Govoritinfo.com

Позначка: кредити

  • Ексдиректор «Спецтехноекспорту» Павло Барбул «відмив» 150 тисяч доларів через боргові розписки

    Ексдиректор «Спецтехноекспорту» Павло Барбул «відмив» 150 тисяч доларів через боргові розписки

    Колишній керівник ДП “Спецтехноекспорт” Павло Барбул, якого судять у Вищому антикорупційному суді за корупцію, знайшов оригінальний спосіб легалізувати 150 тисяч доларів. Він використав серію судових рішень у справах про боргові розписки, де його адвокат виступала позивачем.

    Після звільнення у 2018 році Барбул задекларував 7,35 млн гривень готівкою, однак походження цих коштів ні НАЗК, ні інші контролюючі органи не перевіряли. Уже після звільнення він почав займатися лихварством, що дало йому можливість формально пояснити походження великих сум.

    Зокрема, у трьох судових рішеннях фігурують нібито видані Барбулом кредити:

    1. 100 тисяч доларів киянину Дмитру Стельмашову у січні 2020 року під 3% річних. За розпискою гроші мали повернути до лютого, але цього не сталося. Суд без жодного опору з боку відповідача ухвалив рішення про стягнення боргу і ще 6,23 тисячі доларів відсотків.

    2. 135 тисяч доларів Володимиру Гловаку у 2018 та 2020 роках. Позов розглядав Тернопільський суд, який без оскаржень з боку відповідача постановив повернути борг разом з відсотками – загалом 257,2 тисячі гривень.

    3. 15 тисяч доларів Михайлу Гончару у 2019 році. Київський Голосіївський суд у листопаді 2024 року знову без заперечень зі сторони відповідача ухвалив стягнення боргу та ще 31,8 тисячі гривень річних.

    Всі рішення виглядають підозріло однаково: боржники не заперечували у суді, відсоткова ставка однакова – 3%, і що найцікавіше – жодного разу не оскаржили ці рішення.

    Юристи, аналізуючи ці судові справи, припускають, що Барбул міг використати схему легалізації доходів через судові рішення. У такий спосіб кошти перетворюються на офіційно “відсуджені борги”, що дозволяє їх легально ввести в економічний обіг.

    Ця методика не нова, і вона часто застосовується фігурантами корупційних справ, які намагаються легалізувати незадекларовані доходи. Відсутність оскарження з боку боржників лише підсилює підозри, що ці судові процеси були постановочними.

    Барбул продовжує судовий процес у ВАКС щодо ймовірної корупції у “Спецтехноекспорті”, а правоохоронці поки не коментують підозрілу схему з борговими розписками.

    Проте ситуація виглядає надто очевидною, щоб лишитися без уваги антикорупційних органів. Якщо ці справи дійсно є схемою легалізації коштів, то прокуратура може ініціювати додаткові розслідування щодо походження цих грошей.

  • НБУ викрив схему незаконного кредитування через BitCapital

    НБУ викрив схему незаконного кредитування через BitCapital

    Національний банк України (НБУ) виявив та викрив нелегальну схему кредитування через інтернет-сервіс BitCapital, який маскував гривневі позики під “кредити у криптовалюті”. За даними регулятора, від цієї схеми постраждали понад 700 українців, більшість із яких – соціально незахищені громадяни та військовослужбовці.

    На перший погляд, сервіс пропонував позики у криптовалюті USDT (Tether), однак після поглибленого аналізу стало зрозуміло, що фактично кредити видавалися у гривні. Компанія діяла поза правовим полем України, оминаючи регуляторні механізми та порушуючи закони про фінансові послуги.

    “BitCapital формально надавав позики у криптоактивах, але фактично здійснював кредитування в національній валюті України. Усе це було приховано у договорі, що вводив споживачів в оману,” – заявили в НБУ.

    Окрім цього, компанія використовувала юридичну особу-нерезидента Golden Interest Group Limited, зареєстровану за кордоном, для уникнення регулювання з боку українських фінансових органів.

    Нацбанк виявив такі порушення:

    • Надмірно високі відсоткові ставки, які перевищують законодавчо встановлені обмеження.
    • Недотримання норм захисту прав споживачів, включно з відсутністю чіткого відображення повної вартості кредиту.
    • Непрозорість умов надання позик, що призводила до введення клієнтів в оману.
    • Відсутність обов’язкової інформації на вебсайті компанії.

    Постраждалі, серед яких соціально вразливі громадяни та військовослужбовці, не отримували передбачених законом пільг, а борги з них стягувалися за допомогою жорстких методів.

    Регулятор встановив, що ключові особи BitCapital мають ознаки небездоганної ділової репутації. Це може стати підставою для застосування санкцій та подальших юридичних дій.

    “Єдиним законним платіжним засобом на території України є гривня. А відсутність повноцінного законодавства про обіг віртуальних активів створює прогалини, якими користуються недобросовісні компанії”, – нагадали в НБУ.

    Національний банк закликає громадян бути максимально обережними під час співпраці з онлайн-платформами, особливо тими, що працюють із криптовалютами. Регулятор нагадує про ризики, які супроводжують такі операції, та рекомендує ретельно перевіряти інформацію про фінансові сервіси.

  • Європа і кошти на відновлення України: «Олігархові Ахметову грошей немає» – Corriere Della Sera

    Європа і кошти на відновлення України: «Олігархові Ахметову грошей немає» – Corriere Della Sera

    Італійське видання Corriere Della Sera опублікувало статтю, яка аналізує питання використання міжнародної допомоги для відновлення України після війни. У матеріалі наголошується, що серед європейських чиновників зростають побоювання щодо прозорості розподілу коштів, зокрема через вплив великих бізнесменів та олігархів.

    У ній ідеться про те, що Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) ухвалив рішення не давати гроші українським енергокомпаніям, що належать олігархам, навіть у нинішній надзвичайній ситуації в енергетиці України.

    Зокрема, ЄБРР не фінансуватиме проєкти з відновлення зруйнованих обстрілами електростанцій компанії ДТЕК, оскільки її контролює найбагатша людина країни Рінат Ахметов.

    «Мета звільнення економіки від впливу олігархів є абсолютно фундаментальною, і в нас є дуже тверді ідеї з цього приводу: це частина реформ, які необхідно провести для вступу України до Європейського Союзу. Якби ми пішли на компроміс із цього питання, ми завдали б шкоди довгостроковим перспективам країни», – заявила Corriere глава ЄБРР Оділь Рено-Бассо.

    Незважаючи на те, що мільйони українців зараз страждають від низьких температур і відключень електроенергії, Рено-Бассо не має наміру давати кредити або гарантії під кредити для ДТЕК.

    ЄБРР хотів би, щоб Ахметов відмовився від контролю над групою.

    «Нам потрібна зміна структури», – заявила Рено-Бассо.

  • Держборг України досяг 6 трильйонів

    Держборг України досяг 6 трильйонів

    Станом на 30 червня 2024 року, державний та гарантований державою борг України досяг рекордного показника у 6,16 трильйонів гривень, що еквівалентно 152,2 мільярдам доларів США. Зокрема, зовнішній борг склав 4,45 трильйонів гривень (109,9 мільярдів доларів), а внутрішній – 1,71 трильйонів гривень (42,2 мільярди доларів).

    Цей рівень заборгованості є серйозним викликом для економіки країни, однак варто зазначити, що обсяг боргу відносно ВВП України поки що не перевищує 100%. Для порівняння, наприкінці Другої світової війни співвідношення ВВП Великобританії до її державного боргу досягало 250%, що демонструє, що країни можуть відновлювати свою економіку навіть після таких екстремальних рівнів заборгованості.

    Протягом другого кварталу 2024 року державний борг України зріс на 243,7 мільярдів гривень, а у доларовому еквіваленті – на 1,1 мільярд доларів США. Незважаючи на це зростання, середньозважена вартість державного та гарантованого державою боргу України знизилася на 10,3% з початку року – з 6,24% до 5,6%. Це свідчить про певну стабілізацію фінансових ринків та зниження ризиків, які супроводжують кредитування держави.

    Зростання державного боргу під час війни є цілком закономірним явищем, особливо коли країна виступає в ролі жертви агресії. Україна змушена залучати додаткові кошти для фінансування оборони та соціальних витрат в умовах війни, що призводить до збільшення заборгованості.

    Однак, одним із можливих варіантів для полегшення боргового тягаря є пролобіювання списання частини зовнішнього боргу за рахунок заморожених коштів росії. Цей підхід може стати ключовим у зниженні фінансового навантаження на українську економіку.

    Щодо внутрішнього боргу, уряд розглядає можливість підвищення податків та інших надходжень до бюджету. Якщо відповідний законопроєкт буде підтриманий Верховною Радою, до кінця року планується розміщення додаткових 220 мільярдів гривень у формі облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП). Це дозволить залучити додаткові кошти для фінансування державних потреб, однак може також збільшити боргове навантаження.

  • Чи дійсно уряд України готовий до зими

    Чи дійсно уряд України готовий до зими

    У відповідь на значні втрати потужностей енергетичної інфраструктури, зокрема близько 9 ГВт через масовані обстріли, Україна вживає ряд заходів для підготовки до нового опалювального сезону та підвищення енергоефективності.

    Кредитні програми для ОСББ

    Одним з основних кроків стало запровадження кредитних програм, спрямованих на підтримку об’єднань співвласників багатоквартирних будинків (ОСББ) у впровадженні енергоефективних проектів. Міністр економіки Юлія Свириденко 5 липня представила комплексний пакет інструментів для подолання дефіциту електроенергії. Він включає підтримку домогосподарств, бізнесу та імпорт електроенергії.

    Основна мета цієї ініціативи – зменшення енергоспоживання, зниження викидів CO2, покращення екологічного стану та економічна вигода для мешканців багатоквартирних будинків завдяки зниженню витрат на енергію. Кредити для ОСББ будуть надаватися під 0% на придбання та установку генеруючих установок, що виробляють електроенергію з альтернативних джерел, таких як сонячні панелі та теплові насоси.

    Розширення програми “Доступні кредити 5-7-9%”

    Програма “Доступні кредити 5-7-9%”, що раніше орієнтувалася на підтримку бізнесу, тепер також охоплює фінансування для ОСББ та житлово-будівельних кооперативів (ЖБК). Згідно з рішенням уряду від 5 липня 2024 року, ОСББ та ЖБК можуть отримати кредити до 5 млн грн терміном до 5 років під 7% річних. Кошти можуть бути використані для придбання та установки альтернативних джерел енергії, таких як сонячні панелі і системи зберігання електроенергії.

    Програма “Доступні кредити 5-7-9%” також буде працювати у комбінації з програмою “ГрінДІМ”, що дозволяє ОСББ отримати до 70% вартості проекту після його реалізації. У фінансуванні беруть участь 19 банків, як державних, так і приватних, що забезпечить широкий доступ до кредитування по всій країні.

    Спрощення процедур для енергогенерації

    Міністр енергетики Герман Галущенко оголосив про значне спрощення процедур для суб’єктів господарювання у сфері генерації енергії. Це включає відміну вимог щодо розроблення містобудівної документації та отримання сертифікатів про прийняття в експлуатацію нових об’єктів генерації. Зокрема, термін приєднання до газових мереж був скорочений з 3 місяців до 1, що є важливим стимулом для розвитку внутрішньої генерації.

    Проблеми з доступом до кредитів

    Попри ці зусилля, ОСББ стикаються з проблемами у отриманні необхідного фінансування. Хоча програма “ГрінДІМ” передбачає відшкодування 70% витрат, ОСББ часто стикаються з труднощами у зборі первинних коштів, необхідних для реалізації проектів. Багато банків, включаючи ПриватБанк та Ощадбанк, відмовляються від кредитування ОСББ через недостатню розвиненість цього сегмента ринку.

    Спростування тендерних процедур

    Уряд також спростив процес закупівлі обладнання для енергогенерації для державних та комунальних підприємств. Це рішення має на меті прискорення підготовки до опалювального сезону 2024-2025 років і полегшення доступу до необхідного обладнання.

    Нові кредитні програми та спрощення процедур є важливими кроками у забезпеченні енергетичної незалежності України та підготовці до наступного опалювального сезону.

    Однак, для повного успіху цієї ініціативи необхідно подолати існуючі бар’єри, забезпечивши доступність фінансування та підтримку для реалізації енергоефективних проектів на місцевому рівні.

  • Польща проводить інтеграцію українських біженців

    Польща проводить інтеграцію українських біженців

    У Польщі почали видавати проїзні документи українським чоловікам, у яких закінчився термін дії українських закордонних паспортів. Ця ініціатива стала відповіддю на нові правила України, які забороняють чоловікам призовного віку (від 18 до 60 років) отримувати нові паспорти за кордоном.

    Польща, як і кілька інших європейських країн, оголосила про готовність допомогти таким українцям.

    Про це заявив український підприємець, який виїхав до Польщі, Денис Долинський.

    «Тобто ніхто нікого не те що депортувати не буде, вже офіційно їх легалізували. Тому додому ніхто повертатися не буде”, – заявив Долинський.

    Він також розповів, що українські бізнеси в Польщі з липня зможуть отримувати кредитування на вигідних умовах, коли ставка еквівалентна інфляції, а українських дітей зобов’язали навчатися тільки в польських школах.

    «Це вже інтеграція на повну», – вважає підприємець.

  • За новим законопроєктом про мобілізацію військовослужбовці будуть мати пільги на придбання житла

    За новим законопроєктом про мобілізацію військовослужбовці будуть мати пільги на придбання житла

    За новим законопроєктом про мобілізацію військовослужбовці, які уклали перший контракт із ЗСУ, мають право на компенсацію 50% від першого внеску за житловим кредитом.

    Крім того, їм обіцяють додаткову виплату – 100 тисяч гривень після першого року служби і стільки ж після другого.

    У законопроєкті зазначено, що ці виплати здійснює держкомпанія “Укрфінжитло”.

    У цьому пункті йдеться про пільги за державною іпотечною програмою “єОселя”, яку обслуговує ця компанія.

    За базовими умовами “єОселі”, позичальникові потрібно зібрати початкового внеску на 20% вартості житла, максимальний термін кредиту – 20 років, процентна ставка для військовослужбовців – 3%. При цьому позичальник зобов’язаний застрахувати нерухомість, що купується.

    Право на пільгову іпотеку мають тільки ті, хто не має житла – або має нерухомість, площа якої не більше ніж 52,5 кв.м. на одного члена сім’ї +21 кв.м. на кожного наступного.

    Очевидно, що шляхом компенсації половини початкового внеску (це серйозна пільга) українців хочуть спонукати не ухилятися від мобілізації та йти служити в армію. Щоправда, ця норма потребуватиме чималих витрат із бюджету, якщо охочих узяти пільгову іпотеку серед військових виявляться десятки або сотні тисяч.

  • Республіканці хочуть замінити допомогу Україні на кредитні позики

    Республіканці хочуть замінити допомогу Україні на кредитні позики

    Республіканці хочуть, щоб економічна допомога Україні йшла не безоплатно, як зараз, а як кредит.

    Такий законопроект, за даними телеканалу NBC, зараз розробляють представники республіканської більшості Палати представників і частина сенаторів.

    Стверджується, що серед лобістів цієї ініціативи – спікер Майк Джонсон. Вона передбачає переведення всієї невійськової допомоги на кредитну основу, заставою для якої можуть служити російські активи, конфісковані урядом США.

    Чиновники, близькі до Білого дому, поставилися до ідеї скептично.

    Вони заявили виданню, що “якась допомога краще, ніж відсутність допомоги, але це не ідеальний спосіб допомогти”.

    “Прохання до країни взяти на себе борги в десятки мільйонів доларів, які вона не може дозволити собі погасити, – це рецепт значного тягаря, що завдасть шкоди Україні в довгостроковій перспективі і може призвести до економічної кризи в майбутньому”, – заявило джерело.

    При цьому плани поки що перебувають на попередній стадії і “далекі від повної реалізації”, повідомили NBC News три джерела, знайомі з процесом.

    Зазначимо, що в США зберігається, за оцінками американських ЗМІ, від 40 до 60 мільярдів доларів заморожених російських активів. Тобто, якщо розглянуту модель буде прийнято, то приблизно цією сумою і обмежиться майбутня економічна допомога Вашингтона.

  • Бюджетну кризу в Україні вже не сховаєш – інфляція відчутно поповзла вгору, наростає сукупна заборгованість підприємств і організацій.

    Бюджетну кризу в Україні вже не сховаєш – інфляція відчутно поповзла вгору, наростає сукупна заборгованість підприємств і організацій.

    Колосальна заборгованість перед партнерами завела економіку країни в глухий кут, і повернути ці борги ми ніколи не зможемо. І хоча, партнери, зокрема, європейські нам люб’язно надають допомогу, вона не безоплатна, і рано чи пізно доведеться віддавати борги. Питання тільки в тому, чим саме Україна планує розплачуватися.

    До речі, поки що, ми розплачуємося життями українців, з метою придушити російську економіку, що, до речі, виходить не так вдало, як того хотілося б. Тим часом, варто озирнутися назад, і зрозуміти, як наша країна з перспективної та такої, що успішно розвивається, прийшла до тотальної розрухи. Так, ще в далекому 2012 році Україна, за даними МВФ, посідала 93 місце у світі за ВВП, а вже 2022 року вийшла із сотні, посівши 114 позицію. Її частка у світовому ВВП скоротилася з 0,46 відсотків у 2013 році до 0,27 відсотків у 2022 році. При цьому, за останній десяток років, Україна входить до топ-11 найгірших країн у світі. Наприклад, у тому ж 2022 році показник становив 26,6 %, і таким чином з 2013 року зріс майже в 4 рази. А ВВП з 2013 по 2023 рік знизився більш ніж на третину.

    Різке погіршення економіки безпосередньо вплинуло і на сільське господарство, що призвело до розриву господарських зв’язків.

    А на тлі збитків і провалів Україна ще до того ж несе тягар колосальних військових витрат. Тільки фінансування армії обходиться в 4,4 мільярда доларів на місяць, що трохи менше річного бюджету ЗСУ в період до початку російського вторгнення і приблизно половина нинішнього місячного бюджету України.

    Ба більше, за підсумками 2023 року співвідношення державного боргу до ВВП становило приблизно 85% ВВП (проти 78,4% 2022 року і 48,9% 2021 року). При чому, боргове навантаження на економіку залишається високим, тому Києву не варто розраховувати на списання зовнішнього боргу. А значить, що рано чи пізно настане той момент, коли борги доведеться повертати, як і відшкодовувати військові поставки, за рахунок фінансування. Тому зростання “поганих боргів” у короткостроковій перспективі продовжиться і віддавати їх уже доведеться з високою процентною ставкою.

  • Українці зняли в січні з рахунків 27 млрд грн

    Українці зняли в січні з рахунків 27 млрд грн

    Це рекордне зняття заощаджень після введення в Україні воєнного стану 24 лютого 2022 року.

    Як ідеться у звіті Нацбанку, у січні 2024 року загальний обсяг депозитів населення в банківській системі скоротився на 2,5% – на 27,4 млрд грн, після чого на рахунках залишилося 1,05 трлн грн.

    Востаннє депозитний портфель фізосіб зменшувався в травні 2023 року, і тоді він скоротився менш ніж на один мільярд (987 млн грн). А зараз майже у 28 разів більше.

    Не можна порівняти нинішні зняття і з початком великої війни, коли в лютому 2022 року люди забрали з банків 8,9 млрд грн, а в травні-2022 – 4,6 млрд грн. Це в сумі 13,5 млрд грн за два місяці, і вдвічі менше відтоку в одному січні-2024.

    За останні 7 місяців скорочень депозитів населення не фіксувалося, а сукупно за 2023 рік банківські вкладення громадян зросли на 16,4% (до 1,08 трлн грн).

    У січні 2024 року люди забирали з рахунків як гривню, так і інвалюту:

    – гривневі вклади – скоротилися на 2,6% (на 18,8 млрд грн), до 692,2 млрд грн;

    – валютні вклади – зменшилися на 2,1% (на $200 млн), до $9,47 млрд.

    Водночас українці почали активніше кредитуватися в банках, де найбільше видають карткових кредитів (відкривають/збільшують кредитні ліміти на карткових рахунках) – так званих кредитів на життя, на поточні покупки. У січні 2024 року, згідно зі звітом Нацбанку, кредитування фізосіб у банках зросло на 2,3% (на 4,9 млрд грн), і кредитний портфель досяг 215,5 млрд грн.

    Депозити юросіб (які активно приростали в попередні місяці) у січні 2024 року також скоротилися – на 1,7% (на 21,8 млрд грн).