Govoritinfo.com

Позначка: фармацевтичний ринок

  • ВАКС зобов’язав САП розслідувати схеми постачання ліків «Фармаку» в РФ та на окуповані території

    ВАКС зобов’язав САП розслідувати схеми постачання ліків «Фармаку» в РФ та на окуповані території

    Вищий антикорупційний суд зобов’язав Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру внести дані до ЄРДР та розпочати розслідування щодо АТ «Фармак» (ЄДРПОУ 00481198/00130426). Рішення ухвалене після того, як САП безпідставно відмовилася реєструвати кримінальне провадження, попри викладені у заяві докази можливих масштабних злочинних схем.

    Йдеться про підозри у тому, що фармацевтична компанія могла організувати складну логістичну систему для постачання своєї продукції до Росії та на тимчасово окуповані території «Л/ДНР». За даними заявників, маршрути проходили через Білорусь, Європейський Союз, Молдову та Туреччину. Особливу увагу слідство приділяє препарату «Амізон», торгову марку якого контролює «Фармак».

    Окрема лінія розслідування стосується можливого експорту напівфабрикатів із подальшим пакуванням уже на території РФ. Такий механізм міг дозволити компанії приховувати прямі поставки, а водночас забезпечувати надходження податків та митних зборів до бюджетів Росії та окупаційних утворень на Донбасі. Правники вбачають у цьому ознаки фінансування тероризму та сприяння державі-агресору.

    За інформацією заявників, оплата цих операцій могла здійснюватися в криптовалюті для уникнення контролю з боку банківської системи.

    Слідство також вивчає можливі канали виведення коштів через афілійовані компанії та офшорні структури. Йдеться про укладання контрактів із пов’язаними підприємствами за завищеними цінами, що могло дозволити легалізувати необліковані доходи.

    Окремим епізодом є ймовірна монополізація дистрибуційних каналів. За даними заявників, продаж продукції «Фармаку» концентрувався переважно через двох дистриб’юторів — СП «Оптіма-Фарм, ЛТД» та ТОВ «Бадм». Така практика, якою, за інформацією джерел, керував топменеджер компанії Костюк В.Г., могла створити умови для встановлення завищених цін на ключові лікарські засоби.

    Це суперечить, зокрема, рішенням РНБО від 30.01.2025 та 14.02.2025, а також Декларації про зниження цін, підписаній «Фармак» разом з іншими провідними виробниками.

    Після рішення ВАКС САП має розпочати повноцінне досудове розслідування. Його результати можуть вплинути на всю фармацевтичну сферу України, оскільки мова йде про один із найбільших гравців ринку та ймовірні системні порушення, що завдавали шкоди національній безпеці.

  • Компанії «БаДМ» і «Оптіма-Фарм» заробили мільярди на завищених цінах під час війни

    Компанії «БаДМ» і «Оптіма-Фарм» заробили мільярди на завищених цінах під час війни

    В Україні викрито масштабну фармацевтичну змову, яка роками дозволяла двом найбільшим дистриб’юторам — «БаДМ» і «Оптіма-Фарм» — фактично монополізувати оптовий ринок медикаментів та диктувати ціни на критично важливі препарати.

    Під контролем цих компаній перебувало понад 85% оптового постачання ліків. Аптеки по всій країні були змушені купувати медикаменти за завищеними цінами, які зростали синхронно — навіть за відсутності будь-яких ринкових підстав, таких як інфляція, зміна валютного курсу чи проблеми з логістикою. До переліку таких препаратів входили, зокрема, Спазмалгон, Біфрен, Нейроксон та інші засоби, від яких залежало життя і здоров’я українців під час війни.

    За даними джерел, роками розслідування картельної змови гальмувалося через вплив високопосадовців. Серед фігурантів — заступниця керівника Офісу Президента Ірина Верещук, яка, ймовірно, блокувала рішення Антимонопольного комітету, здатні припинити порушення ще до початку повномасштабної війни. До справи також причетний колишній голова АМКУ Павло Кириленко. Саме за їхньої участі розслідування фактично буксувало, попри наявність очевидних доказів порушення конкурентного законодавства.

    Фінансові показники компаній у цей час зростали рекордними темпами. «БаДМ» за останні чотири роки збільшив свій дохід із 41,8 до 67,8 млрд грн, а чистий прибуток — у 3,5 раза. «Оптіма-Фарм» за той самий період наростила прибуток у 11 разів — до 3,57 млрд грн. Це відбувалося на тлі того, що мільйони українців втратили доступ до базових медикаментів через їхню непомірну вартість.

    Лише в липні 2025 року АМКУ ухвалив рішення про накладення штрафу на суму 4,8 млрд грн. Втім, розслідувачі вважають, що реальна сума санкцій могла бути значно більшою, а її заниження — результат кулуарних домовленостей. Обидві компанії вже заявили про намір оскаржити штраф у судах і продовжують наполягати на своїй невинуватості.

  • Імпортери штучно піднімають ціни на медикаменти через новий реєстр МОЗ

    Імпортери штучно піднімають ціни на медикаменти через новий реєстр МОЗ

    Оновлений Каталог цін на лікарські засоби, який запустило Міністерство охорони здоров’я разом із новим держреєстром, вже викликає тривогу у фахівців. За словами заступника директора Агентства моделювання ситуацій Олексія Голобуцького, механізм ціноутворення, передбачений МОЗ, може стати інструментом штучного підвищення цін на медикаменти.

    У своєму дописі на Facebook політолог звернув увагу на аномально високі ціни, які задекларували деякі виробники. В окремих випадках ціни вже наблизились до максимально дозволених меж, хоча раніше вони були нижчими за середньоринкові.

    «Це може свідчити про системну гру на випередження — з метою зафіксувати високу референтну ціну до того, як МОЗ оновить методику обрахунку», — вважає Голобуцький.

    Окрему небезпеку він вбачає у маніпуляціях з боку імпортерів, які можуть реєструвати свої продукти як “оригінальні”. Це дозволяє їм вибудовувати вищу стартову ціну та фактично витісняти конкурентів з українськими дженериками.

    «Українські виробники можуть бути змушені знижувати ціни щонайменше на 25%, що для багатьох буде просто економічно неможливо. Це ризик масового виходу вітчизняних компаній з ринку», — наголошує експерт.

    Таким чином, навіть незначне «перекручування» методики формування каталогу МОЗ може призвести до цінової деформації всього фармацевтичного ринку.

    Голобуцький закликав профільне міністерство оперативно відстежити перші результати дії нового каталогу, щоб не допустити ситуації, коли державний механізм, покликаний захищати пацієнтів, стане інструментом прибутку для окремих фармгруп — і водночас ударом по українських виробниках.

  • Антимонопольний комітет перевіряє дії компаній “БаДМ” та “Оптіма-Фарм”

    Антимонопольний комітет перевіряє дії компаній “БаДМ” та “Оптіма-Фарм”

    Поки Володимир Зеленський оголосив курс на боротьбу зі свавіллям бігфарми, співробітники ОП Ірина Верещук та Рисбек Токтомушев покривають роботу компаній “Бадм” та “Оптіма”, які разом контролюють 90% ринку фармацевтичної дистрибуції.

    Так, за інформацієї, яка наразі активно обговорюється в соцмережах, заступник голови ОП Ірина Верещук і радник Директорату з питань ветеранської політики, ВПО, охорони здоров’я та прав дитини ОП Рисбек Токтомушев, допомагають найбільшим фармдистриб’юторам України – «БаДМ» і «Оптима-Фарм» – уникнути штрафу Антимонопольного комітету в розмірі 11 млрд грн ($280 млн).

    ФОТО: Ірина Верещук і Рисбек Токтомушев спілкуються в неформальній обстановці

    Варто відзначити, що за останні три роки середній розмір націнки дистрибʼюторів зріс у 2,5 рази — з 4,5% у 2021 році до 12% у 2024-му. Це в черговий раз свідчить про змову великих дистриб’юторів та зловживання їхнім домінуючим становищем.

    Водночас чистий прибуток компаній збільшився у шість разів, що є наслідком встановлення надмірних цін на ліки. Подібні дії викликають запитання щодо прозорості ціноутворення та справедливості умов для споживачів.

  • Нові обмеження уряду загрожують колапсом фармринку України

    Нові обмеження уряду загрожують колапсом фармринку України

    З 1 березня 2025 року в Україні набрали чинності нові правила ціноутворення на фармацевтичному ринку, які мали на меті здешевити ліки для споживачів. Утім, замість очікуваного зниження цін урядові ініціативи призвели до масового закриття аптек, зростання збитків і дефіциту життєво необхідних препаратів — особливо в селах і малих містах.

    Суть нововведень — жорстке обмеження націнки: 8% для дистриб’юторів і 35% для аптек, а також повна заборона маркетингових договорів із виробниками, які раніше компенсували витрати аптечної мережі. Ці механізми були ключовими для її виживання, особливо в малорентабельних локаціях.

    «Коли існували маркетингові угоди, аптеки могли працювати без підвищення цін для пацієнтів. Тепер вони позбавлені цього ресурсу. Відповідальність намагаються перекласти на аптекарів, хоча насправді проблема — в непродуманій політиці», — пояснює економіст Борис Кушнірук.

    Комерційні мережі вже скорочують свою присутність у регіонах. За словами керівника мережі “Подорожник” Тараса Коляди, тільки з початку березня компанія була змушена закрити дев’ять аптек і планує закриття ще п’яти. Збитковими стали саме ті точки, які працювали у віддалених населених пунктах.

    Громадські організації б’ють на сполох: у країні стрімко скорочується доступ до ліків. «Аптеки вже втрачають десятки тисяч гривень щомісяця. Усе це — прямий удар по пацієнтах», — каже Олена Прудникова з ГО “Фармрада”.

    За словами співзасновника Українського центру охорони здоров’я Павла Ковтонюка, держава запровадила “ручне регулювання” без адаптації до реального стану ринку: «Такі рішення завжди обертаються дефіцитом. І це вже відбувається».

    Найбільше втрачає сільська місцевість. Тут аптека нерідко є єдиною точкою доступу до медикаментів. Її зникнення — це не лише бізнесове питання, а питання виживання. Під час війни вже припинили роботу понад 1500 аптек. За поточних умов ця цифра може зрости вдвічі.

    Експерти закликають уряд переглянути політику, перш ніж ситуація вийде з-під контролю. Без швидкої реакції система постачання ліків може не витримати — з усіма відповідними наслідками для здоров’я українців.

  • Компанія «Фармак» продав армії ліки дорожче, ніж в аптеці

    Компанія «Фармак», один із найбільших фармвиробників в Україні, опинилася в центрі нового скандалу: згідно з даними з платформи Prozorro, фірма реалізувала Міністерству оборони розчин для ін’єкцій за ціною у 597 грн за упаковку — на 40% дорожче, ніж в українських аптеках, де той самий препарат коштує від 423 грн.

    Військовий госпіталь, який закупив препарати, підпорядковується МОУ, а отже йдеться про закупівлю коштом державного бюджету в умовах війни. На тлі постійного дефіциту ресурсів на передовій така «комерційна» діяльність виглядає як мінімум цинічно.

    Ба більше, як помітили журналісти, ця інформація раптово почала зникати з новинних порталів. За словами джерел, компанія нібито активно зачищає публічний простір від негативу, використовуючи власні ресурси та зв’язки.

    Але це не перший резонансний інцидент, пов’язаний із «Фармаком». Раніше розслідувачі повідомляли про факти потрапляння продукції компанії на територію РФ та тимчасово окуповані території України. За даними розслідування, логістика організована через іноземні компанії у Молдові, Туреччині, Польщі та навіть Білорусі.

    При перетині кордонів лікарські засоби нібито перепаковуються, змінюється маркування, а країна походження часто взагалі не вказується. Частина упаковок отримує «російський» вигляд — без українських ознак і маркування, фактично втрачаючи зв’язок із виробником.

    Після оприлюднення цих фактів до Нацполіції було подано заяву. За результатами – відкрито кримінальне провадження №12024000000000953 від 15.05.2025 за ч. 1 ст. 364 КК України (зловживання владою або службовим становищем). Однак, станом на зараз, розслідування не дало жодного публічного результату, а фармгігант продовжує свою діяльність у звичному режимі.

    В умовах війни, коли кожна гривня державного бюджету повинна працювати на оборону та збереження життів, подібні практики заслуговують не лише на осуд, а й на негайну реакцію правоохоронців і громадськості.

  • Аптеки саботують зниження цін на ліки

    Аптеки саботують зниження цін на ліки

    Українців чекає чергове зниження цін на ліки – з 1 квітня вартість ще 116 препаратів впаде до 52% від початкової ціни. Загалом, як заявив міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко в ефірі телемарафону, здешевшання вже торкнулося 222 найменувань, а середня знижка становить близько 17%. Проте, разом із оптимістичними заявами, фармринок опинився в центрі гучного конфлікту: аптеки саботують нові ціни, а постанову уряду критикують пацієнтські організації та юристи.

    За словами Ляшка, ще з 1 березня в Україні на 30% знизилися ціни на топ-100 ліків українського виробництва, які найбільше купують у аптеках. Але це був лише початок: упродовж березня подешевшали ще 104 препарати, і тепер, з 1 квітня, процес продовжиться – до списку додадуться ще 116 лікарських засобів. Таким чином, загалом мова йде вже про 222 препарати.

    За словами міністра, зниження цін варіюється від 52% до 5%. І хоча 5% здаються мізером, у випадку з дороговартісними препаратами навіть така знижка суттєва.

    «Середня знижка – 17%. Це вже хороший показник, який дозволяє зробити ліки доступнішими для населення», – підкреслив Ляшко.

    Оптимістичну риторику МОЗ псує статистика Держпродспоживслужби: за березень вона отримала 1156 скарг на аптеки, які не знизили ціни відповідно до нових правил. Порушників вже оштрафували на понад 213 тисяч гривень.

    Очевидно, що частина аптечних мереж або свідомо ігнорує постанову уряду, або намагається маніпулювати новими умовами, зберігаючи старі ціни. «На жаль, є і недоброякісні аптечні мережі», – визнає Ляшко.

    Нагадаємо, у лютому 2025 року Кабмін ухвалив скандальну постанову №168, яка запровадила нову систему регулювання цін на лікарські засоби. Зокрема:

    • обмежені націнки на постачальницько-збутові та роздрібні надбавки на всі лікарські засоби;

    • заборонено укладати маркетингові угоди між аптеками та виробниками;

    • скасовано механізми знижок, соціальних програм і навчань для фармацевтів, які фінансувалися з боку фармкомпаній.

    Мета – зробити ліки дешевшими та доступнішими для українців. Але у цій історії не все так просто.

    Пацієнтські організації та учасники ринку попереджають: надмірне втручання держави може мати зворотний ефект. Уже зараз в аптеках дедалі частіше говорять про ризики дефіциту препаратів, особливо в невеликих містах та селах. Мовляв, рітейл не витримає такого регулювання без компенсацій і змушений буде закривати точки.

    Більше того, як з’ясувалося, постанова №168, яка змінила правила гри на ринку, взагалі не проходила обов’язкову експертизу Державної регуляторної служби. Там наголосили: це є прямим порушенням Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності».

    Таким чином, уряд запустив масштабну реформу ринку без дотримання усіх законних процедур – і це вже підриває її легітимність.

    МОЗ обіцяє продовжувати боротьбу за справедливі ціни, а Держпродспоживслужба – ще активніше перевіряти аптеки. Проте ринок вже починає тріщати: аптечні мережі незадоволені, фармвиробники втратили частину механізмів впливу, а пацієнти все частіше чують у відповідь на запит про ліки: «Немає в наявності».

    Справжній ефект реформи, як і її можливі наслідки, українці відчують уже найближчими місяцями. Поки ж залишається слідкувати за тим, як уряд нав’язує аптекам «дешеву» гру – і як далеко він готовий піти, аби довести свою правоту.

  • Фармбізнес заробив мільярди: як українцям спочатку підняли ціни на ліки, а потім “знизили”

    Фармбізнес заробив мільярди: як українцям спочатку підняли ціни на ліки, а потім “знизили”

    З 1 березня в Україні почало діяти рішення РНБО про зниження цін на 30% на найпопулярніші лікарські засоби. Проте реальне зменшення вартості виявилося маніпуляцією, адже напередодні ухвалення цього рішення ціни на медикаменти різко зросли.

    У січні 2025 року ліки подорожчали до пікових значень, а вже в березні, після зниження, повернулися до рівня, який спостерігався ще влітку 2024-го. Таким чином, фармацевтичний ринок створив ілюзію зниження, тоді як українці змушені були протягом кількох місяців купувати медикаменти за завищеними цінами.

    Міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко заявив, що середньозважена роздрібна вартість ліків з ТОП-100 знизилася на 25%, хоча РНБО анонсувала зменшення на 30%. Причина – у деяких немережевих аптеках залишалися запаси препаратів за старими цінами.

    У публікації МОЗ наведено приклади нових цін, які нібито демонструють суттєве здешевлення. Але при ретельному аналізі стає очевидно, що це не так.

    Приклади маніпуляцій з цінами:

    • Валідол-Дарниця (10 таблеток). У травні 2024 року коштував 19,66 грн, у січні 2025-го ціна піднялася до 24,5 грн, а після «зниження» повернулася до 19,66 грн.

    • Корвалол-Дарниця (25 мл). Улітку 2024-го коштував дешевше, ніж після березневого «зниження».

    • Фармадол (таблетки №50). У квітні 2024 року ціна була на рівні 166 грн, у січні 2025-го підскочила до понад 200 грн, а потім «знизилася» до 166 грн.

    • Гідазепам (таблетки по 0,05 г №10). У січні 2025-го ціна перевищила 300 грн, а після зниження становить 231 грн, що все одно більше, ніж у червні 2024-го.

    Єдиний препарат, який дійсно подешевшав – Тівортін розчин. Його вартість знизилася з 215 грн до 200 грн.

    Ціни на ліки формують виробники, дистриб’ютори та аптечні мережі. Виробники пояснюють зростання вартості збільшенням витрат на логістику, сировину та енергетичні ресурси. Проте аптечні мережі нагадують, що 71,8% ціни формують саме виробники, тоді як аптеки можуть впливати лише на 22,3%, а дистриб’ютори – на 5,9%.

    Голова асоціації “Виробники ліків України” Петро Багрій пояснив, що курс валют, енергетична криза та витрати на логістику впливають на кінцеву ціну медикаментів.

    МОЗ та Держпродспоживслужба запевняють, що спостерігається тенденція до поступового зниження цін на ліки. Однак вони не звернули уваги на те, що перед ухваленням рішення про здешевлення фармринок завищив ціни на медикаменти, змусивши українців переплачувати протягом кількох місяців.

    Контроль за цінами передали Держпродспоживслужбі, яка не побачила в цій ситуації жодних порушень. Водночас громадяни подали 567 скарг на завищені ціни, зокрема з Харківської, Київської, Полтавської, Закарпатської, Запорізької, Дніпропетровської, Одеської, Чернівецької, Івано-Франківської та Волинської областей.

    Замість реального здешевлення медикаментів українці отримали схему, яка дозволила фармацевтичному бізнесу тимчасово збільшити прибутки за рахунок штучного підвищення цін напередодні “зниження”.

  • Чому ліки в Україні не стали дешевшими

    Чому ліки в Україні не стали дешевшими

    З 1 березня в Україні офіційно запрацювали нові правила регулювання фармацевтичного ринку, які мали б знизити вартість низки медичних препаратів майже на 30%. Однак на практиці це не принесло суттєвого полегшення для гаманців українців. Виробники продовжують контролювати ринок, а аптеки, опинившись у складній ситуації, змушені шукати способи виживання.

    За даними експертів, за останні три роки ціни на ліки в Україні зросли на 120%, і перед березневим “зниженням” виробники заздалегідь підняли вартість препаратів на 30%. Найбільше подорожчання відбулося в січні 2025 року. Попри ці факти, президент Асоціації “Виробники ліків України” Петро Багрій заперечує такі цифри, називаючи їх “неправдою”, хоча конкретних контраргументів не надає.

    Аналітичні дані свідчать, що 71,8% вартості медикаментів формують саме виробники. Аптеки впливають лише на 22,3%, а дистриб’ютори – на 5,9%. Українські аптеки мають найнижчу торгову націнку у Європі – 14-15%. Водночас націнка виробників залишається неконтрольованою і може сягати 85%.

    Багрій уникає обговорення цих даних і натомість звинувачує в подорожчанні так звані “маркетингові договори” між аптеками та виробниками. Відповідно до нового регулювання ці угоди заборонені. Виробники зекономили близько 25% коштів, які раніше йшли на маркетингові відрахування, але ціни на більшість препаратів залишилися високими.

    Зниження цін торкнулося лише 100 препаратів, відібраних не за запитами лікарів чи пацієнтів, а за пропозиціями самих виробників. У цьому списку, наприклад, опинилися сім видів “аскорбінки” з різними смаками, але не критично важливі препарати.

    При цьому ціни на інші ліки, які не увійшли до списку, навпаки – зросли. Таким чином, загальний ефект від регулювання виявився нульовим: “здешевлення” повернуло вартість ліків лише до рівня кінця 2024 року. Наприклад, препарат від тиску “Тонорма” подорожчав утричі за три роки, а зараз просто повернувся до ціни початку 2024-го.

    Ринок готується до повного реферування цін, яке передбачене законопроєктом №11493, підписаним президентом. Однак це може призвести до скорочення асортименту, особливо серед міжнародних виробників. В Європейській Бізнес Асоціації вже застерігають, що це негативно вплине на інвесторів у сфері охорони здоров’я України.