Govoritinfo.com

Позначка: корупційні ризики

  • Державне обленерго купує трансформатор удвічі дорожче, ніж ГТСУ: що відомо про постачальників

    Державне обленерго купує трансформатор удвічі дорожче, ніж ГТСУ: що відомо про постачальників

    АТ «Хмельницькобленерго» уклало договір на постачання силового трансформатора вартістю 27 мільйонів гривень. Формально підприємству вдалося «зекономити», адже початково планувалося заплатити понад 37 мільйонів. Але навіть після знижки ця закупівля залишається суттєво дорожчою за аналогічні контракти інших держкомпаній. Про це пишуть «Наші гроші» з посиланням на дані «Прозорро».

    Постачальником виступає київське приватне підприємство «Вектор-А». Воно має привезти до Хмельницького трансформатор типу ТМТН-16000/115/38,5/10,5-У1 виробництва компанії «Олімп Енерго». Потужність обладнання — 16 МВА. Поставку обіцяють здійснити протягом двох місяців після заявки замовника, оплата передбачена після фактичної поставки, а гарантія діє пів року з моменту введення в роботу.

    Якщо дивитися на питому вартість, один МВА для «Хмельницькобленерго» зараз обходиться приблизно у 40,4 тисячі доларів. Для порівняння, «Оператор ГТС України» у вересні замовив трансформатор такої ж потужності приблизно по 21,6 тисячі доларів за МВА, тобто майже удвічі дешевше.

    Спершу за результатами торгів сума договору з «Вектор-А» становила 37,03 мільйона гривень, що відповідало вже зовсім високому рівню — понад 55 тисяч доларів за МВА. 23 жовтня сторони підписали додаткову угоду і зменшили вартість до 27 мільйонів. Одночасно скоротили й терміни: замість трьох місяців на поставку тепер дається два. Попри це, ціна все одно виглядає завищеною.

    У відкритих матеріалах судових спорів «Олімп Енерго» раніше фігурувало в конфліктах із податковою. Також там є згадка, що у травні 2024 року ця сама «Вектор-А» вже купувала в «Олімп Енерго» подібний трансформатор за 20,3 мільйона гривень. Якщо перерахувати, це приблизно 31,5 тисячі доларів за МВА. Тобто постачальник уже купував схоже обладнання дешевше, ніж зараз продає «Хмельницькобленерго», навіть після «знижки».

    До того ж умови тендеру викликали питання в конкурентів. Одна з компаній заявляла, що встановлений замовником термін поставки є нереалістичним: трансформатор такого класу зазвичай виготовляється не швидше ніж за пів року, а обленерго вимагало завершити все до кінця 2025 року. Потенційний постачальник просив офіційно подовжити крайній термін до березня 2026-го, але отримав відмову. Учасники також скаржилися на технічні вимоги. Частину умов «Хмельницькобленерго» змінило, але не всі.

    Під час відбору відхилили двох інших учасників, у тому числі «Запоріжтрансформатор» і «Глобал Енерго». Формально — через невідповідність документів, зокрема протоколів випробувань на обладнання тієї ж схеми з’єднання обмоток і тієї ж потужності, яку вимагав замовник. Окрім цього, конкуренти не надали повний пакет супровідних довідок і листів погодження договору.

    Структура стосунків між учасниками ринку виглядає замкненою. «Вектор-А», яке зараз отримало контракт, належить Андрію Кунинцю і за останні роки виграло держпідрядів майже на мільярд гривень, причому в основному — саме в «Хмельницькобленерго». Виробник трансформатора, франківське «Олімп Енерго», оформлене на Петра Савуляка. Раніше він керував компанією «Глобал Енерго» — тією самою, що брала участь у цих торгах як конкурент, але програла. Тобто постачальник, виробник і конкурент опиняються в одному колі знайомств.

    «Хмельницькобленерго» на 70% належить державі. Управління пакетом акцій нині здійснюють «Українські розподільчі мережі» — держструктура, створена для консолідації обленерго у Хмельницькому, Харкові, Запоріжжі, Черкасах, Миколаєві та Тернополі. Із березня 2025 року обов’язки генерального директора «Хмельницькобленерго» виконує Святослав Козленко.

    Якщо коротко, маємо ситуацію, в якій державна енергетична компанія купує трансформатор у давнього підрядника за ціною, що суттєво вища за ринок, і відсікає інших учасників через формальні невідповідності. Навіть після гучної «економії» у 10 мільйонів гривень запитання до цієї закупівлі не зникли.

  • Скандал навколо УЗ: член Наглядової ради пов’язаний з компанією сина Януковича

    Скандал навколо УЗ: член Наглядової ради пов’язаний з компанією сина Януковича

    Кабмін 1 жовтня 2025 року оновив склад Наглядової ради АТ «Укрзалізниця» розпорядженням №1090-р. Уряд затвердив сім членів ради: чотирьох незалежних (Анатолій Амелін, Ельжбета Єва Беньковська, Максим Мокляк, Гепард Хафер) та трьох представників держави (Сергій Лещенко, Давід Ломджарія, Олександр Камишін). Документ підписала прем’єр-міністр України Юлія Свириденко.

    Анатолію Амеліну, співзасновнику аналітичного центру «Український інститут майбутнього», фактично продовжили мандат на другий термін: він уже входив до Наглядової ради УЗ у попередньому складі разом із Гепардом Хафером, Сергієм Лещенком і Давідом Ломджарією. До цього Амелін працював у НКЦПФР (Нацкомісія з цінних паперів та фондового ринку) та очолював інвесткомпанію «Альтана Капітал», яку на ринку пов’язували з орбітою бізнесу Ріната Ахметова.

    Після рішення уряду навколо Амеліна виник публічний скандал. Журналісти, посилаючись на відкриті юрреєстри, стверджують, що на четвертому році повномасштабної війни він досі значиться співзасновником бізнесу в окупованому Донецьку — зокрема ТОВ «Столичний стиль». Серед співзасновників цього ТОВ фігурує ПрАТ «КЕПІТЕЛ БІЛДІНГ КОРПОРЕЙШЕН», кінцевим бенефіціаром якого значиться Олександр Янукович, син президента-втікача Віктора Януковича, через структуру ПрАТ «МАКО ХОЛДІНГ». Тобто формально в спільному бізнесі Амеліна простежується зв’язок із людьми з найближчого оточення родини Януковича.

    Це викликає логічне запитання всередині самої «Укрзалізниці»: як людина з такими зв’язками залишилася в складі наглядового органу стратегічної державної компанії вдруге поспіль під час війни. За даними профільного анонімного телеграм-каналу залізничників «Уволіть ПОНАБа» (канал пов’язують із колишнім головою правління УЗ Олександром Камишіним), Амелін — це «креатура прем’єр-міністрки Юлії Свириденко». Канал описує його як людину, що «поміняла донецькі ОПГ на “Київський інститут майбутнього”». Водночас жодних публічних підтверджень з боку самої Свириденко про особисту роль у просуванні Амеліна немає: відкритих спільних появ, заяв або коментарів щодо нього журналістам знайти не вдалося.

    Ще одна лінія цієї історії — роль Олександра Камишіна. Камишін, який колись очолював правління «Укрзалізниці», у 2023 році різко пішов із компанії. Пізніше він був призначений міністром з питань стратегічних галузей промисловості, і тодішня міністерка економіки Юлія Свириденко публічно презентувала його як людину, яка має «перезапустити» відомство під потреби воюючої економіки. Уже за рік Камишина звільнили з посади міністра за рекомендацією профільного комітету Верховної Ради. У медіа тоді звучали версії, що однією з причин його швидкого відходу з УЗ могли бути питання до нього з боку НАБУ, і нібито його звільнення убезпечувало компанію від репутаційного удару. (Це саме по собі не означає пред’явленої підозри, а лише показує рівень токсичності теми корупції в УЗ.)

    Фактично маємо таку картинку:
    – Кабмін формально закінчив конкурсний відбір і поставив оновлену Наглядову раду УЗ — із міжнародними членами, з досвідом у логістиці та держуправлінні, і з українськими публічними фігурами типу Лещенка. Уряд підписала нинішня прем’єр-міністр Юлія Свириденко.
    – Водночас у Раді залишається Анатолій Амелін, навколо якого тепер склеюють одразу три токсичні сюжети: його минулі бізнес-зв’язки з орбітою Ахметова, чинна присутність у донецькому бізнесі поруч зі структурами Олександра Януковича, і політичні натяки, ніби його лобіюють на найвищому рівні.
    – Усередині самої «Укрзалізниці» частина персоналу, за повідомленнями профільних каналів, не розуміє, як це виглядає з точки зору безпеки й репутації компанії, яка є критичною для оборони країни.

    На тлі цього варто пам’ятати: Наглядова рада УЗ — це не просто формальність. Вона контролює стратегічну політику компанії, погоджує ключові кадрові призначення, стежить за закупівлями та інвестиційними рішеннями. За законом її більшість мають складати незалежні члени, а повноваження члена ради — три роки, із можливістю переобрання необмежену кількість разів. Тобто зберегти місце в Раді вдруге — це не автомат, це або конкурсний відбір, або дуже серйозний «кредит довіри».

    І зараз якраз питання: цей кредит довіри виправданий, чи це політична «квота», яка не дуже красиво виглядає в умовах війни?

  • Одеські лікарні переплатили майже 2 млн грн за медмеблі

    Одеські лікарні переплатили майже 2 млн грн за медмеблі

    КП «Централізована закупівельна організація Одеської обласної ради» уклало договір із київською компанією «Унімед Груп» на постачання комплекту медичних меблів для Обласного центру соціально-психологічної допомоги — загальна вартість бюджету становить близько 5,2 млн грн. Деякі позиції в цьому контракті коштували значно дорожче за ринкові аналоги.

    Найбільш показовою вважають позицію із 57 приліжковими тумбочками моделі SERA-10 — ціна за одиницю вказана на рівні 42,57 тис. грн (без ПДВ — 39,59 тис. грн). Для порівняння, на українському ринку є моделі німецького виробництва приблизно за 21,9 тис. грн, на британських порталах — до 15,5 тис. грн, а деякі закордонні постачальники пропонують моделі в експортних цінах набагато дешевше. За оцінкою авторів публікації, лише по цій позиції переплата становить близько 1 млн грн.

    Інші позиції договору також викликають питання. Медична шафа для інструментів AD 213-P оцінена у 120,96 тис. грн за штуку (для центру придбано дві), тоді як на ринку аналогічні шафи доступні за значно нижчими цінами — журналісти називають завищення більш ніж удвічі. За іншою позицією — шафа AD-206/P (7 одиниць по 98,28 тис. грн) — повні аналоги на закордонних порталах коштують до $500. І нарешті, стільці лікаря AD-261/H придбали по 46,44 тис. грн за штуку, тоді як подібні моделі на ринку продаються за тисячі (а не десятки тисяч) гривень.

    Переплата за цим тендером сягнула щонайменше 2 млн грн. Як зазначається в публікації, компанія «Унімед Груп» також виконувала доставку та розмитнення обладнання.

    Засновниками «Унімед Груп» згідно з відкритими даними є мешканці Києва та Київської області Микола Беззубенко та Микола Щирук. У 2019 році проєкт «Наші Гроші» публікував розслідування про бізнес Беззубенка та Щирука, у якому Беззубенка називали колишнім начальником управління економічної контррозвідки СБУ та пов’язували з мережею фармпостачальників. Після 2022 року, за даними публікацій, група компаній розширила діяльність і почала постачання медичного обладнання до лікарень.

  • Аудитори виявили розбіжності в закупівлях озброєння — переплати на 5,4 млрд грн

    Аудитори виявили розбіжності в закупівлях озброєння — переплати на 5,4 млрд грн

    Україна створила потужну вітчизняну оборонну промисловість, яка тепер виробляє тисячі артилерійських снарядів, бронетехніки та безпілотників. Водночас міжнародне видання The New York Times з посиланням на внутрішні урядові аудити та експертні оцінки пише про системні проблеми у сфері державних закупівель озброєнь, зокрема — про випадки підписання контрактів не з найнижчими учасниками торгів і про сумніви у прозорості частини платежів.

    Загальна сума розбіжностей між найнижчими пропозиціями та фактично укладеними контрактами, згідно з аудиторськими матеріалами, становила щонайменше 5,4 млрд грн (приблизно 129 млн дол.). Аудитори не знайшли прямих звинувачень у розтраті коштів, проте низку справ передано до правоохоронних органів для додаткової перевірки.

    Критики наголошують на кількох проблемних трендах: укладення контрактів із компаніями, що пропонували дорожчі умови; передоплати за поставки, які були затримані або виконані не в повному обсязі; а також широкий залучення посередників, які отримували націнки замість прямих закупівель у виробників. Колишній радник агентства Тамерлан Вахабов в інтерв’ю виданню зазначав, що «в умовах воєнного стану відсутня політична воля робити все правильно», і що переплати відбувалися «з невідомих причин».

    У відповідь керівництво Агентства з оборонних закупівель наголошує: нижчі пропозиції іноді відхиляли через невідповідність вимогам якості, строкам постачання або іншим критеріям. Директор агентства Арсен Жумаділов повідомив, що частина проблем спонукала відомство експериментувати з новими моделями закупівель, зокрема створенням онлайн-ринку, де командири можуть замовляти безпілотники безпосередньо у постачальників «в один-два кліки». За словами посадовця, це має зменшити бюрократію і підвищити прозорість постачань.

    Аудити, які перевіряли період від початку 2024 року до березня 2025 року, не дали підстав для звинувачень у систематичній крадіжці, але виявили численні процедурні ризики: використання посередників у великій частці контрактів, відсутність документально підтверджених виробничих потужностей у деяких підрядників, а також випадки неповних або затриманих поставок. Частина закупівель здійснювалась через посередників із типовою націнкою близько 3%, що також викликало запитання в аудиторів.

    На тлі швидкого зростання внутрішнього озброєння важливо не лише масштабувати виробництво, а й посилити контроль за закупівлями — щоб уникнути марних витрат і зберегти довіру донорів та платників податків. Запровадження електронного ринку і інших інноваційних механізмів закупівель розглядають як крок у правильному напрямі, але наголошують, що нові інструменти мають супроводжуватися жорсткою перевіркою постачальників і публічним звітуванням про витрати.

  • Маяківська сільрада замовила укриття за 117 млн грн: переплати на матеріалах перевищують 5 млн

    Маяківська сільрада замовила укриття за 117 млн грн: переплати на матеріалах перевищують 5 млн

    У Маяках на Одещині міжнародні кошти, призначені для захисту дітей, можуть опинитися під питанням ефективності використання: Управління житлово-комунального господарства Маяківської сільської ради уклало договір із ТОВ «СПК Флагман» на будівництво укриття при ліцеї на вулиці Преображенській, 69-А вартістю 117,44 млн грн. Об’єкт, який фінансується в межах програми Ukraine Facility, має бути збудований до квітня 2026 року і розрахований на розміщення до 1 000 осіб.

    Офіційна сума контракту привернула увагу експертів після порівняння кошторисних позицій із середніми ринковими цінами. У проєкті арматуру закладено по 49 тис. грн за тонну при ринковій ціні близько 32 тис. грн, кубометр бетону — по 4,3 тис. грн замість середніх 3,3 тис. грн, а протипожежні двері EI60 по 14,7 тис. грн за квадратний метр при ринкових 6,4 тис. грн. Лише за цими трьома позиціями, за підрахунками аудиторів, переплата перевищує 5 млн грн.

    На конкурс подавалися й інші пропозиції зі значно нижчою вартістю. Компанія «Буд Інжинірінг» пропонувала виконати роботи за 99 млн грн, «Омерта» — за 106 млн грн, «Берг Групп» — за 108,73 млн грн. Попри це їхні пропозиції були відхилені замовником; у документації замовника вказано як підстави відхилення «нечитабельні файли» та «помилки в документах».

    Керівництво Маяківської сільради, чиє ім’я фігурує серед відповідальних осіб, очолює Віктор Дяченко. Підписання угоди з однією з найдорожчих пропозицій викликає занепокоєння у фахівців з публічних закупівель і активістів, оскільки йдеться про використання міжнародного фінансування для об’єкта безпеки дітей.

    Замовлення укриття для ліцею має очевидну соціальну значущість: оснащення сховища для тисячі людей теоретично підвищує рівень готовності громади до небезпек. Разом з тим помітна диспропорція між пропозицією-переможцем і дешевшими конкурентами, а також невідповідності в ціноутворенні окремих матеріалів створюють ризики неефективного витрачання ресурсів і знижують довіру до прозорості тендеру.

  • Прокурорку з Черкас покарали за відмову підтвердити інвалідність

    Прокурорку з Черкас покарали за відмову підтвердити інвалідність

    Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів застосувала дисциплінарне стягнення до прокурорки Черкаської обласної прокуратури Наталії Ленкової. Упродовж року вона не зможе претендувати на підвищення чи переведення.

    Підставою стало систематичне ігнорування викликів до державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ», де Ленкова мала підтвердити ІІ групу інвалідності, встановлену ще у 2012 році.

    За даними скарги, поданої в.о. керівника Черкаської обласної прокуратури, прокурорка чотири рази не з’явилася на обстеження. У своїх поясненнях вона заявила, що частину викликів пропустила з поважних причин: хвороба, догляд за дитиною, а також страх їхати до Дніпра через регулярні ракетні обстріли.

    Водночас дисциплінарна комісія наголосила, що відмова від перевірки створила негативний резонанс і компрометувала органи прокуратури. У рішенні зазначено, що суспільство може сприймати такі дії як спробу уникнути відповідальності за можливе незаконне встановлення інвалідності та отримання виплат.

    Ленкова наполягала, що отримала статус особи з інвалідністю через психоемоційні навантаження, пов’язані з підтриманням обвинувачення у резонансних кримінальних справах. Вона відмовлялася від керівних посад через стан здоров’я і самостійно пройшла обстеження у серпні 2025 року, за результатами якого МОЗ підтвердив її діагнози та ІІ групу інвалідності.

    Попри це, комісія дійшла висновку, що прокурорка намагалася перекласти власну відповідальність на медичні органи, порушивши Кодекс професійної етики прокурорів.

    У результаті Наталії Ленковій заборонено протягом року обіймати вищі посади чи переходити до прокуратур вищого рівня.

  • Квартири, земля і елітні авто: що задекларувала родина начальниці ГУ ДПС Харьковської

    Квартири, земля і елітні авто: що задекларувала родина начальниці ГУ ДПС Харьковської

    Сім’я начальниці ГУ ДПС у Черкаській області Тетяни Харьковської володіє активами на десятки мільйонів гривень. Її призначення на посаду пройшло майже непомітно, проте масштаби власності родини привертають значну увагу.

    У деклараціях Харьковської та членів її сім’ї зафіксовано чимало об’єктів нерухомості: сім земельних ділянок у Київській та Черкаській областях, житловий будинок у Бориспільському районі, садовий будинок у Золотоніському районі та чотири квартири в Черкасах. Дві з них були придбані зовсім нещодавно — у 2022 та 2024 роках.

    Остання квартира, площею 187 м², знаходиться у престижному житловому комплексі «Симфонія», де вартість нерухомості стартує від 130 тисяч доларів і може сягати 250 тисяч. Для зменшення публічної уваги право власності було оформлено на доньку Харьковської, яка вже тривалий час проживає у Франції. На неї ж записане й машиномісце у цьому ж ЖК.

    Фінансова картина родини доповнюється автомобілями: у Тетяни з’явився MERCEDES-BENZ ML250, який «подарував» чоловік Дмитро, тоді як сам він у 2023 році придбав BMW X6 за 1,2 млн гривень. Офіційні доходи також виглядають чималими: за 2024 рік Харьковська отримала зарплату 625 тисяч гривень, її чоловік задекларував 4,4 млн гривень як дохід від бізнесу.

    Крім цього, у сім’ї є чималі заощадження — 25 тисяч доларів і 50 тисяч євро готівкою, а також понад 130 тисяч гривень на банківських рахунках. Додатково чоловік Харьковської надав доньці позику у розмірі 4 млн гривень, імовірно — на придбання квартири.

    З огляду на ці дані, стає очевидним: у родині високопосадовиці працюють складні фінансові схеми, які дозволяють постійно примножувати статки.

  • Начальниця відділу ДПС Київщини задекларувала квартиру, авто та сотні тисяч готівки

    Начальниця відділу ДПС Київщини задекларувала квартиру, авто та сотні тисяч готівки

    Начальниця відділу адміністрування податку на прибуток ДПС у Київській області Наталія Асмаковець у січні 2024 року стала власницею столичної квартири, яку задекларувала як подарунок.

    За даними детективного бюро ABSOLUTION, житло площею 69,3 м² оформлене у спільну часткову власність: 33% належить самій чиновниці, решта — її дітям Владиславу та Катерині. Користувачами квартири також задекларовані чоловік Дмитро Асмаковець та батько Сергій Донських. У декларації не вказано вартість майна.

    Крім цього, родина володіє будинком у селі Тарасівка Київської області площею 37,6 м² та земельною ділянкою на 526 м², придбаними у 2021 році.

    У квітні 2024 року Наталія Асмаковець задекларувала автомобіль Jeep Renegade 2015 року випуску за 49 тис. грн. Водночас за даними відкритих джерел, реальна ринкова вартість таких авто починається від 10 тис. доларів.
    У 2020 році її родина придбала Seat Altea XL 2008 року за 186,5 тис. грн.

    За 2024 рік чиновниця задекларувала 625 тис. грн зарплати та 114 тис. грн пенсії. Її батько отримав 172,5 тис. грн пенсії. У декларації також вказано 300 тис. грн готівки

  • Хто регулюватиме крипторинок України: Рада підтримала законопроект

    Хто регулюватиме крипторинок України: Рада підтримала законопроект

    В Україні може з’явитися легальний ринок віртуальних активів. Верховна Рада підтримала у першому читанні законопроект №10225-д, який передбачає легалізацію крипторинку та визначає правила його оподаткування.

    Антикорупційний комітет парламенту вже вказав на небезпеку корупційних зловживань у законопроекті. Зокрема, документ наділяє регулятора ринку повноваженнями, подібними до функцій органів досудового розслідування. Це включає право огляду приміщень, отримання документів і носіїв даних, збір доказів та опитування свідків.

    Головне науково-експертне управління Верховної Ради також підтвердило наявність ризиків у такій моделі.

    У відповідь на критику співініціатор законопроекту Данило Гетманцев пообіцяв, що до другого читання перегляне ці норми.

    Ключове питання залишається відкритим: законопроект не визначає, який саме орган стане регулятором ринку криптоактивів. Саме це, на думку експертів, створює підґрунтя для потенційних зловживань.

    Що передбачає законопроект

    За словами нардепа Олексія Жмеренецького, законопроект базується на європейському регулюванні MiCA, але адаптований до українських реалій. Документ передбачає:

    • ліцензування криптоплатформ, вимоги до їх капіталу, прозорості та процедур KYC («знай свого клієнта»);

    • запровадження правил звітності для транзакцій;

    • класифікацію віртуальних активів: криптоактиви, токени електронних грошей (EMT) та токени, прив’язані до активів (ART).

    До другого читання планують внести зміни, які напрацюють спільно комітети та Міністерство цифрової трансформації.

  • НАЗК розкрив причини збільшення корупційних скандалів у ЗСУ

    НАЗК розкрив причини збільшення корупційних скандалів у ЗСУ

    Заступник голови Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК) Артем Ситник прокоментував зростання корупційних ризиків у Збройних силах внаслідок повномасштабного вторгнення Російської Федерації.

    За його словами, війна завжди призводить до збільшення корупційних ризиків, навіть у тих сферах, де рівень корупції в мирний час був низьким.

    Ситник пояснив зростання корупції в Збройних силах значним збільшенням бюджету, який став найбільшим з початку повномасштабного вторгнення. Проте він зауважив, що зараз основний пріоритет полягає в тому, щоб запобігти корупції в армії, щоб не створювати підстав для російської пропаганди, яка стверджує, що в Україні все корумповано та розкрадається.

    Також він зазначив, що роботу правоохоронних органів можна вважати досить ефективною, оскільки вони виявляють корупцію, що свідчить про певний прогрес у зниженні корупційних ризиків.

    Щодо скандалів, пов’язаних із закупівлями у Збройних силах, слідчі викрили справу про оборудки з закупівлями одягу та білизни, а також корупційну схему придбання боєприпасів. Відповідні особи знаходяться під слідством або вже підлягли арешту.