Govoritinfo.com

Позначка: Кабмін

  • До 500 тисяч гривень на власний бізнес: уряд розширив грантову програму ще на два регіони

    До 500 тисяч гривень на власний бізнес: уряд розширив грантову програму ще на два регіони

    Кабінет Міністрів України розширив дію державної грантової програми «Власна справа», додавши до переліку територій, які можуть отримати підвищену фінансову підтримку, Одеську область та місто Славутич. Відтепер підприємці цих регіонів також матимуть можливість отримати до 500 тисяч гривень на відкриття або розвиток власного бізнесу.

    Про зміни 29 червня повідомили у сервісі «Дія». Рішення уряду стало частиною державної політики підтримки малого та середнього бізнесу в регіонах, які зазнали найбільшого впливу війни або мають підвищене стратегічне значення.

    До цього часу програма з підвищеним розміром грантів діяла у Харківській, Донецькій, Дніпропетровській, Запорізькій, Миколаївській, Херсонській, Чернігівській та Сумській областях. Після ухвалення урядового рішення до цього переліку офіційно приєдналися Одеська область і місто Славутич.

    Розмір державної підтримки залежить від того, скільки нових робочих місць планує створити підприємець. До 300 тисяч гривень можуть отримати заявники, які працевлаштують щонайменше одного працівника. Максимальний грант у розмірі до 500 тисяч гривень надаватиметься тим, хто створить не менше двох нових робочих місць.

    Окремий напрямок програми діє для молодих українців віком до 25 років. Вони можуть претендувати на грант до 150 тисяч гривень для запуску власної справи без обов’язкової вимоги створювати нові робочі місця. Водночас у межах оновленої політики «Зроблено в Україні» уряд уже анонсував поступове збільшення максимальної суми підтримки для молодих підприємців до 200 тисяч гривень.

    Грантові кошти можна використовувати на придбання обладнання, виробничої техніки, сировини, матеріалів, а також оплату оренди приміщень для ведення бізнесу. Витрачати їх на особисті потреби або цілі, не передбачені бізнес-планом, заборонено.

    Подати заявку можуть громадяни, які лише планують започаткувати власну справу, чинні фізичні особи-підприємці та юридичні особи. Однією з головних умов участі є відсутність податкової заборгованості та ведення діяльності поза тимчасово окупованими територіями України.

    Процедура отримання гранту передбачає кілька етапів. Спочатку необхідно подати заявку разом із бізнес-планом через портал «Дія». Після цього кандидат проходить співбесіду в центрі зайнятості, де оцінюють реалістичність бізнес-ідеї та перспективи її реалізації. Остаточне рішення про виділення фінансування ухвалюють після аналізу всіх документів.

    Грантова програма «Власна справа» працює з липня 2022 року в межах державного проєкту «єРобота», який реалізує Міністерство економіки України. Її головна мета — стимулювати розвиток мікро- та малого підприємництва, створення нових робочих місць і підтримку економічної активності навіть в умовах повномасштабної війни.

    Протягом останніх двох років умови програми неодноразово розширювалися. Наприкінці 2024 року уряд спростив доступ до грантів для ветеранів, людей з інвалідністю внаслідок війни, членів їхніх сімей та родин загиблих Захисників і Захисниць України. Для окремих категорій учасників також були збільшені максимальні суми фінансування залежно від кількості створених робочих місць.

    За даними Міністерства економіки, у межах політики «Зроблено в Україні» програмою «Власна справа» вже скористалися понад 34 тисячі українців. Завдяки державним грантам вдалося створити близько 60 тисяч нових робочих місць, а загальний обсяг інвестицій у розвиток малого бізнесу перевищив 6,8 млрд гривень.

    В уряді наголошують, що розширення географії програми має допомогти активніше розвивати підприємництво в регіонах, які потребують додаткової економічної підтримки через наслідки війни. Очікується, що нові можливості для підприємців Одещини та Славутича сприятимуть відкриттю нових виробництв, сервісних компаній, закладів сфери послуг та створенню додаткових робочих місць.

    Уряд продовжує розширювати державні програми підтримки бізнесу, роблячи фінансову допомогу доступнішою для підприємців і стимулюючи відновлення української економіки навіть в умовах воєнного часу.

  • «Сінево» та CSD Lab судяться з державою: чи зникнуть безкоштовні аналізи для українців

    «Сінево» та CSD Lab судяться з державою: чи зникнуть безкоштовні аналізи для українців

    Найбільші приватні лабораторії України – «Сінево» та CSD Lab – оскаржують у суді нові правила фінансування Програми медичних гарантій. Компанії заявляють, що зміни суттєво скорочують державні виплати приватним лабораторіям і можуть поставити під загрозу їхню участь у програмі, за якою українці отримують безкоштовні лабораторні дослідження за направленням лікаря.

    Про це повідомляє Forbes Ukraine.

    За інформацією видання, Київський окружний адміністративний суд у червні 2026 року відкрив провадження за позовами приватних лабораторій проти Кабінету Міністрів України та Національної служби здоров’я України (НСЗУ).

    Зокрема, позов мережі «Сінево» вже прийнято до розгляду, а підготовче судове засідання призначене на 7 липня 2026 року.

    Що стало причиною конфлікту

    Предметом спору став новий порядок реалізації Програми медичних гарантій, який, на думку приватних лабораторій, створює нерівні умови між державними та приватними медичними закладами.

    У «Сінево» та CSD Lab стверджують, що після змін рівень компенсацій для приватних лабораторій скорочується приблизно до 30% від попереднього рівня фінансування.

    На думку представників бізнесу, такі правила можуть зробити участь приватних лабораторій у державній програмі економічно невигідною.

    Саме тому компанії вирішили оскаржити нові умови в судовому порядку.

    Що таке Програма медичних гарантій

    Програма медичних гарантій – це державний механізм фінансування медичних послуг, який реалізує НСЗУ.

    У межах програми українці можуть безкоштовно отримувати визначений перелік медичних послуг, серед яких консультації лікарів, діагностика, лабораторні дослідження, стаціонарне лікування та інші види медичної допомоги за направленням сімейного або профільного лікаря.

    Приватні медичні заклади можуть брати участь у програмі нарівні з державними та комунальними лікарнями, якщо укладають відповідний договір із НСЗУ.

    Чи вплине це на пацієнтів

    Поки що безпосередніх змін для пацієнтів немає.

    Однак, якщо суд не задовольнить позови, а нові правила залишаться чинними, частина приватних лабораторій може переглянути свою участь у Програмі медичних гарантій.

    У такому випадку пацієнти можуть втратити можливість проходити окремі безкоштовні лабораторні дослідження саме у приватних мережах і будуть змушені звертатися до інших медичних закладів, які залишаться учасниками програми.

    Водночас остаточні наслідки залежатимуть як від результатів судового розгляду, так і від подальших рішень НСЗУ та самих лабораторій.

    Коли чекати перших рішень

    Першим етапом стане підготовче засідання у справі за позовом «Сінево», яке призначене на 7 липня 2026 року.

    Саме після початку судового розгляду стане зрозуміло, чи матимуть приватні лабораторії шанси домогтися перегляду нових правил фінансування та збереження нинішніх умов участі у Програмі медичних гарантій.

  • Військовим повністю перекриють доступ до казино

    Військовим повністю перекриють доступ до казино

    В Україні запроваджують нову систему автоматичного обмеження доступу військовослужбовців до азартних ігор, яка передбачає блокування реєстрації та входу до онлайн-казино у разі виявлення відповідності даних користувача у державних реєстрах. Відповідне рішення ухвалив Кабінет міністрів України з метою зменшення ризиків ігрової залежності серед військових та посилення соціального захисту категорій, які перебувають у зоні підвищеного стресового навантаження через участь у бойових діях.

    Про це повідомив голова Державного агентства з контролю грального та лотерейного бізнесу Геннадій Новіков, зазначивши, що новий механізм буде працювати повністю автоматизовано під час ідентифікації користувача в гральних системах. Йдеться про те, що кожна спроба входу до онлайн-казино або авторизації на платформі азартних ігор проходитиме перевірку через державні бази даних у режимі реального часу.

    Система перевірятиме користувача одразу за двома напрямами: перший — це реєстр осіб, яким законодавчо обмежено доступ до азартних ігор, другий — спеціальний реєстр військовослужбовців, який наразі перебуває на етапі розробки Міністерством оборони України. У випадку збігу персональних даних із будь-якою з цих баз доступ до грального сервісу буде автоматично заблоковано без додаткових дій з боку оператора або самого користувача.

    Важливою частиною нової системи є те, що оператори азартних ігор не отримуватимуть інформації про те, з якого саме реєстру надійшло обмеження. Це рішення покликане забезпечити додатковий рівень захисту персональних даних та уникнути можливих зловживань або дискримінації за джерелом перевірки. Таким чином, система працюватиме як «чорна скринька», яка лише фіксує факт невідповідності без розкриття деталей.

    Технічну реалізацію проєкту забезпечуватиме державна платформа обміну даними «Трембіта» у співпраці з компанією PlayCity та Міністерством оборони України. Саме через цей канал відбуватиметься швидка синхронізація між реєстрами та гральними платформами, що дозволить здійснювати перевірку практично миттєво під час кожної спроби входу користувача.

    Запровадження такого механізму є частиною ширшої державної політики щодо регулювання грального бізнесу та мінімізації соціальних ризиків, пов’язаних із розвитком азартних ігор. Паралельно держава посилює боротьбу з нелегальним сегментом ринку, який продовжує функціонувати поза ліцензійним контролем. До цього процесу залучені РНБО, Національний банк України, НКЕК, Держспецзв’язку та правоохоронні органи, які координують заходи з блокування незаконних онлайн-казино та підпільних гральних закладів.

    Окрему увагу уряд приділяє дослідженню впливу азартних ігор на різні соціальні групи. Наразі в Україні триває масштабне соціологічне дослідження, ініційоване державними структурами та Міністерством цифрової трансформації, яке має оцінити рівень залежності та поведінкові ризики серед військових, молоді та внутрішньо переміщених осіб. Отримані дані планують використати для подальшого вдосконалення регуляторної політики.

    Водночас у сфері грального бізнесу тривають дискусії щодо ефективності таких обмежень. Представники профільної індустрії застерігають, що надмірне регулювання може призвести до зростання частки тіньового ринку, який вже сьогодні становить значну частину всієї галузі. За оцінками деяких міжнародних досліджень, нелегальний сегмент може охоплювати понад половину ринку азартних ігор в Україні, що створює додаткові виклики для державного контролю.

    Таким чином, нова система блокування доступу військових до азартних ігор є частиною комплексної реформи ринку, яка поєднує соціальний захист, цифрову ідентифікацію та посилення контролю за гральною індустрією, водночас викликаючи дискусії щодо балансу між безпекою, свободою користувачів і ризиками розвитку нелегального сектору.

  • Кабмін показав фінансовий прогноз на 2027–2029 роки: Долар за 50 грн, а «мінімалка» — 11 тисяч

    Кабмін показав фінансовий прогноз на 2027–2029 роки: Долар за 50 грн, а «мінімалка» — 11 тисяч

    Кабінет Міністрів України презентував Бюджетну декларацію на 2027–2029 роки — середньостроковий фінансовий документ, який має стати основою для підготовки державного бюджету на 2027 рік. У ньому уряд закладає два сценарії розвитку країни: базовий — із припущенням про завершення війни, та альтернативний — у разі продовження бойових дій.

    Про ключові показники документа повідомила членкиня парламентського Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Ольга Василевська-Смаглюк. За її словами, Бюджетну декларацію представив міністр фінансів Сергій Марченко під час Ради коаліції за участі прем’єр-міністерки Юлії Свириденко та членів уряду.

    Бюджетна декларація є не остаточним бюджетом, а прогнозним документом. Вона визначає орієнтири для державних фінансів, соціальних стандартів, боргової політики, видатків і потреби у міжнародному фінансуванні на кілька років уперед. Міністерство фінансів ще в лютому розпочало підготовку цього документа як основи для формування бюджету-2027.

    Одним із найбільш обговорюваних показників став прогноз курсу долара. Навіть за базового сценарію уряд очікує поступове послаблення гривні. Середньорічний курс долара, за оприлюдненими даними, може зрости з 44,4 грн у 2026 році до 50,7 грн у 2029 році. На кінець 2029 року прогнозується курс близько 51,5 грн за долар.

    Для українців це означає, що імпортні товари, пальне, техніка, ліки та частина продуктів можуть залишатися під тиском валютного фактора. Водночас урядові прогнози не є гарантією саме такого курсу, адже фактична ситуація залежатиме від війни, міжнародної допомоги, експорту, дій НБУ та стану економіки.

    Ще один важливий блок декларації — соціальні стандарти. Уряд закладає поетапне зростання мінімальної заробітної плати: у 2027 році — на 10,4%, у 2028 році — на 8,7%, у 2029 році — на 7,1%. Якщо застосувати ці темпи до нинішнього рівня мінімальної зарплати у 8647 грн, то за три роки вона може зрости приблизно до 11 155 грн.

    Також прогнозується підвищення прожиткового мінімуму: у 2027 році — на 10,9%, у 2028 році — на 8,9%, у 2029 році — на 7,1%. Нині прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 3328 грн.

    Уряд пояснює, що серед пріоритетів залишаються соціальна підтримка населення, підвищення соціальних стандартів, фінансування базових державних програм і підготовка до післявоєнного відновлення. У декларації передбачено збереження низки видатків, закладених у бюджеті 2026 року, зокрема на скринінг здоров’я, шкільне харчування, оплату праці педагогів і демографічні ініціативи.

    Окремо обговорюється реформа системи оплати праці. За словами Юлії Свириденко, для повноцінного запуску такої реформи необхідно близько 320 млрд грн. Водночас перші рішення можуть бути ухвалені раніше, залежно від ресурсів бюджету та міжнародної підтримки.

    Бюджетна декларація також передбачає значну потребу України у зовнішньому фінансуванні. На 2027 рік вона оцінюється у 2 трлн 134,5 млрд грн. Йдеться про підтримку з боку країн G7, Європейського Союзу, Світового банку, Великої Британії, МВФ, а також про механізми, пов’язані із замороженими російськими активами.

    За урядовими оцінками, державний борг на кінець 2026 року може становити 106,1% ВВП, а у 2027 році — зрости до 113% ВВП. Це пов’язано з необхідністю фінансувати оборону, соціальні видатки, відновлення та покриття дефіциту бюджету.

    Якщо активні бойові дії завершаться, уряд очікує поступове зменшення дефіциту бюджету: з 18,5% ВВП у 2026 році до 17,7% у 2027-му, 11,1% у 2028-му та 5,5% у 2029 році.

    Видатки бюджету, за прогнозом, можуть досягти піку у 2027 році. Очікується, що вони становитимуть 4,77 трлн грн у 2026 році, 5,05 трлн грн у 2027-му, 4,87 трлн грн у 2028-му та 4,55 трлн грн у 2029 році.

    Окрема увага приділена військовим. Уряд планує продовжити наступного року виплату доплати у 10 тис. грн для тилових фахівців у війську. Це має стати частиною ширшої політики підтримки сектору безпеки та оборони.

    У разі завершення війни у 2026 році Кабмін очікує прискорення економічного зростання. Реальний ВВП, згідно з прогнозом, може зрости на 2,6% у 2026 році, на 4,5% у 2027 році, на 5,3% у 2028 році та на 6,7% у 2029 році. Номінальний ВВП за цей період може збільшитися з 10,1 трлн грн до майже 15 трлн грн.

    Водночас головний ризик для всіх цих прогнозів залишається незмінним — війна. Саме від безпекової ситуації залежатимуть курс гривні, темпи інфляції, обсяги міжнародної допомоги, рівень видатків на оборону та можливості для підвищення зарплат і соціальних стандартів.

    Тому Бюджетна декларація на 2027–2029 роки фактично готує українців до кількох фінансових реальностей одночасно: сценарію відновлення після війни та сценарію продовження високих оборонних витрат. Остаточні цифри ще можуть змінюватися під час підготовки державного бюджету на 2027 рік.

  • Нові контракти в ЗСУ: уряд різко змінив правила служби і виплат

    Нові контракти в ЗСУ: уряд різко змінив правила служби і виплат

    В Україні стартував один із наймасштабніших експериментальних проєктів у сфері військової служби за останні роки — уряд офіційно запровадив нову систему контрактів для військовослужбовців Збройних сил України та інших складових Сил оборони. Відповідна постанова Кабінету Міністрів №768 від 12 червня вже опублікована та набрала чинності, а укладати нові контракти можна від 15 червня 2026 року, повідомляє Міністерство оборони України.

    Йдеться про запровадження принципово нової моделі проходження служби, яка передбачає більш гнучкі строки контрактів, диференційовану систему грошового забезпечення та чітко визначені гарантії щодо завершення служби. Урядовці підкреслюють, що це експериментальний проєкт, який триватиме два роки — до червня 2028 року — і має стати основою для подальшої реформи військового контрактного забезпечення в умовах воєнного стану.

    Нова модель передбачає три основні типи контрактів: піхотно-штурмовий, бойовий і базовий. Вони відрізняються не лише назвою, а й термінами служби та характером виконуваних завдань. Для військовослужбовців передбачено контракти строком від 6 до 24 місяців, що є суттєвою зміною порівняно з попередньою системою, де строки служби були значно менш гнучкими та переважно довгостроковими.

    Згідно з урядовими роз’ясненнями, для бойових посад передбачено кілька варіантів строків залежно від категорії військовослужбовців. Для чинних військових — близько 10 місяців, для громадян із запасу — 14 місяців, а для осіб із бойовим досвідом, які перебувають у резерві, — від 6 місяців. Для інших посад базовий строк контракту встановлено на рівні 24 місяців. Після завершення контракту військовослужбовцям гарантується звільнення зі служби, що має стати одним із ключових стимулів нової системи.

    Окрему увагу уряд приділив механізму відстрочок від мобілізації після завершення контракту. Базова відстрочка становитиме щонайменше шість місяців, однак її тривалість може збільшуватися залежно від участі військовослужбовця у бойових діях. За кожні 30 днів виконання бойових завдань передбачене додаткове продовження відстрочки, а також додаткові місяці за тривалу службу під час воєнного стану та попередній досвід служби до його введення. У Міністерстві оборони наголошують, що таким чином держава намагається поєднати потреби фронту з передбачуваністю для військових.

    Фінансова частина реформи є однією з наймасштабніших змін. Вона передбачає суттєву диференціацію виплат залежно від характеру виконуваних завдань та рівня ризику. Так, за участь у штурмових діях у глибині оборони власних військ передбачено 20 тисяч гривень за добу, а за аналогічні дії в глибині оборони противника — 40 тисяч гривень. Базові бойові виплати можуть сягати до 100 тисяч гривень, а для окремих позицій у зоні активних бойових дій, зокрема на рівні взводних опорних пунктів, — до 170 тисяч гривень.

    Також визначено додаткові виплати для різних рівнів участі у бойових завданнях: до 70 тисяч гривень для ротних опорних пунктів, близько 50 тисяч гривень для пунктів управління, а також окремі винагороди за взяття в полон противника — 100 тисяч гривень, і за знищення живої сили противника — 15 тисяч гривень. Для військових, які не залучені безпосередньо до бойових дій, але забезпечують функціонування підрозділів, встановлено мінімальний рівень виплат не менше 30 тисяч гривень на місяць.

    Окремим елементом системи стали доплати для інструкторського складу. Військовослужбовці, які займаються підготовкою особового складу, отримуватимуть додаткові виплати у розмірі від 15 до 30 тисяч гривень залежно від навантаження та ролі в навчальному процесі.

    У Міністерстві оборони підкреслюють, що головна мета нової моделі — зробити військову службу більш прогнозованою, справедливою та мотивованою, а також краще враховувати різницю між бойовими та небойовими завданнями. Окремо зазначається, що реформа покликана підвищити привабливість служби в армії та зменшити дисбаланси в системі винагород.

    Для консультацій щодо нових контрактів запрацювала спеціальна гаряча лінія Міністерства оборони за номером 1519, де можна отримати роз’яснення щодо умов служби, виплат та порядку укладання договорів.

    Експериментальний характер проєкту означає, що протягом двох років система буде тестуватися, аналізуватися та, за необхідності, коригуватися. Після завершення цього періоду уряд планує ухвалити рішення щодо її повноцінного впровадження або доопрацювання з урахуванням отриманого досвіду.

  • 800 тисяч за інвалідність, мільйон – родині загиблого: що змінилося у виплатах

    800 тисяч за інвалідність, мільйон – родині загиблого: що змінилося у виплатах

    Кабінет Міністрів України ухвалив рішення, яке суттєво змінює механізм виплати одноразової грошової допомоги громадянам, які постраждали внаслідок російської агресії на об’єктах критичної інфраструктури. Нові правила мають спростити отримання компенсацій, розширити коло одержувачів та гарантувати повний обсяг державної підтримки навіть у випадках, коли людина вже отримала інші виплати.

    Йдеться про працівників об’єктів критичної інфраструктури, операторів критичної інфраструктури, державних службовців, посадових осіб місцевого самоврядування, а також осіб, які постраждали на таких об’єктах під час виконання службових чи трудових обов’язків. Відповідні зміни уряд вніс до чинного порядку призначення та виплати одноразової грошової допомоги.

    Згідно з чинним законодавством, розмір виплат залежить від наслідків отриманих ушкоджень. У разі встановлення інвалідності І групи постраждала особа може отримати 800 тисяч гривень, ІІ групи – 500 тисяч гривень, ІІІ групи – 200 тисяч гривень. Якщо людина загинула внаслідок військової агресії РФ, членам її сім’ї передбачена одноразова допомога у розмірі 1 мільйон гривень.

    Одним із ключових нововведень стала можливість отримати доплату у разі зміни групи інвалідності. Якщо після повторного медичного огляду стан здоров’я людини погіршився і їй встановили вищу групу інвалідності, держава виплатить різницю між уже отриманою сумою та новим розміром допомоги. Раніше така процедура була недостатньо врегульована, що створювало труднощі для постраждалих громадян.

    Також уряд визначив чіткі строки реалізації права на отримання виплати. Відтепер звернутися за допомогою можна не лише під час дії воєнного стану, а й протягом трьох років після його припинення або скасування. Це особливо важливо для людей, які через стан здоров’я або інші обставини не можуть оперативно оформити необхідні документи.

    Окремо врегульовано питання оформлення особистого розпорядження на випадок загибелі працівника або посадової особи. Уряд уточнив порядок складання та засвідчення таких документів, щоб члени сімей загиблих могли швидше отримати належні виплати та уникнути зайвих бюрократичних процедур.

    Ще одна важлива зміна стосується кола осіб, які можуть претендувати на державну підтримку. Право на допомогу тепер поширюється не лише на працівників безпосередньо об’єктів критичної інфраструктури, а й на співробітників операторів критичної інфраструктури, їхніх філій, структурних підрозділів та представництв. Крім того, виплати можуть отримати особи, які постраждали безпосередньо на таких об’єктах внаслідок російських атак.

    Уряд також передбачив механізм компенсації у випадках, коли постраждала особа вже отримала іншу одноразову або страхову виплату за тим самим фактом травмування чи загибелі. Якщо така виплата виявиться меншою за суму, гарантовану законом, держава компенсує різницю. Таким чином громадяни або їхні родини не втратять право на повний обсяг соціальної підтримки незалежно від інших джерел відшкодування.

    Виплату одноразової допомоги, як і раніше, здійснюватиме Пенсійний фонд України. Подати заяву можна як особисто, так і через електронні сервіси ПФУ. Для цього необхідно пройти авторизацію на порталі електронних послуг Пенсійного фонду та завантажити пакет документів, що підтверджують факт отримання ушкодження чи загибелі внаслідок військової агресії РФ.

    Експерти зазначають, що зміни мають особливе значення в умовах триваючої війни. Саме працівники критичної інфраструктури – енергетики, комунальники, працівники водоканалів, транспортної галузі та інші фахівці – регулярно працюють під загрозою ракетних та дронових ударів, забезпечуючи функціонування держави навіть у найскладніших умовах.

    Нагадаємо, законодавство про одноразову грошову допомогу для працівників критичної інфраструктури було оновлене на початку 2026 року з метою усунення прогалин, які виникли під час практичного застосування попередніх норм. Нові рішення Кабміну фактично завершують формування більш гнучкої та зрозумілої системи компенсацій для громадян, які постраждали через війну.

  • Виплати по програмі Національний кешбек затримають, щоб обмежити можливість оплати населенням комуналки

    Виплати по програмі Національний кешбек затримають, щоб обмежити можливість оплати населенням комуналки

    За інформацією наших джерел, в Кабміні розглядають можливість маніпуляції з виплатами по програмі “Національний кешбек”, щоб зменшити можливості для населення оплати комунальних послуг в рамках програми.

    “Національний кешбек, який потрібно використати до 30 червня, інакше він пропаде, надійде після 20 червня, щоб населення не розраховувалися ним за комунальні послуги.

    Таким чином хочуть отримати реальні гроші за комунальні послуги та додатково отримати кешбек.

    Крім того, прогнозується, що у разі зарахування кешбеку 21 червня, щонайменше 40% його не буде використано, а більша частина решти піде українським виробникам ліків” – зазначає джерело.

    Нагадаємо, згідно даних Мінекономіки,  за час дії програми “Національний кешбек” майже 4,9 млн українців стали її активними користувачами. Виплачено понад 6,7 млрд грн кешбеку, які громадяни спрямували на оплату комунальних і поштових послуг, придбання ліків, книжок, продуктів харчування українського виробництва, а також на донати для ЗСУ.

  • Нові штрафи, камери і правила для самокатів

    Нові штрафи, камери і правила для самокатів

    В Україні може суттєво змінитися підхід до відповідальності за порушення правил дорожнього руху, а також вперше на законодавчому рівні буде комплексно врегульовано використання електросамокатів та іншого легкого персонального транспорту. Уряд спільно з Міністерством внутрішніх справ готує пакет змін, який передбачає запровадження градації штрафів для водіїв, посилення відповідальності для системних порушників і розширення системи автоматичної фіксації порушень.

    Про це повідомила прем’єр-міністр Юлія Свириденко, зазначивши, що відповідні напрацювання вже перебувають на фінальній стадії опрацювання і найближчим часом будуть винесені на обговорення з народними депутатами.

    За словами глави уряду, ключова зміна полягає у переході від однакових штрафів до диференційованої системи покарань, яка враховуватиме ступінь перевищення швидкості. Окремо планується посилити відповідальність для водіїв, які систематично порушують правила дорожнього руху та створюють підвищену небезпеку для інших учасників руху.

    В уряді підкреслюють, що нова модель не спрямована на масове підвищення штрафів для всіх водіїв, а має точковий характер і стосується насамперед тих, хто регулярно порушує правила. За офіційними даними, протягом останніх 12 місяців камери автоматичної фіксації зафіксували близько 2 900 водіїв, які перевищували швидкість понад 50 разів, понад 35 тисяч водіїв — понад 10 разів, а ще майже 12,5 тисячі — понад 20 разів, що, на думку урядовців, свідчить про наявність системної проблеми з дисципліною на дорогах.

    Паралельно уряд планує розширення мережі камер автоматичної фіксації порушень. Наразі на дорогах України працює близько 377 таких комплексів, однак у межах реформи їх кількість планують збільшити до понад 410. У Кабміні вважають, що посилення контролю є одним із ключових факторів зниження аварійності, оскільки постійний нагляд стимулює водіїв дотримуватися правил дорожнього руху.

    Окрему увагу уряд приділяє регулюванню електросамокатів, які за останні роки стали масовим видом міського транспорту. За даними уряду, кількість дорожньо-транспортних пригод за участі електросамокатів та іншого легкого транспорту за перші п’ять місяців 2026 року зросла на 66,8%, що викликало потребу у створенні чіткої нормативної бази для цього сегмента.

    Згідно з пропозиціями, які вже перебувають на розгляді, для користувачів електросамокатів можуть запровадити окремі правила дорожнього руху, систему штрафів і відповідальність за порушення. У парламенті також зареєстровано законодавчі ініціативи, які передбачають штрафи до 17 тисяч гривень, а в окремих випадках — навіть можливість конфіскації транспортного засобу за грубі порушення.

    Водночас у законодавчому полі вже сформувалася позиція, відповідно до якої електросамокати розглядаються як транспорт підвищеної небезпеки. Таку правову оцінку раніше надав Верховний Суд, що додатково посилює аргументацію щодо необхідності чіткого регулювання їх використання.

    У межах загальної реформи також розглядається законопроєкт №13314, який передбачає впровадження градації штрафів за перевищення швидкості та зменшення допустимої похибки вимірювання з 20 до 10 км/год. Документ пропонує систему санкцій від 340 гривень за незначне перевищення швидкості до 3 400 гривень за суттєве порушення, що, за задумом авторів, має зробити систему більш справедливою та ефективною.

    Урядовці наголошують, що головна мета змін полягає у зниженні аварійності та підвищенні безпеки на дорогах. Вони підкреслюють, що там, де працюють камери фіксації та контроль, рівень дотримання правил суттєво зростає, а кількість грубих порушень поступово зменшується.

    Очікується, що найближчим часом урядові пропозиції будуть представлені народним депутатам, після чого може розпочатися їхнє доопрацювання та подальший розгляд у парламенті. У разі ухвалення реформи Україна отримає оновлену систему дорожньої безпеки, яка поєднуватиме посилений контроль, диференційовані штрафи та нове правове регулювання сучасних видів міського транспорту.

  • Уряд терміново виділив 2,3 млрд грн освіті: школи, коледжі та виші готують до нової зими

    Уряд терміново виділив 2,3 млрд грн освіті: школи, коледжі та виші готують до нової зими

    Кабінет Міністрів України ухвалив рішення про виділення 2,3 млрд грн на підтримку шкіл, коледжів та університетів. Кошти спрямують на підготовку закладів освіти до опалювального сезону 2026/2027 років, забезпечення енергонезалежності, оплату комунальних послуг, відновлення пошкодженої інфраструктури та облаштування укриттів.

    Про це повідомила прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко. За її словами, головна мета рішення — гарантувати безперервний освітній процес навіть в умовах можливих атак на енергетичну інфраструктуру та зберегти стабільну роботу навчальних закладів протягом зимового періоду.

    Найбільшу увагу уряд приділяє підвищенню енергетичної стійкості закладів освіти. Російські атаки на енергетичну систему України у попередні роки показали необхідність створення резервних джерел живлення для шкіл та університетів. Саме тому значна частина фінансування буде спрямована на закупівлю генераторів, акумуляторів, сонячних електростанцій та систем накопичення електроенергії.

    Загалом майже 500 млн грн передбачено для шкіл. За ці кошти планують придбати системи резервного живлення, сонячні панелі, акумуляторні станції та інше обладнання, яке дозволить продовжувати навчальний процес навіть під час аварійних відключень електроенергії.

    Окремий пакет підтримки отримають заклади фахової передвищої освіти. Для коледжів уряд виділив 417 млн грн. Із цієї суми 217 млн грн буде використано для оплати комунальних послуг, а ще 200 млн грн спрямують на підготовку понад 80 найбільших коледжів країни до нового опалювального сезону та посилення їхньої енергетичної автономності.

    Суттєве фінансування передбачене й для закладів вищої освіти. Українські університети отримають 600 млн грн на встановлення когенераційних установок, будівництво сонячних електростанцій та впровадження сучасних систем накопичення енергії. Додатково ще 275 млн грн буде спрямовано на покриття витрат на комунальні послуги.

    Окремим напрямом фінансування стане відновлення освітньої інфраструктури, яка постраждала внаслідок війни. На ці потреби уряд виділив ще 500 млн грн. Кошти підуть на ремонт пошкоджених університетів, облаштування укриттів, закупівлю необхідного обладнання та створення безпечних умов для навчання студентів і викладачів.

    За даними Міністерства освіти і науки, від початку повномасштабного вторгнення Росії тисячі освітніх об’єктів зазнали пошкоджень або були повністю зруйновані. Частина закладів вже відновлена за рахунок державного бюджету та міжнародної допомоги, однак потреба у фінансуванні залишається значною.

    Прем’єр-міністерка Юлія Свириденко наголосила, що уряд прагне забезпечити стабільну роботу всієї освітньої системи незалежно від безпекових ризиків та можливих проблем в енергосистемі.

    «Усі школи, коледжі та університети мають бути належним чином підготовлені до опалювального сезону 2026/2027 років, щоб забезпечити безперебійний навчальний процес», – зазначила глава уряду.

    Рішення про додаткове фінансування освіти ухвалене на тлі масштабної державної програми посилення енергетичної стійкості соціальної інфраструктури. Останніми роками школи, лікарні та університети активно переходять на альтернативні джерела енергії, що дозволяє зменшувати залежність від централізованих мереж та забезпечувати стабільну роботу навіть під час кризових ситуацій.

    Експерти зазначають, що інвестиції в енергонезалежність освітніх закладів мають довгостроковий ефект. Встановлення сонячних електростанцій і систем накопичення енергії не лише допомагає пережити можливі відключення електроенергії, а й дозволяє скорочувати витрати на комунальні послуги у майбутньому.

    Водночас підтримка коледжів та університетів є важливою складовою державної політики збереження людського капіталу. Саме система освіти забезпечує підготовку майбутніх фахівців для відновлення економіки країни та розвитку ключових галузей після завершення війни.

    Уряд розраховує, що виділені 2,3 млрд грн дозволять суттєво підвищити стійкість освітньої інфраструктури вже до початку опалювального сезону та створити умови для стабільного навчання мільйонів українських школярів і студентів незалежно від викликів воєнного часу.

  • Пенсії перевернуть з ніг на голову: Кабмін готує реформу, яка змінить виплати для мільйонів українців

    Пенсії перевернуть з ніг на голову: Кабмін готує реформу, яка змінить виплати для мільйонів українців

    Українську пенсійну систему може чекати одна з наймасштабніших реформ за останні роки. Уряд представив концепцію нового підходу до нарахування пенсій, яка передбачає повну зміну структури виплат, перегляд принципів справедливості у системі та поступову відмову від низки спеціальних пенсійних режимів. Якщо запропоновані зміни будуть ухвалені Верховною Радою, вони торкнуться практично кожного нинішнього та майбутнього пенсіонера.

    Про деталі концепції повідомила народна депутатка від фракції «Слуга народу» Ольга Василевська-Смаглюк після обговорення реформи на засіданні Ради коаліції. За її словами, уряд планує подати відповідний законопроєкт до парламенту не пізніше осені 2026 року.

    Головна ідея реформи полягає у тому, щоб змінити саму структуру пенсійних виплат. Замість нинішньої системи пропонується запровадити двокомпонентну модель. Пенсія складатиметься з базової та страхової частин.

    Базову частину фінансуватиме держава. Вона має гарантувати мінімальний рівень соціального захисту незалежно від часу виходу людини на пенсію. Саме цей компонент покликаний усунути одну з найбільших проблем сучасної пенсійної системи — стрімке знецінення пенсій через інфляцію та зміну економічних показників.

    Страхова частина пенсії, як і зараз, залежатиме від трудового стажу, розміру офіційної заробітної плати та суми сплачених страхових внесків. Таким чином уряд намагається поєднати принцип соціальної справедливості із заохоченням до офіційного працевлаштування та сплати податків.

    Однією з причин запуску реформи стала ситуація, коли люди, які виходили на пенсію кілька років тому, часто отримують значно менші виплати, ніж нові пенсіонери з аналогічним трудовим стажем та рівнем заробітної плати. За оцінками урядовців, у нинішній системі пенсія може суттєво втрачати свою купівельну спроможність вже через три роки після призначення. Саме тому влада шукає механізм, який дозволить зменшити цей дисбаланс та вирівняти соціальну несправедливість.

    Ще одним важливим напрямком реформи стане скорочення розриву між найменшими та найбільшими пенсіями. Наразі в Україні існує значна різниця між звичайними пенсіями та так званими спеціальними виплатами для окремих категорій громадян. У суспільстві давно точаться дискусії щодо так званих «елітних» пенсій для суддів, прокурорів, окремих державних службовців та інших категорій.

    Саме питання спеціальних пенсій стало одним із ключових під час обговорення концепції в уряді та парламенті. За словами учасників дискусії, Кабмін пропонує поступово переводити такі пенсійні програми до системи професійного пенсійного забезпечення. Це означає, що спеціальні виплати можуть формуватися не за рахунок загального Пенсійного фонду, а через окремі професійні механізми накопичення.

    Паралельно уряд хоче активніше розвивати добровільні пенсійні накопичення. Ідея полягає в тому, щоб українці могли самостійно формувати додаткову пенсію через недержавні пенсійні фонди та інші фінансові інструменти.

    Пенсійна реформа також тісно пов’язана із впровадженням накопичувальної системи, про яку в Україні говорять уже багато років. Раніше Ольга Василевська-Смаглюк повідомляла, що держава працює над запуском другого рівня пенсійної системи, який передбачає формування персональних пенсійних накопичень громадян за участю роботодавців та держави.

    Не менш важливим залишається питання фінансової стійкості Пенсійного фонду. Україна продовжує стикатися з демографічними викликами: кількість працюючих громадян скорочується, а число пенсіонерів залишається значним. Додатковий тиск створює війна, міграція населення та складна ситуація на ринку праці.

    На цьому тлі уряд також аналізує можливі зміни щодо єдиного соціального внеску (ЄСВ), який є основним джерелом наповнення Пенсійного фонду. Остаточні рішення щодо цього питання поки не оприлюднені, однак воно вже винесене на обговорення в рамках майбутньої реформи.

    Паралельно відбуваються й інші зміни у пенсійній сфері. У 2026 році Пенсійний фонд оновив показник середньої заробітної плати для розрахунку пенсій. За перший квартал року він зріс більш ніж на 1300 гривень, що впливає на розмір новопризначених пенсій.

    Також триває процес цифровізації трудових книжок. Пенсійний фонд нагадує, що працівники, які розпочали трудову діяльність до 2004 року, повинні подати електронні копії документів для коректного обліку стажу. У майбутньому саме цифрові дані стануть основою для автоматичного нарахування пенсій.

    Експерти зазначають, що остаточний ефект реформи залежатиме від деталей законопроєкту, який уряд представить восени. Водночас уже зараз зрозуміло, що йдеться не про косметичні зміни, а про спробу перебудувати систему пенсійного забезпечення в умовах війни, старіння населення та хронічного дефіциту Пенсійного фонду.

    Якщо закон буде ухвалений, українці отримають нову модель пенсійного забезпечення, де базова пенсія гарантуватиметься державою, а основний розмір виплат дедалі більше залежатиме від офіційної зайнятості, страхового стажу та власних накопичень. Для мільйонів громадян це може стати найбільшою зміною пенсійних правил за останнє десятиліття.