Govoritinfo.com

Позначка: легалізація коштів

  • Адвокат Єрмака: САП оперує припущеннями у справі на 460 млн грн

    Адвокат Єрмака: САП оперує припущеннями у справі на 460 млн грн

    Адвокат колишнього керівника Офісу президента Андрія Єрмака Ігор Фомін заявив у Вищому антикорупційному суді, що сторона обвинувачення у справі про обрання запобіжного заходу його підзахисному, на його думку, не надала достатніх доказів і натомість оперує припущеннями. Про це він сказав під час засідання ВАКС 13 травня.

    За словами захисника, матеріали, на які посилаються Спеціалізована антикорупційна прокуратура та слідство, не містять прямого підтвердження участі Єрмака у ймовірних незаконних діях. Фомін наголосив, що у пред’явленій підозрі, на його переконання, відсутня конкретика щодо дій його клієнта, а сама конструкція обвинувачення не доводить складу злочину.

    “До чого тут Єрмак? Він не мав ніякого відношення до отримання неправомірної вигоди”, — заявив адвокат у суді, підкресливши, що сторона захисту не бачить доказів прямої причетності екскерівника ОП до інкримінованих епізодів.

    Фомін також стверджує, що обґрунтування підозри ґрунтується не на фактах, а на інтерпретаціях розмов третіх осіб і непрямих згадках, які не містять чітких вказівок на дії або накази з боку Єрмака. Він підкреслив, що в матеріалах справи, за його словами, відсутні свідчення, які б підтверджували участь підзахисного у схемах легалізації коштів.

    Окремо адвокат звернув увагу на те, що в об’ємних матеріалах справи, які налічують, за його словами, десятки томів, немає жодного свідка, який би прямо вказував на причетність Єрмака до відмивання коштів чи організації незаконних фінансових операцій.

    Під час засідання також обговорювалося питання застави, яку прокурори просять визначити як альтернативу триманню під вартою. За даними сторони обвинувачення, її розмір може становити 180 мільйонів гривень. Єрмак у суді заявив, що не має таких коштів і може підтвердити лише доходи, задекларовані офіційно.

    “У мене точно немає таких грошей”, — зазначив він, коментуючи можливість внесення застави.

    Водночас прокурори наполягають, що запобіжний захід необхідний у межах розслідування справи щодо ймовірної легалізації 460 мільйонів гривень під час будівництва елітного котеджного містечка “Династія” в Козині на Київщині. За версією слідства, кошти могли походити з корупційних схем, зокрема пов’язаних із держпідприємством “Енергоатом”.

    Розгляд справи у ВАКС триває, суд продовжує вивчати аргументи сторін щодо запобіжного заходу та обґрунтованості підозри.

  • Єрмак перед судом зробив заяву про вплив і власні “недоліки”

    Єрмак перед судом зробив заяву про вплив і власні “недоліки”

    Екскерівник Офісу президента Андрій Єрмак під час судового засідання у Вищому антикорупційному суді заявив, що не має наміру використовувати жодного впливу на правосуддя та наполягає на його повній незалежності. Про це він сказав журналістам перед початком слухання щодо обрання запобіжного заходу у справі про легалізацію 460 мільйонів гривень.

    Про це повідомляють “Укрінформ” та “Інтерфакс-Україна”.

    За словами Єрмака, принцип незалежності судової системи є ключовим, і він хотів би власним прикладом продемонструвати, що не намагається впливати на перебіг справи.

    “Важливо, щоб правосуддя було незалежним, без впливу. Я хочу на собі показати прикладом, що я цим не користуюся”, — зазначив він у коментарі перед засіданням.

    Окремо колишній керівник Офісу президента прокоментував особисті риси, відповідаючи на запитання журналістів. Він заявив, що має низку недоліків, однак “відсутність розуму” до них не відносить, що викликало значну увагу медіа.

    Питання щодо того, чи вважає він кримінальне провадження політично вмотивованим, Єрмак залишив без прямої відповіді, зазначивши, що наразі не хотів би це коментувати.

    Засідання у Вищому антикорупційному суді відбувалося 13 травня і стало продовженням слухань, які розпочалися напередодні. Процес стартував із затримкою через оголошену в Києві повітряну тривогу. Після її завершення частина засідання проходила у відкритому режимі, тоді як раніше суд розглядав матеріали у закритій частині.

    За даними журналістів, Єрмак особисто був присутній у залі суду. Також серед присутніх згадувався колишній співробітник розвідки Роман Червінський, чия поява привернула додаткову увагу медіа.

    Справу розглядає Вищий антикорупційний суд у межах провадження щодо ймовірної легалізації значних сум коштів під час будівництва елітного котеджного містечка “Династія” в селищі Козин Київської області. За версією слідства, йдеться про приблизно 460 мільйонів гривень, які могли бути легалізовані через складні фінансові схеми.

    Правоохоронні органи вважають, що частина цих коштів могла походити від корупційних схем, пов’язаних із державним сектором, зокрема підприємством Енергоатом. Остаточні висновки має встановити суд.

    Детективи Національного антикорупційного бюро України та прокурори Спеціалізованої антикорупційної прокуратури провели слідчі дії з Єрмаком увечері 11 травня, після чого йому було оголошено про підозру. Наступного дня ВАКС розпочав розгляд питання щодо запобіжного заходу.

    Прокуратура просить суд обрати для екскерівника ОП тримання під вартою як основний запобіжний захід із можливістю внесення застави у розмірі 180 мільйонів гривень. Сторона обвинувачення аргументує це масштабом інкримінованих дій та ризиками впливу на слідство.

    Захист, зі свого боку, наполягає на відсутності підстав для арешту та заперечує ризики перешкоджання слідству. Сам Єрмак провину публічно не визнає.

    Справу вже називають однією з найрезонансніших антикорупційних історій останніх років через статус фігуранта та суму інкримінованих коштів. Вона також викликала активну суспільну дискусію щодо роботи антикорупційних органів і балансу між жорсткістю переслідування та дотриманням прав підозрюваних.

    Окремо підкреслюється політичний контекст процесу, адже Андрій Єрмак протягом тривалого часу був однією з ключових фігур в українській виконавчій владі та фактично впливав на значну частину управлінських рішень під час війни та до неї.

    Судове засідання триває, остаточне рішення щодо запобіжного заходу має бути ухвалене після завершення розгляду всіх матеріалів справи та виступів сторін.

  • Понад 300 млн грн легалізованого майна: НАБУ розшукує чотирьох осіб

    Понад 300 млн грн легалізованого майна: НАБУ розшукує чотирьох осіб

    Національне антикорупційне бюро України оголосило у розшук чотирьох осіб у межах кримінального провадження щодо діяльності організованої злочинної групи, пов’язаної з колишнім головою Фонд державного майна України Дмитро Сенниченко.

    Йдеться про радника ексочільника ФДМУ Андрія Гмиріна та членів його родини. За даними слідства, вони могли бути причетні до легалізації коштів через створення мережі іноземних компаній, на які оформлювали елітні активи за кордоном.

    У переліку розшукуваних:

    — Гмирин Анатолій Петрович (06.03.1957)
    — Гмиріна Зоя Миколаївна (11.09.1962)
    — Колот (Гмиріна) Олена Анатоліївна (18.06.1985)
    — Кліщар (Меншун) Юлія Володимирівна (18.06.1985)

    За інформацією НАБУ, у 2021–2023 роках родичі фігурантів придбали в Об’єднаних Арабських Еміратах активи на понад 14 млн доларів США. Серед них — елітна нерухомість у районі Burj Khalifa в Дубаї, а також інші об’єкти преміального сегмента.

    Крім того, слідство встановило факти придбання земельних ділянок у Хорватії та дорогих автомобілів. За попередніми оцінками, загальна сума виявленого легалізованого майна на цьому етапі перевищує 300 млн грн.

    Кримінальне провадження № 52024000000000483 зареєстроване 19 вересня 2024 року. Дії фігурантів кваліфіковано за ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 28 та ч. 3 ст. 209 Кримінального кодексу України (організація та участь у злочинній організації, легалізація доходів, одержаних злочинним шляхом).

    У бюро зазначають, що розслідування триває, встановлюються інші можливі учасники схеми та канали руху коштів.

  • Обмінники-лідери і кримінальні провадження: історія «Преміум фінанс»

    Обмінники-лідери і кримінальні провадження: історія «Преміум фінанс»

    У січні 2026 року Національний банк України вперше оприлюднив перелік значущих фінансових установ. До нього увійшли 53 компанії, серед яких — ТОВ «Преміум фінанс», один із найбільших операторів ринку обміну валют.

    Бенефіціарними власниками компанії є киянин Віктор Кисільов та уродженка Донецької області Олена Бондар. Підприємство було створене у 2015 році та спеціалізується на валютному обміні. Юридично фірма зареєстрована у багатоповерховому будинку в Голосіївському районі Києва. За тією ж адресою зареєстрований і Кисільов.

    Фінансові показники компанії демонструють стрімке зростання. У 2023 році дохід «Преміум фінанс» збільшився більш ніж на 500%, у 2024-му — майже на 290%. За перші три квартали 2025 року оборот сягнув близько 534 мільйонів гривень. Якщо за даними НБУ у першому півріччі 2025 року мережа налічувала 244 пункти обміну, то нині, згідно з інформацією на сайті компанії, їх понад 450.

    Втім, паралельно зі зростанням доходів компанія неодноразово ставала фігурантом кримінальних проваджень. З грудня 2022 року Офіс Генерального прокурора за підтримки Бюро економічної безпеки здійснює розслідування за статтями про незаконні дії з платіжними документами, легалізацію коштів, отриманих злочинним шляхом, та ухилення від сплати податків.

    За матеріалами слідства, у 2023–2025 роках могла діяти схема конвертації криптовалюти у готівку без відповідних дозволів Нацбанку та без відображення операцій у податковій звітності. Слідчі вважають, що для прикриття операцій використовувалися реквізити низки юридичних осіб, у тому числі ТОВ «Преміум фінанс». Замовлення на обмін, за версією правоохоронців, приймалися через Telegram-боти.

    У липні 2025 року під час обшуків у пункті обміну, адреса якого збігалася з даними на сайті компанії, вилучили готівку, техніку та документацію. У серпні суд наклав арешт на вилучене майно. Раніше обшуки відбувалися також у Києві та місті Берегове.

    Окрему увагу привернули справи, пов’язані зі спробами вплинути на перебіг розслідувань. В одному з проваджень фігурує співробітник державного підприємства Міністерства оборони «Агенція оборонних закупівель», який раніше працював у Бюро економічної безпеки. За версією слідства, він пропонував за 700 тисяч доларів сприяти закриттю справ проти «Преміум фінанс». У липні 2024 року після передачі частини коштів у розмірі 100 тисяч доларів його затримала Служба безпеки України.

    Ще одна справа стосується подій 2019 року, коли компанія намагалася поновити валютну ліцензію. Тоді Нацбанк відмовив у продовженні через зафіксовані 81 суттєве порушення валютного законодавства. За матеріалами слідства, Віктор Кисільов намагався вирішити це питання через знайомого, який мав зв’язки в НБУ. До процесу був залучений менеджер одного з департаментів регулятора. За свої послуги він вимагав 50 тисяч доларів. У жовтні 2019 року частину коштів у розмірі 40 тисяч доларів було передано, після чого посадовця затримали. Провадження закрили у квітні 2025 року у зв’язку зі смертю фігуранта.

    Регулятор також застосовував до компанії санкції. У червні 2025 року НБУ оштрафував «Преміум фінанс» на 200 тисяч гривень за порушення правил валютної торгівлі під час воєнного стану.

    У медіа згадувалося можливе перетинання діяльності компанії з криптовалютним підприємцем Ігорем Туником, затриманим у Польщі. Однак офіційних судових рішень, які б прямо встановлювали вину компанії у цих епізодах, наразі не оприлюднено.

    Таким чином, компанія Віктора Кисільова та Олени Бондар одночасно входить до переліку значущих фінансових установ НБУ та залишається фігурантом кількох резонансних розслідувань. Попри це, її мережа обмінників продовжує розширюватися, а фінансові показники — зростати.

  • Начальнику продслужби ДШВ повідомили про підозру у незаконному збагаченні на 10 млн грн

    Начальнику продслужби ДШВ повідомили про підозру у незаконному збагаченні на 10 млн грн

    Начальнику продовольчої служби тилу однієї з бригад Десантно-штурмових військ ЗСУ Костянтину Свірідову оголосили нову підозру у незаконному збагаченні та легалізації майна, отриманого злочинним шляхом. Йдеться про активи на понад 10,3 млн гривень, походження яких, за версією слідства, не підтверджене офіційними доходами.

    Підозру оголосили прокурори Дніпровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону. Військовому інкримінують ст. 368-5 КК України (незаконне збагачення) та ч. 2 ст. 209 КК України (легалізація майна у великому розмірі).

    За матеріалами провадження, з кінця грудня 2023 року по жовтень 2024 року майор придбав майна і витратив коштів на суму, що суттєво перевищує задекларовані доходи. Лише на одяг, взуття та аксесуари преміальних брендів він, за підрахунками слідчих, витратив близько 2,5 млн грн. Частину покупок здійснювали вже у перші місяці після початку перевірок у межах інших кримінальних проваджень.

    Окремий епізод стосується придбання 9 жовтня 2024 року права довгострокової оренди земельної ділянки на острові Балі в Індонезії. Вартість угоди склала 187,3 тисячі доларів США — понад 7,7 млн грн за курсом НБУ на той момент.

    Водночас у деклараціях за 2022–2024 роки військовий зазначав лише помірні доходи та незначні заощадження. Інформації про дорогі активи або значні фінансові зобов’язання не містилося. За даними слідства, різниця між витратами та легальними доходами перевищує три тисячі прожиткових мінімумів.

    Суд обрав запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з альтернативою внесення застави майже 10 млн грн.

    Закупівлі, хабар і «подорожі по службі»

    Це не перша підозра для майора. Раніше в межах розслідування щодо закупівель продовольства для військових йому інкримінували одержання неправомірної вигоди, шахрайство та ухилення від військової служби.

    Слідство стверджує, що у червні 2025 року військовий отримав 10 тисяч доларів США за сприяння у зміні товарних позицій під час закупівель продуктів. Також встановлено факти підписання актів про повне постачання продукції, хоча фактично доставлялася лише частина товарів. Решту, за версією правоохоронців, могли привласнювати через підконтрольних осіб. Перевіряється і постачання неякісної або зіпсованої продукції.

    Окремий блок підозр стосується ухилення від служби. За даними слідства, у 2025 році офіцер систематично перебував поза місцем служби, використовуючи відпустки та відрядження. Протягом року він відвідав Аргентину, Австрію, Швейцарію, Францію, Італію, Японію, Чехію, Туреччину, Єгипет та навіть Антарктиду. Слідчі встановили, що щонайменше 38 днів він не виконував службові обов’язки, але продовжував отримувати грошове забезпечення і премії на суму близько 156 тис. грн.

    Під час обшуків правоохоронці вилучили 51 тисячу доларів США, 2,1 тисячі євро та понад 200 тисяч гривень готівкою. Також вилучено автомобілі, документи на елітну нерухомість та боргові розписки на 120 тисяч доларів. Окремо зафіксовано колекцію брендового одягу, взуття та аксесуарів, вартість якої, за оцінками, перевищує 8 млн грн.

    У прокуратурі наголошують, що у 2026 році в межах розслідувань щодо зловживань під час закупівель для Сил оборони вже повідомлено про підозру 42 особам у 22 кримінальних провадженнях. Загальні збитки державі оцінюються у понад 3,4 млрд грн.

    Слідство триває.

  • Квартира в Одесі, котедж під Києвом і BMW: нова справа проти головного психіатра ЗСУ

    Квартира в Одесі, котедж під Києвом і BMW: нова справа проти головного психіатра ЗСУ

    Головному психіатру Збройних сил України Олегу Друзю повідомили про нову підозру. За версією слідства, він легалізував майже 1 мільйон доларів США, придбаних злочинним шляхом, через оформлення елітної нерухомості та автомобілів преміумкласу на близьких родичів.

    Правоохоронці встановили, що кошти були вкладені в низку дороговартісних активів, формальними власниками яких стали члени родини посадовця.

    Серед них — квартира в новобудові на узбережжі Одеси, оформлена на доньку Друзя, а також котедж під Києвом, який, за даними слідства, був записаний на пасинка.

    Крім того, на дітей посадовця оформлено три автомобілі BMW — моделей X3, X5 та X7 2022, 2023 і 2024 років випуску.

    Слідство вважає, що такі дії були спрямовані на приховування походження коштів і створення видимості законності набуття активів.

    Наразі тривають слідчі дії. Офіційна позиція підозрюваного або його захисту щодо нових обвинувачень поки що не оприлюднена.

  • Як Євгеній Босенко змінює правила гри для великих платників податків

    Як Євгеній Босенко змінює правила гри для великих платників податків

    Доки держава збирає по гривні на потреби фронту, у самому серці податкової служби — Центральному міжрегіональному управлінні ДПС по роботі з великими платниками податків (ВПП) — розгорнувся «бізнес» зовсім іншого масштабу.

    На чолі системи, яка нищить легальний бізнес через відкати та шантаж, стоїть Євгеній Босенко. Видання 360ua.news розпочало цикл розслідувань про те, як один чиновник зміг приватизувати державні функції під носом у правоохоронців.

    Гроссмейстер «сірих» схем: хто такий Євген Босенко?

    Призначення Євгенія Босенка на посаду начальника Центрального офісу ВПП свого часу викликало чимало запитань. Колишній директор Департаменту правового забезпечення ДПС, людина, яка мала б стояти на варті закону, натомість очолила найприбутковіший підрозділ служби. Чому? Відповідь криється у вмінні Босенка «вирішувати питання», які не мають нічого спільного з наповненням бюджету.

    За даними джерел, Босенко відчуває себе абсолютно недоторканним. У вузьких колах він відверто хизується своїми зв’язками на самому «верху». За його словами, будь-які його дії — це «командна гра», погоджена з в.о. Голови ДПС Лесею (Карнаух).

    Але головним козирем у його рукаві є «криша» в правоохоронних органах — як зазначає джерело в його найближчому оточені, Босенко любить розказувати, що його тили прикриває безпосередньо Генпрокурор України Руслан Кравченко. Саме це робить його «море по коліна» перед будь-якими перевірками.

    Тріада Босенка: ПДВ, блоки та перевірки

    Сьогодні Центральний офіс ВПП працює за чітким прайсом. Основні інструменти збагачення Босенка та його «кураторів» виглядають так:

    1. «Вхідний квиток» на відшкодування ПДВ: Повернення законних коштів великим підприємствам перетворилося на привілей. Хочеш отримати ПДВ вчасно? Готуй фіксований «відкат». Без особистої візи Босенка гроші просто «зависають».
    2. Зашморг на накладних: Схема блокування податкових накладних (ПН) стала конвеєром. Система штучно зупиняє роботу підприємства, а далі бізнесу натякають: або довгі суди, або «символічний» відсоток Босенку за розблокування.
    3. Перевірка як вирок: Якщо платник податків виявляє «непокірність», у гру вступають податкові перевірки. Це не аудит — це каральна операція, мета якої паралізувати рахунки та довести власника до капітуляції.

    Легалізація через «автомобільний дисконт»

    Звісно, мільйонні кешові потоки потребують легалізації. Босенко не став вигадувати складних офшорів. Його улюблений метод — махінації з купівлею-продажем елітних автівок. Купуючи та продаючи машини за «правильними» цінами, він легалізує готівку, отриману від терору бізнесу, перетворюючи її на офіційні деклараційні здобутки.

    Але і це лише верхівка айсберга. Поки Босенко впевнений, що високі покровителі в ДПС та ГПУ врятують його від відповідальності, ми продовжуємо збирати факти.

    У наступних частинах нашого розслідування ми розкажемо:

    • Які конкретно фінансово-промислові групи вже стали жертвами «апетитів» Босенка?
    • Через які підставні фірми-прокладки проходять корупційні відсотки?
    • Як закордонні активи Босенка пов’язані з сьогоднішніми поборами

    Ми закликаємо бізнес, який постраждав від дій Євгенія Босенка, не мовчати. Час розривати це коло кругової поруки.

  • На Сумщині судитимуть директора комунального підприємства, який привласнив кошти на ремонт котлів лікарні

    На Сумщині судитимуть директора комунального підприємства, який привласнив кошти на ремонт котлів лікарні

    Керівника одного з комунальних підприємств Сумської області обвинувачують у розкраданні бюджетних коштів, призначених для ремонту опалювальних котлів у обласній клінічній лікарні. За даними прокуратури, посадовець незаконно заволодів понад 414 тисяч гривень.

    Як повідомили в прокуратурі Сумщини, службовець підписав офіційні документи із завідомо неправдивими даними про вартість і обсяг виконаних робіт. У звітності було вказано будівельні операції, які не були передбачені проєктно-кошторисною документацією та фактично не виконувалися.

    Після завершення робіт у липні 2023 року керівник КП оформив акти, що містили підроблені відомості, і таким чином привласнив частину коштів. Надалі він здійснив низку фінансових операцій, щоб легалізувати незаконно отримані гроші.

    Наразі обвинувальний акт передано до суду. Якщо провину службовця буде доведено, йому загрожує до 8 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати певні посади.

  • НАБУ вручило нову підозру ексзаступнику голови ОП Андрію Смирнову

    НАБУ вручило нову підозру ексзаступнику голови ОП Андрію Смирнову

    Національне антикорупційне бюро України повідомило про нову підозру колишньому заступнику голови Офісу президента Андрію Смирнову. Його звинувачують у легалізації незаконно здобутих коштів та отриманні хабаря в особливо великому розмірі.

    Згідно з даними слідства, у період 2019–2021 років Смирнов незаконно отримав значну суму готівки. З метою її легалізації, як стверджують у НАБУ, він інвестував майже 6,5 млн грн у будівництво приватних будинків загальною площею понад 300 кв. м на узбережжі в Одеській області. Земельна ділянка, на якій велося будівництво, офіційно належала іншій особі, а самі будівлі спочатку зареєстрували на фірму, підконтрольну Смирнову. Після того, як у травні 2024 року йому оголосили першу підозру, майно було переоформлено на довірену особу.

    У рамках тієї ж справи правоохоронці інкримінують Смирнову також отримання хабаря. За версією НАБУ, у 2022 році до нього звернувся власник будівельної компанії з пропозицією надати хабар у вигляді безкоштовного виконання робіт та послуг на суму близько 100 тис. доларів США для будівництва одного з будинків. Натомість підприємець просив посприяти скасуванню результатів тендеру в Антимонопольному комітеті України та забезпечити перемогу його компанії в новому тендері.

    Смирнов, за інформацією слідчих, погодився та домовився про “потрібне” рішення в АМКУ.

    Нагадаємо, що перше підозрення Андрію Смирнову оголосили у травні 2024 року — за статтею про незаконне збагачення на суму 15,7 млн грн. Тоді він вніс заставу і залишився на свободі.

  • Головний рабин Києва та міжнародні зв’язки: як формується діалог з американськими колами

    Головний рабин Києва та міжнародні зв’язки: як формується діалог з американськими колами

    Контакти українських еліт з адміністрацією Трампа з питань політики та фінансів здебільше йдуть через головного рабина Києва Йонатана Марковича.

    Головний рабин Києва Йонатан Маркович є представником руху Хабад, відомий своїми хорошими відносинами з державними діячами України, США, Європи та Ізраїлю. Послідовниками Хабад є також донька президента США Іванка Трамп та її чоловік Джаред Кушнер. За інформацією джерел, з Джаредом Кушнером у Йонатана Марковича досить тісні контакти.

    Один із синів Йонатана Марковича – Аріель одружений з донькою головного рабина Французької Рив’єри Йосефа Пінсона, а донька Рахель одружена із сином головного рабина Вашингтона Леві Шаметова.

    Головний рабин Києва Йонатан Маркович приймає активну участь у громадському житті України, має нагороди від Верховної Ради та Президента Володимира Зеленського за заслуги перед Народом України. Частим гостем у синагозі Йонатана Марковича також є начальник ГУР МО Кирило Буданов.

    ФОТО: Йонатан Маркович та Кирило Буданов під час святкування Пуріму (джерело: сторінка instagram JCC BEIT Menachem KYIV)

    За інформацією джерел, через зятя Дональда Трампа –  Джареда Кушнера окремі представники українських еліт легалізують свої статки за кордоном. Так, на сьогоднішній день “заховати” чи “вивести” гроші через купівлю криптовалютних активів  досить просто, але  існує проблема їхньої подальшої легалізації за кордоном.

    Тож Джаред Кушнер пропонує варіант виведення та легалізацію капіталів українських еліт через девелопмент, залучення релігійних чи благодійних структур. На сьогодні для українців, з урахуванням інтересів посередників, ціна такої легалізації становить 7% від суми.

    В даному контексті варто також згадати нещодавній візит до України американського пастора-євангеліста Марка Берна, якого в ЗМІ називають духівником Трампа. В Києві Берн в тому числі зустрічався з главою Офісу Президента Андрієм Єрмаком.

    За інформацією джерел, під час зустрічі також піднімались питання функціонування Національного історико-меморіального заповідника “Бабин Яр”, створеного для збереження пам’яті про чорну сторінку історії трагічних подій масового розстрілу єврейського населення.

    Якнайшвидше вирішення деяких питань, пов’язаних з Бабиним Яром, має стати підґрунтям для розширення комунікацій команди Володимира Зеленського по фінансовим питанням з Джаредом Кушнером.

    ФОТО: Зустріч пастора-євангеліста Марка Берна та глави ОП Андрія Єрмака (джерело: ТГ канал Андрія Єрмака)