Govoritinfo.com

Позначка: країни Балтії

  • Британія готується до великої війни з Росією: Лондон уже відпрацьовує сценарій вторгнення РФ у Європу

    Британія готується до великої війни з Росією: Лондон уже відпрацьовує сценарій вторгнення РФ у Європу

    Велика Британія розпочала масштабні військові тренування на випадок прямого конфлікту з Росією. Британські та американські військові вже відпрацьовують сценарії відбиття російського вторгнення до країн Балтії, а самі навчання побудовані навколо прогнозу, що найбільша загроза з боку РФ може виникнути вже до 2030 року.

    Про це повідомляє британське видання Daily Mail. За інформацією журналістів, військові навчання моделюють напад Росії на Естонію та подальшу ескалацію конфлікту у масштабну європейську війну за участю НАТО.

    Сценарій виглядає максимально наближеним до сучасних реалій війни в Україні. За легендою навчань, російські війська атакують країни Балтії, після чого під британським командуванням оперативно розгортається штаб НАТО в Естонії. Саме Велика Британія у моделі відіграє одну з ключових ролей у координації оборони східного флангу Альянсу.

    Для відпрацювання умов бойових дій британські військові використали навіть частину лондонської станції Charing Cross, яку переобладнали під підземний штаб у «Таллінні». Саме там офіцери працювали із системами цифрового управління військами, аналізували розвіддані на великих екранах та тестували технології штучного інтелекту для виявлення і знищення умовного противника.

    Окрему увагу у навчаннях приділили безпілотникам — фактору, який кардинально змінив сучасну війну після повномасштабного вторгнення Росії в Україну. За сценарієм, сили НАТО під британським керівництвом повинні щодня застосовувати понад 5 тисяч дронів для розвідки, координації ударів та ураження техніки противника.

    У британському військовому командуванні фактично визнають: досвід війни в Україні показав, що майбутні конфлікти в Європі будуть війнами технологій, безпілотників та штучного інтелекту. Російська армія у сценарії навчань описується як сила, яка отримала величезний бойовий досвід в Україні та здатна вести виснажливу війну великої інтенсивності.

    На цьому тлі Лондон дедалі активніше готується до можливого прямого зіткнення з РФ. Останні роки Велика Британія послідовно посилює свою військову присутність у Східній Європі та країнах Балтії. Британські військові вже дислоковані в Естонії у рамках місії НАТО Enhanced Forward Presence, а після 2022 року чисельність контингенту та масштаби спільних навчань значно зросли.

    Військові аналітики наголошують, що сценарій російського нападу на країни Балтії давно розглядається НАТО як один із найбільш ризикованих варіантів розвитку подій у Європі. Через географічну близькість до Росії та невеликі території Естонія, Латвія та Литва традиційно вважаються найбільш вразливими державами Альянсу у разі великої війни.

    Водночас у самій Росії продовжують заперечувати будь-які наміри нападу на Європу. Володимир Путін нещодавно назвав заяви про можливу агресію РФ проти країн НАТО «нісенітницею» та звинуватив Захід у створенні «образу ворога» для внутрішньополітичних цілей.

    Подібну риторику озвучив і глава МЗС РФ Сергій Лавров. Він заявив, що Росія «не збирається нападати на Європу», але пригрозив «повноцінною відповіддю» у разі загрози інтересам Москви.

    Попри це, західні спецслужби та аналітичні центри останніми роками дедалі частіше попереджають про ризики нової агресії РФ. За даними американської розвідки, Кремль не відмовився від максималістських цілей щодо України та пострадянського простору загалом. У західних столицях дедалі серйозніше обговорюють сценарії, за яких після завершення або замороження війни проти України Росія може спробувати перевірити готовність НАТО до колективної оборони.

    Окреме занепокоєння викликає швидка мілітаризація російської економіки. Незважаючи на санкції, РФ суттєво наростила виробництво боєприпасів, дронів та ракет. За оцінками західних експертів, російська оборонна промисловість зараз працює у режимі фактично воєнної економіки.

    Водночас частина аналітиків вважає, що Росія не має достатніх економічних ресурсів для тривалого конфлікту проти всього НАТО. Британський економіст Ендрю Ліліко заявив, що навіть якщо Москва спробує погрожувати Європі або здійснити нову агресію, у середньостроковій перспективі російська економіка навряд чи витримає повномасштабне протистояння із Заходом.

    Однак у Європі дедалі частіше наголошують: головна проблема полягає не лише у ресурсах РФ, а у готовності самої Європи до великої війни. Саме тому країни НАТО різко збільшують оборонні бюджети, повертають дискусії про мобілізаційні резерви та активізують військові навчання.

    Для України такі процеси мають подвійне значення. З одного боку, війна показала союзникам реальний характер російської загрози та прискорила переозброєння НАТО. З іншого — саме український фронт зараз фактично стримує Росію від подальшої ескалації у Європі.

    Навчання британських військових із моделлю війни 2030 року стали ще одним сигналом: у західних столицях дедалі менше вірять у можливість швидкого повернення до довоєнної системи безпеки у Європі. І дедалі активніше готуються до сценаріїв великої конфронтації з Росією.

  • Естонія звинуватила Росію у навмисному спрямуванні дронів у повітряний простір НАТО

    Естонія звинуватила Росію у навмисному спрямуванні дронів у повітряний простір НАТО

    Росія навмисно використовує безпілотники як інструмент тиску на країни НАТО, спрямовуючи їх у повітряний простір держав Альянсу, щоб послабити міжнародну підтримку України та створити додаткову напругу всередині Заходу. Про це заявив міністр закордонних справ Естонії Маргус Тсахкна перед засіданням глав МЗС країн НАТО у Швеції 22 травня.

    За словами естонського міністра, останні тижні характеризуються зростанням кількості інцидентів із дронами у країнах Балтії та на східному фланзі НАТО. Він наголосив, що ці випадки не є випадковими, а є наслідком повномасштабної війни Росії проти України та загальної ескалації безпекової ситуації в регіоні.

    Тсахкна підкреслив, що відповідальність за появу безпілотників у повітряному просторі НАТО лежить на Росії, оскільки саме її військові дії створюють умови, за яких українські дрони можуть опинятися за межами бойової зони.

    «Протягом останніх кількох тижнів на нашу територію залітає дедалі більше дронів — це українські дрони, але відповідальність за це несе Росія. Адже саме Росія веде загарбницьку війну проти України», — заявив він.

    Окремо міністр звернув увагу на те, що такі інциденти Москва намагається використати у власній інформаційній та політичній кампанії. За його словами, мета Кремля полягає у тому, щоб посіяти сумніви серед союзників, зменшити рівень військової допомоги Україні та змусити західні країни до політичного тиску на Київ.

    Водночас Тсахкна наголосив, що країни НАТО мають зберігати єдність і посилювати підтримку України, а не реагувати на російські інформаційні маніпуляції.

    Він також відзначив роль систем протиповітряної оборони Альянсу на східному фланзі, які вже демонструють здатність реагувати на подібні загрози. Зокрема, він згадав інцидент 19 травня, коли над територією Естонії було збито безпілотник, що став одним із перших випадків застосування ППО в таких умовах у регіоні.

    Подібні інциденти, за словами естонського міністра, демонструють необхідність подальшого зміцнення оборонних можливостей НАТО, зокрема систем раннього виявлення та протидії безпілотникам.

    «Путін намагається розколоти єдність Заходу та змусити нас чинити тиск на Україну. Але правильний шлях — це посилення тиску на Росію», — наголосив глава МЗС Естонії.

    Він також підтвердив позицію Таллінна щодо права України завдавати ударів по військових об’єктах на території Росії, які безпосередньо забезпечують ведення війни проти української держави. Водночас він зазначив, що українська сторона має діяти максимально обережно, враховуючи ризики ескалації та складність бойових умов.

    На тлі цих заяв стало відомо, що президент України Володимир Зеленський провів переговори з прем’єр-міністром Естонії Крістеном Міхалом, під час яких обговорювалися питання безпеки в регіоні та інциденти з безпілотниками у повітряному просторі країн НАТО.

    Раніше повідомлялося, що 19 травня румунський винищувач у повітряному просторі Естонії збив ударний безпілотник, який, імовірно, міг бути українським. Інцидент став першим відомим випадком знищення БпЛА над територією країни НАТО в умовах повітряної тривоги.

    Після цього Міністерство закордонних справ України висловило співчуття та перепросило Естонію за інциденти з безпілотниками, назвавши їх ненавмисними.

    У НАТО, своєю чергою, заявляють про посилення моніторингу повітряного простору на східному фланзі Альянсу та продовження адаптації систем ППО до нових типів загроз, пов’язаних із масовим використанням безпілотних технологій у сучасній війні.

  • У НАТО обговорюють щорічну військову допомогу Україні

    У НАТО обговорюють щорічну військову допомогу Україні

    У Північноатлантичному альянсі розпочалося обговорення ініціативи щодо створення довгострокового механізму військової підтримки України, який передбачає щорічне виділення державами-членами НАТО коштів у розмірі 0,25% їхнього валового внутрішнього продукту. Ідею, яку впродовж кількох років активно просувала Естонія, виніс на рівень загальноальянсової дискусії генеральний секретар НАТО Марк Рютте.

    Про це перед початком зустрічі міністрів закордонних справ країн НАТО у Швеції заявив глава МЗС Естонії Маргус Тсахкна.

    За словами естонського міністра, питання довгострокового фінансування української оборони стало одним із ключових у нинішніх дискусіях усередині Альянсу на тлі затяжної війни Росії проти України та необхідності забезпечити Києву стабільну військову підтримку на роки вперед.

    «Я дуже радий, що зараз генеральний секретар Рютте виніс на обговорення — як і Естонія, яка запропонувала це вже кілька років тому — довгострокове зобов’язання для союзників щодо військової підтримки України у розмірі 0,25% ВВП», — заявив Тсахкна.

    За його словами, йдеться не лише про політичний жест підтримки України, а про спробу сформувати системну та передбачувану модель допомоги, яка не залежатиме від зміни урядів, виборчих циклів або короткострокових політичних рішень у країнах Заходу.

    В Естонії вважають, що нинішній формат підтримки України потребує переходу від ситуативних пакетів допомоги до постійного механізму, який дозволить українським Силам оборони планувати закупівлі, виробництво озброєнь, мобілізаційні ресурси та оборонні операції в довгостроковій перспективі.

    Маргус Тсахкна наголосив, що головною причиною такої ініціативи є оцінка безпекової ситуації в Європі. За його словами, Росія залишатиметься стратегічною загрозою для регіону ще тривалий час, незалежно від поточної динаміки бойових дій в Україні.

    «Росія залишатиметься загрозою ще надовго. І ми не бачимо, що Путін дуже скоро змінить свою мету», — заявив глава естонської дипломатії.

    Ініціатива передбачає, що кожна держава-член НАТО щороку виділятиме на військову підтримку України суму, еквівалентну 0,25% власного ВВП. У практичному вимірі це може означати постійне фінансування постачання боєприпасів, систем ППО, бронетехніки, дронів, засобів зв’язку, навчальних програм та розвитку українського оборонно-промислового комплексу.

    У країнах Балтії наголошують, що такий механізм також міг би частково зняти проблему нерівномірного розподілу допомоги між союзниками. Останніми роками значна частина витрат на підтримку України припадала на окремі держави, тоді як деякі члени Альянсу демонстрували значно меншу активність.

    На цьому тлі генеральний секретар НАТО Марк Рютте 22 травня відкрито висловив невдоволення тим, що лише 6–7 європейських країн активно закуповують американське озброєння для передачі Україні. За його словами, більшість союзників мають значно активніше долучатися до спільних зусиль із підтримки Києва.

    Дискусія про 0,25% ВВП для України також пов’язана із загальним збільшенням оборонних витрат у НАТО. Після початку повномасштабної війни Росії проти України країни Альянсу почали поступово нарощувати військові бюджети та переглядати підходи до колективної безпеки.

    Аналітики зазначають, що запропонований механізм може стати своєрідною «архітектурою довгострокової підтримки України», яка функціонуватиме незалежно від перебігу війни та політичної ситуації у США чи Європі. Фактично йдеться про створення окремого постійного каналу оборонного фінансування для України всередині євроатлантичної системи безпеки.

    Водночас питання реалізації такої ініціативи може викликати дискусії між союзниками. Частина держав НАТО традиційно обережно ставиться до формалізації фінансових зобов’язань, особливо на тлі внутрішніх економічних труднощів, інфляції та зростання власних оборонних витрат.

    Попри це, країни Балтії продовжують активно просувати ідею довгострокового фінансування української оборони. Естонія, Латвія та Литва ще раніше взяли на себе зобов’язання щороку спрямовувати на військову підтримку України не менше 0,25% свого ВВП.

    Крім того, у грудні 2025 року тодішній міністр оборони України Денис Шмигаль під час засідання у форматі «Рамштайн» закликав міжнародних партнерів закріпити аналогічний підхід на ширшому рівні. У Києві тоді наголошували, що довгострокова прогнозованість військової допомоги є критично важливою для планування оборонної стратегії країни.

    На тлі триваючої війни та зростання напруженості між Росією і НАТО тема стабільної військової підтримки України дедалі більше перетворюється на один із центральних елементів європейської системи безпеки. У союзницьких столицях дедалі частіше визнають, що підтримка України розглядається не лише як допомога окремій державі, а як інвестиція у стримування Росії та стабільність усього євроатлантичного простору.

  • Фінляндія засудила російську дезінформацію проти України та країн Балтії

    Фінляндія засудила російську дезінформацію проти України та країн Балтії

    Фінляндія виступила з різкою заявою на підтримку Естонії, Латвії та Литви та засудила чергову хвилю російської дезінформації, яка стосується нібито використання територій країн Балтії Україною для запуску безпілотників по цілях у Росії. У Гельсінкі наголосили, що ці звинувачення не мають жодного підтвердження та є частиною ширшої кампанії інформаційного впливу, яку веде Москва проти держав Європи.

    Офіційну позицію оприлюднила міністерка закордонних справ Фінляндії Еліна Валтонен. Вона підкреслила, що російські заяви, спрямовані проти країн Балтії, є системними та вписуються у загальну стратегію дезінформаційних операцій, які супроводжують повномасштабну війну Росії проти України.

    За словами Валтонен, Фінляндія повністю підтримує держави Балтії, які стали об’єктами інформаційних атак з боку Росії. Вона заявила: «Фінляндія рішуче на боці тих країн, які стали цілями російської дезінформації та брехні. Правда і свобода мають перемогти». У Гельсінкі наголошують, що подібні наративи мають на меті посіяти недовіру між союзниками та створити додаткову напругу в регіоні Балтійського моря.

    Протягом останніх днів низка європейських столиць також публічно підтримала країни Балтії. У Польщі заявили, що ситуація є однозначною з точки зору міжнародного права та політичної відповідальності: агресором є Росія, тоді як Україна та її партнери діють у межах самооборони. У Бельгії звинувачення Москви назвали «чистою фантазією», підкресливши відсутність будь-яких доказів або підтверджених фактів.

    Напруженість навколо інформаційного простору Балтійського регіону зросла після низки інцидентів із появою або падінням безпілотників у прикордонних зонах. Після цього російські офіційні структури почали просувати версію про нібито використання територій країн Балтії для організації українських ударів по Росії. Ці твердження були спростовані як урядами відповідних держав, так і союзниками по ЄС та НАТО.

    19 травня Служба зовнішньої розвідки Російської Федерації заявила про нібито плани України запускати безпілотники з території Латвії. У тій же заяві прозвучали погрози на адресу Риги, зокрема твердження про «відомі координати центрів ухвалення рішень» на латвійській території та заяви, що членство в НАТО нібито не гарантує безпеки. У Латвії ці заяви назвали провокаційними, безпідставними та такими, що мають ознаки інформаційного тиску.

    Естонія та Латвія після цього викликали російських дипломатів для офіційного протесту. У Таллінні та Ризі наголосили, що подібні заяви лише посилюють напруженість у регіоні та є елементом гібридного тиску. Крім того, президенти Естонії, Латвії та Литви провели координаційну розмову, присвячену інцидентам із «заблукалими безпілотниками» та інформаційним атакам з боку Росії.

    У європейських столицях дедалі частіше підкреслюють, що інформаційний компонент став невід’ємною частиною сучасної війни. Аналітики вказують, що Росія системно використовує дезінформацію для формування альтернативних наративів, спрямованих на підрив єдності ЄС і НАТО, а також для тиску на країни, які підтримують Україну.

    Фінляндія, яка нещодавно приєдналася до НАТО, окремо наголошує на важливості колективної реакції на подібні інформаційні операції. У Гельсінкі зазначають, що дезінформація є інструментом, який може мати реальні наслідки для безпеки регіону, оскільки впливає на політичні рішення, суспільну думку та міждержавні відносини.

    Таким чином, ситуація навколо заяв Росії щодо країн Балтії вкотре продемонструвала високий рівень інформаційної напруги в регіоні. Європейські держави дедалі частіше координують свої дії у відповідь на подібні кампанії, підкреслюючи необхідність спільної протидії дезінформації та підтримки України в умовах триваючої війни.

  • НАТО попередило Кремль про жорстку відповідь на ядерні погрози Росії та пояснило інциденти з українськими дронами

    НАТО попередило Кремль про жорстку відповідь на ядерні погрози Росії та пояснило інциденти з українськими дронами

    Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що Альянс готовий до рішучої та пропорційної відповіді на провокації Росії, зокрема на ядерні погрози та спільні російсько-білоруські навчання із застосуванням ядерних боєприпасів.

    Заяву Рютте поширив телеканал «Freeдом».

    Рютте також прокоментував інциденти з українськими безпілотниками, які останніми днями фіксували у повітряному просторі країн НАТО. За його словами, такі випадки не означають, що Україна навмисно спрямовує дрони до Латвії, Литви чи Естонії. Причиною подібних інцидентів він назвав повномасштабну агресію Росії проти України та дії російських засобів радіоелектронної боротьби.

    Генсек НАТО наголосив, що Альянс реагує на такі ситуації спокійно, рішуче та пропорційно. Він нагадав, що румунський винищувач F-16, який виконує місію повітряного патрулювання НАТО в Балтії та базується у Литві, збив безпілотник у повітряному просторі Естонії.

    За словами Рютте, саме до таких сценаріїв НАТО готувалося заздалегідь, тому дії Альянсу були частиною відпрацьованого механізму реагування.

    Окремо генсек відкинув російські заяви про те, що країни НАТО нібито дозволяють Україні використовувати свою територію для атак по Росії. Він підкреслив, що безпілотники опиняються у повітряному просторі країн Альянсу не через наміри України, а через війну, яку Росія розпочала проти України у 2014 році та розширила до повномасштабного вторгнення у 2022 році.

    На тлі цього Рютте також заявив, що у разі гіпотетичного застосування Росією ядерної зброї проти України реакція Альянсу буде руйнівною для Кремля.

    Раніше повідомлялося, що 19 травня у повітряному просторі Естонії було збито український дрон, який, за попередніми даними, летів у напрямку цілей на території Росії, але міг збитися з курсу через роботу російських систем РЕБ. Міністр оборони України Михайло Федоров перепросив за інцидент.

    Водночас МЗС Естонії наголосило, що НАТО продемонструвало ефективність системи протиповітряної оборони, а Україна має право завдавати ударів по військових об’єктах Росії в межах самооборони.

  • Лукашенко запевнив США, що нападу на Україну чи країни НАТО з боку Білорусі не буде. Джерела

    Лукашенко запевнив США, що нападу на Україну чи країни НАТО з боку Білорусі не буде. Джерела

    За інформацією наших джерел, президент Білорусі Олександр Лукашенко по дипломатичним каналам запевнив адміністрацію Дональда Трампа, що нападу з боку Білорусі на Україну чи будь країну НАТО не буде.

    “Адміністрація президента Білорусі Олександра Лукашенко проводить активні консультації з адміністрацією Дональда Трампа, результатом чого стало поступове скасування санкцій проти Білорусі.

    Представники переговорної групи від США повідомили, що після чергового випаду Володимира Зеленського в бік президента Білорусі надійшов дзвінок від представника Лукашенка, і американців запевнили, що жодних агресивних дій з боку Білорусі щодо України або країн НАТО не буде.

    Водночас у Білорусі вважають, що Україна зробила таку заяву, щоб виправдати в найближчому майбутньому проліт своїх безпілотників через територію Білорусі, особливо після того, як країни Балтії зробили різкі заяви щодо прольоту українських безпілотників над їх територією.” – зазначає джерело.

    Нагадаємо, раніше Володимир Зеленський заявив, що росіяни дедалі активніше намагається втягнути Білорусь у війну – або проти України, або проти однієї з країн НАТО.

  • Андрій Єрмак готує злив компроментуючих матеріалів щодо Буданова в іноземних ЗМІ. Джерела

    Андрій Єрмак готує злив компроментуючих матеріалів щодо Буданова в іноземних ЗМІ. Джерела

    За інформацією наших джерел, у разі загострення конфлікту між Андрієм Єрмаком та Кирилом Будановим, Єрмак може передати іноземним ЗМІ ряд документів компроментуючого характеру відносно чинного глави ОП.

    “Андрій Єрмак не полишає надії скинути нового главу Офісу після ряду провалів у питаннях внутрішньої та зовнішньої політики.  

    Зокрема, мова йде про неспроможність Буданова забезпечити стабільні голосування нардепами ключових законопроектів та провал переговорів з американцями.

    Також зберігаються напружені відносини з країнами Балтії, і поїздка Буданова до Литви не сприяла їхньому покращенню” – зазначає джерело.

    Нагадаємо, раніше  відомий політолог Володимир Фесенко в інтерв’ю Radio NV заявив, що Кирила Буданова хочуть прибрати з Банкової.

  • У Москві заговорили про «удари з Латвії»: Росія пригрозила країні НАТО «відплатою»

    У Москві заговорили про «удари з Латвії»: Росія пригрозила країні НАТО «відплатою»

    У Службі зовнішньої розвідки РФ заявили, що Україна нібито готує атаки по території Росії з території Латвії. У Москві стверджують, що Київ уже буцімто отримав згоду латвійської влади на проведення таких операцій та перекинув до країни українських військових, які спеціалізуються на роботі з безпілотниками.

    Про це 19 травня повідомило російське державне агентство ТАСС із посиланням на заяву Служби зовнішньої розвідки РФ.

    У російській спецслужбі заявили, що Україна нібито планує запускати ударні дрони по території Росії з країн Балтії. За версією Москви, президент України Володимир Зеленський прагне таким чином продемонструвати західним союзникам, що українська армія зберігає можливість завдавати ударів по російських військових та економічних об’єктах навіть попри затяжну війну.

    У СЗР РФ також стверджують, що Київ нібито переконав Ригу погодитися на проведення таких операцій. Крім цього, у Москві заявили, що до Латвії буцімто вже прибули українські військовослужбовці сил безпілотних систем.

    Особливу увагу привернули погрози, які пролунали з боку російської розвідки. У СЗР РФ заявили, що Росії нібито відомі «центри ухвалення рішень» у Латвії, а членство країни в НАТО, мовляв, не стане гарантією безпеки у разі реалізації таких сценаріїв.

    Також російська сторона заявила, що сучасні засоби розвідки дозволяють визначати місця запуску безпілотників, якщо вони стартуватимуть із латвійської території.

    Станом на зараз ані українська влада, ані Міністерство оборони Латвії офіційно не коментували ці заяви Москви.

    Подібні заяви Росії з’явилися на тлі зростання напруги між Кремлем та країнами Балтії, які залишаються одними з найактивніших союзників України в Європі. Латвія, Литва та Естонія послідовно підтримують Київ військовою допомогою, санкціями проти РФ та закликами до посилення тиску на Москву.

    Крім того, країни Балтії останніми роками активно зміцнюють власну оборону через побоювання можливої російської агресії. Після початку повномасштабної війни Росії проти України НАТО суттєво наростило військову присутність у регіоні.

    На цьому тлі Кремль дедалі частіше використовує жорстку риторику щодо держав Альянсу. Російські посадовці та пропагандистські медіа регулярно звинувачують країни НАТО у «безпосередній участі» у війні через постачання зброї Україні та підтримку українських сил оборони.

    Водночас останніми місяцями Україна значно посилила удари дронами по військових об’єктах, аеродромах, нафтобазах та підприємствах військово-промислового комплексу на території РФ. Російська влада неодноразово заявляла про атаки безпілотників у прикордонних та центральних регіонах країни.

    Напередодні президент Зеленський повідомляв, що українська розвідка фіксує підготовку Росією нових масованих ракетно-дронових ударів по Україні. За його словами, Кремль може готувати атаки по політичних і військових об’єктах, а також так званих «центрах ухвалення рішень».

    Президент також наголошував, що Україна готова відповідати на російські атаки, зокрема ударами по нафтовій інфраструктурі РФ, військових підприємствах та особах, причетних до воєнних злочинів.

    Додаткову увагу до теми привернули і нещодавні інциденти у Латвії. На початку травня латвійські військові повідомляли про порушення повітряного простору країни безпілотниками, які, за попередніми даними, могли залетіти з території Росії. Тоді у країні зафіксували падіння щонайменше двох дронів.

    Аналітики зазначають, що нинішні заяви СЗР РФ можуть бути частиною інформаційного та психологічного тиску на країни НАТО. Водночас прямих доказів підготовки Україною ударів по Росії з території Латвії російська сторона не надала.

  • Держдума РФ дозволила Путіну вводити війська за кордон

    Держдума РФ дозволила Путіну вводити війська за кордон

    Держдума РФ ухвалила закон, який розширює повноваження Путіна щодо застосування військ за кордоном — документ дозволяє вводити армію під приводом “захисту громадян”

    Державна дума Росії ухвалила у другому та третьому читаннях законопроєкт, який фактично розширює юридичні підстави для використання російських збройних сил за межами країни. Документ передбачає можливість направлення військ до інших держав за рішенням президента РФ Володимира Путіна нібито з метою “захисту прав російських громадян”. Про це повідомляє російське агентство “Інтерфакс”.

    Згідно з текстом законопроєкту, підставою для застосування армії може стати ситуація, коли громадяни РФ за кордоном нібито піддаються затриманню, утриманню або кримінальному переслідуванню з боку іноземних судових чи правоохоронних органів. У такому разі президент отримує право ухвалювати рішення про використання збройних сил для “захисту” цих осіб.

    Фактично нові норми формалізують розширене трактування “захисту громадян”, яке може дозволяти військове втручання в справи інших держав без окремого міжнародного мандата або багатосторонніх процедур. У документі не деталізуються механізми контролю або обмеження такого рішення, що надає президенту РФ значний простір для одноосібного ухвалення рішень.

    За ухвалення законопроєкту проголосували 381 депутат Держдуми, що становить 84,7% від загального складу нижньої палати парламенту. Голосів “проти” або “утримався” не було зафіксовано.

    Розгляд ініціативи відбувався на тлі зростаючої напруги між Росією та країнами Заходу, а також серії попереджень з боку НАТО та європейських спецслужб щодо можливих сценаріїв подальшої ескалації. Західні аналітики раніше неодноразово заявляли про ризики гібридних провокацій, зокрема в регіоні Балтії, де Росію підозрюють у спробах тестування реакції НАТО через інформаційні, кібер- та інші непрямі методи впливу.

    У 2025 році керівник німецької федеральної розвідки BND попереджав про можливість цілеспрямованих провокацій проти країн Балтії за сценаріями, подібними до тих, що раніше застосовувалися в інших регіонах. Водночас начальник Генерального штабу Франції генерал Фаб’єн Мандон заявляв, що європейським країнам слід готуватися до потенційного прямого зіткнення з Росією у середньостроковій перспективі — протягом найближчих кількох років.

    Окремо аналітики Інституту вивчення війни (ISW) у своїх оцінках зазначають, що Росія перебуває на етапі структурної перебудови військової системи, включно зі створенням нових військових округів та посиленням присутності поблизу кордону з Фінляндією. Також фіксуються випадки глушіння GPS-сигналів і диверсійної активності в окремих країнах Європи, які західні експерти пов’язують із ширшими елементами гібридної стратегії Кремля.

    Новий закон, за оцінками міжнародних оглядачів, формально закріплює механізм, який може спростити ухвалення рішень про військові операції за межами Росії, зменшуючи політичні та юридичні обмеження для їхнього запуску. У країнах Заходу цей крок уже розглядають як черговий сигнал посилення конфронтаційного курсу Москви у відносинах із НАТО та ЄС.

  • “Для чистоти Литви”: у Вільнюсі 9 травня роздавали туалетний папір із портретом Путіна

    “Для чистоти Литви”: у Вільнюсі 9 травня роздавали туалетний папір із портретом Путіна

    У Вільнюсі 9 травня біля Антакальнського кладовища відбулася акція протесту проти ідеалізації радянського минулого та романтизації окупаційного періоду. Саме туди частина представників російськомовної громади традиційно приходить у День перемоги, однак цього разу поряд із кладовищем активісти влаштували символічну антивоєнну акцію.

    Про це повідомили Delfi та LRT.

    Захід організував міжнародний благодійний фонд “Старі дракони” спільно з віцепрезидентом фонду Мартінасом Кіселяускасом. Організатори заявили, що історична пам’ять має ґрунтуватися не на радянській ностальгії, а на фактах, повазі до жертв окупацій і відповідальності перед майбутніми поколіннями.

    Найпомітнішим елементом акції став туалетний папір із зображенням президента Росії Володимира Путіна. Його роздавали біля кладовища як символічний жест проти російської агресії та кремлівської пропаганди.

    “Це для чистоти Литви”, — сказав чоловік, який тримав рулон із портретом Путіна.

    Водночас відвідувачі кладовища реагували на пропозицію роздратовано та відмовлялися брати рулони. Частина людей сприйняла акцію як провокаційну, однак організатори наполягали, що її мета — нагадати про реальну історію радянської окупації, репресій і сучасної російської війни проти України.

    Біля Антакальнського кладовища також працювала поліція. За повідомленнями литовських медіа, у Вільнюсі затримали чоловіка з георгіївською стрічкою. У країнах Балтії така символіка сприймається як знак російської імперської політики та підтримки агресії.

    Схожі антивоєнні акції цього дня відбулися і в інших країнах Балтії. В естонській Нарві, що розташована на кордоні з Росією, на стіні Нарвського замку опівночі 9 травня вивісили великий плакат із зображенням закривавленого Путіна та написом “Путін — воєнний злочинець”.

    На тлі війни Росії проти України 9 травня у країнах Балтії дедалі частіше стає не днем святкування, а днем пам’яті про окупацію, депортації та злочини радянського режиму. Литва, Латвія та Естонія послідовно обмежують використання радянської та проросійської символіки, а також посилюють увагу до будь-яких публічних акцій, які можуть виправдовувати російську агресію.

    Акція у Вільнюсі стала ще одним прикладом того, як у Європі змінюється ставлення до російської версії “Дня перемоги”. Якщо для Кремля ця дата залишається частиною державної пропаганди, то для країн, які пережили радянську окупацію, вона дедалі більше асоціюється з насильством, репресіями та новими спробами Москви нав’язати свою історичну міфологію.