Govoritinfo.com

Позначка: Іран

  • Названо причини чому війни в Україні та Ірані стають взаємопов’язаними

    Названо причини чому війни в Україні та Ірані стають взаємопов’язаними

    Війни в Україні та на Близькому Сході дедалі більше взаємопов’язуються, формуючи ширшу зону нестабільності, що охоплює Європу та регіон Перської затоки. Про це йдеться в матеріалі The Guardian, де аналітики звертають увагу на зростаюче переплетення двох конфліктів.

    Експерти зазначають, що хоча передбачити подальший вплив цих воєн одна на одну складно, вже зараз очевидно: події на одному театрі бойових дій мають прямі наслідки для іншого. Така взаємозалежність посилює глобальні ризики та ускладнює дипломатичну ситуацію.

    Для України цей зв’язок не є новим. Ще у 2022 році Росія почала використовувати іранські дрони типу “Шахед” для ударів по українській території. Водночас нині з’являються повідомлення, що Москва може передавати Ірану розвідувальні дані. Додатковим фактором стало дипломатичне турне президента України Володимира Зеленського країнами Перської затоки, де були укладені угоди про співпрацю.

    Важливу роль у взаємозв’язку конфліктів відіграють енергетичні ринки. Загострення ситуації навколо Ірану та блокування Ормузької протоки спричинили зростання цін на нафту і газ, що створює додаткові доходи для Росії. На тлі економічного тиску це стало для Кремля фактором стабілізації.

    У відповідь Україна активізувала удари по російській нафтовій інфраструктурі, намагаючись обмежити доходи Москви від енергоресурсів. Водночас, за даними видання, США частково послабили санкційний режим, що дозволило збільшити постачання російської нафти на азійські ринки.

    Окрему увагу аналітики звертають на позицію Вашингтона. Попри небажання адміністрації Дональда Трампа відкрито визнавати взаємозв’язок конфліктів, США продовжують здійснювати політичні кроки, які, за оцінками експертів, можуть бути вигідними для Росії. Зокрема, йдеться про послаблення санкцій та сигнали щодо можливого скорочення військової підтримки України.

    На цьому тлі Україна намагається посилити власні позиції через розвиток оборонної співпраці з країнами Близького Сходу. Київ пропонує партнерам технології та досвід, отримані під час війни, зокрема у сфері боротьби з дронами типу “Шахед”. Йдеться про дрони-перехоплювачі, морські безпілотники, системи радіоелектронної боротьби та спеціалізоване програмне забезпечення.

    Керівниця “Форуму України” в аналітичному центрі “Чатем-Хаус” Орися Луцевич наголошує, що така співпраця не лише зміцнює позиції Києва на міжнародній арені, а й створює нові можливості для фінансування оборонної промисловості.

    Водночас експерти підкреслюють, що попри зростаючу взаємозалежність, ці конфлікти поки що не переросли у глобальну війну. Однак їхнє переплетення вже впливає на баланс сил і може мати довгострокові наслідки для геополітичної ситуації у світі.

  • У США назвали Україну можливим союзником у новому оборонному альянсі

    У США назвали Україну можливим союзником у новому оборонному альянсі

    У США знову загострилася дискусія щодо майбутнього НАТО. Відставний генерал-лейтенант Кіт Келлог виступив із різкою критикою Альянсу, заявивши, що він продемонстрував слабкість і неефективність під час останніх міжнародних криз.

    За словами Келлога, реакція союзників на ситуацію навколо Ірану виявила серйозні проблеми всередині НАТО. Він вважає, що організація не змогла діяти рішуче і фактично втратила здатність швидко реагувати на виклики безпеці.

    Генерал прямо поставив під сумнів доцільність збереження нинішнього формату Альянсу. На його думку, Сполучені Штати мають розглянути можливість створення нової системи оборонних союзів, яка буде більш гнучкою та ефективною.

    Серед можливих варіантів Келлог назвав формування нового альянсу за участі країн Азійсько-Тихоокеанського регіону, зокрема Японії та Австралії, а також окремих європейських держав, які демонструють готовність до активніших дій у сфері безпеки. У цьому контексті він також згадав Україну як країну, що довела свою спроможність як надійний партнер.

    Окрему увагу він звернув на механізми виходу з НАТО, нагадавши, що країни-члени мають право залишити Альянс після офіційного повідомлення. Таким чином, у Вашингтоні дедалі частіше лунають сигнали про можливість перегляду всієї архітектури безпеки.

    Критичні оцінки НАТО пролунали і з боку колишнього держсекретаря США Майка Помпео. Він заявив, що Альянс переживає складний період і не здатен ефективно пояснити своїм громадянам необхідність спільних дій у сфері безпеки.

    На цьому тлі зростає і політичний тиск. Президент США Дональд Трамп, який раніше неодноразово критикував НАТО, знову заговорив про можливість виходу країни з Альянсу. Його невдоволення пов’язане, зокрема, з небажанням європейських партнерів активніше долучатися до військових операцій разом із США.

    Аналітики зазначають, що подібні заяви можуть свідчити про глибшу кризу довіри всередині НАТО. Якщо тенденція збережеться, це може призвести до трансформації або навіть часткового перегляду існуючої системи колективної безпеки.

    Водночас наразі йдеться лише про політичні сигнали та дискусії. Рішення щодо майбутнього Альянсу залежатимуть від позиції ключових держав-членів і розвитку міжнародної ситуації.

  • Зеленський пояснив чому вважає Іран ворожою державою

    Зеленський пояснив чому вважає Іран ворожою державою

    Президент України Володимир Зеленський заявив, що вважає іранський режим ворожим через низку подій, які суттєво погіршили відносини між країнами.

    За словами глави держави, Україна пережила складний період взаємодії з Іраном, який супроводжувався втратами та відсутністю конструктивного діалогу.

    «Ми пережили складні стосунки з Іраном, діалог з іранськими посадовцями. Ми пережили важкі часи і лише втрачали. Ми нічого їм не зробили», — наголосив Зеленський.

    Президент нагадав про трагедію січня 2020 року, коли Іран збив літак «Міжнародних авіаліній України», внаслідок чого загинули 176 людей. За його словами, іранська сторона тривалий час не визнавала відповідальності та не допускала міжнародних експертів до розслідування.

    Після початку повномасштабного вторгнення Росії Іран, за словами Зеленського, почав постачати Москві ударні безпілотники, які використовуються для атак по Україні.

    «Я хотів покласти цьому край. Я попросив їх. Вони пообіцяли, що буде не більше однієї партії дронів, а насправді продовжували брехати і роздавати зброю. Ось чому я вважаю їх спільниками Росії», — заявив президент.

    Водночас постійний представник Ірану в ООН звинуватив Україну у нібито участі у військовій агресії проти його країни, посилаючись на інформацію про присутність українських експертів на Близькому Сході.

    У Міністерстві закордонних справ України ці заяви відкинули. Речник МЗС Георгій Тихий назвав представника Ірану брехуном і підкреслив, що з 2022 року Україна зазнала атак майже 60 тисяч іранських дронів, переданих Росії.

    Він також наголосив, що жоден український безпілотник ніколи не завдавав ударів по території Ірану.

    Таким чином, риторика між Києвом і Тегераном залишається напруженою, а взаємні звинувачення свідчать про подальше загострення дипломатичних відносин.

  • Подорожчання палива може вдарити по армії та економіці України

    Подорожчання палива може вдарити по армії та економіці України

    Глобальна енергетична криза, спричинена ескалацією на Близькому Сході, може створити додаткові ризики для забезпечення України паливом і вплинути на проведення військових операцій. Про це повідомляє видання Politico з посиланням на українських військових і аналітиків.

    За словами двох військовослужбовців, які перебувають в Україні, стрімке зростання цін на пальне вже позначається на ресурсах для бойової техніки, зокрема танків, артилерії та бронетранспортерів. Один із них зазначив, що навіть у Збройних силах відчувається обмеженість у паливі.

    Інший військовий розповів, що дизельне паливо в першу чергу спрямовується на передову — підрозділам, які стримують наступ російських військ на сході, зокрема на Донбасі. Підрозділи, які не перебувають у зоні активних бойових дій, отримують пальне за залишковим принципом.

    Водночас, за даними співрозмовників, йдеться не про критичний дефіцит, а про нормування та більш жорсткий розподіл ресурсів.

    Зростання цін на енергоносії впливає і на цивільне населення. Вартість пального на заправках зростає, що додатково підживлює інфляцію і збільшує фінансове навантаження на громадян.

    Однією з причин подорожчання стала ситуація навколо Ірану. Після блокування Ормузької протоки ціни на нафту зросли до 120 доларів за барель, що викликало занепокоєння щодо можливого глобального економічного спаду.

    Водночас у Міністерстві енергетики України заявляють, що дефіциту пального на внутрішньому ринку немає. У відомстві підкреслюють, що уряд разом із учасниками ринку працює над диверсифікацією постачань, щоб забезпечити потреби армії, промисловості та населення.

    За даними міністерства, близько 85% палива Україна імпортує, що робить її залежною від зовнішніх ринків, зокрема європейських і американських постачальників. Пріоритет у розподілі ресурсів надається Збройним силам і службам екстреної допомоги.

    Аналітики зазначають, що подальше зростання цін на енергоносії може збільшити навантаження на державний бюджет України та ускладнити фінансування оборони.

    Окремим фактором залишається політична ситуація в Європі. Зокрема, прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан погрожує блокувати рішення ЄС щодо фінансової підтримки України, пов’язуючи це з питанням відновлення нафтопроводу “Дружба”.

    Експерти наголошують, що поєднання високих цін на енергоносії та політичних ризиків може створити додаткові виклики для української економіки та обороноздатності.

  • Через конфлікт із союзниками Трамп може залишити Україну без підтримки

    Через конфлікт із союзниками Трамп може залишити Україну без підтримки

    Політика Дональда Трампа на Близькому Сході може мати прямі наслідки для України, оскільки на тлі загострення відносин із союзниками президент США здатен переглянути підтримку Києва.

    Війна проти Ірану послаблює політичні позиції президента США Дональда Трампа і підриває його ключові інструменти впливу. Про це пише The Economist, аналізуючи наслідки його зовнішньої політики.

    За оцінкою видання, конфлікт створює для Трампа одразу кілька проблем. Зокрема, він втрачає можливість формувати вигідну для себе політичну реальність, тиснути на партнерів і зберігати повний контроль над Республіканською партією. Окрім цього, війна сприяє зростанню цін на нафту, що посилює економічний тиск.

    Напруження між США та союзниками проявилося під час обговорення ситуації навколо Ормузької протоки. Трамп закликав партнерів допомогти її відкрити, попередивши про негативні наслідки для НАТО у разі відмови. Втім, союзники не підтримали цю ініціативу, після чого американський президент змінив риторику.

    Аналітики вважають, що у разі подальшого ослаблення політичних позицій Трамп може вдатися до більш жорстких і непередбачуваних кроків. Серед можливих сценаріїв називається навіть перегляд зобов’язань США в межах НАТО.

    У цьому контексті Україна також опиняється в зоні ризику. Видання допускає, що Трамп може скоротити або повністю припинити підтримку Києва, використовуючи це як інструмент тиску на європейських партнерів.

    Крім того, серед потенційних кроків американського президента називаються посилення тиску на країни Латинської Америки під приводом боротьби зі злочинністю, фінансові вимоги до союзників у Азії та жорстка тарифна політика.

    Навіть якщо такі сценарії не будуть реалізовані повністю, сама їх поява може суттєво підірвати систему союзів США. Це, своєю чергою, створює додаткові можливості для Китаю та Росії посилити свій вплив на глобальній арені.

  • “Вони збрехали”: Зеленський розкрив роль Ірану у виробництві дронів для Росії

    “Вони збрехали”: Зеленський розкрив роль Ірану у виробництві дронів для Росії

    Президент України Володимир Зеленський заявив, що Іран не лише постачав Росії ударні безпілотники “Шахед”, а й отримував допомогу від Москви у вдосконаленні цих дронів. Про це глава держави розповів в інтерв’ю The Jerusalem Post.

    За словами Зеленського, Україна ще на початку повномасштабної війни намагалася переконати Тегеран припинити передачу безпілотників Росії, попереджаючи, що ця зброя буде застосовуватися проти цивільного населення.

    Втім, іранська сторона заперечувала свою участь у військовій допомозі Кремлю.

    “Вони сказали: ми продали росіянам лише певну кількість “Шахедів” — приблизно 1200 або 1300, і на цьому все. Але це було неправдою. Звичайно, вони збрехали”, — заявив Зеленський.

    Президент також наголосив, що співпраця між Москвою та Тегераном не обмежилася постачанням дронів. За його словами, Росія почала виробляти власні модифікації “Шахедів”, а також дешевші варіанти безпілотників.

    На пряме запитання журналістів про те, чи передає Росія Ірану модернізовані технології або ноу-хау щодо цих дронів, Зеленський відповів коротко: “Так, я впевнений”.

    Він додав, що Україна вже ділиться своїм досвідом боротьби з такими безпілотниками з іншими державами. Для цього Київ направив три групи військових експертів, які допомагають оцінити можливості систем протиповітряної оборони та підготуватися до протидії “Шахедам”.

    “Зараз три групи вже працюють. Далі країни самі вирішуватимуть, як використовувати наш досвід”, — сказав президент.

    Зеленський підкреслив, що допомога України має виключно оборонний характер і спрямована на захист від атак дронів.

    Водночас він пов’язав поширення таких безпілотників із відсутністю достатнього міжнародного тиску на Росію.

    “Шкода, але ми не бачимо у світі сили, яка справді може зупинити Путіна”, — зазначив президент.

    Також Зеленський повідомив про можливість діалогу з прем’єр-міністром Ізраїлю Біньяміном Нетаньяху.

    “У нього є те, що потрібно мені, і у мене є те, що потрібно йому. Тому я готовий до цієї розмови”, — сказав глава держави.

    Раніше Зеленський також повідомляв про переговори зі США щодо масштабного виробництва безпілотників для посилення обороноздатності України. Детальніше про це можна прочитати у матеріалі.

  • Іран пригрозив, що буде вважати всю територію України «законною ціллю» через допомогу Ізраїлю

    Іран пригрозив, що буде вважати всю територію України «законною ціллю» через допомогу Ізраїлю

    Глава комісії з національної безпеки парламенту Ірану Ібрагім Азізі заявив, що вся територія України нібито стала законною ціллю для атак Ірану. За його словами, нібито через надання допомоги Ізраїльському режиму за допомогою безпілотників Україна «фактично опинилася втягнутою у війну».

    «Надаючи підтримку ізраїльському режиму за допомогою безпілотників, Україна, яка зазнала краху, фактично виявилася втягнутою у війну і, згідно зі статтею 51 Статуту Організації Об’єднаних Націй, перетворила всю свою територію на законну ціль для Ірану», — написав Азізі у соцмережі Х.

    Водночас Україна та Ізраїль не підтверджували жодного співробітництва щодо дронів. Київ офіційно повідомляв про підтримку безпілотниками США та країни Перської затоки, тоді як колишній президент США Дональд Трамп це спростовує.

    Реакція української сторони на заяву Ірану поки не озвучена, однак така риторика може загострити ситуацію на міжнародній арені та створити додаткові загрози безпеці країни.

  • Третя світова війна фактично почалася у 2022 році, – історик Ентоні Гліс

    Третя світова війна фактично почалася у 2022 році, – історик Ентоні Гліс

    Історик Ентоні Гліс з Бакингемського університету (Великобританія) вважає рішення США та Ізраїлю атакувати Іран тривожним сигналом того, що Третя світова війна вже розпочалася. На його думку, подібні дії в XX столітті передували початку двох світових воєн, пише Daily Mail.

    Гліс підкреслює, що війна з Іраном розпочалася не через необхідність самооборони, а як свідоме рішення лідерів, орієнтованих на розширення влади. Президент США Дональд Трамп та прем’єр-міністр Ізраїлю Беньямін Нетаньяху, на думку історика, вважають, що «сила — це право», навіть якщо це суперечить міжнародному праву.

    За словами Гліса, такі підходи раніше демонстрували агресивні лідери, що призводило до вторгнень в інші держави заради власних амбіцій. Він також зазначає, що Трамп і Нетаньяху показали готовність продовжувати кровопролиття замість швидкого завершення конфлікту, а будь-які переговори з Іраном не розглядаються до повної капітуляції країни.

    Історик вважає, що Третя світова війна фактично почалася 24 лютого 2022 року з вторгнення Росії в Україну. На думку Гліса, агресія РФ стала результатом експансіоністської політики Кремля та порушення міжнародних кордонів, що перетворило війну на затяжний конфлікт.

    Експерт попереджає, що атака США та Ізраїлю на Іран може спричинити масштабне поширення бойових дій у регіоні та змусити країни з ядерною зброєю, такі як Росія, Китай та Північна Корея, оцінювати свої можливості у разі ескалації війни за власним вибором. Гліс також порівнює сучасну ситуацію з подіями Другої світової війни, коли дії окремих держав призвели до глобальної війни.

  • Трамп різко розкритикував допомогу Україні та Зеленського

    Трамп різко розкритикував допомогу Україні та Зеленського

    Під час публічної заяви на тлі загострення ситуації навколо Ірану президент США Дональд Трамп різко розкритикував політику попередньої адміністрації щодо підтримки України та особисто висловився на адресу українського лідера Володимир Зеленський.

    У своєму дописі Трамп заявив, що за президентства Джо Байден Сполучені Штати нібито витратили «сотні мільярдів доларів», передаючи Україні озброєння, і при цьому не подбали про поповнення власних арсеналів. За словами чинного глави Білого дому, його попередник «роздав найсучасніше озброєння безкоштовно», що, на його думку, створило ризики для національної безпеки США.

    Окремо Трамп використав щодо Зеленського порівняння з П. Т. Барнум — відомим американським шоуменом XIX століття. У сучасному американському політичному дискурсі ім’я Барнума часто асоціюється з показовістю та гучним самопросуванням. Таким чином, висловлювання Трампа мало відверто іронічний та критичний характер.

    Водночас президент США підкреслив, що після його повернення до влади військові запаси були відновлені. Він заявив про «практично необмежені резерви» американських озброєнь і запевнив, що нині країна має достатній ресурс для ведення тривалих військових кампаній у разі потреби. За його словами, наявні системи перевищують за якістю озброєння інших держав.

    Заяви пролунали на тлі зростання напруженості навколо Ірану та активних дискусій у США щодо подальшої військової допомоги Україні. Питання обсягів підтримки Києва традиційно залишається одним із найбільш політизованих у внутрішній американській політиці, особливо в умовах ескалації на Близькому Сході.

  • Затяжна війна на Близькому Сході може залишити Україну без ракет ППО

    Затяжна війна на Близькому Сході може залишити Україну без ракет ППО

    Загострення конфлікту на Близькому Сході поступово переходить у фазу затяжної війни, яка може мати прямі наслідки для України. На тлі масованих ударів Ірану по американських та союзницьких об’єктах у регіоні ключовим ресурсом стають ракети протиповітряної оборони — саме ті, яких критично потребує українська держава.

    Після ударів США та Ізраїлю по іранських цілях Тегеран розпочав масштабну відповідь. Іранські ракети та дрони атакують не лише територію Ізраїлю, а й військову інфраструктуру США та партнерів у Катарі, Об’єднаних Арабських Еміратах, Саудівській Аравії, Кувейті та Бахрейні.

    Для перехоплення таких атак необхідні величезні запаси ракет-перехоплювачів. Військові стандарти передбачають запуск двох або навіть трьох ракет ППО по кожній повітряній цілі. За оцінками західних військових аналітиків, інтенсивність нинішніх обстрілів швидко виснажує запаси США та Ізраїлю, які й без того суттєво скоротилися після бойових дій проти Ірану у 2025 році.

    За інформацією джерел у військово-політичних колах Заходу, при збереженні нинішнього темпу атак запаси перехоплювачів можуть опинитися на критично низькому рівні вже найближчим часом. Саме тому американські та ізраїльські сили намагаються зменшити ракетний потенціал Ірану ударами по пускових установках і командних центрах.

    Для України така ситуація формує один із найгірших можливих сценаріїв.

    Після понад двох років масованих російських атак українська система ППО вже працює на межі можливостей. Постачання ракет Patriot, NASAMS та інших комплексів напряму залежить від виробничих можливостей США і союзників. У разі масштабної війни на Близькому Сході саме арабські країни та Ізраїль можуть стати пріоритетом для західних поставок.

    Фактично виникає конкуренція за один і той самий ресурс — ракети-перехоплювачі.

    Якщо конфлікт затягнеться, партнери будуть змушені закривати небо над стратегічними нафтовими регіонами Перської затоки, де розташовані американські бази та ключова енергетична інфраструктура світу. У такій ситуації Україна ризикує опинитися поза головним фокусом оборонної підтримки.

    Особливу небезпеку це становить напередодні нового осінньо-зимового сезону, коли Росія традиційно нарощує удари по українській енергетиці. Без стабільного поповнення запасів ППО навіть локальні дефіцити можуть призвести до зростання руйнувань критичної інфраструктури.

    Таким чином війна на Близькому Сході перестає бути для України віддаленим геополітичним конфліктом. Вона безпосередньо впливає на здатність держави захищати власне небо — і може визначити рівень безпеки українських міст уже найближчими місяцями.