Govoritinfo.com

Позначка: Київська область

  • У Чорнобильській зоні палає понад 1100 га лісу

    У Чорнобильській зоні палає понад 1100 га лісу

    У Чорнобильській зоні відчуження на півночі Київської області триває масштабна лісова пожежа, яка вже охопила понад 1100 гектарів території та продовжує поширюватися через складні погодні умови й особливості місцевості. Рятувальники Державної служби з надзвичайних ситуацій працюють над ліквідацією займання у посиленому режимі, однак ситуація залишається складною та динамічною.

    За інформацією ДСНС, вогонь стрімко розповсюджується новими кварталами лісового масиву через сильні пориви вітру та суху погоду, яка сприяє швидкому займанню сухої рослинності. Пожежа охоплює значні площі лісу, і її локалізація ускладнюється тим, що в окремих ділянках території відсутній вільний доступ для техніки та рятувальників. У службі наголошують, що ситуація потребує постійного моніторингу, оскільки напрямок поширення вогню може змінюватися залежно від погодних умов.

    Особливістю ліквідації цієї пожежі є те, що частина території Чорнобильської зони залишається потенційно небезпечною через наявність мін та вибухонебезпечних предметів, які залишилися ще з попередніх періодів. Це суттєво обмежує можливості проведення робіт і змушує рятувальників діяти обережно, уникаючи входу в окремі лісові квартали, де існує ризик для життя особового складу. Через це частина осередків пожежі залишається недоступною для безпосереднього гасіння, що ускладнює повну локалізацію вогню.

    До ліквідації займання залучено підрозділи ДСНС, спеціальну пожежну техніку, а також додаткові сили та засоби. Рятувальники працюють у цілодобовому режимі, намагаючись стримати поширення вогню та не допустити його переходу на нові ділянки лісового масиву. Основні зусилля зосереджені на створенні протипожежних розривів і локалізації найбільш активних осередків займання, де вогонь розвивається найшвидше.

    ДСНС зазначає, що однією з головних складностей є поєднання природних факторів і техногенних обмежень. Сильний вітер не лише розносить полум’я, а й сприяє утворенню нових осередків займання на значній відстані від основного фронту пожежі. Додатково ускладнює ситуацію суха рослинність, яка швидко загоряється та підтримує інтенсивне горіння на великих площах.

    Чорнобильська зона відчуження залишається особливо складною для проведення будь-яких робіт через її специфічний статус. Обмеження доступу, необхідність дотримання радіаційної безпеки та наявність небезпечних територій суттєво впливають на швидкість реагування. У таких умовах навіть залучення значних сил і техніки не дозволяє оперативно локалізувати пожежу на всій площі.

    Рятувальники підкреслюють, що ситуація залишається контрольованою, однак потребує постійної уваги та додаткових ресурсів. Роботи з гасіння тривають безперервно, а оперативні штаби відстежують зміну обстановки в режимі реального часу.

    Передісторія подій свідчить, що лише за день до цього, 7 травня, масштабна лісова пожежа виникла також у Київській області поблизу села Тарасівщина у Бучанському районі. Тоді рятувальники також працювали над ліквідацією займання у лісовому масиві, що може вказувати на загальне підвищення пожежної небезпеки в регіоні через суху погоду та вітрові умови.

    Наразі основним завданням залишається локалізація пожежі в Чорнобильській зоні та недопущення її подальшого поширення на нові території, а також мінімізація екологічних наслідків для унікальної природної системи регіону.

  • $2500 за “вихід” з ТЦК: на Київщині затримали посадовця за схему ухилення від мобілізації

    $2500 за “вихід” з ТЦК: на Київщині затримали посадовця за схему ухилення від мобілізації

    У Київській області правоохоронці викрили корупційну схему, пов’язану з ухиленням від мобілізації. Працівника одного з територіальних центрів комплектування затримали під час отримання хабаря за сприяння у незаконному “виведенні” щойно мобілізованого чоловіка.

    Про інцидент повідомили у поліції Київської області. За даними слідства, посадовець пропонував за грошову винагороду вплинути на службових осіб, відповідальних за військовий облік, щоб забезпечити чоловікові уникнення служби.

    Йдеться про суму у 2 500 доларів США. Саме стільки фігурант вимагав за організацію безперешкодного виходу мобілізованого з приміщення ТЦК та подальше “вирішення питання” щодо непритягнення до служби.

    Правоохоронці задокументували факт передачі коштів. Під час особистої зустрічі після отримання хабаря посадовця затримали “на гарячому”.

    У поліції уточнюють, що схема передбачала не лише одноразову допомогу, а й подальший супровід — фактичне гарантування уникнення мобілізації шляхом впливу на інших посадових осіб.

    Наразі тривають слідчі дії. Правоохоронці встановлюють усіх причетних до організації схеми, а також перевіряють можливу наявність інших подібних випадків.

    Цей інцидент став частиною ширшої кампанії з протидії корупції у сфері мобілізації. Раніше правоохоронні органи повідомляли про викриття ще кількох схем, пов’язаних із незаконним уникненням служби — від підробки документів до організації фіктивних медичних висновків.

    Експерти зазначають, що подібні злочини становлять серйозну загрозу для обороноздатності держави, особливо в умовах війни. Вони підривають довіру до системи мобілізації та створюють нерівні умови для громадян.

    У цьому контексті правоохоронні органи посилюють контроль за діяльністю територіальних центрів комплектування та проводять перевірки щодо дотримання законодавства.

    Водночас важливо нагадати, що відповідно до законодавства України, кожна особа вважається невинуватою, доки її провину не буде доведено в суді.

    Викриття схеми на Київщині демонструє, що боротьба з корупцією у сфері мобілізації триває, а правоохоронні органи намагаються оперативно реагувати на подібні порушення.

  • Небо на півночі напружене: біля кордону з Україною зафіксували білоруські гелікоптери

    Небо на півночі напружене: біля кордону з Україною зафіксували білоруські гелікоптери

    У суботу, 2 травня, поблизу північного кордону України зафіксували активність військової авіації Білорусі. За даними моніторингових ресурсів, щонайменше два гелікоптери збройних сил Республіки Білорусь здійснювали польоти на відстані лише 2–3 кілометрів від українського кордону, зокрема поблизу Київської область та Чернігівської області.

    Інформація про появу гелікоптерів з’явилася на тлі чергової хвилі повітряної загрози, пов’язаної з використанням ударних безпілотників типу «Шахед». За попередніми даними, у той самий період у повітряному просторі України було зафіксовано десятки дронів, які рухалися різними напрямками — зокрема з Сумській області у бік Чернігівщини та Полтавщини, а також із Чернігівської області у напрямку Київщини.

    Моніторингові канали повідомляють, що частина безпілотників могла перебувати у прикордонній зоні, а окремі — навіть перетинати повітряний простір Білорусі. Саме це може пояснювати появу білоруських гелікоптерів, які, ймовірно, виконують завдання з контролю повітряної ситуації або перехоплення цілей.

    Втім, на момент публікації офіційних коментарів від Міністерство оборони Білорусі не надходило. Так само відсутня підтверджена позиція з боку Державна прикордонна служба України щодо характеру цих польотів.

    Аналітики не виключають кількох сценаріїв. Один із них — білоруська сторона намагається збивати або відстежувати російські безпілотники, які могли випадково або навмисно залетіти на її територію. Такі інциденти вже фіксувалися раніше, коли дрони змінювали маршрут або втрачали керування.

    Інша версія — використання території Білорусі для запуску безпілотників. У такому випадку гелікоптери можуть виконувати функції супроводу або контролю за повітряною операцією. Хоча прямих доказів цього наразі немає, подібні припущення активно обговорюються в експертному середовищі.

    Додаткову тривогу викликає загальна військова активність Білорусі в прикордонних районах. За останні місяці з’являлася інформація про розвиток військової інфраструктури поблизу українського кордону — зокрема будівництво доріг, облаштування артилерійських позицій та укріплення логістичних маршрутів у напрямку Житомирської, Київської та Чернігівської областей.

    Президент України Володимир Зеленський раніше неодноразово попереджав про ризик втягнення Білорусі у війну на боці Росії. За його словами, Кремль може намагатися розширити географію конфлікту, використовуючи білоруську територію як плацдарм для тиску на північні регіони України.

    Водночас офіційний Мінськ поки що уникає прямої участі у бойових діях, обмежуючись демонстрацією військової присутності та проведенням навчань. Проте навіть такі дії створюють додаткову напругу та змушують Україну утримувати значні сили на північному напрямку.

    Ситуація ускладнюється тим, що повітряний простір прикордонних регіонів залишається вразливим до атак безпілотників. Масоване використання дронів у війні змінює характер бойових дій і створює нові виклики для систем протиповітряної оборони. Навіть короткочасні порушення повітряного простору можуть мати серйозні наслідки.

    Окремо варто звернути увагу на географічний фактор. Білорусь межує з Україною на протяжності понад тисячі кілометрів, і будь-яка активність на цій ділянці автоматично впливає на безпекову ситуацію в регіоні. Особливо це стосується Київської області, яка вже зазнавала атак з північного напрямку на початку повномасштабного вторгнення.

    Експерти наголошують, що навіть якщо нинішні польоти гелікоптерів мають технічний або оборонний характер, вони є важливим сигналом. Зокрема, це може свідчити про підвищену готовність білоруських сил або про координацію дій із російськими військовими.

    На тлі цього українські сили оборони продовжують уважно відстежувати ситуацію на північному кордоні. Посилено роботу розвідки, а також систем протиповітряної оборони, щоб своєчасно реагувати на можливі загрози.

    Загалом нинішня ситуація демонструє, що навіть відносно «спокійні» ділянки фронту можуть швидко перетворитися на зону підвищеного ризику. Активність білоруської авіації, поєднана з масованими атаками дронів, створює складну та непередбачувану безпекову картину.

    Поки що немає підстав говорити про негайну ескалацію з боку Білорусі, однак подібні інциденти підкреслюють необхідність постійної готовності та контролю ситуації. Україна змушена враховувати всі можливі сценарії розвитку подій, включно з розширенням конфлікту на північному напрямку.

  • У Білій Церкві чоловік кинув гранату в ТЦК

    У Білій Церкві чоловік кинув гранату в ТЦК

    У Білій Церкві правоохоронці розслідують інцидент із вибухом на території районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП), який стався ввечері 30 квітня. За попередніми даними, близько 17:55 68-річний місцевий мешканець перекинув через огорожу установи бойову гранату РГД-5, яка здетонувала безпосередньо на території об’єкта.

    Про це повідомила речниця Київської обласної прокуратури Юлія Колтак.

    За інформацією слідства, внаслідок вибуху ніхто не постраждав, а також не зафіксовано пошкоджень будівель чи інфраструктури. Вибух стався у дворі установи, що, ймовірно, й дозволило уникнути жертв і значних руйнувань.

    Чоловіка оперативно затримали правоохоронці. Під час поверхневого огляду та подальшого обшуку у нього виявили ще дві бойові гранати типу Ф-1. Вибухонебезпечні предмети вилучено та передано на експертні дослідження для встановлення їхнього походження, стану та можливих каналів постачання.

    За попередніми висновками правоохоронців, затриманий міг діяти не самостійно. У прокуратурі зазначають, що чоловік, ймовірно, став об’єктом впливу з боку невстановлених осіб, які застосували до нього методи психологічного тиску та маніпуляцій.

    Зокрема, за даними слідства, на початку квітня з ним могли зв’язатися особи, які переконали його взяти участь у нібито “перевірці захищеності” будівлі ТЦК. Таким чином, слідчі не виключають, що чоловік міг не до кінця усвідомлювати реальні наслідки своїх дій або діяв під впливом зовнішніх інструкцій.

    Також встановлено, що боєприпаси він отримав зі схрону, облаштованого на території Білоцерківського району. Наразі правоохоронці встановлюють, хто саме міг організувати цей схрон, як довго він існував і чи використовувався в інших цілях.

    До розслідування залучені слідчі та оперативники Служба безпеки України, які перевіряють можливу причетність представників російських спецслужб до організації або координації цього інциденту. У межах цієї версії аналізуються контакти затриманого, його пересування, телефонні з’єднання та інші можливі докази.

    За фактом інциденту відкрито кримінальні провадження одразу за двома статтями Кримінального кодексу України. Йдеться про перешкоджання законній діяльності Збройних сил України та інших військових формувань в особливий період, а також про незаконне поводження з бойовими припасами та вибуховими речовинами.

    Санкції за цими статтями передбачають тривалі строки позбавлення волі, а з огляду на обставини воєнного стану відповідальність може бути посилена.

    Інцидент із вибухом стався на тлі серії подій, пов’язаних із Білоцерківським ТЦК. Напередодні, 29 квітня, правоохоронці затримали інструктора одного з відділів центру, його колегу та підприємця, яких підозрюють в організації схеми фіктивного бронювання військовозобов’язаних.

    Також раніше повідомлялося про проведення обшуків у приміщеннях ТЦК у межах окремих кримінальних проваджень. Усе це свідчить про підвищену увагу правоохоронних органів до діяльності територіальних центрів комплектування, які в умовах воєнного стану виконують ключову роль у мобілізаційних процесах.

    Правоохоронці розглядають інцидент не лише як окремий кримінальний злочин, а і як потенційний елемент ширших спроб дестабілізації ситуації в регіоні. Особливу увагу приділяють версії про використання цивільних осіб у подібних схемах через маніпуляції, дезінформацію або психологічний вплив.

    Наразі тривають слідчі дії, встановлюються всі обставини події, можливі спільники затриманого та канали отримання боєприпасів. Також перевіряється, чи міг цей випадок бути частиною серії подібних інцидентів або тестуванням реакції правоохоронних органів.

    У прокуратурі наголошують, що розслідування триває, а всі причетні до підготовки або організації злочину особи будуть встановлені та притягнуті до відповідальності.

  • Кадрова ротація в СБУ: у Києві змінили керівника управління

    Кадрова ротація в СБУ: у Києві змінили керівника управління

    У Службі безпеки України відбулися кадрові зміни у столичному регіоні: з посади начальника управління СБУ у Києві та Київській області звільнено Артема Бондаренка. Його місце зайняв Артем Борисевич, який раніше обіймав керівні посади в структурі служби.

    Станом на зараз офіційні причини звільнення публічно не деталізуються, що є типовою практикою для кадрових рішень у секторі безпеки. Водночас відомо, що подібні ротації в СБУ відбуваються регулярно в умовах повномасштабної війни, коли особлива увага приділяється ефективності регіональних управлінь і здатності оперативно реагувати на нові загрози.

    За відкритими даними, Артем Бондаренко очолив управління СБУ в Києві та області у 2022 році під час масштабної хвилі оновлення керівництва служби. Тоді в Україні відбувалася так звана «перезагрузка» регіональних підрозділів, спрямована на посилення контррозвідувальної діяльності, боротьбу з внутрішніми загрозами та підвищення рівня безпеки в умовах війни.

    Новопризначений керівник Артем Борисевич має досвід роботи у прифронтових регіонах. Зокрема, раніше він очолював управління СБУ в Херсонській області після її деокупації, що свідчить про його залучення до роботи в умовах підвищених безпекових ризиків і складної оперативної обстановки.

    Столичне управління СБУ є одним із ключових у системі національної безпеки України. Воно відповідає за широкий спектр завдань, зокрема контррозвідку, протидію диверсійній діяльності, боротьбу з агентурною мережею противника, кібербезпеку та захист критичної інфраструктури. З огляду на стратегічне значення Києва як політичного, адміністративного та логістичного центру держави, ефективність роботи цього підрозділу має особливе значення.

    Після початку повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році роль СБУ значно посилилася. Служба активно залучена до викриття колаборантів, протидії диверсійно-розвідувальним групам, забезпечення внутрішньої стабільності та координації з іншими силовими структурами.

    Експерти зазначають, що кадрові зміни в таких органах часто пов’язані з необхідністю адаптації до нових викликів, посилення окремих напрямків роботи або підвищення ефективності управління. У випадку Києва це може стосуватися як контррозвідувальної діяльності, так і захисту стратегічних об’єктів столиці.

    Водночас відсутність детальних публічних пояснень щодо причин звільнення може бути пов’язана з чутливістю інформації. У сфері національної безпеки подібні рішення нерідко не розкриваються з міркувань конфіденційності.

    Призначення нового керівника управління СБУ в Києві та області є частиною ширших процесів трансформації сектору безпеки України в умовах війни. Очікується, що нове керівництво зосередиться на посиленні захисту столиці, ефективній протидії загрозам з боку Росії та координації дій із іншими правоохоронними органами.

  • Вибух у Броварах: поліція затримала двох підозрюваних

    Вибух у Броварах: поліція затримала двох підозрюваних

    У Броварах Київської області правоохоронці затримали двох осіб, яких підозрюють у скоєнні терористичного акту на замовлення російських спецслужб. Про це повідомляють Національна поліція та Київська обласна прокуратура.

    За даними слідства, вибух стався 13 квітня о 22:08 поблизу приватного домоволодіння. Внаслідок детонації вибухового пристрою постраждав чоловік, якому надали медичну допомогу на місці. Від госпіталізації він відмовився.

    На місце події одразу прибули слідчо-оперативні групи поліції, вибухотехніки, рятувальники ДСНС та співробітники СБУ. Територію було огороджено, а мешканців попередили про можливу загрозу повторного вибуху. Такі заходи є стандартною процедурою у випадках, коли існує ризик наявності інших вибухових пристроїв або супутніх небезпечних елементів.

    Правоохоронці встановили, що до вибуху можуть бути причетні двоє молодих осіб — 23-річний житель Броварів та 17-річний мешканець Чернівецької області.

    За даними прокуратури, неповнолітнього затримали на залізничному вокзалі у Вінницькій області, коли він намагався залишити територію України. Іншого фігуранта затримали в межах слідчих дій у Київській області.

    У Нацполіції заявляють, що обидва підозрювані діяли за вказівкою російських спецслужб та могли бути завербовані через онлайн-канали з обіцянкою грошової винагороди. За попередньою версією слідства, один із них заклав вибуховий пристрій, інший здійснював спостереження за допомогою мобільного телефону, який міг використовуватися для фіксації або трансляції подій на місці.

    Під час обшуків вилучено мобільні телефони, SIM-картки, елементи вибухового пристрою та інші речові докази, які направлено на експертизу.

    Справу відкрито за ч. 2 ст. 258 Кримінального кодексу України (терористичний акт). Ця стаття передбачає суворе покарання, включно з тривалими строками позбавлення волі або довічним ув’язненням залежно від обставин справи та доведеності вини.

    Слідство триває. Правоохоронці встановлюють повний ланцюг подій, можливих кураторів та канали зв’язку між виконавцями та організаторами. Окремо перевіряються цифрові сліди — переписки в месенджерах, фінансові транзакції та можливі зв’язки з іншими епізодами диверсійної діяльності.

    Українські правоохоронні органи неодноразово повідомляли про випадки вербування громадян, зокрема молоді, через соціальні мережі та месенджери. За подібними схемами куратори пропонують швидкий заробіток за виконання “завдань”, які на практиці можуть включати підпали, встановлення вибухових пристроїв або спостереження за об’єктами.

    У багатьох випадках виконавці не до кінця усвідомлюють кримінальні наслідки своїх дій, що використовується організаторами для мінімізації ризиків для себе. Саме тому поліція та СБУ регулярно попереджають про відповідальність за участь у таких схемах, незалежно від віку чи мотивів.

    14 квітня стало відомо про вибух у Броварах, унаслідок якого був поранений чоловік. Наразі слідство розглядає цей інцидент як частину можливих диверсійних дій, спрямованих проти цивільної інфраструктури та населення.

  • Вибух у Броварах кваліфікували як теракт: є поранений, підозрюваних затримано

    Вибух у Броварах кваліфікували як теракт: є поранений, підозрюваних затримано

    У місті Бровари Київської області стався вибух у приватному секторі, який правоохоронці попередньо кваліфікують як терористичний акт. Унаслідок інциденту поранення дістав чоловік, його госпіталізували.

    Про подію повідомило «Суспільне Київ» із посиланням на пресслужбу поліції Київщини.

    За попередніми даними, вибух пролунав на території житлової забудови. На місце оперативно прибули екстрені служби — слідчо-оперативна група, вибухотехніки, медики та рятувальники. Правоохоронці обмежили доступ до території для проведення першочергових слідчих дій і збору доказів.

    У поліції підтвердили, що подію кваліфікували як теракт і відкрили відповідне кримінальне провадження. Водночас деталей щодо статті Кримінального кодексу, типу вибухового пристрою чи способу його застосування наразі не розголошують.

    Також відомо, що підозрюваних у причетності до вибуху вже затримали. Їхню кількість, особи, а також можливі мотиви правоохоронці поки не оприлюднюють. Не виключено, що слідство розглядає кілька версій події — від цілеспрямованого замаху до інших мотивів, однак офіційного підтвердження цьому наразі немає.

    Інформація про стан пораненого залишається обмеженою. За попередніми даними, він отримав травми внаслідок вибуху, медики надали йому необхідну допомогу.

    Служба безпеки України станом на цей момент публічно не коментувала інцидент, однак подібні справи зазвичай розслідуються за участі СБУ, з огляду на кваліфікацію «терористичний акт».

    Інших постраждалих або значних руйнувань офіційно не підтверджено. Водночас правоохоронці продовжують встановлювати всі обставини події, зокрема походження вибухового пристрою, спосіб його закладення та можливі зв’язки підозрюваних.

    У поліції наголосили, що детальніша інформація буде оприлюднена найближчим часом після проведення першочергових слідчих дій.

    Подібні інциденти у відносно спокійних регіонах привертають особливу увагу правоохоронців, адже можуть свідчити як про кримінальні розбірки із застосуванням вибухівки, так і про потенційні диверсійні чи терористичні загрози. Остаточну правову оцінку події нададуть після завершення розслідування.

  • У Білій Церкві посадовицю пошти підозрюють у привласненні пенсій

    У Білій Церкві посадовицю пошти підозрюють у привласненні пенсій

    У місті Біла Церква Київської області 34-річну заступницю керівника одного з поштових відділень підозрюють у привласненні пенсійних коштів. Про це повідомили у поліції Київщини.

    За даними слідства, у квітні 2024 року жінка, використовуючи службове становище, безпідставно списала кошти, призначені для виплати пенсій 23 громадянам. У документах вона зазначила, що виплати нібито були здійснені, хоча фактично гроші людям не надійшли.

    Таким чином, за версією правоохоронців, посадовиця незаконно заволоділа понад 185 тисячами гривень, завдавши матеріальних збитків підприємству на відповідну суму.

    Слідчі під процесуальним керівництвом Білоцерківської окружної прокуратури вже повідомили жінці про підозру. Її дії кваліфіковано за статтею про привласнення чужого майна шляхом зловживання службовим становищем, вчинене в умовах воєнного стану.

    У разі доведення провини їй загрожує до восьми років позбавлення волі.

    Паралельно правоохоронці повідомляють про інші викриття у сфері економічних злочинів. Зокрема, на Закарпатті завершено розслідування щодо забудовника з Ужгорода, який ухилявся від сплати податків.

    За даними слідства, він організував будівництво житлового комплексу та продаж квартир, однак не відображав отримані доходи у податковій звітності. У результаті державному бюджету було завдано збитків на понад 6,7 мільйона гривень, які наразі повністю відшкодовані.

  • Земля дорожчає: де в Україні найдорожчі і найдешевші гектари

    Земля дорожчає: де в Україні найдорожчі і найдешевші гектари

    У березні середня вартість одного гектара сільськогосподарської землі в Україні зросла до 77 153 гривень. Це на 10,6% більше, ніж у лютому, коли середня ціна становила 69 773 гривні. Про це повідомляють аналітики на основі даних Опендатабот.

    Таким чином, ринок землі продемонстрував суттєве зростання після відносно стриманого початку року. Для порівняння, у 2024 році найвищу середню ціну було зафіксовано у квітні — 70 174 гривні за гектар.

    Водночас уже у січні 2026 року ціна різко підскочила до 95 768 гривень, наблизившись до історичного максимуму, зафіксованого після відкриття ринку землі у липні 2021 року.

    Окремий рекорд у березні встановила Київська область, де гектар сільгоспземлі продавався в середньому за 240 636 гривень. Це найвищий показник серед усіх регіонів.

    До п’ятірки найдорожчих регіонів також увійшли Івано-Франківська область із середньою ціною 161 737 гривень за гектар, Волинська — 125 593 гривні, Львівська — 120 513 гривні та Тернопільська — 108 954 гривні.

    Загалом тенденція зберігається: найдорожчі земельні ділянки традиційно розташовані у західних областях та навколо столиці.

    Водночас найнижчі ціни у березні зафіксовано в південних регіонах. Зокрема, у Херсонській області гектар коштував у середньому 35 072 гривні, у Миколаївській — 40 641 гривню, у Запорізькій — 43 337 гривень.

    Аналітики пояснюють різке зростання середньої вартості землі високими цінами у Київській області, а також зниженням активності на ринку. У березні було продано 10 280 гектарів, тоді як у грудні цей показник становив 27 381 гектар.

    За даними уряду, у 2025 році найдорожча земля продавалася в Івано-Франківській, Тернопільській, Львівській та Вінницькій областях. Загалом ринок продовжує демонструвати помірне зростання.

  • Суддю з Києва судитимуть за приховані активи на понад 16 млн грн

    Суддю з Києва судитимуть за приховані активи на понад 16 млн грн

    У Києві перед судом постане суддя, яку обвинувачують у незаконному збагаченні та декларуванні недостовірної інформації. Про це 6 квітня повідомила пресслужба НАБУ.

    За даними слідства, наприкінці 2021 року обвинувачена набула у власність дві земельні ділянки та житловий будинок на території Київської області. Вартість цих активів, як встановили правоохоронці, перевищувала її законні доходи більш ніж на 16 мільйонів гривень.

    Крім того, слідство встановило, що суддя внесла недостовірні відомості до декларацій за 2021–2024 роки, занизивши вартість набутого майна на ту ж суму.

    У вересні 2025 року їй було повідомлено про підозру.

    Дії обвинуваченої кваліфіковані за статтею про незаконне збагачення, а також за статтею про декларування недостовірної інформації Кримінального кодексу України.

    У НАБУ зазначають, що справа вже передана до суду, де буде вирішено питання щодо відповідальності посадовиці.