах білоруський керівник також наголошував, що «мирний час» більше не може розглядатися як гарантована умова для безпеки держави. За його словами, збройні сили повинні бути готовими діяти у разі виникнення конфліктних ситуацій.

    Окремо у міжнародному контексті Білорусь продовжує демонструвати політичну та військову співпрацю з Російською Федерацією. Водночас Мінськ періодично заявляє про контакти з іншими країнами, включно зі США, щодо можливих домовленостей у різних сферах.

    У березні повідомлялося про зустріч білоруського керівництва зі спеціальним посланником США, після якої Лукашенко заявив про підготовку так званої «великої угоди». Деталі цих перемовин офіційно не розкривалися.

    Також раніше повідомлялося про дипломатичні контакти між Мінськом і Пхеньяном, під час яких обговорювалися питання співпраці та відбувся обмін символічними подарунками, включно зі зброєю.

    Аналітики відзначають, що призов офіцерів запасу може свідчити про поступове розширення мобілізаційних можливостей білоруської армії. Формально це пояснюється плановими заходами, однак у поєднанні з військовою активністю в прикордонних регіонах такі рішення привертають додаткову увагу в регіоні.

    Україна продовжує уважно моніторити ситуацію на північному напрямку, враховуючи ризики безпекового характеру та можливі зміни у військовій політиці Білорусі.

  • На кордоні з РФ фіксують нову тактику атак замість диверсантів

    На кордоні з РФ фіксують нову тактику атак замість диверсантів

    Російські диверсійно-розвідувальні групи наразі не проявляють активності безпосередньо на кордоні з Україною. Водночас армія РФ змінила підхід до ведення бойових дій і продовжує використовувати малі штурмові групи. Про це повідомив речник Державної прикордонної служби України Андрій Демченко.

    За його словами, активність ДРГ на кордоні з Росією значно зменшилася і наразі не фіксується. Натомість противник застосовує іншу тактику — невеликі штурмові підрозділи, які намагаються виявити слабкі місця в українській обороні.

    Йдеться про спроби розширити зону контролю безпосередньо вздовж лінії державного кордону. Найбільшу активність таких груп фіксують у Сумській та Харківській областях.

    Водночас на кордоні з Білоруссю ситуація залишається відносно стабільною. Українські прикордонники не спостерігають переміщення військової техніки або нарощення угруповань білоруської армії.

    Попри це, білоруський напрямок і надалі розглядається як потенційно загрозливий. Українські сили оборони зберігають готовність реагувати на будь-який розвиток подій.

    Речник Держприкордонслужби також звернув увагу на заяви самопроголошеного президента Білорусі Олександра Лукашенка, який публічно говорить про небажання війни, але водночас визнає підготовку армії до можливих бойових дій.

    “Ми не хочемо війни. Але армія для того й існує, щоб бути готовою до відповіді у разі загрози”, — заявив Лукашенко.

    Таким чином, попри зниження активності диверсійних груп, ситуація на північному та східному напрямках залишається напруженою, а російська армія продовжує адаптувати свою тактику.

  • Мінськ шукає вихід з ізоляції: КДБ Білорусі пропонує Києву «тихий діалог» про припинення війни

    Мінськ шукає вихід з ізоляції: КДБ Білорусі пропонує Києву «тихий діалог» про припинення війни

    Білорусь робить публічний крок до діалогу з Україною, намагаючись послабити санкційний тиск і повернутися до розмов із Заходом. Голова КДБ Іван Тертель заявив про готовність «знайти консенсус» щодо припинення війни, тоді як офіційний Київ заяву поки не коментує.

    Іван Тертель заявив, що його відомство готове до переговорів із українською стороною, аби «шляхом тихих і спокійних домовленостей» вийти на компроміс. За його словами, «президент працює, щоб стабілізувати ситуацію в регіоні», а Мінську «вдалося збалансувати інтереси сторін» у складних умовах ескалації. Водночас він підкреслив, що «багато що залежить від української сторони».

    Заяви пролунали на тлі зусиль Мінська вийти з політичної та економічної ізоляції, накладеної після виборів 2020 року та участі у підтримці російського вторгнення. Упродовж останніх тижнів білоруська риторика пом’якшилася: влада демонструє готовність долучатися до мирних ініціатив, водночас просуваючи контакти з європейськими столицями та Вашингтоном.

    За наявною інформацією, білоруські дипломати провели низку зустрічей із представниками ЄС, обговорюючи роль Мінська в безпекових дискусіях. У вересні відбулося часткове відновлення діалогу зі Сполученими Штатами: Вашингтон посприяв домовленостям щодо звільнення частини політичних в’язнів, натомість погодився на пом’якшення обмежень проти «Белавіа». Представник американської адміністрації Кіт Келлогг пояснив, що підтримання каналів зв’язку з Мінськом розглядається як елемент ширших зусиль з припинення війни.

    Попри такі сигнали, Білорусь не розриває військово-політичного зв’язку з Москвою. Минулого місяця Мінськ і Кремль провели масштабні навчання «Захід-2025», які стали демонстрацією сили на східному фланзі НАТО та знаком того, що стратегічний союз зберігається. На початку жовтня Олександр Лукашенко також звинуватив Київ у небажанні домовлятися, застерігши, що без переговорів Україна «може перестати існувати як держава».