Позначка: генерація електроенергії

  • Поки Україна живе за графіками відключень, борги в енергетиці зростають

    Поки Україна живе за графіками відключень, борги в енергетиці зростають

    На українському енергетичному ринку стрімко зростає взаємна заборгованість між НЕК «Укренерго» та учасниками балансуючого ринку електроенергії. За дев’ять місяців 2026 року борги державного оператора перед компаніями збільшилися на 60% — до 36,69 мільярда гривень. Водночас самі учасники ринку заборгували «Укренерго» ще більше — 47,34 мільярда гривень. Сукупний обсяг неврегульованих фінансових зобов’язань у двох напрямках перевищив 84 мільярди гривень. Експерти попереджають, що затримки платежів ускладнюють роботу виробників електроенергії та можуть стримувати розвиток енергетичної системи, яка вже зазнає значного навантаження через російські атаки.

    Про це свідчать дані ExPro Electricity Daily, оприлюднені 16 жовтня.

    Згідно з підрахунками аналітиків, фінансові зобов’язання «Укренерго» перед учасниками балансуючого ринку з початку року збільшилися на 13,76 мільярда гривень.

    Поки Україна живе за графіками відключень, борги в енергетиці зростають
    ФОТО: ExPro Electricity Daily. Станом на 30.09.2026, млрд грн

    На кінець 2025 року цей показник становив приблизно 22,93 мільярда гривень.

    Станом на 30 вересня 2026 року сума зросла до 36,69 мільярда.

    Таким чином, лише за дев’ять місяців борг державного оператора збільшився майже на дві третини.

    Кому найбільше заборгувало «Укренерго»

    Основна частина боргів припадає на компанії, які надають послуги з балансування енергосистеми.

    Перед ними оператор заборгував 32,02 мільярда гривень.

    Ще 4,67 мільярда гривень становлять зобов’язання перед сторонами, відповідальними за баланс.

    Ці учасники забезпечують врегулювання різниці між запланованими та фактичними обсягами виробництва й споживання електроенергії.

    Балансуючий ринок є важливим механізмом підтримання стабільної роботи енергосистеми.

    Коли споживання електроенергії перевищує запланований рівень або виникає дефіцит генерації, оператор повинен забезпечити відповідність між виробництвом і споживанням.

    Для цього використовуються спеціальні послуги учасників ринку, які можуть змінювати обсяги виробництва чи споживання електроенергії відповідно до команд диспетчера.

    Вартість таких послуг підлягає оплаті за встановленими правилами.

    Якщо розрахунки затримуються, компанії можуть стикатися з нестачею обігових коштів.

    Самому «Укренерго» винні ще більше

    Водночас фінансова проблема має й зворотний бік.

    Учасники балансуючого ринку також накопичили значні борги перед оператором системи передачі.

    За даними ExPro, станом на 30 вересня їхня заборгованість досягла 47,34 мільярда гривень.

    Із початку року вона збільшилася на 5,29 мільярда, або на 12,6%.

    Майже вся сума — 47,26 мільярда гривень — припадає на сторони, відповідальні за баланс.

    Ще 85,1 мільйона гривень становить заборгованість постачальників послуг балансування перед «Укренерго».

    Отже, оператор одночасно виступає і боржником, і кредитором різних учасників енергоринку.

    При цьому загальний борг перед компанією перевищує її власні зобов’язання приблизно на 10,65 мільярда гривень.

    Проте це не означає, що всі суми можна автоматично взаємозарахувати, адже зобов’язання виникають між різними учасниками та за різними операціями.

    Чому борги накопичуються роками

    Фінансові проблеми балансуючого ринку не виникли раптово.

    Ще наприкінці 2024 року заборгованість учасників перед «Укренерго» становила близько 34,5 мільярда гривень.

    За підсумками 2025 року вона зросла приблизно до 42 мільярдів.

    У той самий період борги самого оператора перед учасниками ринку збільшилися приблизно до 22,9 мільярда гривень.

    Таким чином, проблема зберігається протягом кількох років.

    Серед причин накопичення заборгованості експерти називають неповні розрахунки окремих учасників, фінансові дисбаланси та складність чинних механізмів функціонування ринку.

    У травні представники Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, обговорювали проблему боргів із наглядовою радою «Укренерго».

    За повідомленням НКРЕКП, врегулювання заборгованості є важливою умовою для розвитку розподіленої генерації та залучення інвестицій.

    Чи можуть борги вплинути на відключення світла

    Фінансові проблеми енергетичного ринку особливо гостро сприймаються на тлі регулярних відключень електроенергії.

    У жовтні Росія посилила удари по українських електростанціях, підстанціях та інших енергетичних об’єктах.

    Через пошкодження обладнання в різних регіонах запроваджують погодинні та аварійні відключення.

    Однак важливо розмежовувати причини поточних обмежень і наслідки накопичення боргів.

    Немає підтверджених даних про те, що саме зростання заборгованості на балансуючому ринку стало безпосередньою причиною відключень світла 18 жовтня.

    Натомість фінансові проблеми можуть ускладнювати роботу енергетичних компаній у довгостроковій перспективі.

    Зокрема, нестача обігових коштів здатна обмежувати можливості інвестувати в модернізацію обладнання, нові потужності та підвищення надійності електропостачання.

    За умов війни це питання набуває особливого значення.

    Експерти попереджають про системну проблему

    Представники енергетичної галузі вже неодноразово звертали увагу на необхідність реформування фінансових механізмів ринку.

    Зокрема, голова правління Української асоціації відновлюваної енергетики Ольга Євстигнєєва раніше наголошувала, що хронічна заборгованість перешкоджає нормальному розвитку енергетичного сектору.

    За її оцінкою, боргова проблема стосується не лише балансування, а й фінансування проєктів відновлюваної енергетики.

    Для ефективного функціонування ринку необхідні прогнозовані розрахунки та зрозумілі правила роботи для виробників електроенергії.

    Проблему також порушував народний депутат Андрій Жупанин, який попереджав про ризики подальшого накопичення взаємних боргів.

    Ці питання залишаються актуальними і під час підготовки енергосистеми до нового опалювального сезону.

    Що буде далі

    Станом на кінець вересня 2026 року на балансуючому ринку накопичилося понад 84 мільярди гривень взаємних зобов’язань.

    Із них 36,69 мільярда гривень — борги «Укренерго» перед учасниками ринку, а 47,34 мільярда — борги учасників перед оператором.

    Ці суми свідчать про значні проблеми з розрахунками, але самі по собі не дозволяють визначити, яка частина боргів буде погашена найближчим часом.

    Для стабілізації ситуації необхідні не лише поточні платежі, а й системне врегулювання заборгованості та усунення причин її накопичення.

    На тлі російських атак і потреби у відновленні пошкодженої інфраструктури фінансова стабільність енергокомпаній стає одним із важливих чинників стійкості всієї галузі.

    Поки що офіційного графіка повного погашення зазначених боргів не оприлюднено.

  • Україна уникла енергетичного колапсу, однак складний період ще попереду

    Україна уникла енергетичного колапсу, однак складний період ще попереду

    Українській енергосистемі вдалося пройти найскладніший осінньо-зимовий період без повного колапсу, попри масовані атаки Росії та складні погодні умови. Однак ризики дефіциту електроенергії залишаються щонайменше до кінця 2026 року.

    Протягом зими енергетична інфраструктура працювала в умовах безпрецедентного навантаження. Росія суттєво наростила масштаби енергетичних атак: якщо у 2022 році по Україні було запущено близько 1900 ударних дронів типу Shahed, то у 2025 році їхня кількість зросла до приблизно 50 тисяч. Одночасно збільшилася й кількість балістичних ракетних ударів.

    Попри тривалі відключення електроенергії та локальні проблеми з теплопостачанням, зокрема у столиці, енергосистема зберегла цілісність. Масового системного блекауту вдалося уникнути завдяки роботі енергетиків, аварійним ремонтам та імпорту електроенергії.

    З настанням весни ситуація може частково покращитися. Уже наприкінці лютого — на початку березня традиційно зростає виробництво електроенергії сонячними електростанціями, що дозволяє зменшити навантаження на систему у березні та квітні.

    Втім, це покращення буде тимчасовим. Наприкінці весни атомні електростанції почнуть планові ремонти енергоблоків, необхідні для підготовки до наступного опалювального сезону. Одночасно більшість теплових та гідроелектростанцій залишаються пошкодженими після зимових атак, що обмежує можливості генерації.

    Навіть у разі припинення російських обстрілів у найближчі тижні дефіцит потужностей у системі збережеться. У помірні весняні місяці його частково можна буде покривати імпортом електроенергії з Європи, що дає шанс на мінімальні або відсутні відключення.

    Водночас ситуацію може ускладнити рішення НКРЕКП щодо повернення з 31 березня попередніх прайс-кепів на ринку електроенергії. Це може зменшити економічну доцільність імпорту і, відповідно, скоротити доступні обсяги електрики з-за кордону.

    Найбільш ризикованими періодами залишаються липень, серпень, а також кінець року — листопад і грудень. У ці місяці, за оцінками експертів, графіки відключень можуть повернутися на рівень, співставний із зимовим.

    Ключовими факторами найближчих місяців залишаються інтенсивність російських атак та швидкість відновлення пошкоджених електростанцій і мереж. Темпи ремонтів напряму залежать від доступності обладнання та фінансування.

    Таким чином, навіть після відносно стабільного проходження зими українська енергосистема входить у 2026 рік із збереженим дефіцитом. Весна може принести тимчасове полегшення, однак енергетична стабільність напряму залежатиме від ситуації на фронті та можливостей відновлення інфраструктури.