Govoritinfo.com

Позначка: ескалація

  • Масованого удару по центру Києва 9-го травня не очікується. Джерела

    Масованого удару по центру Києва 9-го травня не очікується. Джерела

    За інформацією наших джерел в дипкорпусі, масованого удару РФ по центру Києва на 9-те травня не очікується.

    “Росія готувала, і поки що все ще готова, до нанесення масованого удару по Києву, як відповідь на спробу атакувати Москву 8-9 травня.

    Водночас, офіційний Київ почув попередження країн-партнерів та Китаю, про заборону атакувати військовий парад в Москві на 9-те травня.

    Відповідно, іноземні посольства не евакуюються, необхідність залишати Київ відпала.

    Але і повного перемир’я на 8-9 травня не буде – Україна буде продовжувати “дражнити” росіян” – зазначає джерело.

    Нагадаємо,за даними моніторингових пабліків, цієї ночі Україна завдала ударів по території РФ більш ніж 550-ма БпЛА.

  • Зеленський заявив про порушення російського «перемир’я»

    Зеленський заявив про порушення російського «перемир’я»

    Президент України Володимир Зеленський заявив, що оголошене Росією так зване «перемир’я» фактично не існувало в реальності бойових дій і не супроводжувалося жодним зниженням інтенсивності атак на фронті. За його словами, російська армія продовжила штурмові дії, обстріли та масоване застосування безпілотників, що свідчить про повну відсутність навіть імітації припинення вогню.

     

  • США атакували Іран після переговорів про мир

    США атакували Іран після переговорів про мир

    Напруження між Сполученими Штатами та Іраном різко зросло після нової серії американських ударів по південних районах Ісламської Республіки. За даними американських та іранських медіа, військові США атакували об’єкти в районі стратегічно важливих портів Кешм і Бендер-Аббас, а також завдали удару по військово-морському контрольно-пропускному пункту Бендер-Карган у районі Мінаб. У Тегерані вже назвали дії Вашингтона “порушенням перемир’я” та заявили про відповідь по американських військових кораблях в Ормузькій протоці.

    Про нові удари першою повідомила журналістка Fox News із посиланням на американських посадовців. За її інформацією, атака США була спрямована на об’єкти, які, за оцінками американської сторони, можуть використовуватись для військово-морської логістики та операцій Корпусу вартових ісламської революції. Водночас офіційні представники США наголошують, що удари нібито не означають повного відновлення війни проти Ірану і не є формальним завершенням режиму припинення вогню, про який сторони останніми днями вели переговори через посередників.

    Попри це, у самому Ірані ситуацію трактують зовсім інакше. Іранські державні агентства Tasnim та Mehr News Agency заявили, що атаки США стали прямим порушенням домовленостей про деескалацію та свідчать про зрив спроб дипломатичного врегулювання. У Тегерані стверджують, що американські сили атакували не лише військові об’єкти, а й нафтовий танкер поблизу порту Джаск, а також ще одне судно неподалік еміратського порту Фуджейра в Об’єднаних Арабських Еміратах.

    Після ударів у різних районах південного Ірану пролунали вибухи. За повідомленнями місцевих медіа та очевидців, активна робота систем протиповітряної оборони фіксувалася не лише поблизу Бендер-Аббаса, а й у західних районах Tehran. Зокрема, жителі столиці повідомляли про серію гучних вибухів у районі Чітгар. Влада Ірану офіційно не підтвердила масштаб руйнувань, однак агентство Mehr писало про перестрілки та атаки в усій південній провінції Хормозган, включно з районами Бендер-Хаміра, Сіріка та острова Кешм.

    Іранська сторона заявила, що не залишила удари без відповіді. За даними Tasnim, іранські військові атакували три американські есмінці в Ормузькій протоці, використавши балістичні та крилаті ракети, а також ударні безпілотники. Іранські медіа стверджують, що американські кораблі зазнали “значних пошкоджень” та були змушені терміново залишити район протоки. У Тегерані також заявили, що “розвіддані свідчать про серйозні втрати американського ворога”.

    Незалежного підтвердження цієї інформації наразі немає. Пентагон поки що не коментував заяви про можливі пошкодження кораблів ВМС США, а офіційні американські посадовці утримуються від публічних оцінок результатів інциденту. Водночас західні аналітики звертають увагу, що навіть локальне зіткнення в районі Ормузької протоки може мати серйозні наслідки для глобальної безпеки та світової економіки.

    Ормузька протока є одним із найважливіших енергетичних маршрутів планети. Через неї проходить значна частина світового експорту нафти та скрапленого природного газу з країн Перської затоки. Будь-яке загострення в регіоні миттєво викликає стрибки цін на нафту та занепокоєння на міжнародних ринках. Після повідомлень про нові удари та можливі атаки на кораблі в Ормузькій протоці трейдери вже почали прогнозувати потенційне зростання вартості енергоносіїв у разі подальшої ескалації.

    Особливого резонансу ситуації додає той факт, що нові бойові дії почалися буквально через кілька днів після повідомлень про можливе дипломатичне зближення між Вашингтоном і Тегераном. Напередодні американські медіа повідомляли, що Білий дім близький до погодження з Іраном односторінкового меморандуму про взаєморозуміння, який мав би стати основою для завершення конфлікту та початку повноцінних переговорів щодо іранської ядерної програми.

    За інформацією джерел, документ містив положення про мораторій на збагачення урану, а також рамки для подальших консультацій між сторонами. У Тегерані підтвердили, що отримали американські пропозиції та вивчають їх за посередництва Пакистану. Іранська влада заявляла, що відповідь Вашингтону буде передана через пакистанських дипломатів.

    Президент США Donald Trump раніше заявляв, що Вашингтон “наближається до укладення угоди” з Іраном. Водночас він попереджав, що у разі відмови Тегерана від мирних пропозицій американська армія готова відновити масштабні удари. Трамп неодноразово наголошував, що США не дозволять Ірану отримати ядерну зброю та готові діяти силовими методами для стримування іранської ядерної програми.

    Нинішнє загострення стало черговим етапом тривалої конфронтації між Вашингтоном і Тегераном, яка останніми місяцями значно посилилася через суперечки навколо ядерної програми Ірану, активності проіранських угруповань на Близькому Сході та атак на судноплавство в Перській затоці. Американські військові регулярно звинувачують Іран у підтримці бойовиків у регіоні та загрозах для міжнародного судноплавства, тоді як Тегеран називає присутність США в регіоні головним джерелом нестабільності.

    Міжнародні експерти попереджають, що навіть обмежене протистояння між США та Іраном може швидко перерости у значно масштабніший конфлікт із залученням союзників обох сторін. Особливе занепокоєння викликає ризик блокування Ормузької протоки, через яку проходить близько п’ятої частини світових поставок нафти. У такому випадку наслідки можуть відчути не лише країни Близького Сходу, а й економіки Європи, США та Азії.

    Попри різке загострення ситуації, жодна зі сторін поки офіційно не заявила про повний вихід із переговорного процесу. Це залишає шанс на продовження дипломатичних контактів, хоча нинішні події свідчать, що ситуація в регіоні залишається надзвичайно нестабільною та може змінитися буквально за лічені години.

  • ЄС відмовився евакуйовувати дипломатів із Києва попри погрози Росії

    ЄС відмовився евакуйовувати дипломатів із Києва попри погрози Росії

    Європейський Союз не планує евакуйовувати своїх дипломатів із Києва та змінювати формат роботи представництва попри нові погрози з боку Росії щодо можливих атак на українську столицю. Про це заявив речник Європейської комісії Ануар Ель-Ануні, наголосивши, що позиція Брюсселя залишається незмінною навіть в умовах зростання безпекових ризиків.

    У Єврокомісії прямо заявляють, що публічні заяви Москви про потенційні удари по Києву розглядаються як елемент політики тиску та ескалації, а не як підстава для перегляду присутності ЄС в Україні. За словами речника, Росія продовжує використовувати риторику погроз і перекручування фактів, намагаючись перекласти відповідальність за наслідки війни на Україну, тоді як саме російська армія щоденно здійснює атаки на українську територію.

    Ель-Ануні підкреслив, що для Києва та інших українських міст обстріли з боку Росії стали постійною реальністю з моменту початку повномасштабного вторгнення. Він також нагадав, що російські удари вже неодноразово завдавали шкоди дипломатичним об’єктам у столиці, зокрема представництву Європейського Союзу, що, за його словами, лише підтверджує небезпечний характер дій Москви та їхню повну непередбачуваність.

    У Брюсселі зазначають, що попри численні заклики України та міжнародних партнерів до припинення вогню, Росія не демонструє жодних реальних кроків у напрямку деескалації. Навпаки, європейські посадовці констатують продовження інтенсивних бойових дій і регулярні повітряні атаки по українських містах, включно зі столицею.

    Заява Євросоюзу пролунала на тлі повідомлень про нові заклики Росії до іноземних держав нібито розглянути можливість евакуації своїх дипломатичних місій із Києва перед 9 травня, яке в Росії традиційно супроводжується масштабними військовими заходами. Українська сторона у відповідь закликає міжнародну спільноту не піддаватися на подібні заяви та натомість підтримувати вимогу негайного і безумовного припинення бойових дій.

    Водночас у низці європейських столиць, зокрема в Німеччині та Норвегії, наголошують на необхідності продовження дипломатичної присутності в Україні як елементу підтримки держави в умовах війни. Там підкреслюють, що відсутність представництв у Києві означала б фактичне послаблення міжнародної присутності та сигнал про зниження рівня підтримки України.

    Окремо дипломатичні джерела звертають увагу на те, що російські заяви про “ризики для іноземних місій” збігаються у часі з періодами загострення бойових дій і можуть використовуватися як інструмент інформаційного впливу. У цьому контексті ЄС розглядає свою незмінну присутність у Києві як політичний сигнал стійкості та підтримки України, навіть попри постійні загрози безпеці.

    Станом на зараз Європейський Союз не оголошував жодних змін у роботі своїх дипломатичних структур в Україні, а представництво ЄС у Києві продовжує виконувати свої функції в штатному режимі.

  • Росія оголосила “перемир’я” на 8–9 травня і пригрозила ударами по Києву у разі “провокацій”

    Росія оголосила “перемир’я” на 8–9 травня і пригрозила ударами по Києву у разі “провокацій”

    Росія заявила про намір запровадити так зване «перемир’я» з нагоди Дня перемоги у Другій світовій війні, яке, за оголошенням Москви, має діяти протягом 8 та 9 травня 2026 року. Водночас у публічних заявах російської сторони поряд із деклараціями про припинення вогню містяться прямі погрози нових ударів по території України, зокрема по столиці Києву, у разі «провокацій» з українського боку.

    Про це повідомило Міністерство оборони РФ, заяву якого цитує пропагандистське агентство ТАСС. У повідомленні стверджується, що Росія нібито «припиняє бойові дії» на період святкувань і розраховує, що Україна «підтримає» цю ініціативу. Водночас російське відомство супроводило заяву попередженням, у якому йдеться, що у разі будь-яких ударів або дій, які Москва трактує як спробу зриву святкування Дня перемоги, російські війська можуть завдати «ударів у відповідь», зокрема по центральних районах Києва.

    Окремо у заяві Міноборони РФ міститься звернення до цивільного населення української столиці та працівників іноземних дипломатичних представництв із закликом «завчасно залишити місто». Подібні формулювання фактично були сприйняті як елемент тиску на цивільну інфраструктуру та дипломатичний корпус, хоча офіційного міжнародного підтвердження або оцінки цих заяв наразі не оприлюднено.

    Українська сторона станом на момент публікації не надала офіційного коментаря щодо оголошеного Росією «перемир’я» та супровідних погроз. Водночас попередні заяви українського керівництва неодноразово наголошували, що Росія використовує подібні «гуманітарні паузи» або «режими тиші» переважно як інформаційно-політичний інструмент, а не як реальний механізм припинення бойових дій.

    Тема можливого короткочасного припинення вогню навколо 9 травня з’являлася й раніше в міжнародному контексті. Наприкінці квітня 2026 року відбулася телефонна розмова між президентом США Дональдом Трампом та президентом РФ Володимиром Путіним, яка, за повідомленнями сторін, тривала понад півтори години. У ході цієї розмови порушувалося питання можливого «обмеженого припинення вогню» у війні Росії проти України, однак конкретних домовленостей або механізмів реалізації не було оприлюднено.

    Президент України Володимир Зеленський раніше коментував подібні ініціативи, підкреслюючи, що короткострокові «перемир’я», які оголошує Кремль, можуть мати переважно демонстраційний характер і бути спрямованими на забезпечення спокійного проведення військових заходів у Росії, після чого бойові дії можуть бути відновлені. Українська влада наголошує на необхідності реального та довготривалого припинення вогню з чіткими гарантіями контролю та безпеки.

    Оголошення Росією нового «перемир’я» відбувається на тлі продовження активних бойових дій уздовж лінії фронту та відсутності узгоджених між сторонами домовленостей про повне припинення вогню. Одночасне поєднання заяв про нібито зниження інтенсивності бойових дій із погрозами нових ударів по столиці України вкотре підкреслює суперечливий характер російських ініціатив та загальну нестабільність безпекової ситуації.

  • ОАЕ заявили про ракетну атаку з боку Ірану

    ОАЕ заявили про ракетну атаку з боку Ірану

    Об’єднані Арабські Емірати заявили про відбиття ракетно-дронової атаки, яка, за даними місцевої влади, була здійснена з боку Ірану. Інцидент стався у понеділок, 4 травня, і, як повідомляють офіційні джерела та міжнародні медіа, включно з CNN, став одним із перших серйозних епізодів напруження після періоду відносного затишшя в регіоні.

    За даними Міністерства оборони ОАЕ, країна зазнала комбінованої атаки із застосуванням чотирьох повітряних цілей, серед яких були балістичні ракети, крилаті ракети та безпілотники. Система протиповітряної оборони ОАЕ, як стверджується, спрацювала в штатному режимі та змогла перехопити більшість загроз. Три ракети були збиті над територіальними водами країни, ще одна впала в море, не завдавши шкоди об’єктам на суші.

    У заяві оборонного відомства підкреслюється, що звуки вибухів, які чули жителі окремих районів країни, були наслідком роботи систем ППО, які відбивали повітряні цілі. Влада наголосила, що всі загрози були оперативно нейтралізовані, а ситуація перебуває під повним контролем сил безпеки.

    Міністерство оборони також закликало громадян ОАЕ отримувати інформацію виключно з офіційних джерел, не поширювати неперевірені дані та дотримуватися інструкцій під час оголошення повітряних тривог або попереджень про небезпеку.

    За даними CNN, попередження про можливу ракетну загрозу було оголошено одразу в кількох великих містах країни, зокрема в Дубаї, Шарджі та Аджмані. Після короткого періоду підвищеної готовності тривогу було скасовано, а нормальне функціонування міської інфраструктури відновлено.

    Аналітики звертають увагу, що цей інцидент став першим подібним сигналом небезпеки менш ніж через місяць після заяв про перемир’я між США та Іраном, що викликає питання щодо стабільності домовленостей і рівня контролю над збройними угрупованнями або ракетними можливостями в регіоні.

    На тлі атаки важливо враховувати ширший дипломатичний контекст. Наприкінці квітня 2026 року Іран передав США нову пропозицію щодо припинення конфлікту та забезпечення безпеки в Ормузькій протоці. Тоді Тегеран запропонував відкласти обговорення ядерної програми на пізніший етап, зосередившись на досягненні режиму припинення бойових дій та стабілізації ситуації в регіоні.

    Згодом повідомлялося, що Іран також передав через Пакистан текст нового плану потенційних переговорів зі Сполученими Штатами, у якому ключовим пріоритетом визначалося саме припинення бойових дій. Водночас Вашингтон продовжував наполягати на необхідності врахування ядерного питання як частини будь-яких довгострокових домовленостей.

    Президент США Дональд Трамп заявляв, що Сполучені Штати досягли значних результатів у протистоянні з Іраном і, за його словами, активна фаза конфлікту завершена. Водночас він підкреслював, що питання ядерної програми Тегерана залишається відкритим і потребує подальшого тиску з боку міжнародної спільноти. Також Трамп повідомляв Конгрес США про завершення війни з Іраном, що викликало різні оцінки серед американських політиків і експертів.

    Додатково повідомлялося, що Об’єднані Арабські Емірати зверталися до США з проханням про посилення підтримки у сфері безпеки на випадок можливої подальшої ескалації конфлікту на Близькому Сході. Це свідчить про те, що попри заяви про деескалацію, ситуація в регіоні залишається напруженою і потенційно нестабільною, а ризик нових атак або інцидентів продовжує зберігатися.

  • У Держдумі РФ пригрозили “ударами відплати” через заяви Зеленського

    У Держдумі РФ пригрозили “ударами відплати” через заяви Зеленського

    У Росії знову різко загострилася риторика навколо 9 травня після заяв президента України Володимира Зеленського про безпекову ситуацію під час військових заходів у Москві. Російські посадовці та депутати вдаються до погроз Україні, коментуючи можливі ризики для проведення параду на Красній площі.

    Член комітету Державної думи РФ з оборони Андрій Колесник заявив у коментарі російським пропагандистським медіа, що у разі будь-яких інцидентів або “провокацій” під час параду 9 травня Росія нібито може завдати “ударів відплати” по Україні. Він використав різку риторику на адресу українського президента, назвавши його висловлювання “нахабними” та “хамськими”, а також заявив, що Росія “готова до невідворотної відповіді”.

    За словами Колесника, будь-які дії, які Москва трактуватиме як загрозу під час святкових заходів, можуть спричинити “кратну реакцію” з боку російських військових. Окремо він припустив можливість превентивних ударів по територіях, звідки, за його версією, можуть запускатися безпілотники. Такі заяви не містять конкретики, однак повторюють характерну для російської політичної риторики практику публічних погроз ескалацією у відповідь на потенційні загрози.

    Реакція Колесника стала відповіддю на слова Зеленського, який раніше зазначив, що Росія, ймовірно, враховує ризики безпеки під час підготовки до 9 травня. Український президент під час виступу на саміті Європейської політичної спільноти у Єревані звернув увагу на те, що вперше з початку повномасштабної війни у Москві можуть обмежити використання військової техніки під час параду. Він також висловив припущення, що російська сторона враховує можливі загрози, зокрема пов’язані з безпілотними системами.

    На тлі цих заяв у Росії дійсно посилюються заходи безпеки. За даними російських медіа, напередодні 9 травня у Москві розгортають додаткові системи протиповітряної оборони, обмежують рух транспорту в центрі міста, змінюють маршрути пересування та вводять часткові обмеження мобільного зв’язку. Також повідомляється про коригування формату самого параду, який цього року може пройти зі зменшеною демонстрацією військової техніки.

    Представники Кремля, зокрема речник Дмитро Пєсков, раніше пояснювали подібні зміни “загрозами з боку Києва” та “складною безпековою ситуацією”. Водночас російська влада традиційно підкреслює, що 9 травня залишається для країни ключовою символічною датою, а будь-які інциденти навколо цього дня сприймаються як питання національної безпеки та престижу держави.

    Формат цьогорічного параду вже неодноразово змінювався в інформаційних повідомленнях. Зокрема, російські джерела заявляли про можливе скорочення участі військової техніки та зосередження на піхотних підрозділах і повітряній частині. Це пов’язують як із безпековими міркуваннями, так і з поточним станом російської армії на тлі війни проти України.

    Паралельно російські політики активно використовують тему 9 травня для внутрішньої аудиторії, формуючи образ зовнішньої загрози. Заяви про можливі “удари відплати” або “превентивні дії” стали частиною публічного дискурсу, який супроводжує підготовку до державних свят і військових заходів у РФ.

    На цьому тлі експерти відзначають, що інформаційне напруження навколо 9 травня є продовженням ширшого політичного та військового протистояння між Росією та Україною, яке триває на фоні регулярних атак дронів по російській території та активних бойових дій на фронті. Водночас публічні заяви сторін дедалі частіше набувають характеру взаємних політичних сигналів і демонстрації готовності до подальшої ескалації, що підсилює загальну нестабільність ситуації напередодні символічної для Росії дати.

  • Іран погрожує США ударами на тлі підготовки атаки

    Іран погрожує США ударами на тлі підготовки атаки

    Іран різко посилив риторику щодо Сполучених Штатів, заявивши про готовність відповісти “тривалими і болючими ударами” у разі відновлення американських військових атак. Це відбувається на тлі підготовки у Вашингтоні нових сценаріїв ударів по іранській території, які мають на меті змусити Тегеран до переговорів. Про це повідомляє Reuters.

    За інформацією джерел агентства, президент США Дональд Трамп найближчим часом має отримати брифінг від військового керівництва щодо кількох варіантів подальших дій. Йдеться про серію коротких, але інтенсивних ударів по цілях в Ірані. Такі сценарії, за даними медіа, вже певний час перебували на стадії розробки, однак саме підготовка до їхнього можливого застосування зараз вийшла на новий рівень.

    Паралельноу США розглядаються також альтернативні підходи — від часткового контролю над ключовими морськими маршрутами до спеціальних операцій, спрямованих на стримування іранських військових можливостей. Однак жодне з цих рішень наразі не було офіційно затверджене.

    На цьому тлі іранська сторона виступила з різкими попередженнями. Представники Корпус вартових ісламської революції заявили, що навіть обмежені удари США призведуть до масштабної відповіді по американських позиціях у регіоні.

    Командувач аерокосмічних сил КВІР Маджід Мусаві, якого цитують іранські медіа, прямо пригрозив атаками не лише на військові бази США, але й на їхні кораблі.

    «Ми бачили, що сталося з вашими базами в регіоні, те саме ми побачимо і з вашими військовими кораблями», — заявив він.

    Такі заяви свідчать про готовність Ірану до ескалації конфлікту і підкреслюють високий рівень напруженості у відносинах між двома країнами.

    Окрему увагу іранська сторона приділила контролю над Ормузька протока — одним із найважливіших транспортних коридорів для світової торгівлі нафтою. Через цю вузьку морську ділянку проходить значна частина глобальних постачань енергоносіїв.

    Іран наголосив, що здатен впливати на судноплавство в цьому регіоні, що ускладнює плани США щодо формування міжнародної коаліції для забезпечення безпеки морських перевезень. Будь-які перебої у роботі протоки можуть спричинити серйозні економічні наслідки для всього світу.

    Ескалація вже позначилася на глобальних ринках. На тлі новин про можливі військові дії ціни на нафту різко зросли. Еталонна марка Brent під час торгів перевищила 126 доларів за барель — це найвищий показник із 2022 року. Пізніше ціна частково скоригувалася і опустилася приблизно до 113 доларів.

    Такі коливання пояснюються побоюваннями інвесторів щодо можливих перебоїв у постачанні нафти, особливо якщо конфлікт торкнеться Ормузької протоки. Ринок енергоносіїв традиційно гостро реагує на будь-які ризики у цьому регіоні.

    Напруженість між США та Іраном має тривалу історію, однак останнім часом вона суттєво зросла. За офіційними даними Пентагону, військові дії США проти Ірану вже коштували близько 25 мільярдів доларів — це перша озвучена оцінка витрат такого масштабу.

    Вашингтон розглядає різні варіанти тиску на Тегеран, поєднуючи військові, дипломатичні та економічні інструменти. Основною метою залишається змусити Іран піти на переговори щодо врегулювання конфлікту та виконання вимог США, зокрема у сфері безпеки та ядерної програми.

    Іран, у свою чергу, демонструє готовність до жорсткої відповіді та прагне показати, що здатен завдати суттєвої шкоди американським інтересам у регіоні.

    Експерти зазначають, що навіть обмежений військовий удар може швидко перерости у ширший конфлікт із залученням інших країн регіону. Особливо це стосується ситуації навколо Ізраїлю та країн Перської затоки, які можуть опинитися втягнутими у протистояння.

    Будь-яка ескалація також матиме глобальні наслідки — від стрибка цін на енергоносії до порушення логістичних ланцюгів і зростання геополітичної нестабільності.

    Наразі ключовим фактором залишається рішення, яке ухвалить адміністрація США після отримання брифінгу. Поки що сторони обмежуються жорсткими заявами, однак риторика стає дедалі агресивнішою.

    Ситуація залишається вкрай напруженою, і будь-який крок однієї зі сторін може стати тригером для масштабної ескалації, яка вплине не лише на Близький Схід, а й на глобальну безпеку та економіку

  • Зеленський попередив про нову мобілізацію в РФ: які сценарії розглядає Кремль

    Зеленський попередив про нову мобілізацію в РФ: які сценарії розглядає Кремль

    Президент України Володимир Зеленський заявив, що Росія потенційно може вдатися до загальної мобілізації, яка стане передумовою нового етапу ескалації війни. За його словами, такий сценарій може передбачати не лише повторний масштабний наступ проти України, а й створення загроз для країн Балтії. Водночас глава держави наголосив: наразі немає підтвердженої інформації, що Кремль уже ухвалив відповідне рішення.

    Про це Зеленський повідомив в інтерв’ю, яке транслювали українські телеканали, коментуючи внутрішні процеси в Росії, зокрема обмеження доступу до соціальних мереж. На його думку, такі дії можуть бути пов’язані не лише з контролем над інформаційним простором, а й із підготовкою до потенційно непопулярних рішень — передусім мобілізації.

    Президент зазначив, що російська влада може намагатися мінімізувати ризики протестів у разі оголошення масштабного призову. Йдеться, зокрема, про можливе залучення мешканців великих міст — Москви та Санкт-Петербурга, які раніше значною мірою уникали масових мобілізаційних хвиль.

    Водночас Зеленський підкреслив, що наразі відсутні точні підтвердження таких планів. За його словами, існують лише сигнали та аналітичні припущення, але говорити про конкретні терміни чи неминучість мобілізації передчасно.

    Попри це, глава держави окреслив можливі сценарії, які, на його думку, може розглядати Кремль. Перший — це масштабна мобілізація для відновлення великого наступу на Україну з метою зміни ситуації на фронті. Другий — більш обмежений, але потенційно небезпечний варіант, який передбачає локальні військові дії проти країн Балтії.

    Зеленський пояснив, що такий сценарій може бути вигідним Росії з точки зору витрат ресурсів: для локального конфлікту знадобиться менше сил, але це дозволить перевірити реакцію Заходу, насамперед НАТО. Президент припустив, що Кремль може аналізувати готовність Альянсу виконати свої зобов’язання у разі атаки на одну з держав-членів.

    «Росія дивиться на поведінку НАТО і оцінює, чи буде колективна відповідь», — зазначив він.

    Глава держави також висловив думку щодо дії статті 5 Північноатлантичного договору, яка передбачає колективну оборону. Він наголосив, що у випадку нападу на країни Балтії союзники будуть змушені реагувати, інакше сам Альянс втратить сенс.

    Водночас аналітики та представники української влади зазначають, що навіть без оголошення загальної мобілізації Росія фактично не припиняла поповнення своїх військ. За словами представників Офісу президента, у РФ триває так звана «прихована мобілізація», яка включає вербування контрактників, резервістів та використання адміністративного ресурсу.

    Додатковим фактором є зниження темпів набору добровольців. За оцінками експертів, у 2026 році кількість новобранців у Росії зменшилася, що може створювати потребу в нових механізмах комплектування армії.

    Також повідомляється, що російська влада використовує непрямі інструменти мобілізації, зокрема через підприємства, які зобов’язують відбирати працівників для укладання контрактів із Міноборони.

    Окремо експерти звертають увагу на стратегічний контекст. Зокрема, у російському інформаційному просторі вже кілька місяців циркулюють чутки про можливу нову хвилю мобілізації. Вони пов’язані зі зниженням темпів набору та потребою підтримувати інтенсивність бойових дій на фронті.

    Водночас Зеленський наголосив, що навіть у разі оголошення мобілізації це не означає автоматичного успіху Росії. За його словами, російська армія зазнає значних втрат, а її можливості обмежені як людськими, так і технічними ресурсами.

    Таким чином, заява президента України відображає загальну оцінку ризиків, а не підтверджений сценарій найближчого розвитку подій. Вона свідчить про те, що українська влада розглядає різні варіанти ескалації та закликає міжнародних партнерів залишатися готовими до потенційних викликів.

    Експерти підкреслюють, що ситуація залишається динамічною. Подальші дії Росії залежатимуть як від ситуації на фронті, так і від внутрішньополітичних факторів, зокрема рівня підтримки війни в суспільстві. У будь-якому випадку, можливість нової хвилі мобілізації залишається одним із ключових ризиків у контексті безпеки не лише України, а й усього регіону Європи.

  • РФ готує нову фазу війни: оцінки української розвідки

    РФ готує нову фазу війни: оцінки української розвідки

    Російська Федерація готує новий весняно-літній наступ на південному сході України та може спробувати посилити тиск на Донбас із метою досягнення оперативних результатів до осені. Про це в інтерв’ю Financial Times заявив заступник начальника Головного управління розвідки Міністерства оборони України ГУР МО України Вадим Скібіцький.

    За його словами, російська армія продовжує формувати та нарощувати своє угруповання в Україні, залучаючи додаткові сили, зокрема стратегічний резерв. За оцінками української розвідки, до бойових дій планується додатково залучити близько 20 тисяч військовослужбовців. Загальна чисельність російського угруповання, яке перебуває на території України, наразі становить приблизно 680 тисяч осіб.

    Скібіцький зазначив, що одним із ключових завдань російського командування може бути спроба встановлення контролю над усією територією Донбасу до вересня. Водночас, за його словами, такі плани є частиною ширшої воєнної стратегії Кремля, яка передбачає продовження активних бойових дій на кількох напрямках одночасно.

    У розвідці підкреслюють, що Росія не демонструє ознак готовності до реальних мирних переговорів і продовжує розглядати війну як довгостроковий інструмент досягнення політичних цілей.

    Окрему увагу в оцінках ГУР приділено зростанню інтенсивності ракетних і дронових атак по території України. За словами Скібіцького, Росія нарощує виробництво балістичних ракет типу «Іскандер» — орієнтовно до 60 одиниць на місяць — і паралельно розширює можливості їхнього застосування.

    Це, за оцінкою української розвідки, є частиною системної кампанії, спрямованої на знищення критичної інфраструктури, насамперед енергетичних об’єктів, які вже зазнали значних пошкоджень унаслідок попередніх атак.

    Скібіцький наголосив, що Україна досі має обмежену кількість сучасних систем протиповітряної оборони, зокрема комплексів Patriot, що ускладнює повне покриття території країни захистом від ракетних ударів.

    Через це критична інфраструктура залишається вразливою, особливо в умовах, коли російські війська адаптують тактику атак і комбінують використання ракет та ударних безпілотників. Це створює додатковий тиск на енергосистему та цивільну інфраструктуру України.

    Паралельно з оцінками розвідки в Україні фіксують зростання інтенсивності обстрілів. За останні дні російські війська здійснили масовані комбіновані удари із застосуванням ракет і дронів. За офіційними даними, внаслідок однієї з таких атак загинули 19 людей, понад 100 отримали поранення.

    Також повідомляється про використання десятків ракет і сотень безпілотників за одну добу, значну частину яких вдалося знищити силам протиповітряної оборони України.

    У своїх оцінках українська розвідка також звертає увагу на глобальний контекст війни. Зокрема, президент України Володимир Зеленський раніше наголошував на ризиках скорочення постачання озброєння у разі загострення інших міжнародних криз, що може впливати на баланс сил на фронті.

    Таким чином, за оцінками ГУР, Росія продовжує готуватися до активної фази бойових дій у весняно-літній період, концентруючи ресурси на сході України та одночасно посилюючи ракетно-дронові удари по всій території держави.