Позначка: кібератаки

  • НБУ попереджає про нову фішингову атаку з фейковими листами

    НБУ попереджає про нову фішингову атаку з фейковими листами

    Національний банк України повідомив про нову масштабну шахрайську кампанію, спрямовану на українських користувачів електронної пошти. Йдеться про фішингову схему, у межах якої зловмисники масово розсилають листи зі шкідливими вкладеннями, видаючи їх за офіційні повідомлення регулятора.

    Про це НБУ повідомив у своєму Telegram-каналі, наголосивши на зростанні активності кіберзлочинців та підвищеній складності нової хвилі атак.

    За даними регулятора, шахраї використовують різні електронні адреси, які не мають жодного відношення до офіційних каналів Національного банку України, однак у полі «відправник» намагаються створити враження, що листи надходять від НБУ. Для більшої правдоподібності зловмисники копіюють візуальне оформлення повідомлень, стилістику текстів і навіть елементи дизайну, схожі на офіційний сайт регулятора.

    У таких листах міститься заклик перейти за посиланням або завантажити архів із нібито важливими документами, звітами або службовою інформацією. Однак, як підкреслюють у Нацбанку, реальний вміст архівів становить шкідливе програмне забезпечення. Його основне завдання — отримати несанкціонований віддалений доступ до комп’ютера користувача, викрасти персональні дані, паролі, банківську інформацію або іншу конфіденційну інформацію.

    У НБУ звертають увагу, що такі атаки можуть бути особливо небезпечними для державних службовців, працівників фінансового сектору, бізнесу та громадян, які неуважно ставляться до перевірки джерела електронних листів.

    Окремо в Національному банку підкреслили, що всі офіційні повідомлення установи надходять виключно з корпоративних електронних адрес, які мають домен @bank.gov.ua. Будь-які інші адреси, навіть якщо вони візуально схожі, не є офіційними каналами комунікації регулятора.

    Фахівці з кібербезпеки НБУ також закликали користувачів не відкривати підозрілі вкладення, не переходити за невідомими посиланнями та не завантажувати файли з листів, які викликають сумнів. У разі отримання таких повідомлень рекомендується одразу видаляти їх без відкриття вкладень і, за можливості, повідомляти про інцидент відповідні служби кіберзахисту.

    У Нацбанку нагадали, що подібні атаки часто мають хвильовий характер і можуть повторюватися з використанням різних тем — від нібито офіційних документів до фінансових звітів або термінових повідомлень про «перевірки» чи «оновлення даних».

    Також регулятор звернув увагу на те, що шахрайські кампанії дедалі частіше використовують соціальну інженерію — методи психологічного впливу, які змушують користувача діяти поспіхом, не перевіряючи інформацію. Саме тому головна мета таких листів — створити відчуття терміновості та змусити людину відкрити вкладення або перейти за посиланням.

    Нагадаємо, у лютому інтернет-магазин нумізматичної продукції НБУ тимчасово зазнав перебоїв у роботі через кібератаку на компанію-підрядника. Тоді в регуляторі не виключали, що отримані дані користувачів можуть бути використані для подальших фішингових кампаній, і попереджали про ризик появи нових шахрайських схем із використанням цієї інформації.

    У Національному банку України підкреслюють, що кіберзагрози залишаються однією з ключових викликів цифрової безпеки в країні, а користувачам слід регулярно оновлювати засоби захисту, перевіряти джерела листів і дотримуватися базових правил цифрової гігієни.

  • Шахраї могли отримати доступ до клієнтських баз Монобанку. Джерела

    Шахраї могли отримати доступ до клієнтських баз Монобанку. Джерела

    Український “Монобанк” вчергове опинився в центрі скандалу, на цей раз через дії шахраїв.

    “Шахраї почали масово дзвонити клієнтам банку на їхні телефони, прив’язані до мобільних додатків.

    Після натискання кількох клавіш клієнт втрачає доступ до своєї картки та позбавляється коштів.

    Така масова атака на клієнтів банку може бути лише з єдиної причини: шахраї отримали доступ до повних баз клієнтів Монобанку.

    Водночас інформації про хакерський злом баз банку немає. Отже, бази ймовірно хтось передав групі шахраїв.

    Все, що поки що зробив Банк, — це випустив попередження у своєму додатку.

    Проте можна очікувати великих втрат коштів серед клієнтів, і це буде другим сильним ударом по репутації банку.” – зазначає джерело.

    Нагадаємо, раніше ЗМІ повідомляли, що в Україні активізувалися шахраї, які видають себе за співробітників Monobank і намагаються отримати доступ до коштів клієнтів цього банку.

    Ситуацію прокоментував співзасновник проєкту monobank Олег Гороховський, зазначивши, що за останні кілька місяців найпопулярнішим серед шахраїв способом обману власників карток стали дзвінки з проханням натиснути певні цифри.

  • Масова хакерська атака на українські Telegram-канали

    Масова хакерська атака на українські Telegram-канали

    21 липня Держспецзв’язку України повідомило про масову хакерську атаку на українські Telegram-канали, які використовують сервіс автоматизації публікації постів FleepBot.

    За даними відомства, хакери зламали FleepBot, розроблений і належний російській компанії, та почали публікувати повідомлення від імені власників каналів. Через це в той день у багатьох відомих українських Telegram-каналах з’явилися провокативні пости.

    Що сталося?

    Хакери отримали доступ до сервісу FleepBot і використали його для масових публікацій у популярних українських каналах. Це спричинило хвилю неправдивих і провокативних повідомлень, які могли дезінформувати користувачів та сприяти паніці.

    У відповідь на інцидент Держспецзв’язку закликало адміністраторів каналів негайно видалити бота FleepBot зі списку адміністраторів. Відомство наголосило на необхідності уникати використання програмного забезпечення, розробленого в країнах-агресорах, та ретельно перевіряти походження ПЗ перед його застосуванням.

    “Хотіли б черговий раз наголосити на небезпеці застосування будь-яких програмних засобів країни-агресора, і необхідності ретельно перевіряти походження ПЗ перед його застосуванням”, — зазначили в Держспецзв’язку.