Позначка: енергетична безпека

  • Кабмін призупинив експорт дров і необробленого лісу до кінця 2025 року

    Кабмін призупинив експорт дров і необробленого лісу до кінця 2025 року

    Кабінет міністрів України ухвалив рішення про тимчасову заборону експорту необробленої деревини та дров до 31 грудня 2025 року. Метою такого кроку є забезпечення внутрішнього ринку сировиною, підтримка українських деревообробних підприємств і зменшення екологічного навантаження у передзимовий період.

    Про це повідомила прем’єр-міністр Юлія Свириденко, зазначивши, що рішення має соціальне та економічне значення:
    «Це необхідний крок, щоб подбати про людей взимку, зберегти роботу наших підприємств і зменшити навантаження на екологію».

    Згідно з постановою, уряд вніс необроблену деревину (крім сосни) до переліку товарів, експорт яких підлягає ліцензуванню, та встановив нульову квоту на їхній експорт до кінця 2025 року. Обмеження охоплюють:

    • лісоматеріали необроблені, із видаленою або невидаленою корою чи заболонню;

    • лісоматеріали начорно брусані або небрусані, крім сосни.

    Постанова набирає чинності з дня офіційного опублікування і стосується лише нових угод та операцій, укладених після цього.

    Заступник міністра економіки Єгор Перелигін пояснив, що обмеження допоможуть збалансувати внутрішній ринок і стабілізувати роботу деревообробної галузі, особливо в умовах підвищеного попиту на паливні матеріали та деревину в зимовий період. Окрім того, заборона має важливе значення для забезпечення оборонних потреб країни.

    Тимчасова заборона експорту необробленої деревини та дров дозволить зменшити дефіцит сировини, підтримати національного виробника та сприяти енергетичній безпеці України в умовах війни та економічних викликів.

  • Нардеп Кучеренко звинуватив уряд і Кличка в провалі захисту енергетики Києва

    Нардеп Кучеренко звинуватив уряд і Кличка в провалі захисту енергетики Києва

    Після нових масованих ударів РФ по енергосистемі народний депутат України Олексій Кучеренко звинуватив центральну владу і київську міську адміністрацію у провалі захисту критичної інфраструктури. За його словами, чиновники публічно звітували про готовність об’єктів, але реальний захист виявився недостатнім. Про це він заявив у коментарях, які цитують українські медіа.

    Кучеренко наголосив, що ситуація у Києві має не лише технічний, а й політичний характер. Він різко оцінив роботу уряду і прямо назвав відповідальними кількох посадовців, які відповідали за проєкти укріплення енергооб’єктів:

    «У мене абсолютно критичне відношення до професіоналізму уряду. Для мене однозначно, що і Найєм, і Кудрицький провалили захист укриттів. Я вважаю, там правоохоронці мають давно працювати», — заявив народний депутат.

    Він окремо згадав і міського голову Києва Віталія Кличка. За словами депутата, столична влада не зробила всього можливого для фізичного посилення підстанцій і трансформаторних вузлів.

    Кучеренко визнає, що жодне місто не може самостійно збити ракету чи дрон, але наполягає: на локальному рівні можна було мінімізувати наслідки прямих влучань. Йдеться не про систему ППО, а про елементарний технічний захист обладнання.

    «Я не розумію, чому Київ не будував для трансформаторних вузлів і вузлів автоматики свій захист. А це мали б бути металеві троси, сітки, відповідні конструкції, які абсолютно можна було б будувати. І вони б значною мірою могли допомогти», — сказав він.

    Депутат також нагадав, що Кличко — не лише мер, а й голова Київської міської державної адміністрації, тобто особа, яка несе відповідальність не лише політичну, а й управлінську. На його думку, міська влада «розслабилася і кошти використовує не за пріоритетами воєнного часу», тоді як захист енергетики мав бути абсолютним пріоритетом.

    Контекст цієї критики стосується масштабної програми укріплення енергооб’єктів — так званих «саркофагів» для трансформаторних підстанцій, які мали витримувати удари. Кучеренко раніше стверджував, що жоден із 21 об’єкта третього рівня захисту не був завершений, програму фактично заморозили, а проєкти виявилися неефективними і надто дорогими. Він говорить, що гроші «просто закопувалися в землю», тоді як на місцях підстанції в багатьох випадках доводилися захищати підручними засобами — мішками з піском.

    За його словами, наслідок ми бачимо зараз: попри офіційні заяви про готовність енергетичної інфраструктури до обстрілів, російські удари знову призводять до масових віялових відключень, і кияни залишаються без світла після кожної великої атаки.

    Кучеренко вважає, що правоохоронні органи мають дати відповідь не лише щодо ракетного терору Росії, а й щодо організації захисту всередині країни — хто проєктував укриття для енергооб’єктів, хто їх будував, на що пішли кошти й чому ці укриття не виконали свою функцію.

    Він підсумував, що частину проблеми створила держава, яка обіцяла захистити ключові енергооб’єкти, але не завершила критичні інженерні роботи, і частину — Київ, який, за його словами, не забезпечив базову фізичну оборону трансформаторних вузлів і автоматики на рівні міського господарства.