Govoritinfo.com

Позначка: Франція

  • Макрон скликає союзників України: у Парижі готують історичне рішення щодо безпеки Європи

    Макрон скликає союзників України: у Парижі готують історичне рішення щодо безпеки Європи

    Президент Франції Емманюель Макрон оголосив про проведення нового засідання «коаліції рішучих» у Парижі 13–14 липня. Захід відбудеться напередодні французького національного свята – Дня взяття Бастилії – та може стати одним із ключових міжнародних майданчиків для обговорення майбутніх гарантій безпеки України, подальшої військової підтримки та ролі європейських союзників у завершенні війни, пише “Європейська правда”.

    Про плани проведення саміту французький лідер заявив 5 червня перед початком саміту ЄС – Західні Балкани, який проходить у Чорногорії. Макрон також повідомив, що вже найближчими днями проведе окрему зустріч із президентом України Володимиром Зеленським для координації позицій та підготовки майбутнього засідання коаліції.

    За словами президента Франції, головною метою майбутньої зустрічі стане подальша структуризація роботи «коаліції рішучих» та координація міжнародної підтримки України.

    «Ми зустрінемося з президентом Зеленським через кілька днів для того, щоб одночасно організувати підтримку в рамках коаліції рішучих і структурувати її», – заявив Макрон.

    Французький президент підтвердив, що запросив усіх учасників коаліції прибути до Парижа 13 та 14 липня. Крім робочих засідань, країни-учасниці також отримали запрошення взяти участь у заходах з нагоди Дня взяття Бастилії – одного з головних державних свят Франції.

    Особливу символічність події надає той факт, що військовий парад 14 липня стане останнім для Емманюеля Макрона в статусі президента Франції. Саме тому Єлисейський палац прагне використати цей день для демонстрації єдності союзників та незмінної підтримки України на міжнародній арені.

    Що таке «коаліція рішучих»

    «Коаліція рішучих» (або «коаліція охочих») була створена у 2025 році за ініціативи Великої Британії та Франції як формат держав, готових брати активну участь у гарантуванні безпеки України після завершення бойових дій. До об’єднання входять близько 25 країн Європи та Північної Америки.

    Основна мета коаліції – розробити механізми довгострокових гарантій безпеки для України та підготуватися до можливого розгортання міжнародних сил підтримки після укладення мирної угоди. За словами представників Єлисейського палацу, учасники обговорюють не лише військову допомогу, а й механізми реагування на можливу повторну агресію Росії в майбутньому.

    З листопада 2025 року коаліція перебуває під французьким керівництвом, однак уже в липні цього року головування має перейти до Великої Британії. Саме тому липневий саміт у Парижі розглядається як підбиття підсумків французького етапу роботи коаліції та визначення подальших пріоритетів.

    Які питання обговорюватимуть

    Очікується, що під час зустрічі учасники приділять увагу кільком ключовим напрямкам.

    Перший – продовження військової підтримки України. Попри активізацію дипломатичних контактів, більшість європейських лідерів наголошують, що Росія не демонструє готовності до справедливого миру, тому допомога Києву повинна зберігатися.

    Другий напрямок – гарантії безпеки після завершення війни. Учасники коаліції продовжують обговорювати можливі формати присутності міжнародного контингенту в Україні після досягнення мирної угоди. Йдеться не про бойові підрозділи на лінії фронту, а про сили стримування та підтримки, які можуть стати додатковим фактором безпеки.

    Третій блок питань стосується інтеграції української оборонної системи в європейський безпековий простір та розвитку спільних оборонних програм.

    Чому ця зустріч важлива

    Останні місяці стали визначальними для формування нової архітектури безпеки в Європі. На тлі триваючої війни союзники України дедалі частіше говорять про необхідність створення довгострокових механізмів стримування Росії.

    Франція та Велика Британія залишаються головними рушіями цієї ініціативи. Саме Париж і Лондон у січні 2026 року разом із президентом України Володимиром Зеленським підписали декларацію про наміри щодо майбутнього розгортання міжнародних сил підтримки в Україні після досягнення мирної угоди.

    На попередніх засіданнях коаліції держави-учасниці вже підтвердили готовність брати участь у створенні багаторівневої системи гарантій безпеки для України за підтримки США та НАТО.

    Очікується, що зустріч Зеленського і Макрона, яка відбудеться до липневого саміту, дозволить узгодити ключові питання порядку денного та визначити конкретні кроки щодо подальшої підтримки України.

    Липневе засідання «коаліції рішучих» може стати одним із найважливіших міжнародних форумів цього літа для України. На тлі продовження війни та пошуку майбутніх гарантій безпеки саме в Парижі союзники Києва спробують визначити, якою буде роль Європи у забезпеченні миру та стримуванні нових загроз на континенті.

  • У Берліні вбачають шанс для майбутнього діалогу з РФ, але лише за участі України

    У Берліні вбачають шанс для майбутнього діалогу з РФ, але лише за участі України

    У Німеччині заявили, що між Європейським Союзом і Росією поступово може відкриватися “вікно можливостей” для діалогу щодо завершення війни, однак будь-які контакти можливі лише за умови повної координації з Україною. Про це повідомляє Reuters із посиланням на неназваного німецького посадовця.

    За словами співрозмовника видання, європейські країни можуть ініціювати новий формат діалогу з Москвою, але він має бути легітимним і таким, що визнається країнами ЄС та відповідає їхнім політичним принципам. Посадовець підкреслив, що ключовою умовою будь-яких потенційних переговорів є повна участь і згода України.

    Він також зазначив, що країни так званої групи E3 — Німеччина, Франція та Велика Британія — і надалі відіграватимуть важливу роль у формуванні європейської позиції щодо можливих контактів із Росією.

    За оцінкою німецького представника, процес потенційного відновлення діалогу не є швидким і може тривати місяці, а не тижні, з огляду на триваючі бойові дії. Він наголосив, що паралельно необхідно забезпечити координацію зі Сполученими Штатами, хоча їхня дипломатична активність наразі зміщується в інші регіони, зокрема на Близький Схід.

    Водночас у Європі продовжуються дискусії щодо можливих форматів майбутніх переговорів і потенційних посередників. Раніше у медіа згадувалися різні кандидатури, зокрема колишні високопосадовці європейських країн, однак жодних рішень щодо цього не ухвалено.

    Перед цим у Берліні та інших столицях ЄС відкидали пропозиції Кремля щодо окремих посередників, наголошуючи, що Росія не повинна нав’язувати зручні для себе формати переговорів. У Брюсселі також підкреслюють, що будь-який діалог із Москвою можливий лише за умови узгодженої позиції ЄС і України.

  • Зеленський долучиться до саміту G7 у Франції – Politico

    Зеленський долучиться до саміту G7 у Франції – Politico

    Президент України Володимир Зеленський візьме участь у саміті країн «Групи семи» (G7), який відбудеться наприкінці червня у Франції. Про це повідомляє видання Politico з посиланням на кілька поінформованих джерел, знайомих із підготовкою заходу.

    За інформацією співрозмовників видання, український лідер приєднається до зустрічі керівників держав та урядів країн G7, до складу якої входять Франція, Німеччина, Італія, Японія, Канада, Велика Британія та Сполучені Штати Америки. Саміт має пройти у французькому місті Евіан-ле-Бен та стати одним із ключових міжнародних майданчиків для обговорення безпекових, економічних і геополітичних викликів.

    Згідно з даними Politico, під час саміту Зеленський планує порушити питання подальшої військової підтримки України, а також необхідності зміцнення системи протиповітряної оборони країни. Особливу увагу буде приділено захисту українських міст і критичної інфраструктури від російських ударів балістичними ракетами, які останнім часом залишаються однією з найбільших загроз для цивільного населення та енергетичного сектору.

    Очікується, що український президент проведе низку двосторонніх зустрічей із лідерами провідних демократичних держав світу. На порядку денному можуть опинитися питання постачання озброєнь, розширення оборонного співробітництва, фінансової підтримки України та посилення санкційного тиску на Російську Федерацію.

    Водночас у матеріалі нагадується, що ще у березні радник президента Франції повідомляв, що Зеленський не був запрошений на саміт G7, запланований на 15–17 червня. Це викликало дискусії щодо формату участі України в майбутніх міжнародних зустрічах на найвищому рівні. Однак, як свідчить нинішня інформація Politico, ситуація змінилася, і Київ все ж отримає можливість бути представленим на заході.

    Офіційного підтвердження участі Зеленського наразі не оприлюднено. За даними видання, речник Єлисейського палацу, який відповідає за організацію саміту, не надав коментарів у відповідь на відповідний запит журналістів.

    Майбутня зустріч лідерів G7 проходитиме на тлі складної міжнародної ситуації та зростання безпекових ризиків у різних регіонах світу. Напередодні єврокомісар з питань економіки Валдіс Домбровскіс повідомив, що міністри фінансів країн «Великої сімки» планують обговорити не лише війну Росії проти України, а й загострення ситуації на Близькому Сході, зокрема війну між Іраном та його противниками, а також безпекову ситуацію навколо Ормузької протоки — одного з ключових маршрутів світової торгівлі нафтою.

    Участь президента України в саміті G7 може стати важливим етапом у подальшій координації міжнародної підтримки Києва. На тлі триваючої війни та постійних російських атак українська влада продовжує шукати додаткові механізми зміцнення обороноздатності країни, а також залучення нових ресурсів для захисту цивільного населення та відновлення економіки. Зустріч із лідерами провідних держав світу дає Києву можливість донести свої безпекові потреби безпосередньо до ключових партнерів і заручитися їхньою подальшою підтримкою.

  • “Не лише Mirage”: посол Франції натякнув на швидке прибуття Rafale в Україну — що стоїть за гучною заявою

    “Не лише Mirage”: посол Франції натякнув на швидке прибуття Rafale в Україну — що стоїть за гучною заявою

    Україна може отримати не лише французькі винищувачі Mirage 2000-5, а й багатоцільові бойові літаки Rafale. Таку заяву зробив посол Франції у Швеції Тьєррі Карльє, коментуючи майбутні поставки шведських винищувачів Gripen для українських Повітряних сил. Його слова вже викликали широкий резонанс серед військових аналітиків та західних медіа, адже раніше офіційного підтвердження щодо передачі Rafale Україні не було.

    У своєму дописі в соцмережі X французький дипломат привітав Україну та Швецію із просуванням угоди щодо винищувачів Gripen і написав, що разом із Mirage 2000-5 та Rafale, які «також скоро прибудуть», українські Повітряні сили зможуть зміцнити свої можливості в небі. Саме фраза про Rafale стала головною сенсацією заяви, оскільки до цього Париж офіційно повідомляв лише про передачу літаків Mirage 2000-5.

    На тлі цього повідомлення експерти почали аналізувати, чи справді Франція готова передати Україні один із найсучасніших винищувачів Європи. Видання Defense Express, на яке посилаються міжнародні ЗМІ, звертає увагу, що наразі немає жодних офіційних рішень Парижа щодо передачі Rafale. Водночас сам факт згадки цих літаків французьким дипломатом свідчить про те, що така тема вже перебуває у політичному та військовому порядку денному.

    Наразі більш реалістичним виглядає сценарій із подальшим постачанням Mirage 2000-5. Франція ще у 2024 році оголосила про передачу Україні цих винищувачів, а перші літаки були доставлені на початку 2025 року після модернізації та підготовки українських пілотів. За даними західних джерел, літаки отримали можливість використовувати ракети MICA, крилаті ракети SCALP-EG та авіабомби AASM Hammer, що значно розширило їхні бойові можливості.

    Французькі Mirage уже брали участь у відбитті російських повітряних атак. Повідомлялося, що ці літаки використовувалися для перехоплення крилатих ракет та ударних безпілотників під час масованих обстрілів території України. Західні оглядачі називають це важливим кроком у посиленні української системи протиповітряної оборони, адже винищувачі дозволяють знищувати цілі ще до їхнього входження у зону роботи наземних комплексів ППО.

    Окрему увагу зараз привертає шведська програма передачі Gripen. Наприкінці травня Україна та Швеція оголосили про просування домовленостей щодо постачання 20 нових винищувачів Gripen E/F та 16 уживаних літаків версії Gripen C/D. Перші борти можуть надійти вже взимку, а нові машини планується передавати поступово до 2030 року.

    У Міністерстві оборони України неодноразово наголошували, що Gripen можуть стати особливо небезпечними для російської фронтової авіації завдяки використанню ракет великої дальності Meteor. Ці ракети здатні вражати цілі на дистанціях понад 200 кілометрів, що створює додаткову загрозу для російських літаків Су-34 та інших носіїв керованих авіабомб.

    Щодо Rafale ситуація набагато складніша. Цей літак вважається флагманом французької бойової авіації та одним із найсучасніших багатоцільових винищувачів у світі. Його активно використовують Повітряно-космічні сили Франції, а також армії Індії, Єгипту, Греції, Хорватії та низки інших держав. Rafale здатний виконувати широкий спектр завдань — від завоювання переваги у повітрі до нанесення високоточних ударів по наземних цілях.

    Проте саме через високу цінність цих літаків швидка передача Україні виглядає малоймовірною. За даними західних аналітиків, виробник Dassault Aviation має значний портфель міжнародних замовлень, а темпи виробництва не дозволяють оперативно виготовити нові літаки для Києва. Навіть у разі підписання великого контракту перші нові Rafale могли б з’явитися в Україні лише у наступному десятилітті.

    Єдиним реалістичним варіантом швидкої передачі Rafale експерти називають постачання вживаних літаків зі складу французьких Повітряно-космічних сил. Однак це означало б скорочення власного авіапарку Франції, що є чутливим питанням для Парижа. За оцінками французьких військових, країні самій необхідно збільшувати кількість бойових літаків на тлі зростання загроз у Європі та світі.

    Водночас історія з Mirage показує, що французька позиція може змінюватися. Ще кілька років тому Париж категорично заперечував можливість передачі Україні цих винищувачів та підготовки українських пілотів. Проте згодом Франція не лише погодилася на передачу літаків, а й фактично стала одним із ключових авіаційних партнерів України. Саме тому слова французького посла про Rafale багато експертів сприймають як потенційний сигнал щодо майбутнього розвитку військової співпраці між Києвом та Парижем.

    Поки що офіційного рішення про передачу Rafale немає. Однак на фоні майбутнього надходження Gripen, уже поставлених F-16 та Mirage 2000-5, українська бойова авіація поступово переходить на стандарти НАТО та отримує дедалі ширший набір сучасних західних платформ. Якщо ж французькі Rafale справді з’являться в українському небі, це може стати одним із найгучніших оборонних рішень Європи за весь час повномасштабної війни.

  • Франція перехопила російський танкер в Атлантиці, до операції долучилася Британія

    Франція перехопила російський танкер в Атлантиці, до операції долучилася Британія

    Франція продовжує посилювати тиск на російський «тіньовий флот», який використовується для обходу міжнародних санкцій та експорту нафти попри обмеження Заходу. Уранці 1 червня президент Франції Еммануель Макрон повідомив про нову масштабну морську операцію: французькі військово-морські сили взяли на абордаж нафтовий танкер Tagor, який прямував із Росії та перебував під міжнародними санкціями. Операція відбулася в Атлантичному океані за підтримки союзників, зокрема Великої Британії.

    За словами Макрона, французькі військові діяли у відкритому морі відповідно до норм міжнародного морського права. Президент наголосив, що Париж не має наміру миритися з діяльністю суден, які допомагають Москві обходити санкційні обмеження та фінансувати війну проти України.

    «Неприпустимо, щоб кораблі обходили міжнародні санкції, порушували морське право та фінансували війну, яку Росія веде проти України вже понад чотири роки», – заявив французький лідер.

    Як повідомила Морська префектура Атлантики, танкер був перехоплений більш ніж за 400 морських миль від узбережжя Бретані. Судно прямувало з російського порту Мурманськ. Французькі військові отримали інформацію про можливі порушення, пов’язані з реєстрацією корабля та використанням так званого «фальшивого прапора». Після висадки інспекційної групи на борт перевірка документів підтвердила підозри щодо невідповідності прапора та реєстраційних даних судна. Після цього танкер був перенаправлений за рішенням прокуратури для подальшого розслідування.

    Судно Tagor входить до переліку кораблів, які Україна, Європейський Союз та Велика Британія пов’язують із так званим російським «тіньовим флотом». Саме через цю мережу Москва продовжує експортувати нафту та нафтопродукти попри санкції, запроваджені після повномасштабного вторгнення в Україну. За даними української розвідки, такі судна регулярно змінюють прапори, власників, маршрути та реєстраційні документи для приховування походження вантажів.

    Останніми місяцями Франція стала однією з найактивніших європейських країн у боротьбі з російськими нафтовими схемами. Нинішнє затримання Tagor стало вже не першою подібною операцією французьких ВМС. У січні 2026 року французький флот перехопив танкер Grinch у Середземному морі після виходу з Мурманська. Тоді корабель також підозрювали у використанні фальшивого прапора та порушенні санкційного режиму.

    У березні французькі військові провели ще одну резонансну операцію проти танкера Deyna, який також пов’язували з російським «тіньовим флотом». Судно було затримане в західній частині Середземного моря після того, як інспектори виявили проблеми з документами та реєстрацією. Тоді Макрон прямо заявив, що кораблі такого типу є «воєнними спекулянтами», які заробляють на війні та допомагають Кремлю фінансувати агресію проти України.

    Активні дії Парижа відбуваються на тлі загального посилення європейської кампанії проти «тіньового флоту». За оцінками західних експертів, Росія використовує від 1000 до 1200 суден для перевезення нафти в обхід санкцій. Значна частина цих кораблів працює без належного страхування, приховує маршрути пересування або використовує підроблені документи. Через це вони становлять не лише економічну, а й екологічну загрозу.

    Французький президент окремо наголосив саме на екологічному аспекті проблеми. За його словами, старі танкери, які використовуються в межах санкційних схем, часто нехтують базовими правилами мореплавства та можуть спричинити масштабні аварії. У разі катастрофи наслідки можуть торкнутися не лише прибережних держав Європи, а й міжнародних торговельних маршрутів.

    Особливу увагу привертає й участь Великої Британії в нинішній операції. Лондон останніми місяцями також суттєво посилив контроль за російськими танкерами. Ще навесні британський прем’єр Кір Стармер дозволив військовим проводити перевірки підозрілих суден, пов’язаних із санкційними схемами Росії. Саме британські сили брали участь у кількох попередніх операціях Франції в Атлантиці та Середземному морі.

    У Європі дедалі частіше говорять про те, що «тіньовий флот» використовується не лише для транспортування нафти. Розслідування журналістів та спецслужб неодноразово вказували на можливе використання окремих суден для збору розвідувальної інформації, фотографування критичної інфраструктури та проведення прихованих операцій поблизу європейських узбереж.

    Для України боротьба із «тіньовим флотом» залишається одним із ключових напрямків санкційного тиску на Росію. Саме нафтові доходи продовжують забезпечувати значну частину російського бюджету та фінансування військової кампанії. Українська влада неодноразово закликала партнерів не лише затримувати такі судна, а й конфісковувати вантажі та використовувати отримані кошти для підтримки оборони України.

    Операція проти танкера Tagor стала черговим сигналом про те, що країни Заходу поступово переходять від санкційних декларацій до реальних морських операцій проти російської логістики. І хоча Москва продовжує шукати нові способи обходу обмежень, затримання суден у міжнародних водах свідчить про посилення контролю над фінансовими потоками, які підтримують російську воєнну машину.

  • Франція і Німеччина готують ядерні навчання і нову «парасольку» для Європи

    Франція і Німеччина готують ядерні навчання і нову «парасольку» для Європи

    Франція та Німеччина переходять до нового етапу координації у сфері ядерного стримування, який передбачає не лише політичні консультації, а й практичні спільні навчання та формування більш структурованої моделі європейської «ядерної парасольки». Про це повідомляє Der Spiegel із посиланням на джерела, обізнані з перебігом закритих переговорів між Парижем і Берліном.

    За інформацією видання, французько-німецька робоча група з питань ядерного стримування готується провести перші спільні навчання вже цієї осені. Вони мають стати першим практичним кроком у рамках нової моделі співпраці, яка передбачає відпрацювання сценаріїв дій у разі потенційної ядерної загрози або надзвичайних ситуацій, пов’язаних із безпекою в Європі.

    Ключовим елементом підготовки до цього етапу стали переговори на високому рівні між Францією та Німеччиною. Як зазначає Der Spiegel, радник німецького канцлера з питань безпеки Гюнтер Зауттер цього тижня відвідав Париж, де відбувся перший раунд розширених консультацій із французькими партнерами. У цих обговореннях також брали участь представники інших європейських держав, які долучені до формування загальноєвропейської концепції ядерного стримування.

    Наступний раунд переговорів запланований до літніх канікул у Німеччині, і очікується, що він буде присвячений деталізації майбутніх навчань та розподілу ролей між учасниками. Йдеться про формування базових процедур взаємодії, включно з координацією повітряних сил, систем спостереження та механізмів кризового реагування.

    У рамках цього процесу обговорюється можливість часткового залучення Бундесверу до французьких ядерних навчань. Це не означатиме доступу Німеччини до ядерної зброї, однак може включати участь у допоміжних операціях — таких як супровід бойових літаків, дозаправка в повітрі, логістична підтримка та інтеграція в системи планування спільних операцій.

    Також розглядається можливість доступу німецьких військових до окремих об’єктів інфраструктури Франції, пов’язаних із ядерним стримуванням. За оцінками експертів, це може стати безпрецедентним кроком у розвитку оборонної інтеграції всередині Європейського Союзу, оскільки питання ядерної безпеки традиційно залишалося виключною компетенцією національних держав.

    Перші спільні маневри отримали робочу назву «Покер» і, за попередніми даними, можуть відбутися у вересні цього року. На початковому етапі Німеччина, ймовірно, виступить у ролі спостерігача, однак надалі її участь може бути розширена до активнішої взаємодії, яка не передбачає прямого використання ядерного озброєння, але включає підтримувальні військові функції.

    Аналітики зазначають, що ці кроки є частиною ширшої трансформації європейської безпекової архітектури. На тлі зростання глобальної нестабільності та переосмислення ролі США у гарантуванні безпеки Європи дедалі більше держав ЄС розглядають варіанти посилення власних оборонних можливостей, включно з ядерним компонентом.

    Важливим фактором у цьому процесі є позиція Франції як єдиної ядерної держави в Європейському Союзі. Президент Франції Емманюель Макрон раніше заявляв, що Париж готовий відігравати більш активну роль у європейському ядерному стримуванні та розглядати можливість розширення партнерських форматів із союзниками.

    Макрон також наголошував, що французький ядерний потенціал може бути елементом ширшої європейської безпеки, а не виключно національним інструментом. У цьому контексті він допускав можливість посилення співпраці з країнами ЄС, які зацікавлені в спільних механізмах стримування.

    Зі свого боку канцлер Німеччини Фрідріх Мерц неодноразово підкреслював, що потенційна європейська «ядерна парасолька» не повинна замінювати гарантії безпеки Сполучених Штатів, а має доповнювати існуючу систему НАТО. Такий підхід, за його словами, дозволяє зберегти стратегічну стабільність і водночас посилити автономність Європи у сфері оборони.

    Експерти вважають, що запуск спільних навчань і формування постійної робочої групи між Францією та Німеччиною може стати першим практичним кроком до створення більш інтегрованої європейської оборонної політики у сфері ядерного стримування. Водночас вони наголошують, що цей процес потребуватиме тривалих політичних узгоджень, оскільки зачіпає одні з найбільш чутливих питань національного суверенітету.

    Таким чином, ініціатива Парижа і Берліна фактично відкриває новий етап дискусії про роль Європи у власній безпеці, де ядерний компонент поступово перестає бути виключно національним інструментом Франції і починає розглядатися як потенційний елемент спільної оборонної системи Європейського Союзу.

  • Франція розширює «ядерну парасольку» над Європою: Норвегія приєдналася до програми стримування через загрозу РФ

    Франція розширює «ядерну парасольку» над Європою: Норвегія приєдналася до програми стримування через загрозу РФ

    Норвегія офіційно приєдналася до французької програми ядерного стримування на тлі зростання загрози з боку Росії та масштабного переозброєння армії РФ. Відповідну оборонну угоду підписали президент Франції Еммануель Макрон та прем’єр-міністр Норвегії Йонас Гар Стьоре.

    Про це повідомляє французьке видання Le Monde.

    Домовленість передбачає поглиблення військової координації між Парижем і Осло, а також включення Норвегії до системи французького ядерного стримування, яку Макрон останніми місяцями активно просуває як основу нової архітектури безпеки Європи.

    Прем’єр Норвегії Йонас Гар Стьоре заявив, що рішення ухвалили через різке погіршення безпекової ситуації в Європі, повномасштабну війну Росії проти України та активне нарощування російського військового потенціалу.

    За його словами, угода має забезпечити «оперативну та скоординовану відповідь» у разі виникнення загроз для безпеки Норвегії та регіону загалом.

    При цьому сторони наголошують: документ не передбачає постійного розміщення французької ядерної зброї на території Норвегії у мирний час.

    Водночас домовленість значно розширює рівень взаємодії між країнами. Йдеться про спільне планування оборони, військові навчання, інтеграцію командних структур та можливість попереднього розміщення військової техніки.

    Крім того, учасники програми можуть тимчасово приймати на своїй території французькі «стратегічні військово-повітряні сили». За словами Макрона, це дозволяє розосередити сили по Європі та ускладнює потенційному противнику планування ударів.

    «Розосередження сил робить стримування більш ефективним і підвищує безпеку всього європейського простору», — пояснив французький президент.

    Участь Норвегії в програмі фактично означає, що у разі масштабної агресії проти країни Франція може розглядати це як загрозу для власної системи безпеки та відповісти всіма доступними засобами, включно з ядерним стримуванням.

    Норвегія має стратегічне значення для НАТО через свій кордон із Росією в Арктиці. Після початку повномасштабної війни в Україні Осло суттєво збільшило оборонні витрати та посилило військову співпрацю із союзниками.

    Особливе занепокоєння у норвезької влади викликає активність Росії у північних регіонах та Арктиці, де Москва останні роки нарощує військову інфраструктуру, модернізує флот і розширює присутність стратегічної авіації.

    Франція, своєю чергою, після виходу Великої Британії з ЄС залишається єдиною ядерною державою Європейського Союзу.

    За даними Стокгольмського міжнародного інституту дослідження проблем миру (SIPRI), французький ядерний арсенал налічує близько 290 боєголовок. Це четвертий показник у світі після Росії, США та Китаю.

    Макрон ще у березні 2026 року представив концепцію європейського ядерного стримування. Вона передбачає використання французького ядерного потенціалу для посилення безпеки країн Європи в умовах зростання загроз з боку Росії та невизначеності щодо майбутньої ролі США у системі європейської оборони.

    Тоді французький президент заявив, що Європа повинна бути готовою самостійно гарантувати власну безпеку.

    Останні місяці Париж активно працює над розширенням програми. До неї вже приєдналися Бельгія, Данія, Німеччина, Греція, Нідерланди, Польща, Швеція та Велика Британія.

    Аналітики зазначають, що розширення французької «ядерної парасольки» стало відповіддю не лише на російську агресію проти України, а й на побоювання європейських союзників щодо можливого скорочення американської військової присутності в Європі.

    Окрему увагу привернули заяви Макрона про намір збільшити французький ядерний арсенал та засекретити частину інформації щодо його реальних масштабів.

    Французька влада пояснює це необхідністю адаптації до нових безпекових викликів.

    На цьому тлі Росія неодноразово критикувала плани Франції щодо розширення системи ядерного стримування в Європі, називаючи їх «провокаційними».

    У Кремлі заявляли, що подібні кроки лише підвищують напруженість у Європі та можуть спровокувати нову гонку озброєнь.

    Однак країни Європи дедалі активніше посилюють оборонну співпрацю після початку повномасштабної війни в Україні.

    Особливо це стосується держав Північної та Східної Європи, які розглядають Росію як головну довгострокову загрозу своїй безпеці.

    Норвегія останніми роками вже збільшила військові бюджети, розширила присутність союзників НАТО на своїй території та посилила співпрацю із США, Великою Британією та країнами Балтії.

    Тепер Осло фактично стає частиною нової системи європейського ядерного стримування, яку Париж намагається сформувати навколо Франції.

    Експерти зазначають, що це може стати одним із найважливіших безпекових зрушень у Європі за останні десятиліття.

  • Нардеп Гетманцев провів відпустку на Лазурному узбережжі, – журналіст Бойко

    Нардеп Гетманцев провів відпустку на Лазурному узбережжі, – журналіст Бойко

    Як повідомляє журналіст Володимир Бойко, голова податкового Комітету Ради Данило Гетманцев з 23 квітня по 5 травня 2026 року перебував у відпустці у Франції неподалік Монако.

    “Гетманцев під час воєнного стану їздив у відпустку на Лазурне узбережжя, а Апарат ВРУ  приховує, чи звертався нардеп по дозвіл на виїзд за кордон” зазначає журналіст Володимир Бойко та публікує фото відповіді на його офіційний запит.

    ФОТО:  Апарат ВРУ не відповів на журналістський запит про відпочинок Гетманцева у Франції

    Також, за інформацією Володимира Бойко, приховує свою відпустку на Лазурці  з 23 квітня по 5 травня 2026 року і сам голова податкового Комітету Ради Данило Гетманцев.  Зокрема, на офіційний запит журналіста Гетманцев уникнув прямої відповіді.

    ФОТО: Нардеп Гетманцев ухиляється від відповіді журналістам про свій відпочинок у Франції

    За інформацією журналіста, нардеп Гетманцев  звертався по дозвіл до Апарату Ради та отримав його і виїхав до Франції.

    Нагадаємо, раніше ми повідомляли, що родина голови парламентського комітету з податків і фінансів Данила Гетманцева мешкає за кордоном і володіє нерухомістю через офшорні схеми з російськими зв’язками.

    Згідно з офіційними документами, дружина та сини Гетманцева живуть у Франції. Їхнім домом є квартира площею 142,6 квадратного метра, зареєстрована на компанію Les Hauts D’Esmeralda. Цю фірму створено у листопаді 2012 року у Верхній Савої — елітному регіоні Франції, популярному серед заможних іноземців.

    Бенефіціаром компанії є мати нардепа — Олена Гетманцева. Співзасновником виступає Філіп Мейєр, громадянин Швейцарії з Женеви. Втім, на цьому коло зв’язків не закінчується. Мейєр також є партнером у ще одній французькій компанії — Les Hauts De Bristol, яка пов’язана із громадянами росії Мариною Крінічанською та Даніілом Крінічанським, зареєстрованими в москві.

    Окрім цього, зафіксовано, що теща Гетманцева, Олена Буковньова, нині проживає в російському місті Петропавловськ-Камчатський разом із чоловіком — Олександром Буковньовим.

    У декларації депутата також вказано фінансовий зв’язок із підсанкційною особою. Родина Гетманцева надала позику у 50 тисяч доларів США громадянину Лівану Родріго Мерхежу. Цей чоловік перебуває під санкціями США через звинувачення у торгівлі зброєю.

  • П’ять країн НАТО зірвали план про гарантовану військову допомогу Україні – The Telegraph

    П’ять країн НАТО зірвали план про гарантовану військову допомогу Україні – The Telegraph

    П’ять провідних держав НАТО – Велика Британія, Франція, Італія, Іспанія та Канада – заблокували ініціативу генерального секретаря НАТО Марка Рютте щодо довгострокового збільшення військової допомоги Україні. Йшлося про пропозицію, за якою країни-члени Альянсу мали б щорічно спрямовувати на підтримку Києва щонайменше 0,25% власного ВВП.

    Про це повідомляє The Telegraph із посиланням на джерела серед дипломатів та чиновників НАТО.

    За інформацією видання, Рютте намагався зробити фінансування України більш системним та передбачуваним, закріпивши мінімальний рівень військової підтримки для всіх союзників. Ініціатива мала стати частиною ширшої стратегії Альянсу з довгострокового забезпечення української оборони на тлі затяжної війни з Росією та можливого скорочення американської участі у підтримці Києва в майбутньому.

    Генсек НАТО сподівався винести це питання на затвердження під час майбутнього саміту Альянсу в Анкарі, однак, як зазначає The Telegraph, вже зараз стало зрозуміло, що необхідного консенсусу досягти не вдасться. У НАТО всі ключові рішення ухвалюються лише за одностайної підтримки всіх членів, а позиція п’яти великих держав фактично заблокувала просування пропозиції.

    За даними журналістів, підтримку ідеї Рютте висловили щонайменше сім країн НАТО, які вже сьогодні витрачають на військову допомогу Україні понад 0,25% свого ВВП. Серед них Польща, Нідерланди, а також держави Балтії та Північної Європи. Ці країни вважають, що підтримка України має бути не тимчасовою політичною ініціативою, а постійним стратегічним зобов’язанням для всього Альянсу.

    Водночас найбільший спротив, за словами співрозмовників видання, надійшов від Франції, Італії, Іспанії та Канади. Окремо увагу журналісти звертають на позицію Велика Британія, яка традиційно вважалася одним із найактивніших союзників України у сфері безпеки.

    Одне з джерел у НАТО охарактеризувало ставлення цих держав до ініціативи коротко: “Вони не в захваті від цієї ідеї”.

    The Telegraph називає ситуацію “подвійним ударом” по репутації Лондона. Видання нагадує, що британський уряд нещодавно погодив тимчасові винятки, які дозволяють закуповувати авіаційне пальне та дизель, вироблені з російської сировини у третіх країнах. На цьому тлі небажання підтримати новий механізм допомоги Україні викликало додаткове невдоволення серед східноєвропейських та скандинавських союзників.

    Попри те, що Британія залишається третім за обсягом постачальником військової допомоги Україні серед країн НАТО, її внесок становить приблизно 0,1% британського ВВП – значно менше за запропонований рівень.

    Особливе роздратування серед прихильників ініціативи викликає те, що деякі найбільші економіки Європи, на думку дипломатів, мають можливість робити значно більше для підтримки України, однак не демонструють відповідної політичної готовності. Йдеться насамперед про Францію, Італію та Іспанію, чий рівень допомоги Києву часто критикують як недостатній у порівнянні з економічним потенціалом цих країн.

    Згідно з відкритими даними Кільського інституту світової економіки, саме країни Балтії, Північної Європи, а також Польща та Нідерланди наразі є серед лідерів за часткою ВВП, яку вони спрямовують на підтримку України.

    Сам Рютте останніми місяцями неодноразово наголошував, що військова допомога Україні розподілена між союзниками нерівномірно. За його словами, частина держав НАТО “витрачає недостатньо”, хоча публічно декларує підтримку Києва.

    Генсек також просуває ідею більшої відповідальності європейських союзників за безпеку континенту. На його думку, Європа повинна бути готовою підтримувати Україну навіть у разі зміни політичної ситуації у США або скорочення американської військової допомоги.

    Прем’єр-міністр Швеції Ульф Крістерссон публічно підтримав ідею збільшення внесків союзників. Коментуючи дискусії всередині НАТО, він заявив, що хотів би бачити більше країн, які “не лише гарно говорять про Україну, а й підкріплюють свої слова реальними грошима”.

    Передумовою нинішньої ініціативи стала пропозиція, озвучена ще у грудні 2025 року тодішнім міністром оборони України Денисом Шмигалем під час зустрічі у форматі “Рамштайн”. Тоді українська сторона закликала партнерів закріпити довгострокове фінансування оборонних потреб України на рівні не менше 0,25% ВВП.

    Першими на таке зобов’язання погодилися Естонія, Латвія та Литва. Згодом цю ідею почали активно просувати країни східного флангу НАТО, які вважають перемогу України критично важливою для власної безпеки та стримування Росії.

  • Макрон після удару «Орєшніком»: Росія продовжує ескалацію війни проти України

    Макрон після удару «Орєшніком»: Росія продовжує ескалацію війни проти України

    Президент Франції Емманюель Макрон засудив масовану російську атаку по Україні та заявив, що застосування Росією балістичної ракети «Орєшнік» свідчить про подальшу ескалацію війни.

    Про це французький лідер написав у соцмережі X після нічного удару РФ по Україні 24 травня.

    «Франція засуджує цю атаку та використання балістичної ракети “Орєшнік”, що, перш за все, демонструє подальшу ескалацію та глухий кут агресивної війни Росії», — заявив Макрон.

    Президент Франції наголосив, що дії Москви не послаблюють підтримку України з боку союзників, а навпаки — посилюють рішучість допомагати Києву.

    «Наша рішучість продовжувати підтримувати Україну, робити все можливе для справедливого та міцного миру та зміцнювати безпеку Європи лише посилюється», — додав французький президент.

    Нагадаємо, у ніч проти 24 травня Росія здійснила одну з наймасштабніших комбінованих атак по Україні за останній час.

    Основною ціллю удару став Київ. Російські війська застосували близько 90 ракет різних типів, серед яких — балістичні, а також майже 600 ударних безпілотників.

    У столиці зафіксували масштабні руйнування у восьми районах міста. Пошкоджено житлові будинки, школи, ринок, торгові центри, станцію метро «Лук’янівська», а також об’єкти культурної та бізнес-інфраструктури.

    За останніми даними, у Києві загинули двоє людей, понад 70 отримали поранення.

    Раніше начальник управління комунікацій Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат повідомив, що Росія могла застосувати по Київській області балістичну ракету середньої дальності РС-26 «Рубіж», яку також називають «Орєшнік».

    На тлі масованої атаки президент України Володимир Зеленський повідомив, що провів переговори з Макроном та прем’єр-міністром Норвегії, а також анонсував подальші контакти з міжнародними партнерами щодо підтримки України.

    Після удару по Україні низка західних лідерів закликали посилити тиск на Росію та збільшити підтримку української системи протиповітряної оборони.