Govoritinfo.com

Позначка: кордон

  • Ексглава МЗС Словаччини розкритикував Фіцо через російські дрони біля кордону України

    Ексглава МЗС Словаччини розкритикував Фіцо через російські дрони біля кордону України

    Ексміністр закордонних справ Словаччини Іван Корчок різко розкритикував політику прем’єр-міністра Роберта Фіцо щодо Росії після того, як російські ударні безпілотники під час масованої атаки по Україні наблизилися до кордонів Словаччини, зокрема в районі Ужгорода. Про це він написав у соцмережі X, коментуючи нічні події та реакцію словацької влади.

    За словами Корчка, поява російських дронів поблизу словацького кордону є прямим наслідком політичного курсу уряду Фіцо щодо Москви. Він наголосив, що подібні інциденти демонструють, як війна Росії проти України безпосередньо впливає на безпеку сусідніх держав ЄС і НАТО.

    “Сьогодні Росія атакує Ужгород. Це на наших кордонах. Ось і результат Фіцової ‘мирної політики’ щодо Путіна”, — заявив колишній очільник словацького МЗС, підкресливши, що такі дії Кремля становлять загрозу не лише Україні, а й усьому регіону Центральної Європи.

    На тлі атаки Словаччина тимчасово призупиняла роботу одного з прикордонних пунктів пропуску з Україною приблизно на дві години. Рішення було ухвалене з міркувань безпеки після фіксації повітряної загрози поблизу державного кордону.

    Інцидент із російськими безпілотниками стався на тлі загострення ситуації в західних регіонах України, які раніше вважалися відносно безпечними через географічну віддаленість від лінії фронту. Однак останні місяці Росія дедалі частіше завдає ударів по інфраструктурі в західній частині країни, використовуючи дрони-камікадзе та ракети.

    Водночас увагу привернула й реакція сусідніх країн. Зокрема, в Угорщині, де нещодавно відбулася зміна уряду, вперше за весь час повномасштабної війни викликали посла Росії до Міністерства закордонних справ через удари російських дронів по Закарпатській області. Це рішення розглядають як помітне посилення дипломатичної реакції Будапешта.

    Критика на адресу Роберта Фіцо з боку Івана Корчка вписується у ширшу політичну дискусію в Словаччині щодо зовнішньополітичного курсу країни. Чинний прем’єр неодноразово виступав із заявами про необхідність відновлення діалогу з Росією та скорочення військової підтримки України, що викликає суперечки як усередині країни, так і серед партнерів у Європейському Союзі.

    Особливо резонансною стала поїздка Фіцо до Москви 9 травня, коли він став одним із небагатьох європейських лідерів, які відвідали російську столицю та провели зустріч із Володимиром Путіним. Після візиту він заявив, що Україна нібито повинна вести прямі переговори з російським керівництвом, якщо прагне завершення війни.

    Ця поїздка викликала різку реакцію в частині європейських політичних кіл, які розцінили її як сигнал відходу від спільної позиції ЄС щодо Росії. Водночас у Братиславі перед візитом заявляли, що Фіцо мав намір передати Путіну певні “послання” від українського керівництва, однак згодом у Кремлі повідомили, що жодних офіційних послань від української сторони не отримували.

    Після інциденту з російськими дронами поблизу кордонів Словаччини дискусія про безпеку регіону та політику щодо Росії знову загострилася. Експерти відзначають, що навіть епізодичні наближення бойових безпілотників до території ЄС підсилюють занепокоєння країн Центральної Європи та можуть впливати на їхні внутрішньополітичні дебати щодо війни в Україні та відносин із Кремлем.

  • На Чернігівщині палає 2400 гектарів лісу через обстріли

    На Чернігівщині палає 2400 гектарів лісу через обстріли

    На Чернігівщині внаслідок російських обстрілів виникла масштабна лісова пожежа, яка охопила приблизно 2400 гектарів у прикордонній зоні з Російською Федерацією. Про це повідомило державне підприємство Ліси України, яке відповідає за лісове господарство в регіоні та координацію ліквідації надзвичайних ситуацій у лісових масивах.

    За офіційною інформацією, вогонь поширився на території Єлинського та Тихоновицького лісництв Корюківського надлісництва. Загоряння зафіксували системи відеоспостереження підприємства, після чого інформацію оперативно передали відповідним службам. Йдеться про так звану п’ятикілометрову прикордонну смугу, яка розташована безпосередньо біля кордону з Росією та фактично є зоною підвищеної небезпеки, куди через постійні обстріли та мінну загрозу доступ цивільних служб і лісівників суттєво обмежений або взагалі відсутній.

    У “Лісах України” зазначають, що пожежа розвивається в умовах постійної загрози повторних атак. Ворожі обстріли та присутність безпілотників у повітрі ускладнюють роботу пожежних підрозділів і техніки, адже будь-яка активність у цьому районі може стати ціллю для ударів. Попри це, для стримування вогню були залучені всі доступні сили лісової охорони, а також спеціалізована пожежна техніка підприємства.

    Окремо підкреслюється, що для запобігання подальшому поширенню вогню створюються додаткові мінералізовані смуги, які мають зупинити рух полум’я у бік інших лісових масивів та потенційно небезпечних територій. Частина техніки працює під захистом засобів радіоелектронної боротьби, однак навіть це не гарантує безпеки через високу активність ворожих безпілотників, які можуть атакувати будь-яку техніку в районі пожежі.

    6 травня у регіоні відбулася координаційна нарада за участі представників лісового господарства, Державної служби України з надзвичайних ситуацій та місцевої влади. Основним питанням стало узгодження дій для недопущення поширення пожежі у напрямку населених пунктів, розташованих у прифронтовій зоні. Окрему увагу приділили логістиці та безпеці рятувальників, оскільки робота в таких умовах пов’язана з високим ризиком для життя.

    У відомстві наголошують, що наразі головним завданням є локалізація пожежі та недопущення її переходу на інші ділянки лісу або території, де можуть перебувати люди. Через складну безпекову ситуацію повноцінне використання всієї пожежної техніки обмежене, тому ліквідація займання відбувається поетапно та з урахуванням військових ризиків.

    Лісова пожежа такого масштабу є одним із найбільших подібних випадків у регіоні за останній час і вкотре демонструє екологічні наслідки бойових дій на півночі України. Через обстріли та мінування значні території лісових масивів залишаються фактично недоступними для постійного контролю, що ускладнює як моніторинг, так і оперативне реагування на надзвичайні ситуації.

    Станом на зараз роботи з гасіння тривають, а ситуація залишається динамічною та залежною від безпекових умов у прикордонному регіоні.

  • На кордоні — жорсткі перевірки: українців змушують викидати продукти — що тепер заборонено ввозити до Польщі у 2026 році

    На кордоні — жорсткі перевірки: українців змушують викидати продукти — що тепер заборонено ввозити до Польщі у 2026 році

    У 2026 році правила перетину кордону з Польщею для українців стали жорсткішими — прикордонники дедалі частіше вилучають і знищують продукти, які мандрівники намагаються провезти із собою. У деяких випадках людей змушують просто на місці викидати вміст валіз, якщо він порушує митні та санітарні норми Європейського Союзу.

    Як свідчать повідомлення самих мандрівників і інформація, що поширюється у відкритих джерелах, ключові обмеження стосуються передусім продуктів харчування тваринного походження. Такі правила діють не перший рік, однак у 2026-му їх контроль значно посилили, що й призвело до масових конфіскацій на пунктах пропуску.

    Найсуворіша заборона стосується м’яса та молочної продукції. Йдеться не лише про сире м’ясо, а й про будь-які вироби з нього — ковбаси, сосиски, сало, копченості. Так само під забороною опинилися молоко та всі похідні продукти: сир, йогурти, кефір, згущене молоко та інші види «молочки». Причина — санітарні правила ЄС, які покликані запобігти занесенню небезпечних хвороб тварин.

    Крім того, обмеження поширюються і на рослинну продукцію. На кордоні можуть вилучити фрукти та овочі, особливо ті, що містять насіння або кісточки. Йдеться, зокрема, про яблука, груші, помідори, огірки та інші популярні продукти, які українці часто беруть із собою в дорогу. Це пов’язано з фітосанітарним контролем, який діє в межах Євросоюзу для захисту аграрного сектору.

    Фактично це означає, що навіть звичний «перекус у дорогу» може стати причиною проблем на кордоні. У разі виявлення заборонених продуктів їх не просто конфіскують — у більшості випадків їх одразу утилізують. Саме тому мандрівникам радять або спожити такі продукти до проходження контролю, або взагалі не брати їх із собою.

    Водночас деякі категорії товарів залишаються дозволеними, але з обмеженнями. Наприклад, солодощі, снеки, печиво чи шоколад можна перевозити, однак у невеликих кількостях — щоб не виникло підозри у комерційній діяльності.

    Окремо діють правила щодо алкоголю та тютюнових виробів. Дозволено ввозити до 1 літра міцного алкоголю або до 2 літрів слабоалкогольних напоїв, а також до 16 літрів пива. Щодо сигарет — не більше двох пачок або до 40 штук. Перевищення цих норм може призвести до штрафів або вилучення товару.

    Ще одна важлива категорія — лікарські засоби. У 2026 році особливу увагу приділяють рецептурним препаратам. Якщо у вас немає відповідного рецепта, такі ліки можуть вилучити на кордоні. Це правило стосується насамперед сильнодіючих препаратів, які в ЄС контролюються значно суворіше, ніж в Україні.

    Також прикордонники можуть перевіряти готівку, яку перевозять мандрівники. Хоча сам факт перевезення грошей не заборонений, важливо дотримуватися встановлених лімітів і, за потреби, декларувати значні суми.

    Експерти наголошують: усі ці обмеження не є новими, однак у 2026 році контроль за їх дотриманням суттєво посилився. Це пов’язано як із загальною політикою ЄС щодо безпеки, так і з необхідністю захисту внутрішнього ринку.

    Окремо варто враховувати правила перебування українців у Польщі. Зокрема, особи, які мають тимчасовий захист, повинні повідомляти відповідні органи про виїзд із країни. Якщо перебування за межами Польщі перевищує 30 днів, статус може бути автоматично анульований. У такому разі змінюється і реєстраційний номер, що впливає на доступ до соціальних виплат і послуг.

    Підготовка до поїздки за кордон у 2026 році вимагає більшої уважності. Навіть звичайні продукти чи ліки можуть стати причиною затримки або неприємностей під час перетину кордону. Найкраща стратегія — заздалегідь перевіряти актуальні правила та мінімізувати кількість речей, які можуть викликати питання у прикордонників.

  • Небо на півночі напружене: біля кордону з Україною зафіксували білоруські гелікоптери

    Небо на півночі напружене: біля кордону з Україною зафіксували білоруські гелікоптери

    У суботу, 2 травня, поблизу північного кордону України зафіксували активність військової авіації Білорусі. За даними моніторингових ресурсів, щонайменше два гелікоптери збройних сил Республіки Білорусь здійснювали польоти на відстані лише 2–3 кілометрів від українського кордону, зокрема поблизу Київської область та Чернігівської області.

    Інформація про появу гелікоптерів з’явилася на тлі чергової хвилі повітряної загрози, пов’язаної з використанням ударних безпілотників типу «Шахед». За попередніми даними, у той самий період у повітряному просторі України було зафіксовано десятки дронів, які рухалися різними напрямками — зокрема з Сумській області у бік Чернігівщини та Полтавщини, а також із Чернігівської області у напрямку Київщини.

    Моніторингові канали повідомляють, що частина безпілотників могла перебувати у прикордонній зоні, а окремі — навіть перетинати повітряний простір Білорусі. Саме це може пояснювати появу білоруських гелікоптерів, які, ймовірно, виконують завдання з контролю повітряної ситуації або перехоплення цілей.

    Втім, на момент публікації офіційних коментарів від Міністерство оборони Білорусі не надходило. Так само відсутня підтверджена позиція з боку Державна прикордонна служба України щодо характеру цих польотів.

    Аналітики не виключають кількох сценаріїв. Один із них — білоруська сторона намагається збивати або відстежувати російські безпілотники, які могли випадково або навмисно залетіти на її територію. Такі інциденти вже фіксувалися раніше, коли дрони змінювали маршрут або втрачали керування.

    Інша версія — використання території Білорусі для запуску безпілотників. У такому випадку гелікоптери можуть виконувати функції супроводу або контролю за повітряною операцією. Хоча прямих доказів цього наразі немає, подібні припущення активно обговорюються в експертному середовищі.

    Додаткову тривогу викликає загальна військова активність Білорусі в прикордонних районах. За останні місяці з’являлася інформація про розвиток військової інфраструктури поблизу українського кордону — зокрема будівництво доріг, облаштування артилерійських позицій та укріплення логістичних маршрутів у напрямку Житомирської, Київської та Чернігівської областей.

    Президент України Володимир Зеленський раніше неодноразово попереджав про ризик втягнення Білорусі у війну на боці Росії. За його словами, Кремль може намагатися розширити географію конфлікту, використовуючи білоруську територію як плацдарм для тиску на північні регіони України.

    Водночас офіційний Мінськ поки що уникає прямої участі у бойових діях, обмежуючись демонстрацією військової присутності та проведенням навчань. Проте навіть такі дії створюють додаткову напругу та змушують Україну утримувати значні сили на північному напрямку.

    Ситуація ускладнюється тим, що повітряний простір прикордонних регіонів залишається вразливим до атак безпілотників. Масоване використання дронів у війні змінює характер бойових дій і створює нові виклики для систем протиповітряної оборони. Навіть короткочасні порушення повітряного простору можуть мати серйозні наслідки.

    Окремо варто звернути увагу на географічний фактор. Білорусь межує з Україною на протяжності понад тисячі кілометрів, і будь-яка активність на цій ділянці автоматично впливає на безпекову ситуацію в регіоні. Особливо це стосується Київської області, яка вже зазнавала атак з північного напрямку на початку повномасштабного вторгнення.

    Експерти наголошують, що навіть якщо нинішні польоти гелікоптерів мають технічний або оборонний характер, вони є важливим сигналом. Зокрема, це може свідчити про підвищену готовність білоруських сил або про координацію дій із російськими військовими.

    На тлі цього українські сили оборони продовжують уважно відстежувати ситуацію на північному кордоні. Посилено роботу розвідки, а також систем протиповітряної оборони, щоб своєчасно реагувати на можливі загрози.

    Загалом нинішня ситуація демонструє, що навіть відносно «спокійні» ділянки фронту можуть швидко перетворитися на зону підвищеного ризику. Активність білоруської авіації, поєднана з масованими атаками дронів, створює складну та непередбачувану безпекову картину.

    Поки що немає підстав говорити про негайну ескалацію з боку Білорусі, однак подібні інциденти підкреслюють необхідність постійної готовності та контролю ситуації. Україна змушена враховувати всі можливі сценарії розвитку подій, включно з розширенням конфлікту на північному напрямку.

  • Російським призовникам закрили виїзд навіть через Білорусь

    Російським призовникам закрили виїзд навіть через Білорусь

    Громадяни Російської Федерації, які отримали обмеження на виїзд із країни через вручення повісток або перебування у статусі призовників, фактично не можуть залишити територію РФ навіть через Білорусь. Про це заявили у Державному прикордонному комітеті Білорусі.

    У білоруському прикордонному відомстві зазначили, що між Росією та Білоруссю діє система обміну даними щодо осіб, які перебувають на військовому обліку або мають заборону на виїзд. Це означає, що навіть спроба перетнути кордон через Білорусь не дозволяє обійти обмеження, накладені російською стороною.

    У Державному прикордонному комітеті Республіки Білорусь підкреслили, що прикордонники діють у межах доступної інформації та спільних баз даних. У відомстві наголосили, що відповідальність за заборону виїзду повністю лежить на Російській Федерації. У Білорусі це сформулювали коротко: якщо виїзд заборонений, усі питання слід адресувати російській стороні.

    Підставою для обговорення ситуації став випадок, про який повідомили російські правозахисники з ініціативи «Рух свідомих відмовників». За їхніми даними, молодий чоловік із міста Saint Petersburg, який мав обмеження на виїзд через призовний статус, намагався залишити Росію через територію Білорусі.

    Спочатку, 23 квітня, йому відмовили у посадці на рейс із Мінська до Тбілісі. Згодом, 25 квітня, йому також відмовили у виїзді до Єревану, причому як і в попередньому випадку, письмових пояснень причин відмови надано не було.

    Правозахисники вважають, що подібні випадки можуть свідчити про поступове впровадження спільної системи перевірки даних між Росією та Білоруссю. Йдеться про можливу інтеграцію електронних реєстрів військового обліку та баз даних, які містять інформацію про повістки, призовний статус і заборони на виїзд.

    Якщо такі системи справді працюють у повному обсязі, це означає, що громадяни Росії можуть бути перевірені вже на території Білорусі, навіть якщо формально вони залишили РФ. Це фактично унеможливлює використання Білорусі як транзитного шляху для обходу обмежень.

    Офіційно деталі роботи таких баз даних не розкриваються, однак обидві сторони підтверджують координацію між прикордонними службами. Росія і Білорусь входять до союзних інтеграційних структур і мають тісну співпрацю у сфері безпеки та прикордонного контролю.

    У цьому контексті останні повідомлення про блокування виїзду призовників через Білорусь можуть свідчити про подальше посилення контролю за переміщенням громадян, які підлягають військовому обліку. Це також вказує на зменшення можливостей для обходу російських обмежень на виїзд і на більш жорстку координацію між двома державами у сфері безпеки та мобілізаційного контролю.

  • Виїзд Ахметова під грифом: прикордонники не розкрили підстави і це викликало нові питання

    Виїзд Ахметова під грифом: прикордонники не розкрили підстави і це викликало нові питання

    Державна прикордонна служба України відмовилася надавати інформацію про виїзд за кордон Ріната Ахметова — одного з найвідоміших українських бізнесменів і колишнього народного депутата. Відомство пояснило це тим, що такі дані належать до конфіденційних і не можуть бути розголошені без згоди самої особи або відповідних правових підстав. Це рішення викликало значний резонанс, адже тема виїзду чоловіків призовного віку під час воєнного стану залишається однією з найчутливіших у суспільстві.

    Запит щодо Ахметова був спрямований журналістами, які намагалися з’ясувати, чи залишав він територію України після початку повномасштабного вторгнення Росії, коли саме це відбувалося і на яких підставах. Особливу увагу привернув той факт, що бізнесмену 59 років, а отже він підпадає під категорію військовозобов’язаних чоловіків, для яких діють обмеження на виїзд за кордон.

    У відповіді прикордонників зазначено, що інформація про перетин державного кордону конкретною особою є персональними даними. Її розголошення може завдати шкоди інтересам національної безпеки, вплинути на репутацію людини та порушити права її родини. Саме тому відомство не надало жодної конкретної інформації — ні дат можливих поїздок, ні підстав для перетину кордону.

    Інтерес до цієї теми з’явився після того, як Ахметова помітили за кордоном на публічних заходах. Зокрема, він відвідав прощання з відомим футбольним тренером Мірчею Луческу в Бухаресті, а також був присутній на матчі донецького Шахтаря у польському Кракові 9 квітня 2026 року. Ця поява стала першою за багато років, коли бізнесмена бачили на грі команди наживо. Також у медіа з’являлися припущення про його можливі поїздки до Франції, однак офіційно ця інформація не підтверджена.

    Журналісти поставили прикордонній службі низку конкретних запитань: чи виїжджав Ахметов з України після 24 лютого 2022 року, коли саме це відбувалося, які документи він використовував для виїзду, чи мав бронювання як представник критично важливого підприємства або інші законні підстави. Проте жодна з цих деталей не була розкрита.

    В умовах воєнного стану виїзд чоловіків віком від 25 до 60 років суттєво обмежений. Водночас закон передбачає винятки. Серед них — службові відрядження, діяльність у межах критично важливих для економіки підприємств, наявність спеціального бронювання або інші визначені законом підстави. Саме ці винятки часто стають предметом обговорень, оскільки межі їх застосування не завжди є публічно зрозумілими.

    Бізнес-структури Ахметова пов’язані з енергетичним сектором, який вважається критично важливим для країни. Це дає підстави припускати, що у разі виїзду могли застосовуватися передбачені законом механізми. Однак без офіційної інформації ці припущення залишаються лише версіями.

    Повна відповідь ДПСУ на запит “Телеграфу”

    Додаткову увагу до постаті бізнесмена привернула і інформація про придбання ним елітної нерухомості в Монако у 2024 році, яка стала відомою громадськості лише нещодавно. Це підсилило інтерес до його міжнародної активності та можливих поїздок за кордон.

    Юристи наголошують, що дані про перетин кордону належать до категорії персональних і захищаються законом. Навіть за наявності суспільного інтересу державні органи не мають права їх розголошувати без законних підстав. Винятком можуть бути лише судові рішення або офіційні розслідування.

    Ситуація з Ахметовим вкотре піднімає питання балансу між прозорістю та захистом персональних даних. З одного боку, суспільство прагне розуміти, як саме працюють правила виїзду під час війни, особливо для впливових осіб. З іншого — існують чіткі правові норми, які обмежують доступ до такої інформації.

    Наразі жодних офіційних підтверджень щодо підстав виїзду Ріната Ахметова немає. І, судячи з позиції прикордонної служби, найближчим часом вони навряд чи з’являться у відкритому доступі. Водночас сама ситуація вже стала приводом для нових дискусій про справедливість і прозорість правил у період воєнного стану.

  • Свириденко у Польщі: переговори з Туском про оборону, енергетику і нові правила на кордоні

    Свириденко у Польщі: переговори з Туском про оборону, енергетику і нові правила на кордоні

    Прем’єр-міністр України Юлія Свириденко здійснила робочий візит до польського Жешува, де провела переговори з главою уряду Польщі Дональдом Туском. Сторони обговорили широкий спектр питань — від оборони та енергетики до торгівлі, логістики та розвитку прикордонної інфраструктури. Про це очільниця українського уряду повідомила в Телеграм у понеділок, 27 квітня.

    За підсумками зустрічі українська сторона повідомила, що співпраця між країнами має насичений і практичний порядок денний, орієнтований на вирішення конкретних економічних і безпекових завдань. Основну увагу приділили посиленню оборонної взаємодії, що залишається ключовим напрямом співпраці в умовах війни.

    Окремим блоком переговорів стала енергетика. Україна і Польща домовилися активізувати взаємодію між державними та приватними компаніями, зокрема йдеться про розширення співпраці у сфері постачання енергоресурсів, обміну інфраструктурними можливостями та спільних проєктів. У цьому контексті планується поглиблення партнерства між енергетичними компаніями обох країн, що може зміцнити енергетичну безпеку регіону.

    Важливою темою стала і двостороння торгівля. Україна та Польща працюють над зменшенням бар’єрів для перевізників і спрощенням процедур перетину кордону. Найближчим часом очікується підписання угоди щодо контролю на спільних пунктах пропуску. Це дозволить оптимізувати митні процедури, скоротити час проходження кордону та зменшити навантаження на логістичні маршрути.

    Також сторони обговорили технічні питання, пов’язані з реєстрацією українських перевізників у польських системах контролю, що є важливим для стабільності вантажоперевезень. Врегулювання цих процедур має знизити напругу у транспортній сфері та забезпечити більш передбачувані умови для бізнесу.

    Значну увагу приділили розвитку прикордонної та логістичної інфраструктури. Йдеться про модернізацію пунктів пропуску, розширення їх пропускної спроможності та створення нових транспортних коридорів. Це питання є критично важливим для експорту української продукції та стабільного функціонування економіки в умовах війни.

    Окремо обговорювалася участь польських компаній у приватизаційних процесах в Україні. Польща розглядається як один із ключових партнерів у відбудові економіки, і залучення іноземного бізнесу має стати важливим фактором післявоєнного розвитку.

    У ході переговорів українська сторона подякувала Польщі за підготовку до проведення міжнародної конференції з відновлення України, яка цього року відбудеться у Гданську. Цей захід розглядається як ключова платформа для залучення інвестицій і координації міжнародної допомоги.

    Крім того, польського прем’єра запросили взяти участь у міжнародному саміті міст і регіонів України, який запланований у Києві. Очікується, що цей захід стане майданчиком для розвитку регіонального співробітництва та обговорення конкретних проєктів відбудови.

    Переговори відбулися на тлі активного розвитку українсько-польських відносин, які за останні роки значно поглибилися. Польща залишається одним із ключових партнерів України у сфері безпеки, економіки та гуманітарної підтримки.

    Раніше польська сторона також заявляла про наміри розвивати власні оборонні спроможності із залученням українського досвіду, зокрема у сфері безпілотних технологій. Це свідчить про взаємний обмін знаннями та практиками між країнами.

    Загалом зустріч у Жешуві підтвердила, що Україна і Польща переходять від декларацій до практичної реалізації спільних рішень. Основний акцент робиться на інфраструктурі, енергетиці та безпеці — сферах, які мають визначальне значення як під час війни, так і у період післявоєнного відновлення.

    У підсумку переговори продемонстрували прагнення обох країн до поглиблення стратегічного партнерства, яке охоплює не лише політичний діалог, а й конкретні економічні та безпекові проєкти.

  • Зеленський попередив про активність РФ у Білорусі та ризик нового тиску з півночі

    Зеленський попередив про активність РФ у Білорусі та ризик нового тиску з півночі

  • Відбитки пальців і нові перевірки: що зміниться для українців у Німеччині

    Відбитки пальців і нові перевірки: що зміниться для українців у Німеччині

    У Німеччині з квітня запроваджують нові правила, які вплинуть на українців. Йдеться як про посилення контролю на кордоні, так і про зміни у фінансовій сфері.

    Одним із ключових нововведень стане повноцінний запуск системи в’їзду/виїзду EES. Вона передбачає автоматизований облік іноземців, які перетинають кордони Шенгенської зони.

    Для громадян третіх країн, зокрема українців, це означає обов’язкову здачу біометричних даних під час проходження контролю. Зокрема, необхідно буде залишити відбитки пальців та зробити фото обличчя.

    Зібрані дані зберігатимуться у системі протягом трьох років. Основна мета нововведення — посилення безпеки та контроль за перебуванням іноземців у країнах ЄС.

    Водночас нова система може вплинути на швидкість проходження кордону. Через додаткові процедури очікується збільшення часу перевірок, особливо у великих транспортних вузлах, таких як аеропорти Франкфурта та Мюнхена.

    Українцям радять планувати подорожі з урахуванням можливих затримок, щоб уникнути запізнень на рейси.

    Зміни торкнуться і банківської сфери. У Німеччині закривається популярна бонусна програма Miles & More для клієнтів Deutsche Kreditbank, яка дозволяла накопичувати милі за перельоти.

    До кінця квітня 2026 року ця програма буде повністю передана до Deutsche Bank. Для продовження користування нею клієнтам доведеться відкрити рахунок у новому банку, пройти перевірку кредитоспроможності та підтвердити доходи.

    Після цього необхідно оформити нову банківську картку. Для частини українців це може створити додаткові труднощі, особливо за відсутності стабільного офіційного доходу.

    Таким чином, нові правила одночасно ускладнять як перетин кордону, так і користування фінансовими послугами для українців у Німеччині.

  • На Закарпатті затримали п’ятьох організаторів незаконного перетину кордону

    На Закарпатті затримали п’ятьох організаторів незаконного перетину кордону

    Оперативники Мукачівського прикордонного загону спільно з іншими правоохоронними органами припинили чотири спроби незаконного переправлення чоловіків призовного віку через державний кордон України. У межах проведених заходів затримано п’ятьох осіб, причетних до організації таких схем.

    Як повідомили у Державній прикордонній службі України, серед затриманих — троє мешканців Закарпатської області, а також жителі Рівненської та Вінницької областей.

    За даними слідства, вартість незаконного переправлення суттєво різнилася — від 9 тисяч гривень до 12 тисяч доларів США залежно від складності маршруту та умов.

    Зокрема, двоє чоловіків із Рівненщини та Вінниччини пообіцяли своєму знайомому з Донеччини організувати доставку до прикордонної зони за 9 тисяч гривень. Надалі він мав перетнути кордон поза офіційними пунктами пропуску. Схему викрили на одному з контрольних постів прикордонники разом із поліцейськими.

    В іншому випадку жителя Закарпаття затримали під час спроби переправлення особи до Румунії. За свої послуги він вимагав 7 тисяч євро. Операцію проводили співробітники оперативно-розшукового відділу разом із кримінальною поліцією Рахівського району, представниками СБУ та прикордонниками відділення «Богдан» і спецпідрозділу «ДОЗОР». Процесуальне керівництво здійснювала Тячівська окружна прокуратура.

    Ще одного мешканця Закарпаття викрили під час спроби організувати перевезення чоловіка до кордону за 9 тисяч доларів США. При цьому він керував автомобілем у стані алкогольного сп’яніння. Його затримали оперативники Мукачівського прикордонного загону спільно з працівниками карного розшуку за процесуального керівництва обласної прокуратури.

    Крім того, житель Ужгородського району планував отримати 12 тисяч доларів США за незаконне переправлення особи. Автомобіль, у якому він перевозив клієнта, зупинили правоохоронці під час спільної операції слідчих та оперативників поліції.

    Усі факти задокументовані в межах кримінальних проваджень за частиною третьою статті 332 Кримінального кодексу України — незаконне переправлення осіб через державний кордон.

    Правоохоронці наголошують, що боротьба з такими схемами триває, а організаторам загрожує кримінальна відповідальність.