Govoritinfo.com

Позначка: Кремль

  • Путін не домігся згоди Китаю на “Силу Сибіру-2”

    Путін не домігся згоди Китаю на “Силу Сибіру-2”

    Глава Кремля Володимир Путін під час переговорів у Пекіні не зміг домогтися від лідера Китаю Сі Цзіньпіна остаточного політичного та фінансового схвалення будівництва нового масштабного газопроводу “Сила Сибіру-2” — проєкту, який у Москві розглядають як ключовий елемент переорієнтації енергетичного експорту після фактичної втрати значної частини європейського ринку.

    Про це повідомляє The Washington Post із посиланням на джерела, обізнані з перебігом переговорів, а також на підсумкові коментарі сторін після зустрічей російської та китайської делегацій у Пекіні.

    За задумом Кремля, “Сила Сибіру-2” мала б стати стратегічним енергетичним маршрутом, який з’єднає російські газові родовища із західним Китаєм через територію Монголії. Передбачалося, що трубопровід зможе транспортувати до 50 мільярдів кубометрів природного газу щорічно, фактично компенсуючи Москві втрати від різкого скорочення поставок до Європейського Союзу після запровадження санкцій і розриву енергетичної залежності.

    Однак, як зазначає видання, очікуваного прориву на переговорах не відбулося. Попри демонстративно оптимістичні заяви про “поглиблення стратегічного партнерства” та “розуміння основних параметрів проєкту”, жодних конкретних рішень щодо початку будівництва, фінансової моделі чи кінцевих термінів запуску газопроводу публічно не оголошено.

    Речник Кремля Дмитро Пєсков після переговорів фактично підтвердив відсутність остаточних домовленостей. За його словами, сторони нібито мають “загальне бачення” маршруту та базової архітектури проєкту, однак ключові деталі — включно з умовами реалізації та строками — залишаються невизначеними.

    “Є загальне розуміння основних параметрів. Є розуміння маршруту та того, як він буде будуватися. Але деякі деталі ще потрібно узгодити”, — заявив Пєсков, фактично визнавши, що проєкт залишається на рівні політичної концепції, а не підготовленого до запуску будівництва.

    Аналітики, яких цитує The Washington Post, вважають, що позиція Пекіна є свідомо виваженою і обережною. Китай, який є одним із найбільших імпортерів енергоресурсів у світі, не поспішає брати на себе довгострокові зобов’язання щодо масштабної інфраструктури, особливо в умовах глобальної енергетичної трансформації та диверсифікації постачання.

    Крім того, після різкого скорочення російського експорту до Європи Китай опинився у вигіднішій переговорній позиції. Фактично Пекін має змогу диктувати умови співпраці, зокрема щодо ціни на газ, обсягів постачання та інвестиційної участі в проєкті. Це створює ситуацію, у якій Москва стає дедалі більш залежною від китайського ринку як майже єдиного великого напрямку експорту трубопровідного газу.

    Проєкт “Сила Сибіру-2” у російських планах розглядається як продовження вже чинного газопроводу “Сила Сибіру-1”, який постачає газ зі східносибірських родовищ до Китаю. Однак новий маршрут мав би значно більшу пропускну здатність і геополітичну вагу, оскільки фактично переформатовував би енергетичну карту Євразії.

    Попередні оцінки експертів свідчать, що реалізація такого проєкту потребуватиме багатомільярдних інвестицій і щонайменше 8–10 років будівництва за умови політичного та фінансового погодження. Водночас відсутність остаточного рішення з боку Китаю ставить під сумнів навіть орієнтовні терміни запуску.

    Для Кремля цей проєкт має не лише економічне, а й політичне значення. Після втрати значної частини європейського енергетичного ринку Росія намагається переорієнтувати експорт на Азію, насамперед на Китай та частково Індію. Проте така переорієнтація супроводжується зростанням залежності від обмеженої кількості покупців, що послаблює позиції Москви у переговорах.

    За даними WP, Китай наразі більше зацікавлений у збільшенні закупівель газу через вже існуючу інфраструктуру, яка не потребує додаткових капітальних витрат, ніж у фінансуванні нового трубопроводу. Такий підхід дозволяє Пекіну зберігати гнучкість і мінімізувати довгострокові ризики.

    Окремо видання звертає увагу на ширший контекст російсько-китайських відносин. Попри публічні заяви про “безмежне партнерство” та спільну критику політики США і Заходу, економічні інтереси сторін не завжди збігаються. Китай продовжує діяти прагматично, уникаючи кроків, які могли б надмірно посилити залежність від російських енергоресурсів.

    Також у матеріалі зазначається, що під час переговорів обговорювалися питання глобальної безпеки та міжнародної політики, зокрема позиція щодо США та західних країн, яких Москва і Пекін традиційно критикують за “односторонню гегемонію”. Водночас ці політичні заяви не трансформувалися у швидкі економічні рішення.

    Окремим фактором взаємозалежності залишається технологічний аспект. Китай є важливим постачальником електронних компонентів і технологій подвійного призначення, які використовуються як у промисловості, так і у військовому виробництві. Це створює додаткові важелі впливу Пекіна у відносинах із Москвою, яка водночас залежить від китайських постачань і в енергетичному, і в технологічному вимірах.

    Переговори в Пекіні стали вже 25-м візитом Володимира Путіна до Китаю за час його перебування при владі. Попри демонстративну дипломатичну теплоту, відсутність конкретних рішень щодо “Сили Сибіру-2” підкреслює головний тренд двосторонніх відносин: Китай продовжує зміцнювати стратегічне партнерство з Росією, але при цьому не поспішає брати на себе зобов’язання, які могли б обмежити його економічну свободу дій.

  • Зеленський провів зустріч із представниками монобільшості: говорили про ЄС і безпеку країни

    Зеленський провів зустріч із представниками монобільшості: говорили про ЄС і безпеку країни

    Президент України Володимир Зеленський провів зустріч із представниками парламентської фракції «Слуга народу» та керівником Офісу президента Кирилом Будановим. Під час переговорів сторони обговорили ключові питання, які найближчим часом розглядатимуться у Верховній Раді.

    Про це глава держави повідомив у Telegram, а деталі зустрічі також озвучив очільник фракції «Слуга народу» Давид Арахамія.

    За словами Зеленського, головними темами стали стійкість держави в умовах війни та подальший рух України до членства в Європейському Союзі.

    «Обговорили ключові питання, які зараз є на порядку денному в парламенті. Те, що потрібно для стійкості нашої держави й для руху України у Євросоюз», — зазначив президент.

    Давид Арахамія повідомив, що вже наступного тижня консультації продовжаться у ширшому форматі. Також найближчим часом має відбутися окреме засідання фракції за участю Володимира Зеленського.

    Зустріч відбулася на тлі загострення безпекової ситуації та активізації російських інформаційних і військових загроз. Раніше цього ж дня Зеленський заявив, що Росія розглядає одразу п’ять сценаріїв розширення війни на Чернігівсько-Київському напрямку.

    Президент повідомив, що українська влада вже готує відповіді на кожен із можливих варіантів розвитку подій, а також посилює військову присутність на півночі країни через ризик нових наступальних дій з боку РФ.

    Окремо Зеленський наголосив, що Кремль продовжує намагатися втягнути Білорусь у війну проти України. За його словами, українська розвідка фіксує відповідні переговори між Володимиром Путіним та Олександром Лукашенком.

    На цьому тлі Служба зовнішньої розвідки України попередила про підготовку Росією масштабної кампанії дезінформації, спрямованої на внутрішню дестабілізацію України та підрив підтримки Києва з боку західних партнерів.

    У розвідці вважають, що Кремль активізує інформаційні операції через невдачі на фронті та погіршення внутрішньої ситуації в самій Росії.

    Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський раніше також заявляв, що російська армія вже п’ятий місяць поспіль втрачає більше особового складу, ніж здатна мобілізувати. За його словами, суттєву роль у цьому відіграють українські Сили безпілотних систем.

    Тим часом Інститут вивчення війни повідомив, що наразі немає ознак готовності Кремля до завершення війни, попри численні публічні заяви російського керівництва про нібито бажання переговорів.

    Паралельно з внутрішньополітичними консультаціями в Україні тривають і дипломатичні процеси навколо євроінтеграції держави. Одним із ключових викликів залишається необхідність ухвалення низки законодавчих рішень, необхідних для відкриття переговорних кластерів із Європейським Союзом.

    Саме тому, як зазначають джерела у парламенті, найближчі тижні можуть стати визначальними для ухвалення рішень щодо реформ, антикорупційної політики, судової системи та оборонного сектору.

    На цьому тлі українська влада також готується до можливого посилення військового тиску з боку Росії влітку 2026 року. За оцінками аналітиків, Кремль може спробувати поєднати військову ескалацію з масштабними інформаційними атаками та спробами дестабілізації політичної ситуації всередині України.

  • «Ми їх перевершили»: Трамп прокоментував зустріч Путіна та Сі Цзіньпіна і зробив несподівану заяву

    «Ми їх перевершили»: Трамп прокоментував зустріч Путіна та Сі Цзіньпіна і зробив несподівану заяву

    Президент США Дональд Трамп відреагував на зустріч лідера Китаю Сі Цзіньпіна та російського диктатора Володимира Путіна, яка відбулася у Пекіні 19–20 травня. Американський президент заявив, що позитивно оцінює контакти між Москвою та Пекіном, однак не втримався від порівняння церемонії зі своїми міжнародними візитами.

    Під час спілкування з журналістами Трамп зазначив, що уважно стежив за зустріччю китайського та російського лідерів і навіть оцінив рівень організації заходу.

    «Я вважаю, що це добре. Я ладнаю з обома. Не знаю, чи церемонія була такою ж блискучою, як моя. Я дивився її. Гадаю, ми їх перевершили. Хороша команда», — сказав президент США.

    Заява Трампа пролунала на тлі підвищеної уваги міжнародної спільноти до візиту Путіна до Китаю, який аналітики вже назвали одним із ключових дипломатичних заходів Кремля цього року. Російський президент прибув до Пекіна одразу після серії контактів між США та Китаєм, що породило нову хвилю дискусій про формування глобальних геополітичних союзів.

    Візит Путіна до КНР тривав два дні. У центрі переговорів між Москвою та Пекіном були питання економічної співпраці, енергетики, міжнародної безпеки та війни в Україні. За інформацією західних аналітиків, Кремль особливо зацікавлений у поглибленні торговельних та фінансових зв’язків із Китаєм на тлі санкційного тиску Заходу.

    Під час зустрічі Сі Цзіньпін укотре заявив про необхідність «політичного врегулювання» війни в Україні та наголосив на важливості дипломатичних переговорів. Водночас Китай традиційно уникає прямої критики Росії, зберігаючи формально нейтральну позицію.

    Після переговорів Путін публічно подякував китайському лідерові за «добрі та дружні контакти» між двома державами. За словами російського диктатора, співпраця Москви та Пекіна нібито «не спрямована проти когось», а має на меті «загальне процвітання» та «вирішення глобальних проблем».

    На Заході дедалі частіше говорять про стратегічне зближення Китаю та Росії. Експерти звертають увагу, що Пекін фактично став головним економічним партнером Москви після початку повномасштабної війни проти України. Саме через Китай Росія значною мірою компенсує втрати від західних санкцій, нарощуючи експорт енергоресурсів і закуповуючи технологічну продукцію.

    Водночас у США уважно стежать за контактами між Кремлем і Пекіном. Адміністрація Трампа неодноразово заявляла, що Китай відіграє ключову роль у глобальному балансі сил і може впливати на позицію Росії щодо війни.

    Останніми днями американські та європейські медіа також активно обговорюють можливу зміну риторики Пекіна щодо війни в Україні. Зокрема, Financial Times повідомляла про нові дипломатичні сигнали з боку КНР, після чого китайська влада була змушена окремо коментувати публікації про переговори Сі Цзіньпіна та Путіна.

    На цьому тлі увагу привернула і реакція самого Трампа. Американський президент не став критикувати сам факт зустрічі між Китаєм та Росією, а навпаки — наголосив, що підтримує контакти між світовими лідерами.

    Водночас традиційний для Трампа стиль спілкування з пресою знову проявився у його коментарях про «більш блискучі» американські церемонії. Політичні оглядачі вже звернули увагу, що глава Білого дому вкотре намагається подавати міжнародну політику через призму особистого іміджу та публічної демонстрації сили.

    Аналітики також нагадують, що саме відносини між США, Китаєм та Росією можуть стати визначальними для подальшого розвитку війни в Україні та глобальної системи безпеки. Пекін намагається балансувати між партнерством із Москвою та бажанням уникнути прямої конфронтації із Заходом, тоді як Вашингтон прагне не допустити формування повноцінного антизахідного союзу між РФ та КНР.

    Тим часом сам Трамп останніми тижнями дедалі активніше коментує міжнародні переговори та війну в Україні. Президент США неодноразово заявляв про намір домагатися завершення війни дипломатичним шляхом, хоча конкретних механізмів такого врегулювання публічно поки не озвучував.

  • Візит Кушнера та Віткоффа до Москви перезапустить переговорний трек по Україні. Джерела

    Візит Кушнера та Віткоффа до Москви перезапустить переговорний трек по Україні. Джерела

    За інформацією наших джерел в Вашингтоні, спецпредставники Президента США Джаред Кушнер та Стів Віткофф прибудуть з робочим візитом до Москви наприкінці тижня, що перезапустить мирний трек по Україні.

    “Віткофф і Кушнер прилетять до Москви наприкінці тижня, а це означає відновлення переговорного процесу по Україні.

    Звичайно, першочерговою темою буде Іран і його ядерна програма, але й українське питання буде важливим.

    Дональд Трамп та Сі Цзіньпін обговорили деякі питання, які не озвучуються публічно, і тепер про це Сі говорить з Володимиром Путіним.

    Ймовірність того, що Володимир Путін піде на певні поступки в українському кейсі, дуже висока.

    Щоправда, пункт про виведення українських військ з Донбасу залишається основним.

    Водночас, в колах, близьких до Кирила Буданова та Давида Арахамії, кажуть, що крім миру інші перспективи для України не райдужні, особливо в плані територій.

    У разі, якщо візит американців до Москви відбудеться, за його результатами буде стовідсоткова зустріч з нашою переговорною групою, у складі якої обов’язково будуть Буданов, Арахамія та людина Президента  – Рустем Умеров.

    Імовірність приїзду американців в Україну наразі оцінюється в 30%, та можлива лише в разі зустрічі із Зеленським, який має змінити риторику на миротворчу та заявити про готовність до поступок.

    У Верховній Раді, як і раніше, більшість депутатів вважають, що договір про мир має підписувати Президент, а не виносити на референдум чи до Ради” – зазначає джерело.

    Нагадаємо, раніше ми писали про відновлення мирного треку по Україні після візиту Дональда трампа до Китаю.

  • НАТО попередило Кремль про жорстку відповідь на ядерні погрози Росії та пояснило інциденти з українськими дронами

    НАТО попередило Кремль про жорстку відповідь на ядерні погрози Росії та пояснило інциденти з українськими дронами

    Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що Альянс готовий до рішучої та пропорційної відповіді на провокації Росії, зокрема на ядерні погрози та спільні російсько-білоруські навчання із застосуванням ядерних боєприпасів.

    Заяву Рютте поширив телеканал «Freeдом».

    Рютте також прокоментував інциденти з українськими безпілотниками, які останніми днями фіксували у повітряному просторі країн НАТО. За його словами, такі випадки не означають, що Україна навмисно спрямовує дрони до Латвії, Литви чи Естонії. Причиною подібних інцидентів він назвав повномасштабну агресію Росії проти України та дії російських засобів радіоелектронної боротьби.

    Генсек НАТО наголосив, що Альянс реагує на такі ситуації спокійно, рішуче та пропорційно. Він нагадав, що румунський винищувач F-16, який виконує місію повітряного патрулювання НАТО в Балтії та базується у Литві, збив безпілотник у повітряному просторі Естонії.

    За словами Рютте, саме до таких сценаріїв НАТО готувалося заздалегідь, тому дії Альянсу були частиною відпрацьованого механізму реагування.

    Окремо генсек відкинув російські заяви про те, що країни НАТО нібито дозволяють Україні використовувати свою територію для атак по Росії. Він підкреслив, що безпілотники опиняються у повітряному просторі країн Альянсу не через наміри України, а через війну, яку Росія розпочала проти України у 2014 році та розширила до повномасштабного вторгнення у 2022 році.

    На тлі цього Рютте також заявив, що у разі гіпотетичного застосування Росією ядерної зброї проти України реакція Альянсу буде руйнівною для Кремля.

    Раніше повідомлялося, що 19 травня у повітряному просторі Естонії було збито український дрон, який, за попередніми даними, летів у напрямку цілей на території Росії, але міг збитися з курсу через роботу російських систем РЕБ. Міністр оборони України Михайло Федоров перепросив за інцидент.

    Водночас МЗС Естонії наголосило, що НАТО продемонструвало ефективність системи протиповітряної оборони, а Україна має право завдавати ударів по військових об’єктах Росії в межах самооборони.

  • Путін знову просив Китай врятувати російський газ: у Кремлі заговорили про «нюанси» після зустрічі із Сі

    Путін знову просив Китай врятувати російський газ: у Кремлі заговорили про «нюанси» після зустрічі із Сі

    Російський диктатор Володимир Путін під час візиту до Китаю вкотре намагався просунути стратегічний для Кремля газовий проєкт «Сила Сибіру-2», однак замість очікуваного прориву Москва отримала вкрай стриману реакцію Пекіна. Попри гучні заяви про «безпрецедентне партнерство» між Росією та Китаєм, після переговорів Кремль був змушений визнати: остаточних домовленостей щодо нового газогону досі немає.

    Про це свідчать заяви речника Кремля Дмитра Пєскова після зустрічі Путіна та лідера КНР Сі Цзіньпіна, а також публікації Bloomberg, Reuters і CNBC щодо результатів візиту російського президента до Пекіна.

    За словами Пєскова, Москва та Пекін «загалом досягли розуміння» щодо основних параметрів проєкту «Сила Сибіру-2», однак конкретики він не надав. Представник Кремля визнав, що сторони поки не узгодили остаточних умов реалізації проєкту та продовжують обговорювати «нюанси».

    «Розуміння вже є, залишилося домовитися про деякі нюанси», — заявив Пєсков, додавши, що деталі є «комерційною інформацією».

    Саме ця стриманість російської сторони різко контрастувала з традиційною риторикою Кремля про «всеосяжне стратегічне партнерство» між Росією та Китаєм. Аналітики звертають увагу: якби Москва справді отримала від Пекіна згоду на будівництво газогону, Кремль навряд чи обмежився б настільки розмитими формулюваннями.

    Газогін «Сила Сибіру-2» є одним із ключових геоекономічних проєктів Росії після втрати європейського газового ринку через війну проти України та санкції Заходу. Проєкт передбачає постачання до Китаю до 50 мільярдів кубометрів російського газу щороку через територію Монголії.

    Після різкого скорочення експорту до Європи Москва фактично втратила свого головного покупця газу. До повномасштабного вторгнення РФ продавала до країн ЄС понад 150 мільярдів кубометрів газу щороку. Натомість нині Кремль намагається переорієнтувати енергетичні потоки на Китай та Азію.

    Однак Пекін не поспішає рятувати російський газовий сектор. Bloomberg із посиланням на джерела повідомляє, що китайська сторона продовжує займати жорстку позицію щодо ціни на газ та умов фінансування проєкту. Китай прагне купувати російський газ за внутрішніми російськими цінами, що для «Газпрому» означало б суттєве зниження прибутковості.

    Ще однією проблемою для Кремля є те, що Китай не відчуває критичної потреби у новому російському газогоні. Пекін активно диверсифікував постачання енергоносіїв і має довгострокові контракти з Туркменістаном, Катаром та Австралією, а також нарощує закупівлі скрапленого природного газу.

    Аналітики CNBC зазначають, що Росія зараз перебуває у значно слабшій переговорній позиції, ніж кілька років тому. Через санкції та втрату європейського ринку Москва стала набагато більш залежною від Китаю, тоді як Пекін отримав можливість диктувати свої умови.

    Енергетична експертка Центру глобальної енергетичної політики Колумбійського університету Анна Мікульська зазначила CNBC, що Китай «не поспішає підписувати угоду, оскільки чудово розуміє, наскільки Росія потребує цього проєкту».

    За даними Reuters, Кремль уже щонайменше п’ять разів намагався домогтися остаточної згоди Пекіна щодо «Сили Сибіру-2», однак переговори постійно заходять у глухий кут.

    Під час нинішнього візиту Путін також намагався використати кризу на Близькому Сході як аргумент на користь російського проєкту. Російська сторона розраховувала, що нестабільність на енергетичних ринках та ризики для постачання нафти й газу через Ормузьку протоку можуть підштовхнути Китай до швидшого рішення. Однак, судячи з результатів переговорів, Пекін не вважає ситуацію достатньо критичною для поспішних домовленостей.

    Попри відсутність прориву щодо газогону, Путін і Сі Цзіньпін продовжили публічно демонструвати політичну близькість. Під час зустрічі китайський лідер назвав президента РФ «дорогим другом», а сторони вкотре заявили про стратегічне партнерство та протидію «однополярному світу».

    Втім, за лаштунками переговорів ситуація виглядає набагато складнішою. Financial Times раніше повідомляло, що Китай дедалі обережніше ставиться до надмірної залежності від Росії та не хоче брати на себе ризики, пов’язані із західними санкціями. Крім того, Пекін намагається балансувати між підтримкою Москви та збереженням економічних відносин із ЄС і США.

    Для Кремля ж ситуація стає дедалі складнішою. «Газпром» продовжує втрачати прибутки, а експорт газу до Європи залишається на мінімальних рівнях. У 2025 році компанія зафіксувала один із найгірших фінансових результатів за останні десятиліття.

    На цьому тлі «Сила Сибіру-2» для Москви перетворилася не просто на економічний, а фактично на політичний проєкт виживання російської газової галузі. Однак нинішній візит Путіна до Китаю показав: попри всю риторику про «дружбу без меж», Пекін не готовий беззастережно рятувати Кремль від наслідків його власної війни та енергетичної ізоляції.

  • Путін влаштував «ядерне шоу» перед Сі: Наливайченко пояснив, навіщо Кремль лякає світ навчаннями з Білоруссю

    Путін влаштував «ядерне шоу» перед Сі: Наливайченко пояснив, навіщо Кремль лякає світ навчаннями з Білоруссю

    Спільні ядерні навчання Росії та Білорусі можуть бути не лише військовим сигналом, а й пропагандистською виставою, яку Володимир Путін синхронізував зі своїм візитом до Китаю. Таку думку висловив народний депутат України, ексголова СБУ Валентин Наливайченко в етері «Еспресо».

    За його словами, Кремль намагається продемонструвати Пекіну образ «сильної Росії», яка нібито зберігає військову потугу, контролює Білорусь і може впливати на безпекову ситуацію біля кордонів НАТО. Наливайченко вважає, що саме цей ефект Путін хоче використати під час переговорів із головою КНР Сі Цзіньпіном.

    «На моє переконання, це на 50–60% пропагандистська вистава для візиту Путіна в Китай, щоб у Сі випрошувати газогони, економічні контракти та іншу підтримку для російської економіки», — заявив Наливайченко.

    Він наголосив, що тактична ядерна зброя, розміщена на території Білорусі, залишається російською. За словами ексголови СБУ, Росії належать не лише самі боєприпаси, а й пускові установки, екіпажі, системи управління, наведення та весь ланцюг ухвалення рішень.

    Наливайченко додав, що Олександр Лукашенко лише створює видимість контролю над цією зброєю, підіграючи Путіну у спробах представити Білорусь як повноцінного учасника ядерного стримування.

    «Лукашенко все одно підіграє Путіну і вдає, що нібито це під його контролем. Ні, це російська ядерна зброя», — наголосив він.

    За словами Наливайченка, такі дії є грубим порушенням міжнародних правил нерозповсюдження ядерної зброї, оскільки навіть тактичні ядерні ракети не можна передавати або розміщувати на території інших держав у спосіб, який створює додаткову загрозу для регіональної безпеки.

    Росія 19 травня розпочала масштабні навчання ядерних сил, які триватимуть до 21 травня. За даними російського Міноборони, у маневрах беруть участь близько 64 тисяч військовослужбовців, понад 200 ракетних пускових установок, понад 140 літаків, 73 надводні кораблі та 13 підводних човнів. Навчання передбачають підготовку до застосування ядерних сил «в умовах загрози агресії».

    Напередодні, 18 травня, Білорусь також оголосила про початок спільних із Росією тренувань із бойового застосування ядерної зброї. У Мінську заявили, що маневри нібито не спрямовані проти конкретних країн і не становлять загрози регіональній безпеці. Водночас західні агентства наголошують, що ядерна зброя, розміщена у Білорусі, залишається під контролем Росії.

    Українське МЗС уже назвало спільні ядерні навчання Росії та Білорусі безпрецедентним викликом для Європи. У Києві вважають, що Москва й Мінськ використовують ядерну тематику як інструмент шантажу та тиску на Захід.

    Наливайченко вважає, що Кремль спеціально прив’язав ці навчання до поїздки Путіна в Китай. Російський диктатор прибув до Пекіна 19 травня, а основні переговори із Сі Цзіньпіном заплановані на 20 травня. Однією з ключових тем може стати енергетика, зокрема газопровід «Сила Сибіру-2», який Москва намагається просунути вже багато років.

    Для Росії цей проєкт має стратегічне значення після втрати значної частини європейського газового ринку. Кремль прагне збільшити постачання газу до Китаю, однак Пекін не поспішає погоджуватися на російські умови. Саме тому, на думку Наливайченка, Путіну потрібно демонструвати Сі не слабкість, а видимість сили.

    «Йому треба щось із собою привезти чи щось показати. От і буде показувати відео з ракетою “Сармат”, саме таку військову потугу Путін буде демонструвати», — зазначив ексголова СБУ.

    Ядерні навчання відбуваються також на тлі посилення українських ударів по території Росії. Останніми тижнями Москва та Московська область неодноразово зазнавали атак безпілотників, а українські сили продовжують бити по нафтопереробних заводах, військових об’єктах і логістиці РФ. AP зазначає, що ядерні маневри Росії проходять саме на тлі активізації українських дронових ударів.

    Аналітики вважають, що Кремль намагається одразу досягти кількох цілей: залякати Захід, підняти ставки перед переговорами з Китаєм, показати контроль над Білоруссю та створити всередині Росії образ держави, яка нібито зберігає глобальну військову потугу.

    Водночас експерти наголошують, що сама по собі демонстрація ядерних сил не означає неминучої підготовки до застосування ядерної зброї. Йдеться насамперед про політичний сигнал, який Росія використовує щоразу, коли її позиції слабшають на фронті або в економіці.

  • Путіна зустріли в Пекіні вигуками та прапорами: навіщо Кремль терміново їде до Сі після переговорів Китаю і США

    Путіна зустріли в Пекіні вигуками та прапорами: навіщо Кремль терміново їде до Сі після переговорів Китаю і США

    Російський диктатор Володимир Путін увечері 19 травня прибув до Пекіна з офіційним візитом, який у Кремлі вже назвали одним із ключових зовнішньополітичних заходів року. Літак глави РФ приземлився у столиці Китаю на тлі нової хвилі геополітичної напруги, переговорів США та КНР, а також дедалі складнішої ситуації для російської економіки через війну проти України та санкції Заходу.

    У китайській столиці Путіна зустрічали з помпою: в аеропорту вишикували почесний караул, а спеціально організовані групи людей із прапорами Росії та Китаю ритмічно скандували привітання на адресу російського диктатора. На оприлюднених відео видно, як десятки людей в однакових костюмах синхронно вигукують лозунги та махають прапорами двох держав.

    Основні переговори між Путіним та лідером КНР Сі Цзіньпіном заплановані на 20 травня у Пекіні. Як повідомляють китайські державні медіа, сторони мають обговорити двосторонні відносини, економічне співробітництво, енергетику, транспортні коридори та міжнародну ситуацію.

    Речник МЗС Китаю Го Цзякунь заявив, що нинішня поїздка стане вже 25-м візитом Путіна до КНР. У Кремлі ж напередодні заявили про «особливо привілейоване стратегічне партнерство» між Москвою та Пекіном. Таке формулювання озвучив прессекретар Кремля Дмитро Пєсков.

    Однак за зовнішньою демонстрацією дружби приховується значно складніший контекст. Головною темою переговорів фактично може стати енергетика, а точніше — спроба Кремля знову переконати Китай погодитися на запуск масштабного газопроводу «Сила Сибіру-2». Проєкт Москва просуває вже понад десять років, але Пекін досі не дав остаточного схвалення.

    За даними Bloomberg, які цитують українські та міжнародні медіа, Путін уже вп’яте за останні чотири роки намагатиметься домовитися із Сі Цзіньпіном про запуск цього трубопроводу.

    Проєкт «Сила Сибіру-2» має постачати до Китаю до 50 мільярдів кубометрів газу щороку через територію Монголії. Для Росії цей маршрут критично важливий після фактичної втрати значної частини європейського газового ринку через повномасштабне вторгнення в Україну та санкції ЄС.

    До складу російської делегації увійшли керівники «Газпрому» та «Роснефти» Олексій Міллер і Ігор Сєчін, а також віцепрем’єри, міністри та представники російського енергетичного сектору. Це лише підкреслює, наскільки важливим для Кремля є енергетичний блок переговорів.

    Росія сподівається використати нинішню нестабільність на світових енергетичних ринках для тиску на Китай. Після загострення ситуації на Близькому Сході та ризиків для морських маршрутів постачання енергоносіїв Москва намагається переконати Пекін у необхідності збільшення сухопутних поставок газу.

    Втім, експерти зазначають, що Китай продовжує займати вичікувальну позицію. Основна проблема полягає у вартості газу та умовах контракту. Пекін прагне отримувати російський газ за ціною, максимально наближеною до внутрішньоросійської, тоді як Кремль намагається компенсувати втрати від європейського ринку.

    На цьому тлі особливо показовим є те, що візит Путіна до Китаю відбувається майже одразу після переговорів Сі Цзіньпіна з президентом США Дональдом Трампом. Американсько-китайський саміт у Пекіні став одним із найгучніших дипломатичних заходів останніх місяців і засвідчив, що Китай намагається балансувати між Вашингтоном та Москвою.

    Як пише South China Morning Post, Пекін прагне зберігати стратегічну гнучкість і не хоче повністю ставати на бік Росії у глобальному протистоянні із Заходом. Для КНР критично важливими залишаються економічні зв’язки зі США та Європою, які значно перевищують обсяги торгівлі з РФ.

    Додатковий резонанс викликала й нещодавня публікація Financial Times, у якій стверджувалося, що Сі Цзіньпін під час переговорів із Трампом нібито критично висловився щодо дій Путіна та війни проти України. Однак МЗС Китаю офіційно спростувало цю інформацію.

    Політологи звертають увагу, що Кремль зараз особливо залежний від Китаю — як у питаннях експорту енергоносіїв, так і в технологічній та фінансовій сферах. Після кількох років санкцій Росія дедалі активніше переорієнтовує свою економіку саме на китайський ринок.

    Голова правління Інституту світової політики Віктор Шлінчак вважає, що під час візиту Путін намагатиметься переконати китайське керівництво, що війна проти України нібито «йде за планом» і Росія контролює ситуацію.

    Попри гучні заяви Кремля про «безмежне партнерство», аналітики зазначають: сьогодні саме Китай диктує умови відносин із Росією. І нинішній візит Путіна до Пекіна може стати одним із найважливіших тестів того, наскільки далеко Сі Цзіньпін готовий підтримувати Москву в умовах затяжної війни та глобального геополітичного конфлікту.

  • У Держдумі РФ заговорили про крах: російський депутат визнав, що економіка не витримає війни

    У Держдумі РФ заговорили про крах: російський депутат визнав, що економіка не витримає війни

    У Державній думі Росії вперше від початку повномасштабного вторгнення настільки відкрито заговорили про неспроможність російської економіки витримати затяжну війну проти України. Резонансну заяву зробив депутат Держдуми від КПРФ Ренат Сулейманов, який фактично визнав неминучість глибокої економічної кризи через колосальні витрати на армію та військово-промисловий комплекс.

    За словами російського парламентаря, нині витрати на оборону та силові структури вже поглинають близько 40% федерального бюджету РФ.

    «Цілком очевидно, що економіка не витримає тривалого продовження СВО. Про яке розширення, інвестиції, капіталовкладення можна говорити? Ні танки, ні снаряди не мають споживчої вартості: економіка їх виробляє, але населенням вони спожиті бути не можуть», — заявив Сулейманов.

    Російський депутат визнав, що робота військових заводів лише тимчасово створює ілюзію економічної активності та зайнятості населення. Водночас, за його словами, величезні вливання у військовий сектор провокують інфляцію, скорочення соціальних витрат і дедалі сильніше виснажують бюджет країни.

    Особливу увагу Сулейманов звернув на наслідки, з якими Росія може зіткнутися після завершення бойових дій. За його словами, повернення понад мільйона військових із фронту стане серйозним викликом для ринку праці, який уже зараз не здатний забезпечити достатню кількість робочих місць та стабільних зарплат.

    Крім того, депутат визнав, що утримання та відновлення окупованих територій України потребуватиме колосальних фінансових ресурсів, яких у російському бюджеті фактично немає.

    Аналітики звертають увагу, що такі заяви особливо показові з огляду на попередню позицію самого Сулейманова. На початку великої війни він підтримував радикальну риторику Кремля, вимагав від України «безумовної капітуляції» та схвалював проведення масової мобілізації у 2022 році.

    Тепер же поява критичних заяв навіть серед представників російської влади свідчить про посилення внутрішньої напруги на тлі економічних проблем, санкцій та затяжної війни.

    За даними російських і західних аналітиків, економічна ситуація у РФ останніми місяцями помітно погіршується. Російська економіка стикається одразу з кількома системними проблемами: дефіцитом бюджету, високою інфляцією, браком кадрів, падінням митних надходжень та зростанням податкового навантаження.

    Раніше українська розвідка повідомляла, що російська промисловість уперше за час повномасштабної війни продемонструвала негативну динаміку. За підсумками першого кварталу 2026 року прогнозується падіння ВВП РФ приблизно на 0,6%.

    Додатковий тиск на економіку чинять міжнародні санкції, проблеми з логістикою та величезні витрати на війну. Російська влада дедалі більше змушена спрямовувати ресурси на оборонний сектор, скорочуючи фінансування цивільних програм та соціальної сфери.

    За оцінками аналітиків, нинішня модель російської економіки дедалі більше залежить від воєнного виробництва. Однак така система не створює довгострокового економічного розвитку, оскільки військова продукція не генерує реального підвищення добробуту населення.

    На цьому тлі у Росії посилюється суспільна втома від війни. Російські медіа та експерти повідомляють про зростання невдоволення через інфляцію, подорожчання товарів, дефіцит кадрів та поступове погіршення рівня життя.

    Аналітики також пов’язують появу більш критичних заяв у російському політикумі з підготовкою до майбутніх виборів до Держдуми. На тлі економічних труднощів частина російських еліт починає обережно дистанціюватися від найбільш агресивної риторики Кремля.

    Попри це, офіційна влада РФ продовжує заявляти про готовність вести війну «стільки, скільки буде потрібно». Водночас дедалі більше економістів та навіть окремих представників російської політичної системи визнають, що затяжне виснаження може стати для російської економіки критичним.

  • У Москві заговорили про «удари з Латвії»: Росія пригрозила країні НАТО «відплатою»

    У Москві заговорили про «удари з Латвії»: Росія пригрозила країні НАТО «відплатою»

    У Службі зовнішньої розвідки РФ заявили, що Україна нібито готує атаки по території Росії з території Латвії. У Москві стверджують, що Київ уже буцімто отримав згоду латвійської влади на проведення таких операцій та перекинув до країни українських військових, які спеціалізуються на роботі з безпілотниками.

    Про це 19 травня повідомило російське державне агентство ТАСС із посиланням на заяву Служби зовнішньої розвідки РФ.

    У російській спецслужбі заявили, що Україна нібито планує запускати ударні дрони по території Росії з країн Балтії. За версією Москви, президент України Володимир Зеленський прагне таким чином продемонструвати західним союзникам, що українська армія зберігає можливість завдавати ударів по російських військових та економічних об’єктах навіть попри затяжну війну.

    У СЗР РФ також стверджують, що Київ нібито переконав Ригу погодитися на проведення таких операцій. Крім цього, у Москві заявили, що до Латвії буцімто вже прибули українські військовослужбовці сил безпілотних систем.

    Особливу увагу привернули погрози, які пролунали з боку російської розвідки. У СЗР РФ заявили, що Росії нібито відомі «центри ухвалення рішень» у Латвії, а членство країни в НАТО, мовляв, не стане гарантією безпеки у разі реалізації таких сценаріїв.

    Також російська сторона заявила, що сучасні засоби розвідки дозволяють визначати місця запуску безпілотників, якщо вони стартуватимуть із латвійської території.

    Станом на зараз ані українська влада, ані Міністерство оборони Латвії офіційно не коментували ці заяви Москви.

    Подібні заяви Росії з’явилися на тлі зростання напруги між Кремлем та країнами Балтії, які залишаються одними з найактивніших союзників України в Європі. Латвія, Литва та Естонія послідовно підтримують Київ військовою допомогою, санкціями проти РФ та закликами до посилення тиску на Москву.

    Крім того, країни Балтії останніми роками активно зміцнюють власну оборону через побоювання можливої російської агресії. Після початку повномасштабної війни Росії проти України НАТО суттєво наростило військову присутність у регіоні.

    На цьому тлі Кремль дедалі частіше використовує жорстку риторику щодо держав Альянсу. Російські посадовці та пропагандистські медіа регулярно звинувачують країни НАТО у «безпосередній участі» у війні через постачання зброї Україні та підтримку українських сил оборони.

    Водночас останніми місяцями Україна значно посилила удари дронами по військових об’єктах, аеродромах, нафтобазах та підприємствах військово-промислового комплексу на території РФ. Російська влада неодноразово заявляла про атаки безпілотників у прикордонних та центральних регіонах країни.

    Напередодні президент Зеленський повідомляв, що українська розвідка фіксує підготовку Росією нових масованих ракетно-дронових ударів по Україні. За його словами, Кремль може готувати атаки по політичних і військових об’єктах, а також так званих «центрах ухвалення рішень».

    Президент також наголошував, що Україна готова відповідати на російські атаки, зокрема ударами по нафтовій інфраструктурі РФ, військових підприємствах та особах, причетних до воєнних злочинів.

    Додаткову увагу до теми привернули і нещодавні інциденти у Латвії. На початку травня латвійські військові повідомляли про порушення повітряного простору країни безпілотниками, які, за попередніми даними, могли залетіти з території Росії. Тоді у країні зафіксували падіння щонайменше двох дронів.

    Аналітики зазначають, що нинішні заяви СЗР РФ можуть бути частиною інформаційного та психологічного тиску на країни НАТО. Водночас прямих доказів підготовки Україною ударів по Росії з території Латвії російська сторона не надала.