Govoritinfo.com

Позначка: корупція

  • Поки країна воювала, на водогоні заробляли мільйони: викрили схему на 129 мільйонів

    Поки країна воювала, на водогоні заробляли мільйони: викрили схему на 129 мільйонів

    На Дніпропетровщині масштабна корупційна справа навколо реконструкції водогону на понад 129 мільйонів гривень дійшла до суду. За версією антикорупційних органів, організована група під час повномасштабної війни заробляла на відновленні критичної інфраструктури, закуповуючи труби за ринковими цінами та перепродуючи їх комунальному підприємству з націнкою понад 200%. Особливої уваги цій історії додає особа ймовірного організатора: за даними НАБУ, місцевого підприємця, який контролював компанію-підрядника, розшукує Федеральне бюро розслідувань США за майнові злочини.

    9 жовтня Національне антикорупційне бюро України та Спеціалізована антикорупційна прокуратура офіційно повідомили про скерування обвинувального акта до суду. Йдеться про ймовірне заволодіння бюджетними коштами, виділеними на реконструкцію водогону в Кам’янському районі Дніпропетровської області у 2022–2023 роках.

    Про новий етап кримінального провадження повідомляється на офіційному сайті НАБУ.

    За інформацією слідства, схема розпочалася з отримання контролю над державним замовленням. Учасники ймовірної злочинної групи забезпечили перемогу підконтрольного товариства в тендері на реконструкцію водогону, після чого компанія уклала договір із комунальним підприємством.

    Формально йшлося про виконання робіт, необхідних для відновлення важливого інфраструктурного об’єкта. Проте, як вважають детективи, основною метою учасників схеми було не лише виконання договору, а й отримання незаконного прибутку завдяки штучному збільшенню вартості матеріалів.

    Найбільшу частину витрат за контрактом становила закупівля трубної продукції. Саме на цьому етапі, за даними НАБУ, і відбувалося ймовірне заволодіння коштами.

    Підконтрольна учасникам схеми компанія через іншу фірму-посередника закуповувала труби безпосередньо у виробника за звичайною ринковою вартістю. Після цього продукцію перепродавали комунальному підприємству за цінами, завищеними більш ніж утричі.

    Інакше кажучи, труби, які виробник продавав за одну суму, до замовника доходили вже з величезною націнкою. Різниця між реальною вартістю матеріалів і сумою, зазначеною в документах, за версією слідства, ставала незаконним доходом учасників схеми.

    У результаті комунальне підприємство зазнало збитків на понад 129 мільйонів гривень.

    При цьому детективи встановили, що гроші не просто залишалися на рахунках компанії-підрядника. За версією правоохоронців, організатор схеми разом із керівником підконтрольної фірми надалі легалізували отримані кошти, переводячи їх на рахунки інших пов’язаних підприємств.

    Такий механізм дозволяв ускладнювати відстеження руху грошей та створювати видимість звичайних господарських операцій.

    Особливо резонансною обставиною стало те, що бенефіціарний власник товариства, яке отримало підряд, перебував у міжнародному розшуку.

    Як повідомляє НАБУ, це відомий місцевий підприємець, який мав вплив на керівника комунального підприємства. Водночас його розшукує Федеральне бюро розслідувань США у зв’язку з майновими злочинами.

    Саме вплив на керівництво комунального підприємства, за версією детективів, міг відіграти важливу роль у реалізації схеми.

    Водночас у повідомленні НАБУ від 9 жовтня не зазначено прізвища підприємця. Тому пов’язувати справу з конкретною особою без додаткового документального підтвердження було б передчасно.

    Історія цього провадження триває вже понад півтора року.

    У січні 2025 року НАБУ та САП повідомили про викриття організованої групи із чотирьох осіб, які, за версією слідства, заволоділи коштами, призначеними для відновлення водогону.

    Тоді правоохоронці оприлюднили подробиці механізму завищення цін, а також відео, схему й фотографії, пов’язані з розслідуванням.

    Організатора групи затримали у процесуальному порядку, передбаченому статтею 208 Кримінального процесуального кодексу України.

    Учасникам провадження повідомили про підозри за статтею 191 Кримінального кодексу України, яка передбачає відповідальність, зокрема, за заволодіння майном шляхом зловживання службовим становищем.

    У жовтні 2025 року слідство отримало подальший розвиток. Антикорупційні органи повідомили про нові підозри ще кільком учасникам ймовірної схеми.

    Серед них — заступник директора проєктної організації, заступник директора товариства, яке перемогло в тендері, та керівник фірми-посередника, через яку здійснювалася закупівля труб.

    Організатору групи додатково інкримінували легалізацію майна, одержаного злочинним шляхом.

    Керівнику фірми-прокладки також повідомили про підозру за відповідними положеннями статті 209 Кримінального кодексу України.

    Це означає, що правоохоронці досліджували не лише сам факт можливого заволодіння бюджетними коштами, а й подальший рух грошей між пов’язаними підприємствами.

    У грудні 2025 року НАБУ та САП оголосили про завершення досудового розслідування.

    Після цього матеріали справи готували до наступного процесуального етапу, і 9 жовтня 2026 року антикорупційні органи повідомили про передавання обвинувального акта до суду.

    Таким чином, від першого публічного повідомлення про викриття групи до скерування справи на судовий розгляд минув понад рік і вісім місяців.

    Тепер саме суд має дослідити представлені стороною обвинувачення докази, заслухати позиції учасників провадження та встановити, чи були вчинені інкриміновані злочини.

    Окремої уваги заслуговує те, що ймовірна схема реалізовувалася у 2022–2023 роках — у період, коли Україна вже протистояла повномасштабному російському вторгненню.

    Відновлення водопостачання та інших об’єктів критичної інфраструктури в таких умовах має особливе значення. Стабільна робота водогонів необхідна для забезпечення населення водою, функціонування лікарень, підприємств і комунальних установ.

    Саме тому закупівлі матеріалів для реконструкції таких об’єктів потребують прозорості та контролю за використанням бюджетних коштів.

    Водночас не кожне відхилення між закупівельною та кінцевою ціною автоматично свідчить про корупцію. У звичайних господарських операціях вартість продукції може включати транспортування, зберігання, монтаж, гарантійні зобов’язання та інші витрати.

    Проте в цьому випадку антикорупційні органи стверджують, що виявили саме організовану схему заволодіння бюджетними коштами, а не звичайну комерційну націнку.

    За даними детективів, компанія-переможець тендеру та посередник перебували під контролем пов’язаних осіб, а завищення вартості матеріалів було частиною попередньо організованого механізму.

    Сума встановлених слідством збитків — понад 129 мільйонів гривень — також є однією з ключових обставин кримінального провадження.

    Разом із тим наразі немає офіційного підтвердження, що всю суму завданих збитків уже відшкодовано або що суд ухвалив рішення про її стягнення.

    Не повідомляється також про остаточний результат реконструкції самого водогону та його нинішній технічний стан.

    Справу можна розглядати в ширшому контексті проблем із використанням бюджетних коштів на відновлення інфраструктури.

    Раніше «Ненька інфо» повідомляла про корупційну схему на будівництві фортифікацій у Дніпропетровській області, де правоохоронці встановили ймовірне розкрадання близько 14 мільйонів гривень через завищення цін на будівельні матеріали.

    В іншому матеріалі видання звертало увагу на контракти вартістю понад 1,5 мільярда гривень на обладнання для енергосистеми, які отримала компанія з незначною попередньою господарською активністю.

    Ці історії не пов’язані безпосередньо з провадженням щодо водогону, однак порушують спільне питання: наскільки ефективно контролюється використання державних грошей під час виконання великих інфраструктурних контрактів.

    Зокрема, особливе значення мають прозорість тендерів, перевірка кінцевих бенефіціарів компаній, аналіз ринкової вартості матеріалів та контроль за пов’язаними підприємствами.

    У випадку реконструкції водогону на Дніпропетровщині саме ймовірні порушення на цих етапах, за версією правоохоронців, і дозволили завдати комунальному підприємству збитків на понад 129 мільйонів гривень.

    Тепер масштабна справа про «золоті труби» переходить до суду. Сторона обвинувачення має довести, що завищення вартості було частиною організованого злочинного механізму, а обвинувачені — отримати можливість захистити свою позицію.

    Попри серйозність наведених слідством обставин, усі фігуранти справи вважаються невинуватими, доки їхню провину не буде доведено в суді та підтверджено обвинувальним вироком, що набрав законної сили.

    Результат цього провадження покаже, чи вдасться притягнути до відповідальності осіб, яких слідство вважає причетними до ймовірного заволодіння мільйонами гривень, призначених для відновлення критично важливого водогону.

  • Кінець столичної земельної мафії: учасників схеми на десятки мільйонів гривень судитимуть за корупцію

    Кінець столичної земельної мафії: учасників схеми на десятки мільйонів гривень судитимуть за корупцію

    Гучна корупційна епопея щодо дерибану столичної землі добігла фінішу в досудовому розслідуванні та переходить у залу суду. Обвинувальний акт у резонансній справі під назвою операція «Чисте місто» офіційно передано для розгляду по суті. Організоване угруповання роками намагалося встановити повний тіньовий контроль над ключовими земельними рішеннями місцевої влади, аби безперешкодно та за безцінь забирати найдорожчі ділянки під комерційне будівництво. На лаві підсудних опиняться відразу дев’ять високопосадовців, серед яких колишній депутат Київської міської ради, чинний заступник голови Київської міської державної адміністрації, а також кілька діючих депутатів міськради.

    Злочинна організація створила масштабний механізм незаконного відчуження елітної столичної землі, головною метою якого був повний обхід обов’язкових відкритих аукціонів та конкурентних торгів. Зафіксовано спроби протиправного заволодіння шістьма земельними ділянками, ринкова вартість яких перевищує 70,7 мільйона гривень. Для реалізації оборудки використовували перевірену так звану «туалетну схему»: на вільних комунальних територіях зводили або фіктивно оформлювали крихітні технічні споруди, після чого цілі гектари рекреаційної та міської землі безперешкодно виводилися у власність приватних фірм під спорудження комерційних висоток.

    Паралельно з дерибаном майна територіальної громади учасники схеми намагалися підім’яти під себе процеси ухвалення рішень у депутатському корпусі. Зафіксовано факт спроби передачі хабаря у розмірі 100 тисяч доларів одному з депутатів міської ради, що мало гарантувати безперешкодне та позитивне голосування профільної комісії за виділення необхідної ділянки. Для захисту від викриття високопосадовці та пов’язані з ними бізнесмени діяли за правилами справжнього кримінального синдикату. Вони спілкувалися виключно через закриті канали шифрованого зв’язку, під час обговорення корупційних виплат використовували конспіративні псевдоніми та виставляли власне професійне контрспостереження біля місць таємних зустрічей.

    На сьогодні троє фігурантів провадження вже повністю визнали власну вину, пішли на співпрацю та отримали обвинувальні вироки, тоді як решта дев’ять учасників постануть перед відкритим судом найближчим часом. Головний організатор земельних махінацій наразі переховується від правосуддя за кордоном, проте судовий процес відбуватиметься безперервно для всіх членів групи. Зібрані докази готують ґрунт для одного з найпоказовіших судових розглядів в історії столиці, який має назавжди ліквідувати багаторічні мафіозні схеми розпорядження київською землею.

  • Мер під вартою: одеському чиновнику знову продовжили арешт та відсторонення від посади

    Мер під вартою: одеському чиновнику знову продовжили арешт та відсторонення від посади

    Судові органи продовжують обирати запобіжні заходи та процесуальні обмеження щодо міського голови Кілії В’ячеслава Чернявського, якого підозрюють у корупційному злочині. Київський районний суд Одеси ухвалив рішення про чергове продовження терміну його відсторонення від посади — цього разу на місяць, до 2 листопада.

    Слідство наполягає, що повернення посадовця до виконання обов’язків може призвести до тиску на свідків у справі про хабар, яка розслідується ще з травня.

    Головні деталі справи та рішення суду:

    • Продовження арешту: Для запобігання перешкоджанню слідству Чернявського залишили під вартою у СИЗО до 31 жовтня.
    • Зменшення застави: Суд дещо знизив розмір застави — з 38,27 млн до 36,6 million грн (36,608 млн грн). Проте охочих внести таку суму й випустити мера під заставу досі не знайшлося.
    • Суть звинувачень: Чернявського затримали під час одержання хабаря у розмірі 35 тис. доларів (що стало першим траншем із вимаганих 60 тис. доларів). За ці кошти він обіцяв посприяти у видачі дозволів на будівництво вітроелектростанції та заплющити очі на вирубування зелених насаждень, проте «натрапив» на міжнародну компанію з високим рівнем підтримки.

     

  • Арешт інкасаторів обернувся проти Орбана: в Угорщині готують офіційне обвинувачення

    Арешт інкасаторів обернувся проти Орбана: в Угорщині готують офіційне обвинувачення

    В Угорщині справа про затримання українських інкасаторів Ощадбанку та вилучення великої суми готівки й золота може стати першим епізодом, який приведе до офіційного кримінального звинувачення проти колишнього прем’єр-міністра Віктора Орбана. За даними Financial Times, розслідування вже наближається до завершення, а слідство перевіряє, чи саме Орбан особисто наказав провести операцію навесні 2026 року.

    Йдеться про події 5 березня, коли неподалік Будапешта угорський антитерористичний підрозділ зупинив два броньовані автомобілі Ощадбанку, які прямували з Австрії до України. У машинах перевозили 40 млн доларів, 35 млн євро та 9 кг золота. Семеро українських працівників банку були затримані, а кошти й дорогоцінний метал вилучені. Угорська влада тоді заявляла про підозри у відмиванні грошей і можливому політичному фінансуванні.

    Україна від самого початку наполягала, що це була звичайна банківська операція в межах регулярного транспортування валютної готівки та золота з Австрії. Ощадбанк заявляв, що маршрут був погоджений заздалегідь, а всі документи на вантаж були оформлені належним чином. Пізніше цю позицію фактично підтвердили й самі угорські правоохоронці: у серпні Національна податкова та митна адміністрація Угорщини закрила провадження щодо інкасаторів через відсутність складу злочину та визнала походження коштів і золота законним.

    Саме після цього увага слідства змістилася з українських інкасаторів на те, хто і навіщо дав команду на саму операцію.

    Financial Times пише, що колишній прокурор Пал Фюрхт, який навесні працював із цією справою, стверджує: рішення про затримання українців було продиктоване політичним керівництвом, а безпосередній наказ нібито походив від Орбана. За словами Фюрхта, він повідомляв про це керівництву, після чого отримав догану, а згодом щодо нього почали внутрішню перевірку.

    Цю версію підсилюють і раніше оприлюднені дані угорського видання Telex. У червні журналісти повідомляли з посиланням на джерела, знайомі з підготовкою операції, що рішення про перехоплення українського «золотого конвою» ухвалювалося на найвищому політичному рівні, а сам Орбан нібито особисто погодив проведення затримання. Telex також писав, що професійних підстав для настільки силової операції не було.

    Ще одна важлива деталь — позиція тодішнього керівника антитерористичного центру TEK Яноша Хайду. За даними FT, у внутрішніх матеріалах справи він вказував, що силовики діяли на підставі рішення особи, яка формально не мала бути залучена до цієї справи. У матеріалах розслідування цю особу пов’язують саме з Орбаном. Сам Хайду нині фігурує у справі про незаконне затримання українських працівників банку та жорстоке поводження з ними.

    Контекст операції робить справу ще більш політично чутливою.

    На момент затримання інкасаторів Угорщина входила у передвиборчу кампанію. Орбан публічно звинувачував Україну у втручанні у внутрішню політику та можливому фінансуванні опозиції. Вилучені гроші й золото тоді намагалися подати як можливий доказ прихованого фінансування політичних суперників влади. Проте після подальшої перевірки ця версія не підтвердилася.

    Після виборів політична ситуація в країні докорінно змінилася. До влади прийшов Петер Мадяр, а його уряд розпочав масштабну антикорупційну кампанію проти практик і чиновників епохи Орбана. Financial Times описує цю кампанію як частину спроби демонтувати систему впливу, яка сформувалася за 16 років попереднього правління.

    Справу Ощадбанку в новій владі розглядають як одну з найбільш підготовлених у доказовому сенсі.

    Адвокат українських інкасаторів Лорант Хорват заявив Financial Times, що саме цей епізод може стати першим, де проти Орбана буде висунуто офіційне обвинувачення. За його словами, інші корупційні розслідування щодо колишнього прем’єра та його оточення також тривають, але перебувають на менш просунутій стадії.

    Водночас говорити про вирок чи навіть гарантоване пред’явлення обвинувачення ще рано. Наразі йдеться про розслідування та свідчення, які мають бути перевірені прокуратурою і судом. Сам Орбан раніше заперечував корупційні звинувачення та заявляв, що дії його уряду мали законні підстави. Це важливо, оскільки кримінальна відповідальність може бути встановлена лише судом.

    Паралельно нова угорська влада вже взялася за інших представників попередньої системи. Наприкінці вересня парламент позбавив недоторканності двох колишніх міністрів уряду Орбана, після чого їх затримали у справах про підозрюване хабарництво та зловживання державними коштами. Обидва заперечують провину.

    Окремо тривають розслідування щодо колишнього голови центробанку Дьордя Матолчі та його сина. Уряд Мадяра створив новий антикорупційний орган, який уже відкрив низку справ, пов’язаних із можливими зловживаннями за часів попередньої влади.

    Історія з українським «золотим конвоєм» при цьому залишається особливою ще й тому, що тут уже є чітко встановлений фінал попереднього провадження: угорські правоохоронці не знайшли злочину в діях працівників Ощадбанку.

    У серпні 2026 року угорська податкова служба офіційно припинила справу щодо перевезення готівки й золота. Вона встановила законне походження активів, перевірила митні документи, маршрути, електронні пристрої та інформацію від інших європейських правоохоронних органів і не знайшла підстав для продовження кримінального переслідування українців.

    Сам вантаж ще раніше повернули Україні.

    Таким чином, головне питання тепер звучить інакше: якщо транспорт Ощадбанку рухався законно, а версія про відмивання грошей не підтвердилася, то хто саме наказав провести силове затримання і на яких підставах?

    Саме відповідь на це питання може стати юридично найнебезпечнішою для Орбана.

    За даними Financial Times, слідство вже має свідчення колишнього прокурора, внутрішні документи та покази керівників силових структур. Якщо прокуратура визнає ці матеріали достатніми, справа може перейти з політичного скандалу у площину офіційного кримінального обвинувачення.

    Поки що це лише ймовірний наступний крок, але сама історія вже стала одним із найбільш символічних епізодів зміни влади в Угорщині: операція, яку навесні використовували проти України у передвиборчій кампанії, восени може стати однією з перших справ проти самого колишнього прем’єра.

  • «Епоха чеків завершена»: США гучно грюкнули дверима антикорупційного органу Європи слідом за Росією

    «Епоха чеків завершена»: США гучно грюкнули дверима антикорупційного органу Європи слідом за Росією

    Адміністрація президента Сполучених Штатів Америки продовжує радикальний курс на розрив багаторічних партнерських стосунків із ключовими світовими інституціями. Офіційний Вашингтон надіслав до Ради Європи формальне повідомлення про негайне припинення будь-якої подальшої співпраці з Групою держав проти корупції, яка широко відома на міжнародній дипломатичній арені під абревіатурою GRECO. Цей безпрецедентний політичний демарш поставив американську демократію в один ряд із найжорсткішими авторитарними режимами континенту, адже за всю історію існування цієї поважної організації з її складу виходили лише Російська Федерація та Білорусь.

    В американському зовнішньополітичному відомстві таке різке рішення пояснили виключно прагматичними міркуваннями, захистом суверенних інтересів та категоричним небажанням фінансувати закордонні контролюючі органи. Представники Державного департаменту Сполучених Штатів офіційно підкреслили, що їхня подальша участь у діяльності європейської антикорупційної мережі втратила будь-який сенс.

    «Не приносить явної користі національній безпеці Америки», – зазначили у дипломатичному відомстві, коментуючи офіційні мотиви виходу з антикорупційної угоди.

    Замість участі в колективних консультаціях та масштабних моніторингових місіях Ради Європи американський уряд має намір застосовувати власні, перевірені часом інструменти впливу на порушників закону. Урядовці переконані, що фінансування наднаціональних структур вичерпало свою ефективність, тому фокус уваги буде остаточно зміщено на прямі каральні механізми проти іноземних посадовців, які підозрюються у хабарництві чи відмиванні брудних грошей.

    «Ера виписування чеків міжнародним бюрократіям завершена, натомість США надають перевагу більш дієвим способам боротьби з корупцією – візовим обмеженням, санкціям та кримінальним розслідуванням корупційних схем», – резюмували у Державному департаменті.

    Цей гучний вихід став логічним продовженням загальної ізоляційної стратегії адміністрації Дональда Трампа, яка передбачає планомірне відсторонення країни від глобальних бюрократичних структур. Раніше офіційний Вашингтон уже ухвалив низку подібних резонансних рішень, демонстративно розірвавши зв’язки з іншими впливовими інституціями зі штаб-квартирами у Європі. Зокрема, американська влада зі скандалом припинила фінансування та участь у роботі Всесвітньої організації охорони здоров’я, а також покинула Раду Організації Об’єднаних Націй з питань прав людини. Тепер до переліку відкинутих ініціатив додалася і європейська антикорупційна група, що викликало занепокоєння серед західних союзників та залишило Сполучені Штати у доволі сумнівній геополітичній компанії двох держав-агресорів.

  • ICU Макара Пасенюка та Костянтина Стеценка може потрапити під санкції через бізнес в РФ та міжнародне розслідування

    ICU Макара Пасенюка та Костянтина Стеценка може потрапити під санкції через бізнес в РФ та міжнародне розслідування

    За інформацією наших джерел, співвласники групи “Інвестиційний капітал Україна” (ICU) Макар Пасенюк та Костянтин Стеценко можуть потрапити під санкції через бізнес в РФ та міжнародне розслідування ініційоване Офісом Генпрокурора у 2025 році.

    Макар Пасенюк та Костянтин Стеценко українські інвестиційні банкіри, співвласники групи “Інвестиційний капітал Україна” (ICU), тісно пов’язані з екс-президентом України Петром Порошенко та екс-главою НБУ Валерією Гонтаревою.

    ФОТО: українські інвест банкіри Макар Пасенюк та Костянтин Стеценко тісно пов’язані з Петром Порошенко та Валерією Гонтаревою

    Наразі правоохоронці вивчають можливу причетність фінансистів Макара Пасенюка та Костянтина Стеценко до державної зради, а Валерію Гонтареву до можливого зловживання службовим становищем.

    Мова йде про кримінальну справу №62025000000000954, яку було відкрито 23 вересня 2025 року.

    Варто відзначити, що з урахуванням того факту, що ICU Макара Пасенюка та Костянтина Стеценка приймали безпосередню та активну участь у фінансових оборудках пов’язаних із структурами Петра Порошенко, правоохоронці взялись за справу з “особливою увагою”. Так, замість типових 1-2 слідчих, до справи були залучені 13 співробітників ДБР та 5 прокурорів різних рівнів, включно зі старшими прокурорами різних департаментів.

    Але особливість цієї кримінальної справи навіть не в кількості залучених правоохоронців, а в тому, що Офіс Генпрокурора в рамках розслідування у січні 2026 року розіслав офіційні запити про міжнародну правову допомогу до правоохоронних органів Нідерландів, Кіпру та British Virgin Islands (BVI) з проханням надати Україні фінансову звітність компаній та інші необхідні дані групи компаній ICU.

    Тобто розслідування вийшло на міжнародний рівень, а з урахуванням “російської складової”, бізнес модель ICU може зазнати реальних втрат та переслідування уже на території та по законах Європейського Союзу. Нагадаємо, ICU Макара Пасенюка та Костянтина Стеценка працює одночасно в юрисдикціях Британії, Швейцарії, Кіпру, Еміратів, Нідерландів та BVI.

    ФОТО: Джерело УНІАН, розділ Думки, журналіст Сергій Лямець
    ФОТО: Джерело УНІАН, розділ Думки, журналіст Сергій Лямець
    ФОТО: Джерело УНІАН, розділ Думки, журналіст Сергій Лямець

    А запити стосувались структури усієї групи, включаючи компанії ICU Trading, ICU Holdings, ICU Investment Management, CIS Opportunities Fund та АТ “Банк Авангард”.

    Розслідування ОГП роботи ICU Макара Пасенюка та Костянтина Стеценка на РФ

    Як повідомляє журналіст Сергій Лямець, головною лінією розслідування ОГП був факт протизаконної співпраці Пасенюка, Стеценка та Гонтаревої з росіянами. Слідчі припускають, що такі факти існували, і фігуранти з метою збагачення могли навмисно здійснювати дії на шкоду суверенітету, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній та інформаційній безпеці України.

    Зокрема, за інформацією Сергія Лямця, в матеріалах слідстває є наступні формулювання:

    (1) “Група компаній Інвестиційний капітал Україна має стійкий фінансовий зв’язок із фінансовими компаніями країни агресора РФ, починаючи із свого заснування та продовжує його, незважаючи на повномасштабну збройну агресію відносно України і впроваджених національних та міжнародних санкцій”.

    (2) “Група компаній Інвестиційний капітал Україна має стійкий фінансовий зв’язок фінансовими компаніями країни агресора РФ, починаючи із свого заснування та продовжує його. Незважаючи на повномасштабну збройну агресію відносно України і впроваджених національних та міжнародних санкцій. Так, станом на 2014 рік власником 22,74% компанії ICU Holdings Limited була компанія нерезидент Cordova Management Ltd, власником якої є Улютіна Г.О. дружина заступника голови Зовнішторгбанку росії (ВТБ) Юрія Соловйова, а компанія Quillas Equities, яка також належна останьому, надавала багатомільйонні позики Keranto Holdings Ltd, яка, в свою чергу, знаходиться під контролем Пасенюка М.Ю. та Стеценка К.В.”.

    (3) “В кінці лютого 2018 року компанія Хоmeric Holdings Ltd, яка знаходиться під контролем Пасенюка М.Ю. та Стеценка К.В., стала власником 35,02% компанії Burger King Russia (Cyprus) Ltd, продавцем пакету виступила структура ВТБ. Засновником Xomeric Holdings Ltd виступає зареєстрована на Британських Віргінських островах CIS Opportunities Fund SPC Ltd. Ліцензію на управління фондами в інтересах CIS Opportunities Fund SPC Ltd має зареєстрована на тих же островах ICU Investment Management Ltd. Компанії Burger King Russia (Cyprus) Ltd c власником мережі закладів харчування у країні агресорі – РФ, і сплачує податкові платежі, з яких фінансується збройна агресія відносно України”.

    (4) “Є підстави вважати, що починаючи з 2014 року і дотепер, Гонтарева В.О., Стеценко К.В. та Пасенюк М.Ю. та інші невстановлені на теперішній час громадяни України, умисно і за попередньою змовою, з метою власного збагачення, вчиняють дії на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній безпеці України, які полягають у економічній взаємодії з компаніями, що підконтрольні резидентам держави-агресора та підсанкційним особам, володінні компаніями котрі здійснюють свою діяльність і сплачують податки на території російської федерації, тим самим, надають країні агресору російській федерації, її організаціям та їх представникам, допомогу у проведенні підривної діяльності проти України”.

    ICU, Валерія Гонтарева та активи росіян, екс-президентів Віктора Януковича і Петра Порошенко

    ФОТО: Валерія Гонтарева – джерело: сайт 24.ua

    Валерія Гонтарева керувала Нацбанком з 2014 по 2018 рік та відома “банкопадом”, рядом “корупційних кейсів” та “втечею” до Лондона.

    Пред приходом в Нацбанк, Гонтарева показово продала свою частку в ICU, але як показують матеріали розслідування “розлучення було фіктивним”.

    “За даними слідства, Гонтарева В.О. продовжила здійснювати фактичний контроль над діяльністю вказаних компаній та використовувати їх для отримання неправомірної вигоди для себе. Досудовим розслідуванням встановлено, що з моменту створення групи компаній Інвестиційний капітал Україна її діяльність системно фінансувалася структурами, пов’язаними з російською федерацією та її керівництвом, зокрема Зовнішторгбанком росії (ВТБ Банк / VTB Bank)” – цитата з рішення Печерського суду міста Києва, де розглядалась справа ICU.

    Нагадаємо, що екс-заступник голови ВТБ Юрій Соловйов був близьким другом Валерії Гонтаревої, а його дружині Галині Улютині належала чверть ICU. Тобто звинувачення мають під собою реальний ґрунт.

    Варто відзначити, що після Євромайдану ICU представляла Порошенка в кількох великих угодах, включно зі створенням “сліпого” трасту під управлінням Rothschild, врегулюванням справи Липецької фабрики, переговорами про купівлю телеканалів, угодами в енергетиці та багатьма іншими.

    Водночас, ICU асоціюється не лише з Януковичем та Порошенком, а в окремих епізодах перетиналася з екс-власником “Гулівера” Віктором Поліщуком, дружину якого називають родичкою екс-президента РФ Дмитра Медведєва.

    Тобто у розпорядженні українських правоохоронців велика доказова база контактів співвласників ICU з росіянами, що чітко зазначено в рішенні Печерського суду від 11 грудня 2025 року: “Група компаній Інвестиційний капітал Україна має стійкий фінансовий зв’язок із фінансовими компаніями країни агресора РФ, починаючи із свого заснування та продовжує його, незважаючи на повномасштабну збройну агресію відносно України і впроваджених національних та міжнародних санкцій”.  

    ICU Макара Пасенюка та Костянтина Стеценка та російські бургери

    Але якщо “обслуговування ICU інтересів сім’ї Януковича, та контакти з росіянами по лінії Юрія Соловйова та оточення екс-президента РФ Дмитра Медведєва” можна списати більш ранні контакти, то поточне володіння та управління  Burger King Russia це кейс який важко ігнорувати.

    Нагадаємо, у лютому 2018 року пов’язана з ICU кіпрська Xomeric Holdings придбала у структури російського державного ВТБ ще 16,62% Burger King Russia. До цього їй уже належало 18,4%, тому після угоди пакет зріс до 35,02%, а Xomeric стала найбільшим окремим акціонером російського Burger King. За проданий пакет ВТБ отримав близько 4,6 млрд рублів — приблизно 80 млн доларів за тодішнім курсом.

    Після початку повномасштабного вторгнення у березні 2022 року ICU повідомила, що вирішила вийти з Burger King Russia і що угода вже перебуває на “завершальному етапі”. Але як вияснили журналісти BBC ICU зберіг свою частку бізнесу в РФ незважаючи на гучні заяви про вихід.

    ФОТО: Скріншот BBC

    У вересні 2025 року головна компанія Burger King Russia (Cyprus) Ltd покинула Кіпр і була перереєстрована у спеціальному адміністративному районі Калінінградської області як МКООО «БКР». Саме ця структура продовжила володіти практично всім російським оператором Burger King.

    Тобто у 2025-му холдинг “переїжджає” безпосередньо до Росії, після чого імена його власників зникають із публічного простору, що дозволяє ICU зберегти актив та уникати санкцій Європейського Союзу.

  • Мільярдний компроміс із правосуддям: експосадовець визнав провину у справі нафтопродуктів та уникнув тюремного ув’язнення

    Мільярдний компроміс із правосуддям: експосадовець визнав провину у справі нафтопродуктів та уникнув тюремного ув’язнення

    Вітчизняна антикорупційна система продемонструвала безпрецедентний прагматичний підхід до вирішення одного з найбільш резонансних і тривалих кримінальних проваджень останнього десятиліття. Колишній народний депутат України та високопосадовець Сергій Пашинський офіційно уклав угоду про визнання винуватості зі Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою. Цей юридичний крок ставить остаточну крапку в багаторічному розслідуванні масштабної економічної афери, пов’язаної з незаконним привласненням колосальних обсягів арештованого пального. Головний фігурант складної схеми погодився піти на повну співпрацю зі слідством та визнати власні порушення закону, що дозволило йому уникнути реального тюремного строку. Натомість держава отримає безпрецедентну фінансову компенсацію, розмір якої сягає понад один мільярд сто мільйонів гривень, що робить цю угоду однією з найдорожчих в історії українського правосуддя.

    Корупційна епопея бере свій початок ще з подій дві тисячі чотирнадцятого року, коли на хвилі політичних змін правоохоронні органи наклали арешт на величезні резерви нафтопродуктів. Ці стратегічні запаси належали структурам сумнозвісного олігарха-втікача Сергія Курченка і мали бути прозоро реалізовані на користь знекровленої національної економіки. Проте замість чесного аукціону та поповнення державного бюджету, десятки тисяч тонн дефіцитного пального були передані сумнівним приватним компаніям за штучно заниженими цінами. Різниця між реальною ринковою вартістю та сумами, сплаченими фіктивними фірмами, осіла в кишенях організаторів оборудки. Детективам знадобилися роки кропіткої роботи, тисячі годин аналізу фінансових проводок та складних експертиз, аби довести причетність впливових політиків до розкрадання національних ресурсів і сформувати неспростовну доказову базу.

    Розуміючи безперспективність подальшого судового протистояння та зіткнувшись із залізними доказами слідства, експосадовець обрав тактику юридичного компромісу. Підписана угода означає, що підозрюваний повністю погоджується з висунутими обвинуваченнями та визнає свою безпосередню участь у тіньових процесах розподілу арештованого майна. В обмін на це антикорупційні органи застосували сучасний правовий механізм, який дозволяє конвертувати тюремний строк у колосальні фінансові стягнення. Сума в один мільярд сто мільйонів гривень має бути виплачена як пряме відшкодування завданих збитків. Такий підхід свідчить про зміну пріоритетів вітчизняної юстиції: замість того, щоб роками утримувати фігуранта за ґратами за кошти платників податків у нескінченних судових процесах, держава обирає миттєве та гарантоване повернення вкрадених активів.

    Цей випадок формує потужний юридичний прецедент для всієї правоохоронної системи країни та надсилає недвозначний сигнал іншим учасникам корупційних схем. Практика укладання угод про визнання провини у справах такого високого рівня демонструє зрілість антикорупційної інфраструктури, здатної заганяти в кут навіть найбільш захищених політичних діячів. Змусити посадовця такого рангу публічно визнати свою провину та добровільно повернути понад мільярд гривень – це суттєвий психологічний та економічний удар по культурі безкарності. Повернуті кошти стануть критично важливим ресурсом для державних потреб в умовах колосального навантаження, довівши, що справедливість може мати не лише моральний, але й цілком конкретний фінансовий вимір.

  • «Плати або втратиш бронь»: у київській лікарні викрили побори з хірургів

    «Плати або втратиш бронь»: у київській лікарні викрили побори з хірургів

    У Києві правоохоронці викрили керівників одного з медичних закладів, яких підозрюють у систематичному вимаганні грошей із хірургів за проведені операції. За версією слідства, схема діяла роками, а лікарям, які відмовлялися платити, погрожували надмірними чергуваннями, дисциплінарними провадженнями та скасуванням бронювання від мобілізації.

    За даними поліції Києва, до схеми могли бути причетні медичний директор та двоє завідувачів відділень. Із кожної операції хірурги мали передавати керівництву від тисячі гривень. Сума залежала від кількості втручань, а гроші нібито збирали щотижня або раз на місяць.

    Особливо жорстким важелем тиску, за даними слідства, була загроза втрати бронювання. У такому разі військовозобов’язаний медик потенційно міг підлягати мобілізації.

    Оперативники Департаменту стратегічних розслідувань Нацполіції та слідчі столичної поліції задокументували кілька епізодів передачі коштів.

    Трьом посадовцям повідомили про підозру за ч. 3 ст. 368 Кримінального кодексу України — одержання неправомірної вигоди службовою особою, яка займає відповідальне становище.

    Медичному директору суд обрав нічний домашній арешт строком на два місяці. Двох завідувачів відділень взяли під варту на 60 діб із можливістю внесення застави.

    Остаточної вини фігурантів суд ще не встановив.

    Правоохоронці продовжують розслідування та перевіряють, скільки саме лікарів могли стати жертвами такої схеми і яку загальну суму керівництво закладу могло отримати.

  • Після «Карфагена» — Відень: журналісти знайшли Кравченка в Австрії

    Після «Карфагена» — Відень: журналісти знайшли Кравченка в Австрії

    Колишнього генерального прокурора Руслана Кравченка, який після виїзду з України у службове відрядження не повернувся до Києва, журналісти знайшли в Австрії. За даними розслідування Михайла Ткача для «Української правди», Кравченко разом із дружиною Олександрою нещодавно з’явився в австрійському Центральному реєстрі реєстрації місця проживання — Zentrales Melderegister, або ZMR. У документах обом вказали одну й ту саму основну адресу у Відні.

    Історія виглядає особливо показово на тлі того, як Кравченко залишав Україну. У ніч проти 14 вересня він перетнув кордон через пункт пропуску Шегині. За інформацією джерел УП у правоохоронних органах, ексгенпрокурор їхав Mercedes V-Class разом із водієм, який займається міжнародними пасажирськими перевезеннями. Журналісти стверджують, що авіаквитків із Польщі Кравченко не купував, тож до кінцевої точки маршруту він міг добиратися автомобілем.

    Формально виїзд пояснювали п’ятиденним відрядженням до Франції. За даними медіа, наказ Кравченко підписав собі сам ще 13 вересня, коли залишався генеральним прокурором. Офіційним приводом називалася участь у заходах Парламентської асамблеї Ради Європи, однак у ПАРЄ журналістам повідомляли, що його участь у відповідному засіданні програмою не передбачалась. Термін відрядження завершився 18 вересня, але 21 вересня на роботу Кравченко вже не вийшов.

    За кілька годин до перетину кордону Кравченко оприлюднив відеозвернення, в якому заявив, що підписав підозру директору НАБУ Семену Кривоносу. НАБУ та САП публічно відкинули претензії Кравченка і називали його дії продовженням конфлікту навколо антикорупційних органів. При цьому важлива юридична деталь: станом на момент появи нинішнього розслідування сам Кравченко не мав публічно підтвердженого статусу підозрюваного у справі «Карфаген». Reuters також зазначав, що Кравченку обвинувачення не висували, а сам він заперечував будь-яку причетність до ймовірного прикриття шахрайських колцентрів.

    15 вересня президент Володимир Зеленський офіційно звільнив Руслана Кравченка з посади генерального прокурора. Відповідний указ №932/2026 містить лише формулювання про звільнення. За день до цього президент окремим указом відсторонив його від посади.

    «Ненька інфо» ще 14 вересня писала про обставини його нічного виїзду: Нічна втеча на службовому авто: генпрокурор Кравченко виїхав з України після гучних звинувачень проти керівництва НАБУ та САП

    Тоді ж навколо Кравченка вже активно циркулювала версія про те, що кінцевою точкою маршруту може стати саме Австрія. «Ненька інфо» окремо писала про припущення депутатки Вікторії Сюмар щодо можливого оформлення притулку в Австрії, однак на той момент незалежного підтвердження цього не було. Сам Кравченко про намір просити притулок публічно не повідомляв, і австрійська влада також не оголошувала про отримання відповідної заяви.

    Тепер з’явився значно конкретніший слід — австрійський реєстр.

    За даними УП, поточним основним місцем проживання Руслана та Олександри Кравченків у ZMR зазначено Jordangasse 7/12 у першому районі Відня, тобто фактично в історичному центрі міста. Саме ці довідки журналісти називають головним доказом того, що подружжя перебуває або принаймні реєструє свою присутність у столиці Австрії.

    Після «Карфагена» — Відень: журналісти знайшли Кравченка в Австрії Після «Карфагена» — Відень: журналісти знайшли Кравченка в Австрії

    Але найцікавіша деталь з’явилася після перевірки самої адреси.

    Як з’ясувала «Українська правда», квартира №12 за Jordangasse 7 — це не звичайне житлове приміщення, а офіс компанії CS Corporate Services GmbH. Компанія надає послуги з доміциляції, тобто реєстрації юридичних адрес для компаній, секретарського й управлінського обслуговування, а також продажу вже готових зареєстрованих компаній. За цією ж адресою значаться десятки різних юридичних осіб.

    Саме через це журналісти ставлять питання, чи є вказана адреса реальним місцем проживання Кравченків.

    УП припускає, що використання такої адреси могло дозволити не розкривати фактичне місце проживання подружжя у Відні. Водночас це саме версія журналістів: публічних пояснень Кравченка щодо реєстрації за цією адресою наразі немає, так само немає рішення австрійських органів про будь-яке порушення ним місцевого законодавства.

    Олександра Кравченко виїхала з України ще раніше за чоловіка — 12 вересня. За даними джерел УП, вона пішки перетнула кордон із Молдовою через Паланку, а наступного дня виїхала через молдовсько-румунський кордон на Mercedes. Журналісти також не виявили інформації про придбання нею авіаквитків, через що припускають, що до Австрії вона могла доїхати автомобілем.

    Таким чином, маршрути подружжя були різними, але, за даними австрійського реєстру, зрештою вони опинилися в одному місті.

    Уся ця історія відбувається на тлі масштабної операції НАБУ і САП «Карфаген», пов’язаної з ймовірним прикриттям шахрайських колцентрів окремими посадовцями Офісу генерального прокурора.

    «Ненька інфо» детально писала про оприлюднені антикорупційними органами матеріали: Операція «Карфаген»: НАБУ та САП оприлюднили плівки у справі про «кришування» шахрайських колцентрів посадовцями ОГП

    Сам Кравченко після розголосу публічно заперечував причетність до можливого прикриття незаконних колцентрів. Згадки про нього в чужих розмовах, за його позицією, не доводять участі в будь-якому злочині. Цю обставину важливо враховувати, оскільки матеріали журналістських розслідувань і оперативні записи не є обвинувальним вироком.

    Окремий резонанс викликало майно родини Кравченка. «Ненька інфо» раніше писала про будинок у Козині та 6,5 млн грн доходів дружини ексгенпрокурора, які аналізував Центр протидії корупції на тлі справи «Карфаген».

    Будинок у Козині та 6,5 млн грн дружини: ЦПК знайшов нову деталь у справі Кравченка

    Ще раніше «Ненька інфо» повідомляла, що навколо Кравченка могли готуватися жорсткі кроки у відповідь на дії НАБУ і САП, зокрема йшлося про повідомлення ЗМІ щодо можливого стеження за представниками антикорупційних структур. І ці твердження також залишалися журналістською інформацією, а не встановленими судом фактами.

    Окремої обережності потребує тема можливої екстрадиції.

    У матеріалі УП Австрія описується як складна юрисдикція для повернення українських фігурантів. Але говорити, що Австрія взагалі не видає підозрюваних Україні, було б неточно. Австрія та Україна є сторонами Європейської конвенції про видачу, а австрійські суди розглядають українські запити індивідуально. Наприклад, у 2025 році ДБР повідомляло, що австрійський суд мав розглядати питання про екстрадицію колишнього генерала СБУ в Україну.

    Водночас практика справді показує, що такі процедури можуть бути складними і тривалими. Найвідоміший приклад — Дмитро Фірташ, чию екстрадицію до США австрійський апеляційний суд остаточно заблокував у 2025 році після багаторічного процесу. Це, однак, не означає, що аналогічне рішення автоматично буде ухвалено в будь-якій іншій справі.

    А у випадку Кравченка питання екстрадиції наразі взагалі передчасне: для цього потрібні відповідні процесуальні рішення в Україні, міжнародний запит і окремий розгляд австрійською стороною. Публічно підтвердженої підозри Кравченку в «Карфагені» станом на цей момент немає.

    Отже, нові дані дозволяють говорити про кілька встановлених речей. Кравченко залишив Україну 14 вересня, офіційно був звільнений із посади 15 вересня, до Києва після завершення заявленого відрядження не повернувся, а в австрійському реєстрі з’явилася його реєстрація разом із дружиною у Відні. Адреса, яку вони зазначили як основне місце проживання, веде до офісу компанії, що спеціалізується на корпоративному сервісі.

    Історія, яка починалася як п’ятиденне службове відрядження до Франції, тепер перетворилася на значно більший політико-правовий сюжет: колишнього генпрокурора шукають уже не в Парижі, а слід його документів веде просто до центру Відня.

  • Мільйон доларів на дронах: посадовець ДПСУ отримав нову підозру у гучній справі НАБУ

    Мільйон доларів на дронах: посадовець ДПСУ отримав нову підозру у гучній справі НАБУ

    Гучна справа про можливий мільйонний хабар на закупівлі безпілотників для Державної прикордонної служби отримала нове продовження. 23 вересня НАБУ і САП повідомили про нові підозри посадовцю ДПСУ та власнику приватної компанії, яких ще навесні викрили у провадженні щодо вимагання $1 млн за безперешкодне укладення та виконання контракту на постачання дронів. Тепер слідство говорить не лише про вимагання грошей, а й про окремий епізод передачі неправомірної вигоди та можливу легалізацію незаконних доходів через криптовалюту й придбання дорогого автомобіля.

    За даними НАБУ, історія почалася ще в серпні 2025 року, коли одна з військових частин ДПСУ розпочала закупівлю партії безпілотних авіаційних комплексів. До переговорної процедури допустили приватну компанію, яка спочатку запропонувала поставити техніку за 825 млн грн.

    У процес втрутився власник іншої компанії-виробника дронів. За версією слідства, він переконував конкурента не знижувати ціну, посилаючись на нібито попередні домовленості з Адміністрацією ДПСУ і очікуючи, що саме його компанія отримає контракт.

    Однак конкурент таки подав дешевшу пропозицію і виграв закупівлю.

    Саме після цього, стверджують НАБУ і САП, сценарій змінився: власник компанії, яка програла, у змові з представниками прикордонної служби нібито почав вимагати від переможця $1 млн за те, щоб із укладенням договору та прийманням техніки не виникало проблем.

    Для переконливості директору компанії-переможця навіть організували телефонну розмову з представником ДПСУ. За версією детективів, той заявив, що вимоги щодо передачі грошей нібито погоджені з Адміністрацією відомства.

    У травні 2026 року посадовцю прикордонної служби та власнику компанії повідомили перші підозри. Тоді дії фігурантів кваліфікували в межах статей про одержання неправомірної вигоди в особливо великому розмірі.

    Про цю справу раніше детально писала і «Ненька інфо»:

    $1 мільйон за контракт на дрони: суд арештував посадовця ДПСУ та виробника безпілотників у гучній корупційній справі

    Тоді Вищий антикорупційний суд обрав підозрюваним запобіжні заходи. За даними «Ненька інфо», посадовця ДПСУ взяли під варту з альтернативою застави у 4 млн грн, а для підприємця визначили значно більшу заставу — понад 44 млн грн.

    Але на цьому справа не зупинилася.

    Слідство знайшло ще один переказ — $50 тисяч у криптовалюті

    23 вересня НАБУ повідомило, що детективи встановили додатковий епізод передачі неправомірної вигоди.

    За версією слідства, власник приватної компанії переказав посадовцю ДПСУ 50 тисяч USDT — криптовалюти Tether, прив’язаної до долара США.

    За курсом НБУ на відповідний момент це становило понад 2,1 млн грн.

    Саме цей епізод став підставою для нової кваліфікації дій фігурантів. Тепер у справі йдеться, зокрема, про надання неправомірної вигоди за ч. 2 ст. 369 Кримінального кодексу.

    А щодо посадовця ДПСУ слідство пішло ще далі.

    15,4 млн грн перевели в USDT

    НАБУ заявляє, що прикордонник міг неодноразово отримувати незаконні доходи та приховувати їх у криптоактивах.

    За даними Бюро, у період із січня по квітень 2026 року він перевів у Tether кошти на суму понад 15,4 млн грн.

    Детективи проаналізували транзакції і дійшли висновку, що частину криптовалюти надалі конвертували у готівку.

    Один із криптогаманців правоохоронці, за інформацією НАБУ, виявили під час обшуку за місцем проживання посадовця.

    Саме тому йому додатково інкримінують легалізацію майна, одержаного злочинним шляхом за ч. 2 ст. 209 КК України.

    Із крипти — у Mercedes

    Ще одна яскрава деталь нового епізоду — автомобіль.

    За версією НАБУ, частину грошей, які були виведені з криптовалюти у готівку, використали для придбання Mercedes-Benz GLC 300.

    Автомобіль при цьому оформили не на самого посадовця, а на його дружину.

    Саме цей ланцюжок — можливі незаконні доходи, криптовалюта, переведення в готівку і подальша купівля майна на близьку особу — слідство розглядає як один із епізодів потенційної легалізації коштів.

    Водночас НАБУ не називає прізвища посадовця чи підприємця у своєму офіційному повідомленні, тому пов’язувати справу з конкретними особами без додаткового підтвердження некоректно.

    Контракт на сотні мільйонів перетворився на мільйонний хабар

    Особливого резонансу історії додає сама логіка закупівлі.

    Компанія, яка зрештою виграла тендер, за даними слідства, зробила те, що за нормальної конкуренції мало б бути вигідним державі — знизила ціну.

    У попередньому матеріалі «Ненька інфо» йшлося, що закупівля стосувалася 270 безпілотних авіаційних комплексів, а після зниження ціни вартість контракту могла становити близько 760 млн грн замість початкових 825 млн.

    Саме після того, як дешевша пропозиція зруйнувала попередній сценарій, за версією слідства, і виникла вимога заплатити $1 млн за подальше безперешкодне виконання контракту.

    Тобто фактично йдеться про ситуацію, коли компанія виграла закупівлю завдяки нижчій ціні, але потім могла зіткнутися з вимогою заплатити окремо за те, щоб державний контракт узагалі нормально запрацював.

    Справи навколо закупівлі дронів множаться

    Це не єдине велике антикорупційне провадження навколо безпілотників.

    У серпні НАБУ і САП повідомили про нові підозри у справі Держспецзв’язку щодо закупівлі дронів у 2023 році. За даними слідства, загальна сума збитків у тому провадженні зросла з 90 млн до 254 млн грн, а ціни на техніку могли завищуватися на 60–90%.

    В іншому провадженні НАБУ вже завершило слідство щодо закупівель БПЛА та засобів РЕБ, де правоохоронці підозрюють групу посадовців і бізнесменів у системному заволодінні бюджетними коштами, які органи місцевого самоврядування направляли на потреби Сил оборони.

    На «Ненька інфо» також виходили матеріали про інші скандали навколо ринку безпілотників.

    Зокрема:

    Виробник дронів «Генерал Черешня» погрожував БФ «Твій Крок» через відмову купувати продукцію за завищеними цінами

    А ще:

    Мер Чернівців Роман Клічук опинився у центрі скандалу через закупівлю дронів із переплатою

    Є й окрема справа вже всередині самої прикордонної служби:

    Продав військові дрони, купив Lexus: на Одещині викрили начальника складу прикордонників

    Там, щоправда, йдеться про інше кримінальне провадження і не пов’язаних із нинішньою справою осіб.

    Що далі

    Після нових підозр історія з мільйоном доларів фактично перестала бути лише справою про ймовірне вимагання хабаря за контракт.

    Тепер детективи відстежують криптовалютні перекази, походження десятків мільйонів гривень, конвертацію USDT у готівку та придбання дорогого майна.

    При цьому НАБУ наголошує, що слідство ще триває і правоохоронці продовжують встановлювати інших осіб, які могли бути причетними до схеми.

    Тож справа, яка навесні почалася з підозри у вимаганні $1 млн за «безперешкодне» постачання дронів, до осені обросла новими епізодами — 50 тисячами USDT, понад 15,4 млн грн у криптовалюті та Mercedes-Benz, оформленим на дружину посадовця.

    І це може бути ще не фінал: НАБУ прямо зазначає, що коло можливих учасників продовжують встановлювати.

    Водночас усі описані обставини є версією слідства. Відповідно до Конституції України, підозрювані вважаються невинуватими, доки їхню вину не буде доведено в законному порядку обвинувальним вироком суду.