Govoritinfo.com

Позначка: економіка України

  • МВФ: Українська війна може тривати до 2026 року

    МВФ: Українська війна може тривати до 2026 року

    Міжнародний валютний фонд підтвердив економічний прогноз для України на 2025 рік, однак застеріг, що поліпшення показників стримується через триваючу війну та атаки Росії на критичну інфраструктуру. Голова Європейського департаменту МВФ Альфред Каммер зазначив, що очікування продовження війни до 2026 року залишаються ключовим фактором обережного економічного прогнозування.

    В оновленому жовтневому Огляді світової економіки МВФ залишив прогноз зростання реального ВВП України на рівні 2% у 2025 році та 4,5% у 2026-му. Водночас Фонд скоригував очікування щодо державного боргу: за підсумками наступного року він становитиме 108,6% ВВП, що трохи нижче за попередню оцінку у 110%.

    За словами Каммера, МВФ врахував позицію українського уряду, який визнає, що війна триватиме довше, а також наслідки російських ударів по енергосистемі, що гальмують економічне відновлення.

    Він особливо наголосив на важливості структурних реформ — боротьбі з корупцією, посиленні інституцій та підвищенні ефективності врядування. Це, на думку МВФ, стане основою для подальших переговорів про реструктуризацію боргу та просування України до членства в ЄС.

    Окремо Каммер звернув увагу на необхідність мобілізації внутрішніх доходів. Попри значну допомогу від міжнародних донорів, Україна повинна посилити можливості самостійного фінансування бюджету, зокрема через податкову реформу.

    Раніше повідомлялося про тиск з боку МВФ щодо контрольованої девальвації гривні в межах підготовки до нового пакету фінансової підтримки.

  • Демографічна криза в Україні: трудові мігранти не поспішають повертатися, а тривалість життя скорочується

    Демографічна криза в Україні: трудові мігранти не поспішають повертатися, а тривалість життя скорочується

    Україна переживає одну з найглибших демографічних криз у своїй історії. Вона почалася задовго до повномасштабної війни, але саме воєнні дії перетворили її на катастрофу національного масштабу. Про це в інтерв’ю розповіла Лідія Ткаченко, провідна наукова співробітниця Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М.В. Птухи НАН України, кандидатка економічних наук.

    За словами Ткаченко, у найближчій перспективі на масове повернення українських трудових мігрантів розраховувати не варто. Більшість із них облаштувалися за кордоном, інтегрувалися у нові суспільства й не бачать умов для повернення.
    Крім того, Україна не є привабливою для іноземних робітників: рівень життя низький, зарплати не конкурують навіть із найскромнішими європейськими, а економічна стабільність відсутня.

    «Якщо в країну не намагаються потрапити, — це свідчення не сили, а слабкості економіки», — наголошує демографиня. Навіть після війни, за її словами, мігранти, які приїдуть, використовуватимуть Україну радше як “трамплін” для подальшого переїзду в ЄС.

    Проблеми зі смертністю і тривалістю життя — ще одна болюча тема. Якщо у 2020 році середня очікувана тривалість життя в Україні становила 76 років для жінок і 66 — для чоловіків, то у 2024 році цей показник впав до 64 років загалом (57 років для чоловіків, майже 71 — для жінок). Для порівняння: у країнах ЄС чоловіки живуть у середньому 79 років, жінки — 84,5. Найвищий показник у Швеції — понад 82 роки для чоловіків.

    «Україна відставала від Європи на 10 років ще до війни. Тепер цей розрив лише збільшився. Ми втратили не тільки людей, а й роки життя», — підкреслює Ткаченко.

    За оцінками фахівців, дефіцит робочої сили в Україні сягає від 300 тисяч до кількох мільйонів осіб. Проте це не означає, що роботодавці готові підвищувати зарплати чи створювати комфортні умови. «Коли роботодавці скаржаться, що немає робочих, часто за цим стоїть бажання, щоб люди працювали за копійки. Це нагадує феодалізм — якби могли, паспорти б забрали», — каже експертка.

    Водночас в Україні зберігається нерівність в оплаті праці: зарплати у медицині й освіті нижчі, ніж у сільському господарстві чи торгівлі, хоча саме в бюджетних секторах — найвищі вимоги до професійності та навантаження.

    Через мізерні пенсії — у середньому 3–5 тисяч гривень — майже 30% пенсіонерів продовжують працювати. Їх беруть на посади, які не потребують високої кваліфікації, і часто платять менше, ніж іншим працівникам, аргументуючи тим, що в них “є інше джерело доходу”.

    Ткаченко застерігає: така практика може призвести до ще більшого демпінгу зарплат на ринку праці.

    Україна гостро потребує кваліфікованих робітників технічних професій, але більшість молодих людей вважає “нормальною” роботу в офісі чи сфері послуг.
    «Люди відвикли працювати на заводах — це стало екзотикою. Коли набирали машиністів у київський метрополітен, лише одна жінка закінчила курси. Це показово», — зауважує демографиня.

    Велика війна не лише забрала життя сотень тисяч українців, а й виснажила тих, хто залишився. Постійний стрес, емоційна перевтома, невизначеність майбутнього — усе це, за словами Ткаченко, “буде ще довго відображатися западинами у демографічній картині країни”.

    Навіть після завершення бойових дій відновлення демографічного потенціалу України може зайняти десятиліття.

  • ЄБРР знизив прогноз ВВП України через війну та слабкий експорт

    ЄБРР знизив прогноз ВВП України через війну та слабкий експорт

    Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) переглянув свій прогноз для української економіки у 2025 році. Замість очікуваних раніше 3,3% зростання ВВП у банку прогнозують лише 2,5%. Головна причина — невизначеність, яку створює триваюча війна Росії проти України.

    Водночас прогноз для 2026 року залишається оптимістичнішим: ЄБРР очікує зростання на рівні 5% за умови досягнення перемир’я та активного старту післявоєнної відбудови.

    У звіті наголошується, що перший квартал 2025 року показав зростання ВВП на 0,9% завдяки споживчим витратам та інвестиціям у критичну інфраструктуру. Проте реальний потенціал економіки обмежується нестачею робочої сили, пошкодженням енергетичних об’єктів та слабким експортом агропродукції.

    Рівень безробіття знизився до 12% — найнижчого воєнного показника. Але формування кадрового резерву залишається проблемою через мобілізацію та еміграцію.

    Окремо у банку звернули увагу на зовнішньоекономічні показники. Дефіцит поточного рахунку у січні–липні 2025 року зріс майже на 50% через високі витрати на імпорт енергоносіїв і військових товарів, а також слабкий експорт. Дефіцит держбюджету, за прогнозами, становитиме 22% ВВП, а його покриття забезпечуватиметься зовнішнім фінансуванням у розмірі близько 40 млрд доларів. Основні надходження очікуються від ЄС, країн G7 та МВФ, зокрема за рахунок доходів від заморожених російських активів.

    Інфляція поступово сповільнюється: із 15,9% у травні вона знизилася до 13,2% у серпні. Національний банк із березня утримує облікову ставку на рівні 15,5%, щоб стримати інфляційні процеси. При цьому валютні резерви у серпні сягнули 46 млрд доларів, чого достатньо для покриття 5,5 місяців імпорту і стабілізації курсу гривні.

    ЄБРР підкреслює: подальші перспективи економіки України повністю залежать від перебігу війни, енергетичної безпеки та збереження підтримки міжнародних партнерів.

  • Кредити та депозити українців у 2025 році: хто більше позичає і хто більше заощаджує

    Кредити та депозити українців у 2025 році: хто більше позичає і хто більше заощаджує

    Українці та бізнес нарощують обсяги кредитування попри воєнний стан. За даними Національного банку України, станом на початок серпня 2025 року обсяг виданих кредитів сягнув 1,23 трлн грн, що на 15% більше, ніж торік, і на 26% більше, ніж до початку повномасштабного вторгнення.

    Основну частину позик взяв бізнес — 909,3 млрд грн (74%). Водночас громадяни залучили 316,1 млрд грн, і саме їхній кредитний портфель зріс швидше — на 22% за рік, тоді як у бізнесу лише на 13%.

    Після різкого падіння у 2022–2023 роках кредитування поступово відновлюється. Якщо у квітні 2023 року населення мало всього 205,4 млрд грн кредитів, то за два роки обсяг зріс у півтора раза.

    Українці переважно беруть кредити у гривні — 97% позик. У бізнесу ця частка нижча — 72%. Валютні кредити фізосіб залишаються мінімальними (3%) і більш ніж на 90% є непрацюючими.

    Натомість депозити в банках зростають ще швидше. Станом на серпень 2025 року українці та компанії тримають на рахунках 2,79 трлн грн — у 2,3 раза більше, ніж позичили в банках. Половину коштів зберігає бізнес (1,49 трлн грн), ще майже стільки — громадяни (1,3 трлн грн).

    Темпи зростання депозитів знизилися: якщо на початку повномасштабної війни вони щороку збільшувались на 30%, то тепер — лише на 11%. Проте гривневі вклади стабільно зростають, а валютні після падіння у 2022-му відновилися та вже перевищили рівень липня 2021 року.

    Загалом валютна частка депозитів у бізнесу становить 28%, у громадян — 34%. Це свідчить, що понад третина заощаджень українців досі зберігається у валюті.

  • Бронювання військовозобов’язаних прив’яжуть до зростання мінімальної зарплати

    Бронювання військовозобов’язаних прив’яжуть до зростання мінімальної зарплати

    З 1 січня 2026 року критично важливим підприємствам стане складніше бронювати військовозобов’язаних працівників. Причина — уряд у проєкті держбюджету на наступний рік заклав підвищення мінімальної зарплати на 9%, до 8647 грн.

    Згідно з постановою Кабміну №76, для бронювання зарплата працівника має становити щонайменше 2,5 розміру мінімальної. Нині цей поріг дорівнює 20 тис. грн, але після зростання мінімалки він може піднятися до 21 617,5 грн. Це означає, що підприємствам доведеться піднімати зарплати, аби зберегти ключових спеціалістів.

    Збільшення мінімальної зарплати позначиться і на підприємцях. Єдиний соціальний внесок для ФОПів, який нині становить 1760 грн на місяць, у 2026 році зросте до 1902 грн.

    Урядовий проєкт бюджету, поданий до парламенту 15 вересня, також передбачає підвищення прожиткового мінімуму та впровадження нових податків.

    Нагадаємо, раніше Верховна Рада ухвалила в першому читанні законопроєкт №13335, який дозволяє критично важливим підприємствам оборонно-промислового комплексу тимчасово брати на роботу та бронювати на 45 днів навіть тих працівників, у яких відсутні належні військово-облікові документи або які перебувають у розшуку.

    Крім того, уряд нещодавно дозволив бронювати до 100% військовозобов’язаних працівників критично важливих підприємств, що діють у районах можливих чи активних бойових дій.

  • З Києва виїхало майже 3 тисячі бізнесів за вісім місяців

    З Києва виїхало майже 3 тисячі бізнесів за вісім місяців

    Український бізнес продовжує активно змінювати «прописку» всередині країни. За даними Єдиного державного реєстру, протягом січня–серпня 2025 року компанії переїздили між регіонами 8 345 разів. Як повідомляє «Закон і Бізнес» із посиланням на сервіс «Опендатабот», це майже відповідає показникам 2024-го і навіть на 10% менше, ніж у довоєнному 2021 році.

    Загалом 7 988 компаній здійснили релокацію у 2025-му, причому деякі робили це двічі й більше. Найбільш мобільними виявилися торговельні підприємства: кожен третій переїзд припав саме на них. Далі йдуть будівельні компанії (6%), бізнес у сфері сільського господарства та нерухомості (по 5%).

    Головний напрямок міграції бізнесу залишається незмінним — до та зі столиці. Київ є водночас і найбільшим донором, і головним пунктом тяжіння для компаній. За вісім місяців зі столиці виїхало 2 909 підприємств (36% від усіх релокацій), натомість 2 252 обрали Київ як нове місце роботи.

    Популярними маршрутами стали:

    • Київ → Київська область — 494 компанії,

    • Київ → Дніпропетровщина — 379,

    • Київська область → Київ — 378,

    • Київ → Харківщина — 358,

    • Дніпропетровщина → Київ — 336.

    При цьому прифронтові регіони, здавалося б, несподівано демонструють позитивний баланс. Харківська область у 2025 році прийняла більше компаній, ніж втратила (+374), подібна динаміка у Запорізькій (+276), Львівській (+161), Закарпатській (+83) та Київській (+77) областях.

    Натомість Київ втратив найбільше бізнесу у чистому балансі — мінус 657 компаній. Далі йдуть Дніпропетровська область (-102), Донеччина (-97), Волинь (-83) та Полтавщина (-62).

    Серед регіонів-донорів після столиці варто відзначити Дніпропетровщину (824 компанії), Київщину (770), Одещину (507) та Львівщину (451).

    Водночас саме ці ж регіони, попри втрати, залишаються й серед найпопулярніших для релокації. Після Києва бізнес найчастіше обирає Київську область (847 переїздів), Харківщину (742), Дніпропетровщину (722) та Львівщину (613).

  • ЄС планує створити фонд на 100 мільярдів євро для підтримки України

    ЄС планує створити фонд на 100 мільярдів євро для підтримки України

    Європейський Союз розглядає можливість створення спеціального фонду обсягом 100 мільярдів євро для довгострокової фінансової підтримки України. Про це повідомляє Bloomberg з посиланням на джерела в інституціях ЄС.

    Новий фонд планують включити до семирічного бюджету Євросоюзу. Його презентація очікується вже в липні 2025 року, а старт фінансування передбачається на 2028 рік. За попередніми даними, кошти будуть надаватися як у вигляді грантів, так і у формі пільгових кредитів. Вони будуть прив’язані до реалізації реформ, необхідних для подальшої євроінтеграції України.

    Ця ініціатива набирає актуальності на тлі невизначеності в питанні американської допомоги. Як відомо, нова адміністрація Дональда Трампа минулого тижня тимчасово призупинила надання військової підтримки Україні.

    Єврокомісар Валдіс Домбровскіс заявив, що Брюссель вивчає всі можливі джерела наповнення фонду, включно з надходженнями з бюджету ЄС та потенційним використанням прибутків від заморожених російських активів.

    Цей крок покликаний зміцнити роль Європейського Союзу як ключового донора та стратегічного партнера України в умовах тривалої війни та процесу наближення до членства в ЄС.

  • Підтримка триває: український експорт до Канади залишиться без мита

    Підтримка триває: український експорт до Канади залишиться без мита

    Уряд Канади офіційно продовжив безмитний імпорт українських товарів до 9 червня 2026 року. Про це йдеться в заяві, оприлюдненій на сайті уряду країни.

    Рішення ухвалене на тлі триваючої підтримки України, яку нещодавно підтвердили міністри фінансів і голови центральних банків країн G7. Канада зазначила, що цей крок спрямований на пом’якшення економічних наслідків війни, зокрема — труднощів з експортом, спричинених російською агресією за участі Білорусі.

    У канадському уряді підкреслили, що країна залишається солідарною з українським народом у боротьбі за незалежність, територіальну цілісність і демократичні цінності.

    Попередній режим, запроваджений у червні 2022 року, дозволив Україні експортувати до Канади товари на понад 35 мільйонів доларів, з яких 8,5 мільйона доларів були б сплачені як мито. Тепер український бізнес зможе заощадити ще понад 1,2 мільйона доларів упродовж наступного року.

    Канада також підтвердила, що продовжить військову, фінансову та гуманітарну допомогу Україні. Безмитний режим — один із кроків на шляху до поглиблення двосторонньої співпраці та відновлення української економіки.

  • НБУ підвищує кредитну ставку втретє поспіль

    НБУ підвищує кредитну ставку втретє поспіль

    Національний банк України (НБУ) ухвалив рішення підвищити облікову ставку з 14,5% до 15,5% річних, починаючи з 7 березня 2025 року. Це третє поспіль підвищення ставки, яке спрямоване на підтримку привабливості заощаджень у гривні, збереження стабільності валютного ринку та контроль за інфляційними очікуваннями, що дозволить забезпечити подальше сповільнення інфляції до цільового рівня 5%.

    Голова НБУ, Андрій Пишний, зазначив, що, якщо ризики для інфляційної динаміки зростатимуть, Національний банк буде готовий вжити додаткових заходів. Також, з 4 квітня 2025 року, НБУ вносить зміни до параметрів операційного дизайну процентної політики, зокрема, підвищить спред між обліковою ставкою та ставкою за тримісячними депозитними сертифікатами та кредитами овернайт на 1 відсотковий пункт. Це допоможе посилити стимули для залучення банками строкових депозитів населення в гривні, що буде сприяти зростанню процентних ставок за строковими гривневими інструментами.

    Інфляція в Україні залишається високою: за прогнозами НБУ, вона досягне 15% в найближчі місяці, але почне знижуватися до 8,4% на кінець року. Підвищення облікової ставки є важливим інструментом у боротьбі з інфляцією, оскільки воно впливає на загальний рівень відсоткових ставок в економіці, включаючи ставки за кредитами та депозитами для підприємств та фізичних осіб.

  • МВФ погіршив прогноз зростання економіки України

    МВФ погіршив прогноз зростання економіки України

    Міжнародний валютний фонд (МВФ) погіршив прогноз зростання економіки України на 2025 рік, знизивши його на 0,5% до рівня 2-3% ВВП. Це сталося на тлі тривалого військового конфлікту, пошкоджень енергетичної інфраструктури та обмежень на ринку праці, що негативно позначаються на економічному розвитку країни.

    Відповідно до пресрелізу Фонду, в 2024 році очікується зростання реального ВВП на рівні 3,5%. Проте вже у 2025 році економічне зростання сповільниться до 2-3%, що є результатом несприятливих факторів, зокрема, продовження війни з Росією.

    Зниження прогнозу зростання економіки не обмежується лише МВФ. Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) також нещодавно скоригував свій прогноз на 2025 рік, знизивши його до 3,5% з попередніх 4,7%. Це свідчить про загальне ослаблення економічної активності в Україні.

    Окрім того, Світовий банк в своєму січневому звіті також знизив прогноз зростання ВВП на 2025 рік, до 2% з попередніх 6,5%. Проте банк підвищив прогноз на 2026 рік до 7%, вказуючи на можливість відновлення економіки в більш довгостроковій перспективі.

    Прогнози Національного банку України також зазнали змін: з огляду на безпекові ризики та складну ситуацію на ринку праці, НБУ знизив прогноз зростання реального ВВП на 2025 рік з 4,1% до 3,6%. Водночас, держбюджет-2025 побудований на прогнозі зростання ВВП на рівні 2,7%.

    Ситуація на українському ринку праці та енергетичному секторі, а також зовнішні економічні фактори продовжують залишатися важливими викликами для відновлення економіки країни в умовах війни.