Govoritinfo.com

Позначка: Київський безпековий форум

  • «Наступна зима буде важкою». Ексчиновниця Пентагону попередила Україну про дефіцит ракет до Patriot і зміну настроїв у США

    «Наступна зима буде важкою». Ексчиновниця Пентагону попередила Україну про дефіцит ракет до Patriot і зміну настроїв у США

    Колишня високопосадовиця Пентагону Лора Купер заявила, що нарощування виробництва ракет до систем Patriot потребуватиме років, а Росія продовжує адаптовувати тактику ударів по Україні. Вона також попередила, що наступна зима може стати серйозним випробуванням для української енергетики та системи ППО.

    Про це Купер розповіла в інтерв’ю NV під час Київського безпекового форуму.

    Лора Купер понад вісім років відповідала у Пентагоні за напрямки Росії, України та Євразії, а після початку повномасштабної війни координувала військову допомогу США Україні.

    За її словами, однією з головних проблем для України та її союзників залишаються обмежені темпи виробництва ракет-перехоплювачів для Patriot, які використовують для знищення російських балістичних ракет.

    Купер наголосила, що швидко збільшити виробництво таких ракет неможливо через складність технологічного процесу та високий попит на системи ППО у світі.

    Вона зазначила, що Росія продовжує активно нарощувати виробництво ракет і дронів, тому Україна змушена постійно адаптовувати свою оборону.

    Окремо експосадовиця звернула увагу на майбутній осінньо-зимовий період. На її думку, Росія, ймовірно, знову намагатиметься масовано атакувати українську енергетичну інфраструктуру.

    Купер вважає, що Україні вже зараз необхідно посилювати захист енергетичних об’єктів, розвивати мобільні системи ППО та збільшувати кількість засобів для перехоплення дронів.

    Вона також прокоментувала настрої у США щодо війни Росії проти України. За словами Купер, підтримка України серед американців зберігається, однак дедалі більше громадян США хочуть бачити чітку стратегію завершення війни та розуміння довгострокових цілей Вашингтона.

    Водночас вона підкреслила, що в американському політикумі й надалі існує серйозне занепокоєння через агресивну політику Кремля та можливі наслідки перемоги Росії.

    «Одна з речей, про яку я завжди нагадую своїм американським колегам, — це те, наскільки погано раніше ми прогнозували майбутні рішення Росії», — зазначила Купер.

    Вона також визнала, що багатьох у США здивувала стійкість України та здатність ЗСУ не лише оборонятися, а й виснажувати російські сили.

    На думку Купер, війна дедалі більше переходить у фазу технологічного протистояння, де ключову роль відіграватимуть дрони, автоматизовані системи ППО, засоби радіоелектронної боротьби та швидкість адаптації оборонної промисловості.

    На цьому тлі Україна активно розвиває власні технології перехоплення повітряних цілей. Зокрема, 9 травня Міністерство оборони повідомило про перше бойове застосування української ШІ-турелі для автоматичного знищення дронів.

    Крім того, за даними української сторони, ефективність перехоплення російських «шахедів» навесні 2026 року досягла близько 90%.

    Аналітики зазначають, що саме системи ППО та здатність захищати енергетичну інфраструктуру можуть стати одним із ключових факторів під час наступної зими.

  • Путін під тиском: що може змінити хід війни

    Путін під тиском: що може змінити хід війни

    Ситуація навколо війни Росії проти України, за оцінками західних аналітиків, поступово ускладнюється для Кремля, однак ознак швидкого краху російського режиму наразі не спостерігається. Водночас у політичних та економічних процесах усередині Росії накопичуються проблеми, які можуть у перспективі вплинути на рішення Володимира Путіна щодо подальшого ведення війни, зокрема щодо можливого припинення вогню або перегляду військової стратегії.

    Про це під час Київського безпекового форуму заявив оглядач Девід Ігнатіус, коментуючи нинішній стан російської економіки, ситуацію на фронті та міжнародні наслідки війни. За його словами, Росія змогла частково перебудувати економіку під воєнні потреби, однак ця трансформація має серйозні побічні ефекти. Зокрема, цивільні галузі економіки демонструють стагнацію, інвестиційна активність скорочується, а структура виробництва дедалі більше залежить від оборонного сектору. Така модель, на думку експерта, забезпечує короткострокову стабільність, але створює довгострокові ризики для розвитку країни.

    Ігнатіус наголосив, що попри значні втрати та затяжний характер бойових дій, російське керівництво продовжує вести війну з розрахунком на виснаження України та її партнерів. Водночас очікування Кремля щодо швидких військових успіхів не справдилися. Російська армія не змогла досягти ключових оперативних цілей, зокрема встановити повний контроль над низкою великих міст на сході України, які залишаються під контролем українських сил. Ба більше, за даними українського військового командування, Сили оборони змогли провести локальні контрнаступальні дії та звільнити значні території на південному напрямку, що свідчить про збереження їхньої наступальної спроможності навіть у складних умовах війни.

    Окремо експерт звернув увагу на те, що Росія фактично опинилася у стані затяжного військового конфлікту, який вимагає постійного поповнення людських ресурсів. На цьому тлі все частіше з’являються повідомлення про труднощі з набором військовослужбовців, а також про приховані або часткові мобілізаційні заходи. За оцінками аналітичних центрів, Кремль може розглядати можливість розширення мобілізації або посилення призову резервістів, що потенційно може змінити баланс сил на фронті, але водночас створює серйозні внутрішньополітичні ризики для російської влади.

    Ігнатіус нагадав, що попередня часткова мобілізація у Росії у 2022 році спричинила значний соціальний резонанс і масовий виїзд громадян за кордон. Повторення подібного сценарію може ще більше загострити внутрішню ситуацію, особливо в умовах економічного тиску та зростаючого навантаження на державний бюджет, який дедалі більше спрямовується на фінансування війни.

    На міжнародному рівні Росія також стикається з поступовим звуженням політичного простору. Західні країни продовжують підтримувати Україну, а політичні зміни в окремих державах Європи, за словами експерта, не завжди грають на користь Москви. Це поступово ускладнює для Кремля можливості дипломатичного маневру та посилює ізоляцію на міжнародній арені.

    Водночас Ігнатіус підкреслив, що попри всі ці виклики, не варто очікувати швидких змін режиму в Росії. За його словами, політична система залишається централізованою та контрольованою, а Володимир Путін продовжує утримувати ключові важелі влади. Саме тому сценарії різкого внутрішнього обвалу наразі виглядають малоймовірними.

    Серед можливих варіантів розвитку подій експерт назвав і тимчасове припинення вогню, яке Росія може використати для перегрупування сил, відновлення військових ресурсів і коригування стратегії. Такий сценарій, за його словами, не означатиме завершення конфлікту, а радше його перехід у нову фазу. Водночас Ігнатіус наголосив, що ключовим фактором залишається політична мотивація російського керівництва, яке продовжує розглядати Україну як стратегічну ціль.

    Таким чином, за оцінками західних спостерігачів, Росія поступово входить у період довготривалого стратегічного виснаження, де економічні обмеження, військові втрати та міжнародний тиск формують складну і нестабільну рівновагу, однак остаточний розвиток подій значною мірою залежатиме від політичних рішень у Кремлі та ситуації на фронті.

  • «Сюрприз уже готують»: Кирило Буданов анонсував новий етап війни з технологічним проривом

    «Сюрприз уже готують»: Кирило Буданов анонсував новий етап війни з технологічним проривом

    Україна готує новий технологічний крок у війні проти Росії, який може суттєво змінити ситуацію на фронті. Про це заявив керівник Офісу президента Кирило Буданов під час Київського безпекового форуму, наголосивши на переході до нового рівня застосування сучасних технологій у бойових діях. За його словами, війна вже досягла етапу, коли просте нарощування кількості безпілотників не дає суттєвого ефекту, адже обидві сторони конфлікту фактично вийшли на межу ефективності існуючих систем управління дронами, а це означає, що подальший розвиток можливий лише через якісно нові рішення. Буданов зазначив, що наступним етапом стане повна інтеграція штучного інтелекту в бойові системи, йдеться про створення автономних комплексів, які зможуть самостійно виконувати бойові завдання без прямого управління оператором, самостійно ідентифікувати цілі та маневрувати на полі бою. За словами посадовця, такі технологічні розробки в Україні вже існують і перебувають на стадії впровадження, а їх поява на фронті стане «сюрпризом» для російських військ.

    Заява Кирило Буданов підтверджує загальну тенденцію трансформації війни в Україні у високотехнологічний конфлікт, де вирішальну роль відіграють не лише кількісні показники, а й рівень інновацій. Якщо раніше ключовими були артилерія, техніка та чисельність особового складу, то сьогодні дедалі більше значення мають дрони, системи радіоелектронної боротьби, аналітика даних і штучний інтелект. Україна вже продемонструвала ефективність технологічних рішень у повітрі та на морі, завдавши серйозних втрат російській техніці та інфраструктурі, і тепер подібна трансформація активно відбувається і на суші. Автономні системи можуть стати наступним етапом цієї еволюції, адже вони здатні діяти швидше за людину, зменшувати ризики для військових і підвищувати ефективність операцій навіть у складних умовах сучасного бою.

    Буданов наголосив, що технологічна перевага безпосередньо впливає не лише на ситуацію на фронті, а й на дипломатичні позиції України. За його словами, саме сила на полі бою є ключовим аргументом у переговорах, і без реальних військових результатів будь-яка дипломатія не матиме належного ефекту. Це означає, що інновації у військовій сфері стають не лише інструментом оборони, а й фактором міжнародного впливу. Водночас він підкреслив, що Україна не розглядає можливість територіальних поступок і не погодиться на компроміси, які суперечать національним інтересам. Ця позиція повністю узгоджується із заявами президента Володимир Зеленський, який неодноразово наголошував на неприпустимості будь-яких рішень за рахунок суверенітету держави.

    Окремо посадовець звернув увагу на економічний та енергетичний тиск на Росію, зазначивши, що так звані «нафтові санкції» поступово виснажують ресурси країни-агресора та руйнують її репутацію як надійного постачальника енергоресурсів. Таким чином, стратегія України поєднує військовий, економічний і дипломатичний тиск, що дозволяє впливати на ситуацію комплексно. Хоча конкретні деталі нових технологій не розкриваються з міркувань безпеки, експерти припускають, що йдеться про системи, здатні самостійно визначати цілі, координувати дії між різними видами техніки, працювати в умовах активної радіоелектронної боротьби та виконувати складні бойові завдання з мінімальним залученням людей, що може суттєво змінити баланс сил на окремих ділянках фронту.

    Заява Буданова має важливе значення і для українського оборонно-промислового комплексу, адже розвиток технологій штучного інтелекту може стати одним із ключових напрямків для виходу українських виробників на світовий ринок озброєнь. Раніше він уже закликав українські компанії скористатися «вікном можливостей» і зайняти свою нішу в глобальній індустрії оборонних технологій. У підсумку Україна готується до нового етапу війни, де вирішальними стануть не масштаби ресурсів, а швидкість, точність і технологічна перевага, а інтеграція штучного інтелекту в бойові системи може стати переломним моментом у протистоянні з Росією.

  • «Підозра або є, або її немає»: у НАБУ зробили гучну заяву щодо Андрія Єрмака

    «Підозра або є, або її немає»: у НАБУ зробили гучну заяву щодо Андрія Єрмака

    Директор Національного антикорупційного бюро України Семен Кривонос зробив резонансну заяву щодо інформації про можливе оголошення підозри колишньому керівнику Офісу президента Андрію Єрмаку. За його словами, правоохоронні органи не працюють у форматі «припущень» або «інсайдів», а всі процесуальні рішення ухвалюються виключно на підставі доказів і повідомляються лише після їх офіційного оформлення.

    Про це Кривонос заявив під час виступу на Київському безпековому форумі, відповідаючи на запитання журналістів щодо інформації у медіа про нібито вже підготовлену, але не оголошену підозру. Він чітко наголосив: «Підозра вона або вручена, або не вручена. Якщо вона буде вручена, ми обов’язково про це скажемо». Таким чином очільник НАБУ фактично спростував практику «завчасних сигналів» і підкреслив, що подібні рішення не можуть бути предметом публічних анонсів.

    Кривонос також пояснив, що будь-які слідчі дії, зокрема обшуки, не означають автоматичного доведення вини. За його словами, це лише інструменти збору інформації, які допомагають встановити факти у справі. «Обшук — це одна з форм слідчих дій, яка проводиться для здобуття доказів. Ці докази можуть як підтвердити версію слідства, так і її спростувати», — зазначив він. Таким чином, у НАБУ намагаються відмежувати юридичні процедури від суспільних інтерпретацій, які часто виникають після резонансних дій правоохоронців.

    Окремо директор НАБУ підкреслив, що для антикорупційних органів не має значення, яку посаду займає фігурант справи. За його словами, якщо є підстави для проведення слідчих дій, вони будуть здійснені незалежно від статусу особи. Такий підхід, як наголосив Кривонос, є ключовим принципом роботи бюро і відповідає стандартам верховенства права.

    Він також нагадав, що всі обшуки та інші процесуальні дії проводяться виключно за рішенням суду. Зокрема, дозвіл на проведення обшуку надає Вищий антикорупційний суд після розгляду відповідного клопотання слідчих. Це означає, що правоохоронці повинні надати достатньо аргументів для обґрунтування необхідності таких дій, а суд — перевірити їх законність.

    Контекст справи навколо Андрія Єрмака залишається одним із найбільш обговорюваних у політичному середовищі. Інформація про слідчі дії щодо нього з’явилася ще наприкінці 2025 року, коли ЗМІ повідомили про обшуки, проведені НАБУ та Спеціалізована антикорупційна прокуратура. Згодом ці дії були підтверджені офіційно, що викликало широкий резонанс у суспільстві.

    Сам Єрмак тоді заявив, що не перешкоджає слідству і готовий співпрацювати з правоохоронцями. Водночас у медіа з’являлися припущення, що справа може бути пов’язана з діяльністю кооперативу «Династія», однак офіційні органи не розкривають деталей розслідування, посилаючись на таємницю слідства.

    Після появи інформації про розслідування Андрій Єрмак подав у відставку з посади голови Офісу президента, що стало важливою політичною подією. Попри це, за даними окремих джерел, він продовжував залишатися впливовою фігурою у політичних та професійних колах, що ще більше підсилює увагу до розвитку справи.

    Ситуація розгортається на тлі загального посилення антикорупційної політики в Україні, яку активно підтримує президент Володимир Зеленський та міжнародні партнери. У цьому контексті будь-які розслідування щодо високопосадовців розглядаються як тест на ефективність і незалежність антикорупційних інституцій.

    Кривонос наголосив, що НАБУ не коментує чутки або інформацію з анонімних джерел, оскільки це може вплинути на об’єктивність розслідування. «Ми не можемо коментувати те, що хтось десь бачив або чув. Є лише юридичні факти», — зазначив він. Така позиція, за його словами, дозволяє уникнути маніпуляцій і забезпечує довіру до процесу.

    Наразі розслідування триває, а детективи та прокурори продовжують працювати над аналізом зібраних доказів. У НАБУ запевняють, що у разі ухвалення будь-яких процесуальних рішень, включно з оголошенням підозри, суспільство буде поінформоване офіційно та своєчасно.

    Справа навколо Андрія Єрмака залишається відкритою, а її подальший розвиток залежатиме від результатів слідства. Водночас заява керівника НАБУ чітко окреслює головний принцип: жодних політичних чи медійних спекуляцій — лише факти, докази і закон.

  • «Я тут як солдат»: принц Гаррі в Києві звернувся до Путіна із закликом зупинити війну

    «Я тут як солдат»: принц Гаррі в Києві звернувся до Путіна із закликом зупинити війну

    Під час неанонсованого візиту до Києва Принц Гаррі виступив на Київському безпековому форумі із жорсткою заявою щодо війни Росії проти України. У своїй промові він публічно звернувся до Володимира Путіна із закликом зупинити бойові дії та припинити страждання людей.

    «Саме зараз є шанс зупинити цю війну, запобігти подальшим стражданням як українців, так і росіян. Жодна нація не виграє від тих людських втрат, за якими ми спостерігаємо», — заявив герцог Сассекський під час виступу.

    У промові він різко розкритикував дії російських військ, звинувативши їх у масових злочинах проти цивільного населення, включно з вбивствами, тортурами, сексуальним насильством і примусовою депортацією людей, зокрема дітей. За його словами, світ не повинен звикати до війни або ставати байдужим до її наслідків.

    Особливий акцент Гаррі зробив на тому, що виступає не як політик, а як людина з військовим досвідом.
    «Я тут як солдат, який розуміє, що таке служба, як гуманітарний діяч і як друг України», — підкреслив він.

    Він наголосив, що війна в Україні — це не лише боротьба за території, а й за цінності, суверенітет і принципи демократії, які мають значення для всього світу.

    Візит принца Гаррі до України відбувся 23 квітня та став уже третім від початку повномасштабної війни. Основною метою поїздки була участь у Київському безпековому форумі, де він долучився до обговорення разом із міжнародними експертами та українськими ветеранами.

    Напередодні в інтерв’ю британським медіа він пояснював, що прагне підтримати українців і привернути увагу міжнародної спільноти до наслідків російської агресії. За його словами, важливо нагадувати світу, з чим щодня стикається Україна, та підтримувати тих, хто працює в надзвичайно складних умовах.

    Це не перший його візит до України. У квітні 2025 року він відвідав Львів, де побував у реабілітаційному центрі Superhumans Center, який займається лікуванням і протезуванням військових та цивільних, постраждалих від війни. Пізніше, у вересні 2025 року, він знову приїздив до Києва, де на власні очі побачив наслідки російських обстрілів і вшанував пам’ять загиблих.

    Під час нинішнього візиту Гаррі також зустрівся з українськими ветеранами та учасниками бойових дій, підкресливши важливість їхнього досвіду для міжнародної спільноти. Він неодноразово наголошував, що війна в Україні має глобальне значення і її наслідки виходять далеко за межі регіону.

    Його виступ викликав широкий резонанс, адже він поєднав особистий військовий досвід із гуманітарною позицією. У своїй промові принц не лише закликав до миру, а й підкреслив відповідальність світових лідерів за припинення війни.

    Візит принца Гаррі став не лише символічним жестом підтримки, а й важливим сигналом для міжнародної спільноти про необхідність активніших дій для завершення війни.

  • Неочікувано в Києві: Принц Гаррі знову прибув до України

    Неочікувано в Києві: Принц Гаррі знову прибув до України

    Уранці 23 квітня 2026 року Принц Гаррі здійснив неанонсований візит до Київ. Про його прибуття повідомив британський журналіст Кріс Шип, який опублікував відповідні кадри з вокзалу столиці.

    Герцог Сассекський прибув до України поїздом із Польщі, що вкотре підкреслює безпекові умови, в яких відбуваються подібні міжнародні візити. Його приїзд не був анонсований заздалегідь — практика, яка стала типовою для високопосадових гостей України під час повномасштабної війни.

    Після прибуття принц коротко прокоментував свій візит, зазначивши: «Добре знову бути в Україні». За його словами, головна мета поїздки — нагадати міжнародній спільноті про війну, яку веде Росія проти України, та підтримати тих, хто працює в надзвичайно складних умовах щодня.

    За інформацією медіа, під час перебування в Києві Принц Гаррі планує взяти участь у Київський безпековий форум. Очікується, що у своїй промові він акцентує увагу на тому, що війна в Україні є не лише боротьбою за території, а й за демократичні цінності, а також засудить воєнні злочини Росії.

    Окрім участі у форумі, програма візиту може включати зустрічі з українськими військовими та ветеранами. Відомо, що принц Гаррі є засновником Invictus Games Foundation — організації, яка допомагає пораненим військовим через спорт і реабілітацію. Саме ця діяльність вже неодноразово ставала ключовою причиною його поїздок до України.

    Також повідомляється, що він може відвідати саперів благодійної організації Halo Trust, яка займається розмінуванням територій. Цей напрям має для нього особливе значення, адже діяльність організації свого часу підтримувала його мати — принцеса Діана.

    Цей візит став уже третім для принца Гаррі з моменту початку повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році. Раніше він відвідував Україну у квітні 2025 року, коли побував у Львові в центрі допомоги пораненим військовим, а також у вересні 2025 року — вже у Києві. Тоді герцог зустрічався з ветеранами, відвідав Національний музей історії України у Другій світовій війні та вшанував пам’ять загиблих на Майдані Незалежності.

    Особливістю нинішнього візиту є його чітко сформульована комунікаційна мета — утримати увагу світу до війни в Україні. За словами принца, він прагне нагадати людям «вдома і по всьому світу», з чим стикаються українці щодня. Це особливо актуально на тлі зміщення міжнародного інформаційного фокусу на інші глобальні конфлікти.

    Візит принца Гаррі також має символічне значення. Як колишній військовий, який служив у британській армії близько десяти років, він неодноразово підкреслював важливість підтримки ветеранів і військових. Його присутність в Україні демонструє солідарність із країною та її захисниками, а також підсилює міжнародну увагу до гуманітарних і безпекових викликів, з якими стикається держава.

    Крім того, такі поїздки впливають на дипломатичний і медійний порядок денний. Візити відомих світових постатей, особливо представників британської королівської родини, традиційно викликають широкий резонанс і привертають увагу до теми підтримки України.

    Станом на момент публікації детальна програма перебування принца Гаррі в Києві офіційно не оприлюднена. Водночас, враховуючи попередні візити, можна припустити, що ключовими елементами залишаться зустрічі з військовими, участь у міжнародних заходах і акцент на гуманітарній підтримці.

    Таким чином, неанонсований приїзд Принц Гаррі до України є не лише жестом підтримки, а й частиною ширшої комунікаційної стратегії — нагадати світу про війну, яка триває, і про людей, які щодня протистоять її наслідкам.