Govoritinfo.com

Позначка: Кабмін

  • Новий законопроєкт Кабміну дозволяє поліцейським мати іноземне громадянство

    Новий законопроєкт Кабміну дозволяє поліцейським мати іноземне громадянство

    Кабінет Міністрів вніс до Верховної Ради законопроект №13716, яким пропонується змінити перелік підстав для звільнення поліцейських та обмежень щодо їх служби.

    Зокрема, у статті 77 закону про Національну поліцію пропонується виключити підстави для звільнення через набуття іншого громадянства чи надання неправдивої інформації під час прийняття на службу.

    Водночас стаття 61 пропонує встановити, що поліцейським не може бути особа, громадянство України якої припинено або яка набуває громадянство чи підданство іншої держави. У разі набуття іноземного громадянства проходження служби поліцейського припиняється наказами керівників із одночасним звільненням зі служби.

    Ці зміни перегукуються з законом №4502-ІХ про множинне громадянство, який набуде чинності 16 січня 2026 року. Проте, як зазначає голова Державної міграційної служби Наталія Науменко, наразі ключові питання щодо множинного громадянства не врегульовані законом безпосередньо та потребують додаткових підзаконних актів.

    За її словами, обміну інформацією між державами щодо набуття громадянства українцями не існує. Відомство не отримує дані про те, хто з українців має паспорти інших країн, оскільки це питання захисту персональних даних. Також законопроект не передбачає створення окремого реєстру для осіб із множинним громадянством.

    Експерти зазначають, що відсутність обміну даними та реєстру ускладнить контроль за дотриманням нових правил у Національній поліції та створить правові прогалини при визначенні правового статусу поліцейських із подвійним громадянством.

  • Проєкт Кабміну передбачає очищення поліції від колишніх правопорушників

    Проєкт Кабміну передбачає очищення поліції від колишніх правопорушників

    Урядовий проєкт №13716 передбачає значні зміни у законодавстві щодо Національної поліції, спрямовані на підвищення ефективності службової діяльності та забезпечення доброчесності поліцейських.

    Документ встановлює, що поліцейський має проходити службу відповідно до принципу доброчесності, перелік критеріїв якого затверджується Міністерством внутрішніх справ. Крім того, новація стосується конкурсних процедур: їх планують запровадити не лише для кандидатів на посади молодшого складу поліції, але й для призначення на керівні посади, перелік яких також визначатиме МВС.

    Важливим нововведенням є обмеження щодо судимості. Поліцейським не зможе стати особа, засуджена за будь-яке кримінальне правопорушення, навіть якщо судимість погашена або знята. Аналогічні обмеження поширюються на тих, хто відбув покарання за діяння, караність якого усунута законом, або щодо кого кримінальне провадження закрито судом у зв’язку зі звільненням від кримінальної відповідальності. Наявність таких вироків стане підставою й для звільнення нинішніх співробітників поліції.

    Водночас, для осіб, які мали адміністративні порушення, пов’язані з корупцією, передбачено послаблення: обмеження на службу триватиме лише три роки з дня набрання законної сили судового рішення, тоді як зараз заборона є безстроковою.

    Також проєкт передбачає, що атестування поліцейських на керівні посади здійснюватиме комісія, до складу якої не менше 25% складатимуть представники громадськості.

    Ці новації мають підвищити прозорість кадрових призначень та запобігти корупційним ризикам у поліції.

  • Кабмін України готує безкоштовні обіди для учнів 1–11 класів

    Кабмін України готує безкоштовні обіди для учнів 1–11 класів

    Прем’єр-міністерка Юлія Свириденко пообіцяла, що з 2026 року харчування у школах стане безкоштовним для всіх учнів від 1 до 11 класу. Про це вона заявила 21 серпня під час освітньої конференції «Серпнева-2025».

    За словами прем’єрки, для реалізації цієї ініціативи необхідно не лише передбачити фінансування, а й забезпечити інфраструктурну готовність шкіл у містах по всій Україні, не обмежуючись прифронтовими територіями. Відповідальними за виконання завдання призначено міністра освіти та міністра фінансів.

    Наразі безкоштовне харчування вже запроваджене з вересня 2025 року для учнів початкових класів у всіх регіонах та для школярів 5–11 класів у школах прифронтових громад. На ці цілі Кабінет Міністрів перерозподілив 779,8 млн грн з державного бюджету.

    Проте на 2026 рік фінансування для повного впровадження безкоштовного харчування усіх школярів поки не передбачено, що ставить під сумнів своєчасну реалізацію обіцянки.

  • Кабмін планує нові податки для наповнення бюджету: подорожчають солодкі напої, сигарети та пальне

    Кабмін планує нові податки для наповнення бюджету: подорожчають солодкі напої, сигарети та пальне

    Міністерство фінансів України планує запровадити новий акцизний податок на всі напої з доданим цукром. Про це повідомляє Forbes Ukraine з посиланням на проєкт Бюджетної декларації на 2026–2028 роки.

    Новий «солодкий» акциз стосуватиметься широкого спектру продукції — як газованих, так і негазованих напоїв, включно з енергетиками, соковмісними напоями та ароматизованою водою. Ініціатива має не лише наповнювати державний бюджет, а й наближати Україну до європейських норм податкової політики.

    Водночас уряд запланував і поступове підвищення ставок акцизу на тютюнові вироби, ТВЕН (тютюнові вироби для електричного нагрівання) та пальне. До 2028 року акциз на сигарети сягне €90 за 1000 штук, а на бензин — €359 за 1000 літрів.

    Акциз на напої стане частиною ширшої податкової реформи, яка також включає цифровізацію податкової системи, впровадження електронного аудиту, контроль за банківськими надходженнями та участь у міжнародному обміні податковими даними.

    Ці зміни є складовими Національної стратегії доходів до 2030 року, яку уряд реалізує поетапно з метою забезпечення фінансової стабільності та модернізації фіскальної політики держави.

  • Кабмін оприлюднив прогнози курсу долара і зарплат до 2028 року

    Кабмін оприлюднив прогнози курсу долара і зарплат до 2028 року

    Кабінет міністрів України оприлюднив бюджетну декларацію на 2026–2028 роки, у якій закладено прогнози щодо курсу долара, мінімальної зарплати та прожиткового мінімуму.

    Згідно з документом, уряд не очікує різкого зростання курсу валют у найближчі три роки. Прогнозований середній курс долара США становитиме:

    • у 2026 році — 44,7 грн

    • у 2027 році — 45,2 грн

    • у 2028 році — 45,6 грн

    Водночас мінімальна заробітна плата зростатиме поступово. З 1 січня 2026 року її розмір становитиме 8 688 грн, у 2027 році — 9 374 грн, а в 2028 — 10 059 грн.

    Прожитковий мінімум, до якого прив’язано чимало соціальних виплат, зокрема мінімальну пенсію, зростатиме помірно — приблизно на 200 гривень щороку. Для працездатних осіб він зміниться з 3 028 грн у 2024 році до 3 667 грн у 2028 році. Для непрацездатних осіб цей показник зросте з 2 361 грн до 2 859 грн відповідно.

    Таким чином, уряд закладає обережний і стабільний сценарій економічного розвитку з поступовим зростанням соціальних стандартів та контрольованим валютним курсом.

  • В уряді готуються масові звільнення: хто залишиться, а хто піде

    В уряді готуються масові звільнення: хто залишиться, а хто піде

    Офіс президента готується до масштабного оновлення уряду. Як повідомив народний депутат Ярослав Железняк, уже найближчими тижнями може відбутися повна ротація складу Кабміну, включно зі зміною прем’єр-міністра.

    Кандидаткою на місце Дениса Шмигаля називають нинішню першу віцепрем’єрку та міністерку економіки Юлію Свириденко. У разі її призначення прем’єркою, її крісло в Мінекономіки, ймовірно, займе її перший заступник Олексій Соболєв.

    Ключові перестановки, які розглядаються:

    • Міністром внутрішніх справ може стати Ігор Клименко, але вже в статусі віцепрем’єра з питань безпеки та оборони.

    • Мінсоцполітики очолить Дарина Марчак замість Оксани Жолнович.

    • Мінфін може очолити або Денис Улютін (перший заступник Сергія Марченка), або нардепка Роксолана Підласа.

    • Міністром Кабінету міністрів замість Олега Немчінова стане Констянтин Марʼєвич.

    Можливі звільнення торкнуться:

    • Оксена Лісового (Міносвіти),

    • Віктора Ляшка (МОЗ),

    • Наталії Калмикової (Мінветеранів),

    • Миколи Точицького (Мінкульт),

    • та всього Міністерства нацєдності, яке, за чутками, планують ліквідувати або приєднати до іншого відомства.

    Без змін поки що залишаються:

    • Михайло Федоров (цифрова трансформація),

    • Рустем Умєров (оборона),

    • Герман Галущенко (енергетика),

    • Ольга Стефанішина (євроінтеграція, хоча її портфель можуть передати Ірині Мудрій),

    • Світлана Гринчук (довкілля),

    • Андрій Сибіга (МЗС),

    • Герман Сметанін (промисловість),

    • Віталій Коваль (агрополітика),

    • Матвій Бідний (спорт).

    За словами Железняка, кадрові зміни мають на меті не стільки «зміну курсу», скільки перезапуск виконавчої вертикалі з орієнтацією на «керованість» і контроль з боку Банкової. Основна логіка — підвищення «своїх» перших заступників, які вже інтегровані у внутрішню систему прийняття рішень.

    Коли саме відбудеться формальне подання до Верховної Ради, наразі невідомо. Але, з огляду на публічний анонс і поступове розчищення місць, перестановки можуть стартувати вже у липні.

  • Розподіл грантової допомоги від Японії: хто і на що отримає кошти

    Розподіл грантової допомоги від Японії: хто і на що отримає кошти

    Починаючи з 2023 року Україна отримує від Японії мільярди гривень в рамках реалізації “Програми екстреного відновлення”. Основні напрями розподілення цих коштів в Україні можна проаналізувати через постанови Кабміну.

    Зокрема, до спеціального фонду державного бюджету спрямовано кошти у сумі 18 млрд. 492 млн. 944,46 тис. грн., які надійшли у 2023 році відповідно до грантових угод між Японським агентством міжнародного співробітництва (JICA) та Урядом України від 09.03.2023 та від 14.04.2023 і не відображені у складі доходів і видатків бюджету у 2023 році відповідно до пункту 1 постанови КМУ від 22.09.2023 N 1021:

    – Міністерству енергетики на придбання обладнання для енергетичного обслуговування та агентське обслуговування – в сумі 7 млрд. 612 млн. 169, 81 тис. грн.;

    – Міністерству освіти і науки на придбання обладнання для надання освітніх послуг та агентського обслуговування – в сумі 646 млн. 460,34 тис. грн.;

    – Міністерству аграрної політики та продовольства на придбання обладнання для сільського господарства та агентського обслуговування – в сумі 912 млн. 405,06 тис. грн.;

    – Міністерству внутрішніх справ для Державної служби з надзвичайних ситуацій на придбання обладнання для гуманітарного розмінування та агентського обслуговування – в сумі 938 млн.169,37 тис. грн.;

    – Міністерству культури та стратегічних комунікацій для Державного комітету телебачення і радіомовлення на придбання обладнання для товариства «Національна суспільна телерадіокомпанія України» та агентське обслуговування – в сумі 528 млн. 383,52 тис. грн.;

    – Міністерству охорони здоровʼя на придбання обладнання для надання медичних послуг та агентського обслуговування – в сумі 1 млрд. 68 млн. 238,56 тис. грн.;

    – Державному агентству відновлення та розвитку інфраструктури на придбання обладнання для транспортного обслуговування, управління відходами від руйнувань, для водопостачання, водовідведення, для сектору комунальних послуг на рівні органів місцевого самоврядування та агентського обслуговування – в сумі 6 млрд. 787 млн. 117,8 тис. грн.

    Спрямовано залишок коштів спеціального фонду державного бюджету у сумі 1 млрд. 383 млн. 496 тис. грн., який утворився на 01.01.2025, джерелом формування якого були кошти, що надійшли у 2024 році до спеціального фонду державного бюджету відповідно до пункту 1 постанови КМУ від 01.10.2024 N 1133 «Про спрямування за спеціальним фондом державного бюджету коштів, які надходять відповідно до Грантової угоди для Програми екстреного відновлення (Фаза 3) між Японським агентством міжнародного співробітництва та Урядом України від 19 лютого 2024 р., та внесення змін до порядків, затверджених постановами Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2023 N 1021 і від 27 жовтня 2023 N 1122» та не відображені у складі видатків державного бюджету у 2024 р., на нові бюджетні програми:

    – Міністерству енергетики нa придбання обладнання для енергетичного обслуговування та агентського обслуговування – в сумі 1 млрд. 342 млн. 600 тис. грн.;

    – Міністерству внутрішніх справ для Державної служби з надзвичайних ситуацій на придбання обладнання та конструкцій для гуманітарного розмінування, будівництво обʼєктів навчально-тренувального комплексу та для агентського обслуговування – в сумі 23 млн. 856 тис. грн.;

    – Державному агентству відновлення та розвитку інфраструктури на придбання обладнання для транспортного сполучення та агентського обслуговування – в сумі 17 млн. 40 тис. грн.

    У квітні 2025 року Віце-прем’єр-міністр з відновлення – Міністр розвитку громад та територій України Олексій Кулеба та Голова Офісу Японського агентства міжнародного співробітництва (JICA) в Україні Хідекі Мацунага підписали чергову Грантову угоду на 58 млн доларів, яка дає можливість офіційно розпочати реалізацію четвертої фази Програми екстреного відновлення України.

    Читайте також: Бучанський голова Ігор Полозун як гаманець для Тимура Ткаченка та Олексія Кулеби

  • Кабмін готується до відставки: Юлія Свириденко — головна кандидатка на пост прем’єра

    Кабмін готується до відставки: Юлія Свириденко — головна кандидатка на пост прем’єра

    В Офісі президента України ухвалене рішення про відставку прем’єр-міністра Дениса Шмигаля та усього складу уряду. Про це повідомив народний депутат Ярослав Железняк, посилаючись на три незалежні джерела, близькі до влади. Головною претенденткою на пост нового очільника Кабміну наразі розглядається чинна віцепрем’єрка та міністерка економіки Юлія Свириденко.

    Політична перестановка

    Як зазначає Железняк, ідея про зміну глави уряду «витає в повітрі» не перший рік — ще з 2020-го. Однак раніше це закінчувалося лише ротацією окремих міністрів. Цього ж разу, за словами нардепа, ухвалено остаточне рішення: Шмигаля буде звільнено.

    Причиною є не лише втрата підтримки у парламенті, а й незадовільна економічна політика уряду на тлі воєнного стану. Крім того, владі потрібно продемонструвати «оновлення», адже повноцінні вибори провести наразі неможливо.

    Свириденко — наступниця Шмигаля?

    Єдина серйозна кандидатура, яка наразі розглядається в Офісі президента — Юлія Свириденко. Вона вже багато років є частиною виконавчої гілки влади, очолює економічний блок і має лояльність до чинної адміністрації.

    На думку оглядачів, її призначення дозволить зберегти керованість у Кабміні, формально забезпечивши образ «нового уряду». За фактом це може означати лише косметичні зміни без глибокої трансформації політики.

    Перешкоди — юридичні, але не політичні

    Згідно із законом «Про правовий режим воєнного стану», зараз звільнення прем’єра неможливе без відставки всього уряду — а це прямо заборонено. Проте, як стверджує Железняк, влада готує законодавчі зміни, які планують ухвалити вже в червні.

    Альтернатива — традиційний український варіант: просто обійти закон. Очікується, що Шмигаль напише заяву про добровільну відставку, що дозволить запустити процедуру формування нового Кабміну.

    Скепсис і реалії

    Сам Ярослав Железняк скептично оцінює перспективи урядового оновлення. На його думку, навіть якщо прізвище прем’єра зміниться, це не гарантує реформ чи економічного прориву.

    «Це буде так само логічно, як вірити, що Свириденко — це оновлення уряду, і тепер точно буде трильйон ВВП», — іронізує він.

  • 200 тисяч гривень за контракт: уряд заохочує молодих лікарів їхати в села й на фронт

    200 тисяч гривень за контракт: уряд заохочує молодих лікарів їхати в села й на фронт

    Уряд України ухвалив рішення про запровадження одноразової адресної грошової допомоги у розмірі 200 тисяч гривень для випускників інтернатури, які з 2025 року завершили підготовку за лікарськими спеціальностями і погодилися працювати в державних або комунальних медичних закладах на особливо важливих напрямках — у сільській місцевості або на територіях, де ведуться бойові дії.

    Про це повідомив представник Кабінету Міністрів у Верховній Раді Тарас Мельничук.

    Допомога виплачуватиметься за умови, що лікар уклав контракт на не менше ніж три роки роботи у відповідному медичному закладі. Крім того, посада, яку він обіймає, має відповідати двом критеріям:

    • належати до державних або комунальних медичних установ, де укомплектованість лікарських кадрів на момент працевлаштування була 75% або менше;

    • бути вакантною та офіційно розміщеною на Єдиному веб-порталі вакансій у сфері охорони здоров’я на дату подачі документів.

    Таким чином уряд прагне вирішити хронічну нестачу медичних кадрів у сільській місцевості та на прифронтових територіях, де нині найгостріше відчувається кадровий голод.

    Водночас нові зміни скасовують попередню норму, що передбачала одноразову допомогу в п’ятикратному розмірі прожиткового мінімуму для молодих медиків, які працювали у сільській місцевості на посадах сімейних лікарів, дільничних педіатрів та терапевтів. Натомість нова модель прив’язує підтримку до конкретної географії та кадрової ситуації в медичних установах.

  • В Україні затвердили перелік посад, де знання англійської обов’язкове

    В Україні затвердили перелік посад, де знання англійської обов’язкове

    Кабінет Міністрів України затвердив перелік посад у сфері освіти та науки, для яких знання англійської мови стане обов’язковим. Вимога почне діяти через чотири роки після припинення або скасування воєнного стану.

    Про це повідомив представник уряду у Верховній Раді Тарас Мельничук. Рішення ухвалено в межах виконання Закону України «Про застосування англійської мови в Україні».

    Відповідно до постанови, володіння англійською мовою буде обов’язковим для працівників на таких посадах:

    – у закладах вищої освіти: ректорів, проректорів, деканів, завідувачів кафедр, професорів, керівників міжнародних відділів та підрозділів;
    – у коледжах: працівників, які відповідають за міжнародну діяльність, та керівників підрозділів, які працюють з іноземними студентами;
    – у професійно-технічних училищах: методистів і представників адміністрації, які координують співпрацю з міжнародними партнерами;
    – у наукових установах: завідувачів аспірантури, керівників видавництв, старших наукових співробітників та інших посадовців, причетних до зовнішніх комунікацій.

    Нововведення має на меті підвищення конкурентоспроможності української науки й освіти на міжнародному рівні, а також активнішу інтеграцію в європейський академічний простір.

    Очікується, що ці зміни стимулюватимуть володіння іноземною мовою серед управлінського та викладацького складу, що, у свою чергу, сприятиме розширенню співпраці з іноземними вишами, грантовими програмами та міжнародними партнерами.