Не виключено, що енергоблоки Хмельницької та Рівненської АЕС в Україні можуть бути зупинені або знизити вироблення електроенергії через пошкодження вузлових підстанцій і виведення з ладу регулюючої генерації.
Пов’язано це з труднощами регулювання потужності. Крім того, була інформація, що було завдано ударів по Західноукраїнській підстанції, до якої сходиться електроенергія, що виробляється на Хмельницькій і Рівненській АЕС, а також з Бурштинської ТЕЦ. Руйнування цього вузла зв’язку призведе до необхідності зупиняти блоки цих електростанцій, знижуючи обсяги вироблення.
Тобто, енергетичний дефіцит через удари по електростанціях небезпечний у довгостроковій перспективі навіть не віяловими відключеннями, а цілком собі зупинкою енергоблоків АЗЖС і переходом на використання… нафтопродуктів. А це означає, що в Україні не тільки різко подорожчає логістика, а й збільшується дефіцит палива, яке буде явно не дешевим.
Крім того, знищується промисловий потенціал країни і підвищується навантаження на і без того дефіцитний бюджет. У сумі ж усе це завдає шкоди боєздатності української армії (щонайменше, без електрики ЗСУ не зможуть ремонтувати пошкоджену під час бойових дій бронетехніку, а поставки із Заходу не зможуть компенсувати втрати озброєнь).
У квітні основні зміни стосуватимуться персональних фінансів українців. Збільшаться мінімальні зарплата і пенсія, більше отримуватимуть вчителі.
Але деякі категорії громадян навпаки, втратять частину доходів. А у платіжках за комуналку можуть з’явитися більші цифри.
Зростуть мінімальні зарплата і пенсія
З 1 квітня в Україні на 900 гривень зросте мінімальна зарплата. Вона становитиме 8000 гривень, у погодинному обчисленні – 48 гривень.
Такі зміни були передбачені держбюджетом на 2024 рік. Востаннє мінімальну зарплату піднімали у січні цього року – до 7100 гривень. У 2023 році мінімалка жодного разу не змінювалася і становила 6700 гривень.
Новий розмір мінімальної зарплати вплине на розміри деяких податків і штрафів, які до неї прив’язані, а також лікарняних і декретних виплат.
Мінімальна пенсія теж зросте і з квітня становитиме 3200 гривень замість 2840 гривень.
Держслужбовців скорочують, їхні зарплати теж
Кабінет міністрів ухвалив рішення з 1 квітня скоротити штат державних службовців на 19,3 тисячі. Ці зміни стосуватимуться як місцевих органів влади, так і міністерств та відомств.
Переважно будуть скорочені вакантні посади і такі зміни вплинуть на зарплати працівників державних органів влади.
А все тому, що фонд оплати праці держслужбовців формувався за граничною чисельністю працівників, включно з вакантними посадами, і це давало можливість суттєво збільшувати зарплати працюючим.
“Стимулюючі надбавки були необмежених розмірів. Наприклад, в одному із структурних підрозділів ОДА у працівника відділу бухгалтерського обліку оклад становив 11 тис гривень, а надбавка ‒ 620 відсотків”, – розповідав заступник міністра фінансів Роман Єрмоличев.
Однак деякі керівники облдержадміністрацій висловлювали побоювання, що така реформа оплати праці призведе до відтоку держслужбовців.
АВТОР ФОТО,УНІАН Підпис до фото, У багатьох школах вчителі проводять уроки дистанційно
Вчителям платитимуть більше
У квітні зростуть зарплати вчителів. Це буде друге підвищення платні освітянам з початку 2024 року. У січні уряд підвищив зарплату на 10%, з 1 квітня – на 12,6%.
Індексацію не проводили з часу повномасштабного вторгнення РФ.
У квітні зарплата педагогів підвищиться приблизно на 1000 гривень. Як розповідав міністр освіти та науки Оксен Лісовий, в середньому платня вчителя становитиме 16000 гривень.
Виплати за програмою “Дитина не одна”
У квітні уряд запроваджує новий вид допомоги на дітей за програмою “Дитина не одна”.
Ідеться про дітей, які залишились без батьків, але не набули статусу дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування.
Гроші отримуватимуть ті особи, які тимчасово взяли таких дітей до себе – родичі, знайомі, а також якщо дитину прихистила прийомна сім’я чи дитячий будинок сімейного типу.
АВТОР ФОТО,GETTY Підпис до фото, Під час війни понад 10 тисяч дітей лишилися без батьківської опіки
Допомогу запровадили, щоб родини, в яких тимчасово перебувають такі діти, могли забезпечити їм необхідні умови і догляд.
Залежно від віку дитини розмір виплат становитиме від 6407 грн до 8000 гривень. Якщо дитина має інвалідність – від 8970 грн до 11190 грн.
Урядова постанова передбачає, що такі кошти виплачуватимуться впродовж шести місяців тим, хто перебуває в Україні. Для цього майбутнім отримувачам допомоги слід звернутися до соціальних служб.
За даними уповноваженого з прав людини Дмитра Лубінця, з початку війни понад 10 тисяч дітей залишилися без батьківського піклування. З них через загибель чи смерть батьків – понад 1,6 тисяч.
АВТОР ФОТО,GETTY
Зростуть тарифи на воду
На квітень заплановане підвищення тарифів на холодну воду для побутових споживачів.
Раніше постачальники обіцяли не змінювати ціни на послуги для населення до завершення опалювального сезону. Опалення вже почали вимикати, але ще до цього про підвищення тарифів повідомляли деякі місцеві постачальні компанії.
Зокрема, у Києві вартість холодної води зросте з 30,38 грн до 40,77 грн за кубометр.
Тарифи будуть змінені по-різному, залежно від регіону. Суттєве зростання очікується, зокрема, у Вінниці та Дніпрі.
Причому планувалося, що у квітні підвищення тарифів буде не останнім. Наступне заплановане на 1 липня.
Минулого року НКРЕКП вже ухвалювала рішення про збільшення тарифу на холодну воду в середньому на 32%, але президент Володимир Зеленський зупинив такі плани.
Щодо електроенергії, то офіційних повідомлень про подорожчання наразі немає, однак експерти припускали, що невдовзі після завершення опалювального сезону це може статися.
Принаймні, мораторій на підвищення вартості послуг впродовж воєнного стану стосується тільки газу, опалення та гарячої води.
АВТОР ФОТО,GETTY
Гуманітарні вантажі – лише за електронними деклараціями
З 1 квітня усі гуманітарні вантажі, що переправлятимуться через український кордон, мають реєструватися лише в електронному вигляді, в Єдиній автоматизованій системі.
В уряді пояснювали, що нову систему запроваджують для того, щоб зупинити зловживання у цій сфері. За даними Державної митної служби, третина гуманітарної допомоги, призначеної військовим, йшла у тінь.
Коли у грудні минулого року уряд ухвалив рішення про електронну реєстрацію, волонтери, які везуть в Україну необхідні для армії вантажі, обурювалися, що це гальмуватиме надходження допомоги.
Тому Кабмін вирішив встановити перехідний період на чотири місяці, до квітня 2024-го, аби усі організації чи фізичні особи мали змогу оформлювати митні декларації як у паперовому, так і в електронному вигляді. Тепер цей перехідний період закінчився.
Зустріч у Рамштайні 19 березня стала найслабшою для України, ми спостерігаємо як Захід дедалі сильніше скорочує допомогу нашій країні.
Так, у січні-лютому Україна отримала лише 10% від запланованої фіндопомоги і не отримала військову допомогу в рамках “Рамштайну”. Про це заявила віцепрем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина.
“Я хочу звернути увагу, що ситуація вже зараз дуже погана… За минулі два місяці ми отримали 10% від запланованих фінансових коштів, які потрібні для виживання держави, а також не отримали військової допомоги, яка планувалася майже рік у межах формату “Рамштайн” більш ніж 50-ма країнами світу”, – зокрема зазначила Стефанишина.
Віцепрем’єрка також заявила, що американські партнери закликають Україну до більш стриманої реакції на ситуацію з виділенням пакету допомоги від США (які, до речі, приїхали на “Рамштайн” із порожніми руками), але в Європі прогнози щодо американської допомоги Києву “не дуже оптимістичні”.
Проблеми з грошима, пальним і мобілізацією (поряд із тиском Європи, де побоюються неконтрольованого припливу українських сільгосптоварів у прикордонні країни) добивають український агросектор.
Так, за словами заступника голови Всеукраїнської аграрної ради Дениса Марчука, українським фермерам не вистачає обігових коштів на фінансування посівної, а також людей через масову мобілізацію.
“Коли ти сьогодні продаєш кукурудзу у збиток, собівартість якої була понад 6000 грн., а пропонують 4500-5000 грн., розумієш, що, скоріш за все, не будеш закладати цю культуру на посіви. Будемо констатувати – напевно цей сезон, як і минулий, буде відзначений зменшенням кількості посіву кукурудзи. Можливо, буде зменшення посіву соняшнику. Але робитиметься ставка на олійну культуру – сою та ярий ріпак, адже це ті культури, які дають мінімальну маржинальність. …Бракує і людського ресурсу через війну та мобілізацію, тож важливо прискорити моменти бронювання працівників”, – зокрема зазначив Марчук.
Тим часом у Мінагрополітики вже прогнозують зниження врожайності у 2024 році приблизно на 4-5%. Також збільшиться вартість елеваторних послуг через зростання цін на електроенергію. Очікується і підвищення орендної плати за землю – приблизно на 5% до $125 за 1 га у зв’язку з відкриттям ринку землі для юридичних осіб.
На сьогоднішній прес-конференції Денис Шмигаль розповів, що інтерес інвесторів до українських підприємств дуже великий, і уряд продовжує налагоджувати комунікацію з партнерами для подальших інвестицій у країну.
Велику приватизацію в Україні має бути відновлено у 2024 році. Держава вже визначилася з об’єктами, які можуть отримати нових власників. Про це сказав на щорічній пресконференції прем’єр-міністр Денис Шмигаль у понеділок, 4 березня.
“Закликаємо інвесторів, зокрема, західних партнерів подивитися на об’єкти. Інтерес дуже великий. І ми сьогодні якщо не бачимо швидкого входження, то ми розуміємо, що ми дійсно робимо велику роботу з комунікації, зі спілкування з нашими партнерами з точки зору входження інвесторів в Україну”, — сказав глава уряду.
Серед об’єктів, які планує продати уряд України у 2024 році, є різноманітні підприємства різних галузей економіки. Серед них можна виділити наступні:
Енергетичні об’єкти: Уряд розглядає можливість приватизації деяких енергетичних підприємств, зокрема електростанцій та дистрибуційних компаній, що сприятиме модернізації енергетичного сектору та підвищенню його конкурентоспроможності.
Машинобудівні заводи: Уряд планує продати деякі машинобудівні підприємства, які спеціалізуються на виробництві транспортних засобів, сільськогосподарської техніки та інших машин та устаткування.
Хімічна та нафтопереробна промисловість: В переліку об’єктів приватизації також знаходяться підприємства, які займаються хімічною та нафтопереробною промисловістю, що може зацікавити інвесторів з цих галузей.
Туристичні та готельні комплекси: Уряд розглядає можливість продажу деяких туристичних та готельних комплексів, що сприятиме розвитку туристичної інфраструктури та приверненню іноземних туристів.
“Це ті напрямки, які сьогодні є важливими, цікавими для інвесторів, цікавими для нас, як для країни, щоб піднімати економіку”, — підкреслив прем’єр-міністр України.
Водночас мала приватизація в Україні, за словами Шмигаля, вже “дає досить значний результат” не тільки для державного, а й для малого та середнього бізнесу.
“Серед проєктів для іноземних інвесторів найважливіші та найперспективніші — це видобуток критичної сировини: 22 види з 30 видів критичної сировини сьогодні є в наявності в Україні.
Наше джерело в ОП розповіло, що Офіс Президента погодив з НБУ поетапну девальвацію гривні з квітня, за планами Банкової необхідно закрити дірку в 500 мільярдів гривень коштом золотовалютних резервів і друкарського верстата. До кінця 2024 року курс має опуститися до 49-51 гривні за долар, щоб стабілізувати бюджет.
Кабмін підготував пакет нових податків для українців, щоб перекрити дірку в бюджеті, через скорочення західної допомоги.
В уряді збираються ввести нові податки для фінансування потреб оборони
Так, планують ввести додаткове оподаткування у вигляді:
▪️0,1% військового збору з прибутку підприємств і доходів ФОП;
▪️1,5% – від вартості дорогоцінних металів;
▪️30% – від вартості ювелірних виробів;
▪️10% – від вартості рухомого майна.
▪️просчитываются можливості додаткового оподаткування операцій з нерухомістю та введення додаткового податку на деякі інші операції.
Водночас, навіть введення цих нових податків не здатне покрити всі додаткові потреби бюджету, адже загальний фіскальний ефект від них становитиме лише близько 40 мільярдів гривень. Тож, розглядають питання підвищення ставок основних податків, а саме ПДВ та військового збору (з доходів фізичних осіб).
Від початку цього року українці заходилися знімати свої гроші з банків. Хоча йдеться лише про кілька відсотків порівняно із тим, що залишається на банківських депозитах, та відтік грошей вимірюється десятками мільярдів гривень.
Серед причин називають як сезонність, яка незабаром мине, так і монетизацію усіх негативних прогнозів щодо ситуації на фронті та в економіці.
Наскільки серйозною є проблема?
Від початку війни українська банківська система показала себе з найкращого боку, – її стабільна та надійна робота заслужила довіру українців, які в ці складні часи продовжували нести гроші до банків.
Але у січні 2024 року, за оперативними даними НБУ, обсяги депозитів скоротилися. При цьому гривневі вклади – як населення, так і бізнесу – скоротилися на близько 50 млрд грн (або на понад 3%). А в населення зменшилися ще й валютні вклади, хоча й меншими темпами.
Одним із перших цю оперативну статистику оприлюднив Данило Гетманцев, голова парламентського комітету з питань фінансів та податкової політики.
“Це найбільші темпи і обсяги скорочення депозитів у гривні з початку війни”, – прокоментував він цифри, одразу ж наголосивши, що “ніякої зради тут немає”, і що українська банківська система і надалі є стійкою, а дії НБУ – ефективними.
Проте і в лютому скорочення депозитів тривало. За підрахунками колишнього міністра економіки Богдана Данилишина, враховуючи, що лише за перший тиждень лютого депозити скоротилися ще на 10 млрд грн, загальне скорочення гривневих вкладів за підсумками двох перших місяців року може становити близько 100 млрд грн.
Сезонність?
Оприлюднюючи дані про рекордне скорочення банківських вкладів під час війни Данило Гетманцев відзначив, що загалом ця тенденція – хоч і з меншими обсягами – властива першому місяцю року.
“Ця тенденція спостерігалась у дев’ять з десяти останніх років. Хоча звісно для кожного року є своя специфіка, як це було, наприклад, на початку 2015 року або 2022 року”, – написав він у Телеграм.
Проте графік, наведений депутатом у тому ж повідомленні, свідчить, що такого відтоку вкладів з банків, наприклад, минулого року не було – попри масовані російські атаки на енергетику та блекаути. А от на початку 2022 – перед російським вторгненням – гроші забирали з банків так само активно, як і цього року.
АВТОР ФОТО,ДАНИЛО ГЕТМАНЦЕВ/TELEGRAM
Богдан Данилишин також частково погоджується із версією про “сезонність”.
“Висока база порівняння грудня, як правило, пов’язана з виконанням бюджетних контрактів. В січні натомість надходження на рахунки клієнтів є меншими на тлі традиційно високих для зими витрат на імпорт. Це призводить до зменшення залишків коштів на рахунках бізнесу та населення”, – пояснює економіст.
Приблизно так само пояснюють січневу статистику щодо депозитів і у Фонді гарантування вкладів.
Зокрема, як заявила заступниця директора-розпорядника фонду Ольга Білай, відтік вкладів є традиційним сезонним явищем, характерним для цього періоду і в попередні роки. В інший час у банківській системі навіть під час війни відбувається зростання кількості вкладів – не в останню чергу завдяки тому, що на час воєнного стану вони на 100% гарантовані державою.
АВТОР ФОТО,ФОНД ГАРАНТУВАННЯ ВКЛАДІВ
А останні дані Нацбанку, наведені у лютневому огляді банківського сектора, свідчать: за 2023 рік обсяги гривневих коштів фізичних осіб на банківських депозитах збільшилися на понад 20%.
То через що іще, крім сезонності, вони почали знижуватися на початку 2024?
Мобілізація по-новому та інші законодавчі ініціативи?
Кінець 2023 і початок 2024 відзначилися кількома ініціативами уряду та парламенту, запровадження яких може посилити контроль держави над доходами та рахунками громадян, а то й взагалі означатимуть їх блокування.
Про одну із таких ініціатив згадав Данило Гегманцев, який припустив, що відтік депозитів міг бути пов’язаний з новим законопроєктом про мобілізацію.
Зокрема, йдеться про норми щодо блокування банківських рахунків “ухилянтів”. При цьому голова фінансового комітету парламенту одразу ж наголосив: ці норми не будуть підтримані.
Втім, економісти та оглядачі, коментуючи відтік депозитів, звертають увагу, що посилення контролю чи блокування не обов’язково може бути пов’язано із мобілізацією до війська. Натомість може йтися про економічну чи податкову мобілізацію, задля якої держава може захотіти більшого контролю за рахунками громадян.
Наприклад, уряду вже довелося спростовувати плани оподаткувати усі карткові перекази громадян, начебто передбачених Національною стратегією доходів. Але “осад” залишився.
Оглядачі також звернули увагу і на повідомлення Нацбанку про запропоновані зміни до правил зберігання, захисту, використання та розкриття банківської таємниці, серед яких і можливість доступу податкової до повних номерів банківських карток українців та операцій по них. Це дозволить повністю ідентифікувати особу, яка має рахунок в банку, – а отже і проконтролювати, звідки вона отримує кошти і куди переказує.
“Наприклад, якщо людина здає квартиру, то цей дохід має оподатковуватись. Квартиранти, як відомо, в багатьох випадках перераховують гроші на картку”, – пояснив ТСН можливі наслідки запропонованих змін економіст Олег Пендзин.
Поки що це лише плани, але навіть їхня наявність у влади і те, що подібні ініціативи продовжують з’являтися, може впливати на бажання українців “світити” свої доходи на банківських рахунках.
Втім, вони можуть керуватися і більш зрозумілою та перевіреною десятиліттями криз і нестабільності тактикою – перевести гривню у валюту.
Купівля валюти?
АВТОР ФОТО,GETTY IMAGES
“Основний напрям спрямування відтоку депозитів – купівля готівкової іноземної валюти та оплата імпорту”, – припускає Богдан Данилишин.
Тобто, на початку 2024 населення та бізнес зняли зі своїх банківських рахунків гривні та купили на них долари та євро. Людям так звично зберігати від знецінення зайву копійку на “чорний день”, а бізнесу валюта потрібна для імпорту.
Данилишин звертає увагу на ще один рекорд – у січні 2024 чисте придбання готівкової іноземної валюти населенням (різниця між продажем та покупкою) становило рекордні 0,9 млрд доларів. Економіст пояснює: бажання обміняти гривню на долари посилилося з грудня – після появи невизначеності щодо зовнішньої допомоги. Та й курс долара почав зростати з кінця минулого року.
АВТОР ФОТО,GETTY IMAGES
Одночасно більше валюти потрібно і бізнесу. У січні 2024 Україна імпортувала товарів на понад 5 млрд доларів, що на 1% більше 2023, – але тоді довелося терміново завозити велику кількість генераторів та іншого енергетичного обладнання, нагадує Богдан Данилишин.
Загалом, за даними Державної митної служби, у 2023 році Україна імпортувала майже удвічі більше, ніж експортувала. А у 2024 вартість імпорту може зрости й через проблеми з проходженням товарів на західних кордонах України, передусім із Польщею.
Як заявили в Асоціації ритейлерів України (RAU), блокада кордону з боку Польщі змушує шукати альтернативні маршрути для імпорту, що збільшує вартість кожного рейсу на 600-1000 євро. Це призведе до зростання цін на низку товарів для кінцевих споживачів, кажуть в RAU. Більша вартість (і вищий курс долара та євро, які також почали зростати з початку року) вимагає більше коштів.
Просто треба гроші?
АВТОР ФОТО,GETTY IMAGES
За всіма цими міркуваннями не варто відкидати і найпростіше пояснення: людям просто потрібні гроші.
За опитуванням Центру Разумкова, у січні 2024 року 57% українців оцінювали економічну ситуацію в країні як погану, і понад третина так само погано оцінювали матеріальний стан своєї родини. Кожен десятий каже, що ледве зводить кінці з кінцями.
Втім, ці показники навіть трохи покращилися порівняно із груднем 2023, і нині є приблизно на тому рівні, що були до війни.
Але відповідаючи на запитання, як змінився матеріальний стан родини від початку російського вторгнення, 58% опитаних кажуть, що він погіршився.
А у січні 2024 частка тих, хто вважає, що ситуація в українській економіці ще більше погіршиться, зросла до 33%. Рік тому таких було 23%. Погіршення для власної родини очікує кожен четвертий.
Ще у 2022, за оцінками Світового банку, за межею бідності опинилося близько 7 млн українців, а рівень бідності зріс із 5,5% до 24%. Водночас в Інституті демографії підрахували, що у 2023 році до 20 мільйонів українців із 30-31 млн, які нині перебувають на підконтрольній Україні території, живуть у бідності і на менш ніж 5000 грн на місяць.
Від’ємне сальдо зовнішньої торгівлі України товарами у 2023 році зросло у 2,5 раза порівняно з 2022 роком – до $27,38 млрд із $11,16 млрд. Про це повідомила Державна служба статистики.
За даними Держстату, експорт товарів з України 2023 року впав на 18% порівняно з 2022 роком – до $36,19 млрд, тоді як імпорт зріс на 14,9% – до $63,56 млрд.
Держстат уточнив, що в грудні 2023 року порівняно з листопадом 2023 року сезонно скоригований обсяг експорту зріс на 19,2% – до $3,17 млрд, а імпорту – на 12,5%, до $5,56 млрд.
Сезонно скориговане сальдо зовнішньої торгівлі в грудні 2023 року було від’ємним і становило $2,39 млрд, тоді як попереднього місяця воно також було від’ємним – $2,28 млрд.
Коефіцієнт покриття експортом імпорту у 2023 році становив 0,57 (у 2022 році – 0,8).
Зовнішньоторговельні операції проводилися з партнерами з 230 країн світу.
Раніше повідомлялося, що від’ємне сальдо зовнішньої торгівлі України товарами в січні-листопаді 2023 року зросло у 2,8 раза порівняно з аналогічним періодом 2022 року – до $24,35 млрд. із $8,57 млрд.
Колосальна заборгованість перед партнерами завела економіку країни в глухий кут, і повернути ці борги ми ніколи не зможемо. І хоча, партнери, зокрема, європейські нам люб’язно надають допомогу, вона не безоплатна, і рано чи пізно доведеться віддавати борги. Питання тільки в тому, чим саме Україна планує розплачуватися.
До речі, поки що, ми розплачуємося життями українців, з метою придушити російську економіку, що, до речі, виходить не так вдало, як того хотілося б. Тим часом, варто озирнутися назад, і зрозуміти, як наша країна з перспективної та такої, що успішно розвивається, прийшла до тотальної розрухи. Так, ще в далекому 2012 році Україна, за даними МВФ, посідала 93 місце у світі за ВВП, а вже 2022 року вийшла із сотні, посівши 114 позицію. Її частка у світовому ВВП скоротилася з 0,46 відсотків у 2013 році до 0,27 відсотків у 2022 році. При цьому, за останній десяток років, Україна входить до топ-11 найгірших країн у світі. Наприклад, у тому ж 2022 році показник становив 26,6 %, і таким чином з 2013 року зріс майже в 4 рази. А ВВП з 2013 по 2023 рік знизився більш ніж на третину.
Різке погіршення економіки безпосередньо вплинуло і на сільське господарство, що призвело до розриву господарських зв’язків.
А на тлі збитків і провалів Україна ще до того ж несе тягар колосальних військових витрат. Тільки фінансування армії обходиться в 4,4 мільярда доларів на місяць, що трохи менше річного бюджету ЗСУ в період до початку російського вторгнення і приблизно половина нинішнього місячного бюджету України.
Ба більше, за підсумками 2023 року співвідношення державного боргу до ВВП становило приблизно 85% ВВП (проти 78,4% 2022 року і 48,9% 2021 року). При чому, боргове навантаження на економіку залишається високим, тому Києву не варто розраховувати на списання зовнішнього боргу. А значить, що рано чи пізно настане той момент, коли борги доведеться повертати, як і відшкодовувати військові поставки, за рахунок фінансування. Тому зростання “поганих боргів” у короткостроковій перспективі продовжиться і віддавати їх уже доведеться з високою процентною ставкою.
Якщо ми хочемо довгострокової підтримки Польщі, то треба прийняти до уваги її історичний контекст, закликає економіст Сергій Будкін. I пропонує не вступати в прямий конфлікт з фермерською спільнотою Польщі, а спробувати знайти можливості обходження цього конфлікту.
Прочитав, що польскі фермери знову планують блокувати прикордонні переходи між Україною та Польщею.
По-перше, поляки — братюні (с) Anna Kovalchuk. Жодна з країн світу, не дивлячись на вибори, нові-стари уряди, нових-старих президентів і т.п. не зробила стільки для України за останні два роки цієї війні, як Польща. Від суто гуманітарної допомоги (бо куди всі їхали в евакуацію? В США (як в 1914 році)? В Константинополь (як у 1920 році)? В Бендери (як у 1709 році)? Ні, всі їхали у Жешув та Пшемишль) до суто військової допомоги (може, в абсолютних цифрах не стільки, скільки США або Німеччина, але дуже своєчасно — коли було найбільш потрібно).
По-друге, вибачте, але хто пам’ятає, як з літака виглядають Польща та Україна? Як хто забув за два роки війни, то нагадаю: Україна — то “лани широкополі”, від горизонта до горизонта. Все, що ти бачиш з борта літака, — це лісополоси та шляхи, між якими — земля по декілька сотен, якщо не тисяч, гектарів в одному ілюмінаторі. Польща — приблизно от так, як на фото з борта літака під Варшавою. Маленькі клаптики землі, які були такими і в 2004 році, коли Польща приєдналася до ЄС, і в 1991 році, коли сконав Варшавський договір, і в 1989 році, коли ПНР стала Польскою Республікою, і в 1981 році, коли Ярузельский ввів військовий стан… Більшою частиною так же Польща виглядала і з кабіни Ме-109 асів Ріхтгофена у 1939 році, і з кабіни Aircobra Покришкіна у 1944 році.
Власне, завдяки селянам, що володіли землею, Польща ніколи не стала настільки ж соціалістичною, як СРСР, Албанія або, наприклад, Куба. Але після падіння соціалізму саме завдяки селянам Польща лишилася однією з найконсервативніших країн Європи. Середній розмір фермерського господарства в Польщі — менше 10 гектарів. Середній розмір сільгоспгосподарства в Україні — 2 тисячі гектарів.
Як би ми не заплющували на це очі, але у порівняно схожих кліматичних умовах середнє с/г підприємство в Україні буде набагато більш ефективним, ніж середнє с/г підприємство в Польщі. Причому — тільки в Польщі. Бо в інших сусідніх країнах найбільші с/г підприємства набагато більші за розміром — найбільший на 2019 рік землевласник в СНД NCH Advisors був також одним з найбільших землевласників в Румунії. В Молдові концентрація с/г виробництва ще більша. Середній розмір земельної ділянки у с/г виробництва в Словакії — майже у 8 разів більший, ніж в Польщі, в Чехії — в 17 чи в 18 разів.
І цей факт нікуди не подінеться. Прямо згідно з історичним матеріалізмом Маркса та Енгельса, польські фермери не можуть не протестувати проти того, що у найближчій дельта-околиці в них перебувають величезні індустріалізовані сільгосппідприємства з вільним доступом до капіталу (бо ті ж Continental Farmers, що мають чи то 65, чи то 70 тисяч гектарів землі — ось тут, поруч, через кордон Тернопільської або Волинської області. І в них і вартість землі менша, і ефективність вища (бо площі земель набагато більші ніж в тому ж Жешуві), і вартість праці менша (бо є диференціал між зарплатнею українського селянина і зарплатнею польського), і вартість капіталу, навіть у війну, менша (бо Саудівська Аравія майже друкує ті нефтедолари)).
Тобто Україна приречена. Ні, не на успіх, як казав колись один з невдалих інвестиційних фондів, а на конфліктну ситуацію з польськими фермерами. Не дивлячись на те, що поляки — дійсно братюні без ніякого применшування. І краще думати зараз про те, як максимально демпферувати цю конфліктну ситуацію задля довгострокового співробітництва (не знаю — обмеженнями з нашої сторони експорту збіжжя через польські прикордонні переходи, адміністративними діями щодо перенаправлення експортних потоків на Румунію, Молдову чи Одесу, ліцензуванням експортерів з матеріальною відповідальністю перед польською митницею за транзит збіжжя, активною комунікацією цих чи подібних програм до польських фермерів?), ніж казати один одному в ФБ про те, що це — спецоперація ФСБ. Це ніяка не спецоперація, це просто історичний факт, приблизно такий же, як використання імперської системи розмірів в США. Так склалося, і якщо ми хочемо продавати, наприклад, нафту в Штати, то нам треба навчатися заключати контракти в галонах та барелях. Так і тут — якщо ми хочемо довгострокової підтримки Польщі, то треба прийняти до уваги цей історичний факт і не вступати в прямий конфлікт з фермерською спільнотою Польщі, а спробувати знайти можливості обходження цього конфлікту.
