Govoritinfo.com

Позначка: енергетика

  • Експорт надлишкового газу допоможе відновити видобуток після атак РФ

    Експорт надлишкового газу допоможе відновити видобуток після атак РФ

    Контрольований експорт частини надлишкового природного газу може стати додатковим джерелом фінансування для українських газовидобувних компаній, які відновлюють пошкоджену російськими атаками інфраструктуру та інвестують у нові свердловини. Таку думку висловив віцепрезидент з питань енергетики Українського національного комітету Міжнародної торгової палати (ICC Ukraine) Олександр Трохимець.

    За його словами, після початку повномасштабної війни структура українського газового ринку суттєво змінилася. Комерційне споживання природного газу майже вдвічі скоротилося порівняно з довоєнним рівнем, тоді як приватні газовидобувні компанії вже забезпечують потреби цього сегмента ринку, а в окремі періоди навіть видобувають більше газу, ніж споживається.

    Трохимець зазначив, що у підземних сховищах наразі накопичено близько 12,85 млрд кубометрів газу, що перевищує показники аналогічного періоду минулого року. Водночас підприємства галузі продовжують працювати в умовах постійних російських обстрілів, які завдають шкоди виробничим об’єктам та потребують значних витрат на їх відновлення.

    «Тут логіка проста: якщо частину надлишкового газу можна буде експортувати, компанії отримають додатковий ресурс на ремонт пошкодженої інфраструктури, нове буріння та підтримку видобутку», — пояснив експерт.

    Водночас він наголосив, що мова не йде про необмежений експорт природного газу. За його словами, проєкт відповідної постанови Кабінету Міністрів передбачає чіткий механізм державного контролю за такими операціями.

    Зокрема, пропонується встановити щомісячний ліміт експорту на рівні не більше 15% фактичного видобутку газу за попередній місяць. Реалізація ресурсу має здійснюватися виключно через спеціалізовані біржові торги, а право на експорт отримуватимуть лише компанії, які матимуть відповідну ліцензію та погодження. При цьому невикористані квоти не переноситимуться на наступні місяці.

    Окремо проєкт документа передбачає, що держава зберігатиме можливість оперативно призупинити експорт у разі виникнення загроз для енергетичної безпеки країни або дефіциту газу на внутрішньому ринку.

    «Якщо він одночасно захищає внутрішній ринок і дає українським газовидобувним компаніям ресурс для відновлення після російських атак, така модель заслуговує на професійну дискусію», — зазначив Трохимець.

    За оцінками аналітиків, попри поступове відновлення галузі, приватний видобуток природного газу в Україні досі залишається приблизно на 26% нижчим, ніж у 2021 році. Експерти вважають, що додаткові інвестиції у відновлення виробничих потужностей можуть сприяти зміцненню енергетичної стійкості країни та підтримці власного видобутку в умовах війни.

  • Борги на балансуючому ринку гальмують розвиток енергетики України

    Борги на балансуючому ринку гальмують розвиток енергетики України

    Хронічна заборгованість на балансуючому ринку залишається однією з ключових проблем української енергетики та стримує її розвиток за ринковими принципами. Про це заявила голова Української асоціації відновлюваної енергетики (УАВЕ) Ольга Євстігнєєва.

    За її словами, балансуючий ринок протягом багатьох років працює в умовах накопичених боргів, що не дозволяє йому функціонувати відповідно до закладених ринкових механізмів. У результаті, замість прозорої моделі, доводиться використовувати тимчасові рішення, тоді як обсяги заборгованості продовжують зростати.

    «Цей ринок, він хронічно в боргах, і це є дуже велика проблема. І тому сьогодні ми якраз теж будемо відстоювати цю позицію для того, щоб переходити від цього, умовно кажучи, “зоопарку ПСО”, яке існує, і впроваджувати якісь системні ринкові механізми», — заявила Євстігнєєва.

    Вона наголосила, що проблема не обмежується лише балансуючим ринком, а також негативно впливає на розвиток сектору відновлюваної енергетики. На її думку, для ефективної роботи енергоринку необхідно одночасно розвивати об’єкти «зеленої» генерації та системи накопичення енергії, щоб усі сегменти галузі працювали як єдина збалансована система.

    «Проблема боргів, вона є як на балансуючому ринку, так і може з’являтися на ринку ВДЕ. І оці всі такі девіації ринкові стоять для нас завданням, для того, щоб їх вирішити і щоб успішно об’єднатися з Європою», — підкреслила голова УАВЕ.

    За її словами, подолання системної заборгованості є необхідною умовою для подальшої інтеграції українського енергетичного ринку до європейського простору та впровадження сучасних ринкових правил.

    Раніше директор Центру досліджень енергетики Олександр Харченко зазначав, що причиною накопичення боргів на балансуючому ринку є не технічні недоліки, а підприємства критичної інфраструктури, які продовжують споживати електроенергію, однак тривалий час не розраховуються за отримані послуги.

  • Підвищення тарифів “Укрзалізниці” може поставити під загрозу підготовку до зими, — експерт

    Підвищення тарифів “Укрзалізниці” може поставити під загрозу підготовку до зими, — експерт

    Підвищення тарифів на вантажні залізничні перевезення може суттєво ускладнити підготовку України до нового опалювального сезону. Зростання вартості логістики збільшить витрати теплової генерації саме в період, коли енергетичні компанії активно ремонтують обладнання, накопичують паливо та формують резерви для стабільного проходження зими.

    Про це заявив віцепрезидент із питань енергетики Українського національного комітету Міжнародної торгової палати (ICC Ukraine) Олександр Трохимець.

    За його словами, під час обговорення підвищення тарифів не варто оцінювати лише можливе збільшення доходів “Укрзалізниці”. Він наголосив, що для теплової генерації залізничні перевезення є критично важливими, адже саме вони забезпечують своєчасне постачання вугілля на українські теплоелектростанції.

    Трохимець зазначив, що підготовка до опалювального сезону охоплює не лише ремонт енергоблоків, а й накопичення запасів палива, відновлення пошкодженого обладнання та забезпечення безперебійної логістики. За його словами, важливо не лише видобути вугілля, а й доставити його на склади ТЕС у потрібний час і за прогнозованою вартістю.

    Експерт попередив, що подорожчання залізничних перевезень автоматично збільшить витрати на транспортування палива. У результаті енергетичним компаніям доведеться спрямовувати більше коштів на логістику замість фінансування ремонтних робіт, відновлення енергетичної інфраструктури та створення необхідних запасів вугілля перед зимою.

    На його думку, рішення про перегляд тарифів необхідно оцінювати комплексно, враховуючи не лише фінансовий стан “Укрзалізниці”, а й можливі наслідки для енергетичного сектору та енергетичної безпеки країни.

    “Бо можна покращити фінансові показники однієї державної компанії, але одночасно збільшити витрати теплової генерації та створити нові ризики і випадково зірвати підготовку країни до зими”, — наголосив Трохимець.

    Питання підвищення тарифів залишається предметом активної дискусії. У червні Міністерство розвитку громад та територій оприлюднило проєкт наказу, який передбачає підвищення тарифів на вантажні залізничні перевезення на 30% із 1 серпня 2026 року. Крім того, із січня 2027 року пропонується ще одне підвищення — на 15%.

    Проти такого рішення вже виступили представники низки галузей. Зокрема, президент асоціації “Укрметалургпром” Олександр Каленков заявив, що подорожчання перевезень може ще більше погіршити становище підприємств гірничо-металургійного комплексу, частина з яких уже скоротила або повністю зупинила виробництво. Також представники добувної галузі попередили, що збільшення логістичних витрат може негативно вплинути на реалізацію інвестиційних проєктів у сфері видобутку критично важливих мінералів.

  • «Наступна зима буде важчою»: на Чернігівщині попередили про можливі виклики опалювального сезону

    «Наступна зима буде важчою»: на Чернігівщині попередили про можливі виклики опалювального сезону

    Чернігівська область активно готується до нового опалювального сезону, однак місцева влада закликає жителів бути готовими до найскладнішого сценарію. Попри виконання заходів із захисту енергетичної інфраструктури та модернізації систем теплопостачання, постійні російські обстріли залишаються головним фактором ризику. Про це в інтерв’ю «Суспільному» повідомив начальник Чернігівської обласної військової адміністрації В’ячеслав Чаус.

    За його словами, підготовка до осінньо-зимового періоду відбувається відповідно до Плану стійкості, який охоплює одразу кілька напрямків. Зокрема, триває посилення захисту енергетичних об’єктів, розосередження теплової генерації, встановлення блочно-модульних котелень і когенераційних установок, а також формування резерву генераторів для критичної інфраструктури. Частина робіт виконується відповідно до затвердженого графіка, однак окремі проєкти реалізуються повільніше через постійні атаки російських військ.

    Чаус зазначив, що ворог продовжує цілеспрямовано завдавати ударів навіть по тих об’єктах, де вже проводяться роботи із захисту або модернізації. Незважаючи на це, він висловив упевненість, що область встигне завершити підготовку до початку опалювального сезону.

    Очільник ОВА нагадав, що попередня зима стала серйозним випробуванням для регіону. За його словами, завдяки спільній роботі енергетиків, комунальних служб, теплопостачальних підприємств, працівників водоканалів та органів влади Чернігівщина змогла забезпечити стабільне функціонування критично важливих систем навіть попри значну кількість російських ударів.

    Водночас Чаус переконаний, що майбутній опалювальний сезон може виявитися ще складнішим. Він наголосив, що цей прогноз ґрунтується не лише на посадових оцінках, а й на аналізі дій російської армії та характеру атак на українську енергетичну інфраструктуру.

    «Я вважаю, що наступна зима точно не буде легшою, ніж та, яку ми пройшли. Буде важчою, складнішою. Дуже хотілося б помилитися, але ми маємо бути готовими до найгіршого сценарію», – зазначив керівник області.

    Особливу увагу під час підготовки до зими влада приділяє створенню додаткового резерву генераторів. За словами Чауса, досвід минулого опалювального сезону показав, що через тривалу роботу в умовах аварійних відключень частина обладнання виходила з ладу або потребувала ремонту. Саме тому зараз формується запас генераторів, який дозволить оперативно замінювати несправне обладнання та забезпечувати безперервну роботу об’єктів критичної інфраструктури.

    Передусім йдеться про резервні джерела живлення для лікарень, систем централізованого водопостачання, теплопостачання та інших об’єктів, від яких залежить життєдіяльність громад. Влада наголошує, що посилення захисту критичної інфраструктури залишається одним із ключових пріоритетів регіону.

    Начальник Чернігівської ОВА також висловив переконання, що нинішній рівень підготовки області вже є вищим, ніж торік. Водночас остаточну оцінку готовності, за його словами, можна буде дати лише після початку холодів, адже багато залежатиме від інтенсивності російських атак та їхніх наслідків для енергетичної системи.

    Підготовка до нового опалювального сезону триває по всій Україні в умовах постійної загрози ударів по енергетичній інфраструктурі. Держава працює над накопиченням запасів газу, введенням нових генеруючих потужностей і реалізацією регіональних Планів стійкості. За останніми оцінками, у середньому такі плани виконані приблизно на 40%. Найкращі темпи підготовки демонструють Дніпропетровська, Київська, Житомирська, Рівненська та Черкаська області, тоді як окремі регіони ще мають прискорити реалізацію запланованих заходів, щоб максимально підготуватися до ще однієї воєнної зими.

  • Комуналка готується до великого стрибка: МВФ назвав рік початку підвищення тарифів на газ і світло

    Комуналка готується до великого стрибка: МВФ назвав рік початку підвищення тарифів на газ і світло

    Міжнародний валютний фонд пропонує Україні розпочати поступове підвищення тарифів на природний газ та електроенергію для населення вже у 2027 році. Водночас перегляд цін не має відбутися одномоментно: перед початком реформи українська влада повинна створити ефективну систему адресної допомоги домогосподарствам, які не зможуть самостійно оплачувати дорожчі комунальні послуги.

    Про відповідні положення оновленого меморандуму між Україною та МВФ повідомило РБК-Україна, редакція якого ознайомилася з документом. За інформацією видання, Фонд вважає можливим початок тарифного коригування у 2027 році, однак точних розмірів майбутнього підвищення, остаточного календаря чи формули розрахунку нових цін наразі не наведено.

    Отже, йдеться не про автоматичне встановлення нових тарифів із 1 січня 2027 року, а про орієнтовний початок тривалого переходу до економічно обґрунтованого ціноутворення. Конкретні рішення ще мають ухвалити український уряд, парламент та відповідні регуляторні органи.

    У МВФ пояснюють необхідність тарифної реформи фінансовими проблемами енергетичного сектору, які значно посилилися через російські атаки. Зафіксовані державою ціни не завжди покривають реальну вартість виробництва, закупівлі, транспортування та постачання енергоресурсів. Різницю доводиться компенсувати коштом державного бюджету, державних компаній або накопичення боргів між учасниками ринку.

    Сам Фонд у програмних документах наголошував, що відновлення фінансової стійкості української енергетики потребуватиме поступового наближення тарифів на газ, електроенергію та опалення до рівня, який покриває витрати. Одночасно має діяти достатня й чітко спрямована підтримка вразливих споживачів. Повне повернення до ринкового ціноутворення, за позицією МВФ, залежить від безпекової ситуації, завершення або послаблення воєнних ризиків і відновлення конкуренції на енергетичних ринках.

    Перед початком підвищення тарифів Україна має провести комплексну оцінку нинішніх механізмів підтримки населення. За даними РБК-Україна, зробити це влада зобов’язалася до кінця лютого 2027 року. Аналіз має показати, які категорії громадян справді потребують допомоги, наскільки ефективно працюють житлові субсидії та пільги і як уникнути ситуації, коли підвищені платіжки стануть непосильними для малозабезпечених родин, пенсіонерів, людей з інвалідністю та інших соціально вразливих груп.

    Фактично МВФ пропонує перейти від загального субсидування низької ціни для всіх громадян до адресної підтримки тих, кому вона найбільше потрібна. Нині заниженими або адміністративно обмеженими тарифами користуються всі домогосподарства незалежно від доходів. У такій моделі держава опосередковано підтримує не тільки малозабезпечених, а й споживачів із високими доходами та великим обсягом споживання.

    Адресна модель має працювати інакше: тариф поступово наближається до реальної вартості ресурсу, а громадяни з недостатніми доходами отримують субсидію, пільгу або іншу грошову компенсацію. Однак результат залежатиме від того, наскільки точно влада зможе визначати потреби домогосподарств і чи вистачить у державному бюджеті коштів на фінансування такої допомоги.

    Підвищення тарифів, як зазначається в матеріалах щодо співпраці з МВФ, має забезпечити енергетичним компаніям додаткові ресурси для ремонтів, відновлення зруйнованих об’єктів та модернізації системи. Після масштабних атак Росії українська енергетика потребує значних інвестицій у генерацію, мережі, трансформатори, підстанції, захисні споруди та децентралізовані потужності.

    Ще одна мета — зменшення боргів на енергетичному ринку. Коли тарифи не покривають фактичних витрат, постачальники та комунальні підприємства накопичують заборгованість перед виробниками, операторами мереж і постачальниками ресурсів. У результаті проблема переноситься на державний бюджет або баланси державних компаній.

    МВФ також розглядає тарифну реформу як спосіб скоротити так звані квазіфіскальні зобов’язання. Це втрати або приховані витрати державного сектору, які формально можуть не відображатися як прямі бюджетні видатки, але виникають через покладання на державні підприємства обов’язку продавати ресурс за ціною, нижчою за економічно обґрунтовану.

    У довгостроковій перспективі Фонд виступає за повну лібералізацію цін на енергоресурси. У МВФ вважають, що прозорі ринкові правила можуть залучити приватні інвестиції, без яких масштабне повоєнне відновлення галузі буде складним. Інвестори неохоче вкладають кошти у сектор, де ціни визначаються політичними рішеннями та не гарантують повернення вкладеного капіталу.

    Водночас перехід до ринкових тарифів не означає, що вартість газу чи електроенергії для населення повинна миттєво зрівнятися з цінами для бізнесу. Реформа може передбачати кілька етапів, окремі соціальні тарифи, пільгові обсяги споживання, сезонні механізми та розширену програму субсидій. Остаточної моделі уряд поки що не представив.

    У попередніх домовленостях із МВФ Кабінет Міністрів мав підготувати дорожню карту поступової лібералізації газового й електроенергетичного ринків. Офіційний програмний документ Фонду передбачав аналіз фінансового стану галузі, вартості державних обмежень і можливих сценаріїв досягнення рівня окупності із належним соціальним захистом. Також ішлося про те, що підвищення тарифу на електроенергію може проводитися поступово з урахуванням перебігу війни.

    За інформацією РБК-Україна, в оновленому меморандумі термін підготовки відповідного плану перенесли з липня на кінець жовтня 2026 року. Це означає, що восени уряд має визначити щонайменше загальну архітектуру майбутньої реформи, хоча сам факт затвердження дорожньої карти ще не означатиме негайного підвищення платіжок.

    Наразі побутові споживачі сплачують за електроенергію 4,32 гривні за кіловат-годину. Базова річна ціна газу для клієнтів газопостачальної компанії «Нафтогаз України», яка обслуговує більшість домогосподарств, становить 7,96 гривні за кубометр.

    Для газу, опалення та гарячої води діють окремі законодавчі обмеження. Закон №2479-IX забороняє підвищувати для населення тарифи на розподіл природного газу, теплову енергію, опалення та постачання гарячої води протягом воєнного стану та ще шість місяців після місяця його припинення або скасування. Ціна газу для побутових споживачів також не повинна збільшуватися порівняно з рівнем, який застосовувався станом на 24 лютого 2022 року.

    На електроенергію цей мораторій не поширюється, тому уряд юридично може переглядати її вартість окремими постановами навіть під час воєнного стану. Саме тому графіки змін для газу, тепла та світла можуть відрізнятися.

    Для перегляду газових і теплових тарифів знадобиться або завершення встановленого законом періоду мораторію, або внесення змін до законодавства. У матеріалах МВФ раніше прямо згадувалася підготовка змін до закону №2479-IX, які дозволили б у майбутньому проводити поетапне коригування цін із паралельним збільшенням субсидій для вразливих споживачів.

    Заява про можливий початок підвищення тарифів у 2027 році поки не є готовим рішенням із затвердженими сумами. Вона визначає напрям реформи, яку МВФ вважає необхідною для фінансового оздоровлення української енергетики. До її запуску влада повинна розробити дорожню карту, оцінити систему субсидій, визначити коло вразливих споживачів і підготувати законодавчі зміни.

    Для населення головним питанням залишається не лише те, наскільки можуть зрости ціни, а й чи буде державна допомога збільшуватися одночасно з платіжками. Без ефективної адресної підтримки навіть поступове наближення тарифів до реальної вартості може спричинити нове накопичення боргів громадян і суттєве зростання соціальної напруги.

  • Світло вмикають вручну: у Севастополі енергосистема на межі, окупаційна влада скасувала навіть графіки

    Світло вмикають вручну: у Севастополі енергосистема на межі, окупаційна влада скасувала навіть графіки

    В окупованому Севастополі різко погіршилася ситуація з електропостачанням. Призначена Росією адміністрація повідомила про запровадження додаткових обмежень потужності, через що місто фактично перейшло на аварійний режим розподілу електроенергії. За словами окупаційного керівника Севастополя Михайла Развожаєва, енергетики змушені перемикати мережі вручну, а заздалегідь визначених графіків відключень наразі не існує.

    Развожаєв заявив, що рішення про додаткові обмеження ухвалив системний оператор для «балансування енергосистеми всього півострова». Він закликав мешканців поставитися до ситуації з розумінням і пояснив, що диспетчерські команди надходять у режимі реального часу, тому скласти точний графік подачі електроенергії неможливо.

    За його словами, окупаційній владі довелося відмовитися навіть від нещодавно запровадженого режиму «2 години зі світлом – 6 годин без світла». Якщо раніше саме такий графік застосовувався після пошкодження енергетичної інфраструктури, то тепер навіть його дотримуватися вже не вдається через нестачу доступної потужності.

    Як пояснює окупаційна адміністрація, електроенергію насамперед спрямовують на забезпечення роботи лікарень, насосних станцій водопостачання та інших об’єктів критичної інфраструктури. Через це мешканці окремих районів можуть бачити, що сусідні будинки залишаються зі світлом, тоді як їхні квартали тривалий час залишаються знеструмленими. За версією Развожаєва, це пов’язано з особливостями схеми живлення, а не з вибірковим відключенням окремих будинків.

    Окупаційна влада пообіцяла спробувати стабілізувати роботу мереж до вечора та повернутися хоча б до режиму «2 через 6». Водночас навіть цей варіант називають лише орієнтовним, адже фактичний час відключень залежить від команд диспетчерів і поточного навантаження на систему.

    Криза триває вже кілька тижнів

    Проблеми з електропостачанням у Севастополі виникли не сьогодні. Наприкінці червня російська окупаційна адміністрація вже запроваджувала аварійні відключення без фіксованого графіка, пояснюючи це перевантаженням енергосистеми та необхідністю запобігти масштабнішій аварії. Тоді жителів просили мінімізувати використання енергоємних електроприладів.

    Згодом ситуація тимчасово покращилася, однак уже 14 липня після нових повідомлень про пошкодження енергетичної інфраструктури місто знову перевели на жорсткий режим відключень — дві години електропостачання та шість годин без нього. Развожаєв тоді заявляв, що енергетики працюють над перебудовою системи та використанням усіх резервів.

    За повідомленнями українських військових і російських посадовців, останніми тижнями українські безпілотники неодноразово атакували енергетичні об’єкти в окупованому Криму. Російська сторона визнавала пошкодження окремих елементів інфраструктури та пов’язувала з цим перебої з електропостачанням.

    Енергетичні труднощі охопили не лише Севастополь

    Проблеми в окупованому Криму останнім часом стосуються не лише електроенергії. У червні російська адміністрація Севастополя також запроваджувала тимчасові обмеження на продаж пального цивільному населенню, скорочувала роботу громадського транспорту, магазинів і вуличного освітлення. Такі заходи пояснювали перебоями з логістикою та необхідністю зберігати ресурси для критичних служб.

    Міжнародні оглядачі зазначають, що українські удари по логістичній та енергетичній інфраструктурі окупованого Криму останніми місяцями суттєво ускладнили забезпечення російських військових об’єктів на півострові. Російська влада, своєю чергою, пояснює запроваджені обмеження необхідністю підтримувати стабільність енергосистеми та забезпечувати функціонування критично важливої інфраструктури.

    Наразі жителі Севастополя залишаються без чіткого розуміння, коли саме у їхніх будинках з’явиться електроенергія. Влада фактично підтвердила, що через дефіцит потужності диспетчери змушені керувати мережею в ручному режимі, а графіки відключень більше не можуть гарантуватися.

  • Зеленський назвав нового керівника «Нафтогазу»: хто замінив Корецького і чому це критично перед зимою

    Зеленський назвав нового керівника «Нафтогазу»: хто замінив Корецького і чому це критично перед зимою

    НАК «Нафтогаз України» отримала нового керівника. 17 липня незалежна наглядова рада компанії призначила тимчасовим виконувачем обов’язків голови правління Сергія Федоренка, який до цього працював комерційним директором групи. Його призначення відбулося після переходу попереднього керівника Сергія Корецького на посаду прем’єр-міністра України та в умовах, коли енергетична система країни продовжує перебувати під постійними російськими ударами, а підготовка до нового опалювального сезону стала одним із головних державних пріоритетів.

    Про кадрове рішення повідомив президент Володимир Зеленський після наради з новопризначеним прем’єр-міністром Сергієм Корецьким. За словами глави держави, саме питання підготовки до осінньо-зимового періоду стало центральною темою зустрічі. Президент зазначив, що наглядова рада «Нафтогазу» ухвалила злагоджене рішення тимчасово доручити керівництво компанією Сергію Федоренку, якого він назвав професіоналом із великим практичним досвідом у галузі.

    Зеленський наголосив, що Федоренко працював разом із Корецьким під час трансформації «Укрнафти». За словами президента, саме тоді вдалося очистити внутрішні процеси компанії від олігархічного впливу, підвищити ефективність управління та зробити підприємство одним із найприбутковіших серед державних компаній України. Президент висловив сподівання, що цей досвід стане корисним і для роботи найбільшої газової компанії країни.

    Окремо Зеленський повідомив, що під час наради обговорювали наслідки нової російської атаки по об’єктах газової інфраструктури. За його словами, удари завдали відчутних пошкоджень, однак уряд і «Нафтогаз» мають забезпечити виконання всіх запланованих заходів із підготовки до зими, попри постійні обстріли.

    Хто такий Сергій Федоренко

    Для широкої аудиторії ім’я Сергія Федоренка досі було менш відомим, ніж його попередника. Водночас у професійному середовищі він працює вже понад десять років і вважається одним із менеджерів, які спеціалізуються саме на комерційному напрямі нафтогазового бізнесу.

    У липні 2025 року Федоренко був призначений комерційним директором Групи «Нафтогаз». Він відповідав за координацію закупівель і продажу природного газу, міжнародні комерційні контракти, трейдинг енергоресурсів та інші ключові бізнес-процеси компанії. Уже за кілька днів після призначення його також ввели до складу правління НАК «Нафтогаз України».

    До переходу в «Нафтогаз» Федоренко працював комерційним директором ПАТ «Укрнафта». Там він курував закупівлю та реалізацію нафтопродуктів, логістику постачання, трейдинг газу й електроенергії, розвиток мережі автозаправних комплексів та корпоративні продажі пального.

    Ще раніше, у 2015–2023 роках, він був директором із комерційних питань АТ «Укргазвидобування» та входив до складу правління компанії. Паралельно у 2019–2022 роках очолював підприємство «Нафтогаз Oil Trading», яке займалося торгівлею нафтопродуктами.

    Окремим етапом його біографії стала військова служба. У 2022–2023 роках Сергій Федоренко добровольцем служив у Збройних силах України, після чого повернувся до роботи в енергетичному секторі.

    Чому зміна керівника відбулася саме зараз

    Кадрові зміни безпосередньо пов’язані із масштабним оновленням уряду. Після того як Сергія Корецького було призначено прем’єр-міністром України, посада керівника «Нафтогазу» залишилася вакантною.

    За інформацією українських медіа, наглядова рада розглядала кількох кандидатів на тимчасове керівництво компанією. Серед них називали Сергія Федоренка та голову АТ «Укргазвидобування» Юрія Ткачука. За даними джерел «Економічної правди», ще напередодні фаворитом вважався саме Ткачук, однак остаточне рішення було ухвалене на користь Федоренка. Він виконуватиме обов’язки керівника до завершення відкритого конкурсного відбору нового голови правління.

    Чому це призначення має особливе значення

    Керівництво «Нафтогазу» змінюється у надзвичайно складний для української енергетики період. Росія продовжує регулярно атакувати газовидобувну, газотранспортну та іншу критичну інфраструктуру. Одночасно компанія має забезпечити накопичення достатніх запасів природного газу до початку опалювального сезону, організувати ремонт пошкоджених об’єктів і виконати міжнародні контракти.

    Саме тому президент окремо підкреслив, що питання підготовки до зими залишається абсолютним пріоритетом уряду. Від роботи «Нафтогазу» залежатиме стабільність проходження опалювального сезону як для населення, так і для промисловості, лікарень, шкіл та інших об’єктів критичної інфраструктури.

    Не менш важливим напрямом залишаються закупівлі природного газу. Через втрати власного видобутку після російських ударів Україні доводиться активніше працювати на європейському ринку, залучати міжнародне фінансування та збільшувати імпорт енергоресурсу.

    Що буде далі

    Поки Сергій Федоренко працюватиме у статусі тимчасового виконувача обов’язків. Остаточного керівника компанії визначать після проведення конкурсної процедури, яку організовуватиме наглядова рада.

    Нинішній склад наглядової ради «Нафтогазу» був оновлений навесні 2026 року після завершення відкритого міжнародного конкурсу. До нього входять чотири незалежні директори та один представник держави, а саме ця рада відповідно до корпоративної моделі управління ухвалює рішення щодо призначення керівництва компанії.

    Попередник Федоренка — Сергій Корецький — очолював «Нафтогаз» із травня 2025 року після роботи в «Укрнафті» та «Укртатнафті». Саме за його керівництва до топменеджменту компанії запросили Федоренка, який відповідав за комерційний напрям трансформації групи.

    Таким чином, призначення Сергія Федоренка не означає кардинальної зміни курсу «Нафтогазу», а скоріше забезпечує управлінську наступність після переходу Сергія Корецького до Кабінету Міністрів. Головними завданнями нового виконувача обов’язків стануть підготовка країни до опалювального сезону, відновлення пошкодженої енергетичної інфраструктури після російських атак, забезпечення стабільного постачання газу та продовження реформ корпоративного управління найбільшої державної енергетичної компанії України.

  • «Не крастиме і змусить працювати»: з якими правилами Сергій Корецький заходить у Кабмін

    «Не крастиме і змусить працювати»: з якими правилами Сергій Корецький заходить у Кабмін

    Верховна Рада 16 липня призначила Сергія Корецького прем’єр-міністром України. За постанову №15414 проголосували 289 народних депутатів. Таким чином керівник найбільшої державної енергетичної групи перейшов у велику політику, не маючи досвіду роботи в уряді чи членства у політичних партіях, але маючи понад два десятиліття управлінського досвіду в нафтогазовій галузі.

    Перед голосуванням Корецький назвав головними пріоритетами нового Кабінету Міністрів оборону держави, економічну стійкість та просування України до Європейського Союзу. Президент Володимир Зеленський напередодні пояснював свій вибір тим, що вважає очільника «Нафтогазу» найбільш підготовленим кандидатом на посаду прем’єра. Одним із його першочергових завдань стане підготовка країни до наступного опалювального сезону в умовах постійних російських ударів по енергетичній інфраструктурі.

    Корецький приходить в уряд із репутацією менеджера, який здатний швидко перебудовувати великі компанії, встановлювати жорсткі правила та концентрувати відповідальність за результат. У бізнесовому середовищі його описують як прагматичного топменеджера без виражених політичних амбіцій, орієнтованого передусім на фінансові показники, дисципліну та контроль виконання рішень.

    Сергій Корецький народився 14 березня 1978 року в Луцьку. За освітою він інженер та економіст. Більшу частину професійного життя провів у паливно-енергетичному секторі, працюючи у видобутку, переробці, оптовій і роздрібній торгівлі пальним, а також у залученні міжнародного фінансування. До переходу в державні компанії керував групою «Континіум» та мережею автозаправних комплексів WOG. Також він створив власний кавовий бізнес Idealist.

    У листопаді 2022 року Корецький очолив «Укрнафту» й «Укртатнафту» після того, як корпоративні права цих стратегічних підприємств були передані державі. На той момент перед новим менеджментом стояло складне завдання: відновити керованість компаній, перевірити їхні активи, прибрати непрозорих посередників, перебудувати закупівлі та забезпечити стабільне постачання пального під час війни.

    Перші результати стали помітними вже протягом року. За даними самої «Укрнафти», чистий прибуток компанії за перше півріччя 2023 року становив 14,1 млрд грн, а до листопада перевищив 20 млрд грн. Для порівняння, сукупним результатом попереднього десятиліття були мільярдні збитки. Очікуваний дохід за підсумками 2023 року компанія оцінювала приблизно у 95 млрд грн — більш ніж удвічі вище за середньорічні показники попередніх десяти років.

    Корецький пояснював фінансове оздоровлення відмовою від непрозорих схем, переходом до ринкової роботи без посередників і посиленням контролю за витратами. За перше півріччя 2023 року «Укрнафта» перерахувала до бюджетів 12,3 млрд грн податків. Лише податок на прибуток становив 3,3 млрд грн, а загальний план податкових платежів на рік сягав 27 млрд грн.

    Окремою ознакою зміни фінансової моделі стали дивіденди. У 2024 році «Укрнафта» повідомила про виплату державі 3,9 млрд грн першої частини дивідендів за результатами 2023-го. За підсумками 2024 року компанія перерахувала державному бюджету ще 5 млрд грн дивідендів. У самій компанії наголошували, що виплати після переходу під державне управління суттєво перевищили результати попередніх років.

    Паралельно Корецький розвивав роздрібну мережу «Укрнафти», до якої перейшли активи колишньої мережі Glusco. Компанія оновлювала автозаправні комплекси, розширювала продажі пального та намагалася перетворити державну мережу на повноцінного конкурента приватним операторам. Одночасно зростали інвестиції у видобуток, буріння свердловин, оновлення техніки та пошук партнерів для розробки родовищ.

    Саме результати в «Укрнафті» стали для Корецького перепусткою до керівництва всією групою «Нафтогаз». 28 квітня 2025 року наглядова рада обрала його головою правління компанії, а фактично до виконання обов’язків він приступив у травні. На нову посаду менеджер прийшов у надзвичайно складний період — після масштабних російських атак на газовидобувну та енергетичну інфраструктуру, необхідності терміново відновлювати об’єкти й накопичувати ресурс на зиму.

    Одним із ключових завдань Корецького в «Нафтогазі» стало забезпечення країни газом. Компанія мала одночасно відновлювати пошкоджений видобуток, імпортувати додаткові обсяги палива, шукати фінансування та виконувати соціальні зобов’язання перед населенням і теплокомуненерго. За рішенням уряду частину прибутку групи спрямували саме на закупівлю імпортного газу для підготовки до опалювального сезону.

    У липні 2025 року «Нафтогаз» перерахував до державного бюджету 10,4 млрд грн дивідендів за 2024 рік і податку на прибуток. Решта прибутку була спрямована на підготовку країни до зими. Корецький тоді наголошував, що компанія має своєчасно виконувати фінансові зобов’язання перед державою, але водночас зберігати достатньо ресурсів для енергетичної безпеки.

    Ще одним важливим результатом його роботи стала реструктуризація єврооблігацій «Нафтогазу» на 1,2 млрд євро, про яку компанія повідомила у липні 2026 року. Домовленість із кредиторами зменшила ризики для фінансової стабільності групи й дала можливість спрямовувати більше коштів на закупівлю газу, ремонти та відновлення пошкоджених об’єктів.

    Втім, період Корецького на чолі «Нафтогазу» був відносно коротким — трохи більше року. Тому значна частина стратегічних проєктів лише запущена або перебуває у процесі виконання. Новому керівництву групи доведеться завершувати підготовку до опалювального сезону, забезпечувати імпорт газу, залучати міжнародні кредити та підтримувати видобуток в умовах постійної загрози нових ударів.

    Головною особливістю управлінського стилю Корецького колеги називають концентрацію на вимірюваному результаті. Він звик керувати компаніями через конкретні фінансові, виробничі та операційні показники: прибуток, обсяг видобутку, податки, дивіденди, кількість відремонтованих свердловин або модернізованих АЗС. У Кабінеті Міністрів такий підхід може означати встановлення для міністерств чітких планів із конкретними строками та персональною відповідальністю керівників.

    Друге правило Корецького — відмова від зайвих посередників. У «Укрнафті» новий менеджмент пояснював зростання доходів переходом до прямих ринкових операцій і прозоріших закупівель. Для уряду це може означати аудит державних програм, перегляд ланцюгів постачання та спробу скоротити кількість структур, які не створюють доданої вартості, але споживають бюджетні кошти.

    Третя риса — поєднання жорсткої централізації з делегуванням відповідальності. Корецький відомий тим, що вимагає від керівників напрямів самостійно ухвалювати рішення, але водночас очікує точного виконання погоджених планів. У державному секторі така модель може зіткнутися з бюрократичними процедурами, політичними компромісами та необхідністю узгоджувати рішення з парламентом і президентом.

    Четвертим принципом можна назвати швидкість. Під час управління «Укрнафтою» Корецький намагався оперативно змінювати закупівлі, запускати модернізацію АЗС та перебудовувати комерційні процеси. Проте в уряді швидкість залежатиме не лише від прем’єра, а й від здатності зібрати професійну команду, домовитися з депутатами та забезпечити виконання рішень на рівні міністерств і місцевої влади.

    Водночас новий прем’єр не є політиком у класичному розумінні. Він не має власної парламентської групи, партійної структури чи тривалої публічної кар’єри. Аналітики вважають це одночасно перевагою і слабкістю. Відсутність політичних зобов’язань може дати йому більше свободи для непопулярних управлінських рішень. Однак вона ж робить Корецького залежним від підтримки президента, фракції «Слуга народу» та різних парламентських груп.

    Складність нового завдання неспівмірна навіть із керівництвом найбільшою державною компанією. Прем’єр відповідатиме не лише за енергетику, а й за бюджет, податки, соціальні виплати, відбудову, оборонне виробництво, міжнародну допомогу та європейську інтеграцію. Йому доведеться одночасно зберігати макрофінансову стабільність, знаходити ресурси для війська й готувати країну до чергової складної зими.

    Головним випробуванням стане перенесення корпоративних управлінських правил у політичну систему. У компанії керівник може звільнити менеджера, змінити процедуру або перерозподілити бюджет. У Кабміні кожне велике рішення проходить через суперечливі інтереси президента, парламенту, міністерств, донорів, бізнесу та суспільства.

    Саме тому результат роботи Корецького залежатиме не лише від його особистої ефективності. Важливо, чи отримає він реальну свободу формувати команду та визначати економічну політику, чи стане переважно технічним прем’єром, який виконуватиме рішення Офісу президента.

    Поки що Зеленський робить ставку на менеджера, який уже продемонстрував здатність повертати прибутковість великим державним активам. Корецький залишає «Нафтогаз» із виконаними платежами до бюджету, домовленостями з кредиторами та системою підготовки до зими, але водночас із величезними незавершеними завданнями. Тепер йому доведеться довести, що правила, які спрацювали в енергетичному бізнесі, можна застосувати й до управління цілою країною.

  • Росія вдарила по енергетиці Вінниччини: що відомо про наслідки нічної атаки

    Росія вдарила по енергетиці Вінниччини: що відомо про наслідки нічної атаки

     

    У ніч на 16 липня російські війська здійснили чергову масовану повітряну атаку по території України, застосувавши ракети та ударні безпілотники. Під ударом опинилася й Вінницька область, де внаслідок обстрілу зафіксовано пошкодження об’єктів енергетичної інфраструктури. Про це повідомила начальниця Вінницької обласної військової адміністрації Наталя Заболотна. Наразі на місцях працюють аварійні та енергетичні служби, які ліквідовують наслідки ворожого удару та оцінюють масштаби пошкоджень.

    За словами очільниці області, внаслідок нічної атаки пошкоджень зазнали об’єкти енергомережі. Водночас влада поки що не розголошує деталей щодо характеру руйнувань та конкретних об’єктів із міркувань безпеки. Також не уточнюється, чи вплинули пошкодження на стабільність електропостачання в області. Заболотна лише зазначила, що всі відповідні служби вже працюють над усуненням наслідків російського удару та відновленням інфраструктури.

    Начальниця ОВА подякувала українським військовим, які цієї ночі відбивали повітряний напад, а також працівникам енергетичної галузі та рятувальникам, які оперативно приступили до відновлювальних робіт. За її словами, саме завдяки роботі сил протиповітряної оборони та екстрених служб вдається мінімізувати наслідки подібних атак і максимально швидко повертати критичну інфраструктуру до роботи.

    Нічний удар по Вінниччині став частиною масштабної комбінованої атаки Росії на Україну. Ворог одночасно застосував різні типи озброєння, намагаючись уразити критичну інфраструктуру в кількох регіонах країни. Однією з головних цілей цієї атаки став Київ, де російські війська завдали ударів балістичними ракетами та дронами. Найбільших руйнувань у столиці зазнали Дарницький та Святошинський райони. Там загинули двоє людей, ще кілька осіб отримали поранення, серед них дитина. Внаслідок влучань виникли масштабні пожежі у складських та адміністративних будівлях, було пошкоджено вантажні автомобілі та інші об’єкти цивільної інфраструктури.

    Паралельно з Києвом російські війська атакували й інші регіони України. У Харкові ударні безпілотники пошкодили Центральний парк, цивільну інфраструктуру та приватні домоволодіння. Також повідомлялося про пожежі після влучань дронів у різних районах міста. Таким чином ніч проти 16 липня стала однією з наймасштабніших за кількістю одночасних атак на різні області України.

    Водночас влада Вінницької області закликає жителів не поширювати інформацію про місця влучань, роботу сил протиповітряної оборони та наслідки ударів до офіційних повідомлень. Такі обмеження діють із початку повномасштабної війни та спрямовані на те, щоб не допомагати російським військовим оцінювати результати своїх атак.

    Попри пошкодження енергетичних об’єктів, офіційної інформації про масштабні аварійні відключення електроенергії станом на час публікації не надходило. Енергетики продовжують обстеження обладнання, визначають ступінь пошкоджень та проводять аварійно-відновлювальні роботи. Остаточна інформація про наслідки атаки буде оприлюднена після завершення оцінки технічного стану об’єктів.

    Росія систематично завдає ударів по українській енергетичній інфраструктурі від початку повномасштабного вторгнення. Особливо інтенсивними такі атаки стали протягом останніх місяців, коли під ударами опинилися підстанції, магістральні мережі та інші об’єкти критичної інфраструктури в різних регіонах країни. У відповідь українська влада та енергетичні компанії продовжують роботи із захисту енергосистеми, відновлення пошкоджених об’єктів та зміцнення мереж.

    Президент Володимир Зеленський після нічної атаки вкотре закликав міжнародних партнерів прискорити постачання сучасних систем протиповітряної оборони та ракет до них. За його словами, лише посилення українського повітряного щита дозволить ефективніше захищати цивільне населення та критичну інфраструктуру від регулярних російських ударів. На тлі постійних атак по енергетичних об’єктах питання зміцнення ППО залишається одним із ключових пріоритетів для України.

  • Нафта знову дорожчає: ринки відреагували на новий виток конфлікту між США та Іраном

    Світові ціни на нафту продовжили зростання в середу, 15 липня, на тлі нового загострення ситуації на Близькому Сході. Ринки відреагували на рішення президента США Дональда Трампа повторно запровадити морську блокаду іранських портів, а також на повідомлення про удари Ірану по американській інфраструктурі в регіоні. Інвестори дедалі більше побоюються можливих перебоїв із постачанням енергоносіїв, що вже позначилося на вартості нафти. Про це повідомляє Reuters.

    За даними біржових торгів, ф’ючерси на нафту марки Brent подорожчали на 99 центів, або 1,2%, і досягли 85,72 долара за барель. Водночас американська нафта West Texas Intermediate (WTI) зросла в ціні на 64 центи, або 0,8%, до 79,98 долара за барель.

    Напередодні, 14 липня, обидва ключові нафтові еталони вже продемонстрували майже двовідсоткове зростання, досягнувши найвищих показників за останній місяць. Таким чином, ринок продовжує реагувати на ескалацію конфлікту між США та Іраном, яка дедалі сильніше впливає на глобальні енергетичні поставки.

    Однією з головних причин подорожчання стало загострення ситуації навколо Ормузької протоки — одного з найважливіших транспортних коридорів світової енергетики. До початку нинішнього загострення саме через Ормузьку протоку проходило близько п’ятої частини світового експорту нафти та скрапленого природного газу. Будь-які ризики для судноплавства в цьому регіоні миттєво відображаються на міжнародних ринках.

    Старший аналітик компанії Phillip Nova Пріянка Сачдева зазначила, що фізичний ринок нафти поки що залишається достатньо забезпеченим ресурсами, однак інвестори уважно стежать за розвитком подій.

    За її словами, подальша ескалація ситуації в Ормузькій протоці або запровадження нових санкцій проти іранського нафтового експорту можуть різко посилити нервозність на ринку та спричинити подальше зростання так званої премії за ризик, яку трейдери закладають у вартість енергоносіїв.

    Експерти також не виключають, що за несприятливого сценарію ціна на нафту може найближчим часом знову досягти психологічної позначки 100 доларів за барель. Такий розвиток подій можливий у разі подальшого розширення бойових дій або пошкодження критично важливої енергетичної інфраструктури держав Перської затоки.

    Водночас аналітики наголошують, що за умови стабілізації безпекової ситуації та відновлення безперешкодного судноплавства через Ормузьку протоку ціни можуть повернутися до більш звичного діапазону — 75–80 доларів за барель Brent.

    Нинішній стрибок вартості нафти став наслідком нового витка протистояння між Вашингтоном і Тегераном. За повідомленнями американської сторони, 15 липня Центральне командування Збройних сил США завдало нової серії ударів по цілях на території Ірану та одночасно відновило морську блокаду іранських портів і прибережних районів.

    Перед цим, у ніч на 12 липня, Іран оголосив про повне закриття Ормузької протоки, звинувативши кілька суден у порушенні встановленого маршруту. Під час інциденту іранські військові атакували контейнеровоз, після чого США здійснили серію ударів по іранських об’єктах.

    Попри заяви Тегерана, Центральне командування США (CENTCOM) запевнило, що Ормузька протока залишається відкритою для міжнародного судноплавства, хоча безпекова ситуація в регіоні залишається напруженою.

    Раніше президент США Дональд Трамп також заявляв, що Сполучені Штати повинні отримувати компенсацію за забезпечення безпеки торговельного судноплавства через Ормузьку протоку. Втім, після переговорів із лідерами країн Перської затоки американська адміністрація відмовилася від ідеї запровадження спеціального 20-відсоткового збору за прохід суден і зробила ставку на розвиток нових торговельних та інвестиційних домовленостей із державами регіону.

    Напруженість у Перській затоці вже неодноразово призводила до атак на цивільні судна. Зокрема, раніше повідомлялося, що Іран завдав ракетного удару по двох танкерах Об’єднаних Арабських Еміратів в Ормузькій протоці. Унаслідок атаки загинув один член екіпажу, ще кілька людей отримали поранення, серед них були двоє громадян України.