У тимчасово окупованому Донецьку представники так званої судової системи притягнули до відповідальності іноземців за проведення релігійного обряду в громадському місці. Йдеться про громадян Узбекистану та Таджикистану, яких оштрафували за вечірню молитву в одному з місцевих кафе без дозволу окупаційної адміністрації.
Як повідомляють російські медіа з посиланням на рішення окупаційного «суду», інцидент стався ще 19 березня. Двоє чоловіків — Акрам Алікулов та Різвон Самієв — здійснили намаз у приміщенні кафе, що, за версією «суду», було кваліфіковано як «публічне богослужіння без погодження». Сам релігійний обряд, згідно з матеріалами справи, тривав близько дев’яти хвилин.
Рішення про притягнення до відповідальності було ухвалене наприкінці квітня — 24 та 27 числа. Обом чоловікам призначили штрафи по 20 тисяч російських рублів. При цьому справу розглядали за нормами законодавства Російської Федерації, яке застосовується окупаційною владою на тимчасово захоплених територіях України.
Під час розгляду справи обидва іноземці заявили, що не були обізнані з обмеженнями щодо здійснення релігійних обрядів у громадських місцях. За їх словами, вони не знали, що в кафе не можна молитися без окремого дозволу. Однак ці аргументи не вплинули на рішення «суду».
Відповідно до російського законодавства, проведення релігійних обрядів дозволяється без додаткових погоджень лише у спеціально визначених місцях — культових спорудах, місцях паломництва, на кладовищах або в житлових приміщеннях. Усі інші випадки, зокрема в публічному просторі, прирівнюються до масових заходів і потребують попереднього погодження з владою — за аналогією з мітингами чи демонстраціями.
Правозахисники неодноразово звертали увагу на те, що подібна практика може використовуватися як інструмент контролю над релігійною діяльністю, особливо на окупованих територіях. Обмеження свободи віросповідання, зокрема для іноземців або представників релігійних меншин, стають частиною ширшої політики регулювання громадського життя.
Окремо експерти наголошують, що ситуація в тимчасово окупованих регіонах відрізняється від міжнародно визнаних стандартів дотримання прав людини. Зокрема, свобода релігії передбачає можливість здійснювати обряди як індивідуально, так і колективно, без необґрунтованих обмежень з боку держави.
У цьому випадку мова йде про короткотривалу молитву, яка не супроводжувалася жодними публічними закликами чи масовим зібранням. Проте навіть такий формат був кваліфікований як порушення встановлених правил.
Контекст цієї справи також пов’язаний із загальною ситуацією в регіоні, де окупаційна влада продовжує впроваджувати власні правові норми та практики. Це стосується не лише релігійної сфери, а й інших аспектів життя — від свободи слова до пересування.
Водночас випадок у Донецьку піднімає ширше питання про становище іноземців на окупованих територіях. Громадяни інших держав, які перебувають у таких регіонах, часто опиняються в умовах правової невизначеності, де правила можуть суттєво відрізнятися від тих, до яких вони звикли.
На цьому тлі правозахисні організації закликають міжнародну спільноту уважніше стежити за ситуацією з дотриманням прав людини на окупованих територіях України. Особливу увагу вони звертають на випадки обмеження свободи віросповідання, які можуть мати системний характер.
Станом на зараз інформації про оскарження рішення або подальшу долю оштрафованих осіб немає. Також відсутні офіційні коментарі від представників міжнародних організацій щодо цього конкретного випадку.
Ця історія ще раз демонструє, як навіть коротка приватна молитва може стати підставою для покарання в умовах обмеженого правового поля. Вона підкреслює складність ситуації на окупованих територіях, де звичні для демократичних суспільств права можуть суттєво обмежуватися.
