Позначка: Києво-Печерська лавра

  • Чому не можна публікувати фото уламків: Ігнат пояснив небезпечну деталь

    Чому не можна публікувати фото уламків: Ігнат пояснив небезпечну деталь

    Речник Повітряних сил Збройних сил України Юрій Ігнат звернувся до громадян із закликом не публікувати у соціальних мережах фото та відео уламків ракет і їхніх фрагментів, пояснивши, що такі матеріали можуть бути використані російською пропагандою для поширення дезінформації та викривлення реальної картини подій.

    Про це він написав на своїй сторінці у Facebook, коментуючи наслідки чергової масованої ракетної атаки на Україну.

    За словами Ігната, російські інформаційні ресурси систематично монтують і перекручують будь-які українські фото- та відеоматеріали, пов’язані з наслідками обстрілів, щоб формувати вигідні для себе наративи.

    Зокрема, навіть звичайні знімки уламків збитих ракет можуть ставати частиною інформаційних кампаній, у яких Росія намагається довести неправдиві твердження про нібито «самообстріли» України або «провокації» з боку українських сил.

    «Вкотре показую, чому не потрібно виставляти в соцмережі уламки будь-яких ракет… Українці фотографують фрагмент ракети Patriot, яка сьогодні вночі ймовірно збила російський “Циркон”, і, навіть не розуміючи чия вона, публікують це фото в мережах. Ось приклад, як ворог використовує будь-який український контент для просування власних наративів та пропаганди: чергова брехня про те, що ми самі себе обстріляли», — зазначив речник Повітряних сил.

    Він наголосив, що навіть фрагменти збитої техніки ППО або російських ракет після перехоплення можуть бути вирвані з контексту та використані для створення фейкових сюжетів у російських медіа та Telegram-каналах.

    Ігнат підкреслив, що сучасні ракетні та дронові атаки Росії супроводжуються не лише фізичними руйнуваннями, а й активною інформаційною війною, де будь-яка публікація з місця події може стати інструментом маніпуляції.

    За його словами, противник постійно відстежує український інформаційний простір, оперативно забирає фото та відео з відкритих джерел і використовує їх для власних медійних кампаній.

    Тому, як наголосив речник, громадяни, самі того не усвідомлюючи, можуть сприяти поширенню ворожих наративів, публікуючи кадри з місць обстрілів.

    Коментуючи нічний обстріл, Ігнат заявив, що атака стала однією з найбільш масштабних за кількістю застосованих балістичних ракет. За його словами, під час відбиття удару Повітряні сили активно застосовували зенітні ракетні комплекси Patriot.

    Системи протиповітряної оборони працювали в складних умовах через одночасне застосування різних типів озброєння з боку Росії, включно з ракетами та безпілотниками.

    Внаслідок масованого удару по Києву та іншим регіонам України зафіксовано значні руйнування інфраструктури та людські втрати. Станом на ранок повідомлялося про щонайменше чотирьох загиблих та близько 30 поранених, серед яких є діти.

    Також у столиці виникли масштабні пожежі, зокрема на території Києво-Печерської лаври, яка зазнала пошкоджень унаслідок прямого влучання.

    За даними Київської міської військової адміністрації, внаслідок російського удару виникло займання на території Києво-Печерської лаври. Пошкоджень зазнав Успенський собор, де вогонь охопив значну частину даху.

    Рятувальні служби працювали в умовах підвищеної небезпеки через загрозу повторних атак, продовжуючи ліквідацію масштабних пожеж у столиці.

    Раніше предстоятель Православної церкви України митрополит Епіфаній назвав удар по Києво-Печерській лаврі черговим злочином проти людяності.

    Міністр закордонних справ Андрій Сибіга заявив, що Україна ініціює процедури в рамках ЮНЕСКО та інших міжнародних механізмів, вимагаючи жорсткої реакції світової спільноти на атаку.

    Українська влада наголошує, що удари по об’єктах культурної спадщини є частиною як воєнної, так і інформаційної агресії Росії проти України.

    Київська влада та військові підкреслюють, що Росія активно веде інформаційну війну паралельно з ракетними ударами, використовуючи будь-які доступні матеріали для формування фейкових наративів.

    У зв’язку з цим громадян закликають дотримуватися інформаційної безпеки та утримуватися від публікації фото уламків, місць влучань і роботи систем ППО у реальному часі.

  • «Перевершили ІДІЛ»: Сибіга жорстко висловився після удару по Києво-Печерській лаврі

    «Перевершили ІДІЛ»: Сибіга жорстко висловився після удару по Києво-Печерській лаврі

    Україна ініціює міжнародну реакцію на російський удар по Києво-Печерській лаврі, який призвів до значних пошкоджень одного з найважливіших об’єктів культурної та духовної спадщини держави. Київ звертається до ЮНЕСКО та інших міжнародних інституцій із вимогою негайної та рішучої відповіді на атаку, що завдала шкоди пам’ятці світового значення.

    Про це повідомив міністр закордонних справ України Андрій Сибіга у дописі на своїй сторінці у Facebook.

    За словами очільника МЗС, Україна вже розпочинає процедури в межах міжнародних механізмів, зокрема системи ЮНЕСКО, для фіксації пошкоджень і реагування на руйнування об’єкта Світової спадщини.

    Українська сторона наполягає, що удар по Києво-Печерській лаврі має отримати не лише політичну оцінку, а й практичні наслідки у міжнародному правовому полі, включно з посиленими заходами захисту культурної спадщини під час збройних конфліктів.

    Андрій Сибіга різко засудив дії Росії, назвавши їх свідомим знищенням культурної спадщини України та порівнявши характер злочинів із діями терористичних організацій.

    «Зараз ми маємо справу з російськими терористами, які вже перевершили ІДІЛ у своїх злочинах проти культурної спадщини. Тільки російські покидьки, які не мають нічого святого, можуть навмисно пошкодити Києво-Печерську лавру, унікальний об’єкт спадщини ЮНЕСКО, що знаходиться під особливою охороною», — заявив міністр.

    У своїй заяві Сибіга наголосив, що атака на лавру є не лише військовим злочином, а й ударом по історичній пам’яті українського народу та світовій культурній спадщині.

    Глава МЗС України також поклав політичну відповідальність за події на російське керівництво. Він заявив, що президент РФ Володимир Путін «назавжди вписав своє ім’я у список найгірших варварів в історії» через удари по об’єктах культурної та релігійної значущості.

    Сибіга закликав міжнародних партнерів до жорсткої та чіткої реакції, підкресливши, що Україна очікує не декларативних заяв, а реальних кроків.

    «Очікуємо рішучої реакції міжнародних інституцій та столиць. Жодних розпливчастих слів, мовчання чи слабких кроків. Необхідні дії, щоб зупинити російське варварство», — наголосив міністр.

    Раніше повідомлялося, що внаслідок масованої російської атаки на Київ на території Києво-Печерської лаври виникла масштабна пожежа. За даними Київської міської військової адміністрації, зафіксовано пряме влучання по комплексу.

    Найбільше постраждав Успенський собор, де вогонь охопив значну площу даху. Для ліквідації пожежі були залучені підрозділи ДСНС, які працювали в умовах підвищеної небезпеки через загрозу повторних атак.

    Масштаб пошкоджень наразі уточнюється, однак попередні оцінки свідчать про суттєві руйнування на території святині.

    Предстоятель Православної церкви України митрополит Епіфаній також засудив удар, назвавши його черговим злочином проти людяності. Він наголосив на необхідності міжнародного осуду дій Росії та захисту об’єктів світової спадщини.

    Подія викликала широкий суспільний та міжнародний резонанс, оскільки Києво-Печерська лавра є не лише релігійним центром, а й одним із ключових символів української історії та культури.

    Києво-Печерська лавра входить до списку Світової спадщини ЮНЕСКО та є одним із найстаріших православних монастирських комплексів Східної Європи. Вона має виняткове значення для української та світової культурної спадщини.

    Україна наголошує, що удари по таких об’єктах є спробою знищення історичної пам’яті та культурної ідентичності, що суперечить міжнародному гуманітарному праву.

    Подальші кроки залежатимуть від реакції міжнародних організацій та результатів роботи експертів, які оцінюють масштаби завданих пошкоджень.

  • Києво-Печерська лавра під ударом: вогонь охопив дах Успенського собору

    Києво-Печерська лавра під ударом: вогонь охопив дах Успенського собору

    Унаслідок чергової масованої російської атаки на Київ серйозних пошкоджень зазнала одна з найвизначніших духовних та історичних святинь України – Києво-Печерська лавра. Ворожий удар спричинив масштабну пожежу на території національного заповідника, а найбільше постраждав Успенський собор, де вогонь охопив значну частину покрівлі.

    Про надзвичайну подію повідомили мер столиці Віталій Кличко, начальник Київської міської військової адміністрації Тимур Ткаченко, та представники Державної служби з надзвичайних ситуацій.

    За попередніми даними влади, займання сталося внаслідок прямого влучання під час масованої повітряної атаки російських військ. Пожежа швидко поширилася територією історичного комплексу, що змусило екстрені служби терміново розгорнути масштабну операцію з ліквідації наслідків удару.

    Першим про надзвичайну ситуацію повідомив мер Києва Віталій Кличко. За його словами, внаслідок атаки на території Києво-Печерської лаври виникла пожежа, а осередок займання був зафіксований на даху Успенського собору – головного храму монастирського комплексу.

    Невдовзі начальник Київської міської військової адміністрації Тимур Ткаченко уточнив, що за попередньою інформацією причиною пожежі стало саме пряме влучання російського засобу ураження.

    «Підтверджено займання споруд на території Києво-Печерської лаври. Попередньо – внаслідок прямого влучання. Наразі з’ясовуємо ступінь шкоди, якої завдали росіяни. Здійснюються заходи щодо локалізації в межах безпекових протоколів», – повідомив він.

    У подальшому очільник КМВА заявив, що масштаби руйнувань виявилися значно більшими, ніж передбачалося спочатку. За оперативними даними, пошкодження на території святині є суттєвими, а пожежа набула серйозних масштабів.

    «За оперативною інформацією, пошкодження на території Лаври суттєві, є серйозне займання. Росіяни свідомо вдарили в серце однієї з найбільших християнських святинь», – наголосив Ткаченко.

    Інформацію про масштаби пожежі підтвердили і в Державній службі з надзвичайних ситуацій. За даними рятувальників, площа загоряння даху Успенського собору становила близько 800 квадратних метрів. Для ліквідації вогню були залучені численні пожежно-рятувальні підрозділи, спеціальна техніка та додаткові сили реагування.

    Робота рятувальників ускладнювалася тим, що атака на столицю тривала, а ризик повторних ударів залишався високим. Водночас основним завданням було не лише загасити полум’я, а й не допустити подальшого поширення вогню на інші споруди монастирського комплексу, де зберігаються безцінні пам’ятки української історії, культури та релігії.

    Перші фотографії пожежі оприлюднив речник Київської митрополії Православної церкви України Євстратій (Зоря). На знімках видно густий чорний дим, який здіймається над територією лаври, а також масштабне займання на покрівлі історичної споруди. Після публікації фотографій інформація про удар по святині швидко поширилася українськими та міжнародними медіа.

    Згодом повідомлення про інцидент з’явилося і на офіційній сторінці Національного заповідника «Києво-Печерська лавра». Представники заповідника наголосили, що фахівці працюють над оцінкою завданих пошкоджень, а також над забезпеченням збереження культурних цінностей, які перебувають на території комплексу.

    Києво-Печерська лавра є не лише одним із найвідоміших православних монастирів світу, а й унікальною історичною пам’яткою, яка має величезне значення для української державності та культури. Заснована ще в XI столітті, вона протягом століть залишалася важливим духовним центром Київської Русі, а згодом і всієї Східної Європи.

    Комплекс лаври входить до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО та є одним із найвідвідуваніших історико-культурних об’єктів України. Щороку тисячі паломників і туристів з усього світу приїжджають сюди, щоб побачити стародавні храми, монастирські споруди та знамениті печери.

    Особливе значення має Успенський собор, який став епіцентром нинішньої пожежі. Це головний храм Києво-Печерської лаври, історія якого налічує понад дев’ять століть.

    Собор уже переживав масштабне руйнування під час Другої світової війни. У листопаді 1941 року святиня була знищена потужним вибухом, а її відновлення стало можливим лише наприкінці XX століття. Відбудований храм урочисто відкрили у 2000 році, після чого він знову став одним із символів Києва та незалежної України.

    Чергове пошкодження собору внаслідок російської атаки викликало широкий суспільний резонанс. Представники влади, духовенства та громадськості наголошують, що удар по об’єкту такого значення є не лише атакою на інфраструктуру чи культурну спадщину, а й ударом по історичній пам’яті та духовній ідентичності українського народу.

    Удар по Києво-Печерській лаврі став одним із найрезонансніших епізодів останньої атаки на столицю. Пошкодження об’єкта, який має виняткову культурну, історичну та релігійну цінність, викликало занепокоєння не лише в Україні, а й серед міжнародної спільноти, яка уважно стежить за станом пам’яток світової спадщини під час війни.

    На момент публікації рятувальні роботи на території лаври тривають. Фахівці продовжують встановлювати точний обсяг руйнувань, оцінювати стан пошкоджених конструкцій та визначати подальші заходи щодо відновлення святині.

    Остаточні висновки щодо масштабу збитків будуть зроблені після завершення роботи експертів, однак уже зараз зрозуміло, що російська атака завдала серйозної шкоди одному з найцінніших духовних та культурних об’єктів України. Подія стала ще одним трагічним епізодом війни, яка продовжує нести загрозу не лише життю людей, а й унікальній історичній спадщині держави.

  • Яке свято відзначають 16 березня: церковні традиції, народні прикмети і міжнародні дати

    Яке свято відзначають 16 березня: церковні традиції, народні прикмети і міжнародні дати

    16 березня має одразу кілька значень у календарі — цього дня відзначають міжнародні події, вшановують православних святих і згадують народні традиції, які сформувалися ще в давнину.

    У світі 16 березня відзначають Всесвітній день квілінгу — мистецтва створення декоративних композицій зі скручених паперових смужок. Прихильники цього виду рукоділля часто організовують виставки, майстер-класи та демонструють свої роботи. Окрім цього, на цю дату припадають День без селфі, День свободи інформації, День панд, а також День губ і День локонів.

    У православному календарі цього дня вшановують Собор отців Києво-Печерських — усіх святих, пов’язаних із Києво-Печерською лаврою. Також згадують святителя Григорія Паламу — відомого богослова XIV століття. У молитвах до нього звертаються з проханнями про мудрість, душевний спокій та допомогу у складних життєвих ситуаціях. За старим церковним стилем цього дня також вшановують мучеників Євтропія, Василіска та Клеоніка.

    У народному календарі 16 березня пов’язували з підготовкою до весняних польових робіт. Наші предки вважали, що саме в середині березня господарі повинні оглянути та полагодити транспорт і сільськогосподарський інвентар. Перед початком посівної перевіряли вози, лагодили колеса та готували все необхідне для роботи в полі.

    Існували й народні прикмети цього дня. Вважалося, що якщо середина березня тепла, то й літо буде таким самим. Грім у цей день віщує гарний урожай ягід. Якщо хмари рухаються швидко, то незабаром настане відлига. Набряклі бруньки на вербі вважали знаком, що час починати пророщувати картоплю для майбутньої посадки.

    Також день вважали сприятливим для покупок, але за однієї умови: куплена річ не повинна була коштувати дорожче за суму грошей, яку людина має із собою. Інакше, за народними віруваннями, це могло призвести до фінансових труднощів.

    У народі також існували певні застереження. Зокрема, не радили сваритися чи влаштовувати конфлікти, адже це могло принести неспокій і тривоги. Крім того, небажано було давати гроші або особисті речі в борг, щоб уникнути проблем із фінансами. У деяких регіонах також уникали винесення сміття з дому цього дня.

  • Церковне свято 8 березня: традиції, заборони і народні прикмети дня

    Церковне свято 8 березня: традиції, заборони і народні прикмети дня

    У неділю, 8 березня, православні віряни вшановують святителя Григорія Паламу, архієпископа Солунського, а також відзначають Собор усіх преподобних отців Києво-Печерських. У церковному календарі ця дата присвячена пам’яті видатних духовних подвижників, які залишили помітний слід в історії православ’я.

    Святитель Григорій Палама народився у 1296 році в Малій Азії. Після турецької навали його родина переїхала до Константинополя, де майбутній святитель здобув освіту. Йому пророкували успішну державну кар’єру, однак у 20 років він обрав чернече життя і вирушив на Афон, до монастиря Ватопед.

    Святий став прихильником ісихазму — духовної практики, що поєднує безперервну молитву, мовчання та усамітнення. Пізніше він активно захищав це вчення під час богословських суперечок у Константинополі. Його опонент Варлаам вважав ісихазм єрессю, однак Григорій Палама зумів довести православність цієї традиції. Згодом він став архієпископом Солунським, а його вчення було офіційно підтверджене церковним собором.

    Також 8 березня вшановують Собор усіх преподобних отців Києво-Печерських. Цей день присвячений святим подвижникам Києво-Печерської лаври, одного з найдавніших монастирів України. Засновником обителі був преподобний Антоній Печерський, який спочатку жив у печерах поблизу Києва. Згодом до нього почали приєднуватися інші ченці, і так виникла відома Печерська обитель.

    У сонмі Києво-Печерських святих прославлено близько 120 подвижників. Їхній духовний подвиг і сьогодні вважається важливою частиною православної традиції.

    Крім того, цього дня за новим церковним календарем згадують преподобного Феофілакта, єпископа Нікомедійського, апостола Єрма, священномученика Феодорита та преподобного Дометія.

    За юліанським календарем 8 березня вшановують священномученика Полікарпа, єпископа Смирнського.

    У цей день віруючі звертаються до святих із молитвами про зміцнення віри, духовну підтримку та мир для своїх родин. Оскільки триває Великий піст, церква закликає утримуватися від сварок, злості, заздрості та лінощів.

    У народній традиції цей день називають Вербоносицею. Вважалося, що саме в цей час на вербі починають розпускатися бруньки. За звичаєм у дім приносили гілочки верби — їх ставили на видному місці як символ захисту від негараздів і хвороб.

    Також із цим днем пов’язані численні погодні прикмети. Вважалося, що якщо прилетіли жайворонки — весна буде теплою. Туман у цей день віщує можливі заморозки, а швидкий рух хмар по небу обіцяє гарну погоду.

    У народі говорили: «Верба розпустилася — весна до літа спорядилася».

  • Історія, що сягає XI століття: у Києві відкрили унікальні підземелля Печерської лаври

    Історія, що сягає XI століття: у Києві відкрили унікальні підземелля Печерської лаври

    У столиці знову відкрили для відвідувачів Ближні печери Києво-Печерської лаври, які були недоступні протягом останніх трьох років. Саме з цих підземних келій майже тисячу років тому розпочалася історія монастиря.

    Ближні печери, відомі також як Антонієві, названі на честь засновника обителі — преподобного Антонія Печерського. Загальна довжина підземних коридорів становить 383 метри, ширина сягає до 1,5 метра, а висота — близько 2,5 метра. Печери мають складну структуру переходів і відгалужень, що формувалися протягом століть.

    У цих печерах спочивають видатні постаті української духовної та історичної традиції. Серед них — Ілля Муровець, якого вважають захисником українських земель і героєм народних билин, Нестор Літописець — автор давньої хроніки, відомої як «Повість минулих літ», а також лікар Агапіт, іконописець Аліпій, князь Микола Святоша та інші представники чернечої спільноти.

    Як наголошують в Українському інституті національної пам’яті, Ближні печери мають важливе значення для духовної, історичної та культурної спадщини України. Вони є сакральним місцем для християн Центральної та Східної Європи.

    Архітектурно печери складаються з трьох основних вулиць, з’єднаних переходами. Головною є Печерна вулиця, до якої примикає найдавніша церква Ближніх печер — храм Введення Богородиці до храму. Із трьох існуючих входів первісним вважають західний, що вів із притвору Хрестовоздвиженської церкви.

    У підземеллях збереглися житлові келії ченців із характерними виступами для ліжка та столу. У стінах облаштовані ніші для ікон або свічок. Також у печерах є три церкви. Церкву преподобного Антонія Печерського звели наприкінці XVI — на початку XVII століття. Від неї веде відгалуження до крипти, відомої як «Батиєм убієнних». Наприкінці XVII століття в одній із колишніх келій облаштували ще одну церкву — на честь першого ігумена Варлаама.

    Одне з найдавніших відгалужень веде до так званої спільної трапезної ченців часів Антонія Печерського. Коридор містить численні локули — гробниці у стінних нішах. Дослідники припускають, що частину поховань міг створити Марк Печерник. У стінах збереглися віконця затвірників — невеликі отвори для відлюдників, які обрали аскетичний спосіб життя.

  • Церковне свято 10 лютого: кого вшановують віряни та які традиції цього дня

    Церковне свято 10 лютого: кого вшановують віряни та які традиції цього дня

    10 лютого за новим церковним календарем віряни в Україні вшановують преподобного Прохора Києво-Печерського, відомого як чудотворець і подвижник, а також моляться перед іконою Божої Матері «Вогняна». У народній традиції цей день пов’язаний із прикметами, обрядами очищення та символічним наближенням весни.

    Яке церковне свято 10 лютого за новим стилем

    Цього дня згадують преподобного Прохора Лебедника, ченця Києво-Печерського монастиря, який жив у XI–XII століттях. За переказами, він вів аскетичне життя, харчувався просфорами, водою та хлібом із лободи.

    Під час голоду святий допомагав людям: роздавав власний хліб, який, за легендами, ставав солодким і поживним. Із його ім’ям пов’язують і ще одне диво — перетворення попелу на сіль, коли в Києві виник її дефіцит. Це зробило Прохора особливо шанованим серед простих людей.

    Також 10 лютого вшановують чудотворну ікону Божої Матері «Вогняна». Образ зображує Богородицю у червоному вбранні без Немовляти. Червоний колір символізує жертву і страждання Христа. Вважається, що молитви перед цією іконою допомагають у складних життєвих обставинах, дарують зцілення та захист.

    Яке свято за старим стилем

    За юліанським календарем цього дня згадують преподобного Єфрема Києво-Печерського, єпископа Переяславського, який також залишив слід в історії українського чернецтва.

    Традиції та що прийнято робити

    У народному календарі день називали Прохор Весняний. Він символізував поступовий відступ морозів і перші ознаки наближення тепла.

    Наші предки палили багаття, пекли круглі пироги, що нагадували сонце, частували ними сусідів і нужденних. Вважалося, що щедрість у цей день принесе добробут на весь рік. Сприятливими вважаються примирення, допомога іншим, лікування та спокійна домашня робота — прибирання, рукоділля, догляд за господарством.

    Про що моляться

    Віряни звертаються до Богородиці з проханнями про здоров’я, зцілення від тяжких хвороб, захист родини та дітей. Особливо часто моляться про мир, збереження життя військових і припинення війни.

    Заборони дня

    Церква закликає уникати сварок, образ, заздрості, брехні та відчаю. За народними повір’ями, не варто починати нові важливі справи, влаштовувати гучні святкування або давати в борг хліб чи сіль. Вважалося, що це може принести фінансові труднощі.

    Прикмети погоди

    З днем пов’язано чимало спостережень:

    мороз — до теплого березня
    іній на деревах — до дощового літа
    ворони на верхівках — до снігопаду
    сильний нічний холод — зима скоро відступить

    У народі казали: лютий ще сердиться, але вже відчуває весну.

  • Народні прикмети 29 січня: яка погода віщує дощовий рік і спекотне літо

    Народні прикмети 29 січня: яка погода віщує дощовий рік і спекотне літо

    29 січня за новим церковним календарем православні християни вшановують пам’ять святого Лаврентія Києво-Печерського — затворника та цілителя, якого в народі вважають покровителем здоров’я, особливо зору. У народній традиції цей день отримав назву Лаврентіїв і пов’язаний із низкою звичаїв, прикмет та заборон.

    Святий Лаврентій прославився даром зцілення. За переказами, він допомагав людям із тяжкими хворобами, зокрема недугами очей, а також, як вірили віряни, захищав від пристріту й нечистої сили. До нього зверталися з молитвами про збереження здоров’я, одужання рідних та духовний захист родини. Мощі преподобного спочивають у Ближніх печерах Києво-Печерської лаври.

    Разом із Лаврентієм цього дня також згадують перенесення мощей священномученика Ігнатія Богоносця, мучеників Романа, Якова, Філофея, Сильвана, диякона Мокія та інших святих.

    За юліанським, або старим стилем, 29 січня вшановують чесні вериги апостола Петра.

    У народі Лаврентіїв день вважали непростим і навіть тривожним. Існувало повір’я, що саме в цей період активізується нечиста сила, тому господарі намагалися захистити оселю. Зранку по кутах дому встромляли гілочки чортополоху або інших колючих рослин, які мали оберігати від зла.

    День також називали «жіночим». Вважалося, що жінки та дівчата можуть принести в дім удачу і спокій, тому їм радили більше відпочивати й не братися за важку фізичну працю або рукоділля.

    Серед добрих традицій — приготування домашньої їжі, зокрема пиріжків із капустою та рибних страв. За прикметами, це сприяє миру, злагоді та взаєморозумінню в родині.

    Водночас існували й заборони. Церква закликає утримуватися від брехні, сварок, заздрості, лихослів’я та відмови в допомозі іншим. У народі вірили, що конфлікти, розпочаті цього дня, можуть затягнутися надовго. Також не радили плакати, аби «не проливати сльози весь рік».

    Особливу увагу наші предки приділяли погодним прикметам. Вважалося, що дощ 29 січня віщує вологий рік, сильний вітер — часті опади, червонуватий Місяць — негоду. Якщо дрова погано розгоряються або сіно відволожніло — чекали відлиги чи снігу. А морозний день, навпаки, обіцяв спекотний серпень.

  • Удар по святині: російська атака пошкодила Києво-Печерську лавру

    Удар по святині: російська атака пошкодила Києво-Печерську лавру

    Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець повідомив, що у ніч на 24 січня Росія вперше з часів Другої світової війни завдала удару по Києво-Печерській лаврі.

    За його словами, внаслідок атаки були пошкоджені вхід до комплексу Дальніх печер, а також Аннозачатіївська церква. Йдеться про Національний заповідник, який входить до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО і протягом століть пережив зміни імперій та руйнівні війни ХХ століття.

    Лубінець наголосив, що удар по лаврі не можна розцінювати як випадковість.

    «Це не випадковість. Це вибір», — заявив він.

    Водночас омбудсмен підкреслив, що атака на Києво-Печерську лавру є лише одним із епізодів масштабного знищення релігійних і культурних об’єктів в Україні. За час повномасштабної збройної агресії Російської Федерації в Україні постраждали понад 700 релігійних споруд, з яких 53 були зруйновані повністю.

    За словами Лубінця, такі дії є системною атакою на культурну, історичну та духовну спадщину українського народу. Руйнування святинь, які перебувають під міжнародним захистом, є грубим порушенням міжнародного гуманітарного права, зокрема Гаазької конвенції 1954 року про захист культурних цінностей у разі збройного конфлікту.

    Крім того, омбудсмен зазначив, що удари по релігійних об’єктах є посяганням на базові права людини — свободу віросповідання, історичну пам’ять та ідентичність.

    «Захист культурної спадщини — це не другорядне питання війни. Це питання відповідальності. Адже культурна спадщина — це не про минуле. Це про нашу ідентичність. Те, за що ми боремося сьогодні», — підкреслив Дмитро Лубінець.

  • Київські реставратори відновили унікальну плащаницю, яка пережила війну

    Київські реставратори відновили унікальну плащаницю, яка пережила війну

    У Національному заповіднику «Києво-Печерська лавра» представили унікальну реліквію — плащаницю початку XVIII століття, яка походить з Маріуполя. Святиня збереглася лише завдяки тому, що на момент повномасштабного вторгнення Росії перебувала на реставрації у Києві.

    Відновлена плащаниця

    За даними Національного науково-дослідного реставраційного центру України, перші згадки про цю плащаницю датуються 1706 роком. Вона належить до періоду Кримського ханства та є свідченням духовного життя греків у Приазов’ї. Дату створення встановили за підписом із зазначенням року, донаторів та церкви.

    Наприкінці XVIII століття плащаниця зберігалася у храмі Святої рівноапостольної Марії Магдалини в Маріуполі. Однак на початку 1930-х років більшовики зруйнували церкву, і реліквію передали до фондів місцевого краєзнавчого музею. Перед війною її перевезли до Києва для реставрації, що фактично врятувало пам’ятку від знищення.

    На плащаниці зображено сцену «Покладання до гробу»: біля тіла Христа стоять Богородиця, Іван Богослов, Йосип Аримафейський, Никодим та жінки-мироносиці. Обабіч композиції — два ангели, а над Христом — куполоподібний ківорій.

    Реставраторки Марія Бухаріна та Ірина Єлісєєва розповіли, що стан тканини був критичним: численні плями воску, забруднення, деформації, розриви й втрати атласу та підкладки. У ході реставрації тканину очистили, відновили вишивку, закріпили нитки та відтворили напис. Плащаниця виконана з шовку, сухозлотиці, парчі, перлів, тасьми й леліток — усе це свідчить про виняткову майстерність її творців.

    Разом із плащаницею збереглася шкіряна вкладка з грецьким написом, датована тим самим часом. Історики припускають, що обидва артефакти були привезені до Маріуполя греками-християнами під час їхнього переселення з Криму у XVIII столітті.