Позначка: хабар

  • Освіта, медицина, поліція: топ-3 корумпованих сфери в Україні

    Освіта, медицина, поліція: топ-3 корумпованих сфери в Україні

    Корупція в Україні залишається однією з головних проблем у повсякденному житті громадян. За даними нового дослідження Київського міжнародного інституту соціології (КМІС), 29% українців за останній рік стикалися з вимаганням хабарів у закладах середньої освіти. Це – найвищий показник серед усіх досліджуваних сфер.

    У лідери з побутового хабарництва вийшла саме система шкільної освіти. Вчителі та адміністрація шкіл продовжують вимагати або натякати на «вдячність» — у формі грошових переказів, подарунків, послуг чи протекції. Така практика, яка десятиліттями вважалась «традицією», дедалі більше сприймається суспільством як відверте порушення закону.

    На другому місці — медицина. 26% опитаних зізналися, що їм доводилось платити лікарям чи іншим працівникам медичних установ за послуги, які мали бути безоплатними. Сюди входять лікарні, поліклініки, швидка допомога й навіть аптеки.

    На третьому місці — Національна поліція. 25% респондентів заявили про хабарі, яких вимагали співробітники поліції, найчастіше — під час зупинок патрульною службою або в процесі слідчих дій.

    Різке зростання продемонструвала і сфера приватизації землі: якщо у 2023 році 14% українців скаржились на вимагання хабарів, то у 2024 — вже 25%. Податкова служба також погіршила свої показники: з 6% до 13%.

    Попри повномасштабну війну, побутова корупція не зникла — навпаки, її рівень зафіксував помітне зростання. Соціологи КМІС провели опитування, яке охопило понад 10 000 громадян, включно з внутрішньо переміщеними особами (ВПО) та тими, хто тимчасово перебуває за кордоном.

    Дослідження проводиться з 2007 року, і результати останніх років чітко вказують на гальмування реформ у ключових секторах. Особливо тривожним виглядає зростання недовіри до державних інституцій на тлі триваючої війни, коли суспільство очікує справедливості й підтримки.

  • Суд у Запоріжжі виправдав чиновника, обвинуваченого в хабарництві

    Суд у Запоріжжі виправдав чиновника, обвинуваченого в хабарництві

    Заводський районний суд міста Запоріжжя виправдав колишнього начальника управління з питань праці Головного управління Держпраці в Запорізькій області, визнавши недоведеною його вину в отриманні хабаря. Про це повідомляє «Судовий репортер» з посиланням на вирок від 28 березня.

    Суть справи полягала в тому, що у 2021 році до Держпраці нібито надійшла скарга від працівника, який заявив про своє неофіційне працевлаштування в ПП «Будшлях-2011». У відповідь на це підприємство вирішили перевірити, а посадовця звинуватили у спробі отримати хабар у розмірі 25 тисяч гривень за «порожній» акт перевірки.

    Поліція задокументувала передачу грошей у два етапи — 10 і 15 тисяч гривень. Але суд виявив низку серйозних порушень у розслідуванні та ознаки можливої провокації.

    Під час судового розгляду посадовець наполягав, що не вимагав грошей, а ініціатором контактів був сам підприємець, який намагався втягнути його в незаконну схему. За словами обвинуваченого, кошти йому подякували з ініціативи заявника, а він не сприймав це як хабар і навіть не одразу зрозумів, що йому поклали гроші в кишеню. Більше того, частину грошей, за його словами, виявив удома через два дні й додав до сімейного бюджету.

    Утім, у матеріалах негласних слідчих дій зафіксовано, що підприємець передавав кошти з формулюванням «це частина, решта згодом», а посадовець відповідав: «Дякую… не люблю, коли не дороблено». Однак суд вирішив, що ці репліки не можна трактувати як вимогу хабара, а сам процес мав характер навмисної провокації.

    Додатково захист довів, що нібито нелегальний працівник, який скаржився на «Будшлях-2011», узагалі не працював на цьому підприємстві й не писав заяву. Його навіть не допитали під час досудового розслідування.

    Крім того, обшук, під час якого вилучили основні докази — мічені гроші та документи, — проведено з процесуальними порушеннями. Зокрема, клопотання про обшук розглянули без участі сторін і без технічної фіксації, що суперечить вимогам КПК. Як наслідок, суд визнав такі докази недопустимими.

    Суд звернув увагу на ще один абсурдний момент: ймовірний штраф за порушення, якого хотіли уникнути (нелегальне працевлаштування), становив від 8 500 до 17 000 грн, тоді як сума «хабара» — 25 000 грн. Крім того, строки притягнення роботодавця до відповідальності вже минули ще до початку перевірки.

    Всі ці обставини, на думку суду, підтверджують штучність справи. Тож обвинуваченого виправдали через недоведеність складу злочину.

  • У Борисполі засудили чоловіка, що «допомагав» звільнятись із ЗСУ

    У Борисполі засудили чоловіка, що «допомагав» звільнятись із ЗСУ

    У Борисполі суд визнав винним колишнього військовослужбовця 79-ї десантно-штурмової бригади у зловживанні впливом. Чоловік обіцяв за 10 тисяч доларів «допомогти» зі звільненням від служби через військово-лікарську комісію. Про це повідомляє «Судовий репортер» із посиланням на вирок Бориспільського міськрайонного суду від 31 березня.

    За матеріалами справи, у 2023 році після повернення з фронту обвинувачений пройшов ВЛК і був офіційно списаний з військового обліку. Через батька він познайомився з жінкою, яка шукала можливість звільнити знайомого з військової служби з підстав за станом здоров’я. Саме вона звернулася до правоохоронців із заявою про вимагання.

    За словами заявниці, чоловік під час зустрічі показував блокнот із «вдячними» записами від інших військових і запропонував «вирішити питання» за 10 тисяч доларів. Конкретної схеми чи контактів він не назвав. У межах оперативної розробки правоохоронці виготовили імітаційні кошти, які жінка передала фігуранту біля приміщення Бориспільської міської ради.

    Після передачі справи до суду звинувачення було дещо пом’якшене — виключили ознаки вимагання. Сам обвинувачений визнав провину, щиро розкаявся й пояснив, що вважав можливим вплинути на процес, бо сам нещодавно проходив через процедуру списання. У минулому він служив у СБУ, згодом працював у приватному секторі, а з 2022 року — мобілізований до ЗСУ.

    Попри визнання вини, суд дійшов висновку, що м’яке покарання не буде ефективним. Обвинуваченого засудили до двох років позбавлення волі.

  • Податківець на Сумщині вимагав хабар за ліцензії на пальне — СБУ

    Податківець на Сумщині вимагав хабар за ліцензії на пальне — СБУ

    СБУ та ДБР затримали посадовця ДПС у Сумській області за вимагання хабаря за ліцензії на пальне

    Служба безпеки України спільно з Державним бюро розслідувань викрили посадовця Головного управління Державної податкової служби у Сумській області на вимаганні хабаря.

    За інформацією СБУ, йдеться про керівника управління контролю за підакцизними товарами. Правоохоронці задокументували, що посадовець вимагав від підприємця неправомірну вигоду за сприяння у видачі ліцензій на реалізацію пального.

    До реалізації злочинної схеми чиновник залучив посередника, через якого і планувалася передача грошей. Під час отримання коштів обох фігурантів було затримано на гарячому.

    Наразі затриманим повідомлено про підозру за частиною 3 статті 368 Кримінального кодексу України — отримання неправомірної вигоди службовою особою, поєднане з вимаганням. Санкція статті передбачає до 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

    Слідчі дії тривають, встановлюються можливі спільники та інші епізоди злочинної діяльності.

  • СБУ і ДБР затримали львівського прокурора під час отримання хабаря

    СБУ і ДБР затримали львівського прокурора під час отримання хабаря

    У Львові затримано прокурора окружної прокуратури, якого підозрюють у вимаганні хабаря у розмірі 5 тисяч доларів США. За даними Офісу генерального прокурора, посадовець обіцяв місцевій мешканці допомогти уникнути кримінальної відповідальності за підозру у шахрайстві на суму близько 400 тисяч гривень.

    Правоохоронці затримали прокурора «на гарячому» під час передачі неправомірної вигоди. Йому вже оголосили підозру за ч. 3 ст. 368 Кримінального кодексу України — вимагання та отримання хабаря службовою особою.

    Справу розслідує Державне бюро розслідувань за оперативного супроводу Служби безпеки України. Найближчим часом суд має обрати підозрюваному запобіжний захід.

    За інкримінованою статтею посадовцю загрожує від п’яти до десяти років позбавлення волі з конфіскацією майна та позбавленням права обіймати посади у державних органах.

  • Купити тил: правоохоронці викрили схему ухилення від фронту

    Купити тил: правоохоронці викрили схему ухилення від фронту

    Правоохоронці викрили масштабну корупційну схему, яка дозволяла військовослужбовцям залишати передову за гроші. До оборудки причетні високопоставлені офіцери, зокрема колишній заступник начальника штабу одного з командувань видів військ ЗСУ.

    За даними Державного бюро розслідувань, група посадовців організувала нелегальний механізм переведення військових із зони бойових дій у тилові частини. Послуга коштувала 8 тисяч доларів.

    Роль екс-заступника начальника штабу:

    • Використовував службові зв’язки для впливу на військових керівників.

    • Координував прийняття рішень щодо переведення за хабарі.

    • Спілкувався з високопосадовцями різних рівнів для реалізації незаконних схем.

    Організатори добре розуміли принципи роботи оперативних та військових підрозділів, тому ретельно розробили механізм взаємодії і застосовували заходи конспірації. Однак слідчим ДБР вдалося задокументувати всю злочинну діяльність.

    Всім чотирьом організаторам оголошено підозру за зловживання впливом за попередньою змовою (ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 369-2 КК України). Санкція статті передбачає до 8 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

    Крім того, підозру отримали чотири військовослужбовці, які скористалися цією схемою, заплативши хабар за переведення (ч. 1 ст. 369-2 КК України).

    На даний момент слідчі перевіряють понад 150 випадків можливого незаконного переведення у тил за цією схемою.

    Процесуальне керівництво здійснює Спеціалізована прокуратура у сфері оборони Офісу Генпрокурора.

  • Львівський митник «погорів» на $23 000 хабаря

    Львівський митник «погорів» на $23 000 хабаря

    Співробітника Львівської митниці затримали під час отримання хабаря 23 000 доларів США. Начальник одного з митних постів гарантував безперешкодне оформлення міжнародних відправлень без нарахування митних платежів.

    Схема: 5-7% «відкату» за кожен товар

    За даними слідства, корупційна схема передбачала 5-7% «комісії» від вартості товару. Розмір неправомірної вигоди залежав від типу вантажу.

    Посадовця затримали після отримання другої частини хабаря у розмірі 20 000 доларів США.

    Що загрожує митнику?

    Йому повідомлено про підозру за ч. 4 ст. 368 КК України – одержання хабаря службовою особою в особливо великому розмірі.

    За рішенням суду, затриманого відсторонено від посади, а слідство триває.

    Операцію з викриття проводили Нацполіція, СБУ та прокуратура за підтримки керівництва Львівської митниці.

  • НАБУ знайшло в будинку голови суду 271 тисячу доларів, але частину грошей йому повернули

    НАБУ знайшло в будинку голови суду 271 тисячу доларів, але частину грошей йому повернули

    Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду ухвалила рішення повернути голові Західного апеляційного господарського суду Максиму Желіку 100 тисяч доларів, які були вилучені під час обшуку в його помешканні. Загалом детективи НАБУ тоді знайшли понад 271 тисячу доларів готівки, частина з яких залишатиметься під арештом.

    Обшук проводився у межах розслідування справи про вимагання 1 мільйона доларів хабаря львівськими суддями Борисом Плотніцьким, Василем Артимовичем і Михайлом Юркевичем. Слідство вивчало можливий зв’язок голови суду з цією справою та походження вилучених коштів.

    У листопаді 2024 року детективи НАБУ здійснили обшук у будинку Максима Желіка. Під час слідчих дій правоохоронці вилучили мобільний телефон Apple iPhone 16 Pro та 271 тисячу доларів готівкою. Виявилося, що телефон мав очищені чати в WhatsApp, а в історії дзвінків знайшли контакти з фігурантами справи про хабарництво.

    Максим Желік пояснив, що 100 тисяч доларів — це його заощадження, задекларовані в декларації за 2023 рік. Це також підтвердила його дружина, суддя Львівського окружного адміністративного суду Олександра Желік. Ще 150 тисяч доларів він отримав від батька на зберігання для купівлі нерухомості, але слідчі поставили під сумнів цю версію.

    Наприкінці грудня 2024 року ВАКС задовольнив клопотання прокурора і наклав арешт на мобільний телефон Желіка та 271 тисячу доларів готівки, оскільки частину цих коштів розглядали як можливий хабар.

    Проте 10 березня Апеляційна палата ВАКС вирішила повернути 100 тисяч доларів, які відповідали його декларації. Водночас 171 тисяча доларів залишатиметься під арештом, оскільки ці кошти не відповідають задекларованим активам і офіційним доходам.

    Максим Желік обійняв посаду голови Західного апеляційного господарського суду в серпні 2024 року, замінивши Бориса Плотніцького, якого затримали на хабарі.

    Скандал із вилученими грошима та зв’язками з підозрюваними суддями ставить під питання доброчесність Максима Желіка та рівень корупції в українській судовій системі.

  • Прокурор Грицан, звинувачений у хабарі, продовжує працювати на посаді

    Прокурор Грицан, звинувачений у хабарі, продовжує працювати на посаді

    Андрій Грицан, прокурор Спеціалізованої екологічної прокуратури Офісу Генерального прокурора, продовжує виконувати свої службові обов’язки, поприку згадуючи його ім’я у справі про отримання хабаря розміром 150 тисяч доларів. У своїй декларації про доходи за 2025 рік він не вказав інформацію про батьків, що стало темою обговорення після публікації його декларації.

    Грицан зареєстрований в селищі Козелець Чернігівської області, але фактично проживає в Києві, де також вказана його поштова адреса для кореспонденції. У декларації не міститься інформація про членів сім’ї, що збільшує додаткові питання щодо його фінансових активів. У 2021 році він почав користуватися квартирою площею 42,7 кв.м у Києві, власником якої є Наталія Анатоліївна Грицан — ймовірно, рідна, але точний зв’язок не уточнений у документі.

    У 2023 році Грицан придбав автомобіль Jeep Renegade за 400 тис. грн. У декларації також є продаж рухомого майна у 2024 році, однак без уточнення, це був саме автомобіль. За 2024 рік основним джерелом доходу прокурора була нарахована зарплата — 1,24 млн гривень. шляхом цього, він отримав 150 тис. грн від Інни Однолько за відчуження рухомого майна.

    Також Грицан зберігає частину своїх заощаджень готівкою: 100 тис. грн та 5 тис. доларів. Раніше він подав декларацію при звільненні в січні 2025 року. Публікація цієї інформації викликала високу увагу через показ чіткої інформації про батьків та можливість неприйнятних зв’язків із зазначеними фінансовими операціями.

  • Корупція в Офісі генпрокурора: поліцейський, засуджений за хабар у $150 тисяч, пішов на угоду зі сліством

    Корупція в Офісі генпрокурора: поліцейський, засуджений за хабар у $150 тисяч, пішов на угоду зі сліством

    Державне бюро розслідувань та Спеціалізована антикорупційна прокуратура викрили масштабну корупційну схему за участю представників Нацполіції, Офісу генпрокурора та адвокатів. Йдеться про хабар у розмірі $150 тисяч, який вимагали у бізнесмена за припинення кримінального переслідування та повернення його майна.

    Як розкрили схему

    За даними слідства, співробітник Департаменту стратегічних розслідувань Нацполіції Олександр Маслов пообіцяв власнику низки компаній вирішити його проблеми із законом за $150-180 тисяч. Гроші, за його словами, мали отримати також старший слідчий ГСУ Нацполіції В’ячеслав Поталапа та прокурор Офісу генпрокурора Андрій Грицан.

    Маслов гарантував підприємцю уникнення обшуків, арештів та вилучення майна. У липні 2023 року він зустрівся з братом бізнесмена та озвучив умови угоди. У березні 2024 року Маслов тричі контактував із посередником через адвоката, а в квітні отримав гроші та був затриманий.

    Угода зі слідством і умовний вирок

    Після арешту Маслов визнав свою провину та уклав угоду з прокуратурою. У лютому 2024 року суд визнав його винним за ч. 4 ст. 368 КК України (отримання неправомірної вигоди) та призначив три роки умовного терміну.

    Цікаво, що Маслову повернули заставу в розмірі 3 млн грн, яку внесла компанія ТОВ «Азовсіті». В обмін на м’яке покарання він погодився надати докази проти В’ячеслава Поталапи та Андрія Грицана.

    Прокурор під підозрою, але на посаді

    Попри корупційний скандал, Андрій Грицан продовжує працювати у Спеціалізованій екологічній прокуратурі Офісу генпрокурора.

    Згідно з його декларацією за 2024 рік, він отримав:

    • зарплату в Офісі генпрокурора — 1,24 млн грн;
    • дохід від продажу майна у квітні 2024 року;
    • купив у 2023 році Jeep Renegade (2016) за 400 тис. грн;
    • зберігає 100 тис. грн та $5 тис. готівкою.

    У декларації Грицана немає жодної інформації про членів родини, хоча він користується квартирою в Києві, що належить жінці з його прізвищем.

    Попри гучний скандал, Офіс генпрокурора досі не коментує можливе звільнення Грицана. Справу продовжує розслідувати НАБУ та САП.