Govoritinfo.com

Позначка: фронт

  • Через брак військових на фронті, підрозділи ППО відправляють людей до піхоти

    Через брак військових на фронті, підрозділи ППО відправляють людей до піхоти

    В Україні триває важка і виснажлива війна, яка вже понад 30 місяців ведеться проти російської агресії. Однією з найбільш серйозних проблем, з якою стикається українська армія, є критичний дефіцит особового складу, який стає все більш виразним на передовій. Як повідомляють джерела The Guardian, ситуація досягла такого рівня, що підрозділи протиповітряної оборони (ППО), які й так перебувають на межі своїх можливостей, змушені відправляти своїх бійців до піхоти, щоб поповнити ряд піхотних підрозділів.

    “Це досягає критичного рівня, коли ми не можемо бути впевнені, що ППО функціонуватиме належним чином… Ці люди знали, як працює ППО, дехто пройшов навчання на Заході та мав реальні навички. Тепер їх відправляють на фронт воювати, для чого в них немає жодної підготовки”, – заявило одне з джерел через страх, що ситуація становить ризик для безпеки України.

    Як зазначається, є побоювання, що ці солдати ризикують видати важливу інформацію, якщо їх захоплять росіяни на фронті.

    Крім того, за словами джерел, зростаючі вимоги щодо таких переведень ускладнюють належне управління підрозділами ППО.

    “Це триває вже рік, але стає все гірше і гірше. У мене вже залишилося менше половини [від повної чисельності]. Останніми днями приїжджала комісія, і вони хочуть ще десятки. У мене залишилися ті, кому за 50, і поранені”, – заявив офіцер, який працює в системі ППО.

    Акцентується, що на тлі відмови президента України Володимира Зеленського знижувати мобілізаційний вік до 18 років українська армія щосили намагається знайти достатньо людей, щоб заповнити прогалини на фронті.

    “Люди, яких ми отримуємо зараз, не схожі на тих, хто був там на початку війни. Нещодавно ми отримали 90 осіб, але тільки 24 з них були готові висунутися на позиції. Решта були старі, хворі або алкоголіки. Місяць тому вони ходили Києвом або Дніпром, а тепер вони в окопі і ледь можуть тримати зброю. Погано навчені і погано екіпіровані”, – сказав один солдат зі 114-ї бригади територіальної оборони України.

    Коментуючи можливе зниження мобілізаційного віку, боєць заявив, що 18-річні – це ще діти:

    “У Києві ще достатньо людей, яких можна мобілізувати, але вони не хочуть іти”.

    Зниження мобілізаційного віку в Україні – заява Зеленського

    Нагадаємо, як раніше писав УНІАН, президент України Володимир Зеленський заявив, що зниження мобілізаційного віку в Україні не є пріоритетом, тому що головне завдання – підвищити технологічність армії:

    “У нас мобілізаційний вік із 25 років. Він такий і був. Від деяких лідерів ми чули сигнали, що – давайте знижуйте вік мобілізації. Я вважаю, що на сьогодні – це нечесна розмова. І я це публічно і не публічно лідерам говорив”.

  • Зарплати чиновників хочуть зрівняти з рівнем доходів військових на передовій

    Зарплати чиновників хочуть зрівняти з рівнем доходів військових на передовій

    В Україні активно обговорюється ініціатива щодо обмеження заробітних плат високопосадовців, суддів, депутатів та членів наглядових рад. Пропонується, щоб їхні доходи не перевищували рівень зарплати військовослужбовців, які забезпечують бойові завдання на передовій.
    Не більше, ніж на передовій – Верховна Рада розгляне законопроект про обмеження 100 тисячами грн зарплати членам наглядових рад, суддям і депутатам

    Платити не більше, аніж військовослужбовцям на передовій, пропонує група народних депутатів, яка 13 грудня зареєструвала законопроект 12316 про внесення змін до статті 28 Закону «Про правовий режим воєнного стану» щодо обмеження розмірів заробітної плати деяким категоріям осіб в умовах дії воєнного стану.

    Так, пропонується доповнити прикінцеві положення закону про правовий режим воєнного стану нормою, якою установити, що тимчасово, у період дії воєнного стану, заробітна плата, грошове забезпечення працівників, службових і посадових осіб бюджетних установ (включаючи органи державної влади та інші державні органи, а також органи місцевого самоврядування) нараховуються у сумі, що не перевищує граничного розміру виплат військовослужбовцям, які беруть безпосередню участь у бойових діях (100 тисяч грн на місяць).

    При цьому у зазначеному максимальному розмірі не враховуються суми допомоги по тимчасовій непрацездатності та оплата щорічної відпустки.

    Обмеження не застосовується при нарахуванні заробітної плати, грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, тобто, не застосовується до рятувальників.

    Окремо вказано, що обмеження у 100 тисяч грн застосовується також при нарахуванні заробітної плати, грошового забезпечення народним депутатам України, членам Кабінету Міністрів, працівникам Офісу Президента, суддям, суддям Конституційного Суду України, прокурорам, членам Вищої ради правосуддя, членам Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, членам Рахункової палати, працівникам, службовим і посадовим особам Національного банку України, а також іншим службовим і посадовим особам, працівникам, оплата праці яких регулюється спеціальними законами, в тому числі Державного бюро розслідувань та Бюро економічної безпеки України (крім осіб, зазначених в абзаці другому цього пункту), працівникам суб’єктів господарювання, 50 і більше відсотків акцій (часток) якого належить державі або іншому господарському товариству, 50 і більше відсотків акцій (часток) якого належать державі, членам наглядових рад таких суб’єктів господарювання.

    Зазначимо, що за даними Міністерства фінансів України, середня зарплата керівництва за жовтень 2024 року склала у Нацкомісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг – 330,7 тисяч грн, Державній митній службі – 276,7 тисяч грн, Державній службі фінансового моніторингу – 234,7 тисяч грн, Національному агентстві з питань запобігання корупції – 232 тисячі грн, Пенсійному фонді України – 194,8 тисяч грн, Національній соціальній сервісній службі – 144,6 тисяч грн тощо.

    Як раніше писала «Судово-юридична газета», до Верховної Ради подали законопроект 12265, який пропонує визначити розмір винагороди члена Вищої ради правосуддя у розмірі посадового окладу судді місцевого суду (тобто, близько 63 тисяч грн). Нагадаємо, що після внесених змін оклад членів ВРП починається від 236 тисяч грн, не враховуючи додаткові виплати.

  • Україна втратила половину захоплених території у Курській області

    Україна втратила половину захоплених території у Курській області

    В умовах жорстокої війни, що триває між Україною та Росією, фронтові лінії постійно змінюються. Одним із найбільших тривожних аспектів цього конфлікту є ситуація в Курській області, де Україна вже втратила майже половину територій, раніше захоплених у ході бойових дій. Цю інформацію оприлюднили українські військові в інтерв’ю для британського видання The Economist , що стало свідченням складної ситуації на сході України.

    Як розповів виданню командир артилерії 82-ї повітряно-штурмової бригади майор Іван Бакрєв, росіяни мають “величезну” перевагу майже в усьому – у людях, артилерії, машинах – і переключаються з механізованих на піхотні атаки з потужним ефектом.

    Невдачі почалися, коли Україна поміняла елітні підрозділи на менш загартовані наприкінці вересня; це було помилкою, вважає майор. “Усі підрозділи в Курську перейшли до оборони”, – каже він.

    Водночас українці тримаються, хоча умови стають дедалі похмурішими.

    “Дощ, сльота, сніг, холод, бруд, жуки, черв’яки, щури і плануючі бомби”, – каже Руслан Мокрицький із 95-ї десантно-штурмової бригади. За його словами, росіяни можуть скинути до 40 таких бомб на одну позицію протягом кількох годин:

    “У Курську смерть завжди поруч; вона практично тримає вас за руку”.

    Водночас Мокрицький зазначає, що Україна поки що знайшла способи реагувати на нові виклики – навіть на російські хімічні атаки.

    “Якби над нами з’явилася Зірка Смерті, ми б знайшли вихід”, – каже він.

    При цьому солдати вважають, що контрнаступ на Курщині того вартий.

    “Коли я ступив на Курщину, я зрозумів, що вони відчували, коли увійшли в Україну”, – каже Мокрицький. “Нехай вони помруть і згниють на своїй землі, і чим їх більше, тим краще”.

  • У ЗСУ танковий дефіцит

    У ЗСУ танковий дефіцит

    У куларах української політики та серед військових аналітиків поширюються чутки, що вперше за ці тисячі днів війни Збройні сили України стикаються з дефіцитом танків. деякі джерела стверджують, що бойові втрати, технічні проблеми, а також обмежена кількість нової техніки можуть спричинити тимчасові труднощі з поповненням бронетанкових підрозділів.

    Реально танків у ЗСУ страшенно не вистачає. Воювати доводиться в основному піхотою, пікапами і бронемашинами.

    ЗСУ повністю програє в той момент, коли ефективність дронів впаде на 50%. Зараз саме наявність fpv дронів в обороні допомагають утримувати території так довго.

    У кулуарах усі говорять, що у ЗСУ величезні проблеми. Якщо Банкова зважиться все-таки на різдвяний наступ, то його можна буде порівняти з тим, що хворий з температурою в 38.8 градусів вирішив, що йому вже краще і пішов на дискотеку до ранку.

  • Хореограф Дмитро Дікусар поділився новим фото з передової

    Хореограф Дмитро Дікусар поділився новим фото з передової

    Відомий український хореограф Дмитро Дікусар, який з початку повномасштабної війни вступив до Збройних сил України, показав нові фото з фронту. У своєму Instagram він опублікував світлину в військовій формі, стоячи на фоні стіни.

    Хореограф супроводив публікацію емоційним посланням, в якому закликав до єдності та підтримки. “Думи мої, думи… Не буду багато писати, бо знову обізвуть ‘разжигателем межнациональной розни’. Просто нагадую, що ми одне ціле, я вас люблю і це нікому не змінити, мої сміливі і сильні українці. Наше сонце сходить!” – написав він.

    Скріншот посту Дмитра Дікусара

    У коментарях підписники хореографа висловили свою підтримку та захоплення ним. Ведучий Юрій Горбунов написав: “Дмитро! Пишаємось тобою!”, а хореограф Женя Кот додав: “Дякую друже! Бережи себе”. Одна з підписниць зазначила: “Ми Вас любимо і чекаємо!”, підкреслюючи важливість підтримки та вдячності від українців до людей, які віддалися службі на фронті.

  • Порошенко піариться на фронті, а його сини ховаються за кордоном

    Порошенко піариться на фронті, а його сини ховаються за кордоном

    Народний депутат Петро Порошенко активно демонструє свою підтримку українським військовим, часто фотографуючись з воїнами і піарячись на допомозі фронту. Але питання, чому його сини, котрі знаходяться за кордоном, не беруть участі у війні, викликає чимало обговорень.

    Молодший син Петра Порошенка, 23-річний Михайло, на даний момент здобуває освіту у Лондонській школі бізнесу, де навчається на фінансового аналітика. Вартість його навчання — близько 420 тисяч гривень. Проте ще до війни Михайло потрапляв у скандали через зв’язки з Росією. Зокрема, на одній із фотосесій він одягнув футболку друга з Росії з написом “RSSIA” (Russian Summer School of Institutional Analytics) і відвідував концерт російського репера Face у Лондоні.

    Старший син, 39-річний Олексій Порошенко, з дружиною і дітьми мешкає між Лондоном і Сінгапуром. Він дистанційно керує родинним бізнесом в Україні, що був переданий йому від батька. Олексій також має тісні зв’язки з Росією через свою дружину Юлію, уродженку Санкт-Петербурга. Юлія змінила російське громадянство на українське після заміжжя. Сім’я Юлії Порошенко має родичів, які беруть участь у роботі для російської адміністрації.

    Олексій Порошенко має військовий досвід — у 2014 році він добровільно мобілізувався і нібито служив командиром мінометного розрахунку на Донбасі. Однак журналісти повідомляють, що він провів на фронті лише два місяці і не брав участі у бойових діях. Нині Олексій, як і його молодший брат, перебуває за кордоном, ховаючись від мобілізації.

    Військові активісти, зокрема, військовий на позивний “Сталкер”, висловлюють обурення з приводу того, що сини п’ятого президента, які досягли призовного віку, не повертаються в Україну і не служать на фронті. “Чому вони не можуть піти добровольцями на фронт, як тисячі інших українців?” — ставить питання військовий.

    Зараз ситуація в Україні все більше сприяє акцентуванню на необхідності відповідальності для всіх громадян, особливо якщо мова йде про родини, котрі обіймають високі політичні посади.

  • У 2024 році зросла кількість дезертирства серед українських військових

    У 2024 році зросла кількість дезертирства серед українських військових

    Різке зростання випадків дезертирства серед українських військових у 2024 році стало тривожним сигналом на тлі інтенсивних бойових дій. За даними Financial Times, кількість солдатів, які залишили свої позиції без дозволу, перевищила показники за попередні два роки разом. Ця проблема супроводжує стрімке просування російських військ на фронті, яке створює значний тиск на оборонні сили України.

    За перші 10 місяців 2024 року дезертирувало більше українських солдатів, ніж за попередні два роки війни. Україна намагається поповнити свої лави на передовій, поки РФ захоплює все більше нових територій, пише Financial Times.

    У виданні нагадали, що наприкінці жовтня сотні піхотинців зі 123-ї бригади ТРО самовільно залишили військову частину у Вугледарі Донецької області. Деякі солдати повернулися в Миколаївську область, де влаштували публічний протест, вимагаючи більше зброї та навчання для військових.

    “Ми прибули до Вугледара з одними автоматами. Сказали, що буде 150 танків, а було 20, і прикрити нас нічим”, – розповів журналістам офіцер 123-ї бригади ТРО.

    Загалом із січня по жовтень 2024 року в Україні прокурори порушили 60 000 справ проти солдатів за самовільне залишення своїх військових частин, зазначили у виданні. Це майже вдвічі більше, ніж у 2022 і 2023 роках разом узятих.

    Місцева влада заявила журналістам, що деякі з дезертирів 123-ї бригади ТРО вже повернулися на фронт. Проте деяка частина солдатів продовжує переховуватися.

    Крім того, деякі військові користуються можливістю покинути Україну, вирушаючи в закордонні тренувальні табори. Один зі співробітників польської служби безпеки повідомив журналістам, що в середньому близько 12 українців щомісяця тікають з військових зборів у країні.

    Головна проблема полягає в тому, що різке зростання дезертирства збіглося зі стрімким просуванням росіян на фронті, підкреслили у виданні. З літа 2024 року РФ змогла захопити більше територій України, ніж будь-коли з 2022 року.

    Офіцер 123-ї бригади ТРО заявив журналістам, що за три роки в його підрозділі не було жодної ротації. Зазвичай вони складаються з чотирьох тижнів, протягом яких солдати отримують можливість відпочити, потренуватися з новобранцями і полагодити пошкоджену техніку.

    “Вугледар нікому не потрібен. Місто перетворилося на руїни понад рік тому, тому не було причин наражати своїх людей на небезпеку, захищаючи його. Вони просто вбивають їх, замість того щоб дати їм можливість реабілітуватися і відпочити”, – сказав він.

    Десятки інших солдатів з Миколаївської та Запорізької областей розповіли журналістам, що вони виснажені та мають проблеми з психічним здоров’ям. За їхніми словами, мирні громадяни не хочуть, щоб Україна здалася, але й воювати вони не готові.

    Чиновник із Генштабу ЗСУ поділився з журналістами, що більшу частину дезертирів складають піхотинці та штурмовики, які втомилися від війни.

  • Українські військові висловилися про загрозу прориву на фронті та необхідність переговорів, – Bild

    Українські військові висловилися про загрозу прориву на фронті та необхідність переговорів, – Bild

    Ситуація на фронті дедалі ускладнюється, що змушує українських військових закликати до пошуку шляхів завершення війни через переговори. Про це йдеться у статті німецького видання Bild, автором якої є заступник головного редактора Пауль Ронцхаймер, який нещодавно побував на Донбасі.

    Українські військові розповіли, що у них значно менше живої сили і боєприпасів, ніж у росіян.

    «На мою особисту думку, війна зайшла в глухий кут. За останні три-чотири місяці ми були змушені відступити. Росіяни нарощують темпи, у них є кошти для продовження [війни]. У них є люди, вони перевершують нас за чисельністю. Ми повинні закінчити цю війну. Ми повинні вести переговори, але ми не хочемо віддавати свою території», – заявив боєць 68-ї бригади Андрій, який воює на Покровському напрямку.

    Він розповів, що російські штурми ніколи не були такими інтенсивними, як зараз. Андрій припускає, що це пов’язано з підсумком виборів у США.

    «Вони б’ються на тому ж рівні, що й ми. Вони навчилися. Сьогодні їхня тактика така: вони знаходять наші позиції і відкривають по них масований вогонь. Іноді вони потрапляють, і це дуже болісно для нас. Після обстрілу вони відправляють розвідувально-штурмову групу з трьох-п’яти солдатів», – розповідає український офіцер.

    Зараз нові оборонні споруди зводяться за 30 кілометрів від лінії фронту – «яскрава ознака того, до чого готується Україна».

  • CNN: На Покровському напрямку українські військові побоюються прориву РФ через брак особового складу

    CNN: На Покровському напрямку українські військові побоюються прориву РФ через брак особового складу

    Українські військові, які утримують оборонні позиції на Покровському напрямку в Донецькій області, висловлюють побоювання щодо можливого прориву російських сил. Як повідомляє CNN, однією з основних причин занепокоєння є брак особового складу у підрозділах Збройних Сил України, які обороняють цю ділянку фронту.

    Компенсувати брак піхоти дронами не вдається, а «помилки командування збільшуються».

    «Ситуація дуже критична. У нас не вистачає піхоти, щоб битися і протриматися деякий час, поки безпілотники виконують свою роботу. Ось чому ми часто бачимо ситуації, коли противник безконтрольно проникає у вразливі зони», – каже командир підрозділу безпілотників 15-ї бригади Нацгвардії з позивним Іст.

    Наприклад, Селидове, втрачене в жовтні, захищали всього шість українських позицій, тобто близько 60 солдатів, які були швидко оточені і відступали зі значними втратами.

    Бійці «дали різку оцінку перспективам у цьому районі на найближчі місяці».

    «Я не можу точно сказати, скільки в нас часу, якщо він взагалі є. Зараз вони (росіяни) максимально стягують свої війська на передову. І ось в один прекрасний момент вони всі підуть на штурм. Вони можуть зайти дуже далеко. За один день, скажімо. Ворог наступає, тому що на землі немає людей, які захищають свої позиції. Ніхто не хоче там сидіти. Дуже висока ймовірність, що вони не повернуться», – каже розвідник-снайпер Кащей.

    Перспективу завершення бойових дій після приходу Трампа бійці оцінюють зі скепсисом.

    «Заморожування цієї війни – палиця з двома кінцями. Віддамо ми землю, за яку загинули мої друзі, чи продовжимо її відвойовувати і втратимо ще більше друзів. Якщо ці два старики (Трамп і Путін – CNN) почнуть мірятися членами, Україна опиниться в центрі всього цього. Це буде неприємно», – каже боєць Котя.

  • Зеленський: Генерали повинні бути в окопах

    Зеленський: Генерали повинні бути в окопах

    Президент України Володимир Зеленський висловився щодо змін в управлінні Збройними силами України, які спрямовані на зменшення забюрократизованості в армії та покращення оперативності. За словами президента, ці зміни передбачають більшу участь високопосадовців у бойових діях і безпосередньо на фронті.

    Про це глава держави сказав час ІІІ Міжнародної конференції з продовольчої безпеки Grain From Ukraine.

    Президент зазначив, що наразі у головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського є “головне завдання”, яке полягає у зменшенні бюрократії у війську.

    Також Зеленський наголосив, що “моральний стан військового – найважливіший”.

    “І якщо, але це вже вирішувати військовим, якщо перехід до системи на “корпус-бригада”, яку вони пропонують на сьогодні – це зменшення ось цієї відстані від генерала до солдата, якщо бюрократичність ця зменшиться, нехай роблять так”, – заявив очільник держави.

    Окрім цього, президент заявив, що офіцер повинен бачити солдата. Зеленський сказав, що  для нього особисто “генерал, який не був в окопі – не генерал, попри досвід”.

    “І це дуже важливо. Офіцер повинен бачити солдата. Генерал, який не був в окопі для мене – не генерал, попри досвід. При всій повазі, сьогодні найскладніша ситуація на передньому краї, в окопі. Генерали повинні бути в окопах. Ось така війна”, – сказав президент.

    Нагадаємо, що 19 листопада президент Володимир Зеленський презентував у Раді “План стійкості” України, який складається з 10 пунктів. У другому пункті цього плану передбачена зміна підходів до управління в армії.