Govoritinfo.com

Позначка: електроенергія

  • Скільки українці платитимуть за комуналку у березні та чи зміняться тарифи навесні

    Скільки українці платитимуть за комуналку у березні та чи зміняться тарифи навесні

    У березні 2026 року українці продовжать оплачувати житлово-комунальні послуги за чинними тарифами без підвищення. Вартість електроенергії, газу та теплопостачання залишиться стабільною, однак фактичні суми у платіжках і надалі суттєво відрізнятимуться залежно від регіону проживання та рівня споживання.

    Найбільш уніфікованим тарифом залишається електроенергія. Для побутових споживачів вона коштує 4,32 грн за кВт·год і ця ціна, згідно з урядовими рішеннями, діятиме щонайменше до 30 квітня 2026 року. Водночас окремі категорії споживачів платять менше. Домогосподарства з електроопаленням можуть користуватися зниженим тарифом у межах встановленого обсягу споживання, а власники дво- та тризонних лічильників отримують нічні або позапікові знижки.

    Попри єдину ціну на світло, підсумкова сума у рахунках різниться через площу житла, тип опалення, енергоефективність будинку та сезонні витрати електроенергії.

    Без змін у березні залишиться і тариф на теплопостачання. В Україні продовжує діяти мораторій на підвищення тарифів на тепло, запроваджений під час воєнного стану. Однак саме опалення демонструє найбільшу регіональну різницю: у різних містах ціна гігакалорії коливається приблизно від 1300 до понад 2000 гривень. На кінцеву вартість впливають стан тепломереж, джерела енергії, витрати підприємств та місцева тарифна політика.

    Тариф на газ для більшості українських родин також залишиться фіксованим. Основний постачальник газу для населення зберігає ціну 7,96 грн за кубометр, і вона діятиме щонайменше до кінця опалювального сезону 2025–2026 років. Інші постачальники пропонують річні контракти з незначною різницею вартості — переважно в межах 8–10 грн за кубометр.

    Найбільша різниця у комунальних витратах спостерігається у водопостачанні. На відміну від електроенергії та газу, тарифи на воду встановлюються або національним регулятором, або місцевою владою. Через це ціна одного кубометра води разом із водовідведенням може відрізнятися у кілька разів навіть між сусідніми містами. В окремих громадах вона становить близько 25–30 грн, тоді як в інших перевищує 50 грн за повний цикл послуги.

    Експерти пояснюють, що різниця формується через зношеність інфраструктури, витрати на електроенергію для насосних станцій, доступ до водних ресурсів та масштаби модернізації мереж.

    Станом на початок весни уряд не анонсував перегляду ключових тарифів для населення. Очікується, що щонайменше до завершення опалювального сезону ціни залишатимуться стабільними. Водночас фахівці попереджають: після завершення дії мораторію питання перегляду тарифів може знову повернутися до порядку денного, особливо з огляду на фінансовий стан енергетичних і комунальних підприємств.

    Отже, навесні українці не побачать різкого зростання тарифів, однак розмір платіжок і надалі залежатиме передусім від регіону, типу житла та обсягів споживання ресурсів.

  • З 1 червня можливе підвищення тарифів на воду, світло і тепло

    З 1 червня можливе підвищення тарифів на воду, світло і тепло

    В Україні найближчим часом можливий перегляд вартості комунальних послуг. Перші зміни у платіжках можуть з’явитися вже з початку літа. Про це заявив народний депутат Андрій Жупанин.

    За його словами, питання підвищення тарифів на водопостачання фактично стало неминучим. Крім того, можливі корективи вартості електроенергії та тепла. Ймовірною датою змін називають 1 червня, однак конкретні розрахунки наразі не оприлюднюються.

    Жупанин пояснює, що українська влада перебуває під тиском міжнародних партнерів, які наполягають на приведенні тарифів до економічно обґрунтованого рівня. За його словами, це є однією з умов подальшої фінансової підтримки.

    Найбільш складна ситуація спостерігається у невеликих громадах, де місцеві водоканали працюють зі збитками. У деяких населених пунктах Чернігівської, Рівненської та Львівської областей уже повідомили про намір підвищити тарифи на воду.

    У Національному банку України також зазначають, що після завершення опалювального сезону питання коригування тарифів стане актуальним. Регулятор вказує, що енергетична система потребує значних фінансових ресурсів для відновлення після масштабних пошкоджень.

    У звіті НБУ наголошується, що тривале утримання тарифів на заниженому рівні створює дисбаланси в енергетиці. Водночас різке підвищення може посилити інфляційний тиск та збільшити потребу у видатках на субсидії.

    Наразі чинні тарифи залишаються незмінними. Вартість газу зафіксована на рівні 7,96 грн за кубометр до квітня 2026 року, електроенергія коштує 4,32 грн за кВт-год. Однак механізми стримування цін на тепло та воду поступово втрачають ефективність через бюджетні обмеження.

    Експерти прогнозують, що владі доведеться шукати баланс між вимогами міжнародних кредиторів та можливостями населення оплачувати рахунки. Літо 2026 року може стати періодом непростих рішень у сфері тарифної політики.

  • Ексочільник Укренерго заявив про ризик відключень світла ще на 3–5 років

    Ексочільник Укренерго заявив про ризик відключень світла ще на 3–5 років

    Колишній голова НЕК «Укренерго» Володимир Кудрицький заявив, що ризик дефіциту електроенергії та застосування графіків відключень в Україні зберігатиметься щонайменше упродовж найближчих трьох–п’яти років. Про це він повідомив, коментуючи стан енергосистеми та перспективи її відновлення.

    За словами Кудрицького, середньострокові ризики залишаються об’єктивними. «Ризик [графіків відключень] буде зберігатися 3–5 років — це об’єктивна цифра», — наголосив він.

    Окрему увагу ексочільник «Укренерго» звернув на можливі наслідки припинення бойових дій та повернення громадян з-за кордону. На його думку, це може суттєво підвищити навантаження на енергосистему. «При припиненні вогню і поверненні навіть мільйона українців… ми побачимо величезний сплеск споживання і у нас будуть додаткові проблеми в енергосистемі», — зазначив Кудрицький.

    Також він прокоментував офіційні звіти уряду щодо розвитку нової генерації. За його словами, між задекларованими та фактичними показниками є суттєва різниця. «В 2025 році репортували, що 2,4 тисячі МВт розгорнуто розподіленої генерації, а потім виявилось 600», — заявив він.

    На тлі триваючих атак на енергетичну інфраструктуру та необхідності відновлення пошкоджених об’єктів питання балансу між генерацією та споживанням залишається ключовим для стабільності енергосистеми. Експерти неодноразово наголошували, що навіть після завершення активної фази війни система потребуватиме часу для повноцінного відновлення та нарощування потужностей.

  • Січневі витрати Києва перевищили 7 млрд гривень: на що пішли гроші

    Січневі витрати Києва перевищили 7 млрд гривень: на що пішли гроші

    Столиця розпочала 2026 рік із масштабних витрат на забезпечення бюджетної сфери теплом, гарячою водою та електроенергією. У січні на ці потреби спрямували майже 2 млрд гривень — понад чверть загального обсягу місячних закупівель. Загалом за результатами публічних процедур розпорядники коштів уклали понад 8 тисяч договорів на суму 7,17 млрд гривень.

    Найбільшу частку витрат сформували тепло та гаряча вода — 1,1 млрд гривень. Із них близько 580 млн гривень пішли на опалення й гаряче водопостачання закладів освіти, 390 млн — медичних установ, 33 млн — культурної сфери, 16 млн — житлового фонду. Ще майже 13 млн гривень на ці потреби витратили департаменти КМДА та Київрада. Решту розподілили між соціальними установами та комунальними підприємствами.

    Будівництво та ремонти, які протягом попередніх місяців лідирували за обсягом витрат, у січні посіли друге місце — 1,04 млрд гривень. Найбільшим одержувачем коштів у цій категорії стало КП «Київтеплоенерго». Підприємство освоїло 785,83 млн гривень, із яких 600,8 млн спрямувало на реконструкцію власних об’єктів із встановленням когенераційних установок, майже 106 млн — на відновлення покриттів після ліквідації аварій на тепломережах, 77,57 млн — на ремонт пошкоджених обстрілами об’єктів. Частину коштів використали для розроблення проєктної документації з модернізації систем опалення житлових будинків.

    Серед інших помітних договорів — 95,3 млн гривень на відновлення несучих конструкцій шляхопроводу над трамвайними коліями Великої Окружної дороги та 87,12 млн гривень на капремонт будівлі на вулиці Бастіонній для Київського міського центру підтримки учасників бойових дій.

    Третю позицію серед найбільших статей витрат посіла електроенергія — 887,83 млн гривень. Найбільше коштів витратили районні керуючі компанії з обслуговування житлового фонду, лікарні та заклади освіти. На решту суми електроенергію закупили зоопарк, установи культури, соціального захисту та Київрада.

    Четвертою за обсягом категорією стали послуги у сфері охорони здоров’я — 458,36 млн гривень. Із них 436,68 млн гривень становить договір Центру екстреної медичної допомоги з комунальною організацією «Київмедспецтранс» на перевезення бригад швидкої допомоги упродовж року. Ця угода стала найдорожчою в січні.

    Замикають п’ятірку продукти харчування — 454,38 млн гривень. Понад 400 договорів уклали на постачання м’яса, риби, молочної продукції, круп і овочів. Найактивнішими замовниками виступили районні управління освіти.

    Окремо варто відзначити закупівлю 16 низькопідлогових тролейбусів на 306,24 млн гривень. Кожна одиниця обійдеться бюджету у 19,14 млн гривень. Постачання передбачене до кінця 2026 року.

    Найбільшим замовником і водночас найбільшим підрядником місяця стало КП «Київтеплоенерго». Підприємство уклало понад 300 договорів на 1,1 млрд гривень, з яких 946,74 млн спрямувало на реконструкції, ремонти та технічне обслуговування. Водночас бюджетні установи придбали у нього теплопостачання та гарячу воду на 911,75 млн гривень.

    Друге місце серед підрядників посів «Київмедспецтранс» із контрактами на 578,5 млн гривень. Третю позицію зайняло приватне ТОВ «Політехносервіс», яке поставить тролейбуси на понад 306 млн гривень.

    Для порівняння, у грудні 2025 року столиця уклала договорів на 12,4 млрд гривень, а в січні 2025-го — на 6,63 млрд гривень. Таким чином, обсяг закупівель на початку 2026 року зріс майже на пів мільярда гривень порівняно з аналогічним періодом минулого року.

  • Чи зросте ціна на електроенергію: експерти озвучили різні сценарії

    Чи зросте ціна на електроенергію: експерти озвучили різні сценарії

    Підвищення тарифів на газ та електроенергію до завершення війни в Україні наразі не очікується. Проєкти рішень щодо зміни цін для населення відсутні, а можливе розроблення так званої «дорожньої карти» перегляду тарифів розпочнеться лише після завершення бойових дій.

    Про це в ефірі телеканалу «Київ 24» заявив експерт з енергетичних питань Геннадій Рябцев. За його словами, у жодному з профільних міністерств не готується проєкт постанови щодо зміни тарифів для домогосподарств ані на ринку електроенергії, ані на ринку природного газу.

    Рябцев нагадав, що підготовка подібних рішень є тривалим процесом і вимагає чіткого дотримання регламенту Кабінету Міністрів. Інакше документ може бути оскаржений у судовому порядку. Він зазначив, що в минулі роки, зокрема під час прем’єрства Володимира Гройсмана, вже були випадки, коли рішення щодо тарифів ставали предметом судових спорів.

    За словами експерта, наразі відсутні навіть попередні розрахунки, які могли б лягти в основу нормативного акта. Водночас він підтвердив, що між урядом України та Міжнародним валютним фондом підписано меморандум, який передбачає можливість розгляду змін у сфері тарифоутворення після війни. Йдеться про перегляд як цін на електроенергію та газ як товар, так і тарифів на їх передачу та розподіл.

    Іншої думки дотримується енергетичний експерт Станіслав Ігнатьєв. Він не виключає, що питання підвищення тарифів може бути актуалізоване ще під час воєнного стану, оскільки, за його словами, міжнародні кредитори можуть наполягати на поступовому скороченні фінансового навантаження на енергетичні підприємства.

    Ігнатьєв припускає, що можливе зростання може бути розтягнуте на кілька років із щорічним підвищенням у межах близько 20% із допустимим відхиленням. За такого сценарію чинний тариф на електроенергію для населення у розмірі 4,32 грн за кВт/год теоретично може зрости до приблизно 8,5 грн протягом чотирьох років.

    Наразі в Україні з 2022 року діє мораторій на підвищення тарифів на газ і тепло для населення до завершення воєнного стану. Тож питання можливого перегляду цін офіційно відкладене до післявоєнного періоду.

  • Після обстрілів Україна наростила імпорт світла та запускає додаткові потужності

    Після обстрілів Україна наростила імпорт світла та запускає додаткові потужності

    В Україні зафіксовано рекордний добовий обсяг імпорту електроенергії з початку повномасштабного вторгнення. Це дало змогу стабілізувати роботу енергосистеми після чергових масованих російських атак та частково компенсувати дефіцит потужностей. Паралельно в столиці готують до запуску додаткові генеруючі установки.

    Про це повідомив міністр енергетики Денис Шмигаль.

    За його словами, ситуація в енергосекторі залишається напруженою через пошкодження об’єктів інфраструктури внаслідок ударів РФ у ніч проти 7 лютого. На низці електростанцій і підстанцій тривають аварійно-відновлювальні роботи, енергетики працюють у посиленому режимі.

    Водночас уряд робить ставку на комплексні рішення для посилення стійкості системи — зокрема, на запуск нових генеруючих потужностей і активніше використання імпорту.

    8 лютого було зафіксовано найбільший за час великої війни обсяг імпорту електроенергії. Як наголосив міністр, саме цей крок допоміг утримати баланс в енергосистемі та зменшити дефіцит електрики після масованих атак.

    Окрему увагу приділяють Києву. Найближчим часом у столиці планують ввести в експлуатацію додаткові 9 МВт генерації. Це має підсилити енергетичну незалежність міста та знизити ризики відключень у пікові періоди навантаження.

    Крім імпорту і запуску нових потужностей, Україна продовжує отримувати масштабну міжнародну допомогу для відновлення енергетики. Від початку повномасштабної війни партнери передали близько 27 тисяч тонн гуманітарних вантажів для галузі, з яких понад 25 тисяч тонн уже розподілено між регіонами.

    Лише за останні два тижні на склади Міністерства енергетики надійшло 17 вантажів від 11 країн, серед яких Швейцарія, Словаччина, Данія, Канада, Швеція, Азербайджан, Німеччина, Австрія, Литва та Італія. Регіони отримали 774 генератори, а також десятки одиниць теплогенеруючого обладнання — блочно-модульні котельні, когенераційні установки та котли.

    У найближчій перспективі очікується ще майже 800 генераторів, понад 100 трансформаторів і більше сотні котлів та когенераційних установок. Це обладнання має зміцнити енергетичну безпеку громад та допомогти пройти складні періоди без значних перебоїв з постачанням електроенергії.

  • Як уникнути отруєння та пожеж під час роботи генератора

    Як уникнути отруєння та пожеж під час роботи генератора

    В умовах відключень електроенергії генератори залишаються важливим джерелом живлення для домогосподарств і бізнесу. Водночас недотримання правил експлуатації цього обладнання може призвести до ураження електричним струмом, пожеж або смертельного отруєння чадним газом. Про це наголошують фахівці Державної служби з надзвичайних ситуацій.

    Рятувальники підкреслюють, що генератори дозволено використовувати виключно на відкритому повітрі. Відстань до вікон, дверей і вентиляційних отворів має становити щонайменше шість метрів. Категорично заборонено вмикати генератори у приміщеннях, на балконах або в підвалах, оскільки під час роботи вони виділяють чадний газ, який не має запаху й може швидко призвести до летальних наслідків.

    Обладнання необхідно захищати від дощу, снігу та підвищеної вологості. Контакт із мокрим генератором може спричинити ураження струмом. Також фахівці радять не перевантажувати техніку та періодично вимикати її для охолодження, зокрема робити перерви щонайменше на пів години після кількох годин безперервної роботи. Окрему увагу слід приділяти обмеженню доступу дітей і тварин до працюючого агрегату.

    Особливо небезпечним етапом експлуатації є заправка генератора. Заборонено заливати пальне в увімкнений або ще гарячий двигун. Перед заправкою необхідно дочекатися повного охолодження обладнання, щоб уникнути займання або вибуху.

    Безпечне зберігання пального також має принципове значення. Для бензину в холодну пору року рекомендується використовувати полімерні каністри, виготовлені з поліетилену високої щільності, які не накопичують статичний заряд і мають відповідне маркування. У теплу пору року допускається використання як пластикових, так і металевих каністр. Дизельне пальне можна зберігати в обох типах ємностей незалежно від сезону.

    Пальне слід тримати в темному, сухому місці за температури близько 15–20 градусів, подалі від прямих сонячних променів. Використання простроченого або зміненого за кольором пального може призвести до пошкодження двигуна. Таке пальне необхідно утилізувати або використовувати виключно для технічних потреб. Фахівці також застерігають від самостійного додавання так званих «присадок» до дизеля для підвищення морозостійкості, оскільки це може спричинити серйозні поломки.

    Окремо рятувальники радять встановити у житлових приміщеннях детектори чадного газу. Ці прилади здатні вчасно попередити про небезпеку, яку неможливо відчути без спеціального обладнання.

    Крім того, українців закликають купувати лише сертифіковані генератори в офіційних точках продажу та суворо дотримуватися інструкцій виробника під час експлуатації.

  • Джерела повідомляють про можливу хакерську атаку на енергосистему України

    Джерела повідомляють про можливу хакерську атаку на енергосистему України

    За інформацією наших джерел, на всю енергосистему України йде масштабна хакерська атака.

    Нагадаємо, на офіційному телеграм-каналі Першого віцепрем’єр-міністра — Міністра енергетики України Дениса Шмигаля зʼявився перший офіційний коментар відносно  каскадного відключення в електроенергетичній мережі України:

    «Сьогодні о 10:42 відбулось технологічне порушення з одночасним відключенням лінії 400 кВ між енергосистемами Румунії та Молдови та лінії 750 кВ між західною та центральною частинами України. Що спричинило каскадне відключення у електроенергетичній мережі України й спрацювання автоматичних захистів на підстанціях. Були розвантажені блоки атомних електростанцій. Наразі у м.Києві, Київській, Житомирській, Харківській областях диспетчером застосовано спеціальні графіки аварійних відключень. Енергетики «Укренерго» працюють над відновленням електропостачання. Протягом найближчих годин світло буде відновлено», – зазначив Денис Шмигаль.

    Дроповнення:
    Як повідомляє офіційний канал Мінцифри: «Аварійна ситуація в енергосистемі не була спричинена кібератакою».

    Як озвучив Президент, аварія сталася через «технологічні причини на лініях між енергосистемами України та Молдови».

  • 283 мільйони та відсутність конкуренції: енергетичні тендери для армії

    283 мільйони та відсутність конкуренції: енергетичні тендери для армії

    Закритість процесів постачання електроенергії для військових об’єктів створила умови, за яких життєво важливий ресурс перетворився на передбачуваний фінансовий інструмент. Електрика, на відміну від озброєння чи матеріальних запасів, не залишає матеріальних слідів і не потребує складної логістики. Основні рішення ухвалюються на рівні цифр у контрактах, а їхні параметри визначаються не ринком, а заздалегідь встановленими цілями, що робить схему стабільно прибутковою та непомітною.

    Система працює завдяки участі чиновників, які перебувають на перетині оборонних та енергетичних інтересів. Денис Шмигаль, колишній міністр оборони і нині керівник Міністерства енергетики, формує політику розподілу бюджетних коштів у сфері енергопостачання. Володимир Карпенко, командувач Сил логістики ЗСУ, контролює тилову інфраструктуру та обсяги поставок, а Максим Головня, керівник КЕВ Житомира, забезпечує виконання угод на практиці. Разом вони формують закриту систему управління, де рішення ухвалюються системно.

    Конкретним прикладом стала закупівля електроенергії для КЕВ Житомира. Переможцем тендеру стало ТОВ «Оператор енергії», єдиний учасник торгів. Очікувана вартість контракту сягнула майже 283 мільйонів гривень. Відсутність конкуренції була штучно створена — тендерні умови відповідали характеристикам одного конкретного постачальника, фінансові та документальні вимоги автоматично відсікали інших учасників.

    Контракт передбачав фіксовану торговельну націнку 23 копійки за кіловат-годину без ПДВ, що не залежить від ринкових коливань. При обсягах понад 15 мільйонів кіловат-годин це забезпечує близько 10 мільйонів гривень чистого прибутку постачальнику, незалежно від реальних витрат чи ефективності. Для порівняння, інші бюджетні організації регіону укладали договори з націнкою 10–15 копійок або без неї.

    Фінансова модель ТОВ «Оператор енергії» викликає додаткові питання. Компанія з невеликим штатом управляє контрактами на сотні мільйонів гривень, при цьому операційні потужності не зростають. Це типово для фірм-посередників, основна цінність яких полягає не в поставках електроенергії, а в доступі до бюджетних коштів.

  • ДТЕК достроково розірвав контракт з «Енергоатомом» через цінові суперечки

    ДТЕК достроково розірвав контракт з «Енергоатомом» через цінові суперечки

    ДТЕК достроково розірвав контракт із державним підприємством «Енергоатом» після заяв про можливе виведення з компанії приблизно 2 млрд грн через схеми з цінами на електроенергію.

    За словами голови Комітету Верховної Ради з питань енергетики Андрія Геруса, конфлікт виник після аукціону 14 січня, на якому «Енергоатом» реалізував значні обсяги електроенергії за старими, нижчими цінами, напередодні їхнього підвищення. Такі дії, за інформацією експертів, могли призвести до додаткових втрат для державного підприємства та надприбутків для певних трейдерів.

    ДТЕК у своєму зверненні зазначив, що подальше співробітництво за чинним контрактом стає неможливим через непередбачуваність ринкових умов та ймовірні фінансові ризики, які виникають через зміни цінової політики «Енергоатома».

    Експерти вважають, що дострокове розірвання контракту може вплинути на стабільність постачання електроенергії та ринок оптової торгівлі, а також збільшити напруженість між державними та приватними гравцями енергетичного сектору.